CC BY
20
Кожен гз зазначених напрямiв потребуе поглибленого вивчення з метою розроблення чгтких науково обгрунтованих пропозицiй щодо вдоскона-лення та пiдвищення ефективностi монетарного трансмiсiйного механiзму в Украшг та грошово-кредитно! полiтики загалом.
Л1тература
1. Дробишевский С. Внутренние аспекты денежно-кредитной политики России / С. Дро-бишевский, А. Козловская. - М. : Изд. ИЭПП, 2002. - 157 с.
2. Каллаур П.М. Механизм трансмиссии денежно-кредитной политики в экономике республики Беларусь / П.М. Каллаур, В.Н. Комков, В.А. Черноокий // Белорусский экономический журнал. - 2005. - № 33. - С. 4-16.
3. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж.М. Кейнс. - М. : Изд-во "Гелиос" АРВ, 1999. - 352 с.
4. Кейнс Дж.М. Избранные произведения / Дж.М. Кейнс. - М. : Изд-во "Экономика", 1993. - 365 с.
5. Иванченко И.С. Исследование российского трансмиссионного механизма денежно-кредитной политики / И.С. Иванченко // Финансы и кредит. - 2006. - № 14 (218). - С. 2-11.
6. Унковська T.G. Трансмгсгйний механгзм монетарно! полгтики в контекст економгчно-го зростання / Т.С. Унковська // Економгка i прогнозування : науково-аналгтичний журнал. -2004. - № 2. - С. 89-100.
7. Мгщенко В. Монетарний трансмюшний мехашзм в Украшг. Стаття 3. Напрями вдос-коналення трансмюшного механгзму грошово-кредитно! полггики на основi зарубiжного дос-вгду / В. Мгщенко // Вгсник Нацгонального банку Укра!ни. - 2007. - № 12. - С. 24-29.
8. Мгщенко В.1. Монетарний трансмгсгйний механгзм в Украшг : науково-аналгтичнг ма-тергали / В.1. Мгщенко, О.1. Петрик, А.В. Сомик, Р.С. Лисенко та гн. - К. : Вид-во НБ Укра!ни. Центр наукових дослгджень. - 2008. - Вип. 9. - 265 с.
Слипченко Т.О. Направления оптимизации монетарной трансмиссии в условиях транзитивной экономики
Рассмотрена концепция трансмиссионного монетарного механизма в монетаристской и кейнсианской теориях, проанализированы каналы монетарного трансмиссионного механизма: канал процентных ставок, канал валютного курса, канал цены активов и кредитный канал.
Ключевые слова: механизм монетарной трансмиссии, денежно-кредитное регулирование, центральный банк, деньги, кредитный канал, канал процентных ставок.
Slipchenko T.O. Optimization ways of monetary transmission in terms of transitive economy
This article discusses the concept of monetary transmission mechanism in the monetarist and Keynesian theories, characterizes channels of monetary transmission mechanism. Main directions of improving the monetary transmission mechanism in Ukraine were defined.
Keywords: monetary transmission mechanism, monetary regulation, Central bank, monetary impulses, economic growth, credit channel, channel of interest rates.
УДК330.338 Доц. Н.С. Станасюк, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка "
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ АГРОПРОДОВОЛЬЧИХ СИСТЕМ
Проаналiзовано науковi шдходи до трактування сутносп агропродовольчих систем. Розглянуто теоретико-методолопчш основи формування i розвитку агропродовольчих систем рiзних ieрархiчних рiвнiв.
Ключовг слова: агропродовольча система, формування агропродовольчо! сис-теми, розвиток агропродовольчо! системи.
Дослiдження проблем щодо формування i розвитку агропродовольчих систем тiсно пов'язанi з науковими розробленнями, в яких розглядають пи-тання з економiки сiльського господарства, розвитку агропромислово1 штег-рацп, формування ринку продовольчо1 продукцп, використання агропродо-вольчого потенцiалу. Значний iнтерес як у практичному, так i в теоретичному аспектах мають працi вщомих вiтчизняних вчених, таких як: П.П. Борщевсь-кий, Л.В. Дейнеко, С.Л. Дусановський, П.Т. Саблук, Л.Г. Чернюк, О.В. Шуб-равська та ш. Огляд наукових публшацш, присвяченими вивченню агропродовольчих систем, дае право констатувати, що питання щодо теоретико-ме-тодологiчних основ !х формування та розвитку е надзвичайно актуальними. Це стосуеться насамперед визначення !х суп, принцитв структурування, критерпв та показниюв оцiнювання ефективностi функцiонування, методик оцшювання агропродовольчого потенцiалу. Звичайно, не вс напрацювання попереднiх перiодiв потрiбно вщкидати, проте бiльшiсть з них е не ращ-ональними в умовах ринкових механiзмiв регулювання.
