2. Борисов В. В. Понятшно-термшолопчний сенс нацюнально! самосвщомосп / В. В. Борисов // ^yKOBi записки: зб. наук. статей Нацюнального педагогiчного ушверситету iMeHi М. П. Драгоманова / укл. П. В. Дмитренко, Л. Л. Макаренко. - К.: НПУ, 2001. - С. 40-48.
3. Бодаяр Ж. Симулякри i симулящя / Ж. Бодрiяр. - Харшв: Основи, 2004. - 230 с.
4. Лковий В. С. Культура - вдеолопя - полiтика / В. С. Люовий - К.: Вид-во iM. Олени Телiги, 1997. -352 с.
5. Сидоренко В. К. Проектно-технолопчний шдхвд як основа оновлення змiстy трудового навчання школярiв / В. К. Сидоренко // Трудова подготовка в закладах освети. - 2007. - № 1. - С. 41-44.
6. Особистюно орieнтованi технологй' навчання i виховання у вищих навчальних закладах: колективна монографiя / В. Андрущенко, Н. Дзiвинська, Б. Корольов та ш. - К.: Педагогiчна думка, 2008. - 256 с.
7. Стельмахович М. Г. Украшська родинна педагопка: навч. посiбник / М. Г. Стельмахович - К.: 1СДО, 1996. - 288 с.
8. Цина А. Ю. Особистiсно орieнтована професiйна подготовка майбyтнiх yчителiв технологш: теоретико-методологiчний аспект: монографiя / А. Ю. Цина. - Полтава: ПНПУ, 2011. - 356 с.
REFERENCES
1. Borysov V. V. Polikul'turnist' ukrayins'koho suspil'stva i interkul'turna skladova natsional'noyi osvity [Multiculturalism Ukrainian society and intercultural component of national education], Humanizatsiya navchal'no-vykhovnoho protsesu: Zbirnyk naukovykh prats'. Vol. 16, Za zahal'noyu redaktsiyeyu V. I. Sypchenka, Slov"yans'k, Vydavnychyy tsentr SDPI, 2002, pp. 39-47.
2. Borysov V. V. Ponyatiyno-terminolohichnyy sens natsional'noyi samosvidomosti [Conceptual and terminological sense of national identity], Naukovi zapysky, Zbirnyk naukovykh statey Natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova, Ukl. P. V. Dmytrenko, L. L. Makarenko, Kiev, NPU, 2001, pp. 40-48.
3. Bodriyar Zh. Symulyakry i symulyatsiya [Simulacra and Simulation], Kharkiv, Osnova, 2004. 230 p.
4. Lisovyy V. S. Kul'tura - ideolohiya - polityka [Culture - ideology - politics] Kiev, Vydavnytstvo imeni Oleny Telihy, 1997. 352 p.
5. Sydorenko V. K. Proektno-tekhnolohichnyy pidkhid yak osnova onovlennyazmistu trudovoho navchannya shkolyariv [Design and technological approach as a basis to update the content of labor education students], Trudova pidhotovka v zakladakh osvity, 2007, Vol. 1, pp. 41-44.
6. Osobystisno oriyentovani tekhnolohiyi navchannya i vykhovannya u vyshchykh navchal'nykh zakladakh: kolektyvna monohrafiya [Personally oriented technology training and education in higher education], V. Andrushchenko, N. Dzivyns'ka, B. Korol'ov ta in., Kiev, Pedahohichna dumka, 2008. 256 p.
7. Stel'makhovych M. H. Ukrayins'ka rodynna pedahohika: navch. Posibnyk [Ukrainian family pedagogy], Kiev, ISDO, 1996. 288 p.
8. Tsyna A. Yu. Osobystisno oriyentovana profesiyna pidhotovka maybutnikh uchyteliv tekhnolohiy: teoretyko-metodolohichnyy aspekt: monohrafiya [Personally oriented professional training of future teachers of technology: theoretical and methodological aspects], Poltava, PNPU, 2011. 356 p.
