CC BY
73
К.0.1ванчук
ТЕОРЕТИЧН1 П1ДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТ1 КАТЕГОРП «РОЗВИТОК ШДПРИСМСТВА»
Невизначеш, зазвичай хаотичнi змiни умов функщонування пiдприeмства, що викликанi турбулентним характером зовшшнього та нестабiльнiстю внутрiшнього середовища через неспроможнiсть забезпечення швидко1 адаптацп до появи певних спорадичних збудниюв дестабшзаци, своечасного виявлення латентних загроз та вщсутшсть гнучкого управлiння пщприемством, формують значнi перешкоди для перспективного розвитку пiдприемства. Це призводить до неефективност розроблених стратегiй розвитку, до вщхилення вiд намiчених планiв та врешт>решт до втрати керованостi над процесами розвитку, що у перспективi зумовить !х деструкцiйний, вiдносно тдприемства, характер. Для того, щоб уникнути подiбних руйнiвних наслiдкiв комплекс механiзмiв та iнструментiв управлiння розвитком мае бути сформований на основi лопчного усвiдомлення природи та змiсту категори «розвиток тдприемства».
Дослiдження сутностi категори «розвиток тдприемства» присвячет роботи багатьох науковщв, зокрема Л.А. Базилевича, С.П. Дунди, В. Кифяк, G.M. Короткова, £.Д. Коршуново!, Т.Б. Надтоки, А.Н. Петрова, Ю.А. Плугшо1, Л.Р. Прийми, Р.О. Побережного, Ю.С. Погорелова, Ю.А. Путятiна, О.В. Раевнево!, Р.А. Фатхутдшовата iн.
Неузгодженiсть та розрiзненiсть думок вчених-економюив не дозволяють сформувати комплексне бачення процесiв розвитку пiдприемства через сутшсш протирiччя, що е вагомою перешкодою при розробцi та впроваджент в практику господарювання сучасних тдприемства механiзмiв управлiння розвитком пiдприемства як системи, так i окремими його пщсистемами.
Вiдповiдно до цього метою нашого дослiдження е уточнення категорiального апарату управлiння розвитком пiдприемства на основi надання суттсно1 характеристики економiчноl категори «розвиток пiдприемства».
Передусiм необхщно визначити базиснi характеристики загальнонаукового поняття розвитку, що постане вихщним моментом дослщження природи й змiсту економiчноl категори «розвиток пiдприемства».
В Академiчному тлумачному словнику укра1нсько1 мови поняття розвиток трактуеться як процес, в результат якого вiдбуваеться змiна якост чого-небудь, перехiд вiд одного яюсного стану до iншого, вищого [19]. Таке тлумачення поняття розвитку виключае, що система може змшюватися за спадним вектором або ж залишатися в нейтральному станi, що, на нашу думку, звужуе змштовну характеристику ще! дефшщи.
Л.Г. Мельник [20, с. 14] зауважуе, що процес розвитку вiдрiзняеться вщ процесiв шших змiн лише за умови одночасно1 наявностi таких властивостей як незворотшсть, спрямованiсть, та закономiрнiсть змiни системи на основi реалiзацil внутрiшньо властивих 1'й механiзмiв самоорганiзацil.
Незворотнiсть як одна з ключових ознак розвитку характеризуе те, що будь-яю економiчнi процеси, що мають мiсце в просторi й часi е дiахронними. Виникнення економiчних процесiв викликано проявом безлiчi внутрiшнiх i зовнiшнiх, вщносно системи, факторiв, що виключае можливють вiдтворення iдентичного процесу, адже домогтися е^валентно1 сукупностi факторiв, що його спричинили, неможливо.
Спрямованiсть розвитку характеризуе те, що розвиток як процес у будь-якому разi мае свш вектор (висхiдний, спадний, стагнацiйний), що вимагае забезпечення керованоси розвитком системи, оскшьки, як зазначае Д.В. Райко[18, с.109], некерований розвиток з часом може змшити вектор спрямованостi з позитивного на негативний, стати деструктивним i призвести до припинення юнування системи у принципi.
Вiдсутнiсть закономiрностi характерна для випадкових процесiв катастрофiчного типу [15, с.237]. Розвиток як результат виникнення та реалiзацil полiвекторних процесiв е наслiдком прояву певних лопчних законiв i закономiрностей.