З огляду на сучаснi науковi тдходи щодо сутшсного наповнення аг-ропродовольчо! системи, заслуговуе на увагу концепцiя агробiзнесу. Зокрема, Л.1. Катан, розглядаючи агропродовольчу систему в категорiйно-понятiйному апаратi агробiзнесу, визначае 11 таку структуру:
1. Постачальники - виробляють [ продають насшня, корми, добрива, фшан-сов1 та консалтингов1 послуги тощо.
2. Виробники - тдприемства, яю виробляють сшьськогосподарсью товари (зерно, молоко, м'ясо, овоч1, фрукти, квгги).
3. Переробт тдприемства - купують у виробниюв сировину [ переробля-ють 11 (пастеризоване молоко, борошно, ол1я тощо).
4. Пщприемства харчово! промисловост - 1з сировини та продуклв 11 пере-роблення виготовляють продукти харчування (хл1б, макаронт та ковбас-т вироби тощо).
5. Дистриб'ютори - займаються транспортуванням та збертанням сшьсько-господарсько1 продукцп, продуклв перероблення та готових продуклв харчування всередит агропродовольчо1 системи.
6. Продавщ - забезпечують надходження продуклв харчування до юнцево-го споживача. У цей сектор включають як оптов1 та роздр1бт продоволь-ч1 магазини, так [ тдприемства громадського харчування (ресторани, кафе) [3].
Загалом у структурi агропродовольчо1 системи вiдповiдно до функщ-онального призначення можна видiлити таю основш складовi: сшьськогоспо-дарське виробництво, переробку аграрно1 продукцп та аграрний i продоволь-чий ринки. Зазначимо, що агропродовольча система е одшею з основних складових соцiально-економiчноl системи, тому 11 розвиток значною мiрою залежить вiд стану нацюнально1 економжи кра1ни загалом.
З урахуванням iерархiчних рiвнiв соцiально-економiчних систем до-цшьно видiляти свiтовi, нацiональнi, регiональнi та локальш агропродовольчi системи. Процеси, як вiдбуваються в однiй системi, впливають на розвиток шших систем, тобто простежуеться взаемозв'язок та взаемовплив мiж системами рiзних iерархiчних рiвнiв. Свiтова агропродовольча система фор-муеться внаслiдок розвитку мiжнародноl кооперацп та под^ працi у сферi
виробництва i продажу агропродовольчо1 продукцп. 11 основною ланкою е аг-ропродовольчi системи розвинених кра1н, оскiльки для них орiентацiя на зов-нiшньоекономiчнi ринки стае провщним чинником зростання агропродоволь-чого виробництва.
Досвiд розвинених кра1н свiдчить, що попит на продовольство практично безмежний у разi досягнення високих норм споживання. Удосконален-ня вщбуваеться шляхом залучення до господарського обиу дедалi нових рос-лин i 1х видiв, розширення асортименту, тдвищення "зручностi" продоволь-ства (економп пращ тд час приготування 1ж1), виходу на ринок товарiв, що займають промiжне положення мiж продуктами харчування i медичними препаратами [1]. Зазначимо, що нацюнальна агропродовольча система е од-нiею з основних складових соцiально-економiчно1 системи кра1ни, оскiльки 11 функцюнування спрямоване на формування продовольчих ресуршв для насе-лення. Гарантування продовольчо1 безпеки держави визначено як одна iз стратегiчних цiлей державно1 аграрно1 полiтики у Законi Укра1ни "Про ос-новнi засади державно1 аграрно1 полiтики на перiод до 2015 року" [2].