УДК 378.22.035:745/749(07)
I. В. САВЕНКО
ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗМ1СТУ П1ДГОТОВКИ ВЧИТЕЛ1В ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ДО ВИКЛАДАННЯ ОСНОВ ДИЗАЙНУ
Розглянуто основнI положения формування зм1сту тдготовки майбуттх фахгвцгв з технолог1чно'Х осв1ти до здшснення дизайнерськоХ д1яльност1 в загальноосвШтх навчальних закладах. Обтрунтовано, що формування базового ядра знань, умть та навичок майбутнього вчителя мае здшснюватися за умови фундаментальное науковоХ, загальнокультурноХ та фаховоХ пгдготовки, яка п1дпорядковуеться певним принципам педагоггчного проектування. Показано, що дизайн-освта е потужним освгтньо-виховним потенцгаом, спрямованим на проектування та забезпечення гуматтарно'Х I культуролог1чно'Х спрямованостI студента. Дизайнерське проектування е цттсною характеристикою професшно'Х осв1ти майбуттх учител1в трудового навчання, сприяе розвитку особливого типу I культури мислення, спрямовуе на педагог1чт Ц1нност1 I визначае 1ндив1дуальну осв1тню траектор1ю професшного розвитку.
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й _ТА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ_
Ключовi слова: дизайн-осв1та, особистгсно зоргентоване навчання, педагоггчне проектування, учитель трудового навчання, фундаменталгзацгя знань.
И. В. САВЕНКО
ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ СОДЕРЖАНИЯ ПОДГОТОВКИ
УЧИТЕЛЕЙ ТРУДОВОГО ОБУЧЕНИЯ К ПРЕПОДАВАНИЮ ОСНОВ
ДИЗАЙНА
Рассматриваются основные положения формирования содержания подготовки будущих специалистов по технологическому образованию к осуществлению дизайнерской деятельности в общеобразовательных учебных заведениях. Обосновано, что формирование базового ядра знаний, умений и навыков будущего учителя должно осуществляться при условии фундаментальной научной, общекультурной и профессиональной подготовки и подчиняется определенным принципам педагогического проектирования. Отмечено, что дизайн-образование - это мощный образовательно-воспитательный потенциал, направленным на проектирование и обеспечение гуманитарной и культурологической направленности обучающего. Дизайнерское проектирование является ценностной характеристикой профессионального образования будущих учителей трудового обучения, способствует развитию особого типа и культуры мышления, направляет на педагогические ценности и определяет индивидуальную образовательную траекторию профессионального развития.
Ключевые слова:дизайн-образование, личностно-ориентированное обучение, педагогическое проектирование, учитель трудового обучения, фундаментализация знаний.
I. SAVENKO
THEORETICAL CONTENT FOUNDATION OF PREPARING TEACHERS OF LABOR TRAINING TO TEACHING BASIS OF DESIGN
In the article the basic principles of shaping the content of training future teachers of technology education to realize design activity in schools have been considered. Formation of the basic core knowledge, abilities and skills of future teachers should be provided in the fundamental scientific, general and cultural and professional training that is subjected to certain principles of pedagogical design. Design education as a powerful educative potential aimed at designing and providing humanitarian and cultural orientation of a student has been revealed. The design is a valued feature of professional education of future teachers of labor studies and promotes the development of a special type of culture and thinking that directs to educational values and determines the individual educational strategy of professional development.
Keywords: design education, person oriented education, pedagogical design, a teacher of labor training, knowledge fundamentalization.
