CC BY
40
УДК 616.831-005-085.21 Пурденко Т.Й.
ТЕРАПЕВТИЧН1 МОЖЛИВОСТ1 КОРЕКЦ11 ПСИХОВЕГЕТАТИВНИХ РОЗЛАД1В ПРИ ДИСЦИРКУЛЯТОРН1Й ЕНЦЕФАЛОПАТИ
ВДНЗУ «Укра!нська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
На початкових етапах розвитку хронiчна iшемiя мозку проявляеться синдромом вегетативноУ дистон'УУ, в основ! патогенезу якого лежать неповноцннсть пристосувальних функ^й, змна '¡нтеграти-вних механ1'зм1в надсегментарного вегетативного апарату / вегетативних нейро^в кори головного мозку. Надал/ клнка збагачуеться вираженими психовегетативними, гемодинамическими змнами з формуванням прогресуючоУ цереброваскулярноУнедостатностI Обов'язковим клiнiчним проявом синдрому вегетативно)' дистон'УУ е емоц/йн розлади. У статт/ показано досл'дження клнчноУ ефектив-ност! та переносимост/ препарату 1нстенон в комплексуй терап'УУ пацiентiв з синдромом вегетативно)' дистон 'УУ та психоемоцйними порушеннями при дисциркуляторнй енцефалопат 'УУ. Ключов1 слова: дисциркуляторна енцефалопа™, синдромом вегетативно! дистонп, психоемоцмы порушення, 1нстенон.
Вступ
Проблема цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ) е ведучою в сучаснш неврологи ^ як вщо-мо, мае велике медико-со^альне та загально-людське значення [5, 7]. В Укра!н зареестровано близько 3 млн. людей з рiзними формами цере-броваскулярно! патологiТ [12]. На сьогоды, в структурi ЦВЗ лiдируючу позицш (бiльше 90%) займають хронiчнi порушення мозкового крово-обiгу, якi у вп~чизнянш науковiй лiтературi i клшн чнiй практицi традицiйно визначаються термшом „дисциркуляторна енцефалопа™" (ДЕ) [5-7].
В МКХ-10 дiагноз „дисциркуляторна енцефалопа™" вiдсутнiй. Для визначення хронiчних форм ЦВЗ видтяють рубрики „церебральний атеросклероз" „ппертензивна енцефалопатiя", „iншi уточненi враження судин мозку", включаю-чи „хрошчну iшемiю мозку" [6, 7].
Доведено, що практично немае патолопчних сташв нервово! системи та форм хроычно! енцефалопатiТ, на розвиток i переб^ яких не впливала б вегетативна нервова система (ВНС) [10, 11, 13, 14]. На початкових етапах розвитку мозкових дисциркуляцш дат порушення прояв-ляються синдромом вегетативно! дистонп (СВД), в основi патогенезу якого лежать неповноцшнють пристосувальних функцiй, змша iнтегративних механiзмiв надсегментарного вегетативного апарату та вегетативних нейрошв кори головного мозку. В подальшому кпшка збагачуеться вираженими психовегетативними, гемодинамiчними змшами з формуванням прогресуючо! цереброваскулярно! недостатност [1, 14, 9].
Обов'язковим кл^чним проявом СВД е емо-цшш розлади. Частiше всього це немотивована тривога, страх смерти загальна слабость, роздратованiсть [8 ].
Значимiсть вегетативних розладiв в форму-ваннi та прогнозi хронiчних церебральних iшемiй вивчена недостатньо, при цьому потребують уточнення надсегментарн механiзми контролю за тонусом ВНС, що дасть можливють удоско-налити принципи патогенетично! терапiТ виявле-них порушень.
Мета дослщження
Вивчення впливу препарату 1нстенон на веге-тативнi та психоемоцшш розлади у комплекснiй терапп пацiентiв iз ДЕ II ст.
