CC BY
10
УДК 378:001.891
Л.О. КАРБОВСЬКА, к.е.н., 1нститутм1жнародно'1 економки i фнанав МАУП
Теоретико-методичш шдходи до державного регулювання ринку пращ фах1вц1в з вищою освггою
У статт обгрунтовано економiчний 3MicT ринку npauj фахзвц/в з вищою освтою та необяднють його державного регулювання.
Ключов1 слова: державне регулювання, ринок праи/, ринок оcвiтнix послуг, фаши з вищою освтою.
Л.О. КАРБОВСКАЯ,
к.э.н., Институт международной экономики и финансов МАУП
Теоретико-методические подходы к государственному регулированию рынка труда специалистов с высшим образованием
В статье обосновано экономическое содержание рынка труда спеииалистов с высшим образованием и необходимость его государственного регулирования.
Ключевые слова: государственное регулирование, рынок труда, рынок образовательных услуг, спеииалисты с высшим образованием.
The article substantiates the economic content of the labor market specialists with high ereducation and the need for its regulation.
Keywords: government regulation, labor market, highly educated specialists.
Постановка проблеми. Головним фактором розвитку ¡н-новацмноУ модeл¡ нацюнально' економки е конкурентоспро-можн фахвф, компетенци яких формуються на ринку осв^-ых послуг ¡ вщтворюються на ринку працк Отже, дтльнють вищоУ освгги мае бути спрямована на пщготовку кадрю за такими профестми й спецвльностями, яких сьогодн потре-буе ринок прац¡ та буде потребувати у майбутньому.
Аналз дослщжень та публкац/й з проблеми. Проблеми функцюнування ринку прац¡ ¡ ринку осв¡тн¡х послуг ix вза-емоди, прогнозування фаx¡вц¡в регулювання попиту ¡ пропо-зицм на ринку прац фаx¡вц¡в з вищою освггою стали об'ектом досл¡дження багатьох вггчизняних науковц¡в, таких як А.В. Ба-зилюк, С.1. Бандур, Д.П. Богиня, В.Н. Васильев, Н.О. Гарка-венко, О.А. Гршнова, В.А. Гуртов, А.М. Колот, О.М. Левченко, Е.М. Л^анова, 1.Г. Манцуров, Ю.М. Маршав¡н, О.В. Морозова, В.С. Найдьонов, 1.Л. Петрова, В.М. Петюх, О.В. Чернявська, та ¡н.
Невир¡шеними залишаються питання обгрунтування еко-ном¡чного зм¡сту ринку прац фаx¡вц¡в осв¡тою та необхщ-нють його державного регулювання.
Мета статт'1 - розкрити теоретичн положення щодо еко-ном¡чного сут¡ та мехаызму ринку прац¡ фаx¡вц¡в осв¡тою.
Виклад основного матер!алу. Поняття «ринок працЬ) з'явилося в науковм терм¡нолог¡í всередин XX стол¡ття. Кла-сики економнно' теори (А. См¡т, Д. Ркардо [11], К. Маркс [7], пвыше А. Маршалл [8]) здеб¡льшого використовували тер-м¡н «ринок робочо'' сили», а «ринок прац¡» зустр¡чаeться вже у працях П. Самуельсона, К. Макконнелла та Л. Брю [6]. У вЬ тчизнянТй науковм л¡тератур¡ це поняття було введене в на-уковий об¡г лише у друпй половин¡ 80-х рок¡в XX стол^тя.
У сучасн¡й економ¡чн¡й л¡тератур¡ не ¡снуе однозначного трактування й поняття «ринок працЬ), в¡дпов¡дно розгляда-ють його так¡ аспекти, як стади процесу в¡дтворення робочо' сили, узгодження попиту Т пропозицп, характер вщносин м¡ж людьми тощо.
Частина науковц¡в вважае, що ринок прац¡ е сферою об^ специф¡чного товару - «робоча сила», де покупц¡ та продавц
зд¡йснюють процеси куп¡вл¡-продажу, вступаючи у вщноси-ни товарного обм¡ну [5, 12].
