CC BY
52
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН
_У ТЕХНОЛОГ1ЧШЙ I ПРОФЕСШНМ ОСВ1Т1_
У нашому випадку «внутршшми» експертами були B4m^i спорiднених предметiв одного загальноосвинього навчального закладу, а «зовшшшми» - дизайнери-практики та iнженери-конструктори певних виробництв.
Рiвень компетентностi експерта оцшювався вiдповiдним числовим коефiцieнтом. Орieнтовно значения компетентносп експерта за окремими показниками визначались наступними числовими коефiцieнтами:
- стаж роботи в галузi проблеми, що обговорюеться: до 5 роив - 0,4, до 10 рошв - 0,7, бшьше 10 рошв - 0,8;
- наявнють кватфшацп: вчитель-методист, вчитель вищо! категорп - 0,8, вчитель I категори, вчитель II категорп, спецiалiст - 0,6;
- обгрунтування думки з проблеми, що обговорюеться: на пiдставi педагопчного досвiду - 0,6, шту1тивно - 0,2.
У результата складання числових коефщеттв за кожним показником виходив сумарний бал А, що характеризував експерта. Обрахування загально! компетентностi експерта: К= А / A,, де A - максимально можлива сума балiв. Аналiз рiвнiв компетентностi експерпв довiв, що експерти е достатньо квалiфiкованими, тож результати ранжування достовiрнi.
Внаслiдок проведеного експертного аналiзу ввдбраного матерiалу сформованi окремi теми, що склали основу навчального курсу «Основи графiчного дизайну»: вступне заняття; iсторiя розвитку графiчного дизайну; основи композици; основи кольорографiчного вiдображения шформацп; знаковi системи у графiчному дизайнi; вiзуальнi комушкацп i поняття фiрмового стилю; графiчний дизайн i реклама; графiчний дизайн i упаковка; основи виробничо1 графiки; графiчний дизайн та сучасш комп'ютернi технологи.
Таким чином, здшснений нами вiдбiр навчального матерiалу потребуе подальшого структурування з метою систематизаци та побудови курсу згiдно з законами формальное' логiки та принципу послщовносп i в подальшому - використання системного пiдходу в навчанш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андршшин В. I. Удосконалення подготовки вчителя загальнотехтчних дисциплш / Аидрiяшин В. I., Антонв П. М., Вихрущ, А. П.; шд. ред. Д. О. Тхоржевського. - К.: КДШ, 1992. - 72 с.
2. Герщунский Б. С. Прогностические методы в педагогике / Б. С. Герщунский. - К.: Высшая школа, 1974. - 208 с.
3. Дидактика средней школы: некоторые проблемы современной дидактики. / учеб. пособие для слушателей ФГОС; под ред. М. Н. Скатки на. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Просвещение, 1982. - 319 с.
4. Дмитренко П. В. Дидактичш умови формування графiчних знань i вмшь в учшв IV-VIII клаив загальноосвiтньоl школи (на матерiалах трудового навчання i креслення): автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / П. В. Дмитренко. - К., 1986. - 25 с.
5. Сидоренко В. К. Штеграцш трудового навчання i креслення як замб розвитку техшчних здiбностей школярiв (дидактичний аспект): дис ... д-ра пед. наук: 13.00.02 / Вжтор Костянтинович Сидоренко.
- К., 1995. - 376 с.