Об'ект i методи дослiдження
Для виршення поставлених задач проведено обстеження 42 хворих на ДЕ II ст. у вiцi 40-60 рош, з яких 23 жшки та 19 чоловшв. Всi хворi знаходились на лiкуваннi у невролопчному вiддiленнi ПОКЛ iм. М.В.Склiфосовського. ДЕ II ст. обумовлена ппертошчною хворобою та це-ребральним атеросклерозом. Контрольну групу склали 20 практично здорових оаб вщповщного вiку.
Всi обстежен розподiленi на 3 групи: I групу склали практично здоровi особи (20 чоловк); II група - хворi на ДЕ II ст., як отримували тради-цiйну терашю (22 чоловiки); III група - хворi на ДЕ II ст., як на фонi базисно! терапи отримували препарат 1нстенон (20 чоловк).
У всiх групах пацiентiв проводилось клшко-неврологiчне обстеження з детальним дослщженням вегетативного та
нейропсихологiчного статусу.
СВД дiагностували з урахуванням результа-тiв анкет двох типiв: „Опитувальник для вияв-лення ознак вегетативних змш", що заповнюе хворий та „Схеми дослiдження для виявлення ознак вегетативних розладiв", що заповнюе лн кар [1 ].
Стан ВНС оцiнювали за основними характеристиками: вегетативний тонус, вегетативна реактивнють та вегетативне забезпечення дiяльностi.
Для дослщження нейропсихолопчного статусу використовували таблиц Шульте, пробу на запам'ятовування 10 ^в, шкалу реактивно! та особистюно! тривоги Спiлбергера-Ханiна [2, 16].
Хворi II групи отримували традицшну тера-пiю, яка включала метаболiчнi церебропротек-тори, судиннi, ппотензивш та гiполiпiдемiчнi пре-парати, антиагреганти, при необхщносп - седа-тивн препарати, а також фiзiотерапевтичнi про-цедури.
Хворi III групи, крiм базисного лiкування, от-
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
римували комбшований препарат 1нстенон на протязi 10 дыв в дозi 2 мл один раз на добу внутршньом'язово з послщуючим переходом на пероральний прийом по 1 таблетц форте 2 рази в день протягом 20 дыв.
Препарат 1нстенон („Ыкомед", Австрiя) вклю-чае ноотропний (гексобендш), судинний (етофн лiн) та стимулюючий надсегментарнi вегетативнi утворення (етамiван) компоненти, як дiють сумн сно, одномоментно, однонаправлено на патоге-нетичнi ланцюги гiпоксичних та iшемiчних ура-жень мозковоТ тканини [3, 4, 15].
Bei обстеження рееструвались до та пюля проведеноТ терапiТ (через 3о днiв). Статистичну обробку отриманих даних проводили з викори-станням критерш Стьюдента.
Результати дослiдження та 1х обговорення
При проведеннi комплексного клiнiчного обстеження основними скаргами па^ен^в були: головний бiль, запаморочення, шум в голову хи-ткiсть при ходьбу погiршення пам'ятi, пiдвищена втомлюванють та зниження працездатностi, по-рушення сну, дратiвливiсть, емоцiйна лабть-нють, вiдчуття внутрiшньоТ тривоги, розсiянiсть уваги.
Вегетативш порушення спостерiгали в 100% обстежених хворих, як проявлялись перманент-ними та перманентно-пароксизмальними розла-дами.
За переб^ом СВД у хворих нами видтено наступнi форми: перманентну - у 32 хворих (76,2%) та перманентно-пароксизмальну - у 10 хворих (23,8%). Перманенты порушення мали полiморфний, полюимптомний характер. Перма-нентно-пароксизмальна форма СВД проявлялась вегетативними кризами, з них симпатоад-реналовими - у 50% хворих, вагошсулярними -у 20% хворих, змшаними - у 30% хворих, як ви-никали на фон перманентних проявiв. Вегетативш кризи проткали з частотою вщ 1-2 разiв на мiсяць до 2-3 разiв на тиждень, тривалютю вiд 30 хвилин до 2-3 годин.
