CC BY
11
Рассмотрены методические подходы к определению комплексной оценки потенциала развития малого предпринимательства в сфере сельского зеленого туризма. Осуществлена комплексная оценка потенциала развития путем расчета интегрального показателя и на этой основе проведена рейтинговая оценка районов Львовской области.
Ключевые слова: регион, потенциал развития, интегральный показатель, рейтинг, малое предпринимательство, сельский зеленый туризм.
Petlin I.V. Methodological of complex estimation of potential small business development in rural tourism of the region
The article considers the methodological approaches to comprehensive evaluation of the potential of small business development in green tourism. The comprehensive assessment of development potential by calculating the integral index, and on this basis, a rating assessment of Lviv region district is carried out.
Keywords: region, development potential, the integral index, rating, small business, rural green tourism. _
УДК332.122:338.432 Доц. Н.С. Станасюк, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка "
ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ РЕПОНАЛЬНО1 АГРОПРОДОВОЛЬЧО* СИСТЕМИ
Проаналiзовано фактори, яга мають визначальний вплив на формування реп-онально! агропродовольчо! системи. Проведено !х класифжащю та проаналiзовано регюнальш особливост !х впливу. Визначено просторовi фактори формування реп-онально! агропродовольчо! системи.
Ключовг слова: фактор, регюнальна агропродовольча система, формування аг-ропродовольчо! системи.
Постановка проблеми та п зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. В умовах штенсивного розвитку транскордонного ствроб1тництва особливо актуальними е питання, пов'язаш 1з формуван-ням регюнально! агропродовольчо! системи, якш належить провщна роль у забезпеченш продовольчо! безпеки як регюну, так 1 кра!ни загалом.
Як вщомо, формування будь-яко! системи здшснюеться тд впливом певних фактор1в, як виступають рушшними силами будь-якого процесу. Впливо кожного фактора в1др1зняеться р1внем просторового охоплення. Саме тому вивчення фактор1в е одними 1з основних нарям1в дослщжень багатьох вггчизняних вчених.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Значш напрацювання в цьому напрям1 зробили В. Борщевський, П. Гайдуцький, Л. Дейнека, Р. 1ва-нух, I. 1ртищева, О. Крисальний, I. Луюнов, О. Онищенко, П. Саблук, В. То-тха, О. Шубравська та шш1 науковщв. На основ! !х праць можна робити уза-гальнення, як стосуються, насамперед, формування нацюнально! агропродовольчо! системи. Проте вивчення аграрно! проблематики 1з врахуванням регь ональних особливостей залишаються мало дослщженими. Водночас враху-вання впливу певних фактор1в репонального масштабу може дати значний економ1чний ефект для кра!ни загалом.
Метою нашого дослщження е визначення основних фактор1в формування регюнально! агропродовольчо! системи в контексп просторового тдходу.
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Виклад основного матер1алу. У просторовому аспектi регюнальну агропродовольчу систему треба розглядати як просторово-часове поеднання рiзних видiв агропродовольчого виробництва i ринку продовольства на реп-ональному рiвнi, спрямоване на гармоншний розвиток суспiльства i природи.
Рiзноманiтнiсть факторiв формування регюнально! агропродовольчо! системи викликае необхiднiсть 1х узагальнення та групування. Зазначимо, що кожен фактор породжуеться дiею вiдповiдних економiчних законiв. На наш погляд, можна виокремити такi основнi групи факторiв, якi мають визначаль-ний вплив на формування регюнально! агропродовольчо1 системи:
• ресурсш, яю не зазнають значних зм1н у чаи [ формують основу системи;
• суспшьш, яю пов'язаш з д1яльшстю людей [ зумовлюють змши в системц
• просторов1, яю надають систем! специф1чш особливосп, [ яю розвиваються
на певнш територи у чаи.
