CC BY
109
УДК 616.833.24:615.21
Литвиненко Н.В., niH4yK В.А., Силенко Г.Я., Кривчун A.M.
ПОТЕНЦ1ЙН1 МОЖЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ А-Л1ПО6ВО1 КИСЛОТИ ПРИ ВЕРТЕБРОГЕННИХ РАДИКУЛОНАТ1ЯХ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
Для вивчення можливостей використання а-л'товвоТ кислоти проведено комплексне клнко-невролов1'чне обстеження 46 пацiвнтiв (25 жнок i 21 чолов/'ка) i3 вертеброгенним синдромами. Для об'вктив'зацИ о^нки больового синдрому використовували: в'зуально-аналогову шкалу (ВАШ), шкалу iнтенсивностi больового синдрому, опитувальник болю Мак-Г'тла. Ступнь порушення життвд'яльностi визначали за допомогою опитувальника Роланда- Моррса. Для о^нки психоемоцйного стану пацiвнтiв використовували шкалу депреси Бека та опитувальник Сп'тберга-Хан'на. Для функцюнальноТ д'агностики ураження периферичноТ нервовоТ системы проводили стимуля^йну електронейромiографiю (ЕНМГ). Проведене досл'дження показало безпечн/'сть та високу клiнiчну ефективнсть препарату у комплекснiй терапи хворих ie вертеброгенними синдромами: в'дм'чалось зменшення больового синдрому; виявлено зростання повсякденноТ руховоТ активностi та об'вму рухв в попереково-крижовому в'ддл хребта; покращення психоемоцйного стану у пацiвнтiв. Доведена сприятлива д'я а-лповвоТ кислоти (БерлШону) на покращення швидкостi проведення збудження i скоротливоТфункцИм'яз'т. Ключов1 слова: вертеброгенн радикулопатп, а-л1поева кислота, люмбошалпя.
Дана робота в фрагментом НДР «Оптимiзацiя та патогенетичне обгрунтування методiв дiагностики та лкування судинних та нейродегенеративних захворювань нервовоТ системи з урахуванням кпшшо- гемодинамiчних, гормональних, метаболiчних, генетичних та iмуннозапальних чинниюв» № деержревстрацп 0111U006303.
Вступ
Як вщомо, майже половина людей працездатного вку протягом життя переносять етзоди болю в спиш, що не пов'язан з запальними, системними, онколопчними та метаболiчними розладами. Статистичн дат пщтверджують, що вертеброгенний больовий синдром, обумовлений дегенеративно-дистрофiчними змшами рiзних вщд^в хребта, посщае одне з провщних мюць у структурi захворювань iз тимчасовою втратою працездатносп, поступаючись ттьки iшемiчнiй хворобi серця [5,7]. За даними ВООЗ, збтьшення кшькосп па^етчв iз болями в хребт в бврош набувае характеру пандемп [2,3]. В УкраТн вертеброгенна патолопя в загальнш структурi захворюваност з тимчасовою втратою працездатност займае друге мюце i становить 20-30%, а в структурi захворюваност периферичноТ нервовоТ системи - до 80% уах випадкiв втрати працездатност [3,8 ]..
Дегенеративно-дистрофiчнi захворювання хребта супроводжуються розмаТттям неврологiчних проявiв, що залежать вiд того, як нервовi структури залученi в патолопчний процес. Розрiзняють рефлекторнi та компресшш синдроми. Рефлекторнi виникають в результат подразнення рецепторiв хребта, закiнчень спинномозкового нерва з дiею аферентноТ iмпульсацiТ на мотонейрони переднiх рогiв iз подальшим пiдвищенням тонусу i змшою трофiки вiдповiдних м'язiв. У разi розвитку компресiйних синдромiв вiдбуваеться натягування, стиснення i деформацiя корiнцiв (корiнцевi синдроми), судин (корiнцево-судиннi синдроми), що призводить до розвитку вщповщно радикулопатп або радикулошеми. Патоморфологiчно в стисненому коршц виникають набряк, венозний застш, а надалi й асептичне запалення з розвитком больового, мюдистошчного, анподистошчного, мiодистрофiчного та iнших синдромiв. Таким чином, проблема розробки комплексного патогенетичного лкування вертеброгенноТ радикулопатiТ, яка б включала застосування препара^в, що дшть на рiзнi патогенетичнi ланки патолопчного процесу, в тому числi й на активiзацiю трофiчних розладiв, залишаеться актуальною [V]..