В умовах сучасного розвитку укра!нського суспшьства, штеграци осв^и нашо! держави зi свгговим та европейським освггшм простором все бшьшо! актуальност набувають продуктивш тдходи щодо запровадження у втизняну систему осв^и, як б забезпечували не лише кшьюсну реалiзацiю завдань обов'язкового навчання, а й шдносили на значно вищий рiвень освiченiсть i культуру громадян. Пщготовка рiзносторонньо розвинено! особистост^ здатно! до активно! адаптаци в сусшльсга, самостшного життевого вибору, початку власно! трудово! дiяльностi, продовження фахово! шдготовки впродовж життя, самоосв^и та самовдосконалення, е одним iз прюритетними завдань сучасно! школи. Тому система шдготовки майбутшх учителiв, зокрема вчителiв трудового навчання, зумовлюе перебудову професшно! шдготовки майбутшх фахiвцiв вщповщно до мiжнародних осв^шх стандарта.
Запровадження нових форм господарювання, зростання обсягу знань про можливi перетворення матерiалiв, енерги й шформаци потребують модерних пiдходiв i напрямюв дiяльностi, що забезпечуватимуть вирiшення майбутшми учителями трудового навчання як традицшних, так i нових завдань, визначених сучасними тенденщями розвитку освiти.
Щцвищення ефективност системи вiтчизняно! технологiчно! освгги передбачае оновлення загально-педагогiчно!, загально техшчно!, навчально-методично! та фахово! пiдготовки i пов'язано з дизайн-освiтою майбутнiх учителiв трудового навчання.
Метою статтi е теоретичне обгрунтування змiсту дизайнерсько! проектно-технолопчно! пiдготовки майбутнiх учителiв трудового навчання до навчання основ дизайну в загальноосв^шх навчальних закладах.
Проблемi формування змiсту професiйно! пiдготовки майбутнiх учителiв трудового навчання присвячений науковий доробок В. Абрамчука, О. Коберника, М. Мельника, В. Сидоренка, В. Симоненка В. Стешенка, А. Терещука, Г. Теерщука, О. Туржансько! та ш.
Професiйна пiдготовка майбутнiх учителiв технологш до викладання дизайнерських дисциплiн у рiзних кра!нах розкрита в працях Г. Андреево!, Б. Вульфсона, О. Джуринського,
B. Кудiна, В. Лапчинсько! та iн.
Досвiд пiдготовки майбутшх педагогiв до викладання основ дизайну в Укра!ш розкритi у публшащях С. Антоновича, О. Бойчука, В. Бутенка, О. Бондара, В. Вдовченка, В. Даниленка,
C. Лазарева, С. Мигаля,Л. Оршанського, В. Тименка, В. Титаренко, О. Фурси, В. Шпшьчака, М. Яковлева та ш.
Одшею з найважливiших умов досягнення устху в пiдготовцi школярiв до дiяльностi у сферах виробництва, обслуговування е вщповщна пiдготовка вчителя трудового навчання до !! реалiзацi!. В зв'язку з цим удосконалення професiйно! шдготовки сучасного вчителя загальноосвiтнiх навчальних закладiв розглядаеться нинi як одна iз важливих складових реформування системи вищо! педагогiчно! освiти.
Сучасний вчитель трудового навчання мае знати закони, загальш закономiрностi i процеси, якi вщображаються в свiтоглядi через едину наукову картину св^у i пов'язанi iз сферами !х практичного застосування та шновацшною дiяльнiстю. В основi шновацшно! дiяльностi нинiшнього педагога лежать методолопчш орiентацi!, що виходять як на загальнонауков^ так i гуманiтарнi методи тзнання та освоення дiйсностi.
До найважливших компонентiв пiдготовки майбутнього педагопчного фахiвця належить змiст освiти: цшеспрямований педагогiчний процес системи наукових знань, умшь i навичок, оволодiння якими передбачае рiзнобiчний розвиток особистостi. Тлумачення змюту освiти як вiдображення елемента соцiального досвiду людства е результатом тривалого розвитку теорi! навчання, адже визначальним для змiсту освiти, зокрема технолопчно!, в усi перiоди розвитку суспшьства був прогрес виробництва.
