CC BY
21
УДК 619:615.5
Т1шин О. Л.*, к. вет. н.
Державный науково-дослгдный контрольный тстытут ветеринарных препарат1в та кормовых добавок, м. Лъвгв
ВПЛИВ Е-СЕЛЕНУ НА ТЛ1ТРИВАЛОГО ВВЕДЕНИЯ ПРЕПАРАТУ КЛОЗАВЕРМ-А НА ПОКАЗНИКИ МЕТАФАЗНОГО АНАЛ13У КЛ1ТИН
К1СТКОВОГО МОЗКУ ЩУР1В
У статт1, на основ/ метафазного анал1зу клтын юсткового мозку быых щур1в, показаный вплыв Е-селену на мутагенш властывост1 протыпаразытарного препарату клозаверм-А за трывалого його застосування. Встановлено, що за 14-добового щоденного тдшюрного введения клозаверму-А в терапевтычтй доз1 0,05 мл/кг, пры дворазовому введент препарату Е-селен у доз1 0,02 мл/кг быым щурам, як / за введения тыъки клозаверму-А, мутагенна дгя не проявлялась. Кргм того, застосування Е-селену зныжувало чысло аберацш хромосом, пор1вняно з тварынамы, якым застосовувався тыъки протыпаразытарный препарат.
Ключое1 слова: фармаколог1я, токсыколог1я, клозаверм-А, Е-селен, бт щуры, токсычшстъ, мутагеншстъ, тстковыймозок, хромосомтаберацп.
Вступ. На сьогодшшнш день в Укра!ш випускаеться широкий асортимент протипаразитарних засоб1в для тварин. Перспективним напрямком е створення нових I удосконалення терапевтичних властивостей ¿снуючих антигельмштних засоб1в. До того ж, розробка багатокомпонентних препарата, до складу яких входять декшька активно дшчих речовин, що взаемодоповнюють одна одну та спроможш показати високу ефектившсть як проти статевозрших, так I личинкових форм паразита [1]. Для профшактики та л1кування екто- I ендопаразитоз1в худоби, овець I к1з ВАТ ВНП "Укрзооветпромпостач" розроблено I запропоновано комбшований препарат клозаверм-А, до складу якого входять дшч1 речовини — аверсектин С I клозантел. У свою чергу, протипаразитарш препарати викликають змши в органах I системах живого оргашзму, зокрема проявляють мутагенну дш.
Селен — важливий для оргашзму ультрамжроелемент, який забезпечуе функцюнальний стан кл1тинних мембран та проявляв сильну антиоксидантну дш. В1тамши — це сполуки з високою бюлопчною актившстю, як1 включаються в метабол1чш процеси, а в1тамш Е, зокрема, кр1м того, що виявляе виражену антиоксидантну дш, являе собою потужний антимутаген, який у ф1зюлопчних концентрациях е регулятором тканинного дихання кл1тин. В1тамш Е 1 селен, що входять до складу препарату Е-селен, проявляють синерпчну дш, тобто посилюють дш один одного [2].
"Науковий консультант — доктор ветеринарних наук, поофесор, членкор НААНI. Я. Коцюмбас Тшин О. Л., 2012
149
Важливим етапом у розробщ нового препарату е токсиколопчш дослщження, зокрема, виявлення мутагенно! активное^ [3]. Один i3 метод1в, який рекомендований ВОЗ для проведения тестування на мутагеншсть х1м1чних i бюлопчних речовин, це оцшка мутагенно! дп за допомогою метафазного анал1зу кл1тин юсткового мозку лабораторних тварин [4]. В основ! методу лежить реестращя видимих структурних порушень хромосом у кл1тинах на стади метафази. Критер1ем цитогенетично! оцшки препарату служить спонтанний р1вень хромосомних порушень [5, 6].