Числены публкацп з позитивними вщгуками вiд застосування берлтону при лiкуваннi полiнейропатiй рiзного генезу з'явилися основою для його використання в комплексна терапи радикулопатш компресшно - iшемiчного генезу.
А-лiпоева кислота (тюктова, вiтамiн N, лiпамiд), яка пщ назвою «Берлiтiон» випускаеться пщприемством «Berlin-Chemi» (Menarini Group), природний компонент кл^ин, синтезуеться ендогенно та потрапляе в оргашзм iз Тжею [1,9]. До тепершнього часу встановлено, що це вiтамiноподiбна субстанцiя. Основними мехаызмами дм берлiтiону е збiльшення ендоневрального кровотоку, посилення функцп антиоксидантних систем i зниження iнтенсивностi «окисного стресу», полiпшення засвоення глюкози i вщновлення енергетичного балансу в нервi, а також посилення видтення фактора росту нерва i прискорення росту нерва шсля його перерiзання або здавлення (в експеримент^. Виявлено, що а-лтоева кислота (АЖ) крiм антиоксидантних властивостей володiе вираженими протизапальними якостями. АЖ здатна пригшчувати продукцiю молекул адгези судинних клiтин (VCAM-1) та молекул мiжклiтинноТ адгезiТ (1САМ-1) [9,10], впливати на рiвень CD4A Т-лiмфоцитiв [9,11]. Також АЖ знижуе секрецiю протизапальних цитомшв (1Л-4, 1НФ-у, ФНП), хемоатрактан^в, зменшуе цитотоксичнiсть та активацiю NK- кл^ин [9,12,13].
Мета дослщження
Вивчення терапевтичноТ ефективностi та безпечност а-лтоевоТ кислоти в комплекснш терапи пацieнтiв i3 вертеброгенними больовими та радикулярними синдромами, обумовлених дегенеративно-дистрофiчними змшами поперекового вiддiлу хребта.
Матерiали i методи дослiдження
Для виршення поставленоТ мети проведено комплексне клшко-невролопчне обстеження 46 пацieнтiв (25 жшок i 21 чоловiка) вiком 35-55 рош i3 гострим та хрошчним вертеброгенним больовим та радикулярним синдромами попереково-крижового вщдту хребта, якi знаходились на амбулаторному та стацюнарному лкуванш в неврологiчному вiддiленнi ПолтавськоТ обласноТ кшычноТ лiкарнi iм. М.В. С^фосовського.
Хворi були роздiленi на двi групи. I групу (основну) склали 23 патента, якi в комплекс з базисною терапiею отримували препарат «Берлтон» по 600 мг внутршновенно крапельно 1 раз на добу на протязi 10 днiв з наступним пероральним прийомом в дозi 600 мг на добу на протязi 1 мюяця. У 15 па^етчв ^еТ групи виявленi рефлекторы синдроми (люмбаго, люмбошалпя), у 8 хворих дiагностовано радикулопати (L5 та S1 корш^в).
До II групи увшшли 23 пацiенти, у 14 з яких виявлен рефлекторнi синдроми, у 9 - попереково-крижовi радикулопати. Хворi II групи отримували базисну терашю. Базисна терапiя включала нестероТдн протизапальнi, протинабряковi препарати, анальгетики, мюрелаксанти, хондропротектори.
