CC BY
42
УДК 619:615.5
Патерега I. П., к. вет. н., с.н.с., ([email protected]) ©
Державный науково-дослгдный контрольный тстытут ветеринарных препарат1в та кормовых добавок, м. Лъвгв
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТОКСИЧНОСТ11 МУТАГЕННОСТ1 МЕТРОН1ДАЗОЛУ ТА ПРОТИПРОТОЗОЙНОГО I ПРОТИМ1КРОБНОГО ПРЕПАРАТУ НА ЙОГО ОСНОВ1
Представлет результаты вывчення на лабораторных тварынах гострог токсычност1 та мутагенног актывност1 гз застосуванням ргзных метод1в дослгдженъ Метротдазолу та протыпротозойного / протымЫробного препарату на його основI.
Ключое1 слова: гостра токсычшстъ, лабораторш тварыны, Метрошдазол, мутагенна актывшстъ.
Вступ. Вивчення токсичност^ кумуляци, поб1чно! та вщдалених наслщюв е етапом розробки нових препаратов. Визначення гостро! токсичноси, як правило, е першим етапом дослщжень, метою якого е одержання шформаци щодо небезпечност1 дослщжувано! речовини для здоров я в умовах короткотривало! ди та в результат! проведения якого передбачаеться отримання даних про смертельш дози та концентраций
Встаиовления вщдалених ефект1в - необхщний етап дослщження при токсикометрп р1зних фармаколопчних субстанцш та препарата. Вщдалеш ефекти - це якюно новий стаи оргашв I систем, що може розвиватися протягом тривалого часу внаслщок певиих вплив1в у вщдалеш строки теля довготривало! препарату.
Мета дослщження: провести токсиколопчну оцшку протипротозойиого I протим1кробного препарату Метрошдазол I препарату на його основ! "1нтезол 0,5 %" ф1рми "ШТЕК-К" при одноразовому ("гостра" токсичшсть) введенш лабораторним тваринам та встановити мутагенну актившсть ¿з застосуванням р1зних метод1в дослщжень.
Матер1ал 1 методи. Дослщження проводили згщно з методичними рекомендащями "Токсиколопчний контроль нових засоб1в захисту тварин" (1997) 1 "ДоклЫчш дослщження ветеринарних лжарських засоб1в" (2006) [1, 2].
Гостру токсичшсть препарат1в вивчали на бших мишах 3-4-мюячного в1ку, масою тша 19-22 г та бших щурах 3-4-мюячного в1ку, масою тша 165180 г.
Метрошдазол у вигляд1 суспензи на 1 % розчиш крохмалю вводили одноразово в наступних дозах: внутршньошлунково бшим щурам - 7000, 7500, 8000, 8500, 9000 I 9500 мг/кг маси тша; мишам - 1000, 1400, 1800, 2200, 2600 I 3000 мг/кг маси тша.
©Патерега!. П., 2013
251
1нтезол 0,5 % вводили одноразово внутршньошлунково бшим щурам в дозах 1,0; 3,0 I 5,0 мл на тварину; мишам - 0,1; 0,3 I 0,5 мл на тварину. Найвищу дозу препарату 0,5 мл (для мишей) та 5 мл (для щур1в) вводили повторно шести бшим щурам I шести бшим мишам. Аналогично препарат 1нтезол 0,5 % було дослщжено I за умов пщшюрного введения.
Шсля введения препарату, спостереження за лабораторними тваринами вели протягом 14 д1б. При цьому враховували таю показники: зовшшнш вигляд, поведшку тварин, стан шерст1, видимих слизових оболонок, вщношення до корму, ритм, частоту дихання, час виникнення та характер штоксикаци, И важюсть, переб1г, час загибел1 тварин або 1х одужання I т.д. Значения ЬВ50 розраховували з використанням методу Кербера [3].
У короткотривалих дослщженнях (Пгостра токсичшстьП) використали 84 бших щур1в I 84 бших мишей.
Дослщи з визначення мутагенност1 проводили згщно з "Методичними вказ1вками з визначення токсичних властивостей препарат1в, яю застосовуються в ветеринар!! та тваринництвГ' [4].
