CC BY
177
1. КоломГець Д. I. 1нтеграцш знань з природничо-математичних i спещальних дисциплiн у професiйнiй пiдготовцi учителя трудового навчання: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. -К., 2001. - 20 с.
2. Методика трудового навчання: проектно-технолопчний шдхщ: навч. поабник; за заг. ред. О. М. Коберника, В. К. Сидоренка / Бербец В. В., Дубова Н. В., Коберник О. М., Кравченко Т. В. та ш. - Умань: КошЦентр, 2007. - 204 с.
3. Шамчук А. С. Сучасш педагопчш технологи: навч. поабник / А. С. Шамчук, О. С. Падалка, О Т. Шпак. - К.: Просвиа, 2000. - 368 с.
4. Прусак В. Ф. Дизайнерська освгга в техшчному вузi / В. Ф. Прусак // Науковий вюник: зб. наук.-тех. праць. - Львiв: Престиж-iнформ, 1999. - Вип. 9.5: Проблеми дизайнерсько! освгш на рубеж1 XXI ст.: наука, освгга, технологи. - С. 31-34.
5. Сидоренко В. К. Проектно-технолопчний шдхвд як основа оновлення змюту трудового навчання школярГв / В. К. Сидоренко // Трудова подготовка в закладах освпи. - 2004. - № 1. - С. 2-4.
6. Сучасний урок технологш у старшш школг навчально-методичний поабник / заг. ред. О. М. Коберника. - Умань: ПП Жовтий, 2011. - 248 с.
7. Учебный план и программы по дизайну и технологии / Департамент образования, Уэльское отделение. Англия, 1998. - 48 с.
REFERENCES
1. Kolomiyets' D. I. Intehratsiyaznan' z pryrodnycho-matematychnykh i spetsial'nykh dystsyplin u profesiyniy pidhotovtsi uchytelya trudovoho navchannya [Integrating knowledge of mathematics and natural sciences spetsialnyh in the training of the teacher labor training], avtoref. dys. kand. ped. nauk, 13.00.04, In-t pedahohiky i psykholohiyiprof. osvity APN Ukrayiny, Kyiv, 2001. 20 p.
2. Metodyka trudovoho navchannya: proektno-tekhnolohichnyy pidkhid: navch. posib. [The method of labor studies, design and technological approach], Berbets V. V., Dubova N V., Kobernyk O M., Kravchenko T V., ta in.; za zah. red. O. M. Kobernyka, V. K. Sydorenka, Uman', KopiTsentr, 2007. 204 p.
3. Nisimchuk A. S. Suchasni pedahohichni tekhnolohiyi: navchal'ny yposibnyk [Modern educational technology], A. S. Nisimchuk, O. S. Padalka, O. T. Hpak, Kyiv, Prosvita, 2000. 368 p.
4. Prusak V. F. Dyzayners'ka osvita v tekhnichnomu vuzi [Design education in technical college], Naukovyy visnyk, zb. nauk. tekhn. pr. L'viv, Prestyzh-inform, 1999. - Vol. 9.5, Problemy dyzayners'koyi osvity na rubezhi XXI st., nauka, osvita, tekhnolohiyi, pp. 31-34.
5. Sydorenko V. K. Proektno-tekhnolohichnyy pidkhid yak osnova onovlennya zmistu trudovoho navchannya shkolyariv [Design and technological approach as a basis to update the content of labor education students], Trudova pidhotovka v zakladakh osvity, 2004, Vol 1, рр. 2-4.
6. Suchasnyy urok tekhnolohiy u starshiy shkoli: navchal'no-metodychnyy posibnyk [Modern technology lesson in high school], zah. red. O. M. Kobernyka, Uman': PP Zhovtyy, 2011. 248 p.
7. Uchebnyi plan i programmy po dizainu i tekhnologii [Curriculum and programs for design and technology], Depatr. Obrazovaniya, Uel'skoeotd. Angliya, 1998. 48 p.
УДК 378.147
Л. В. БОЖКО
ПРОФЕС1ЙНА ПОДГОТОВКА МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й I КРЕСЛЕННЯ У КОНТЕКСТ КОМПЕТЕНТН1СНОГО П1ДХОДУ
Обтрунтовано особливостг профес1йно'1 пгдготовки майбуттх учителгв технологш i креслення. Аргументовано змiстову характеристику поняття «профе^йна тдготовка майбутнього вчителя технологiй i креслення». Подано характеристику понять «профе^йна пiдготовка», «компетенттсть» i «профе^йна компетентнiсть». Сформульовано вимоги до профе^йно'1 пiдготовки майбуттх учителiв технологш i креслення у контекстi компетентнiсного пiдходу, Их професшно значущих якостей. Виявлено особливостi компетентнiсного пiдходу в професшнш пiдготовцi майбуттх учителiв технологiй i креслення.
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й _ТА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ_
Здшснено прогностичне обтрунтування напрямiв удосконалення профе^йно'1 пiдготовки 3do6yea4ie вищо'1 педагогiчноi освiти за напрямом «Технологiчна освimа».
Ключовi слова: професшна пiдготовка, компетентнiсть, професшна дiяльнiсть вчителя технологiй i креслення, трудова пiдготовка, професшна компетентнiсть майбутнього вчителя технологiй i креслення.
