CC BY
12
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академ1я»
УДК 616.314.17-055.26-08
Островська Л.Й., Петрушанко Т.О., Пурденко Т.Й. ОСОБЛИВОСТ1 Л1КУВАННЯ ВАГ1ТНИХ 13 ЗАПАЛЬНИМИ ЗМ1НАМИ У ТКАНИНАХ ЯСЕН
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши "Укра'шська медична стоматолопчна академiя", м. Полтава
Проанал{зовано у взаемозв'язку динамжу змт клтто-лабораторних показнитв психолог{чного, стоматолог{чного та лабораторного обстеження вагтних у pi3Hi триместри та обгрунтовано ефективтсть iндивiдуалiзованого комплексного лтування хвороб пародонта у вагтних.
Ключов1 слова: хвороби пародонта, ваптж, л1кування .Вступ
На сьогодш дискусшними залишаються питания лкування захворювань пародонта пщ час вагiтиостi, оскiльки збер^аеться теидеицiя до збiльшеиия ризику розвитку запальних змiи в тканинах пародонта [1-3]. Ктшчш прояви пато-лопчних змiн тканин пародонта у ваптних рiзнi автори дiагностують у 60-80% [3]. Особлива роль у розвитку захворювань пародонта выводиться мiкробному фактору та гтеычному режиму порожнини рота [3-5].
Ваптнють являе собою фiзiологiчний процес, що вимагае вщ органiзму перебудови багатьох видiв обмiну i в наступному приводить до змш середовищ органiзму, зокрема, слини [6-8], тому розробка ефективних способiв лкування запальних змш тканин пародонта у жшок пщ час вап-тностi е актуальною.
На сьогодш вiдомi лiкувально-профiлактичнi схеми, що застосовують для покращення стома-толопчного стану порожнини рота ваптних [8,911], якi направленi на зменшення утворення зу-бно' бляшки, пригшчення життедiяльностi мк-рофлори ротово' порожнини [9,12]. Але, врахо-вуючи специфiчнiсть дикретовано' групи, вибiр ефективних пiдходiв до лiкування залишаеться досить складним завданням.
Мета роботи
Вивчення ефективносл iндивiдуалiзованоl вторинно' профiлактики запальних хвороб пародонта у жшок у рiзнi термши вагiтностi.
Об'екти i методи дослiдження
Пiд постшним спостереженням перебувало 54 вагiтних, у яких при первинному обстеженш стоматологом у I тримес^ були виявлен ктшч-нi змiни тканин пародонта. Жшки знаходились на облiку в 4-й мюькш жiночiй консультацп м.Полтави, проходили стоматолопчний огляд в I, II, III триместрах iз визначенням поширеност хвороб тканин пародонта за загальноприйняти-ми критерiями. Проаналiзовано динамку змш клшко-лабораторних показникiв психологiчного, ключного, стоматологiчного та лабораторного обстеження, як рееструвались у спецiально розроблених картах шдивщуального спостере-ження за ваптними. Гiгiенiчний iндекс (П) розра-ховували за J.C.Green, J.R.Wermillion (OHI-S, 1964), об'ективiзували стан тканин пародонта на
0CH0Bi аналiзу паптярно-маргшально-альвеолярного шдексу (РМА) у модифiкацiï C.Parma (1960), шдексу CPITN, кровоточивостi за Muhlemann-Sax.
Стан вегетативно!' нервовоТ системи оцшю-вали враховуючи три ïï основы характеристики: вегетативний тонус, вегетативну реактивнють та вегетативне забезпечення дiяльностi. Для обчи-слення вегетативного iндексу (В1) Кердо викори-стовували формулу - В1 = (1 - АТд / ЧСС) х 100. Позитивы значення шдексу вказували на перевагу симпатичного впливу, негативн - парасим-патичного, при повнш рiвновазi вегетативно!' не-рвовоТ системи (ВНС) - В1=0 [13]. Синдром вегетативно!' дистонп (СВД) констатували з ураху-ванням результатiв анкет двох тишв: «Опитува-льника для виявлення ознак вегетативних змш», на яку вщповщае ваптна жiнка, та «Схеми дослн дження для виявлення ознак вегетативних роз-ладiв», яку заповнюе лiкар [13].