Суть методу з1 встановлення мутагенно! дп за допомогою мжроядерного методу (тест Иеёё1е I 8сИш1ё) полягае в обл1ку юлькоси еритроцит1в з мжроядрами. Оцшку частоти мшроядер здшснювали на периферичнш кров1 бших щур1в.
Дослщи проводили на бших нелшшних статевозрших самцях щур1в, з яких було сформовано 4 групи аналопв по 6 тварин у кожнш та яких утримували за загальними правилами.
Щурам I та II груп вводили вщповщно Метранщазол високоочищений у дозах 1/2 та 1/5 ЛД50 внутршньошлунково, натще на 1,5 % розчиш крохмалю. Тваринам III групи вводили пщшюрно терапевтичну дозу 1нтезолу 0,5 %, а - IV групи слугували контролем, яким вводили внутршньошлунково, натще 1,5 % розчин крохмалю.
3 хвостово! вени тварин через 24, 48 I 72 години отримували кров, яку переносили на предметне скло, змшавши И з краплею фетально! сиворотки. Пот1м робили мазок, сушили на повпр1, фжсували у метанол! 1 фарбували азур-еозином за Романовським.
Отримаш мазки анал1зували пщ мжроскопом з1 збшьшенням 90x10. Пщраховували юльюсть мжроядер на 1000 кл1тин. Результата наведен! у промшях (%о). Достов1рне перевищення контрольного р1вня свщчить про мутагеншсть препарату.
Дослщи з виявлення мутагенност1 за допомогою метафазного анал1зу кл1тин юсткового мозку бших лабораторних щур1в (тест БоЛа) проводили на бших нелшшних статевозрших самцях щур1в, з яких було сформовано 4 групи тварин-аналопв по 6 у кожнш та яю утримувались за загальними правилами.
Тваринам I та II груп вводили вщповщно Метранщазол високоочищений у дозах 1/2 та 1/5 ЛД50 внутршньошлунково, натще на 1,5 % розчиш крохмалю. Щурам III групи вводили пщшюрно терапевтичну дозу 1нтезолу 0,5 % (по 0,8 мл/кг 5 д1б пщряд), а - IV група слугувала контролем, яким вводили
252
внутршньошлунково, натще 1,5 % розчин крохмалю. Присипляння тварин проводили шляхом декаттаци пщ слабким еф1рним наркозом через 24, 48 I 72 години.
Дослщним тваринам за 2 години до присипляння вводили внутршньочеревно 0,04 % розчин колхщину (0,01 мл на 1 г маси тша), який призводить до накопичення кл1тин, на стади метафази, тобто на тш стадп м1тозу, коли хромосоми найбшьш придатш для цитолопчного анал1зу. Тварин присипляли I швидко видобували стегнову кютку, зр1зували етф!зи та за допомогою шприца, наповненого попередньо нагр1тим у термостат! до 37 °С розчином калш хлориду (0,075 М), вимивали юстковий мозок у центрифужну проб1рку I помщували на 35-40 хвилин у термостат для гшотошчно! обробки. Шсля гшотошзаци суспензш центрифугували з1 швидюстю 1000 об/хв протягом 5 хвилин. Надосадкову рщину обережно вщсмоктували, в осад додавали фшсатор, в якост! якого використовували сум1ш етилового спирту I оцтово! кислоти у стввщношенш 3:1.
П1сля триразово! замши фжсатора готували препарати хромосом шляхом розкапування суспенз11 кл1тин на охолоджене предметне скло з наступним пломбуванням ф1ксатора над полум'ям гор1лки. Для фарбування препарат1в використовували специф1чн1 для ДНК барвники, так1 як ацетокармш, ацетоарсе!н. Пофарбован1 препарати анал1зували шляхом мжроскопи, знаходячи пошкоджен1 хромосоми I анал1зуючи аберац11, пор1вняно з контролем.