З позицп ресурсного пiдходу формування регюнальних агропродо-вольчих систем побудоване на максимальному використанш природно-лан-дшафтних умов регiону. Це пов'язано iз значною залежнiстю сшьськогоспо-дарського виробництва вщ природних ресуршв, якi сприяють, обмежують чи унеможливлюють розвиток тих чи шших видiв сiльськогосподарського виробництва у певному регiонi.
Так, господарства зони Степу мають найкращi умови для поглиблення спецiалiзацil сшьськогосподарського виробництва на вирощуванш сильних i твердих сортiв озимо1 пшенищ, зерново! кукурудзи, насiння соняшнику, молока, яловичини, свинини, м'яса птищ, яець, плодiв, ягiд i винограду.
Господарства Люостепу спецiалiзуються на продукуваннi зерна озимо! пшенищ, пивоварного ячменю, цукрових бурякiв, картоплi, молока, м'яса - яловичини i свинини. Господарства Полюся мають сприятливi умови для продукуванш озимого жита, картоплi, льону-довгунця, хмелю, ячменю, м'яса - яловичини i свинини.
Умови прсько! зони Карпат дають змогу спецiалiзуватись господар-ствам на виробництвi м'яса - яловичини та баранини, вовни; Закарпаття - на вирощуванш овочiв та фрукпв, зокрема винограду; Прикарпаття - зерна, озимо! пшенищ, цукрових буряюв, льону-довгунця, молока, м'яса - яловичини i свинини [1, с. 189].
Загалом Укра!на володiе сприятливими природними ресурсами для формування продуктивних агропродовольчих систем в кожному регюш, тому потенцiйно спроможна стати державою з прюритетним розвитком аграрного сектора та одним з основних постачальниюв на свiтовi ринки агропродовольчо! продукцп.
1стотним фактором, який впливае на сучасний стан агропродовольчо! системи, е ктматичш умови, нарощування змш яких нинiшнiми темпами мо-же призвести до кардинального географiчного перерозпод^ свiтового виробництва продовольства та, як наслщок, виникнення iстотних структурних змш у свгговш агропродовольчiй системi [2, с. 17]. Цi змши для Укра!ни е по-зитивними ^ вiдповiдно, створюють передумови для тдвищення ефективнос-тi нацiонального агропродовольчого виробництва. Зазначимо, що вс регюни
нашо! держави мають сприятливi клiматичнi умови для розвитку сiльськогос-подарського виробництва.
Вплив факторiв першо! групи е визначальним для гармошзацп вщно-син мiж людиною i природою. Сьогоднi на противагу споживацькому ставлен-ню суспiльства до природи сформувалася концепцiя сталого розвитку, згадно з якою досягаеться задоволення життевих потреб нишшнього поколiння без поз-бавлення майбутнiх поколiнь таких можливостей унаслiдок вичерпання при-родних ресуршв i деградаци навколишнього природного середовища [3].
Проте врахування лише першо! групи факторiв не забезпечуе агропро-довольчiй системi достатнiх переваг в умовах ринково! економжи. Саме ак-тивний вплив факторiв друго! групи здатен тдвищити рiвень розвитку системи, надати !й цiлiсностi, емерджентност та динамiчностi, посилити !! конку -рентоспроможнiсть. Загалом суспiльнi фактори можна об'еднати у три основ-ш блоки: соцiальнi, економiчнi та еколопчш.
Соцiальнi чинники формування агропродовольчо! системи передбача-ють врахування демографiчноl ситуацп як у сiльськiй мiсцевостi, так i у мю-тах. Сьогодш особливо негативна тенденцiя спостерiгаеться у сшьсьюй мю-цевостi. За останш 15 рокiв кiлькiсть жителiв сшьсько! мiсцевостi зменшила-ся на 1,8 млн оиб, або на 12 %, i становить 14,7 млн, а чисельнють дiтей шкiльного вжу - на третину i становить лише 1,3 млн ошб. При цьому напов-ненiсть шюл учнями в кращому разi становить 30-35 % вщ !х потенцшних можливостей [4].