Проводили дослiдження бiофiзичних власти-востей ротовоТ рiдини та визначення вмюту кальцiю в кровi у жiнок в I - III триместрах вапт-ностi. З метою розрахунку швидкост салiвацiï слини проводили ïï забiр натщесерце в градуйо-вану пробiрку шляхом спльовування [14]. В'язкiсть змiшаноï слини визначали за допомо-гою вiскозиметра Освальда ВК-4 [14].
Обстежено у динамiцi триместрiв вагiтностi 22 жiнки вком 20-34 рокiв, якi склали контрольну групу, та 32 ваптш у вiцi 17-37 рокiв, якi увшшли до основноï групи дослiдження. Весь комплекс дiагностичних та лiкувально-профiлактичних за-ходiв узгоджувався iз акушер-гiнекологом та при необхщносп iз терапевтом. В обох групах спо-стережень шсля професiйноï гiгieни порожнини рота проведена ï'ï сана^я, наданi рекомендацiï по шдивщуальнш гiгieнi порожнини рота. У контрольна групi вагiтним акушер-гшекологи реко-мендували прийом внутрiшньо комплексного препарату Елев^ (по 1 т на добу протягом 2 мн ся^в у першому триместрi та 1 мюяця у третьо-му), в II тримес^ при наявност соматичних змiн - медикаментозне лкування призначали лкарн iнтернiсти, а також надавали рекомендацп з особливостей харчування, способу життя. Жш-кам основное групи з метою пiдвищення шдивн дуальноï мотивацiï до виконання рекомендацш лiкарiв була видана "Стоматолопчна абетка ва-птноГ, на яку нами отримано авторське право на
TBip [15]. Стоматолопчна абетка кожноТ ваптноТ, OKpiM об'ективiзацN кл^чноТ ситуацп у порожнин рота, мiстила повний iндивiдуальний перелк ль карських призначень та рекомендацш у вщповн дностi до результат iндивiдуального комплексного клiнiко-психологiчного, лабораторного об-стеження, рекомендацй стосовно роботи, вщпо-чинку, сну, харчування, прийому препара^в, алгоритму шдивщуальноТ ппени порожнини рота, пiдiбраних засобiв шдивщуальноТ гiгieни, а також динамiки змш стоматологiчного статусу при по-вторних обстеженнях та змш шдивщуальних рекомендацш у стоматолога. Ыдивщуально пщн браний алгоритм гiгieни порожнини рота включав наступн гiгieнiчнi заходи: превошинг, фло-сiнг, мiдлвошинг, лшгвалбрашинг, власне бра-шинг зубiв, термозагартування судин порожнини рота, пальцевий масаж ясен, iрiгейшен, файна-лвошинг з шдивщуально рекомендованими за-собами гИени.
З метою попередження виникнення карюзних уражень зубiв, змiн у тканинах пародонта, зни-ження ризику розвитку фетоплацентарноТ недо-статностi, остеопенiчних ускладнень вагiтним призначали "Кальцш Д3 Ыкомед" з 12-13 тижня вагiтностi - по 1 таб. пщ час снщанку та вечерi (1 мюяць), а у Ill триместрi з 24-25 тижня - за ана-лопчною схемою прийом препарату протягом двох мюя^в. При нормальному переб^у ваптно-стi у Ill тримес^ призначали форми препарату "Кальций Д3 Нiкомед Форте" за вищезгаданою схемою, виключенням були лiтнi мiсяцi [16]. Для нормалiзацiТ стану вегетативно' нервовоТ систе-ми iндивiдуально призначали препарат "Магне В6" по 1 т. 3 рази в день протягом 1 мю. пюля за-кшчення прийому препаратiв кальцiю. Обов'язковими були рекомендацй щодо збалан-сованого та повноцшного харчування вагiтних та шдивщуальне призначення в^амшно-мiнерального комплексу "АлфаВит Мамино здоровье" [17].