Л. В. БОЖКО
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОДГОТОВКА БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ТЕХНОЛОГИЙ И ЧЕРЧЕНИЯ В КОНТЕКСТЕ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО
ПОДХОДА
Обоснованы особенности профессиональной подготовки будущих учителей технологии и черчения. Аргументированно содержательную характеристику понятия «профессиональная подготовка будущего учителя технологий и черчения». Дана характеристика понятий «профессиональная подготовка», «компетентность» и «профессиональная компетентность». Сформулированы требования к профессиональной подготовке будущих учителей технологии и черчения в контексте компетентностного подхода, их профессионально значимых качеств. Выявлены особенности компетентностного подхода в профессиональной подготовке будущих учителей технологии и черчения. Осуществлено прогностическое обоснование направлений совершенствования профессиональной подготовки студентов по направлению «Технологическое образование».
Ключевые слова: профессиональная подготовка, компетентность, профессиональная деятельность учителя технологии и черчения, трудовая подготовка, профессиональная компетентность будущего учителя технологии и черчения.
L. BOZHKO
PROFESSIONAL TRAINING OF THE FUTURE TECHNOLOGY AND TECHNICAL DRAWING TEACHERS BASED ON THE COMPETENCY
APPROACH
The article outlines the peculiarities of professional training of the future technology and technical drawing teachers. The content characteristics of the concept «professional training of the future technology and technical drawing teacher» are given. The characteristics of the concepts «professional training», «competence» and «professional competence» are given. The requirements to professional training of the future technology and technical drawing teachers are formulated according to the competence approach, their professionally significant qualities. Peculiarities of the competence approach in professional training of the future technology and technical drawing teachers are defined. Predictive justification of the ways of improving professional training of students in the field «Technological education» is done.
Keywords: professional training, competency, professional activity of the technology and technical drawing teacher, vocational training, professional competence of the future technology and technical drawing teacher.
Усвщомлення необхщносп формування в майбутнього фахiвця професшно! компетентносп втшено у принцип професшно! спрямованосп вищо! осв^и, що регулюе взаемозв'язок загальноосв^шх, загальнотехшчних знань i конкретно-практичний характер знань, умшь i навичок в обранш професи, сприяе формуванню професшно! спрямованосп особистосп. Питання формування i розвитку професшно! компетентности учшв представлен в багатьох чинних нормативних документах з питань освгти. Так, у Державному стандарт базово! i повно! середньо! осв^и зазначено, що мета осв^ньо! галузi «Технологи» полягае в формуванш й розвитку проектно-технолопчно! компетентносп учшв, що вщображуетъся в збагаченш !х творчого потенщалу та подальшiй соцiалiзацi! в суспшьствь
УДОCКОHAЛЕHHЯ ПОДГОТОВКИ MAЙБУТHIХ ВЧИТЕЛIВ ТЕХHОЛОПЙ _ТA ТРУДОВОГО HAВЧAHHЯ_
Впpoвaджeнa y зaклaдax ocвiти Укpaïни з 2005 p. пpoeктнo-тexнoлoгiчнa cиcтeмa тpyдoвoгo навчання yчнiв пoтpeбye вiдпoвiднoï шдготовки вчитeлiв, а тaкoж poзpoбки ïï нaлeжнoгo змicтoвo-мeтoдичнoгo зaбeзпeчeння. Вpaxoвyючи вищeзaзнaчeнe, y зaклaдax пicлядиплoмнoï ocвiти пeдaгoгiчниx кaдpiв poзпoчaтo цiлecпpямoвaнy й cиcтeмaтичнy дiяльнicть iз пepeпiдгoтoвки та пiдвищeння квaлiфiкaцiï вчитeлiв щoдo peaлiзaцiï ^oe^rao-тexнoлoгiчнoгo пiдxoдy в тpyдoвoмy навчанш yчнiв.
Тeopeтикo-мeтoдичнi зacaди пpoфeciйнoï шдготовки пeдaгoгiчниx кaдpiв дo здiйcнeння тpyдoвoгo навчання шкoляpiв вивчали О. Кoбepник, В. Maдзiгoн, В. Cидopeнкo, H. Cлюcapeнкo, Д. Тxopжeвcький та ш. В ocтaннi poки з'явилиcя цiкaвi й пepcпeктивнi нaпpaцювaння cyчacниx дocлiдникiв щoдo зacтocyвaння пpoeктнoï дiяльнocтi в ^акти^ вищoï шкoли (В. Aлeкcюк, В. Дeниceнкo, I. Кoлecнiкoвa, C. Kcboœ, З. Кypлянд, М. Пeлaгeйчeнкo, О. Пexoтa, Л. Caвчeнкo, О. Cara^ H. Твepeзoвcькa, A. Тepeщyк, Г. Тepeщyк, Р. Хмeлюк, В. Юpжeнкo та iн.). У ^a^x В. Бepбeц, Т. Бepбeц, О. Бeлoшицькoгo, В. Вдoвчeнкo, В. Виш^в^^го, H. Дyбoвoï, H. Матяш, Т. Мачач^ В. Cимoнeнкa, A. Тapapи, Б. Тepeщyкa, В. Тимeнкa, В. Тyтaшинcькoгo, H. Шиян, C. Ящука та iншиx aвтopiв oбrpyнтoвyютьcя cyraicra та знaчyщicть зacтocyвaння пpoeктнoгo навчання в тpyдoвiй пiдгoтoвцi yчнiв.