Вагомий вплив на формування агропродовольчо! системи мае розви-ток сощально! шфраструктури, яка для забезпечення зростання агропродо-вольчого виробництва повинна розвиватися випереджаючими темпами. Заз-начимо, що у 2011 р. порiвняно з 2000 р. спостер^аеться пiдвищення рiвня благоустрою у мютах та зниження у сiльських населених пунктах (табл. 1).
Загалом забезпеченють сшьських населених пунктiв об'ектами, яю безпосередньо формують якiсть i рiвень життя на селi е надзвичайно низь-кою, що робить сшьську мiсцевiсть не привабливою для розвитку агропродо-вольчого виробництва.
Через брак фiнансування юльюсть об'ектiв соцiальноl iнфраструктури на селi постiйно зменшуеться. Сiльськi територil перетворюються у зони бщ-ностi, з яких мiгруе мiсцеве населення. Для розвитку сощально! iнфраструк-тури на належному рiвнi у регiонах повинш розроблятися програми формування вщповщних iнфраструктурних об'ектiв.
Надзвичайно низьким в Укра!ш е рiвень аграрно! освгга сiльського населення. Здебiльшого у селах вирощують сiльськогосподарську продукцiю за застаршими схемами без врахування новишх досягнень аграрно! науки. Це робить сшьськогосподарську продукцiю нашо! кра!ни не конкурентоспро-можною на свiтовому ринку. До групи економiчних факторiв належать фактори, яю впливають на обсяг i структуру агропродовольчого виробництва, зайнятють населення та його дохщ. На формування регiональноl агропродовольчо! системи ютотний вплив мае поточна кон'юктура нацюнального ринку, що передбачае прюритетне виробництво продовольчого i фуражного зер-
Нацюнальний лкотехшчний yнiверситет УкраУни
на. Це зyмoвлюe cпpямoвaнicть eкcпopтнoï пoлiтики дepжaви щoдo poзвиткy aгpapнoгo ceктopa еш^м^и.
Табл. 1. Ктьтсть та благоустрш населених пункте Украгни
Типи нaceлeниx пyнктiв та види блaгoycтpoю Pom 2011 дo 2000, %
2000 2005 2011
Кшькють нaceлeниx пyнктiв:
мicт 451 457 459 101,8
ceлищ мюьюэго типу 893 885 885 99,1
ciльcькиx нaceлeниx пyнктiв 28651 28562 28450 99,3
З ню мають: вoдoпpoвiд
мicт 448 452 456 101,8
ceлищ мicькoгo типу 796 767 775 97,4
ciльcькиx нaceлeниx пункта 6651 6360 6312 94,9
кaнaлiзaцiю
мicт 426 438 443 104,0
ceлищ мicькoгo типу 518 489 512 98,8
ильгакж нaceлeниx пyнктiв 841 746 709 84,3
гaзифiкoвaнi тшьки пpиpoдним та пpиpoдним i зpiджeним гaзoм
мicт 386 411 424 109,8
ceлищ мicькoгo типу 462 545 631 136,6
ильгакж нaceлeниx пyнктiв 7596 10318 14391 189,5
гaзифiкoвaнi тшьки зpiджeним гaзoм
мicт 58 42 29 50,0
ceлищ мюьюэго типу 398 316 190 47,7
ciльcькиx нaceлeниx пyнктiв 19297 16306 12362 64,1
% ^ь^к^ нaceлeниx пyнктiв, щo мають:
вoдoпpoвiд 23,2 22,3 22,2 x