^м зазначених препаратiв та профтактич-них заходiв у II триместрi ваптносп застосували лiкувальний комплекс, до складу якого входять засоби, одержат iз продук^в бдж1льництва i ек-страк^в лiкарських рослин, як для мюцевоТ дй на слизову оболонку порожнини рота (СОПР) i, зок-рема ясна, так i для загального впливу на орга-нiзм ваптноТ. Курс лiкування запального захво-рювання ясен у вагiтних включав призначення препарату "Ашлак" по 1 т. пщ язик 2 рази на до-бу протягом 7 дыв. Беручи до уваги той факт, що СОПР мае ушкальну властивють до всмокту-вання, речовини як токсичного так i лiкарського характеру дуже швидко проникають глибоко в тканини пародонта, а по™ - у загальний крово-обiг. Цей факт пщтверджуе важливе значення пародонта для оргашзму: чим здоровiшi ясна, тим здоровье органiзм, i - навпаки. Тому вплив на ясна ззовн препаратами у виглядi полоскань, ванночок, аплкацш мае виражену дш не тiльки на тканини пародонта, а й на оргашзм в цтому
[18]. В якостi засобу для мюцевого впливу на СОПР призначали препарати "Тонзшал" у ви-глядi розчину (2,5 г порошку препарату необхщ-но розчинити в 100 мл тепло!' води для ротових ванночок та полоскання порожнини рота 3-6 ра-зiв на добу протягом 7 дыв), "Пропосол" у ви-глядi аерозольних аплкацш на ясна впродовж 15 хвилин пюля ранкових гтеычних заходiв порожнини рота, та пластини "ЦМ-2 iз кальцieм" [18,19] пiсля вечiрнiх гiгieнiчних заходiв у порож-нин рота на 6 годин протягом 7 дшв.
Статистичну обробку отриманих даних проводили за методом Уткоксона та Ману-У^ш для пов'язаних вибiрок [20].
Результати дослiджень та ïx обговорення
Клiнiчне обстеження ваптних у стоматолога виявило, що основними скаргами були кровото-чивiсть ясен, неприемний запах з порожнини рота, бть у яснах при чищенняi зубiв. Бiльшiсть жiнок (18 оаб) вiдмiчали появу зазначених скарг пщ час вагiтностi, але деяк обстеженi (14 ж1нок) вказували на Тх наявнiсть ще до появи вагiтностi.
У I триместрi у жшок контрольно!' групи iз за-пальними змiнами у тканинах ясен структура за-хворюваностi була наступною - хронiчний ката-ральний гшпв^ - 13 вагiтних (59,1±10,5%), ппер-трофiчний гiнгiвiт - у 7 оаб (31,8±9,9%), пап^т -у 2 жiнок (0,9±2%,) а вже в III тримес^ при не-змiннiй поширеностi хвороб ясен (100 %) змшив-ся Тх ступшь тяжкостi та структура - у 5 оаб (22,7±8,9%) дiaгностовaно хронiчний катараль-ний гшпвп", у 10 (45,5±10,6%) - загострення хро-нiчного катарального гiнгiвiту та гiпертрофiчний гiнгiвiт у 7 ваптних (31,8±9,9%). Дещо iншою була динамка ключного стану тканин ясен ваптних основно!' групи. Так в I тримес^ хронiчний катаральний гшпв^ виявлений у 15 оаб (46,9±8,8%), загострення хронiчного катарального гшпв^у - у 8 оаб (25,0±7,65%), пaпiлiт - у 5 ваптних (15,6±6,41%), гiпертрофiчний гiнгiвiт - у 3 жшок (9,4±5,16%), пародонтит - у 1 особи (3,1±3,06%), але при застосуванн в II тримес^ запропонованого комплексного лiкувaння у III тримес^ зовсiм зникли кл^чы прояви хвороб пародонта у 15 оаб (46,9±8,8%), а структура змшилася наступним чином - хронiчний катаральний гшпв^ дiaгностувaли у 13 оаб (40,6±8,68%), гiпертрофiчний гiнгiвiт у 3 (9,4±5,16%), пародонтит - у 1 ваптно!' (3,1±3,06%), при цьому зменшився ступiнь тяж-костi вказаних змш.
У ваптних контрольно!' групи пщ час динaмiч-ного спостереження в I та III триместрах сутте-вих змш зазнали шдексы показники стану пародонта. Так, в III тримес^ в^^чаеться статисти-чно достовiрний рiст значень шдексу РМА майже у два рази, вiрогiдне пiдвищення в 1,4 рази шдексу Muhlemann-Sax. В основнш групi також спо-стерiгaли динамку показниш, але, навпаки, вiдмiчено вiрогiдне зниження показника РМА в III тримес^ в порiвняннi з I триместром в 2,9 рази,
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
а шдексу Muhlemann-Sax в 2,3 рази.