Встановлення мутагенно! активност1 Метрон1дазолу методом облжу аномальних головок сперм11в (АТС) у мишей використовуеться для попередньо! оцшки мутагенно! д!! препарату на статев! кл!тини тварин. Досл!д проводили на самцях бших мишей. Спонтанний р!вень аномальних сперм!!в для мишей коливаеться в!д 9,4 до 35 %.
У робот! використовувалися самщ мишей у в!ц! 2,5-3 мюящ по 6 тварин у груп!. Метранщазол вводили в доз! 1/2 ВЬ50 одноразово, внутршньошлунково, натще. Евтаназш тварин проводили через 35 д1б п!сля введения, вважаючи цей термш оптимальним п!д час сперм!огенезу, для виходу максимально! к!лькост! пошкоджених спермив. Для отримання препарат!в два епщид!муса в!д кожного самця пом!щували у ф!зюлопчний розчин хлориду натр!ю ! подр!бнювали тонкими ножицями та ретельно суспензували. У суспенз!ю вносили 4 крапл! 1 % розчину еозину та через 40 хвилин теля фшьтраци кр!зь капронове ситечко готували на скл! пов!тряно сух! мазки.
Для пщрахунку аномальних головок враховували 300 сперм!!в самця.
Достов!рне збшьшення частоти АТС у досл!дн!й груп!, пор!вняно з контрольною, вказувало на мутагенну активн!сть препарату.
Оц!нка мутагенно! дп препарат!в за допомогою облжу дом!нантних летальних мутац!й (ДЛМ) у зародкових кл!тинах передбачае встановлення прояв!в спадкових зм!н у статевих кл!тинах батьк!вських особин, як! приводять до загибел! нащадк!в першого покол!ння пщ час ембр!онального розвитку.
253
Шсля отримання тварин з розплщника самки протягом 3-х тижшв знаходилися пщ наглядом, щоб виключити неконтрольовану ваптшсть.
За добу до пщсадки самцям I та II груи вводили Метранщазол високоочищеиий вщповщно у дозах 1/2 та 1/5 ЛД50 внутршньошлунково, натще на 1,5 % розчиш крохмалю. Щурам III груии вводили пвдшюрно тераиевтичну дозу 1нтезолу 0,5 % - 4,0 мл/кг, а - IV група слугувала контролем, яким вводили внутршньошлунково, натще 1,5 % розчин крохмалю. Дослщжуваш иреиарати тваринам вводили одноразово.
Тварин пщсаджували з розрахунку на 1 самця 3 самки.
Виявлення спермив у вагшальних мазках самок, яке проводили щоденно пщ час дослщу, вважали першою добою ваптностг Шсля парування самок м1тили I вщбирали в окрем1 кл1тки, де вони знаходилися до дня забою (19-а доба ваптност1). Ваптним самкам 1нтезол 0,5% 0,5 % вводили одноразово пщшюрно в доз1 0,8 мл/кг.
Пщсадку здшснювали таким чином, щоб у заплщненш брали участь чолов1ч1 гамети, яю знаходяться в р1зних стад1ях спермюгенезу: I - зрших спермив; II - спермютид; III - спермюципв; IV - сперм1оцит1в у сташ спокою та сперм1огон1й типу В; V - спермюгонш типу А (табл. 1).
Всього для дослщжень використано 24 самц1 та 360 самок (по 6 самщв та 90 самок на кожну дозу).
Виявлення спермив у ваг1нальних мазках самок, яке проводили щоденно пщ час дослщу, вважали першою добою ваптностг П1сля парування самок м1тили I в1дбирали в окрем1 кл1тки, де вони знаходилися до дня забою (19-а доба ваптност1).
Виникнення ДЛМ визначали за п1двищенною ембрюнальною смертн1стю. При розтин1 тварин на 19 добу ваптност1 у кожно! самки реестрували к1льк1сть жовтих тш ваг1тност1, м1сць ¿мплантац11, живих I мертвих ембр1он1в.
Основними показниками р1вня ДЛМ вважаеться: загальна ембр1ональна смертшсть = ((В - А) / В) • 100; загибель до ¿мплантац11 = (В - (А + Б) / В) • 100; загибель теля ¿мплантацп = (Б / (А + Б)) • 100,
де: А - кшькють живих ембрюшв, Б - кшькють ембрюшв, що загинули, В - кшькють жовтих т1л.