Для вичизняно1 агропродовольчо1 системи результати 11 конвергенцп з вiдповiдною свiтовою системою визначаються вибором стратеги та кон-кретних механiзмiв входження до глобального простору. У сучасних умовах безоглядне залучення до штеграцшних процесiв пов'язане iз значними ризи-ками, що ютотно зростають для держав iз недостатньо стшкими сощально-економiчними системами. Ц держави характеризуються нездатнiстю розви-ватися на ендогеннш основi та, вщповщно, високим рiвнем зовнiшньо1 за-лежносп (зокрема й вiд експортних надходжень), розбалансованою внут-рiшньою структурою, сощальною поляризацiею та екологiчним занепадом. Через нездатнють дотримуватися нацiонально орiентованих стратегш пове-дiнки у глобалiзованому просторi такi кра1ни можуть розраховувати лише на роль сателтв економiчно розвинених держав, як й визначають, виходячи з власно1 вигоди, кiлькiсть та асортимент ресуршв i продуктiв, яких постача-ють периферiею на свиовий ринок [7].
На жаль, до таких кра1н належить i Укра1на, агропродовольча система яко1 характеризуеться значною розбалансованютю, вiдсутнiстю чiтких внут-ршньогалузевих зв'язкiв. Глобалiзацiя пригнiчуе розвиток агропродовольчо-го виробництва та посилюе негативний вплив мiжнародно! конкуренцi1. Серед уих складових агропродовольчо1 системи найбшьш несприятлива ситу-ацiя склалася у сшьському господарствi, яке е збитковим протягом останшх рок1в. Занепад сшьського господарства i доволi стабiльний стан тдприемств продовольчо1 сфери та сфери продажу не дають змоги сформувати ефективну нацiональну агропродовольчу систему.
Донедавна економiчнi теорi1 визначали такi основш фактори розвитку агропродовольчого виробництва: природш, клiматичнi й економiчнi умови; природш ресурси (земельнi, воднi); людськi ресурси; матерiально-технiчне забезпечення; наукове забезпечення; оргашзацшно-виробнича культура кра-1ни. [4]. Процес глобалiзацi1 зумовлюе змiну прiоритетiв та врахування iнших факторiв. Тому в сучасних умовах дедалi бiльшого значення набувае концеп-цiя сталого розвитку, яка орiентуе сучасне суспiльство на досягнення насам-
перед певних сощальних i екологiчних стандартiв та ведення еколопчно зба-лансованого агропродовольчого виробництва, що дасть змогу тдвищити конкурентоспроможнiсть впчизняно! агропродовольчо! продукцп завдяки покращенню якiсних показникiв.
Сьогоднi в Укра!ш спостерiгаються процеси, пов'язанi iз перенесен-ням акцентiв державно! економiчноl полiтики на регiональний рiвень. Реп-ональний пiдхiд до визначення поняття агропродовольчо! системи чггко простежуемо у працях О.В. Шубравсько!, яка розглядае агропродовольчу систему Укра!ни як сукупнють вiдповiдних регiональних тдсистем, що скла-даються iз взаемопов'язаних та iерархiчно впорядкованих просторових еле-менлв, яю функцiонують для досягнення едино! мети. Основш показники, якi вiдображають характер розвитку регiональних агропродовольчих систем, згруповано у три блоки (економiчний, еколопчний i соцiальний) i побудова-но як таю, що мають прямий вплив на сталють розвитку регюшв. До еконо-мiчного блоку включено показники розвитку сшьського господарства, харчо-во! промисловостi та продовольчих ринюв; матерiально-технiчноl та фшансо-во! забезпеченосп сiльського господарства (кiлькiсть тракторiв у сшьськогос-подарських пiдприемствах i господарствах населення у розрахунку на 1 га орних земель, обсяги внесення мшеральних добрив на 1 га пошвно! площ^ а також швестицп в основний капiтал у розрахунку на 1 га сшьськогосподарсь-ких упдь), масштабiв агропродовольчого виробництва (обсяги виробництва валово! продукцil сiльського господарства та обсяги реалiзацil продукцil хар-чово! промисловостi у розрахунку на особу), мюткосп та збалансованостi продовольчого ринку (обсяги продовольчих затрат населення i збалансова-нiсть структури харчових рацюшв). Збалансованiсть структури харчових ра-цiонiв визначають на основi даних про фактичне споживання продукпв хар-чування населенням окремих регiонiв i кра!ни загалом, а також енергетичну цiннiсть окремих харчових продуктiв i повного рацiону.