Необхщно вщм^ити, що середы показники рiвня гiгieни порожнини рота жшок як контрольно! так i основно! груп достовiрно змшювалися пiд час всього термiну ваптностк Так, в контро-льнiй груш спостерiгалось погiршення гiгieни вiд I до III триместру ваптносп до показниш, що вщ-повiдали незадовтьному гiгieнiчному стану порожнини рота. У жшок основно! групи вщбулося покращення ппеычних навичок i показник шдексу гтени у них вщповщав переважно рiвню доброго стану гтени порожнини рота.
^м стоматологiчних скарг щодо вище за-значених хвороб, ж1нки вiдмiчали також перюди-чний головний бiль, порушення сну, пiдвищену втомлюванiсть та зниження працездатносп, ш-коли - дра^вливють, вiдчуття внутршньо! триво-ги, нестачi повiтря, пiдвищену пiтливiсть, лабн льнють АТ. Оцiнка об'ективного стану ваптних засвiдчила про зниження величин АТ в обох трупах обстеження, а в дослщнш груш також i ЧСС у III тримес^ в порiвняннi з I-м (табл.1). Наяв-нiсть СВД пiдтверджувалась ктькютю балiв згщ-но карти-опитника: в контрольнш групi середнiй бал становив 31,05±4,08 у I триместрi та
Динамка показниюв вегетативного статусу вагiтних до
36,45±4,41 в Ill триместр^ р<0,05. В основнiй rpyni, навпаки, вщбувалося зменшення кiлькостi балiв згщно карти-опитника до термiну пологiв. Стан вегетативно! реактивност оцiнювали за допомогою окосерцевого рефлекса Дан'!'ш-Ашнера. При проведены дано! проби у динамiцi ваптносп в контрольнiй групi ваптних зареест-ровано нестабiльнiсть рефлекса Дан'!'ш-Ашнера (показник в середньому в I тримес^ - -3,91±0,76 уд/хв та - -2,82±1,06 уд/хв в Ill триместр^ р<0,05), що свiдчить про пщвищення вегетативно! реактивностi та збтьшення явищ симпатико-тонп в I та Ill триместрах. Очевидно, дан змши пiдтверджують високий рiвень адаптацшно-компенсаторних можливостей органiзму. В ос-новнiй групi цифровi значення окосерцевого рефлекса Дан'шнАшнера склали - -3,25±0,65 в I тримес^ та в Ill триместрi - -5,88±0,73, р<0,05, що е показником нормалiзацi! вегетативно! реак-тивностi та зменшення явищ симпатикотонп. При дослщженн вегетативного забезпечення дн яльностi серцево-судинно! системи в контроль-нiй груп вагiтних спостерiгали незначне зменшення ЧСС при проведены ортостатично! проби, що вщповщае достатньому рiвню (табл.1).
Таблиця 1
та тсля проведення лкувально-профЛактичних заход'в (М±т)
Контрольна група (22) Основна група (32)
Показник I триместр Ill триместр I триместр Ill триместр
ЧСС, уд/хв 78,32±1,33 79,77±1,27 73,88±0,97 71,44±0,64*#
Вага, кг 64,64±2,92 71,60±2,92 63,18±2,32 73,43±2,19
Рют, см 164,32±0,76 164,32±0,76 166,34±0,99 166,34±0,99
АТс, мм рт.ст. 124,09±1,76 116,59±1,69 120,47±1,44 111,88±1,28
АТд, мм рт.ст. 80,91±2,97 72,27±0,91 77,5±1,44 70,63±1,16
BI, у.од. 2,04±0,77 0,63±0,91 2,37±0,98 0,46±0,56
Ортостатична проба, уд/хв 16,91±0,82 15,86±0,74 16,13±0,55 14,53±0,49*#
Рефлекс Дан'Тш-Ашнера, уд/хв -3,91±0,76 -2,82±1,06 -3,25±0,65 -5,88±0,73*#
СВД, бали 31,05±4,08 36,45±4,41 32,13±3,29 26,81±1,75
Реактивна тривожнють 52,23±0,84 44,95±1,25 51,63±0,6 40,25±0,67*#
Особиста тривожнiсть 39,77±1,02 39,77±1,02 42,03±1,26 38,75±0,57
Примтка: у дужках - кльксть обстежених, * - в1рог1дн1сть в/дм/нностей показниш I та Ill триместру по Улкоксону, р<0,05 - в1рог1днють в1дм1нностей показниюв Ill триместру контрольноiта Ill триместру основноi груп по Ману-У1тн1, р <0,05
Таблиця 2
Показники лабораторного обстеження жнок п!д час ваг1тност1 до та тсля проведення л'жувально-профтактичних заходе (М±т)
Показник Контрольна група (22) Основна група (32)
I триместр Ill триместр I триместр Ill триместр
Са, ммоль/л 2,20±0,02 2,12±0,04 2,26±0,04 2,5±0,01*#
V салiвацiТ, мл/хв 0,38±0,02 0,31±0,02 0,38±0,02 0,49±0,01*#
В'язюсть сП 1,85±0,15 2,54±0,07* 1,92±0,12 1,67±0,09*#
Примтка: у дужках - ктьюсть обстежених, - врогШшсть вдмЫностей показникв I та Ill триместру по Улкоксону, р<0,05 - в1рог1днють в1дм1нностей показниюв Ill триместру контрольноiта Ill триместру основноi груп по Ману-У1тн1, р <0,05.