На основi отриманих результат нами вста-новлено, що у хворих на ДЕ II ст. вiрогiдно переважае СВД (кiлькiсть балiв згiдно карти-опитника у хворих на ДЕ II ст. становить 74,1±3,37, в контрольна групi - 4,25±0,41, р<0,05). Вегетативний тонус у па^етчв на ДЕ II ст. за даними показникв артерiального систолн чного тиску (Атс), артерiального дiастолiчного тиску (АТд) та вегетативного шдексу Кердо (В1) свiдчить про його симпатичну спрямованють, що достовiрно в^зняе хворих до лiкування вiд контрольно! I групи (див.табл.1).
Стан вегетативно! реактивност оцiнювали за допомогою окосерцевого рефлекса Дан'Тж-Ашнера. При проведены дано! проби уповтьнення частоти серцевих скорочень (ЧСС) в контрольнш групi становило в середньому -9,2±0,37 уд/хв, у хворих на ДЕ II ст. - "6,7±0,29 уд/хв, р<0,05. Аналiзуючи результати окосерцевого рефлекса нами встановлено, що нормаль-не уповтьнення ЧСС спостер^алось у 16,6% хворих; слабке уповтьнення - в 42,9% хворих; вщсутнють уповтьнення - в 14,3% хворих; сильне уповтьнення не в^^чалось; прискорен-ня ЧСС виявлено в 26,2% хворих.
Як показали проведет дослщження, у хворих на ДЕ II ст. при виконанн ортоклшостатично! проби в^^чаеться надмiрне вегетативне забез-печення дiяльностi (+14,7±0,49 уд/хв проти +4,5±0,37 уд/хв при ортостатичнш пробi та -9,1±0,34 уд/хв проти -4,6±0,24 уд/хв при клшостатичнш пробi, р<0,05), що свщчить про напруженiсть адаптацiйних процеав в серцево-судиннiй системi.
Пюля проведеного лкування у хворих II та III груп в^^чалась покращення загального стану: зменшився головний бть, запаморочення, шум в головi, пщвищена втомлюванiсть, емоцшно-вольовi порушення. Але бтьш значне покращення загального стану хворих спостер^алось у III груш. Динамка суб'ективних кл^чних симптомiв у хворих представлена на рис 1.
%
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
□ до л1кування
□ традицшне л1кування
□ л1кування з 1нстеноном
Рис 1. Динамка суб'ективних клнчних симптом'в (%) у хворих на ДЕ II ст. на фон лкування 1 - головний бль; 2 - запаморочення; 3 - шум в головг, 4 - пiдвищена втомлюванють та зниження працездатностi; 5 - порушення в емоцшно-вольовш сфер'!; 6 - пог':ршення пам'ятi
1
2
3
4
5
6
В результат проведеного лкування у хворих зменшилась частота, тривалють та штенсивносп вегетативних кризiв - у 40% хворих М-Т групи та у 100% хворих Ш-'Т групи.
Суб'ективн данi пiдтверджувались позитив-ними змшами у вегетативному статусi.
Пюля проведеного курсу традицiйного лку-вання ми спостер^али вiрогiдне зниження кть-костi балiв згiдно карти-опитника для дiагностики СВД (з 74,1±3,37 балiв до лiкування до 61,7±4,05 балiв пiсля лiкування, р<0,05); АТс (з 146,5±2,93 мм рт.ст. до 135,8±2,12 мм рт.ст., р<0,05), АТд (з 92,3±1,71 мм рт.ст. до 85,7±1,34 мм рт.ст., р<0,05). Така динамка показникв вегетативного тонусу свщчить про зменшення активностi ерго-тропних впливiв, що пiдтверджуeться тенденцн ею до зниження В1 (див. табл. 1).
При дослщженш вегетативно'' реактивност спостерiгали тенденцiю до прискорення ЧСС при проведены проби Дан'Т'ш-Ашнера (-6,7±0,29 уд/хв до лiкування, -7,5±0,26 уд/хв пюля лкування, р>0,05).