Соцiальний блок характеризуе показник стввщношення середньомi-сячно! номшально! заробiтноl плати найманих працiвникiв у сшьському гос-подарствi в регюнах i державi. Екологiчний блок мютить показники нерозо-раностi земельних ресуршв (спiввiдношення площ сiльськогосподарських угiдь i орних земель) та ефективностi !х використання (обсяги виробництва валово! продукцп сiльського господарства у розрахунку на 1 га сшьськогос-подарських упдь) [6].
На нашу думку, зазначена система показниюв не дае змоги повною мь рою охарактеризувати розвиток агропродовольчо! системи та потребуе до-повнення щодо врахування комунiкацiйних зв'язкiв. Комунiкацiйний блок буде характеризуватися такими показниками, як: вщстань мiж сiльськогоспо-дарськими i переробними тдприемствами, наявнiсть дорожньо! мережi, час перевезення, що дасть змогу оптимiзувати зв'язки мiж пiдприемствами та шд-вищити ефективнiсть функцiонування системи загалом.
Функщонування регiональноl агропродовольчо! системи обумовлено способом оргашзацп вiдповiдного простору та локалiзацil агропродовольчого виробництва в межах регюну. Забезпечення ефективностi агропродовольчого виробництва досягаеться завдяки комплексному врахуванню основних влас-
тивостей та характеристик кожного репону. У CTcreMi зазначених властивос-тей найважливiшими е: геополiтичне положення, iнтегральний потенщал, де-мографiчна ситуащя, структура природного, економiчного та соцiального ландшафту, галузева, функцюнальна i територiальна структура економiки, умови життя населення [5]. Зазначеш властивост впливають на розвиток агропродовольчо! системи, визначають !! конкурентоспроможнiсть в умовах ринкових вщносин. Цей вплив може бути як позитивний, так i негативний. Мiнiмiзацiя негативних факторiв та використання переваг позитивних повин-нi стати запорукою успiшного розвитку агропродовольчо1 сфери регiону. Форма та розмiр регiональних агропродовольчих систем залежать передусiм вiд 1х функцiонального призначення. Найчастше в основi такого видшення лежать взаемопов'язанi види дiяльностi.
Як обов'язкову умову розвитку агропродовольчо! системи потрiбно розглядати процес агропромислово1 штеграцп. Зазначимо, що вибiр форми штеграцп аграрних i переробних пiдприемств залежить вiд конкретних умов певного регюну, тобто потребуе врахування регiональних особливостей.
У розвитку регюнально! агропродовольчо1 системи вщбуваються про-цеси, якi властивi нацiональнiй агропродовольчiй системi та певною мiрою свiтовiй. Однак вплив внутршньорегюнальних змiн не локалiзовуеться межами адмiнiстративно-територiальноl одиницi. Отже, сьогоднi варто говорити про геоекономiчний пiдхiд до видшення регюнальних агропродовольчих систем, який, з одного боку, орiентуеться на адаптацiю до свiтового господарства, а з шшого - на потреби нацюнально! економiки. Видiлення локальних агропродовольчих систем насамперед пов'язане iз формуванням iнтегрованих агропродовольчих тдприемств та вибором оптимального мюця 1х розташування.
Таким чином, сьогодш формуються i розвиваються агропродовольчi системи рiзних iерархiчних рiвнiв. Недолiки юнуючо! системи вiдносин в Ук-ра!ш мiж сiльськогосподарськими i промисловими тдприемствами, вщсут-нiсть чiтких прiоритетiв 1х розвитку не дають змоги сформувати ефективну на-цiональну агропродовольчу систему, яка могла б конкурувати у мiжнародному масштабi. У практичному аспекп пiд час розроблення агропродовольчо1 поль тики сьогоднi дедалi бiльшого значення набувае регюнальний рiвень, що пов'язано з тим, що в умовах ринково! економжи особливо чiтко проявляються регiональнi диспропорцп. У сучасних умовах лише з врахуванням регюнальних особливостей можна оптимiзувати структуру агропродовольчо! системи та домогтися рацюнального використання агропродовольчого потенцiалу.
