CC BY
11
УДК 636.082.03.
Щербатий З.С., докт. с.-.г.н, професор, Кос В.Ф., к.с.-.г.н, доцент Музика Л.1., к.б.н, доцент, Ют В.Г., к.е.н, доцент © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИКОРИСТАННЯ "РАЗОВИХ" КОР1В (ПЕРВ1СТОК)
ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА М'ЯСА
Виечали ефектиетсть еикористання "разоеих" корге-перегсток для еиробництеа м'яса. Встаноелено, що еикористання таких корге украгнськог чорно-рябог молочног породи, а також гг помгсей з м'ясними породами е господарсте1 е економгчно дощльним, тому що пеена перетримка надремонтних телиць з метою одержання е1д них телят поетстю себе окупоеуе за рахунок збыьшення гх жиеог маси, маси шкури, одержання приплоду та пееног кглькостг молока. Такий метод дае також можлие1сть оцтити пере1сток за скорочену лактацт за гх молочною продуктиетстю та придаттстю до машинного догння.
Ключовi слова: "разое1" короеи, схрещуеання, лактац1я, жиеа маса, реал1зац1я, еирощуеання, чистий дох1д, рентабельтсть.
Вступ. Основним методом комплектування маточних стад в молочному скотарствi е добiр кращих телиць власного стада або ж завезення таких зi сторони (1). Але при цьому не вс ввдбраш чи завезет тварини стають в майбутньому високопродуктивними коровами (2). Тому, в окремих господарствах в останнш час набув визнання i поширення метод комплектування маточних стад у скотарствi шляхом оаменшня вах (або бшьшосп) наявних в господарствi телиць, а вщтак тсля !х розтелення та попередньо! ощнки за скорочену лактащю, для вщтворення залишають саме тих тварин, яю вщзначаються високими продуктивними показниками та придатшстю до вщповщно! технологи !х експлуатаци (3). Первюток, яю не вщповщають вимогам за продуктивними i племiнними якостями вiдгодовують i реалiзовують на м'ясо. Певна перетримка телиць при цьому не завдае збитюв господарству, тому шо тварини за цей час збшьшують свою живу масу, вщ них одержують приплiд i певну кiлькiсть молока. Крiм того, первiстки характеризуються доброю яюстю м'яса та високою масою шкур (4).
Ще бiльшого значення набувае використання "разових" корiв у господарствах, в яких iснують гурти м'ясного поголiв'я або ж там, де ведеться робота по створенню стад м'ясного напрямку продуктивностi i збiльшенню виробництва м'яса (5). При цьому частину призначених для забою м'ясних телиць залишають в маточному стадi для одержання вiд них приплоду, отменивши !х плiдниками м'ясних порщ. Пiсля отелення i вщлучення телят !х
© Щербатий З.е., Кос В.Ф., Музика Л.1., Ют В.Г., 2008
195
вщгодовують i здають на м'ясо. При такш OTCTeMi е можливiсть збiльшити кiлькiсть м'ясного noraniB^, яке вiдзначаеться високою енерпею росту i за м'ясними якостями переважае тварин молочних та комбшованих порщ. Деяку частину первiстoк можна використовувати як кoрiв годувальниць застосувавши пiдсoсний метод вирощування телят, при якому, залежно вiд прoдуктивнoстi первштки, можна за нею закрiпити i двое телят, або ж ними комплектувати стада товарних ферм та гурти м'ясно! худоби.
Про ефектившсть використання "разових" кoрiв (первiстoк) в селекци молочно! худоби та з метою використання ix для збiльшення виробництва м'яса свiдчить ряд дослццв проведених як в нашiй кра!ш, так i за кордоном (Б.М. Гуцунаев, Л. Ернст, Д. 1льчев, Д.Д. Мартюгiн, А.В. Орлов, Н.Ф. Ростовцев, 1.1. Черкащенко, A. Barker, K.W. Breitenstein, A.J. Brookes, M.O.Bume, P.A. Fielkner та iн.).
Матер1ал i методи. Данi дoслiдження проводили на стадi велико! рогато! худоби укра!нсько! чорнорябо! молочно! породи ПАФ "Козин" Радивилiвськoгo району Рiвненськoi область
Для дослщу укомплектували три пщдослщш групи тварин:
1 група - телищ укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи, 15 гол.;
2 група - телищ пoмiсi - укра!нська чорно-ряба молочна ? волинська, 14
гол.;
3 група - телищ пoмiсi - укра!нська чорно-ряба молочна ? абердин-ангуська, 14 гол.
Отменяли телиць у вiцi 14 - 15 мшящв при живiй масi 290 - 310 кг. Телищ укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи отменяли спермою бугая плщника ще! ж породи, пoмiсi друго! групи - спермою бугая плщника волинсько! м'ясно! породи, а пoмiсi третьо! групи - спермою бугая плщника абердин-ангусько! породи.
Годували тварин за загальноприйнятими в гoспoдарствi ращонами.
Псля отелення i вiдгoдiвлi (яка тривала 3 мiсяцi), пiддoслiдниx кoрiв було реалiзoванo на м'ясо, а кращу частину (чистопородних)переведено у маточне стадо.
Результати дослщжень.