Метою роботи було з'ясування впливу препарату Е-селен на мутагенш властивост1 клозаверму-А за допомогою метафазного анал1зу кл1тин юсткового мозку бших щур1в при його тривалому застосуванш у терапевтичнш дозг
Матер1али i методи. Для оцшки мутагенно! активное^ за метафазним анал1зом кл1тин юсткового мозку було використано 72 бших щури-самщ 2-3-мюячного вшу, масою 170-185 г. 1з них було сформовано 3 аналопчш групи по 24 щури у кожнш. Тваринам I контрольно! групи вводили суспензш з дистильовано! води та пропшенглшолю у стввщношенш 1 : 1. Щурам II групи вводили клозаверм А у терапевтичнш доз1 — 0,05 мл/кг, III групи — терапевтичну дозу клозаверму-А i Е-селен у доз1 0,02 мл/кг. Суспензш та клозаверм-А вводили щурам пщшюрно, одноразово, щодобово протягом 14 д1б, а Е-селен — пщшюрно, на початку досл1ду та на 8 добу введения клозаверму-А. Для вивчення динамжи мутагених змш внаслщок дй' як самого клозаверму А, так ¿з Е-селен ом, дослщження проводили на 7 i 14 добу введения клозаверму-А тана21 i 28 добу перюду вщновлення.
На кожному eTani дослщжень за час застосування препарат1в та пщ час перюду вщновлення по 6 тварин з кожно! групи декаштували, за умов легкого еф1рного наркозу, швидко видаляли стегнов1 юстки, зр1зували ешф1зи та за допомогою шприца вимивали кл1тини юсткового мозку, нагр1тим до температури 37-39 °C 0,075 М розчином калш хлористого, в центрифужну npoöipKy, яку вмщували на 35-40 хвилин у термостат для гшотошчно! обробки. Шсля цього суспензш центрифугували за 1000 об/хв протягом 5 хвилин. Надосадову рщину обережно вщсмоктували, до осаду додавали фксатор (етанол i оцтову кислоту у стввщношенш 3 : 1). Шсля триразово! замши фшсатора готували препарати хромосом шляхом розкапування суспензи кл1тин на охолоджеш предметш скельця з наступним висушуваням фжсатора над полум'ям спирпвки. Фарбування препарата проводили азур-еозином за методикою Д. Л. Романовського. Оцшку мутагенно! дй' препарату проводили шляхом пор1вняння частоти кл1тин 3i структурними порушеннями хромосом у дослщах i контроле Дослщження хромосом проводили за допомогою м1кроскопа "Jenamed 2" (Carl Zeiss Jena) i3 збшьшенням 1000. Вщ кожно! тварини анал1зували по 50 зафарбованих метафазних пластинок. Проводили обл1к аберацш хромосом та статистичну обробку отриманих даних. Пщ час проведения дослщжень дотримувалися принцишв бюетики вщповщно до вимог Свропейсько! конвенци з захисту експериментальних тварин (86/609 GGC).
150
Результата власних дослщжень та Тх обговорення. У дослщах на кл1тинах юсткового мозку бших щур1в виявлеш хромосомш, хроматидш та пол1пло1дш абераци. При анал1з1 на дослщних метафазних пластинках кшькост1 аберацш у щур1в II групи не виявлено в1рогщних змш, пор1вняно з показниками контрольно! групи. В свою чергу, застосування Е-селену знижувало мутагенний вплив клозаверму-А, так як вЫ дослщжуваш показники у III груш щур1в на вЫх етапах дослщу, пор1вняно з II групою тварин, були наближешшими до контрольно! групи щур1в. Так, на 7 \ 14 добу введения та на 21 добу перюду вщновлення в III груш тварин кшьккть уЫх тишв аберацш, мала менш виражену тенденцш до збшьшення до контрольних показниюв, пор1вняно з
II групою щур1в. На 28 добу вщновлення юльюсть ус1х тишв аберацш у
III груш щур1в була тотожна з показником контрольно! групи, а в тварин II групи ще виявлена тенденщя до збшьшення, пор1вняно з I групою (табл.).