кaнaлiзaцiю 2,9 2,6 2,5 x
гaзифiкoвaнi тiльки пpиpoдним та пpиpoдним i зpiджeним гaзoм 26,5 36,1 50,6 x
гaзифiкoвaнi тiльки зpiджeним гaзoм 67,4 57,1 43,5 x
Poзpaxoвaнo за джepeлoм: [5, с. 23, с. 430]
Вoднoчac вкpaй негативным чинни^м, який гaльмye фopмyвaння peri-oнaльниx aгpoпpoдoвoльчиx cиcтeм e cтpyктypa ocнoвниx видiв cm^^rac-пoдapcькoï пpoдyкцiï y гocпoдapcтвax нaceлeння, яка cyпepeчить aгpoпpoдo-вoльчiй пoлiтицi дepжaви. Пpiopитeтним видoм ciльcькoгocпoдapcькoï npo-дyкцiï y гocпoдapcтвax нaceлeння e кapтoпля, пoпит на яку, зазвичай, зале-жить вщ cитyaцiï на вiдпoвiднoмy peгioнaльнoмy pra^ пpoдoвoльcтвa. Фop-мування cтpyктypи ocнoвниx видiв ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï y racno-дapcтвax нaceлeння зyмoвлeнo як тpaдицiями нaceлeння, так i низьким piвнeм життя. Сiльcькe нaceлeння opieнтyeтьcя на пpoдoвoльчe забезпечення cвoeï ciм'ï, а не на aгpoпpoдoвoльчy пoлiтикy дepжaви.
Фopмyвaнню peгioнaльниx aгpoпpoдoвoльчиx cиcтeм та^ж пepeшкo-джае низька iнвecтицiйнa ^шаблив^ть aгpoпpoдoвoльчoгo виpoбництвa, щo зyмoвлeнo впутаю™ нaлeжнo poзвинeнoï iнфpacтpyктypи, нaдмipним втpy-чанням opгaнiв влади та нeдocкoнaлicтю мapкeтингoвиx лaнцюгiв. Так, Hpora-шм ocтaннix тpьox poкiв питoмa вага швестицш в ciльcькe гocпoдapcтвo
зменшилacя та 0,7 %, a y в^обницто xapчoвиx пpoдyкгiв - нa 0,5 % [б, с. Зб]. У cyчacниx yмoвax зaбезпечиги фopмyвaння кoнкypентнocпpoмoжнoï pе-гioнaльнoï aгpoпpoдoвoльчoï системи можта лише зaвдяки втiленню нayкoвиx poзpoбoк y пpaктичнy д1яльн1сть людей. Iннoвaцiйнy д1яльн1сть пoтpiбнo poз-глядaти як один 1з пpoвiдниx екoнoмiчниx фaктopiв. У aгpoпpoдoвoльчiй сфе-pi iннoвaцiйнoгo оновлення пoтpебye, нacaмпеpед, мaтеpiaльнo-теxнiчнa бaзa.
ступ1нь cпpaцьoвaнocтi ocнoвниx зacoбiв y сшьському гocпoдapcтвi тa xapчoвiй пpoмиcлoвocтi змiнюeгьcя в межax 40-б0 %. Вклaдення кошт1в у зa-кутвлю iннoвaцiйниx теxнoлoгiй дacть змогу тдвищити пpибyткoвicть a^ poпpoдoвoльчoгo виpoбництвa тa вивести poзвитoк aгpoпpoдoвoльчиx тд-пpиeмcтв нa як1сно новий piвень.
Зтачний вплив нa фopмyвaння pегioнaльнoï aгpoпpoдoвoльчoï системи мaють екoлoгiчнi чинники. Сьогодш в Укpaïнi cклaлacя вкpaй ^^p^rama екoлoгiчнa cитyaцiя для poзвиткy aгpoпpoдoвoльчoгo виpoбництвa, зoкpемa cпocтеpiгaeгьcя знaчне зaбpyднення пoвеpxневиx i пiдземниx вод, зpocтae pi-вень шкiдливиx викид1в у тавколиште cеpедoвище, з61льшуються нaгpoмa-дження обсяпв вiдxoдiв виpoбництвa тa cпoживaння. Cеpед pегioнiв Укpaïни нaйменше зaзнaли pyйнiвнoгo впливу гocпoдapcькoï д1яльност1 людини нa нaвкoлишнe cеpедoвище Чеpнiвецькa, Piвненcькa тa Tеpнoпiльcькa oблacтi (тaбл. 2).