Статистичну в1рог1дн1сть р1зниць результат1в досл1ду та контролю визначали за критер1ем Стьюдента-Фшера. У випадку отримання в1рог1дних р1зниць визначали ¿ндуковану летальн1сть за формулою:
I = ((1 - ^ -Ас)/(1 -Ас)) • 100 де: ¿ндексами t I с позначен! показники втрат для дослщу I контролю. За величиною шдуковано! летальност1 визначали ступ1нь мутагенно! активности Препарат, який викликае ¿ндуковану загибель вщ 0 до 10 %, вважаеться слабким мутагеном (1 бал), в1д 10 до 25 % - середшм (2 бали), вище 25 % - сильним (3 бали) мутагеном.
254
Результата дослщжень. При внутршньошлунковому введенш Метронщазолу встановлено, що доза препарату 7000 мг/кг не викликала загибел1 щур1в; при подальшому збшьшенш доз, що вводилися, пропорцшно зростала юльюсть тварин, яю загинули. Доза 9500 мг/кг була абсолютно смертельною.
При введенш токсичних доз препарату симптоми штоксикацп у щур1в з'являлися досить швидко, приблизно через 2-3 години. Вони проявлялися в пригшченш, порушенш координацп рух1в, тварини мали неохайний вигляд.
Загибель щур1в проходила протягом 1-3 д1б у прямш залежност1 вщ юлькоси введеного препарату.
Матер1али дослщжень та пщрахунки ЛД50 препарату висв1тлеш у таблиц! 1.
Таблиця 1
_Результата дослщжуваних доз Метрон|дазолу для щур ¡в_
Дози препарату, мг/кг 7000 7500 8000 8500 9000 9500
Вижило 6 5 4 2 1 0
Загинуло 0 1 2 4 5 6
Ъ 0,5 1,5 3,0 4,5 5,5
ё 500 500 500 500 500
ъ ё 250 750 1500 2250 750
ЛД50 розраховували за формулою: ЛД50= ЛД100 - ¿)/ш,
де: ЛД100 - доза, в1д яко! загинули вс1 тварини; И - символ суми;
ъ - половина загально! к1лькост1 тварин, яю загинули в1д двох наступних доз;
ё - р1зниця двох наступних доз; ш - юльюсть тварин у груш на кожну дозу. Згщно з формулою, ЛД50 препарату Метрон1дазол складало: ЛД50 = 9500 - [(250+750+1500+2250+2750):6] = 8250 мг/кг Таким чином, ЛД50 препарату Метронщазол при внутр1шньошлунковому введенн1 бшим щурам становить 8250 мг/кг.
При внутршньошлунковому введенн1 встановлено, що препарат Метронщазол у доз1 1000 мг/кг не викликав загибел1 мишей; дози в межах 14002600 мг/кг були явно токсичними I призводили до загибел1 тварин; доза 3000 мг/кг була абсолютно смертельною.
В цшому картина штоксикаци у мишей була схожою ¿з симптоматикою, яку спостер1гали у щур1в, проте проявлялися сильшше. Серед ознак токсично! ди препарату можна було вид1лити: пригшчення, порушення координац1! рух1в, тварини мали неохайний вигляд, з часом спостер1гали виснаження.
Матер1али досл1джень та пщрахунки ЛД50 препарату висв1тлен1 у таблиц! 2.
255
Таблиця 2
Результати дослщжуваних доз Метрошдазолу для мишей _
Дози препарату, мг/кг 1000 1400 1800 2200 2600 3000
Вижило 6 5 4 3 1 0
Загинуло 0 1 2 3 5 6
Ъ 0,5 1,5 2,5 4,0 5,5
ё 400 400 400 400 400
г ё 200 600 1000 1600 2200
ЛД50 розраховували за формулою: ЛД50= ЛД100 - 2(г ё)/ш,
Згщно з формулою, ЛД50 препарату Метронщазол для бших мишей: ЛД50 = 3000 - [(200+600+1000+1600+2200):6] = 2066,7 мг/кг Таким чином, ЛД50 Метронщазол при внутршньошлунковому введенш бшим мишам становить 2066,7 мг/кг.