© К.0.1ванчук, 2012
О.Л. Гапоненко та А.П. Панкрухин [3, с.11] ототожнюють розвиток з еволющею,
полшшенням, удосконалюванням, прогресом, ростом та розширенням, однак зазначенi категори можуть характеризувати лише окремi види й типи розвитку, тому що нав^ь при наявностi зазначених вище властивостей розвитку, 1хнш змiст вказуе на те, що змша якiсного стану системи, яка вважаеться розвитком, завжди вщбуваеться за висхiдною траекторiею. Такий пщхщ суперечить можливостi дегресивного або ж стагнацшного розвитку, тому подiбна тотожнiсть не е справедливою.
Вщтак, розглядаючи розвиток як загальнонаукову категорш, можемо сказати, що вiн являе собою сукупшсть кiлькiсних та яюсних змiн в системi, що передбачають перехщ вiд одного якiсного стану до шшого, та характеризуеться незворотшстю, спрямованiстю i закономiрнiстю.
Розвиток науки сприяв тому, що фiлософське та загальнонаукове сприйняття певних явищ дещо трансформувалося та набувало специфiчних рис окремих галузей знань. Аналiз рiзних точок зору щодо сутностi категорп «розвиток пщприемства» дозволив нам виокремити чотири групи поглядiв на економiчний контекст цього поняття.
Вченi [2, 16, 22], яю за сво!ми поглядами на сутнiсть розвитку вщнесеш нами до першо! групи, спираються на те, що розвиток являе собою процес покращення дiяльностi пщприемства, тобто змiну пiдприемства обов'язково на бшьш високий та прогресивний стан у порiвняннi з попереднiм. Згщно з таким пiдходом таке функщонування пiдприемства, коли воно знаходиться у сташ стагнаци або деградаци не е розвитком.
Зокрема Л.А. Базилевич [2, с.14] трактуе розвиток як яюсш перетворення, що призводять до ютотного пiдвищення ефективностi дiяльностi пщприемства. Однак, зауважимо, що тепершш умови господарювання визначаються високим ступенем стохастичноси, що в деяких випадках вимагае вщ пiдприемства перехiд у стан «керованого застою», тобто в перехщний майже статичний стан, пiд час якого будуть вiдбуватися певнi яюсш, юльюсш або ж структурнi змши, що при сприятливих умовах зовшшнього середовища, дозволять здiйснити перехiд до шшого яюсного стану. З шшого боку пщприемство може спрямувати свш розвиток по спаднiй траектори з метою запоб^ання розгортанню кризових явищ шляхом зниження, наприклад, науково-технiчного потенщалу або сощально! ефективностi, якщо можливост i ресурси пiдприемства бiльше не можуть забезпечувати досягнутий ранiше рiвень.
Друга група вчених [5, 8, 9, 10, 12, 13, 15, 17] вщзначае, що тд розвитком слщ розумiти сукупнiсть змiн, що призводять до змши пщприемством свого яюсного стану тд впливом факторiв внутрiшнього i зовнiшнього середовища. Вщповщно до цього, безлiч комбiнацiй таких факторiв у взаемодп з ресурсами, можливостями, компетенцiями пiдприемства формуватимуть безлiч сценарив розвитку, якi можуть носить рiзноспрямований характер.
В. Кифяк [5, с.192] вiдмiчае, що кiлькiснi i якiснi змiни, що формуються як наслщок взаемоди пiдсистем, передумов, факторiв та принципiв, спрямованi на досягнення прiоритетiв пiдприемства. Не можна не погодитися, що саме таке розумшня вказуе на необхщшсть управлiння розвитком пщприемства, адже формування вектору й траектори розвитку мае пiдпорядковуватися цшям i прiоритетам пiдприемства.
Зокрема, Т.Б. Надтока та Г.А. Канунiна [10, с. 565] зауважують, що перехщ у новий яюсно-юльюсний стан у чаа за напрямом може бути як позитивним, так i негативним, що зумовлено зовшшшми та внутршшми факторами впливу на процес розвитку. Аналопчно! думки дотримуеться О.В. Раевнева [17, с.108)], яка зазначае, що розвиток пщприемства характеризуеться перманентною змшою глобальних цiлей його iснування шляхом формування ново! дисипативно! структури i переводом його в новий атрактор (одна з альтернативних траекторiй розвитку пщприемства) функщонування. При чому за своею спрямовашстю розвиток може бути висхщним, спадним та нейтральним.