Деяк стверджують, що ринок прац - це сукупн¡сть еко-ном¡чниx в¡дносин, форм ¡ методв узгодження ¡ регулювання ¡нтересю безпосередн¡x виробник¡в ¡ роботодавц¡в, пов'язаних з орга^зац^ю, використанням й оплатою на-ймано'' прац¡ [10].
Пщ ринком прац¡ розум¡ють складну систему економнних в¡дносин з обм¡ну ¡ндивщуально' здатност¡ до прац¡ на фонд життевих благ, необx¡дниx для вщтворення робочо' сили та розм¡щення працюника в систем¡ сусп¡льного под¡лу прац за законами товарного виробництва ¡ об¡гу.
Досить поширеною е думка, що ринок прац - це передуам система сусп¡льниx в¡дносин, пов'язаних ¡з наймом ¡ пропозицию робочо' сили, тобто з и куп¡влею ¡ продажем.
Кр¡м того, ринок прац¡ е сферою працевлаштування, фор-мування попиту й пропозицп на робочу силу, а також меха-н¡змом, що забезпечуе узгодження цЫи та умов прац¡ мж роботодавцями ¡ найманими прац¡вниками.
Ринок прац займае особливе м¡сце в систем¡ ринкових в¡дносин, саме на ньому вщбуваеться куп¡вля-продаж робо-чо'' сили, оц¡нюeться и корисн¡сть ¡ сусп¡льна значущ¡сть, тому проблеми функцюнування ринку пращ його державного регулювання стали об'ектом дослдаення багатьох заруб^них та в¡тчизняниx науковц¡в.
Ю. Маршав¡н вважае, що ринку прац притаманн¡ так¡ осо-бливост¡, як змЫнють параметр¡в системи; непередбачува-нють повед¡нки в конкретних умовах; здатнють до зм¡ни свое' структури при збереженн ц¡л¡сност¡ ¡ eдност¡ елементв; ви-сока життeздатн¡сть; гнучк¡сть, адаптивнють до зм¡н серед-овища. Отже, ринок прац як складний динамнний комплекс потребуе державного регулювання [9].
Теоретичн засади формування ¡ функцюнування економнних механвмю державного регулювання ринку прац та зайнятост¡ були закладен класиками економ¡чноí теори, такими як А. Смгг, К. Маркс, Дж. Кейнс, П. Самуельсон та ¡н.
© Л.О. КАРБОВСЬКА, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 9 (160)/2014 195
Питания державного регулювання ринку прац стало предметом дискуай м1ж прихильниками класицизму i неокласи-цизму (Дж. Мiлль, А. Смгг, Д. Рiкардо, А. Маршалл [104], А. Пи-гу, Дж. Перр^ М. Фелдстайн, Р. Холл, Д. Гиллер, А. Лаффер) та кейнаанцями i неокейнсiанцями (Дж. Кейнс, Р. Гордон, Дж. Ро-бiнсон, Р. Хоррод, Е. Домара). Перол з них наполягали на мУ-мальному втручанн держави в економiку, тому що вважали цЬ ну основним ринковим регулятором попиту i пропозици, отже рiвень зайнятостi визначаеться дieю вiльних ринкових цiн.
Позицiя кейнаан^в i неокейнсiанцiв щодо державного регулювання ринку прац е протилежною. На Ухню думку, ме-хаызм ринкового саморегулювання неспроможний забез-печити стабтьнють економiчного зростання i вирши™ ряд соцiальних проблем, особливо у сферi зайнятостi населен-ня й регулювання ринку праф, тому для встановлення стмко" рiвноваги мiж сукупним попитом i сукупною пропозицieю ро-бочоУ сили на макроекономiчному рiвнi необхiдне державне регулювання [3].
Серед вщомих украУнських вчених прихильниками концеп-цГ|" щодо необхiдностi державного регулювання ринку прац на основi використання економiчних механiзмiв е такi, як Д.П. Богиня, В.М. Геець, А.П. Колот, Е.М. Лiбанова, Л.С. Люогор та iн.