За умов внутршньошлункового I пщшюрного введения встановлено, що препарат "1нтезол 0,5 % " у дозах 0,1, 0,3 та 0,5 мл для одше! миш1 не викликав загибел1 тварин, лише спостер1гали короткочасне пригшчення лабораторних тварин, яким задавали препарат у доз1 0,5 мл (мишам). Аналопчну картину спостер1гали 1 у бших щур1в: дози препарату 1,0, 3,0 1 5,0 мл на тварину за внутршньошлункового I пщшюрного введения не викликали загибелг Короткочасне пригшчення спостер1гали лише у тих тварин, яким задавали препарат у доз1 5,0 мл на щура, що пов'язано з потраплянням в оргашзм тварин велико1 кшькост1 рщини. На наступну добу змш в клмчному сташ тварин дослщних груп не спостер1гали. Таю ж результати було отримано I при повторному введенш лабораторним тваринам препарату у цих же дозах.
Таким чином, 1нтезол 0,5% належить до малотоксичних речовин. ЛД50 препарату при внутршньошлунковому I пщшюрному введенш лабораторним тваринам (бшим щурам та мишам) е бшьшою 25000 мг/кг.
У дослщженнях еритроцита щур1в при встановленш мутагенно! ди Метрошдазолу й 1нтезолу 0,5% за допомогою мкроядерного методу (тест Неёё1е I 8сИш1ё) в1рогщно! р1знищ м1ж кшьюстю мжроядер у тварин дослщних I контрольно! груп не виявлено. Дещо збшьшений р1вень тшець Жол1 спостер1гали задози 1/2 ЛД50 при експозици 24 години (табл. 3).
Таблиця 3
Кшьккть мжроядер в еритроцитах периферийно!" кров! бших щур1в
теля одноразового введения Метранщазолу та 1нтезолу 0,5%, %о __(М±т, п = 6)_
Дози препарата Кшькють еритроцита з мжроядрами, через:
24 години 48 годин 72 години
Контроль 0,62±0,30 0,53±0,21 0,60±0,35
1/2 ЛД50 Метранщазолу 0,81±0,45 0,63±0,30 0,67±0,33
1/5 ЛД50 Метранщазолу 0,57±0,33 0,64±0,35 0,55±0,25
1нтезол 0,5%, 0,2 мг/кг 0,60±0,28 0,52±0,20 0,57±0,27
256
Пщ час мжроскошчного дослщження в еритроцитах периферично! кров1 виявляли м1кроядрар1зно! величини (1-2,5 мкм).
Отже, за умов мшроядерного тестування на еритроцитах периферично! кров1 бших щур1в у гострому дослвд в1рогщного збшьшення кшькост1 тшець Жол1 при застосуванш1нтезолу 0,5%, пор1вняно з контролем, не було виявлено. При вивченш цитогенетично! ди за допомогою метафазного анал1зу кл1тин юсткового мозку бших щур1в (тест Бойа) у соматичних кл1тинах було встановлено, що р1зш дози Метрон1дазолу 1 терапевтична доза 1нтезолу 0,5 % не викликали достов1рно б1льших структурних зм1н у хромосомах, пор1вняно з контрольною групою (табл. 4).