Лабораторне обстеження ваптних контрольно! групи дозволило встановити вiрогiдне зниження показника швидкосп секрецп ротово! рь дини зi збтьшенням термшу ваптносп за пар-ним методами Стьюдента (р<0,05) та методу У!лкоксона для пов'язаних вибiрок (табл. 2), а в основнш груш, навпаки, спостер^аемо пщвищення в Ill тримес^ вищезгаданого показника на 28,9% в порiвняннi з аналопчним показником
I триместру. В'язкють слини достовiрно зростала у жшок до Ill триместру в груш контролю, а в основнш груш спостер^али достовiрне и зниження на 13,1% (вщ 1,92±0,12 в I тримес^ до 1,67±0,09 в Ill триместрi, р <0,05).
Беручи до уваги той факт, що сама ваптнють е фактором ризику розвитку остеодефщитних сташв, ми вважали за доцтьне проаналiзувати динамiку змш вмiсту кальцiю у кровi вщносно
тримес^в ваптносп (табл. 2). З'ясувалося, що при порiвняннi даних, якi були отримаш в I та Ill триместрах основно!' групи, встановлено досто-BipHe пiдвищення за Уткоксоном та за методом парних поpiвнянь Стьюдента вмюту загального кальцiю на 10,6% в сироватц кpовi у жiнок осно-вно'Г групи. Нeобхiдно зазначити, що в контрольна гpупi виявлена тенден^я до зменшення вмн сту кальцш (р>0,05) в сиpоватцi кpовi в Ill три-мeстpi вщносно I триместру вагiтностi.
Висновок
Отримаш результати пiдтвepджують позити-вний вплив на оргашзм iндивiдуалiзованих лку-вально-профтактичних заходiв у вагiтних iз за-пальними змiнами тканин ясен, про що свщчить динамiка iндeксiв РМА та шдексу кpовоточивостi в 6ík зменшення Тх сepeднiх показникiв, швидко-стi слиновидiлeння, зниження в'язкостi, покра-щення гiгieни порожнини рота, що в свою чергу сприяе зменшенню та лквщацп запальних змiн у тканинах пародонта пщ час переб^у вагiтностi, покращуе загальне самопочуття ваптних, Тх со-матичний та психолопчний статус.
Лiтература
1. Laine M.A. Effect of pregnancy on periodontal and dental health / M.A. Laine // Acta Odontol.Scand. - 2002. - V.60. - Р.257-264.
2. Покровский М.Ю. Особенности патогенеза и прогнозирования течения стоматологических заболеваний в период беременности : дис. на соискание науч. степени канд.мед.наук: : 14.00.21 / М.Ю. Покровский. - Нижний Новгород, 2002. - 179 с.
3. Орехова Н.С. Клиника, лечение и профилактика гингивита у беременных / Н.С Орехова, Е.А. Михеева // Стоматология детского возраста и профилактика, 2007. - №2. - С. 3-6.
4. Хоменко Л.А. Заболевания пародонта у лиц молодого возраста: проблема риска и диагностики / Л.А. Хоменко, Н.В. Биденко, Е.И. Остапко // Стоматолог. - 2006. - №1. - С. 54-57.
5. Толмачева С.М. Стоматологические заболевания в период беременности и их профилактика / С.М. Толмачева, Л.М. Лукиних. - М. : Медицинская книга, 2005. - 150 с.
10.