6. Secondary education in Europe: problems and prospects. CE publishing. - Strasbourg, 1997.
7. Coolahan J. Competencies and knowledge. Materials CE. - CDCC, 1996.
УДК 378.13
С. П. ПАВХ
УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМ1СТУ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГИ У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО
МИСТЕЦТВА
У cmammi розглянуто питання тдготовки висококвалiфiкованих yuumenie технологи nid час ix навчання у nедагогiчному вищому навчальному 3amadi. Одним i3 шляxiв peani3a^i полтшення якостi тдготовки майбуттх учителiв технологш е удосконалення 3Micmy профестно орieнтованиx дисциплт мистецького спрямування, що повинт включати: теоретичну тдготовку, яка мiстить теоретичт
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН _У ТЕХНОЛОГ1ЧШЙ I ПРОФЕСШШЙ ОСВ1Т1_
вiдомостi про прикладне мистецтво як частину культури та особливий вид художньо-трудово! дiяльностi укратського народу; художньо-практичну тдготовку, що мктить досвiд художньо-творчог дiяльностi вагомий для розвитку умть, навичок художньог пращ у майбуттх вчителiв технологи; методичну тдготовку, яка мiстить формування умть i навичок використання майбуттми вчителями рiзних форм i методiв навчання та виховання учтв засобами декоративно-прикладного мистецтва.
Ключовi слова: профестна тдготовка вчителiв, художньо-трудова дiяльнiсть, декоративно-прикладна творчiсть, навчальний процес.
С. П. ПАВХ
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ СОДЕРЖАНИЯ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ТЕХНОЛОГИИ В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО ИСКУССТВА
В статье рассмотрены вопросы подготовки высококвалифицированных учителей технологии во время их обучения в педагогическом вузе. Одним из путей реализации улучшения качества подготовки будущих учителей технологий является совершенствование содержания профессионально ориентированных дисциплин художественного направления, которые должны включать: теоретическую подготовку, что содержит теоретические сведения о прикладном искусстве как части культуры и особый вид художественно-трудовой деятельности украинского народа; художественно-практическую подготовку, содержащую опыт художественно-творческой деятельности весомый для развития умений, навыков художественной работы у будущих учителей технологии; методическую подготовку, которая включает формирование умений и навыков использования будущими учителями различных форм и методов обучения и воспитания учащихся средствами декоративно-прикладного искусства.
Ключевые слова: профессиональная подготовка учителей, художественно-трудовая деятельность, декоративно-прикладное творчество, учебный процесс.
S. P. PAVKH
THE IMPROVEMENT OF FUTURE TEACHERS' OF TECHNOLOGY TRAINING CONTENTS IN THE COURSE OF STUDY ARTS AND CRAFTS
The article deals with the preparation of highly qualified teachers of technology during their studies at pedagogical higher educational establishment. One way of improving the quality of future teachers of technology is to improve the content of professionally oriented disciplines of art direction that should include theoretical training, which includes theoretical information on crafts and culture as a part of a special kind of artistic work of the Ukrainian people; artistic and practical training, containing the experience of artistic and creative activities essential for the development of skills in artistic work of the future teachers of technology, methodological training, which includes formation of skills of future teachers in usage of various forms and methods of training and education of students by means of arts and crafts.
Keywords: professional preparation of teachers, artistic work, arts and crafts, study process.
У сучасних умовах CTpiMKHx змш суспшьства гостро стгатъ проблема тдготовки творчо!, Bce6i4HO розвинено! особистосп, здатно! приймати самостшт ршення, знаходити нов^ нестандартт шляхи виршення поставлених перед нею завданъ. Зввдси рiзко зростае значимють змютового забезпечення процесу тдготовки майбуттх вчителiв, формування в них необхвдних професшних якостей, ям забезпечували б устх у стльнш дiяльностi вчителя i учня. Вказана проблема е актуальною i з повна стосуеться сфери тдготовки майбутнъого вчителя технологи, так як сучасна школа перетворилася на багатопрофшьний навчальний заклад з варiативним змютом освии. Сьогодт значно розширюеться обсяг знань, якими повинш володии випускники ВНЗ, i разом з тим скорочуеться термш тдготовки фахiвцiв iз кватфшащею
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН
_У ТЕХНОЛОГ1ЧШЙ I ПРОФЕСШНМ ОСВ1Т1_
широкого профiлю, зорieнтованого на виконання конкретних вид1в дiяльностi у сферi технологiй виготовлення та оздоблення вироб1в рiзного призначення. Специфiка професшно! пiдготовки вчителiв технологи потребуе об'еднання вмiнь, навичок трудово! дiяльностi з формуванням р1вня освiченостi студенпв у системi художньо-мистецьких цiнностей.