Формування змюту технолопчно! осв^и передбачае створення таких умов, якi би давали можливють майбутнiм фахiвцям самостiйно обирати з великого обсягу iнформацi! i вiдповiдних сфер професiйно! дiяльностi той напрямок, що найбшьше вiдповiдае шдивщуальним iнтересам та запитам. Звiдси виникае потреба у визначенш базового ядра знань, умшь та навичок, якими повинен волод^и майбутнш учитель трудового навчання. Дотримання таких вимог можливе за умови фундаментально! науково!, загальнокультурно! та фахово! пiдготовки.
Фундаменталiзацiя освгги визначаеться як генеральний шлях шдготовки фахiвця, що задовольняе вимоги розвитку суспшьства. В широкому розумшш освгга - це процес iнтелектуально! шдготовки молодi до життя та пращ, засвоення систематизованих знань i формування на !х основi свiтогляду, розвитку шзнавальних сил (мислення, мови, уяви, пам'ят тощо), а також володшня умiннями i навичками практичного застосування загальноосв^шх та професiйних знань. У результат цього процесу здiйснюеться передача вщ поколiння до поколiння духовних надбань, яю надбало людство, засвоення суспшьно-юторичного пiзнання, вiдображеного в науках про природу, людину, суспiльство, в техшщ, мистецтвi тощо, а також оволодшня практичними навичками та вмшнями.
Як вiдомо, фундаменталiзацiя освiти здшснюеться на мiкро- та макрорiвнях. Суть мiкрорiвнево! освiтньо-професiйно! пiдготовки майбутнього фахiвця полягае у тому, що фундамешатзащя знань вiдбуваеться на основi загальнотеоретичного опису предмета незалежно вiд !х природи. «Розкриття фундаментального в предмет уявляеться як видiлення основ його юнування, единих для усiх конкретних форм його буття», - пише Д. Коломiець [1]. Як зашб вивчення та засвоення предмета можна використати загальнонауковий метод дослiдження - системний аналiз.
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й _ТА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ_
Фундаментатзащя у предмет визначаеться змiстом знань внаслщок специфГчно1 шзнавально1 дiяльностi, що органiзовуеться за рахунок задач, включених до змiсту професiйних як побудова !х орГентовно1 основи. Пiдrрунтям тако! дiяльностi е багатоаспектний аналiз об'екта та обмеження в його дослщженш: встановлення усiх характеристик, визначення способу ршення, аналiз його результату з предметного та професшного аспекту.
Макрорiвнева освiтньо-професiйна пiдготовка майбутнього фахiвця полягае у вивченш майбутнiми педагогами фундаментальних наук, основнi положення яких викладеш у вiдповiдних навчальних курсах. До них вщносяться, зокрема, фiзика, хiмiя, бiологiя. математика, полiтологiя, соцiологiя, психолопя тощо. Цi фундаментальнi науки, дають змогу, фахiвцевi результативноi вiльно орiентуватися у свош предметнiй галузi, самому аналiзувати в нiй науковий потенщал.
Вiдповiдно до вищезазначеного можна визначити основш складовi змiсту пiдготовки майбутнього вчителя. Це загальна тдготовка як процес засвоення систематизованих знань та умшь про явища природи, формування свiтогляду та розвитку пiзнавальних сил особистосп на основi закономiрностей природничих i соцiальних наук про явища, що ними вивчаються, професiйно-орiентована тдготовкаяк процес засвоення систематизованих знань i вмiнь про використання закономiрностей i явищ природи та суспiльства, про побудову науково обгрунтованих спiльних методик iз вiдтворення цих явищ в суспшьно-виробничш практицi людей; фахова тдготовка як процес засвоення систематизованих знань та умшь про конкретне i практичне конструювання та застосування вщомих способiв дiяльностi до практики одиничних об'ектiв. В кожнiй з цих складових е сво! фундаментальнi науки, яю розглядають найбiльш загальнi аспекти наукового тзнання.