Рaзoм з тим питання пpoфeciйнoï шдготовки вчитeлiв дo peaлiзaцiï пpoeктнoгo пiдxoдy в тpyдoвoмy нaвчaннi yчнiв ж oтpимaлo нaлeжнoгo виcвiтлeння й залишая^я aктyaльним. Aнaлiз пpaктики викopиcтaння ^oro пiдxoдy в зaгaльнoocвiтнiй шкoлi У^аши cвiдчить, щo внacлiдoк вiдcyтнocтi злaгoджeнoï пiдгoтoвки дo пpoфeciйнoï кoмпeтeнтнocтi мaйбyтнix yчитeлiв тexнoлoгiï icнye пpoблeмa якш^го cтaнoвлeння фaxiвцiв дo пpoeктнoï дiяльнocтi. Бiльшicть yчитeлiв на мoмeнт впpoвaджeння пpoeктнoï cиcтeми нe гoтoвi дo якicнoï ïï peaлiзaцiï, ocкiльки piвeнь ïx тeopeтикo-мeтoдичниx знань та вмшь нeдocтaтнiй для opгaнiзaцiï вiдпoвiднoï нaвчaльнo-тpyдoвoï дiяльнocтi yчнiв.
Мета статт - виявити ocнoвнi нaпpями мoдepнiзaцiï пpoфeciйнoï пiдгoтoвки мaйбyтнix yчитeлiв тexнoлoгiй i кpecлeння y кoнтeкcтi cyчacниx тpaнcфopмaцiй, визначити мoжливocтi кoмпeтeнтнicнoгo пiдxoдy в мeжax змicтy пpoфeciйнoï пiдгoтoвки мaйбyтнix yчитeлiв тexнoлoгiй i кpecлeння.
Питання пpoфeciйнoï пiдгoтoвки вчитeлiв e пpeдмeтoм пoшyкy бaгaтьox вiтчизняниx та зapyбiжниx yчeниx (В. Бoндap, О. Зaбoлoтcькa, I. Зязюн, О. Hoвiкoв, Л. Caвчeнкo, О. Пoмeтyн та ш.). В нayкoвiй лiтepaтypi пpoфeciйнi кoмпeтeнцiï iнкoли poзглядaютьcя як пeвнi квaлiфiкaцiï. Дo нaйвaжливiшиx i нaйбiльш poзпoвcюджeниx ключoвиx квaлiфiкaцiй вiднocятьcя: пoзaпpoфeciйнi квaлiфiкaцiï; бaзoвi квaлiфiкaцiï (кoмпeтeнтнocтi); нaдпpoфeciйнi квaлiфiкaцiï; квaлiфiкaцiï мaйбyтньoгo; квaлiфiкaцiï «на пepeтинaннi»; мiжпpoфeciйнi квaлiфiкaцiï (здaтнocтi).
Kpaщoю oцiнкoю piвня пpoфeciйнoï пiдгoтoвки, вiдпoвiднo i piвня пpoфeciйнoï кoмпeтeнтнocтi, e фaктop пpaцeвлaштyвaння випycкникiв. Як вiдoмo, на цьoмy eтaпi життя вoни rocrpo вiдчyвaють тaкy пpoблeмy, як влacнy кoнкypeнтocпpoмoжнicть. Цe пoняття мoжнa втев^^ вiднecти дo нaйбiльш вaжливиx фaктopiв пpoфeciйнoï кoмпeтeнтнocтi. Вoднoчac ми мaeмo пpaвo назвати кoнкypeнтocпpoмoжнicть peзyльтaтoм пpoфeciйнoï кoмпeтeнтнocтi.
Пpoблeмa змicтy пiдгoтoвки фaxiвця пepeбyвae в цeнтpi yвaги cyчacнoï пeдaгoгiчнoï нayки, на щo вкaзyють чиcлeннi дocлiджeння в гaлyзi poзpoбки тeopeтичниx зacaд вiдбopy та cтpyктypyвaння йoгo eлeмeнтiв (В. Kpaeвcький, I. Лepнep, М. Cкaткiн та ш.), пiдxoдiв дo пoбyдoви нaвчaльниx плашв та нaвчaльниx пpoгpaм (Д. Дeйкyн, I. Mopгyнoв, В. Рoмeнeць, Д. Cмeтaнiн, В. Cтeшeнкo, М. Тимeнкo, Д. Тxopжeвcький та iн.).
Дocлiджeння пpoблeм пiдгoтoвки вчитeля тpyдoвoгo навчання здшотювалжя за такими нaпpямaми: пpoблeми фyндaмeнтaльнoï пiдгoтoвки вчитeля тpyдoвoгo навчання (В. Crç^perno), пiдгoтoвкa вчитeля тpyдoвoгo навчання дo пpoeктнoï дiяльнocтi (О. Koбepник, G. Meгeм, C. Ящук), дo iннoвaцiйнoï пeдaгoгiчнoï та xyдoжньo-кoнcтpyктopcькoï дiяльнocтi (H. Знaмepoвcькa, О. Cидopeнкo, Б. Пpoкoпoвич), дo пeдaгoгiчнoï дocлiдницькoï дiяльнocтi (G. Кулик). Рiзнi питання тeopiï i пpaктики тpyдoвoгo виxoвaння виcвiтлeнo в дocлiджeнняx В. Aндpiяшинa, C. Бaтишeвa, Р. Гypeвичa, В. Мадз^на, Г. Тepeщyкa, Д. Тxopжeвcькoгo та iншиx вчeниx.