На думку Е.М. Лiбановоí, необхiднiсть державного впли-ву на ринок працi виникае внаслiдок того, що демократична держава повинна створити рiвнi умови для реалiзацií можливостей всiх своУх громадян, тому метою державного контролю за ринком прац е не ттьки вплив на систему еко-номiчного (промислового) розвитку, а й насамперед захист добробуту окремих оаб [5].
А.П. Колот вважае, що економщ ринкового типу притаманн1 соцiально-трудовi вiдносини, якi мають розвиватися на основi вiльного волевиявлення суб'eктiв цих вщносин, яке Грунтуеть-ся на економiчнiй зацiкавленостi. Але свобода вщносин у со-цiально-трудовiй сферi завжди обмежена органiзацiйними, економiчними, нацiональними, природними умовами, а також необхщнктю державного регулювання цих вщносин з метою розвитку сусптьства в цтому та окремих його Ыдиврв.
Державне регулювання ринку прац - це система право-вих та органiзацiйно-економiчних заходiв держави щодо забезпечення ефективно"" зайнятоси нормальних умов пра-цi та рацюнального використання робочоУ сили.
Для здмснення цих заходiв держава використовуе меха-нiзм. У загальному розумЫня, механiзмом е «сукупнiсть про-цеав, прийомiв, методiв, пiдходiв, за допомогою яких вщбу-ваеться рух ваеУ системи i здiйснюeться досягнення певно" мети» [4].
Нинi в науковм лiтературi бiльшiсть авторiв стверджують, що мехаызм державного регулювання необхiдно розглядати як сукупнкть органiзацiйно-економiчних методiв та Ыструмен^в, за допомогою яких виконуються взаемопов'язан функци для забезпечення безперервноУ, ефективно"" ди вiдповiдноУ системи (держави) на пщвищення функцiонування економiки [4].
На думку М.1. Круглова, «комплексний механiзм державного управлiння - це сукупнють економiчних, мотивацiйних, оргаызацмних i правових засобiв цiлеспрямованого впливу суб'еклв державного управлiння та Ух д!яльнють, що забез-печують узгодження Ытереав взаeмодiючих учасникiв державного управлЫня» [10].
Отже, держава, виконуючи соц!ально—економ!чн! та пра-вов! функци, регулюе економ!чн! процеси за допомогою комплексу засоб!в, важел!в, метод!в та !нструмент!в, у результат! чого забезпечуеться реал!зац!я окреслених нею ц!-лей, як! трансформуються в основы завдання та функци органа державного управл!ння та державноУ влади.
Державна пол!тика у сфер! зайнятост! населення ! регулювання ринку прац! визначаеться Законом УкраУни «Про за-йнят!сть населення». Вщповщно до статт! 15 основними ГУ ц!-лями е забезпечення економ!ки квал!ф!кованими кадрами; збалансування попиту на робочу силу (створення належноУ ктькост! робочих м!сць) та УУ пропонування (створення умов для профес!йного розвитку, гщних умов для прац!); забезпе-чення профес!йного навчання в!дпов!дно до сусп!льних потреб; соц!ального захисту громадян в!д безробггтя тощо [1].
Ринок прац! фах!вц!в з вищою осв!тою е сферою форму-вання, з одного боку, попиту пщприемств, установ й орган!-зац!й державного ! недержавного сектор!в економ!ки на ква-л!ф!кован! кадри з вищою освггою, з !ншого - Ух пропозици ВНЗ I—IV р!вн!в акредитаци.
На нашу думку, ринок прац! фах!вц!в з вищою освггою — це система соц!ально—економ!чних, орган!зац!йних ! нор-мативно—правових вщносин м!ж суб'ектами ринку — висо-коквал!ф!кованими прац!вниками, працедавцями, б!знесом ! державою щодо регламентаци взаемних прав й обов'язюв, розпод!лу сусп!льних благ ! регулювання попиту та пропозици на фах!вц!в з вищою осв!тою.