Результати дoслiджень (табл.) свiдчать про те, що жива маса телиць у 19 - 20 мкячному вщ становила в середньому 360 - 400 кг. При реалiзацii таких тварин на м'ясо господарство одержало б в середньому на 1 голову 3511 -3902 грн. грошових надходжень (з розрахунку 970 грн. за 1 ц живо! маси).
У нашому дослвд, в зв'язку з перетримкою тварин, !х реалiзували на м'ясо у вщ 26-27 мiсяцiв при середнш живi масi 435 - 460 кг. Загальш витрати на вирощування одше! тварини до 26 - 27-мшячного вiку складала 3814 - 3951 грн. Виручка вщ реалiзацii одше! голови на м'ясокомбшат становила, вiдпoвiднo по групах: 4243; 4536; i 4430 грн. Крiм того, вiд кожно! корови одержали приплщ та вiд 640 до 775 кг молока в залежност вщ пщдослщно! групи, що разом в розрахунку на 1 голову становить 1354 - 1559 грн. доходу. Чистий дохщ за час перетримки дoрiвнював вщповщно за групами
196
1609, 1693, 1596 грн., а рiвень рентабельност становить 37,4; 39,8; 38,0%.
Одержат дат показують, що певна перетримка телиць з метою одержання вщ них телят повшстю себе окуповуе за рахунок збiльшення за вiдповiдний перюд !х живо! маси, маси шкур, одержання приплоду i певно! кшькосп молока. Крiм того, це дае змогу оцiнити чистопородних первiсток за молочною продуктивнiстю та придатнiстю !х до вщповщно! технологи утримання.
Ефектившсть вирощування на м'ясо "разових" кор1в (первкток) укра1нсько1 чорно-рябо!" молочно!' породи та помi сей укра'шська чорно-_ряба молочно i волинська та абердин-ангуська м'ясм породи._
Показники Одиниця Групи тварин
вим1ру I II III
Кшьшсть тварин в груш гол. 15 14 14
Жива маса при оаменшш (14-15 мю.) кг 290 310 302
Жива маса на час можливо!' реал1заци
(19-20 мю.) кг 360 400 387
Загальш витрати на вирощування 1 гол.
(19-20 мю.) грн. 3220 3570 3498
Можлива виручка в1д 1 гол. у випадку
реал1зацп тварин при данш живш мас грн. 3511 3902 3774
Загальш витрати на вирощування 1 гол.
(26-27 мю.) грн.. 3814 3951 3879
Одержано молока на 1 гол. кг 775 694 640
Жива маса на час фактично!' реал1заци
(26-27 мю.) грн. 435 460 444
Фактична виручка ввд реал1зацп 1 гол.
(26-27 мю.) грн. 4243 4536 4430
Вартють телят грн. 381 381 381
Вартють надоеного молока грн. 1178 1055 973
Затрати на перетримку 1 гол грн. 379 328 309
Чистий дохвд ввд реал1заци 1 гол. грн. 1609 1693 1596
Р1вень рентабельносп % 37,4 39,8 38,0
Висновки.
Одержат дат дослщжень свiдчать про те, що використання телиць (як чистопородних, так i помiсей), як "разових" корiв в даному господарствi доцiльне, економiчно ефективне, тому що певна перетримка телиць з метою одержання вщ них телят повшстю себе окуповуе за рахунок збшьшення !х живо! маси, маси шкури, одержання приплоду та певно! кшькосп молока. Крiм того, такий метод дае змогу ощнити первiсток за молочною продуктившстю (зокрема, за скорочену лактацiю) i придатнiстю !х до машинного до!ння.
Лiтература
1. Гуцунаев Б.М. Еффективность использования разовых коров для
197
производства говядины в условиях специализированных хозяйств. Диссертация канд. с.-х. наук. - Дубровицы, 1975. - 185 с.
2. Эрнст Л. Селекция молочного скота на основе оценки продуктивности первотелок // Молочное и мясное скотоводство. - 1971. - № 9. - С. 33-34.
3. Ильчев Д. Возможность увеличения производства говядины и телятины в Болгарии. Реферативный журнал серии "Животноводство". - 1971. -№ 3. - С. 8.
4. Мартюгин О.Д., Орлов А.В. Резервы производства молока и мяса (опит передержки помесных телок от молочных коров и быков абердин-ангуской породы) // Известия ТСХЛ. - Вип. 1. - М.: Колос, 1970.- 173 с.
5. Ростовцев Н.Ф., Черкащенко И.И. Промышленное скрещивание в скотоводстве / М.: Колос,1971. - 290 с.
6. Barker A. Cocle park tests for "heiferplus' leet Plan. - Farmers Weekly. - 1966, 64. - 11 - 55.
7. Breitenstein K.W. Probleme der qualitots gerechten Production von Rinfleison // Tierzucht. - 1968. 225:213. - 214.
8. Brookes A.J., Burne M.O. The use of cewheifers in feef production. J of the Royal ogricultural Societu of England // 1965. 126:30. - 44.
Summary
Shcherbatyj Z.Y., Kos V.F., Muzyka L.I., Kit W.G.
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnology named after
S.Z.Gzhytskyj
THE EFFICIENCY OF USIND OF ONE - USED OR COWS - HIFERS FOR MEAT PRODUCTION
Using of cows - heifers is reasonable and economically - effective as the definite over - reepind of heifers with the purpose of getting the calves from them completly overcame at the expense of their living mass increase, income receivind and the definite guantity of milk.
Стаття надшшла до редакци 20.09.2008
198