Питания професшно! тдготовки майбутнього вчителя трудового навчання вивчалися у дослiдженнях В. Андрiяшина, I. Волощука, А. Вихруща, О. Гедвшло, В. Гетги, Р. Гуревича,
B. Гусева, П. Дмитренка, Н.Кардаш, О. Коберника, В. Кузьменка, В. Курок, В. Мадз^она,
C. Мегема, Л. Оршанського, Г. Разумно!, Л.Савки, В. Сидоренка, Г. Терешука, В. Титаренко, О. Торубари, Д. Тхоржевського, В. Юрженка, М. Янцура та ш. Науковцями визначено теоретико-методологiчнi засади тдготовки фахiвцiв у сучасних умовах, доведено, що суттстю професiйно-педагогiчно! тдготовки е система змютовно-педагопчних та оргатзацшно-методичних заходiв, спрямованих на забезпечення готовностi майбутнього педагога до педагопчно! дiяльностi.
Професiйна пiдготовки майбутнього вчителя технологи в контекст пiдготовки до роботи у школi за напрямком декоративно-ужиткове мистецтво, етнодизайн i дизайн у технолопчнш освiтi перебувае в полi дослiджень таких науковщв як Ю. Белова, Н. Кардаш, Л. Оршанський, Л. Савка, I. Савчук, В. Титаренко та шш^ як наголошують на необхiдностi пiдвишено! уваги до освоения студентами циклу дисциплш мистецького спрямування. Цi дисциплiни розкривають широк! можливосл щодо дiяльностi сучасного учителя, i включають багато напрямшв, а саме:
- художньо-трудову дiяльнiсть iз створенням об'ектiв прикладного характеру;
- дизайнерську дiяльнiсть;
- пошуково-дослвдницьку дiяльнiсть спрямовану на пошук та вiдроджения призабутих видiв народного мистецтва;
- просвиницьку дiяльнiсть спрямовану на пропаганду народного мистецтва;
- навчально-виховну дiяльнiсть, спрямовану на прилучення до традицш та звича!в рiдного народу пов'язаних iз декоративно-прикладним мистецтвом.
Серед перерахованих напрямшв для учителя технологи неабияке значення мае художньо-трудова даяльтсть.
Зокрема, Л. Оршанський стверджуе, що художньо-трудова дiяльнiсть насамперед пов'язана з олюдненням людини, !! гармотею й цiлiснiстю, впливае на процеси виховання особистостi засобами мистецтва. Так, у нш поеднуються побутовi та художт потреби людини, ручна праця, естетичне задоволення, колективнi або шдив^альт форми виконання [2].
Ю. Белова, вбачае значимють художньо-трудово! дiяльностi у тому, що вона включае надзвичайно важливi сфери людсько! дiяльностi серед яких перетворююча входить завдяки створенню художнiх творiв, комунiкативна реалiзуе себе в процеа споживання художнiх цшностей, цiннiсно-орiентована проявляеться як оцiнка твор1в мистецтва, методiв, стилiв, i напрямiв художнього розвитку пiзнавальна виражаеться через вивчення художиiх цiнностей. У результата художньо-трудова дiяльнiсть дае змогу ввдтворити людське життя цiлiсно забезпечуе його продовження [1].
На думку В. Тименка [4], художньо-трудова дiяльнiсть дозволяе досягти цшсно! системи «око - думка - рука», поеднувати мотиващйну та операцiйно-технiчну сфери особистостi, широко використовувати декор, орнамент, традицшт i нетрадицiйнi матерiали та способи !х обробки. Вiн пiдтверджуе, що специфiчною особливiстю художньо! працi е подвшна !! природа: результати працi вллюють взаемопов'язанi функцi! - утилггарну та художньо-естетичну, тобто поеднують у собi гармонiю рацiонального та естетичного.