При дослщженн вегетативного забезпечення
Показники вегетативного тонус
дiяльностi вiдмiчали достовiрне зниження приросту ЧСС при проведены ортоклшостатично'Т проби, що вказуе на зменшення напруги адаптацшних процесiв в серцево-судиннiй системк
В результатi проведеного лiкування препаратом 1нстенон спостерiгали нормалiзуючий його вплив на вегетативний тонус серцево-судинноТ системи. Отримаш данi свiдчать, що призначен-ня iнстенону в комплекснш терапiТ хворих на ДЕ II ст. приводить до вiрогiдного зниження кшькосп балiв згiдно карти-опитника (з 74,1±3,37 балiв до лiкування до 40,4±3,14 балiв пiсля лiкування ш-стеноном проти 61,7±4,05 балiв пюля традицшного лiкування, р<0,05), АТс (146,5±2,93 мм рт.ст. в групi до лкування, 127,7±2,34 мм рт.ст. в груш пюля лкування, р<0,05) та АТд (92,3±1,71 мм рт.ст. в груш до лкування -8з,1±2,59 мм рт.ст. в груш пюля лкування, р<0,05), що свщчить про зниження тонусу симпатичного вщдту ВНС та пiдтверджуеться вiрогiдним зменшенням В1 (табл. 1).
Таблиця 1
здорових осб та у хворих на ДЕ II ст. на фот лкування (М±т)
Показники Здоровi люди, п=20 Хворi до лiкування, п=42 Хворi пiсля традицiйного лiкування, п=22 Хворi пiсля лкування препаратом 1нстенон, п=20
ЧД, рухiв/хв 17,1±0,19 18,9±0,56* 17,7±0,43 17,6±0,58
ЧСС, уд/хв 66,8±0,75 79,7±2,51* 74,3±2,32* 68,7±1,17^
АТс, мм рт.ст. 119,2±2,77 146,5±2,93* 135,8±2,12*^ 127,7±2,34*^
АТд, мм рт.ст. 74,5±2,02 92,3±1,71* 85,7±1,34*^ 83,1±2,59^
В1, у.од. 0,45±0,58 1,36±0,46* 1,24±0,53* 1,05±0,4*^
Примтка: * - показники вiрогiднi в пор'внянш з контрольною групою, р<0,05; ' - показники вiрогiднi в порiвняннi з хворими до лкування, р<0,05; а - показники вiрогiднi в порiвняннi з хворими пюля тради^йного лкування, р<0,05.
Оцшюючи стан вегетативно'' реактивност пщ впливом шстенону, ми спостер^али вiрогiдне пщвищення приросту ЧСС при проведены проби Дан'Т'ш-Ашнера (з -6,7±0,29 уд/хв до лкування до -8,2±0,23 уд/хв пюля лкування, р<0,05), що говорить про нормалiзацiю вегетативно'' реактив-ност та зменшення явищ симпатикотонп.
При дослщженш вегетативного забезпечення дiяльностi спостер^али вiрогiдне зниження приросту ЧСС при проведены ортостатично'Т проби (з +14,7±0,49 уд/хв до лiкування до +7,5±0,39 уд/хв пiсля лiкування шстеноном проти +12,8±0,51 уд/хв пiсля традицшного лкування, р<0,05), клiностатичноТ проби (з -9,1±0,34 уд/хв до лiкування до -6,3±0,29 уд/хв пiсля лiкування шстеноном проти -7,5±0,31 уд/хв пiсля традицшного лкування, р<0,05), що вказуе на зменшення напруги адаптацшних процеав в серцево-судиннiй системi.
Таким чином, пщ впливом традицiйного лку-вання та з додаванням шстенону за даними по-казникiв вегетативно'' регуляцп зменшилась ак-тивнiсть ерготропних вегетативних впливiв, вщ-мiчена нормалiзацiя адаптацiйних можливостей серцево-судинно'Т системи, що вказуе на значш позитивнi змши функцiонування ВНС та дае змо-гу забезпечити в необхiднiй мiрi компенсаторно - пристосувальнi реакцiТ оргашзму.