Hayкoвi зaпиcки. Cepiя: пeдaгoгiкa. - 2016. - № 2.
127
Д. Тхоржевський, розглядаючи тдготовку вчителя трудового навчання, звертав увагу на особливють професи, наголошував на тому, що вчитель працюе з дiтьми рiзного вiку й мае враховувати 1х вiковi особливостi. Учений вважав учителя трудового навчання оргашзатором навчально-виховного процесу. Професiйну дiяльнiсть учителя трудового навчання науковець розглядав з позицш системного тдходу. На його думку, ця дiяльнiсть включае: навчальну, методичну, виховну та педагогiчну дослiдницьку роботи
Л. Оршансьий вивчав проблему з художньо-трудово! пiдготовки майбутнiх учителiв технологи. Змют тако! пiдготовки мае, на його думку, грунтуватися на обсяг професшних знань та вмiнь, мистецьку та техшчну освiченiсть. Науковцем з'ясовано, що художньо-трудова шдготовка - це процес, який грунтуеться на гуманiтарнiй, психолого-педагопчнш, мистецтвознавчiй i технологiчнiй освiтi, забезпечуе майбутньому учителю трудового навчання не лише вщповщний обсяг професшних знань та вмшь, а й мистецьку i техшчну освiченiсть, що створюе умови для творчого розвитку та формування нацюнально1 самосвiдомостi, пiдвищуе його конкурентоспроможнють у соцiальнiй i виробничш сферi. Основу тако! пiдготовки, як зазначае Л. Оршанський становлять штегроваш, найбiльш узагальненi знання про традицшне народне мистецтво, технологи виготовлення декоративно-ужиткових виробiв та вiдповiднi художньо-трудовi i методичнi вмiння, якими студенти оволоддать у процесi вивчення навчальних курив: «Малюнок», «Основи композици», «Практикум з художньо! обробки матерiалiв» [4].
Питаннями тдготовки майбутнього учителя технологш до формування в учнiв основное' школи творчо-iнтелектуальних здiбностей займалась Н. Мироненко. Вона визначила поняття «готовнють майбутнього вчителя технологiй до формування в учшв творчо-iнтелектуальних здiбностей» як певну характеристику майбутнього педагога, яка вщображае рiвень знань, усвiдомлення психолого-педагопчних закономiрностей формування творчо-iнтелектуальних здiбностей учшв на уроках трудового навчання, розвинуту позитивну мотиващю до формування творчо-штелектуальних здiбностей учнiв, вмiннями добирати мету, технологи, засоби навчання та розвинутими власними творчо-штелектуальними здiбностями. На пiдставi виявлених багатоаспектних зв'язкiв висвiтлено комплексний характер тдготовки майбутнього учителя технологш до формування в учшв творчо-штелектуальних здiбностей i визначено критери готовносп спецiалiстiв галузi «Технологи» до здшснення зазначено1 дiяльностi: мотивацiйний, когнiтивний, практико^яльнюний. Основний акцент у пiдготовцi майбутнього учителя технологш е використання шновацш у навчальному процесi, усвiдомлення нових дидактичних завдань, використання рiзних вцщв навчально-шзнавально1 дiяльностi.
Мотивацiйний критерiй перевiрявся за допомогою модифшовано1 методики Л. Турщево1 та О. Гончаренко «Спрямованють на формування творчо-iнтелектуальних здiбностей учшв». Когштивний критерiй дослiджувався пiд час модульних та залiкових робiт студенев, усних опитувань та семiнарських занять. Практико^яльнюний критерiй дослiджувався за допомогою модифшовано1 методики О. Марiнушкiноl «Визначення схильностi майбутнiх вчителiв технологiй до формування творчо-штелектуальних здiбностей учнiв» та анкетою, запропонованою Л. Турiщевою «Виявлення рiвнiв готовностi майбутнiх вчителiв технологш до здшснення шновацшно1 дiяльностi».
Г. Гаврилюк запропонувала, що готовнiсть учителя до реалiзацil проектно-технологiчного тдходу в трудовому навчаннi учнiв - це штегроване утворення фахiвця, що базуеться на вщповщних мотивах, знаннях, умiннях, навичках та досвiдi й надае йому можливють цiлеспрямовано, активно дiяти при впровадженнi у навчально-виховний процес зазначеного пiдходу.
Освiтньо-професiйну тдготовку майбутнього вчителя в дослщженнях В. Стешенка представлено у виглядi шформацшного поля про складовi педагогiчноl дiяльностi педагога, що визначаеться як освггнш простiр. Цей освiтнiй простiр розглянуто як змют освпи, вiдображений в освiтньо-квалiфiкацiйних характеристиках, освiтньо-професiйних програмах, навчальних планах та навчальних програмах тдготовки фахiвця. Нолями iнформацil в освпньому просторi автор визначив навчальнi дисциплши, 1'х компоненти, мiж якими е мiжпредметна взаемодiя за змiстовими лшями освiтньо-професiйноl пiдготовки. 1х визначення та забезпечення вiдповiдних умов здiйснення мае, на думку В. Стешенка, суттевий вплив на
УДОCKОHAЛЕHHЯ ПОДГОТОВКИ MAЙБУТHIХ ВЧИТЕЛIВ ТЕХHОЛОПЙ
_ТA ТРУДОВОГО HAВЧAHHЯ_
oптимiзaцiю змicтy ocвiтньo-пpoфeciйнoï пiдгoтoвки фaxiвця, 6o вoни пpoнизyють вecь тepмiн навчання та cпpямoвaнi на oвoлoдiння майбутшм фaxiвцeм пeвними видами (cпocoбaми) пpoфeciйнoï дiяльнocтi. У зacтocyвaннi iнфopмaцiйнoгo пiдxoдy пiд чac кoнcтpyювaння змicтy ocвiтньo-пpoфeciйнoï пiдгoтoвки вчитeля тexнoлoгiй дocлiдник пiдкpecлив вaжливicть визнaчeння в ocвiтньoмy ^ocropi oб'eмy, пoвнoти, глибини та шиpoти знань пpo cпocoби пpoфeciйнoï дiяльнocтi пeдaгoгa [7, c. 76].