Всiм хворим проводили клшко-невролопчне обстеження, загальнi лабораторнi методи дослщження, комп'ютерну томографiю, МРТ хребта, спондтографш, електронейромiографiю. Для об'ективiзацiТ оцшки больового синдрому використовували: вiзуально-аналогову шкалу (ВАШ), шкалу штенсивносп больового синдрому, опитувальник болю Мак-Плла. Ступiнь порушення життедiяльностi визначали за допомогою опитувальника Роланда- Моррюа. Для оцiнки психоемоцшного стану пацiентiв використовували шкалу депресп Бека та опитувальник Сшлберга-Ханша [4].
ВАШ представляе собою лшш довжиною 10 см, де О визначае вщсутнють болi, 2 CM - слабку бть, 4 см - помiрну, 6 см - виражену, 8 см - рiзко виражену, 10 см - нестерпну бть. За допомогою шкали оцшки штенсивносп больового синдрому визначали штенсивнють болi, ранкову ригiднiсть, ходу, причюування. Максимальний бал складав 10 балiв. Для багатомiрноТ' оцiнки больового синдрому використовували метод багатомiрноТ' семантичноТ дескрипцп болю. Даний метод дозволив отримати якюну характеристику болю. Сiмдесят вiсiм слiв, що характеризували бiль, були роздтеш на 20 класiв (субшкал) i утворювали З головнi класи (шкали). Перший клас ( з 1 по 13) давав характеристику болю на сенсорному рiвнi, другий клас (з 14 по 18) - на емоцшному рiвнi, третш клас (з 19 по 20) - допомагав визначити вираженють болю. Хворий вибирав т чи ^i дескриптори з будь-якоТ 20 субшкал, але лише один дескриптор у вщповщнш шкалк Вираховувався ранговий шдекс болi - сума порядкових номерiв дескрипторiв в субшкалах зверху донизу. Шкала Мак-Плла дозволяла вимiряти сенсорну, емоцшну та кiлькiсну складовi больового синдрому. Обмеження дводенноТ руховоТ активност оцiнювали за опитувальником Роланда-Моррiса, який включав 18 питань, як визначали життедiяльнiсть в зв'язку з болем у спиш. Порушення життедiяльностi констатували у тому раз^ якщо патент визначав 7 пунктiв. Порушення вважали вираженими (8-12 пунк^в) або значно вираженими (13-18 пунк^в).
Оцiнка ступеню депресивних розладiв проводилась за допомогою теста Бека. Результат 10-15 балiв вказував на наявнють м'якоТ депресп, 16-19 балiв - на помiрно виражену депресiю, бiльше 19 балiв - на значну ступiнь депресивних розладiв. Рiвень тривожностi проводився за допомогою теста Сптберга-Ханша (визначення особистюноТ та реактивноТ тривоги). Результат до ЗО балiв вiдбивав низький рiвень тривоги, 31-45 - середнiй, 46 i бiльше - високий рiвень тривоги.
Основним функцiональним методом дiагностики ураження периферичноТ нервовоТ системи е електронейромiографiя (ЕНМГ), яку проводили на двоканальному електронейромiографi "Нейрософт-МВП-Мiкро" фiрми "Нейрософт" (Росiя). Для дiагностики ураження L5 та S1 спинномозкових корш^в використовували стимуляцшну методику ЕНМГ [6]. Визначали швидкють проведення збудження (ШПЗ) по рухових волокнах мало- та великогомткових нервiв та чутливих волокнах iкроножних нервiв; амплiтуду М-вiдповiдi (Ам) м'язу, що вщводить великий палець стопи i коротких розгиначiв ступней; дослщжували F-хвил. Амплiтуда моторноТ вiдповiдi вимiрювалась вiд негативного пiку до iзолiнiТ. F-хвиля е пiзнiм нейрографiчним феноменом, що характеризуе проведення збудження по проксимальних вщдтах вщповщних нервiв i спинномозкових корiнцях.
Оцiнку стану хворих проводили щоденно. Аналiз результатiв здшснювали до лiкування, через 10 дшв пiсля лiкування та через 1 мюяць пiсля лiкування.