При проведеннi проби Шульте основним по-казником був час, затрачений на виконання зав-дання.
Аналiзуючи отримаш результати нами вста-новлено, що у хворих на ДЕ II ст. в^^чаеться зниження концентрацп уваги, ТТ нестiйкiсть. На це вказуе достовiрне збiльшення кiлькостi часу, яке витрачалось на кожну таблицю в порiвняннi з контрольною групою.
Результати тесту на запам'ятовування 10 ^в показали, що вщтворення слiв хворими до лкування вiрогiдно вiдрiзняеться вщ норматив-них показникiв. Так, в^^чено вiрогiдне знижен-ня безпосереднього запам'ятовування (короткочасноТ пам'ятi) на 37,8%, довготривалоТ пам'ятi на 36,7% вщносно I (контрольно') групи.
При проведены тестування за шкалою Сшлбергера-Ханша у хворих на ДЕ II ст. вияв-лено високий рiвень особистюно'Т та реактивно' (ситуацшно'Т) тривоги (спостер^аеться пiдвищення кiлькостi балiв вище 45 за обома картами-опитниками). Так, рiвень особистюно'Т тривожност у обстежених хворих складав 50,9±2,78 балiв, ситуацшно'Т тривожностi -49,8±2,52 балiв проти 27,8±2,47 - 24,4±1,36 балiв вщповщно у здорових осiб, р<0,05.
Пщ впливом традицiйноТ терапiТ та терапп з додаванням iнстенону (див. табл. 2) в^^чали
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
доcтовiрне зменшення чаcу виконання завдання по таблицяx Шульте, що cвiдчить про збтьшення концентрацiï уваги, ïï cтiйкоcтi та об'ему у xвориx на ДЕ II ст. (на 10,1% у II груш та на 19,4% у III груш в порiвняннi з xворими до лкування).
Oцiнюючи данi теcту на запам'ятовування 10 ^в, ми вiдмiтили доcить ви^ку ефективнicть заcтоcування препарату Iнcтенон. Слщ вiдзначити бiльш позитивний вплив шстенону як на короткочаcну, так i на довготривалу пам'ять (збтьшення кшькооп ^в при виконання теcту на 24,6% та 26,8% вщповщно в порiвняннi з xво-рими до лкування), тодi як пiд впливом традицшного лiкування cпоcтерiгаeтьcя лише тенден^я до ïï покращення (див. табл. 2).
Aналiз результатiв теcту Сшлбергера-Ханша показав доcтовiрне зниження рiвня реактивно'!' тривоги пщ впливом iнcтенону на 29,S% та тен-
денцiю до його зниження шсля традицшно!' те-рапи вiдносно групи хворих до лкування, що свiдчить про зменшення психоемоцшно!' напруги пацieнтiв.
У хворих II та III груп в^^чалась тенденцiя до зниження рiвня особистюно!' тривоги, що говорить про зменшення тривожно-фобiчних, три-вожно-депресивних розладiв на фонi ДЕ II ст.
Також слщ вщзначити бiльш значний позитивний вплив шстенону на когштивш функци' та психоемоцiйнi розлади у хворих на ДЕ II ст. в порiвняннi з традицшною терашею. Про це свщ-чить достовiрне зниження часу при виконанш завдання за таблицями Шульте на 10,4%, збн льшення кiлькостi ^в при дослiдженнi коротко-часно'Г пам'ят на 17,4%, довготривало!' - на 21,7%, зменшення кшькосп балiв при визначенш ситуацшно!' тривожностi на 21,1% (табл. 2).