Самi ж знання, необхiднi для пiдготовки майбутнього вчителя, можуть бути рiзних рiвнiв узагальнення, конкретизаци та застосування. Так, природничi знання - це знання про основш теори та закони явищ природи i суспiльного життя: матерГю та 11 форми руху i взаемоди, речовини та !х взаемоперетворення, оргашзми та !х взаемоди, людину та И життедiяльнiсть, психiку та мислення, соцiум та розвиток суспшьства. Цi знання набуваються внаслiдок вивчення навчальних дисциплш:«Загальна фГзика», «Вища математика», «Загальна хiмiя», «Психолопя», «Фiлософiя» тощо.
Техшчш знання - це знання про структуру та природш процеси, як дiють у штучно створених системах, що дозволяють цiлеспрямовано застосовувати та використовувати щ процеси. 1х набувають внаслiдок вивчення таких навчальних дисциплшах, як «Технiчна механiка», «Машинознавство», «Загальна електротехнiка» й iн.
Методолопчш знання - це знання, пов'язаш з вивченням пiдходiв для розробки чи дослщження певних природних або штучних процесiв та об'ектiв. Таю знання набувають внаслщок вивчення навчальних дисциплш:«Основи теори технолопчно1 освiти», «Фiлософiя освiти» тощо.
З шшо1 позицп, на думку бiльшостi науковцiв [1; 2; 3; 5; 6], змют освпи мае вiдiйти вiд утвердження готово1 суми знань i формуватись у напрямку особистiсно зорiентованих методик навчання, вiдповiдно створювати такi умови, коли вивчення теоретичного матерiалу та формування вмшь вiдходить на другий план, натомють поступаючись мiсцем усвщомленш творчiй дiяльностi. Орiентованiсть навчально-виховного процесу на особистють майбутнього фахiвця означае, що змют освгги мае бути значимим для кожного хто навчаеться, що автоматично вщкривае шлях для таких технологш, яю дозволяють самостiйно конструювати, а не запам'ятовувати наперед визначений змют освгги.
Разом з тим особистiсно-орiентоване навчання сприяе становленню та розвитку особистосп майбутнього фах1вця, орiентуе його на пiзнавальнi, моральнi, духовш цГнностГ г передбачае створення тако1 системи цГнностей у навчальному процесГ, яка стимулюватиме творчий розвиток особистостГ, засвоення соцГального досвГду в контекстГ культурного розвитку суспГльства.
Проектуючи це твердження на процес тдготовки майбутнього вчителя трудового навчання, зазначимо, що прюритетною складовою змГсту зазначено1 тдготовки е дизайн-освпа як потужний освпньо-виховний потенцГал спрямований на формування проектного мислення людини.
Дизайн, визначений сучасним культурним розвитком, е методом побудови св^у. У зв'язку з цим виникло трактування сучасно! цившзаци як епохи проектно! культури, орiентовано! на динамiчнi змiни способу життя, середовища, прогрес у вшх сферах жигтедiяльностi. Вiдповiдно проектна культура тюно пов'язана з проектною дiяльнiстю i мае за мету створення штучного предметного середовища людини. При цьому проектнють е такою ознакою людини, яка проникае у вс сфери !! життя. Отже, проектування пронизуе професiйну дiяльнiсть фахiвцiв рiзних галузей, зокрема, цiннiсною характеристикою професшно! освiти майбутнiх учителiв трудового навчання, що сприяе розвитку в них певного типу i культури мислення.
Дизайн як змютовна основа пiдготовки майбутшх учителiв трудового навчання вiдповiдае сучасним вимогам й тому, що забезпечуе гумаштарну та культуролопчну спрямованiсть, значно збшьшуючи цiннiсть фахово! пiдготовки.
Розробка та обгрунтування змiсту освiти, для врахування особистiсно-орiентованого навчання, можливi, за умов використання педагопчного проектування. На думку В. Прусака, у вищш освт проектування е формою оргашзаци педагогiчно! взаемодi!, а в гуманютичнш педагогiцi будь-якi дi!, пов'язанi зi змiною освiтнiх систем, спрямовуються на педагопчш цiнностi й орiентуються на людину [4]. Вщповщно при проектуванш дизайн-освiтнього середовища така форма може виконувати педагопчш функци, а принципи i методи дизайну мають стати основою при формуванш змiсту тдготовки педагогiчних фахiвцiв.