В. Титаренко розглядае художньо-трудову дiяльнiсть як процес виготовлення виробу в якому поеднуються калька технологш рiзних видiв рукодiлля (вишивку, килимарство, бiсерне рукодiлля, макраме тощо) та обов'язкове виконання ручних оздоблювальних робт Сутнiсть художньо-трудово! дiяльностi науковець вбачае у виготовлент ручним або частково механiзованим способом речей та !х художне оздоблення, що мають практичне та естетичне значення. Вироби повинт бути оздобленi так, щоби декорування не вступало у протирiччя з утилиарною формою, а перебувало у псному зв'язку з нею, утворюючи одне цше. На !! думку, до таких речей передуем треба ввднести художньо оздоблений одяг, побутовi речi, речi iнтерерного призначення тощо [5].
ДЕКОРATИBHО-УЖИTКОBЕ МИСТЕЩВО Й ЕTHОДИЗAЙH У TЕХHОЛОПЧHШ I ПРОФЕCIЙHIЙ ОCBITI
I. Cавчyк визначаe поняття xyдожньо-тpyдовоï дiяльностi як кyльтypy пpофесiйниx навичок та теxнiчниx пpийомiв xyдожньоï обpобки бyдь-якиx матеpiалiв i дотpимyeться думки пpо те, що досвiд y xyдожньо-тpyдовiй даяльносп складаeться з поступового накопичення piзниx пpийомiв pоботи, з якиx фоpмyeться теxнiка xyдожньоï обpобки матеpiалiв [4].
Отже, на основi аналiзy ^аць пpовiдниx yчениx-педагогiв можна зpобити висновок, що xyдожньо-тpyдова дiяльнiсть це такий вид тpyдовоï пiдготовки, завдяки якому фоpмyються констpyктоpсько-теxнологiчнi та декоpативно-пpикладнi умшня, знання та навички, що e показником повноцiнноï теxнологiчноï пiдготовки а ïï фоpмyвання - метою i pезyльтатом тpивалого пpоцесy вyзiвського етапу навчання майбyтнix yчителiв теxнологiï.
^офе^на пiдготовка майбyтнix учител1в теxнологiï - це ^оцес навчання студеттв у системi навчальниx занять iз спецдисциплш пpофесiйно-оpieнтованого циклу, до якиx належать й дисциплши, як1 пеpедбачають xyдожньо-тpyдовy дiяльнiсть стyдентiв, а саме: практикум у навчальниx майстеpняx; xyдожня обpобка матеpiалiв; пpикладна твоpчiсть; декоpативно-пpикладне мистецтво, xyдожнe оздоблення одягу; етнодизайн, xyдожнe пpоектyвання одягу, дизайн костюма тощо. Hазванi спецдисциплiии займають важливе мюце у системi пpофесiйноï пiдготовки майбутнього вчителя, тому що пеpедбачають поглиблення теоpетичниx знань стyдентiв, озбpоeння ïx пpактичиими вмiннями та навичками, залучення до наyково-дослiдиицькоï дiяльностi та pозвиток твоpчого мислення. Результатом ïï e piвень pозвиткy особистоста майбутнього вчителя, сфоpмованiсть педагогiчноï' кyльтypи та пpофесiоналiзм педагога-викладача дисциплiн мистецького спpямyваиня. ^оте, аналiз змiстy навчальниx пpогpам вyзiвськиx пpофесiйио-оpieнтованиx дисциплiн виявив погpебy удосконалення вyзiвськоï пiдготовки.
Цiлком погоджyeмося з тим, що удосконалення ^оцесу тдготовки майбyтнix фаxiвцiв вимагаe новиx пiдxодiв до оpганiзацiï навчального пpоцесy та змюту навчального матеpiалy, який складаeться з iнстpyкцiйно-теxнологiчноï', довiдковоï та контpольноï складовиx, як1 забезпечують навчання на pепpодyктивномy та пpодyктивномy piвияx .