Таблиця 4
Частота та спектр виникнення хромосомних та хроматидних аберац1й у
кл1тинах кчсткового мозку б1лих щу|мв п1сля одноразового введения __Метрон1дазолу та 1нтезолу 0,5 %, п ^ = 6 _
Препарат Експо Доза Число % Тип аберацш
зиц1я, год. метафаз-них пластинок кл1тин 3 перебу-довою абера цш абера-цш хромосоми! хрома тидш
Метраш-дазол 24 1/2 ЛД50 300 11 11 3,7 6 5
1нтезол 0 5% 1/5 ЛД50 300 9 9 3,0 5 4
Контроль 0,2 мг/кг 300 6 6 2,0 3 3
- 300 7 7 2,3 4 3
Метран1-дазол 48 1/2 ЛД50 300 11 11 3,7 8 3
1нтезол 0,5% 1/5 ЛД50 300 8 8 2,7 6 2
Контроль 0,2 мг/кг 300 4 4 1,3 3 1
- 300 5 5 1,7 4 1
Метран1-дазол 72 1/2 ЛД50 300 10 10 3,3 6 4
1нтезол 0 5% 1/5 ЛД50 300 8 8 2,7 5 3
Контроль 0,2 мг/кг 300 5 5 1,7 4 1
- 300 6 6 2,0 3 3
При експозицп протягом 24 годин у тварин дослщних { контрольно! груп спостер1гали пол1пло!дний наб1р хромосом та полщентричш хромосоми. При дослщженш кл1тин к1сткового мозку через 48 годин теля введения препарат1в у
257
дослщних групах виявляли пол1плодш, ендоредуплжацш та хроматидш пробши.
При експозици иротягом 72 годии у метафазних пластинках дослщних тварин установлено пол1пло!дний наб1р хромосом, часткове розходження хроматид, кшьцев1 хромосоми (замкнут! структури, що вмщують дшянки обох плечей I центром1ру), ендоредуплжанти та хроматидш пробши. В контрольних метафазних пластинках спостер1гався пол1пло!дний наб1р хромосом.
Отже, у дослщах на бших щурах 1нтезол 0,5% у терапевтичнш доз1 з експозищею 24, 48 та 72 години не проявив ди на хромосоми кл1тин юсткового мозку щур1в.
Д1я дослщжуваних доз при встановлен1 мутагенно! активност1 1нтезолу 0,5% I Метрон1дазолу методом урахування (обл1ку) аномальних головок спермпв (АТС) у мишей не виявила в1рог1дно! р1зниц1 щодо появи аномальних головок (табл. 5).
Таблиця 5
Результата шдрахунку аномальних головок сперм1*1в мишей,
¡ндукованих р1зними дозами метранщазолу та 1нтезолу 0,5%, п = 6
Показники Дослщ Контроль
№ тварини 1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6
Розщеплення акросом частини головки, % 6 5 3 6 3 3 2 4 3 5 5 8
Хвилепод1бна головка, % 8 2 2 5 - 1 2 - 2 1 3 5
Зменшен1 головки, % 7 8 5 4 3 3 4 2 6 5 3 5
Збшьшеш головки, % 7 14 5 7 9 8 8 2 5 7 3 2
Дв1 головки, % - - - - 1 2 1
Отримаш дан1 подан1 у таблиц! 5, свщчать, що токсична доза Метранщазолу (1/2 ЛД50) не викликала статистично в1рог1дних в1дм1нностей у появ1 аномальних головок сперм1!в м1ж досл1дною та контрольною трупами.
Таким чином, доза 1/2 ЛД50 Метранщазолу не викликала у самщв бших мишей утворення аномальних головок спермив, пор1вняно з спонтанним р1внем.
У дослщах з оц1нки мутагенно! дп 1нтезолу 0,5 % за допомогою обл1ку дом1нантних летальних мутац1й (ДЛМ) у зародкових кл1тинах встановлено, що токсичш дози метран1дазолу (1/2 та 1/5 ЛД50) 1 терапевтична доза 1нтезолу 0,5 % не викликали дом1нантних летальних мутац1й у зародкових кл1тинах б1лих щур1в (табл. 6).