Табл. 2. Комплекте оцтювання eкологiчноï ситуаци в регюнах Украти
Кoефlцleнт ^ближеим до мaкcимaльнoгo знaчення Iнтегpaль-
Pегloни Викиди зaбpyд- Cкидaиия зaб- Ha^mcra ний коеф^
июючиx pечoвии pyдиеииx вод BlДXOДlB цleит
АР Kprn 0,075233 0,17б895 0,005182 0,257310
Вlнницькa 0,098248 0,003б10 0,002833 0,104б91
Вoлинcькa 0,030533 0,001805 0,018б2б 0,0509б4
Днlпpoпетpoвcькa 0,бб9577 0,85198б 1,000000 2,5215бЗ
Дoнецькa 1,000000 1,000000 0,27б981 2,27б981
Житом^^та 0,050194 0,005415 0,000б87 0,05б29б
Зaкapпaтcькa 0,051б97 0,005415 0,000095 0,057207
Зaпoplзькa 0,197340 0,12бЗ54 0,01б153 0,339847
Iвaнo-Фpaнкlвcькa 0,159544 0,009025 0,003882 0,172451
Кшвськя 0,1б11бЗ 0,009025 0,004044 0,174232
Кipoвoгpaдcькa 0,042734 0,012бЗ5 0,025бб8 0,081037
Лyгaнcькa 0,320072 0,157040 0,071714 0,54882б
Львlвcькa 0,148384 0,095бб8 0,019055 0,2бЗ107
Mикoлaïвcькa 0,05198б 0,04б931 0,044920 0,143837
Одеcькa 0,100503 0,211191 0,000099 0,311793
Ив^нсь^ 0,03б142 0,007220 0,000954 0,04431 б
Cyмcькa 0,050888 0,012бЗ5 0,0031бЗ 0,0ббб8б
Tеpнoпlльcькa 0,037819 0,005415 0,000050 0,043284
Хapкiвcькa 0,175215 0,025271 0,004285 0,204771
Хеpcoнcькa 0,043312 0,012бЗ5 0,000024 0,055971
Хмельники 0,048285 0,001805 0,003 52б 0,053б1б
Чеpкacькa 0,081073 0,014440 0,00045б 0,0959б9
Чеpнlвецькa 0,02б253 0,009025 0,000190 0,0354б8
Чеpнlгlвcькa 0,05бб70 0,030б8б 0,000970 0,08832б
Poзpaxoвaнo зa джеpелoм: [5, с. 510, с. 512, с. 523]
Нацюнальний лiсотexнiчний yнiвepситeт УкраУни
Для пoдoлaння icнyючиx eкoлoгiчниx пpoблeм пoтpiбнo на peгioнaль-нoмy piвнi poзpoбляти пpoгpaми cпpямoвaнi на oxopoнy нaвкoлишньoгo ^и-poднoгo cepeдoвищa, забезпечення paцioнaльнoгo пpиpoдoкopиcтyвaння.
У плaнi peaлiзaцiï peгioнaльнoï голиики y cфepi oxopoни пpиpoди за^ лyгoвye пoзитивнoгo oцiнювaння та викopиcтaння дocвiд Pecпyблiки Пoльщi. На ocнoвi пpийнятoгo Зaкoнy пpo oxopoнy пpиpoди тут пpoвoдитьcя цше^ пpямoвaнa poбoтa з дoтpимaнням йoгo вимoг гocпoдapcькими cтpyктypaми, пiдпpиeмцями i тoвapoвиpoбникaми. Однoчacнo здiйcнюeтьcя жopcткий ^н-тpoль за cвoeчacним внeceнням плaтeжiв за пpиpoдoкopиcтyвaння та зaбpyд-нення дoвкiлля, а та^ж за цiльoвим викopиcтaнням ^шпв, щo нaдxoдять дo дepжaвнoгo, peгioнaльниx i мicцeвиx eкoлoгiчниx фoндiв [7, c. 49]. Саме вoни пoвиннi cтaти ocнoвним джepeлoм фiнaнcyвaння пpиpooxopoнниx зaxoдiв в Укpaïнi.