Визначаючи розвиток як змiну якiсного стану пщприемства, Р.О. Побережний [13, с.91] наводить таю ознаки розвитку як ци^чшсть i спiральнiсть, що безумовно мае бути враховано при формуванш системи управлшня розвитком з позицш стiйкостi. Подiбний акцент на ци^чний характер розвитку простежуеться також i в дослiдженнях O.G. Кузьмiна [8, с.36], який обгрунтовуе, що особливоси дiяльностi пiдприемства залежать вiд стади його життевого циклу.
Б.Л. Кучин та £.В. Якушева [9, с.10] надають загальне розyмiння розвитку як сyкyпностi змiн, не наголошуючи на додaтковиx aтрибyтивниx xaрaктеристикax цього процесу.
Ю.А. Плyгiнa [12, с.194] стверджуе, що в сyчaсниx yмовax господарювання розвиток пiдприeмствa здiйснюються на основi ефективного використання iнтелектyaльно-кaдровиx ресурЫв та iнформaцiйниx теxнологiй. Однак, ми вважаемо, що базис ефективного управлшня розвитком залежить вiд специфiки дiяльностi пiдприeмствa та рaнiше досягнутого рiвня розвитку здiбностей, компетенцiй, ресyрсниx можливостей тощо.
Визначення розвитку як зростання розмiрiв пiдприeмствa та пiдвищення певнж покaзникiв його дiяльностi е предметом дослщжень третьо1' групи aвторiв [1, 11, 21]. Дослщження визнaчениx вченж проводилися в серединi 80-x - на початку 90-x рокiв ХХ ст., тому таке трактування розвитку пщприемства зумовлено умовами господарювання того часу, що xaрaктеризyeться вiдсyтнiстю стрiмкого динaмiзмy зовнiшнього середовища та конкyрентниx умов. Однак зауважимо, що ототожнювати розвиток зi зростанням, яке засноване лише на кiлькiсниx пaрaметрax, не зовам вiрно. Для зростання xaрaктернi кiлькiснi xaрaктеристики, тодi як для розвитку - атрибутивш [4].
Погляди науковщв [4, б, 1, 14] на природу розвитку пщприемства, яю виокремлено нами в четверту групу, зaсновaнi на тому, що в процес свого розвитку пiдприeмство набувае новиx можливостей та властивостей, як дозволяють йому бiльш ефективно функщонувати y ринковому середовищi, пiдвищyють його гнучкють y вирiшеннi комплексу внyтрiшнix суперечностей та aдaптивнiсть до змш зовнiшнього середовища.
Окремо1' уваги заслуговуе пiдxiд С.П. Дунди[4], який робить акцент на тому, що змши на пiдприeмствi вiдбyвaються внaслiдок суперечност y внyтрiшньомy середовищi та впливiв фaкторiв зовнiшнього середовища. Таким чином, за вщсутност зовнiшнix та внyтрiшнix iмпyльсiв та стимyлiв розвиток пщприемства припиниться. Вiдповiдно до цього, посилення та aктивiзaцiя впливу визнaчениx iмпyльсiв обумовлюе iнтенсивнiсть розвитку пiдприeмствa. А трaeкторiя розвитку визначаеться на основi здaтностi до адаптаци до змш y зовшшньому середовищi та спроможност вирiшyвaти протирiччя,якi виникають всерединi пщприемства
[4].
Е.М. Коротков [б] визначае розвиток пщприемства як сукупшсть змш, яю ведуть до появи ново1' якостi та змiцнення життево1' системи, ïï здaтнiсть чинити опiр руйшвним силам зовнiшнього середовища. Ю.С. Погорелов [14, с.32] пiдкреслюe, що ознакою розвитку пiдприeмствa можуть бути новi можливостi, новi влaстивостi, якостi та xaрaктернi риси, якi сприяють здатност пiдприeмствa виконувати новi функцп, виршувати принципово iншi завдання, що змщнюе його позицiонyвaння в зовнiшньомy середовищi i пiдвищye здaтнiсть протидiяти його негативним впливам.