Проектування дозволяе створити як масштабш проекти спрямованi на реформування освiтньо! галузi так i проекти модернiзацi! навчально-виховного процесу конкретного навчального закладу чи освiтньо! програми пiдготовки за конкретною спецiальнiстю.
Особливють педагогiчного проектування змiсту освiти майбутшх учителiв трудового навчання полягае в тому, що воно мае штегративний характер i поеднуе загальнотеоретичнi, загальнотехшчш, художньо-конструкторськi та психолого-педагогiчнi знання. При шдготовщ майбутнiх учителiв трудового навчання до викладання основ дизайну в загальноосв^шх навчальних закладах загальнотехнiчнi та художньо-конструкторсью знання е предметом дiяльностi, а психолого-педагогiчнi - засобом !! здiйснення.
Отже, змiст пiдготовки вчителiв трудового навчання до викладання основ дизайну визначаеться юнуючими законами, концепщями розвитку освiтнiх систем, освiтнiми стандартами, програмами та навчальними планами, що загалом е педагогiчним проектуванням зi створення моделi освiти, проекту осв^и i педагогiчного конструкту. При цьому змют пiдготовки майбутнiх педагогiв технолопчно! галузi - це система, основними компонентами яко! е дiагностика, прогнозування, моделювання, планування i конструювання осв^ньо-виховного середовища.
Прикладом наскрiзного педагопчного проектування змюту пiдготовки вчителiв трудового навчання до викладання основ дизайну може бути система змютовних модулiв, що передбачае поступове оволодшня комплексом знань з навчальних дисциплш: «Малюнок та основи композицп», «Нарисна геометрiя та креслення», «Iсторiя мистецтв», «Архггектурно-дизайнерське матерiалознавство», «Основи конструювання та моделювання», «Техшчна естетика та ергономша», «Основи комп'ютерних технологш», «Методика викладання дизайну», «Дизайн-практикум» тощо. Такий комплекс навчальних дисциплш спрямований на оволодшня спещальними професшними знаннями, умiннями та навичками, а також формування у майбутшх педагопв професшних компетентностей у галузi дизайнерсько! дiяльностi.
З огляду на вищесказане можна зробити висновок, що змют тдготовки вчителiв трудового навчання до викладання основ дизайну е проектованим педагопчним процесом, який визначае iндивiдуальну осв^ню траекторiю професшного розвитку майбутнього педагога i передбачае послщовнють реалiзацi! навчально! дiяльностi студента вщповщно до його здiбностей, можливостей, мотиваци та iнтересiв.
З урахуванням позитивного досвiду розвитку вищо! педагопчно! освiти у кра!нах европейсько! спшьноти та набутого власного досвiду подальшого дослiдження потребують удосконалення змiсту, форм i методiв органiзацi! чинно! системи педагопчно! освгш в Укра!нi, зокрема, системи тдготовки вчителiв дизайну i технологiй.
1. КоломОець Д. I. 1нтеграцш знань з природничо-математичних i спещальних дисциплiн у професiйнiй пiдготовцi учителя трудового навчання: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. -К., 2001. - 20 с.
2. Методика трудового навчання: проектно-технолопчний шдхщ: навч. поабник; за заг. ред. О. М. Коберника, В. К. Сидоренка / Бербец В. В., Дубова Н. В., Коберник О. М., Кравченко Т. В. та ш. - Умань: КошЦентр, 2007. - 204 с.
3. Шамчук А. С. Сучасш педагопчш технологи: навч. поабник / А. С. Шамчук, О. С. Падалка, О Т. Шпак. - К.: Просвета, 2000. - 368 с.