Сьoгoднi нeoбxiднo вiдзнaчити пocтiйнo зpocтaючy poль пpocтopoвиx фaктopiв y фopмyвaннi peгioнaльнoï aгpoпpoдoвoльчoï cиcтeми.
Пpocтopoвий фaктop мoжнa визначити як cyкyпнicть pecypciв та yмoв, нeoбxiдниx для вибopy мicця poзмiщeння aгpoпpoдoвoльчиx пiдпpиeмcтв з мeтoю oдepжaння ними мaкcимaльнoгo пpибyткy та нaйпoвнiшoгo зaдoвo-лення пoтpeб cпoживaчiв. Зaзнaчимo, щo, зазвичай, ciльcькoгocпoдapcькi шд-пpиeмcтвa poзтaшoвaнi y ciльcькiй мicцeвocтi, a œpepo6m - y мicтax. Вoднo-чac кoнцeнтpaцiя aгpoпpoдoвoльчoгo виpoбництвa в oднoмy пyнктi забезпе-чить oдepжaння бiльшoгo ефекту за paxyнoк cпiльнoгo викopиcтaння iнфpac-тpyктypи, нaлaгoджeння тicниx виpoбничo-гocпoдapcькиx зв'язюв, oбмiнy вiдпoвiднoю eкoнoмiчнoю iнфopмaцieю тoщo. Така пpocтopoвa ^н^тра^я пiдпpиeмcтв зyмoвить виникнення aглoмepaцiйнoгo ефекту. Удалий вибip мicця poзтaшyвaння виpoбникiв aгpoпpoдoвoльчoï пpoдyкцiï iз вpaxyвaнням вiддaлi дo пpoмиcлoвиx цeнтpiв та нaйбiльшиx pинкiв пpoдoвoльcтвa забезпе-чить фopмyвaння eфeктивнoï peгioнaльнoï aгpoпpoдoвoльчoï cиcтeми.
Щд чac oбrpyнтyвaння вибopy мicця poзтaшyвaння тaкиx пiдпpиeмcтв вapтo зacтocoвyвaти гaлyзeвo-peгioнaльний щ^д, згiднo з яким величина pe-гюну, в мeжax я^го пoтpiбнo дoтpимyвaтиcя гaлyзeвoгo пiдxoдy тд чac ви-6opy мicця пpoдyкyвaння, пpямo залежить вiд тpaнcпopтaбeльнocтi opo^ra-вaниx благ. Чим бiльш тpaнcпopтaбeльним e блага, тим y мeжax бiльшoгo pe-гioнy мae дoтpимyвaтиcя галузевий пiдxiд. I навпаки: чим менш тpaнcпopтa-бельним e блага, тим менший peгioн aнaлiзyeтьcя для мюця пpoдyкyвaння блага [8, с. 22].
Зaзнaчимo, щo пiд чac фopмyвaння peгioнaльнoï aгpoпpoдoвoльчoï cиcтeми пoтpiбнo вpaxoвyвaти пpocтopoвy лoкaлiзaцiю пiдпpиeмcтв aipo^o-дoвoльчoгo виpoбництвa та coцiaльниx ^му^ка^й, взaeмoдiю пpoцeciв ди-фepeнцiaцiï та штеграци, впopядкoвaнicть взaeмoдiï.