Метою статп e pозкpиття пiдxодiв до визначення змiстy спецдисциплiни «Пpикладна твоpчiсть», який можна покласти в ^аитику пiдготовки сучасного вчителя теxнологiï.
Hавчальний пpедмет «Пpикладна твоpчiсть» pозpаxований на стyдентiв III-IV кypсiв та маe за мету pозвиток у майбyтнix yчителiв теxнологiï пpофесiйниx якостей, як необxiднi для подальшоï педагопчно].' дiяльностi. У пpоцесi pозpобки кypсy ми пpагнyли закласти в його змют так1 знання, як1 б ввдповвдали завданням i мет ^едмета.
Основними завданнями спецдисциплiни e:
- тдвищення piвия пpофесiйно-педагогiчноï кyльтypи;
- усввдомлення майбyтнiми вчителями пiзнавального, вжовного та кyльтypного потенцiалy yкpаïнськоï наpодноï побyтовоï кyльтypи;
- ознайомлення студенпв з у^ашським декоpативно-пpикладним мистецтвом як самостшним явищем xyдожньо-тpyдовоï дiяльностi;
- вивчення кpащиx зpазкiв yкpаïиського наpодного мистецтва;
- фоpмyвания у студенпв мистецькиx, теxнiко-теxнологiчниx знань, спецiальниx умшь i навичок виготовлення декоpативно-yжитковиx виpобiв;
- pозвиток стiйкого iнтеpесy до xyдожньо-тpyдовоï дiяльностi;
- опанування методичними вмiниями та навичками оpганiзацiï' та щюведення занять з декоpативно-пpикладиого мистецтва;
- pозвиток твоpчиx здiбностей;
- вжовання беpежливого ставлення до тpадицiйного наpодиого мистецтва, пpилyчения студенпв до ^ащж надбань нацiональноï кyльтypи тощо.
Швчальною базою для пpоведения занять слугують спецiалiзованi лабоpатоpiï з piзниx видiв xyдожиьоï обpобки матеpiалiв, яш обладнанi i офоpмленi вiдповiдно сучаснж вимог.
Пpи моделюваннi стpyктypи та змюту пpофесiйноï' пiдготовки майбyтнix вчител1в теxнологiï у пpоцесi вивчення декоpативно-пpикладного мистецтва ми вpаxовyвали:
- основш елементи стpyктypи навчально-виxовного пpоцесy в yнiвеpситетi;
- новiтнi напpями шшльно].' i вyзiвськоï педагогiки i методики теxнологiчноï освiти та гpyдового вжовання;
- сучасний piвень pозвиткy теоpiï наpодного мистецтва.
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН _У ТЕХНОЛОГ1ЧШЙ I ПРОФЕСШНМ ОСВ1Т1_
Такий пiдхiд дозволив виокремити так складовi пiдготовки майбутнiх учителiв технологи у процес вивчення декоративно-прикладного мистецтва:
- теоретичну пiдготовку, яка мютить теоретичнi вiдомостi про прикладне мистецтво як частину культури та особливий вид художньо-трудово1 дiяльностi украшського народу;
- художньо-практичну пiдготовку, яка мютить досвiд художньо-творчо1 дiяльностi вагомий для розвитку умiнь, навичок художньо1 пращ у майбутшх вчителiв технологи;
- методичну пiдготовку, яка мiстить формування умiнь i навичок використання майбутшми вчителями рiзних форм i методiв навчання та виховання учнiв засобами декоративно-прикладного мистецтва.
Враховуючи складовi системи тдготовки майбутнiх учител1в, викладачами кафедри технолог^чно1 освiти ТНПУ iм. В. Гнатюка було розроблено змiст та навчальт i робочi програми i3 спецдисциплiни «Прикладна творчють», як1 здобули позитивну експертну оцiнку. Одночасно розроблено методичний та iнформацiйно-педагогiчний суироввд (методичт рекомендацiï щодо проведення занять, методичт вказшки студентам для самост1йно1 роботи, шструкщйно-технологiчнi карти для типових об'екпв пращ, тематика курсових, дипломних i мапстерських робiт тощо), яю забезпечують вщповвдний алгоритм художньо-трудово1 дiяльностi студенпв.