11. 12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
Фанченко Н.Д. Эндокринология физиологической беременности / Н.Д. Фанченко, Е.В. Екимова // Российский медицинский журнал. - 2007. - №5. - С. 43-461.
Денисенко Л.Н. Влияние железодефицитной анемии на состояние полости рта беременных женщин: автореф. дис. на соискание науч. степени кандидата мед. наук: 14.00.21 / Л.Н.Денисенко. - Волгоград, 2007. - 24 с.
Романова Ю.Г. Обоснование применения адаптогена растительного происхождения для повышения защитных и минерализующих свойств в ротовой полости беременных женщин : дис. канд. мед. наук : 14.01.22 / Романова Ю.Г. - Одесса, 2000. -136 с.
Чумакова Ю.Г. Обфунтування принцишв профтактики карiесу зубiв i захворювань пародонту у жшок у рiзнi строки ваптносп : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 "Стоматолопя" / Ю.Г. Чумакова. - К., 1996. - 22 с. Гаджула Н.Г. Ыдивщуальна профтактика карiесу зубiв у жшок у перюди ваптносп та лактацп: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 "Стоматолопя" / Н.Г. Гаджула. - Львiв, 2009. - 18 с.
Чучмай Г.С. Стоматолопчш захворювання у ваптних / Г.С. Чуч-
май, Ш. Смоляр. - К. : Здоров'я, 1991. - 104 с.
Кулыгина В.М. Эффективность профилактики кариеса зубов у
женщин в период беременности по показателям минерального
обмена ротовой жидкости / В.М Кулыгина., Н.Г. Гаджула // Вю-
ник стоматологи. - 2006. - №4. - С. 40-46.
Вейн А.М. Вегетативные расстройства / Под ред. А.М. Вейна. -
М. : Медицина, 1998. - 740 с.
Курякина Н.В. Стоматология профилактическая / Н.В. Куряки-на, Н.А Савельева. - Н.Новгород : Издательство НГМА, 2005. -283 с.
А.с. "Стоматолопчна абетка ваптноТ" / Т.О.Петрушанко, Л.Й. Островська. №29471; заяв.15.05.09, №29667; дата реестрацп 15.07.2009, №29471.
Диференцшована профтактика та лкування порушень гомео-стазу кальцто при хворобах зубiв та тканин пародонта / Петру-шанко Т.О., Островська Л.Й., !ваницький !.О. // Ыформацшний лист про нововведення в системi охорони здоров'я, №109 -2008.
Сидорова И. Особенности применения витаминно-минеральных комплексов для беременных и кормящих женщин / И. Сидорова, А. Унаян // Врач. - 2007. - №11. - С. 66-67. Мануйлов Б.М. Некоторые особенности фитотерапии в стоматологии. Методические рекомендации / Мануйлов Б.М. - М. : 2005. - 54 с.
Михайлова А.Б. Применение препаратов растительного происхождения в комплексном лечении катарального гингивита / А.Б.Михайлова, Т.П. Вавилова, Е.А. Горбатова // Российская стоматология. - 2009. - №3. - С. 37-40.
Гланц С. Медико-биологическая статистика / Гланц С. ; [пер. С англ]. - М. : Практика, 1998. - 459 с.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ЛЕЧЕНИЯ БЕРЕМЕННЫХ С ВОСПАЛИТЕЛЬНЫМИ ИЗМЕНЕНИЯМИ В ТКАНЯХ ДЕСЕН Островская Л.И., Петрушанко Т.А, Пурденко Т.И
Ключовi слова: болезни пародонта, беременные, вторичная профилактика.
Проведен анализ динамики клинико-лабораторных показателей в взаимосвязи с психологическим, стоматологическим, лабораторным обследованием беременных в разные триместры и обоснована еффективность индивидуализированной вторичной профилактики болезней пародонта у беременных.
Summary
CHARACTERISTICS OF THERAPY FOR PREGNANT WOMEN WITH INFLAMMATORY GANGES IN GINGIVAL TISSUES
Ostrovskaya L.I., PetrushankoT.A., Purdenko T.I.
Key words: periodontal disease, pregnant, secondary prevention.
This article presents the analysis of the dynamics of clinical and laboratory indices in their interconnection with psychological, oral and laboratory examination of pregnant women in different trimesters. The paper also stresses on the effectiveness of individual secondary prevention of periodontal diseases in pregnant women.
6
7
8
9