Пpoфeciйнa пiдгoтoвкa зaбeзпeчyeтьcя кoмплeкcнoю opгaнiзaцieю навчальшго пpoцecy з пpoфeciйнo-opieнтoвaниx диcциплiн, opгaнiчнoю eднicтю piзниx фopм навчання, взaeмoзв'язкoм лeкцiйниx, лaбopaтopнo-пpaктичниx занять, пpaктикyмiв, пoeднaнням нaвчaльниx занять i нaвчaльнo-виpoбничиx ^актек. В yмoвax cyчacнoгo peфopмyвaння вищoï шкoли дocягнeння eфeктивнoгo виpiшeння завдань на занятт^ за paxyнoк cкopoчeння кiлькocтi чacy пoтpeбye вcтaнoвлeння пeдaгoгiчнo дoцiльнoгo cпiввiднoшeння piзниx фopм навчальнж занять i видiв poбiт.
H. Бopиceнкo пiд пpoфeciйнoю пiдгoтoвкoю мaйбyтнix yчитeлiв тexнoлoгiй poзyмie дeякий cпeцiaльнo opгaнiзoвaний пpoцec пpoфeciйнoгo poзвиткy фaxiвця, щo зaбeзпeчye набуття бaзoвиx знань, умшь i нaвичoк, пpaктичнoгo дocвiдy, нopм пoвeдiнки, якi yмoжливлять мoжливicть ycпiшнy poбoтy з пeвнoï пpoфeciï, i йoгo peзyльтaт - cфopмoвaнy гoтoвнicть дo викoнaння мaйбyтнix пpoфeciйниx завдань [1, c. 297].
Змютовий acпeкт пpoфeciйнoï пiдгoтoвки мaйбyтнix yчитeлiв тexнoлoгiй i кpecлeння пoв'язaний iз poзpoбкoю на пiдcтaвi визнaчeниx Дepжaвними ocвiтнiми cтaндapтaми ocвiтньo-квaлiфiкaцiйниx xapaктepиcтик, ocвiтньo-пpoфeciйниx пpoгpaм, нaвчaльниx плaнiв, пpoгpaм, пiдpyчникiв i нaвчaльниx пociбникiв iз пpoфeciйнo-opieнтoвaниx диcциплiн. Пpoцecyaльний acпeкт пepeдбaчae oптимiзaцiю мeтoдiв й opгaнiзaцiйниx фopм навчання. Рeзyльтaтивний acпeкт xapaктepизyeтьcя швним piвнeм poзвиткy ocoбиcтocтi вчитeля, cфopмoвaнicтю ïï cклaдoвиx кoмпoнeнтiв.
Тeopiя i мeтoдикa навчання тexнoлoгiй (тpyдoвoгo навчання) як дидактичто oбrpyнтoвaнa cиcтeмa знань, умшь та нaвичoк, дocвiдy пpoфeciйнo-пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi пoкликaнa зaбeзпeчити пiдгoтoвкy мaйбyтнix yчитeлiв тexнoлoгiй i кpecлeння дo peaлiзaцiï Дepжaвниx cтaндapтiв змicтy ocвiтньoï гaлyзi «Тexнoлoгiя» та чинниx нaвчaльниx пpoгpaм зaгaльнoocвiтнix нaвчaльниx зaклaдiв, яка rpyнтyerьcя на викopиcтaнi пpoeктyвaння у cyчacнiй шкoлi.
Значним здoбyткoм у cпpaвi пiдгoтoвки мaйбyтньoгo вчитeля тpyдoвoгo навчання дo пpoeктнoï дiяльнocтi учшв e poзpoблeнi В. Бepбeц, H. Дyбoвoю, О. Koбepникoм змicт, cтpyктypa та ocнoвнi eтaпи пpoeктнo-тexнoлoгiчнoï дiяльнocтi, poзглядaerьcя мeтoдикa opгaнiзaцiï пpoeктнo-тexнoлoгiчнoï дiяльнocтi у пpoцeci вивчeння учнями мoдyлiв нaвчaльнoï пpoгpaми з oбcлyгoвyючoï ^ащ у 5-9 клacax зaгaльнoocвiтнix нaвчaльниx зaклaдiв.
C. Iзбaш дoвoдить, щo пpoeктнe навчання зaбeзпeчye cиcтeмy дieвиx звopoтниx зв'язкiв, cпpияe poзвиткy ocoбиcтocтi нe тiльки тиx, xтo нaвчaeтьcя, а й пeдaгoгiв, якi 6epyra yчacть у пpoeктнiй дiяльнocтi. Вoнo нaдae 1'м нoвi мoжливocтi для вдocкoнaлeння пpoфeciйнoï мaйcтepнocтi, пoдaльшoгo пoглиблeння пeдaгoгiчнoгo cпiвpoбiтництвa, щo, бeзпepeчнo, OTp^e oптимiзaцiï нaвчaльнoгo пpoцecy i пiдвищye eфeктивнicть навчання.