Теоретична i художньо-практична подготовка студенпв розглядаеться нами як необхщний фундамент для подальшого формування 1х методичних знань i умiнь навчання та виховання учнв засобами декоративно-прикладного мистецтва. Такий тдхвд до змюту професiйноï тдготовки студенпв засобами народного декоративно-прикладного мистецтва, сприяючи формуванню у майбутшх вчител1в технологiï знань про прикладну творчiсть, на нашу думку, значно тдвищуе методичну культуру майбутнього спещалюта в пiдготовцi до роботи в школ^
Досвiд викладання дисциплши мистецького спрямування «Прикладна творчють» показав, що художньо-практична дiяльнiсть у процес пiзнання i освоення видiв народного мистецтва, е основою для методичноï тдготовки студенпв оск1льки всi навчально-творчi завдання мають чiтко виражену педагопчну спрямованiсть:
- виконуючи завдання, студенти переживають досвiд навчання учня;
- в пошуково-дослвдницькш робот у студенпв формуються основи методичного мислення;
- власш роботи студентiв можуть служити наочшстю для навчання школярiв декоративно-прикладному мистецтву у майбутнш вчительськ1й роботi.
При розробщ змiсту спецдисциплши ми враховували, що для професiйноï тдготовки майбутшх учителiв технологiï у процесi вивчення професшно орiентованих дисциплiн мистецького спрямування, декоративно-прикладного мистецтва зокрема, необхвдно, щоб:
- змiст теоретично!' пiдготовки ввдповщав принципам науковостi, базувався на результатах передового педагопчного досвiду;
- процес оволодшня основами народного мистецтва розглядався у взаемозв'язку з розвитком художньо-практичних i методичних умiнь i навичок студенпв;
- змют методичноï тдготовки спирався на специфiчнi особливостi предмета технологи та методи залучення студенпв до художньо-трудовоï дiяльностi;
- методика навчання i виховання студенпв засобами народного декоративно-прикладного мистецтва будувалася на основi дидактичних принципiв наступносп та послiдовностi навчання, зв'язку теори з практикою, а також самостiйноï дiяльностi студентiв;
- навчально-виховний процес спирався на конкретний матерiал декоративно-прикладного мистецтва украшського народу з урахуванням принципу послiдовностi.
Змiст теоретичноï практичноï складових навчального предмета ми визначали через сшвввдношення змiсту дисциплши та навчальних програм школьного предмета «Технологй», зпдно з якими накопичеш студентом знания застосовуватимуться пiд час педагогiчноï практики, а надалi i тд час роботи у школг Змiстом також передбачена самостiйна дiяльнiсть студенпв з урахуванням розвитку особиспсних якостей майбутнiх учителiв i специфiки майбутньоï професiйноï дiяльностi.
Змiст теоретичноï складовоï професiйноï п1дготовки майбутнiх фахiвцiв визначався за ступенем його значущостг
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН У ТЕХНОЛОПЧНШ I ПРОФЕaЙНIЙ ОСВIТI
- теоретичний навчальний матерiал, про який студент може бути лише прошформований;
- теоретичний навчальний матерiал, який студент мае знати та пам'ятати;
- теоретичний навчальний матерiал, який студент мае засво!ти та усввдомити для використання i застосування на практищ.
З метою оволодiния студентами мщними теоретичними знаннями, якi !м знадобляться у майбутнiй професiйнiй дiяльностi, було визначено обсяг навчального матерiалу таким чином, щоб вiн м^ бути реально засвоений студентами за перюд, вiдведений навчальним планом.
Засвоення знань студентами вiдбуваеться за ввдповщним алгоритмом, а саме:
- постановка педагогом мети й сприйняття !! студентом;
- осмислення, закрiпления та узагальнення отримано! й первинно засвоено! шформаци;
- застосування набутих знань у практицi.