Соц!ально—економ!чна сутн!сть категори «ринок прац! фа-х!вц!в з вищою осв!тою» включае так! складов!, як сфера об!-гу такого специф!чного товару як висококвал!ф!кована ро-боча сила; механ!зм ринкового саморегулювання попиту ! пропозици на фах!вц!в з вищою осв!тою; сукупний попит ! су-купна пропозиц!я на висококвал!ф!ковану робочу силу; система сусптьних вщносин м!ж державою, роботодавцями ! прац!вниками з вищою осв!тою.
Попит на ринку прац! фах!вц!в з вищою осв!тою виражае наявну та потенц!йну щодо перспектив ГУ !нновац!йного роз-витку потребу економ!ки у висококвал!ф!кованих фах!вцях необх!дноУ к!лькост!, певного осв!тнього р!вня, в!дпов!дноУ спец!ал!заци та профес!йно—квал!ф!кац!йноУ структури.
Вид!ляють загальний попит, сукупний попит (на макрор!в-н!), !ндив!дуальний попит (на м!крор!вн!), потенц!йний попит, незадоволений попит на фах!вц!в з вищою осв!тою.
Загальний попит характеризуеться загальною наявнктю ! структурою робочих м!сць у економщ! краУни. Сукупний попит в!-дображае загальну потребу економки в певн!й к!лькост! прац!в-ник!в на даний момент часу ! визначаеться к!льк!стю та як!стю робочих м!сць для висококвал!ф!кованих прац!вник!в, як! функ-ц!онують в економ!ц! й зайнят! або потребують заповнення.
Основними факторами, що визначають динамку сукупно-го попиту на працю, е: тенденцп' розвитку та структура ви-робництва, кредитно—грошова ! податкова пол!тика держави, розвиток пщприемництва, плинн!сть кадр!в.
1ндив!дуальний попит на фаховому ринку прац! — це к!льк!сть прац!вник!в з вищою осв!тою, яких роботодавц! реально мо-жуть найняти з урахуванням потреб ! можливостей п!дприем-ства вщповщно до сформованого р!вня продуктивност! прац! та УУ оплати. 1ндив!дуальний попит на працю окремих роботодав-
196 Формування ринкових в1дносин в УкраУни № 9 (160)/2014
ц!в визначають такi фактори, як: фонд заробiтноí плати ф!рми (висока заробiтна плата обмежуе роботодавця у юлькост на-йманих пра^вниюв, у той же час дозволяе залучати б!льш ква-лiфiкованих, i навпаки ); попит споживачiв на продукц!ю ф!рми; стан виробництва (особливост технолог!"", розм!ри й ефектив-нють капралу, методи оргаызаци виробництва та прац!); яюсть прац! (освгга, професюнал!зм, продуктивнють тощо).
Потенцмний попит характеризуе ктьюсть i структуру ви-сококвал!фкованих кадр!в, як! будуть потр!бн для д!яльност1 у майбутньому перюд! для формування i розвитку !нновац!й-ноУ економки. Це - ктьюсть вакансм на принципово нов! ви-сокотехнолопчн робоч! мюця, як! не ¡снують на момент пла-нування, але можуть з'явитися через певний пром!жок часу.
Незадоволений попит характеризуемся даними про на-явнють, рух i структуру втьних робочих мюць та вакантних посад за р!зними ознаками (по секторах i сферах економки, профеаях i квал!фкац!ях, р!внем запропонованоУ зароб!тноУ плати тощо). Незадоволений попит виникае внаслщок невщ-повщност професмно-квалУфкацмно'У структури пщготовки кадр!в, освгшього р!вня, яюсних параметр!в, компетентюних характеристик випускниюв ВНЗ та ¡нших претендент!в на робоч! мюця вимогам працедавц!в (див. рис.).
Пропози^я на ринку прац! фах!вц!в з вищою осв!тою характеризуемся ктьюстю ос!б, як! здобули осв!тн!й р!вень
вищоУ осв!ти за вщповщним напрямом пщготовки або спе-ц!альн!стю мають вщповщний ступЫь сформованост знань, умЫь та навичок i згодн працювати в обмЫ на запропоно-вану Ум винагороду.