258
Таблиця 6
Частота домшантних мутацш в бших щу|мв теля одноразового введения Метранщазолу та 1нтезол 0,5%у (M±m, n = 90)
Стад1я Препарат i Доза Кшькють
спер- група тш мкць живих мертвих
мюгене ваг1тност1 1мплантацп ембрюшв ембрюшв
зу (В) (А) (Б)
I контроль - 9,7±0,6 9,5±0,6 9,0±0,7 0,42±0,17
Метранщазол 1/2 ЛД50 10,4±0,3 9,4±0,6 8,2±0,8 1,16±0,41*
1/5 ЛД50 10,7±0,6 9,7±0,6 9,2±0,7 0,47±0,18
1нтезол 0,5% 0,8 мл/кг 10,3±0,7 9,4±0,8 8,4±0,9 0,3±0,18
II контроль - 8,8±0,8 8,3±0,8 8,1±0,8 0,45±0,2
Метранщазол 1/2 ЛД50 8,2±1,1 7,7±1,0 6,6±1,2 0,9±0,6*
1/5 ЛД50 10,2±0,3 9,9±0,4 9,7±0,4 0,3±0,10
1нтезол 0,5% 0,8 мл/кг 9,2±0,6 8,8±0,7 7,7±0,89 0,8±0,64
III контроль - 9,4±0,9 8,6±0,9 8,2±0,9 0,5±0,3
Метранщазол 1/2 ЛД50 9,8±0,5 9,3±0,5 8,5±0,4 0,8±0,3
1/5 ЛД50 9,7±1,1 9,0±1,0 8,3±0,9 0,6±0,4
1нтезол 0,5% 0,8 мл/кг 9,6±0,8 9,2±0,7 8,6±0,5 0,4±0,1
IV контроль - 10,1±0,7 9,4±0,5 8,8±0,5 0,5±0,3
Метранщазол 1/2 ЛД50 10,6±0,7 8,8±0,5 8,2±0,9 0,8±0,3
1/5 ЛД50 10,4±0,5 8,8±0,5 8,3±0,7 0,6±0,4
1нтезол 0,5% 0,8 мл/кг 10,2±0,7 9,8±0,9 9,6±0,8 0,5±0,3
V контроль - 9,9±0,5 9,4±0,4 8,8±0,5 0,6±0,2
Метранщазол 1/2 ЛД50 10,4±1,4 8,7±1,3 8,4±0,8 0,8±0,6
1/5 ЛД50 9,7±0,5 9,3±0,5 8,2±0,8 0,5±0,3
1нтезол 0,5% 0,8 мл/кг 9,8±0,6 9,2±0,4 9,0±0,5 0,5±0,4
! 1рим1тка: * - P < 0,05; ** - P < 0,01 до контролю
259
Продовження таблицI 6.
Стад1я Препарат 1 Доза Загибель
спермюгенез група до п1сля загальна
У 1мплантацп 1мплантацп
I контроль - 2,3±1,3 4,2±1,7 5,9±2,2
Метранщазол 1/2 ЛД50 10,8±4,6** 12,6±5,9 17,2±6,0
1/5 ЛД50 8,2±3,7* 7,9±3,1 11,1±4,2
1нтезол 0,5% 0,8 мл/кг 2,5±1,2 3,1±1,3 5,2±1,5
II контроль - 1,7±1,3 4,0±1,7 5,1±2,69
Метранщазол 1/2 ЛД50 7,2±5,6 10,2±5,9 16,6±7,5*
1/5 ЛД50 2,4±1,3 2,4±1,0 4,5±1,8
1нтезол 0,5% 0,8 мл/кг 2,1±1,7 3,6±1,2 5,4±2,8
III контроль - 2,3±1,1 2,3±1,03 4,6±1,6
Метран1дазол 1/2 ЛД50 2,0±1,5 3,2±1,2 5,3±2,8
1/5 ЛД50 1,8±1,1 3,9±1,3 4,6±2,6
1нтезол 0,5% 0,8 мл/кг 3,1±2,1 2,3±1,2 5,6±1,9
IV контроль - 3,1±1,5 2,1±1,3 5,1±2,1
Метран1дазол 1/2 ЛД50 3,2±1,7 2,3±1,3 5,2±2,3
1/5 ЛД50 2,6±1,2 2,9±1,3 4,8±1,4
1нтезол 0,5% 0,8 мл/кг 2,8±1,3 1,8±1,1 4,8±1,7
V контроль - 2,1±1,3 2,6±1,3 5,2±1,8
Метранщазол 1/2 ЛД50 2,8±1,3 3,1±1,9 5,6±2,6
1/5 ЛД50 2,1±1,1 2,8±1,5 4,8±1,9
1нтезол 0,5% 0,8 мл/кг 2,1±1,1 2,5±1,3 4,6±1,3
Примггка: * - Р < 0,05; ** - Р < 0,01 до контролю
1ндукована летальшсть метранщазолу у першш стади спермюгенезу за дози 1/2 ЛД50 становила 0,9 % тау II стади - 0,3 %.