Для статистичноТ обробки отриманих даних використовували пакет прикладних програм на персональному комп'ютерк Вiрогiднiсть розбiжностей мiж порiвнювальними групами оцшювалася за критерiями Стьюдента. Статистично вiрогiдними визнавали розбiжностi при рiвнi значимостi р < 0,05.
Результати дослщжень та 1х обговорення
При аналiзi неврологiчного статусу пацiентiв обох кл^чних груп було виявлено, що переважна
бтьшють iз них скаржилась на обмеженють рухiв, болi в поперековiй дтянщ скованiсть, якi поширювались на сщницю та ногу. Бiль поеднувався з вщчуттям онiмiння в нозi, появою м'язових спазмiв. Також хворi скаржились на обмеження рухiв. У разi компресiйного синдрому бiль чiтко локалiзувалась в зонi шнерваци L5, S1 корiнцiв. В неврологiчному статусi частими симптомами були зниження або вщсутнють ахтового рефлексу (58%), гiпотрофiя (26%), ппотошя м'язiв (46%), м'язовотонiчний синдром (87%), виражеш статико-динамiчнi порушення (66%), позитивы симптоми натягнення (100%)).
У I груш в невролопчному статуа переважали м'язово-тошчш 10 (43,5%)), вегетосудинш З ( 14,1%) та нейродистрофiчнi 2 (8,7 %) синдроми, у 5 (21,7%)) хворих виявлено зниження ахтлового рефлексу, у З (12%)) — його вщсутнють на хворш сторож. У II груш - м'язово-тошчш 11(47,3%), вегетосудинш 2(8,5%) та нейродистрофiчнi 1 (4,3 %); у 4 (18,3%) па^ен^в знижений i у 5( 21,6%) -вщсутнш алiловий рефлекс.
За даними обстеження за допомогою ВАШ, шкали оцшки iнтенсивностi больового синдрому у па^етчв обох груп бiль розцiнювався як виражений. Хворi характеризували бiль як стртяючий, пекучий, ниючий згiдно з даними опитувальника Мак-Плла. Больовий синдром, безумовно, супроводжувався вираженим порушенням життедiяльностi пацiентiв. Про це свiдчила наявнють обмежень, пов'язаних з болем, за даними опитувальника Роланда - Моррюа (табл. 1).
Таблиця 1
Динамка показниюв болю та статико-динамiчно'l функцп хребта у пацieнтiв iз вертеброгенним больовим синдромом попереково-крижового вiддiлу хребта
Метод дослщження До лкування Пiсля лiкування (традицiйна терапiя п=23) Пюля лкування (берлiтiон + традицшна терапiя п=23)
через 10 днiв через 1 мiсяць через 10 дшв через 1 мюяць
ВАТТТ (см) 7,4+0,57 4,1+0,25* 3,9+ 0,22* 3,6±0,33* 3,2+0,25*
Ранговий шдекс болю за Мак-Гiллом (бали) 19,5±0,96 11,8+0,83* 10,6+0,78* 9,2±0,75*# 7,6±0,74*#
Шкала ¡нтенсивност больового синдрому (бали) 8,8±0,51 7,2+0,54* 6,2+0,58* 6,3±0,46* 4,1±0,35*#
Шкала Роланда- Моррюа (бали) 9,4+0,66 4,5±0,56* 4,4+0,54* 3,6±0,25* 2,5±0,54*#
Примiтка: *- достовiрнiсть рiзницi м'ж групами нелкованих та лкованих за тради^йною схемою (р<0,05); # - достов'ршсть рiзницi м'ж групами лкованих (р<0,05)
Таблиця 2
Динамка показниюв нсихоемоцШного стану у пацieнтiв з вертеброгенним больовим
синдромом попереково-крижового вiддiлу хребта
Метод дослiдження До лкування Через 1 мiсяць пiсля лiкування (традицiйна терапiя, п=23) Через 1 мюяць шсля лкування (берлтон + традицiйна терашя, п=23)
Рiвень депресп по шкалi Бека, (бали) 12,5±0,74 8,4±0,32* 6,5±0,56*#
Особиста тривожнють (бали) 45,3+2,86 37,2+2,92* 35,9+3,2*
Реактивна тривожнiсть (бали) 35,91±0,81 26,4+0,75* 21,8±0,91*#
Примiтка:*- достовiрнiсть вiдмiнностей м'ж показниками до та п'юля лкування (р<0,05).