Таблиця 2
ати психологичного тестування у здорових oci6 та у хворих на ДЕ II ст. на фонi лкування (М±т)
TeCT Здоровi люди, n=20 Xворi до лкування, n=42 Xворi пicля традицш-ного лкування, n=22 Xворi пicля лiкування препаратом Iнcтeнон, n=20
Tаблицi Шульте, c 47,2±2,24 67,5±1,9S* 60,7±1,65*^ 54,4±1,86*^
TeCT на запам'ятовування 10 ^в (юлькють ^в) коро^оча^а пам'ять 8,62±0,S4 5,S6±0,S8* 5,69±0,S5* 6,68±0,29*^
довготривала пам'ять 8,18±0,67 5,18±0,28* 5,4±0,S2* 6,57±0,SS*^A
TeCT Сшлбергера-Ханша (юлькють балiв) огабистюна три-вожнють 27,8±2,47 50,9±2,78* 46,2±2,7S* 4S,8±2,6*
реактивна тривож-нють 24,4±1 ,S6 49,8±2,52* 44,6±1,81* S5,2±2,56*^A
Примiтка: * - показник вiрoгiдний в пoрiвняннi з контрольною врупою, р<0,05;
' - показник вiрoвiдний в пoрiвняннi з xвoрими до л^вання, р<0,05; a - показник вiрoвiдний в пoрiвняннi з xвoрими псля традицшного л^вання, р<0,05.
Отже, в результат проведеного традицшного лкування та лкування з застосуванням шстенону виявлена позитивна динамка показникв пси-холопчного дослщження (збтьшення концент-раци уваги, ТТ стшкосп, покращення зосередже-ност та пам'ять зниження рiвня особистюно! та реактивно! тривожносп), проте спостеркаеться бтьш значна позитивна динамка даних показ-ниш у випадку включення до базисного лкуван-ня комбшованого препарату 1нстенон.
Таким чином, шстенон добре переноситься, е ефективним та безпечним у лкуванш вегетативних та психоемоцшних розладiв при дисцирку-ляторнiй енцефалопати.
Висновки
1. Використання препарату 1нстенон в комплекснiй терапiТ ДЕ II ст. пщвищуе ефектив-нiсть лкування СВД, що проявляеться зменшен-ням явищ симпатикотони та частоти i тривалостi вегетативних кризiв.
2. Препарат 1нстенон позитивно впливае на когштивш функци та психоемоцшш розлади у па^етчв iз ДЕ II ст.
3. Комбшований препарат 1нстенон рекомендовано включати до базисного лкування ДЕ.
Перспективи подальших дослiджень
У перспективi плануеться вивчення впливу шстенону на СВД у па^енпв, як перенесли че-репно-мозкову травму.
Лтература
1. Вейна А.М. Вегетативные расстройства: Клиника, лечение, диагностика / Под ред. А.М. Вейна. - М. : Медицина, 2003. - 752 с.
2. Белова А.Н. Шкалы и опросники в неврологии и нейрохирургии / А.Н. Белова. - М., 2004. - 432 с.
3. Дзюба А.Н. Современные подходы к лечению хронических нарушений кровоснабжения головного мозга / А.Н. Дзюба, Ю.Н. Мечетный // Укр. мед. альманах. - 2002. - № 6. - С. 85-87.
4. Левин Я.И. Хронические цереброваскулярные заболевания: тактика ведения пациентов, роль Инстенона в терапии и профилактике / Я.И. Левин, А.М. Хоув // Неврология и психиатрия. -2011. - № 3 - С. 2-6.
5. Мищенко Т.С. Терапевтические возможности коррекции венозных нарушений при дисциркуляторной энцефалопатии / Т.С. Мищенко, И.В. Здесенко // Мiжнародний невролопчний журнал. - 2013. - № 2 (56). - С. 141-146.
6. Мищенко Т.С. Дисциркуляторная энцефалопатия: устаревший термин или клиническая реальность? / Т.С. Мищенко // Мiжна-родний невролопчний журнал. - 2013. - № 2 (56). - С. 134-138.
7. Морозова О.Г. Ноотропы в комплексной терапии хронической церебральной ишемии: механизмы воздействия и терапевтические возможности прамирацетама / О.Г. Морозова // Мiжнарод-ний невролопчний журнал. - 2013. - № 5 (59). - С. 143-148.