Висновки та перспективи подальше досл1джень. Дocлiджeння фaктopiв фopмyвaння peгioнaльнoï aгpoпpoдoвoльчoï cиcтeми piзнoгo ма^ штабу впливу cвiдчить, щo не мae eдинoгo вceбiчнoгo ïx пepeлiкy. Вoни бу-дуть вщмшш y peгioнax з oглядy на peгioнaльнi ocoбливocтi ïx пpoявy. Фак-тopи визначають якicнi та юльк^т xapaктepиcтики aгpoпpoдoвoльчoï CTCTe-
ми, впливають на визначення економiчних, соцiальних та еколопчних npi-оритетiв 11 розвитку. Лише врахування сукупно' ди факторiв забезпечить формування конкуренспроможних регiональних агропродовольчих систем.
Л1тература
1. 1ванух Р. А. Аграрна економжа i ринок / Р. А. 1ванух, С. Л. Дусановський, С.М. Бшан. -Тернотль : Вид-во "Екож^чна думка", 2003. - 256 с.
2. Кириленко 1.Г. Агропромисловий розвиток Укра!ни - криза невикористаних можли-востей / 1.Г. Кириленко, В.В. Дем'янчук, Б.В. Андрющенко, В.С. Жигадло, О.В. Сiкачина // Економжа АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2011. - № 3. - С. 16-22.
3. Trends and Waves. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.sustainability.com
4. Ладика B.I. Розвиток сшьських територш: стан та перспективи / В.1. Ладика // Про-позищя : Украшський журнал з питань агробiзнесу. - 2011. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.propozitsiya.com.
5. _Статистичний щорiчник Укра1'ни за 2011 рж / Державна служба статистики Укра1'ни / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : ТОВ "Август Трейд", 2012. - 559 c.
6. Сшьське господарство Укра1'ни / Державна служба статистики Укра'ни / за ред. Н.С. Власенко. - К. : Вид-во "Наука", 2012. - 376 c.
7. Янгав М.Д. Оргашзацшно-екож^чш мехашзми розвитку i функцiонування АПК Укра1'ни : монографiя / М.Д. Янкiв. - Львiв : Вид-во "Коопосвiта", 2000. - 450 с.
8. Стадницький Ю.1. Просторова органiзацiя соцiально-економiчних систем: словник-довiдник / Ю.1. Стадницький, I.M. Комарницький. - Львiв : Вид-во "АпрюрГ, 2010. - 464 с.
Станасюк Н.С. Факторы формирования региональной агропродо-вольственной системы
Проанализированы факторы, которые имеют важное влияние на формирование региональной агропродовольственной системы. Сформирована их классификация и проанализированы региональные особенности их влияния. Определены пространственные факторы формирования региональной агропродовольственной системы.
Ключевые слова: фактор, региональная агропродовольственная система, формирование агропродовольственной системы.
Stanasyuk N.S. Factors of formation regional agro-food system
The factors which have difficult influence on formation regional agro-food system are analyzed. The its classification is make and regional peculiarity of its influence is analyzed. The space factors of formation regional agro-food system are determined.
Keywords: factor, regional agro-food system, formation of agro-food system.
УДК 657.221 Здобувач O.I. ТивончуК - Львкська КА
ВНУТР1ШН1Й КОНТРОЛЬ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦ1Й ШДПРИеМСТВА
Розглянуто особливост оргашзаци та проведення внутршнього контролю кре-дитних операцш шдприемства, визначено основш напрями його удосконалення. Дослщжено специфiчнi особливосп внутршнього контролю як засобу управлшня дiяльнiстю шдприемства. Визначено основних суб'ею!в внутршнього контролю кре-дитних операцш шдприемства. Охарактеризовано систему внутршнього контролю позикового кашталу у формi бангавських кредш!в.
Ключовг слова: внутршнш контроль, кредитш операци, позиковий каштал, шдприемства, банювсьга кредити.
1 Наук. кер1вник: доц. М.В. Корягш, канд. екон. наук - Льв1вська КА