За допомогою теста Бека у хворих до лкування виявлено депресш м'якого ступеню. Тести Сшлберга-Ханша демонстрували помiрний рiвень реактивно! тривожност (табл. 2).
Пюля проведеного лкування в обох групах па^етчв в^^чалось зменшення больового синдрому. За даними ВАШ зареестровано зменшення вираженост больового синдрому в 2 рази в I груш та в 1,8 разiв в II груш Ранговий шдекс болю Мак-Плла став меншим в 1,6 разiв у хворих, як отримували традицшне лкування, в 2 рази - у па^ен^в, як лкувались з використанням а-лтоевоТ кислоти (табл. 1).
Разом iз цим у хворих обох груп зменшилась ктькють балiв за шкалою штенсивносп больового синдрому. При цьому потрiбно шдкреслити вiрогiдну рiзницю мiж показниками I та II групи пюля 10 дшв лiкування, при подальшому лiкуваннi вiрогiдноТ рiзницi мiж показниками не спостер^алося.
При аналiзi даних опитувальника Роланда-Моррюа виявлено зростання повсякденноТ руховоТ активност та об'ему рухiв в попереково-крижовому вщд^ хребта за рахунок зменшення больового синдрому у хворих обох груп, але бтьш виражена позитивна динамка спостер^алася у па^ен^в, як отримували берлiтiон.
За показниками психолопчного тестування вiдмiчалося зменшення депресивних проявiв, особливо по вiдношенню до реактивно! тривожносп, в той же час показники особистюноТ тривожностi вiрогiдно не змшилися (табл.2).
При аналiзi ЕНМГ до i пiсля 6- тижневого курсу терапп в 1 груш хворих зафксовано вiрогiдне пiдвищення швидкостей проведення збудження по рухових волокнах мало- та великогомткових нервiв i пiдвип];ення амплiтуди М- вiдповiдей у м'язах стоп уражено! сторони. Визначеш швидкiсть поширення збудження по рухових волокнах i амплiтуда М- вщповщей пацiентiв 2 групи i чутливих волокнах (п^ига^) нервiв нижнiх кш^вок 1 та 2 груп за даними ЕНМГ також збтьшилися, але не мали статистично значущо! рiзницi мiж групами дослiдження до i пiсля лiкування (табл. 3).
М^мальна швидкiсть поширення збудження по F-хвилi (великогомiлковий нерв) та кiлькiсть блокв проведення збудження по F-хвилi у па^етчв 1-Т та 2 групи суттево також не в^^знялася (табл. 4). Пюля проведення лкування спостер^алася позитивна динамiка даних показникiв у обох групах. Але статистично значуща рiзниця у збтьшенш мiнiмальноТ швидкост до i пiсля лiкування
виявлена у 1 rpyni i становила 34,26±2,37 м/с та 42,97±1,53м/с (р< 0,05). Кiлькiсть блокiв проведення збудження по F-хвилi пiсля лiкування BiporiqHO зменшилася в обох групах па^етчв.
Таблиця З
Показники 3MiHU швидкот та амплiтуди М-eidnoeidi при стимуляцШнш ЕНМГ на cmopoHi ураження
ЕНМ- 1 група до 1 група шсля 2 група до 2 група шсля
показник л^ування л^ування л^ування л^ування
ШПЗс, м/с 45,56+3,45 46,67+2,85 47,11+1,41 54,76+2,25*#
ШПЗм, м/с 45,86+1,63 49,56+0,45* 47,56+1,35 53,56+1,41*#
А,мВ 7,38+2,23 10,72+1,92* 6,81+3,13 9,73+1,11*
npuMimKa:*- достовiрнiсть вiдмiнностей м'ж показниками до та псля лкування (р<0,05).