8. Морозова О.Г. Вегетативные дисфункции в общесоматической практике / О.Г. Морозова // Здоров'я Укра'ши. - 2008. - № 3. - С. 51-52.
9. Морозова О.Г. Коррекция вегетативных и тревожных нарушений в практике врача-интерниста / О.Г. Морозова, И.В. Киреев // Новости медицины и фармации. - 2007. - № 215. - С. 8-9.
13.
14.
15.
16.
Zdesenko // Mizhnarodnij nevrologichnij zhurnal. - 2013. - № 2 (56). - S. 141-146.
Mischenko T.S. Discirkulyatornaya encefalopatiya: ustarevshij termin ili klinicheskaya real'nost'? / T.S. Mischenko // Mizhnarodnij nevrologichnij zhurnal. - 2013. - № 2 (56). - S. 134-138. Morozova O.G. Nootropy v kompleksnoj terapii hronicheskoj cere-bral'noj ishemii: mehanizmy vozdejstviya i terapevticheskie voz-mozhnosti pramiracetama / O.G. Morozova // Mizhnarodnij nevrologichnij zhurnal. - 2013. - № 5 (59). - S. 143-148. Morozova O.G. Vegetativnye disfunkcii v obschesomaticheskoj praktike / O.G. Morozova // Zdorov'ya Ukraini. - 2008. - № 3. - S. 51-52.
Morozova O.G. Korrekciya vegetativnyh i trevozhnyh narushenij v praktike vracha-internista / O.G. Morozova, I.V. Kireev // Novosti mediciny i farmacii. - 2007. - № 215. - S. 8-9. Parfenov V.A. Discirkulyatornaya encefalopatiya: differencial'nyj di-agnoz i lechenie / V.A. Parfenov // Klinicist. - 2008. - № 1. - S. 3844.
Putilina M.V. Hronicheskaya ishemiya mozga / M.V. Putilina // Lechaschij vrach. - 2005. - № 6. - S. 53-57.
Stan nevrologichnoi' sluzhbi Ukraini v 2011 roci / [M.K. Hobzej, O.M. Zinchenko, M.V. Golubchikov ta in.]. - H., 2011. - 25 s. Sindrom vegetativnoj distonii detskogo i podrostkovogo vozrasta. Terapevticheskie vozmozhnosti preparata "Instenon" / R.U. Gam-berdova, O.N. Voskresenskaya, A.V. Lobacheva [i dr.] // Russkij medicinskij zhurnal. - 2005. - T. 13, № 12. - S. 794-797. Tajclin V.I. Vegetativnaya distoniya i cerebrovaskulyarnye narush-eniya / V.I. Tajclin // Mezhdunarodnyj medicinskij zhurnal. - 1999. -№ 3. - S. 58-59.
Fisenko V.V. Izuchenie effektivnosti Instenona v Rossijskoj Federa-cii / V.V. Fisenko // Vrach. - 2003. - № 1. - S. 39-41. Hoyer S. Memory function and brain glucose metabolism / S. Hoyer // Pharmacopsychiatry. - 2005. - Vol. 36, № 1. - P. 62-67.
10. Парфенов В.А. Дисциркуляторная энцефалопатия: дифференциальный диагноз и лечение / В.А. Парфенов // Клиницист. -2008. - № 1. - С. 38-44. 6.
11. Путилина М.В. Хроническая ишемия мозга / М.В. Путилина // Лечащий врач. - 2005. - № 6. - С. 53-57.
12. Стан невролопчноТ' служби Укра'ши в 2011 роц / [М.К. Хобзей, 7. О.М. Зшченко, М.В. Голубчиков та ш.]. - Х., 2011. - 25 с.
13. Синдром вегетативной дистонии детского и подросткового возраста. Терапевтические возможности препарата „Инстенон" / Р.У. Гамбердова, О.Н. Воскресенская, А.В. Лобачева [и др.] // 8. Русский медицинский журнал. - 2005. - Т. 13, № 12. - С. 794797.