4. Прусак В. Ф. Дизайнерська освета в техшчному вузi / В. Ф. Прусак // Науковий вюник: зб. наук.-тех. праць. - Львiв: Престиж-iнформ, 1999. - Вип. 9.5: Проблеми дизайнерсько! освети на рубеж1 XXI ст.: наука, освета, технологи. - С. 31-34.
5. Сидоренко В. К. Проектно-технолопчний шдхвд як основа оновлення змюту трудового навчання школярiв / В. К. Сидоренко // Трудова подготовка в закладах освети. - 2004. - № 1. - С. 2-4.
6. Сучасний урок технологш у старшш школг навчально-методичний поабник / заг. ред. О. М. Коберника. - Умань: ПП Жовтий, 2011. - 248 с.
7. Учебный план и программы по дизайну и технологии / Департамент образования, Уэльское отделение. Англия, 1998. - 48 с.
REFERENCES
1. Kolomiyets' D. I. Intehratsiyaznan' z pryrodnycho-matematychnykh i spetsial'nykh dystsyplin u profesiyniy pidhotovtsi uchytelya trudovoho navchannya [Integrating knowledge of mathematics and natural sciences spetsialnyh in the training of the teacher labor training], avtoref. dys. kand. ped. nauk, 13.00.04, In-t pedahohiky i psykholohiyiprof. osvity APN Ukrayiny, Kyiv, 2001. 20 p.
2. Metodyka trudovoho navchannya: proektno-tekhnolohichnyy pidkhid: navch. posib. [The method of labor studies, design and technological approach], Berbets V. V., Dubova N V., Kobernyk O M., Kravchenko T V., ta in.; za zah. red. O. M. Kobernyka, V. K. Sydorenka, Uman', KopiTsentr, 2007. 204 p.
3. Nisimchuk A. S. Suchasni pedahohichni tekhnolohiyi: navchal'ny yposibnyk [Modern educational technology], A. S. Nisimchuk, O. S. Padalka, O. T. Hpak, Kyiv, Prosvita, 2000. 368 p.
4. Prusak V. F. Dyzayners'ka osvita v tekhnichnomu vuzi [Design education in technical college], Naukovyy visnyk, zb. nauk. tekhn. pr. L'viv, Prestyzh-inform, 1999. - Vol. 9.5, Problemy dyzayners'koyi osvity na rubezhi XXI st., nauka, osvita, tekhnolohiyi, pp. 31-34.
5. Sydorenko V. K. Proektno-tekhnolohichnyy pidkhid yak osnova onovlennya zmistu trudovoho navchannya shkolyariv [Design and technological approach as a basis to update the content of labor education students], Trudova pidhotovka v zakladakh osvity, 2004, Vol 1, рр. 2-4.
6. Suchasnyy urok tekhnolohiy u starshiy shkoli: navchal'no-metodychnyy posibnyk [Modern technology lesson in high school], zah. red. O. M. Kobernyka, Uman': PP Zhovtyy, 2011. 248 p.
7. Uchebnyi plan i programmy po dizainu i tekhnologii [Curriculum and programs for design and technology], Depatr. Obrazovaniya, Uel'skoeotd. Angliya, 1998. 48 p.
УДК 378.147
Л. В. БОЖКО
ПРОФЕС1ЙНА ПОДГОТОВКА МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й I КРЕСЛЕННЯ У КОНТЕКСТ КОМПЕТЕНТН1СНОГО П1ДХОДУ
Обтрунтовано особливостг професгйноХ пгдготовки майбуттх учителгв технологш i креслення. Аргументовано змiстову характеристику поняття «профе^йна тдготовка майбутнього вчителя технологiй i креслення». Подано характеристику понять «профе^йна пiдготовка», «компетенттсть» i «профе^йна компетентнiсть». Сформульовано вимоги до професшно'Х пiдготовки майбуттх учителiв технологш i креслення у контекстi компетентнiсного пiдходу, Их професшно значущих якостей. Виявлено особливостi компетентнiсного пiдходу в професшнш пiдготовцi майбуттх учителiв технологiй i креслення.