Таблиця 4
Динамка мМмальноГ швидкост'1 та проведення збудження по F-хвилi при стимуляц1йнш ЕНМГ на сторонi ураження
ЕНМ- показник 1 група до лкування 1 група шсля лкування 2 група до лкування 2 група шсля лкування
Fni, м/с 34,26±2,37 42,97±1,53* 34,13±4,50 45,64±3,25*
F блоки, % 42 29,2* 40,5 31*
Примiтка: *- достовiрнiсть вiдмiнностей мiжпоказниками до та пслялкування (р<0,05)
Наведет дат свщчать про позитивну динамку та ефективнють обраноТ нами схеми лкування, на фон якоТ спостер^ався не ттьки вiрогiдний регрес больового синдрому, але й швидке покращення обсягу рухiв та зменшення м'язово-тошчних проявiв.
Висновки
1. Проведене дослщження показало високу кл^чну ефективнють а- лтоевоТ' кислоти (Берлтону) у комплекснiй терапп хворих iз вертеброгенним больовим синдромом.
1. Берлтон достатньо добре переноситься хворими, безпечний, не спричиняе суттевих побiчних ефектiв.
2. За даними ЕНМГ доведена сприятлива дiя а- лтоево'Т кислоти (Берлiтiону) на покращення швидкост проведення збудження i скоротливоТ' функцiТ м'язiв.
Берлiтiон доцiльно використовувати у комплекснш терапiТ хворих iз вертеброгенними синдромами.
Лiтература
1. Барабой В.А. А-липоевая - дигидролипоевая кислоты-активная биоантиоксидантная и биорегуляторная система / В.А. Барабой // Укр. б^м. журн. - 2005. - Т. 7. - № 3. - С. 20-26.
2. Белова А.Н. Шкалы, тесты и опросники в неврологии и нейрохируругии / Белова А.Н. - М., 2004. - 435 с.
3. Втчук С.М. Вертеброгенш больовi синдроми попереково-крижового вщдту хребта та Т'х лкування is застосуванням втамтв групи В / Втчук С.М., Бедрш I.I., Унiч П.П. [та rn.j // УкраТ'нський медичний часопис. - 2007. - № 6 (62). - С. 39-44.
4. Миразимов Д.Б. Диагностические и експериментальные шкалы в неврологической практике (методические рекомендации) / Миразимов Д.Б. - Симферополь, 2004. - 34 с.
5. Кушнир Г.М. Современная диагностика рецидивов грыж поясничных межпозвонковых дисков / Г.М. Кушнир, В.В. Могильников, Л.Л. Корсунская [и др.] // Укра'нський нейрохiрургiчний журнал. - 2000. - № 2. - С. 100-103.
6. Николаев С.Г. Практикум по клинической электромиографии / Николаев С.Г. — [2-е изд., перераб. и доп.]. — Гос. мед. академiя : Иваново, 2003. — 264 с.
7. Подчуфарова Е.В. Боль в спине и конечностях / Е.В. Подчуфарова, Н.Н. Яхно // Болезни нервной системы / Под ред. Н.Н. Яхно. — М. : Медицина, 2005. — С. 313-318
8. Попелянский Я.Ю. Боли в шее, спине и конечностях / Я.Ю. Попелянский, Д.Р. Штульман // Болезни нервной системи. - Под ред. Н.Н. Яхно, Д.Р. Штульман. — М. : Медицина, 2003. — С. 306-329.
9. Соколова Л.1. Застосування препара™ а-лтоево''' кислоти та комплексу втамтв групи В у лкуванш хворих на розЫяний склероз / Л.1. Соколова, Г.В. Гудзенко, 1.С. Лобанова [та ш.] // Укра'нський невролопчний журнал. - 2012. - № 2. - С. 72-78.
10. Chaudhary P. Lipoic acid inhibitis expression of 1С AM 1 and VCAMlby CNS endothelial cells and T cell migration into the spinal cord in experimental autoimunne encephalomyelitis / P. Chaudhary, G.H. Marracci, D.H. Bourdette // J. NeuroimmunoL- 2006. - Vol.175. - P. 87-96.