Л1тература
1. Бершадська Т. Економ1чна та сощальна географ1я свггу : навч. поабн. / Т. Бершад-ська. - Тернотль : Вид-во "Строга", 2003. - 296 с.
2. Закон Укра!ни "Про основш засади державно! аграрно! жштики на перюд до 2015 року" вщ 18.10.2005 р., № 2982 IV // Урядовий кур'ер. - 2005. - 16 листопада.
3. Катан Л.1. Мюце агропродовольчо! системи в аграрному б!знеа Укра!ни / Л.1. Катан. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua.
4. Микитенко I.A. Аграрний сектор Укра!ни за умов становлення ново! сощально-еконо-м1чно! системи - глобашзму / I.A. Микитенко // Економжа АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. - 2009. - № 2. - С. 29-35.
5. Папп В.В. Структуры процеси в економiцi регiональних суспiльних систем: теорiя, методолопя, практика : монографiя / В.В. Папп; НАН Укра1ни. 1н-т регюнальних дослiджень; вiдп. ред. Л.Т. Шевчук. - Львiв, 2009. - 340 с.
6. Шубравська О. Регюнальний аспект сталого економiчного розвитку агропродовольчо! системи Укра1ни / О. Шубравська // Економжа Укра1ни : полггико-екож^чний журнал. -2009. - № 5. - С. 68-76.
7. Шубравська О. Ризики сталого розвитку АПС Украши в умовах глобалiзащl / О. Шубравська // Економжа Украши : полггико-екож^чний журнал. - 2007. - № 2. - С. 62-68.
Станасюк Н.С. Теоретико-методологические основы исследования агропродовольственных систем
Проанализированы научные подходы к изучению сути агропродовольственных систем. Рассмотрены теоретико-методологические основы исследования формирования и развития агропродовольственных систем разных иерархических рангов.
Ключевые слова: агропродовольственная система, формирование агропродо-вольственной системы, развитие агропродовольственной системы.
Stanasyuk N.S. Theoretic and methodical basic of study agro-food system
The scientific approaches to study of meaning of agro-food system are analyzed. The theoretic and methodical basic of formation and development of agro-food system of different local levels are discussed.
Keywords: agro-food system, formation of agro-food system, development of agrifo-od system.
УДК338.23:330.131.5(477) Здобувач А.Р. Стецик -Львыська КА
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ УПРАВЛ1ННЯ СОЦ1АЛЬНОЮ ВВДПОВВДАЛЬШСТЮ ПВДПРИеМНИЦТВА В РИНКОВИХ УМОВАХ
Проаналiзовано пщходи щодо сутност категори "сощальна вщповщальшсть шдприемництва", на ochobî чого обгрунтовано ïï власне бачення. Охарактеризовано особливост основних моделей становлення та розвитку сощально вщповщального шдприемництва та окреслено можливосп ïx впровадження у перехщних економжах. Визначено форми i компоненти соцiальноï вiдповiдальностi та головнi напрями ïx за-безпечення.
Ключовг слова: сощальна вщповщальшсть шдприемництва, моделi сощально!' вщповщальностс, форми та компоненти соцiальноï вщповщальност^
Постановка проблеми. Становлення в Украш демократичноï право-воï держави, ïï штегращя у свгговий економ1чний та полиичний проспр пот-ребуе запровадження цивЫзованих та ефективних умов реал1зацп тд-приемницькоï д1яльност1. Свгговий досвщ доводить, що одним 1з ключових напрямюв забезпечення такоï ефективносп е розвиток корпоративного уп-равлшня соцiальноï вщповщальносл.
Проблема формування соцiальноï вщповщальносл шдприемництва виникла ще в 50-х роках минулого столггтя, але стала частиною щоденного лексикону лише в останне десятирiччя у США та Сврот. В украïнськiй науцi ця тенденщя вiдслiдковуеться недостатньо. Певний внесок у виршення заз-наченоï проблеми здшснили Т. Смовженко [1], А. Кузнецова [1], О. Зайчук [2], Н. Ошщенко [2], М. Мельник [3], О. Лазаренко [4] та ш. Однак, вщдаючи належне надбанням вичизняних учених, зазначимо, що безлiч аспектiв цiеï