14. Тайцлин В.И. Вегетативная дистония и цереброваскулярные 9. нарушения / В.И. Тайцлин // Международный медицинский журнал. - 1999. - № 3. - С. 58-59.
15. Фисенко В.В. Изучение эффективности Инстенона в Российской 10. Федерации / В.В. Фисенко // Врач. - 2003. - № 1. -С. 39-41.
16. Hoyer S. Memory function and brain glucose metabolism / S. Hoyer // Pharmacopsychiatry. - 2005. - Vol. 36, № 1. - P. 62-67. 11.
References 12.
1. Vejna A.M. Vegetativnye rasstrojstva: Klinika, lechenie, diagnostika / Pod red. A.M. Vejna. - M. : Medicina, 2003. - 752 s.
2. Belova A.N. Shkaly i oprosniki v nevrologii i nejrohirurgii / A.N. Belova. - M., 2004. - 432 s.
3. Dzyuba A.N. Sovremennye podhody k lecheniyu hronicheskih narushenij krovosnabzheniya golovnogo mozga / A.N. Dzyuba, Yu.N. Mechetnyj // Ukr. med. al'manah. - 2002. - № 6. - S. 85-87.
4. Levin Ya.I. Hronicheskie cerebrovaskulyarnye zabolevaniya: taktika vedeniya pacientov, rol' Instenona v terapii i profilaktike / Ya.I. Levin, A.M. Houv // Nevrologiya i psihiatriya. - 2011. - № 3 - S. 2-6.
5. Mischenko T.S. Terapevticheskie vozmozhnosti korrekcii venoznyh narushenij pri discirkulyatornoj encefalopatii / T.S. Mischenko, I.V.
Реферат
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ ВОЗМОЖНОСТИ КОРРЕКЦИИ ПСИХОВЕГЕТАТИВНЫХ НАРУШЕНИЙ ПРИ ДИСЦИРКУЛЯТОРНОЙ
ЭНЦЕФАЛОПАТИИ
Пурденко Т.И.
Ключевые слова: дисциркуляторная энцефалопатия, синдромом вегетативной дистонии, психоэмоциональные нарушения, Инстенон.
На начальных этапах развития хроническая ишемия мозга проявляется синдромом вегетативной дистонии, в основе патогенеза которого лежат неполноценность приспособительных функций, изменение интегративных механизмов надсегментарного вегетативного аппарата и вегетативных нейронов коры головного мозга. В дальнейшем клиника обогащается выраженными психовегетативными, гемодинамическими изменениями с формированием прогрессирующей цереброваскулярной недостаточности. Обязательным клиническим проявлением синдрома вегетативной дистонии являются эмоциональные расстройства. В статье показано исследование клинической эффективности и переносимости препарата Инстенон в комплексной терапии пациентов с синдромом вегетативной дистонии и психоэмоциональными нарушениями при дисциркуляторной энцефалопатии.
Summary
THERAPEUTIC POSSIBILITIES IN CORRECTION OF PSYCHOVEGETATIVE DISTURBANCES IN ENCEPHALOPATHY Purdenko TI
Key words: encephalopathy, vegetative dystonia syndrome, psycho-emotional disorders, Instenon.
In the initial stages of the development chronic brain ischemia is manifested by vegetative dystonia syndrome, the pathogenesis of which is based on the inferiority of adaptive functions, change of integrative mechanisms of suprasegmental vegetative system and the autonomic neurons of the cerebral cortex. Then, the clinical picture is filled up with expressed psychovegetative, hemodynamic changes with further development of progressive cerebrovascular insufficiency. Mandatory clinical manifestation of the syndrome of vegetative dystonia is represented by emotional disorders. The article elucidates the study of the clinical efficacy and tolerability of Instenon as a constituent of the complex therapy by patients with vegetative dystonia syndrome and psychoemotional disorders in vascular encephalopathy.