Пропози^ю формують так! категори громадян, як: особи звтьнен у зв'язку ¡з скороченням штат!в внаслщок змЫ в технологи виробництва; особи, що звтьнен внаслщок струк-турних змЫ в економщ; незайнят особи з повною, неповною i базовою вищою освггою; випускники ВНЗ I-IV р!вн!в акре-дитаци державноУ, комунальноУ та приватноУ форми власност!, як! навчалися за державним замовленням (за кошти бюджету) або за кошти ф!зичних та юридичних оаб; особи звтьне-н внаслщок перемщення кадр!в на пщприемств! або в сфер! д!яльност!; особи, як! перебувають у штат!, але знаходяться у пошуках новоУ роботи; особи, що залучен! на тимчасову роботу або перебувають в адмУстративних вщпустках без утри-мання; особи, що працюють за контрактом (див. рис.).
Сукупний обсяг пропозици робочоУ сили на фаховому ринку прац! дор!внюе загальнм чисельност! ос!б з вищою освЬ тою - зайнятих i незайнятих, як! мають роботу i шукають УУ.
Функц!онування ринку прац! фах!вц!в з вищою осв!тою вщ-буваеться через взаемод!ю механ!зм!в ринковоУ саморегу-ляци та державного регулювання. Ринковий мехаызм не-спроможний самослйно збалансувати попит i пропозицю
Особи, яю звшьнеш у зв'язку 3i скороченням штаив внасладок змш в технологи виробництва
Особи, яю звшьнеш внаслщок структурних змш в економщ!
Незайшт особи з повною, неповною i базовою вищою освггою
Випускники ВНЗ I-IV р1вшв акредитацп поточного року випуску державно!, комунальноУ та приватно! форми власносп
Особи, звшьнеш внаслщок перемещения кадр1в на пщприемств! або у сфер! д!яльносп
Особи, яю перебувають у штатт, але знаходяться у пошуках ново! роботи
Особи, яю працюють за контрактом
ПРОПОЗИЦ1Я фашц1в з вищою освггою
ПОПИТ на фашвщв з вищоюо свггою
♦
Загальний попит Потенцшний попит в умовах розвитку
1нновацшно1 економпси
Суб'екти господарювання, що мають потребу у фамвцях
державного сектору економпси
недержавного сектору економпси
Особи, залучеш на тимчасову роботу або перебувають в адмппстративних вщпустках без утримання
Незадоволений попит у фахгвцях суб'етв господарювання
Формування попиту i пропозици на ринку пращ фах1вц1в з вищою освггою
Джерело: розроблено автором.
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 9 (160)/2014 197
Чиceльнicть нeзaйнятиx ocí6 з вищoю ocвiтoю, якi пepeбувaли нa oблiку в дepжaвнiй cлужбi зaйнятocтi у 20062011 poкax
Pm Уcьoгo, тиc. ocí6 y^oro з вищoю ocвiтoю Пoвнa вищa Бaзoвa тa нeпoвнa вищa
ocí6 чacткa, % ocí6 чacткa, % ocí6 чacткa, %
S006 S700,4 747,1 S8,0 S6S,7 9,7 484,4 17,9
S007 S417,0 674,8 S8,0 S49,8 10,3 4S5,1 17,6
S00B S500,7 7S4,0 S9,0 S83,3 11,3 440,7 17,6
S009 S143,3 716,3 33,0 308,0 14,4 408,3 19,0
S010 1B47,4 661,4 36,0 30S,S 16,4 359^ 19,4
S011 1855,0 680,9 37,0 3S0,3 17,3 360,6 19,4
Джepeлo: [2].