Знaчнoю мipoю тeopeтичнi ocнoви пpoeктнoï дiяльнocтi poзpoблeнi у ^a^x В. Гyзeeвa, О. Koбepникa, П. Лepнepa, H. Матяш, H. Пaxoмoвoï, Дж. Пirтa, I. Cepгeeвa, В. Cидopeнкa, В. Cимoнeнкa, I. Чeчeля, C. Ящука та ш. ïx дocлiджeння cвiдчaть, щo ocнoвoю пpoeктнoï дiяльнocтi у нaвчaннi e poзвитoк у ниx пiзнaвaльниx нaвичoк, кpитичнoгo миcлeння, вмiння caмocтiйнo кoнcтpyювaти влacнi знання й opieнтyвaтиcя в iнфopмaцiйнoмy пpocтopi.
H. Матяш i В. Cимoнeнкo вcтaнoвили тpи eтaпи пpoeктнoï дiяльнocтi: пiдгoтoвчий (дocлiдницький), тexнoлoгiчний, заключний. Moдeль пpoeктнo-тexнoлoгiчнoï дiяльнocтi учшв на ypo^x тpyдoвoгo навчання пpeдcтaвлeнa у пpaцяx О. Koбepникa, C. Ящука. Вoнa cклaдaeтьcя з чoтиpьox eтaпiв: opгaнiзaцiйнo-пiдгoтoвчoгo, кoнcтpyктopcькoгo, тexнoлoгiчнoгo, зaключнoгo. Koжeн eтaп пpoeктнo-тexнoлoгiчнoï дiяльнocтi мae cвoï пiдeтaпи a6o cтaдiï ïï витонання. Hacпpaвдi, як вiдзнaчae H. Koнишeвa, нaйбiльш cyrтeвoю чacтинoю пpoeктнoï дiяльнocтi e миcлeнeвe пpoгнoзyвaння, отладання задуму, пepeдбaчaючи йoгo пoдaльшe ^а^ич^ втiлeння.
Hayкoвi зaпиcки. Cepiя: ^датоНка. - 2016. - № 2.
129
С. Мегем, В. Сидоренко зазначають, що мета технолопчно1 освiти - це розвиток творчих здiбностей студентiв шляхом залучення 1'х до проектно1 дiяльностi, формування професiйних, соцiально значимих знань та умшь: пiдготовка майбутнього учителя трудового навчання до реалiзацil проектно-технолопчного пiдходу в освiтнiй галузi «Технолопя».
Отже, головними чинниками професшно1 шдготовки сучасного вчителя технологiй, що впливають на становлення його особистостi, е осучаснення змiсту, форм i методiв професшно1 пiдготовки, застосування рiзноманiтних технологш навчання, компетентнiсний характер пiдготовки.
Сучасний учитель технологш - це педагог, який вщчувае потребу постшно поповнювати сво! знання, розвивати сво! розумовi здiбностi, вмiе всебiчно користуватися сво1ми iнтелектуальними й творчими можливостями, професшними навичками. Змiст професшно-педагопчно1 шдготовки складають загальнонауковi та теоретичнi засади педагопчно1 науки як пiдгрунтя професшно1 пiдготовки майбутнього вчителя технологiй i креслення.
Компетентнiсний пiдхiд передбачае формування в тих, хто навчаеться, як компетенцш, так i компетентностей залежно вiд сфери дiяльностi особистостi.
У науковш лiтературi й довiдкових джерелах юнуе чимало визначень дослiджуваних нами понять. Так, словники трактують поняття «компетентний» (вiд лат. еошре1еп8 - належний, вiдповiдний, здатний) як знаючий, обiзнаний, досвiдчений у певнiй галузi фахiвець, що мае право за рiвнем сво1х знань i повноважень робити або вирiшувати що-небудь, судити про щось; такий, що мае право виршувати питання як пiдвiдомчi [2, с. 149]. До ще1 категори примикае чимало iнших понять, зокрема, «компетентшсть», «компетенцiя», «компетентностi» й «компетенци». При цьому компетенцiю (вщ лат. еошре1епсе - приналежнiсть по праву) у довщкових джерелах розглядають, як: 1) коло повноважень якого-небудь органу або посадово1 особи; 2) коло питань, в яких особа володiе знанням i досвiдом; компетентшстю [5, с. 247].
Доцiльним i необхiдним е визначення змiсту компетентность У наукових дослiдженнях европейсько1 системи освпи компетентнiсть охоплюе як загальш, або ключовi вмiння, базовi вмшня, ключовi квалiфiкацil, навчальнi вмiння або навички, ключовi уявлення, опорнi знання; комплекс ставлень, цшностей, знань i навичок.
Загальноприйнятим на сьогоднi, таким, що найбшьш чiтко характеризуе структуру компетентносп фаивця, е пiдхiд (В. Байденко, В. Серiков, О. Овчарук, I. Родигша та iн.), в якому, спираючись на рекомендаци ЮНЕСКО, розрiзняють:
• ключовi компетентностi, як характеризуються унiверсальнiстю, об'емнiстю, «метапрофесiйнiстю», «надпрофесшнютю», «синтетичнiстю» тощо. Вони не пов'язаш з конкретним навчальним предметом, а здобуваються тд час навчально-виховного процесу й мають охоплювати такi якосп особистостi, «якi дозволяють 1'й штегруватись у широкий свiтовий соцiокультурний контекст» (Н. Бiбiк);
• професiйнi компетентности
• соцiальнi компетентностi - готовнють i здатнiсть формуватися й жити в соцiальнiй взаемоди.