11. Marracci G.H. Lipoic acid down modulates CD4 from human T lymphocytes by dissociation of p56 (Lck) / G.H. Marracci, W.E. Marquardt, A. Strehlow [et al.j // Biochim. Biophys. Res. Commun. - 2006. - Vol. 344. - P. 963-971.
12. Salinthone S. Lipoic acid: a novel therapeutic approach for multiple sclerosis and other chronic inflammatory diseases of the CNS / S. Salinthone, D.N. Yadav, R.V. Schillace [et al.j // Endocrine, Metabolic Immune Disorders. - 2008. - Vol. 8, № 2. - p. l32-142.
13. Salinthone S. Lipoic acid stimulates cAMP production via the EP2 and EP4 prostanoid receptors and inhibitis IFN gamma synthesis and cellular cytotoxicity in NK cells / S. Salinthone [et al.j // J. Neuroimmunol. - 2008. - Vol. 199. - P. 46-55.
Реферат
ПОТЕНЦИАЛЬНЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ а-ЛИПОЕВОЙ КИСЛОТЫ ПРИ ВЕРТЕБРОГЕННЫХ РАДИКУЛОПАТИЯХ
Литвиненко Н.В., Пинчук В.А., Силенко Г.Я., Крывчун A.M.
Ключевые слова: вертеброгенные радикулопатии, а-липоевая кислота, люмбоишиалгия.
Для изучения возможностей использования а - липоевой кислоты проведено комплексное клинико - неврологическое обследование 46 пациентов (25 женщин и 21 мужчины) с вертеброгенными синдромами. Для объективизации оценки болевого синдрома использовали: визуально - аналоговую шкалу (ВАШ), шкалу интенсивности болевого синдрома, опросник боли Мак - Гилла. Степень нарушения жизнедеятельности определяли с помош;ью опросника Роланда -Морриса. Для оценки психоэмоционального состояния пациентов использовали шкалу депрессии Бека и опросник Спилберга - Ханина. Для функциональной диагностики поражения периферической нервной системы проводили стимуляциооную электронейромиографию (ЭНМГ). Проведенное исследование показало безопасность и высокую клиническую эффективность а -липоевой кислоты (Берлитион) в комплексной терапии больных с вертеброгенными синдромами: отмечалось уменьшение болевого синдрома; выявлен рост повседневной двигательной активности и объема движений в пояснично - крестцовом отделе позвоночника; улучшение
психоэмоционального состояния у пациентов. Доказано благоприятное действие а - липоевой кислоты (Берлитион) на улучшение скорости проведения возбуждения и сократительной функции мышц.
Summary
POTENTIAL OF a-LIPOIC ACID IN THERAPY OF VERTEBROGENIC RADICUlopathy
Lytvynenko N.V., Pinchuk V.A., Silenko G.Ya., Kryvchun A.M.
Key words: vertebrogenic radiculopathy, a-lipoic acid, lumboischialgia.
To study the therapeutic potential of a-lipoic acid lipoic acid a comprehensive clinical neurological trial was carried out on 46 patients (25 women and 21 men) with vertebrogenic syndromes. To assess the intensity of pain syndrome we used visual - analogue scale (VAS), the scale of pain intensity, the McGill pain questionnaire. The degree of disruption of life activity was measured by the Roland - Morris questionnaire. The Beck depression scale and Spielberg - Hanin questionnaire were used to assess the psycho-emotional state of patients. Stimulation electroneuromyography (ENMG) as a functional diagnostics technique was applied to detect disorders of the peripheral nervous system. The study has demonstrated the safety and high clinical efficacy of a-lipoic acid (Valium) in the treatment of patients with vertebrogenic syndromes. They demonstrate marked decrease in pain, growth of daily locomotor activity and range of motion in the lumbar-sacral spine, improvement of mental and emotional state. The beneficial effect of a-lipoic acid (Valium) on the rates of excitation and contractile function of the muscle has been proven.