Таблиця
Кшьккть аберацш у клгтинах кчсткового мозку бших щур1в за умов
тривалого введения клозаверму А з Е-селеном та без нього (М ± т, п = 6)
Експо- Гру- Юльюсть мета-фазних пластинок Абераци, % Типи аберацш, %
ЗИЦ1Я ПИ хромосомш хроматидш П0ЛШЛ01ДШ
Ю д I 300 3,36 0,82±0,11 1,24±0,12 1,30±0,11
В И Ч (и Я II 300 3,73 0,94±0,13 1,28±0,11 1,51±0,12
X « III 300 3,67 0,94±0,09 1,26±0,14 1,47±0,18
£ О И ч И ^ ч I 300 3,44 0,86±0,12 1,26±0,09 1,32±0,11
II 300 3,79 0,92±0,13 1,33±0,10 1,54±0,13
^ Й Я И III 300 3,52 0,79±0,09 1,18±0,18 1,55±0,16
На 21 добу вщновлення I 300 3,28 0,99±0,13 1,14±0,11 1,15±0,18
II 300 3,55 1,00±0,11 1,16±0,12 1,39±0,12
III 300 3,44 0,85±0,08 1,24±0,12 1,35±0,11
о 1 I 300 3,28 0,84±0,09 1,20±0,11 1,24±0,12
Ч ч 00 « ^ § 3 II 300 3,36 0,86±0,12 1,24±0,12 1,26±0,14
III 300 3,28 0,78±0,08 1,25±0,14 1,25±0,11
Так, у II грут щур1в на 7 добу застосування клозаверму-А тенденщя до збшьшення, пор1вняно з контрольною групою тварин, для вс1х тишв аберацш становила 11,0 %, на 14 добу — 10,2 %, а в Ш груш тварин, за одночасного застосування клозаверму-А та Е-селену, на 7 добу — 9,2 % та 14 — на 2,3 %.
151
На 21 I 28 добу вщновлення, у II груш щур1в ця тенденщя становила, вщповщно, — 8,2 I 2,4 %, а в III груш — 4,9 I 0,0 %.
Така ж картина спостер1галася I за типами аберацш, проте в II груш тварин була загальна тенденщя до збшьшення титв аберацш, а в III груш щур1в на кожному еташ досл1ду юльюсть хромосомних аберацш, пор1вняно з контрольною групою, мала в основному тенденщю до зменшення, а полшлощних — до збшьшення. Так, у II груш щур1в на 7 добу застосування клозаверму-А тенденщя до збшьшення, пор1вняно з контрольною групою тварин, за типом хромосомних аберацш становила 14,6 %, хроматидних —
3.2 % I полшлощних — 16,2 %, на 14 добу, вщповщно, — 7,0; 5,6 I 16,7 %. В Ш груш тварин, за одночасного застосування клозаверму-А та Е-селену, тенденщя до збшьшення становила, на 7 добу, вщповщно — 14,6; 1,6 1 13,1 %, а на 14 добу, спостер1галася тенденщя до зменшення хромосомних I хроматидних аберацш, вщповщно, на 8,1 1 6,3 % тадо збшьшення полшлощних на 17,4 %. На 21 I 28 добу вщновлення, у II груш щур1в тенденщя до збшьшення становила за типом хромосомних аберацш, вщповщно, 1,0 1 2,4 %, хроматидних — 1,8 1
3.3 % та пол1пло!дних — 20,9 1 1,6 %. В III груш тварин на 21 1 28 добу вщновлення спостер1галася тенденщя до зменшення хромосомних аберацш, вщповщно, на 14,1 1 7,1 % та до збшьшення хроматидних на 8,8 1 4,2 % та пол1пло!дних — на 17,4 I 0.8 %, вщповщно.