нa фaxoвoмy pинкy пpaцi, тoбтo швидкo i гнyчкo вiдpeaгyвa-ти, пpичoмy з yпepeджeнням ^дже пpoцec пiдгoтoвки кaдpи тpивae щoнaймeншe п'ять poкiв], нa змiни y нaявнoмy пoпитi нa фaxiвцiв пeвниx cпeцiaльнocтeй i пpoфeciй, a тим пaчe, вiн не зopieнтoвaний нa пepcпeктивнi пoтpeби eкoнoмiки y га-дpax, виxoдячи iз змiн y Tf CTpyCTypi. A cиcтeмa ви!^' o^i-ти не мoжe вiдпoвiднo дo змiн пoпитy швидкo пepeбyдyвaти cтpyктypy пiдгoтoвки кaдpiв зa гaлyзями знaнь, нaпpямaми тa cпeцiaльнocтями; внacлiдoк цьoгo знaчнa чacтинa випу^ книюв BH3 не зaтpeбyвaнa pинкoм пpaцi, a бaгaтo з ниx пpa-цюють не зa cпeцiaльнicтю (див. тaбл.).
Пpичинaми, якi oбмeжyють мoжливocтi пpaцeвлaштyвaн-ня випycкникiв, е тaкi, як: пepeнacичeння pинкy пpaцi фaxiв-цями дeякиx пpoфeciй тa cпeцiaльнocтeй, внacлiдoк чoгo пpo-пoзицiя знaчнo пepeвищye пoпит, a, це cпoнyкae poбoтoдaвцiв виcyвaти дocить виcoкi тa жopcткi вимoги дo пpoфeciйнoí кoмпeтeнтнocтi пpeтeндeнтiв; низький piвeнь пpoфeciйниx гампетенцм тa якicть пiдгoтoвки - пpoгaлини y знaнняx i нa-вичкax випycкникiв BH3; нeдocтaтня мoтивaцiйнa пэтовнють пpaцювaти зa нaбyтoю пpoфecieю тa й дo пpaцi взaгaлi; видом зaпити випycкникiв щoдo piвня зapoбiтнoí' плaти, в тoй же чac вiдcyтнiй дocвiд poбoти зa нaбyтoю пpoфecieю тoщo.
Це дaлo пiдcтaвy зpoбити виcнoвoк пpo нeoбxiднicть дep-жaвнoгo peгyлювaння пoпитy i пpoпoзицií' нa pинкy пpaцi фaxiвцiв з вищoю ocвiтoю, щo зaбeзпeчить бaлaнc iнтepe-ciв йoгo cyб'eктiв - виcoкoквaлiфiкoвaниx пpaцiвникiв, пpa-цeдaвцiв, бiзнecy i дepжaви шляxoм пpивeдeння oбcягy тa cтpyктypи пiдгoтoвки кaдpiв з вищoю ocвiтoю зa галузя-ми знaнь, нaпpямaми тa cпeцiaльнocтями y вiдпoвiднicть дo пepcпeктивниx пoтpeб eкoнoмiки, визнaчeнoï нa ocнoвi пpo-гнoзyвaння cтpyктypниx зpyшeнь в eкoнoмiцi тa мoнiтopингy кoн'юнктypниx змiн pинкy пpaцi.
Bиcнoвки
Pинoк пpaцi фaxiвцiв iз вищoю ocвiтoю - це cклaднa ^c-тeмa coцiaльнo-eкoнoмiчниx, opгaнiзaцiйниx i нopмaтив-нo-пpaвoвиx вiднocин мiж cyб'eктaми pинкy: виcoкoквaлiфi-кoвaними пpaцiвникaми, пpaцeдaвцями - пpeдcтaвникaми бiзнecy i дepжaвoю щoдo peглaмeнтaцiï взaeмниx пpaв й oбoв'язкiв, poзпoдiлy cycпiльниx блaг i peгyлювaння пoпи-ту тa пpoпoзицiï нa фaxiвцiв з вищoю o^to^i, якa пoтpe-буе дepжaвнoгo peгyлювaння, щoб зaбeзпeчити бaлaнc ¡н-тepeciв йoгo cyб'eктiв - виcoкoквaлiфiкoвaниx пpaцiвникiв, пpaцeдaвцiв, бiзнecy i дepжaви шляxoм пpивeдeння oбcягy
тa cтpyктypи пiдгoтoвки кaдpiв з вищoю ocвiтoю зa галузя-ми знaнь, нaпpямaми тa cпeцiaльнocтями y вiдпoвiднicть дo пepcпeктивниx пoтpeб eкoнoмiки, визнaчeнoï нa ocнoвi пpo-гнoзyвaння cтpyктypниx зpyшeнь в eкoнoмiцi тa мoнiтopингy кoн'юнктypниx змЫ pинкy пpaцi.