Так пiдходи до теоретично! складово! навчального матерiалу професiйно! пiдготовки майбутнiх фахiвцiв е складним, але !х реалiзацiя дозволить значно полiпшити якiсть тдготовки майбутнiх фахiвцiв.
Особливi вимоги були поставлен до дидактичних засобiв яю повиннi вiдповiдати структурi формування професшних знань, умiнь та навичок майбутшх фахiвцiв технологiй. Цi дидактичнi засоби також забезпечують можливють керування тзнавальною дiяльнiстю студенпв з кожно! теми.
Не менш вагомим, на нашу думку, е значимють оволодшня майбутшм фахiвцем i практично! сторони професшно! дiяльностi. У програмi визначено основне спрямування практичних занять i тематики, за допомогою яко! викладач може перевiрити не тiльки рiвень тдготовки окремих студенпв, а й !хш iнтереси, захоплення. Навчальний процес спрямований на посилення роботи викладача з кожним студентом, забезпечення розкриття шдив^альних здiбностей студентiв з урахуванням !хшх особистiсних характеристик, надання можливостей саморозкриття у рiзноманiтних педагогiчних ситуацiях. Програмою передбачено також проведення органiзацiйно-масових форм робгг: екскурсiй до музе!в, на виставки творiв народного мистецтва, пошук раритетних виробiв декоративно-ужиткового мистецтва, оргашзащя виставок, зустрiчей з народними майстрами тощо.
Практичнi заняття проводяться за такою структурою: визначення мети й завдань заняття; теоретичний етап; практичний етап; завдання для самостiйно! роботи;
Навчання студентiв рiзних видiв декоративно-ужиткового мистецтва здшснюеться на етапi формування знань: вiд вивчення найбiльш загальних категорш, принципiв народного мистецтва до тзнання часткових понять, форм i способiв зображення свiту. Водночас художньо-практична дiяльнiсть проходить рiзнi стадi! - ввд формування простих навичок i прийомiв роботи з матерiалом та репродуктивно! iнтерпретацi! мотивiв й сюжепв до бiльш складних, творчих методiв перевтiлення форм, змiсту i образiв у готовий декоративно-ужитковий вирiб.
При викладаниi предмета передбачаються таю методи навчання, яю спонукають студенпв до творчо! роботи, свiдомого засвоення знань та застосування !х у шкшьнш ирактищ. На лекщях, лабораторно-практичних заняттях, у процесi дискусiй, бесщ студенти вивчають iсторiю рвдного краю, рiзних видв мистецтв, засвоюють основн техиологiчиi операци оздоблення та виготовлення вироб1в, навчаються створювати композици художтх вироб1в, вт1лювати творчий задум у матерiалi, опановують методику викладання декоративно-ужиткового мистецтва у школ! Упродовж навчання студенти також залучаються до творчо! художньо-трудово! дiяльностi у проблемних групах iз проектування декоративно-ужиткових вироб1в чи художньо-прикладних гуртках з практичним втшення розроблених проект1в. Окрiм формування мистецьких, технiко-техиологiчних i методичних знань, спещальних умiнь i навичок виготовлення декоративно-ужиткових вироб1в, ми маемо за мету розвиток у студенттв творчих здбностей, ст1йкого 1нтересу до художньо-трудово! дальностт, виховання бережливого ставлення до традицшного народного мистецтва, прилучення !х до кращих надбань нацiонально! культури.
Особливий акцент ставиться на самостiйнiй робот! студенпв, яка е невщ'емною складовою сучасного навчального процесу та спрямована на пошуково-дослiдницьку дiяльнiсть, що зумовлюе мiцне засвоення навчального матерiал^, активiзуе навчальний процес i сприяе
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН
_У ТЕХНОЛОПЧНМ I ПРОФЕСШНМ ОСВIТI_
формуванню професiйних вмiнь та навичок. Поза увагою не залишилося питання реалiзацi! мiжпредметних зв'язк1в професшно спрямованих дисциплiн, педагогiки, народознавства, юторп Украши та !! культури на р^вт узагальнення основних теоретичних понять. На заняттях використовуються знання студенпв, набутi з цих та шших гуманiтарних дисципл1н, що створюе умови для розумшня ними розвитку ! становлення декоративно-ужиткового мистецтва.