Отже, 1нтезол 0,5% не викликав загально!, до- та пост1мплантацшно! ембрюнально! загибел1 I не виявив мутагенно! ди на статев1 кл1тини бших щур1в. Метранщазол за дозн 1/2 ЛД50 у перших двох стад1ях спермюгенезу проявив вщповщно 0,9 та 0,3 % шдуковано! летальност1, що в1дносить його за мутагенним ефектом за бальною шкалою до 1 балу, тобто до слабких мутаген1в.
Висновки
1. При пероральному введенн1 щурам I мишам значения ЬВ50 Метрон1дазолу складають вщповщно 8250 I 2066,7 мг/кг маси т1ла. У в1дпов1дн1ст1 ¿з загальноприйнятою г1г1ен1чною класиф1кац1ею ГОСТ 12.1.00776 Метронщазол в1дноситься до 3 класу небезпеки.
2. Препарат "1нтезол 0,5 %" належить до малотоксичних речовин. ЛД50 препарату при внутр1шньошлунковому I пщшюрному введенн1 лабораторним тваринам (бшим щурам та мишам) е бшьшою 25000 мг/кг.
260
3. За умов мжроядерного тестування на еритроцитах периферично! кров1 бших щур1в у гострому дослщ1 в1рогщного збшьшення кщькост1 тшець Жол1 при застосуванш1нтезолу 0,5%, пор1вняно з контролем, не було виявлено.
4. У дослщах на бших щурах 1нтезол 0,5% у терапевтичнш доз1 з експозищею 24, 48 та 72 години не проявив дп на хромосоми кл1тин кюткового мозку щур1в.
5. Препарат 1нтезол 0,5% не викликав загально!, до- та пост1мплантацшно1 ембрюнально! загибел1 i не виявив мутагенно! на статев1 кл1тини бших щур1в. Метранщазол за дози 1/2 ЛД50 у перших двох стад1ях сперм1огенезу проявив вщповщно 0,9 та 0,3 % шдуковано! летальност1, що в1дносить його за мутагенним ефектом за бальною шкалою до 1 балу, тобто до слабких мутаген1в.
Л1тература
1. Токсиколопчний контроль нових засоб1в захисту тварин: Методичн1 рекомендац11 / М.В. Косенко, О.Г. Малик, 1.Я. Коцюмбас та ¿и. - К., 1997. - 34 с.
2. Доклмчш дослщження ветеринарних л1карських засоб1в / 1.Я. Коцюмбас, О.Г. Малик, 1.П. Патерега та ¿и.; За ред. 1.Я. Коцюмбаса. Льв1в: Тр1ада плюс, 2006. - 360 с.
3. Беленький М.Л. Элементы количественной оценки фармакологического эффекта. - Л., 1963. - 152 с.
4. Маланин Л.П., Морозов А.П., Селиванова. А.С. Методические указания по определению токсических свойств препаратов, применяемых в ветеринарии и животноводстве // Ветеринарные препараты: Справочник / Под ред. А.Д. Третьякова. - М.: Агропромиздат, 1988. - С. 239-289.
Summary I. P. Patereha
State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medicinal Products and
Feed Additives, Lviv, Ukraine RESEARCH OF TOXICITY AND MUTAGENIC ACTIVITY OF METRONIDAZOLE AND ANTI-PROTOZOAL, ANTI-MICROBIAL PREPARATIONS BASED ON IT
The results of the acute toxicity and mutagenic activity studying on laboratory animals with the use of metronidazole different research methods and anti-protozoal, anti-microbial preparations based on it are shown in the article.
Рецензент — д.вет.н., професор Стибель В.В
261