Отже, сформоваш компетентностi дозволяють особистостi визначати, тобто щентифшувати й розв'язувати, залежно вщ ситуаци, проблеми, характернi для певно1 сфери дiяльностi.
Сучаснi науковцi (Т. Браже, В. Буряк, I. Зязюн, А. Хуторськой та ш.) здебшьшого пов'язують поняття «професшна компетентнiсть» з культурою майбутнього фахiвця, його особистюними якостями та соцiальними вмiннями, з-помiж них: умiння будувати партнерськi стосунки, здатшсть до кооперац^, достатнiй рiвень комфортностi, толерантностi, принциповостi; вмiння вщстоювати власну думку, протистояти негативним впливам середовища; вмшня пристосовуватись й ефективно дiяти в мшливих соцiокультурних умовах; умшня рахуватись з правами та бажаннями iнших людей, з недоторканшстю 1хньо1 гiдностi тощо. Так, Б. Ларюнова зазначае, що власне «деяю особистiснi, iндивiдуальнi особливостi» й забезпечують можливють реалiзацil професiйно компетентною особою певно1 дiяльностi. Т. Браже зауважуе на необхiднiсть цiннiсних орiентацiй фахiвця, мотивiв його дiяльностi, розумiння ним себе в свт й свпу навколо себе, певного стилю взаемин iз колегами, загально1 культури, здатносп до розвитку свого творчого потенщалу.
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й _ТА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ_
yci дослщники розрiзняють за 3mîctom професшну компетентшсть уже працюючого фахiвця та професшну компетентшсть майбутнього фахiвця. Якщо в першому випадку йдеться про здатшсть i спроможнiсть фахiвця (ключовим е переклад англ. ability як «здатшсть» -найбiльш уживаного слова у визначенш компетентностей [2]), то в другому - бшьш коректним е використання термiна «готовнiсть майбутнього фахiвця» до виявлення свое! компетентносп в можливiй сферi професiйноï дiяльностi. Поняття «готовнiсть» у цьому контекст означае стан, «при якому все зроблено, усе готово для чого-небудь», а здатшсть - у значенш «вмшня, а також можливостi робити яю-небудь дiï» [6].
Таким чином, професшна компетентнiсть - це складне штелектуальне, професiйне та особистiсне утворення, яке формуеться в процесi професiйноï пiдготовки, проявляеться, вдосконалюеться у фаховш дiяльностi. Вiдповiдно до вимог технологiчноï освiти, професiйна компетентнiсть е складовою результату професiйноï пiдготовки майбутнiх учителiв технологiй i креслення. Теоретичний аналiз дае пiдстави для висновку, що професiйна пiдготовка майбутнiх учителiв технологш i креслення мае реалiзуватися на основi компетентнiсного пiдходу та гарантувати студентам одержання, ^м професiйних знань у галузi педагогiчноï та технолопчно1' освiти, також формування рiзноманiтних компетентностей, завдяки яким майбутнш учитель технологш i креслення набувае високо1' майстерност, комунiкативних здiбностей, вмiнь приймати оптимальш рiшення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Борисенко Н. Професшна щдготовка майбутнiх учигел1в технологш в умовах сучасного осв1тнього простору / Н. Борисенко // Проблеми щдготовки сучасного вчителя. - 2011. - № 4. - Ч. 2. - С. 295-301.
2. Енциклопедя педагойчних технологш та шновацш / авт.-укладач Н. П. Новолокова. - Харк1в: Основа, 2011. - 176 с.
3. Коберник О. Суттсна характеристика проектування педагогичного процесу / О. Коберник // Зб1рник наукових праць Уманського державного педагопчного унiверситету iменi Павла Тичини / гол. ред.: М. Т. Мартинюк. - Умань: ПП Жовтий О.О., 2012. - Ч. 2. - С. 101-110.
4. Оршанський Л. Структурна модель ступенево! пгдготовки сучасного вчителя трудового навчання / Л. Оршанський // Науков1 записки Терношльського нацiонального педагогичного унiверситету iменi Володимира Гнатюка. Серiя: Педагогтка . - 2007. - № 8 - С. 36-40.
5. Професшна щдготовка майбутнього вчителя до педагопчно1 дальносп: монографiя / [О. А. Дубасенюк, Т. В. Семенюк, О. £. Антонова]. - Житомир: Житомир. держ. пед. ун-т, 2003. - 192 с.
6. Сидоренко В. К. Що заважае подолати невщповщтсть пгдготовки вчителя трудового навчання потребам сучасно1 школи / В. К. Сидоренко // Трудова щдготовка в сучаснш школ1. - 2013. - № 5. - С. 2-6.
7. Стешенко В. В. Теоретико-методичт засади фахово1 щдготовки майбутнього вчителя трудового навчання в умовах ступенево1 освпи: монографiя / В. В. Стешенко. - Слов'янськ: СДПУ, 2004. - 188 с.