Завершення спецкурсу «Прикладна творчють» передбачаеться програмою складанням залiку в форм1 виставки-звiту. Виставка-зви вiдбуваеться як демонстрацiя студентських робщ як1 вони виконували п1д час аудиторних i самостiйних занять. Ощнюються ц1 роботи за орнаментальнiстю, композищею, оформленням та технiкою виконання. Перел!чеш критерп дозволяють оц1нити, як майбутш фахiвцi за час навчання оволодши ум1ннями та навичками у виготовленш виро61в у р1зних технiках.
Вважаемо, що реал!защя вищеозначених п1дход1в до оргашзацп навчального процесу та змюту навчального матерiалу дозволить у значнш м1р1 пол1пшити як1сть п1дготовки сучасного вчителя технологИ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Белова Ю. Ю. Формування нацюнальних цшностей у студентiв - майбутнiх вчител!в трудового навчання в процес художньо-трудово! д1яльност1: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Ю. Ю. Белова. - К., 2004. - 20 с.
2. Оршанський Л. В. Художньо-трудова тдготовка майбутшх учител!в трудового навчання: монография / Л. В. Оршанський. - Дрогобич: Швидко Друк, 2008. - 278 с.
3. Савчук I. В. Педагопчна система художньо-трудово! тдготовки та умови формування естетичних смаюв школяр!в засобами декоративно-ужиткового мистецтва: з61рник наукових праць «Сучаснi iнформацiйнi технологи та шновацшш методики навчання в шдготовщ фахiвцiв: методологiя, теорiя, досв1д, проблеми». - В1нниця, 2010. - № 25. // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Sitimn/2010_25/analiz%20problemu%20gotovnosti.pdf
4. Тименко В. П. Професшна дизайн-освгга: теория i практика художньо! обробки / В. П. Тименко, В. К. Сидоренко., Л. В. Оршанський. - К.: Педагопчна думка. - 2007. - 288 с.
5. Титаренко В. П. Украшсью народи ремесла в художньо-естетичнш шдготовщ майбутшх учител^в трудового навчання / В. П. Титаренко // Зб!рник наукових праць Уманського державного педагопчного университету ^меш Павла Тичини. - Умань: ПП ^«Жовтий О. О.», 2010. - Ч. 3. - С. 255-263.
УДК 378.147;7345.51
Я. Т. ЛОМНИЦЬКИЙ
ПРОБЛЕМА ВИВЧЕННЯ СТУДЕНТАМИ ПРОЕКТУВАННЯ ВЕРСТАТА ДЛЯ ПЛОСКОГО ТА РЕЛЬбФНОГО Р1ЗЬБЛЕННЯ
Здтснено аналiз видiв художньоЧ обробки матерiалiв, процесiв формотворення та оздоблення виробiв орнаментами, гравiруванням, обгрунтовано можливiсть розробки верстатiв для плоского рiзьблення (гравiрування, геометрично-контурного рiзьблення)в форматi 2d та для рельефного рiзьблення в форматi 3d на основi використання пантографа, методики проектноого навчання.
Ключовi слова: гравiрування, рельефне рiзьблення, котювальт фрезерт верстати для рiзьблення в форматах 2d та 3d.
Я. Т. ЛОМНИЦКИЙ
ПРОБЛЕМА ИЗУЧЕНИЯ СТУДЕНТАМИ ПРОЕКТИРОВАНИЯ СТАНКА ДЛЯ ПЛОСКОЙ И РЕЛЬЕФНОЙ РЕЗЬБЫ
Осуществлен анализ видов художественной обработки материалов, процессов формообразования и отделки изделий орнаментами, гравированием, обоснована возможность разработки станков для плоской