Отже, даш цитогенетичних дослщжень, яю одержан! за вивчення мутагенних властивостей методом метафазного анал1зу кл1тин юсткового мозку бших щур1в, вказують, що, хоча тривале введения клозаверму-А не викликае мутагенного ефекту, однак, застосування Е-селену знижувало у кл1тинах юсткового мозку юльюсть аберацш хромосом, пор1вняно з тваринами, яким щоденно 14 д1б вводився в терапевтичнш доз1 тшьки протипаразитарний препарат.
Висновки: 1. Мутагенна д1я препарату клозаверм-А за умов 14-добового щоденного п1дшк1рного його введения в терапевтичнш доз1 (0,05 мл/кг) як окремо, так 1 на тл1 введения препарату Е-селен, не проявлялася.
2. Застосування Е-селену знижувало у кл1тинах к1сткового мозку юльюсть аберацш хромосом, пор1вняно з тваринами, яким щоденно 14 д1б вводився в терапевтичнш доз1 т1льки препарат клозаверм-А.
Перспективи подальших досл1джень. Для повшшого вивчення мутагенного впливу препарату Е-селен на оргашзм лабораторних тварин, на тл1 тривалого введения клозаверму-А, доцшьно провести досл1дження за мжроядерним тестом на периферичн1й кров1 бших щур1в.
Л1тература
1. Сучасн1 тдходи до створення та застосування протипаразитарних препарат1в / I. Я. Коцюмбас, О. I. Серг1енко, Л. М. Ковальчик та ¿н. // Ветеринарна медицина Укра!ни. — 2010. — № 11. — С. 14-17.
2. Клмчна ветеринарна фармаколопя: Навчальний пос1бник / О. I. Канюка, В. Р. Файтельберг-Бланк, Ю. П. Лизогуб та ¿н.; за ред. О. I. Канюки. — Одеса: Астропринт, 2006. — 296 с.
152
3. Докшшчш дослщження ветеринарних лжарських засоб1в / [ Коцюмбас I. Я., Малик О. Г., Патерега I. П. та ш.]; за ред. I. Я. Коцюмбаса. — Льв1в: Тр1ада плюс, 2006. — 360 с.
4. Бактон К. Методы анализа хромосомных абераций у человека / Под ред. К. Бактон, Г. Эванса. — Женева, Всемирная организация здоровья: Медицина, 1975. — 64 с.
5. Маланин Л. П. Методические указания по определению токсических свойств препаратов, применяемых в ветеринарии и животноводстве / МаланинЛ. П., Морозов А. П., Селиванова А. С. // Ветеринарные препараты: [справочник]: под ред. А. Д. Третьякова. — М.: Агропромиздат, 1988. — С.239-289.
6. Дурнев А. Д. Мутагены (скрининг и фармакологическая профилактика воздействий) / А. Д. Дурнев, С. Б. Серединин. — М.: Медицина, 1998. — 328 с.
Summary Tishyn О. L., Cand. Sci. (Vet. Med.)
State Scientific-Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives, Lviv THE INFLUENCE OF E-SELENIUM AGAINST LASTING INTRODUCTION OF PREPARATION CLOSAVERM-A ON INDICATORS OF METAPHASE ANALYSIS OF WHITE RATS BONE MARROW CELLS
The article, based on metaphase analysis of bone marrow cells of white rats, scientifically proves the influence of E-selenium on mutagenic properties of antiparasitic preparation Closaverm-A atr lasting application of it. It was establishhed that the 14th day daily subcutaneous administration of Closaverm-A in therapeutic doses 0,05 ml/kg, two times injection of E-selenium in dose 0.02 ml/kg to white rats, as well as for input only Closaverm-A, mutagenic effect wasn't seen. Besides, the usage of E-selenium reduced the number of chromosomal aberrations compared with the animals, which were applied only antiparasitic preparation.
Keywords: pharmacology, toxicology, Closaverm-A, E-selenium, white rats, toxicity, mutagenicity, bone marrow, chromosomal aberration.
Рецензент - д.вет.н., професор Гуфрш Д.Ф.
153