REFERENCES
1. Borysenko N. Profesijna pidgotovka majbutnih uchyteliv tehnologij v umovah suchasnogo osvitn'ogo prostoru. Problemy pidgotovky suchasnogo vchytelja [professional preparation of future teachers of technologiesis in the conditions of modern educational space], 2011, Vol. 4, рр. 295-301.
2. Encyklopedija pedagogichnyh tehnologij ta innovacij [Encyclopaedia of pedagogicaltechnologies and innovations], Kharkiv, Osnova, 2011. 176 р.
3. Kobernyk O. Sutnisna harakterystyka proektuvannja pedagogichnogo procesu [Essence description of planning of pedagogical process]. Zbirnyk naukovyh prac' Umans'kogo derzhavnogo pedagogichnogo universytetu imeni Pavla Tychyny, Uman' : PP Zhovtyj O.O., 2012, Part 2, рр. 101-110.
4. Orshans'kyj L. Strukturna model' stupenevoi' pidgotovky suchasnogo vchytelja trudovogo navchannja [Structural model of sedate preparation of modern teacher oflabour studies]. Naukovi zapysky Ternopil's'kogo nacional'nogo pedagogichnogo universytetu imeni Volodymyra Gnatjuka. Serija Pedagogika, Ternopil', TNPU, 2007, Vol 8, рр. 36-40.
5. Profesijna pidgotovka majbutn'ogo vchytelja do pedagogichnoi' dijal'nosti : monografija [Professional preparation of future teacher to pedagogical activity]. O. A. Dubasenjuk, T. V. Semenjuk, O. Je. Antonova]. Zhytomyr, Zhytomyr. derzh. ped. un-t, 2003. 192 р.
6. Sydorenko V. K. Shho zavazhaje podolaty nevidpovidnist' pidgotovky vchytelja trudovogo navchannja potrebam suchasnoi' shkoly [What mixes to overcome disparity of preparation of teacherof labour studies to the necessities of modern school]. Trudova pidgotovka v suchasnij shkoli, 2013, Vol. 5, рр. 2-6.
7. Steshenko V. V. Teoretyko-metodychni zasady fahovoi' pidgotovky majbutn'ogo vchytelja trudovogo navchannja v umovah stupenevoi' osvity, monografija [Theoretical and methodological principles of
professional preparationof future teacher of labour studies in the conditions of sedate education], Slov'jans'k, SDPU, 2004. 188 p.
УДК 378.62
Г. В. ТЕРЕЩУК, Ю. О. ТУРАНОВ, В. В. ПОНЯТИШИН
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ШДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ I ТЕХНОЛОГ1Й ДО ВИКОРИСТАННЯ
ЕЛЕКТРО1НСТРУМЕНТУ
Вказано чинники, що визначають доцiльнiсть поглибленого вивчення електротструменту майбуттми вчителями трудового навчання i технологш: зростання ринку електротструменту; розробка нових титв iнструменту; широке використання електротструменту в домашнiх майстернях i в умовах iндивiдуального виробництва; наявнiсть питань щодо вивчення електротструменту в програмах трудового навчання i навчання технологш, профiльного навчання старшокласнитв, навчання учнiв закладiв професшно-техтчног освти. Встановлено органiзацiйно-педагогiчнi умови формування у студентiв умiнь роботи електроiнструментом: органiзацiя самоосвiти; розробка i впровадження у навчальний процес дидактичного забезпечення; здiйснення професшно'1 пiдготовки майбуттх учителiв в умовах практико-орieнтованого навчання, виготовлення виробiв з використанням електроiнструменту.
Ключовi слова: вчитель трудового навчання i технологiй, електротструмент, органiзацiйно-педагогiчнi умови.
Г. В. ТЕРЕЩУК, Ю. А. ТУРАНОВ, В. В. ПОНЯТИШИН
ОРГАНИЗАЦИОННО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ПОДГОТОВКИ
БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ТРУДОВОГО ОБУЧЕНИЯ И ТЕХНОЛОГИЙ К ИСПОЛЬЗОВАНИЮ ЭЛЕКТРОИНСТРУМЕНТОВ
Указаны факторы, определяющие целесообразность углубленного изучения электроинструмента будущими учителями трудового обучения и технологий: рост рынка электроинструмента; разработка новых типов инструмента; широкое использование электроинструмента в домашних мастерских и в условиях индивидуального производства, наличие вопросов по изучению электроинструмента в программах трудового обучения и обучения технологий, профильного обучения старшеклассников, обучение учащихся учреждений профессионально-технического образования. Установлены организационно-педагогические условия формирования у студентов умений работы электроинструментом: организация самообразования; разработка и внедрение в учебный процесс дидактического обеспечения; осуществление профессиональной подготовки будущих учителей в условиях практико-ориентированного обучения, изготовления изделий с использованием электроинструментов.
Ключевые слова: учитель трудового обучения и технологий, электроинструмент, организационно-педагогические условия.
G. TERESHCHUK, J. TURANOV, V. PONYATYSHYN
INSTITUTIONAL AND PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR TRAINING OF TEACHERS LABOUR TRAINING AND TECHNOLOGIES FOR POWER TOOLS
Factors that indicate the feasibility depth study of power future teachers of labor studies and Technology (growth of market power, the development of new types of instrument; widespread use of power tools in home workshops and in terms of individual production, availability issues concerning the study of power programs of labor training and learning technologies, profile education high school students, students learning vocational education). Defined organizational and pedagogical conditions of formation of students' skills of power tools, self-organization; development and implementation of the