Пepcпeктиви пoдaльшиx poзpoбoк. Teopeтичнi poзpoбки фopмyвaння cиcтeми дepжaвнoгo peгyлювaння pинкy пpaцi фaxiвцiв з вищoю ocвiтoю в Укpaïнi.
Спигак викopиcтaниx джepeл
I. Пpo зaйнятicть нaceлeння: 3aкoн У^™ вiд 05.07.S01S. №5067-VI [Eлeктpoн. pecypc] - Peжим дocтyпy: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/5067-17.
S. Eкoнoмiчнa aктивнicть нaceлeння У^™ S011: [ciai". збipник] / Biдпoвiдaльнa зa виг^к I.B. Ceник. - Дepжaвнa cлyжбa cтaтиcтики Укpaïни: [Eлeктpoн. pecypc] - Peжим дocтyпy: http://govuadocs.com. ua/tw_files2/urls_2/62B/d-627033/7z-docs/1.pdf
3. ^йис Дж. M. Üбщaя тeopия зaнятocти, пpoцeнтa и денег. - M.: Гeлиoc-APB, S00S. - 35S c.
4. Koлoт A.M. Eкoнoмiкa пpaцi i coцiaльнo-тpyдoвi вiднocини: пщ-pyчник / [A.M. Koлoт, Ü.A. Гpiшнoвa, Ü.Ü. Гepacимeнкo ïa ¡н.]; зa нayк. peд. д-pa eкoн. нayк, пpoф. A.M. Koлoтa. - K: KHEУ, S009. - 711 c.
5. Л¡бaнoвa E.M. Pинoк пpaцi: нaвчaльний пociбник / E.M. Л¡бaнo-вa. - K.: ЦHЛ, S003. - SS4 c.
6. Maккoннeлл K.P., Бpю C.Л. Aнaл¡тичнa eкoнoмiя: пpинципи, пpoблe-ми i пoл¡тикa: y S ч.: mp. з aнпл. C. Пaнчишинa / K.P. Maккoннeлл, C.Л. Бpю.
- Львв: Пpocвiтa, 1997. - 67S c. - Чacтинa 1. Maкpoeкoнoм¡кa.
7. Mapкc K. Kaпитaл: y 3 т. T.1 / K. Map^: [Eлeктpoн. pecypc] - Pe-жим дocтyпy: http://npu.edu.ua/le-book/book/html/D/iplp_ket_ Marx_kapital1/
B. Mapшaлл A. Пpинципы пoлитичecкoй экoнoмии: пep. c aнпл. P.И. C'^i^a / A. Mapшaлл / oбщ. peд. C.M. Hикитинa. - M.: Издa-тeльcтвo Пpoпpecc, 19B3. - 416 c.
9. Mapo^^ ЮМ Peпyлювaння pинкy пpaцi Укpaïни: тeop¡я i Hpa^ тикa cиcтeмнoпo п¡дxoдy: мoнoпpaфiя / Ю.M. Mapшaвiн. - K.: Aль-тepпpec, S011. - 396 c.
10. Pинoк npa^ ia зaйнятicть нaceлeння: пpoблeми тeop¡ï ia ви-клики пpaктики: гал. мoнoпpaфiя / peд.-кoopдинaтop M.B. Tyлeнкoв.
- K.: IПK ДC3У, S010. - 363 c.
II. Civim" A. Иccлeдoвaниe o пpиpoдe и пpичинax бoпaтcтвa нapo-дoв / A. Civim-. - M.: Hayra, 1993. - 57S c.
1S. Чepнявcькa Ü.B. Peпioнaльнi acпeкти aнaл¡зy ia peпyлювaння pинкy пpaцi Укpaïни: мoнoпpaфiя: y S ч. / Ü.B. Чepнявcькa. - Пoлтaвa: PBB ПУET, S011. - 366 c.
198 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKparni № 9 (160)/2014