В рaмкax такого пiдxодy можемо сказати, що перманентний розвиток пщприемства е обов'язковою умовою його ефективного фyнкцiонyвaння на ринку, а штенсившсть, спрямовaнiсть та трaeкторiя розвитку визначаеться сyкyпнiстю фaкторiв зовшшнього та внyтрiшнього середовища.
Таким чином, пщсумовуючи зазначене вище бачимо, що в сучаснш економiчнiй нayцi сформувалося чотири пiдxоди до визначення сутност розвитку пiдприeмствa як економiчноï категори (див. рисунок).
Рисунок. Основт тдходи до визначення сутност1 розвитку тдприемства
На 0CH0Bi узагальнення наукових пiдходiв до визначення природи та змшту розвитку пiдприeмства його можна визначити таким чином. Розвиток тдприемства являе собою сукуптсть змш (якiсних, кiлькiсних, структурних), якi призводять до змши пiдприемством свого яюсного стану з метою пiдвищення його гнучкост та адаптивностi до умов господарювання.
Висновки. Таким чином, проведет ан^з та синтез основних характеристик, що визначають поняття розвитку пiдприемства, е ефективним пщгрунтям розробки практичних шструменив забезпечення та перманентного yправлiння розвитком тдприемства вщповщно до обгрунтованих цшей та поставлених завдань.
Л1тература
1. Акофф Р. Планирование будущего корпорации / Р. Акофф. - М.: Прогресс, 1985. -
328 с.
2. Базилевич Л.А. Автоматизация организационного проектирования / Л.А. Базилевич. -Львов: Машиностроение, 1989. - 176 с
3. Гапоненко А.Л. Стратегическое управление : учебник [для студ. ВУЗов] / А.Л. Гапоненко, А.П. Панкрухин. - М.: Изд-во «ОМЕГА-Л», 2006. - 464 с.
4. Дунда С.П. Теоретичт пщходи до визначення поняття "розвиток тдприемства". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ppei/2011_32/ Dunda.pdf.
5. Кифяк В. Теоретичт основи визначення категори "розвиток тдприемства" / В. Кифяк // Економiчний аналiз. - Тернопшь, 2011. - Вип. 8, ч. 2. - С. 190-194.
6. Коротков Э.М. Концепцияменеджмента / Э.М. Коротков. -М. : Изд-во "Дека", 1997. -
304 с.
7. Коршунова Е.Д. Моделирование процесса адаптивного управления организационным развитием предприятия инвестиционно-промышленной сферы / Е.Д. Коршунова // Менеджмент в Росси и за рубежом. - 2004. - №2. - с. 34-39.
8. Кузьмш O.G. Основи менеджменту : тдручник / O.G. Кузьмш, О.Г. Мельник. - К. :ТОВ "Академвидав", 2003.-416 с.
9. Кучин Б.Л. Управление развитием экономических систем.: технологический прогресс, устойчивость / Б.Л. Кучин, Е.В. Якушева. -М.: Экономика, 1990.- 157с.
10. Надтока Т.Б. Сощальний розвиток промислового пщприемства та мехашзми його управлшня // Управлшсью технологи у рiшеннi сучасних проблем розвитку сощально-економiчних систем: монографiя / Т.Б. Надтока, Г.А. Какунша, О.В. Мартякова та ш.. / за заг. ред. О.В. Мартяково!. - Донецьк: Вид-во ДонНТУ, 2011. - 744 с. - С. 564-569.
11. Петров А.Н. Методология выработки стратегии развития предприятия / А.Н. Петров. - СПб.: Изд-воСПб. университетаэкономики и финансов, 1992. - 127 с.
12. Плугша Ю.А. 1нтелектуальний розвиток: сутшсть поняття / Ю.А. Плугша // Вюник економiки транспорту i промисловостi. - Харкiв, 2011. - № 36. - С. 193-196.
13. Побережний Р.О. Основш напрямки розвиткупщприемствмашинобудування / Р.О. Побережний // Вкник нащонального технiчного ушверситету "ХП1". - Харкiв, 2012. - №13. -С. 90-100.
14. Погорелов Ю.С. Категорiя розвитку та И експлейнарний базис / Ю.С. Погорелов // Теоретичнi та прикладнi питання економiки. - К., 2012. - Вип. 27, т. 1. - С. 30-34.
15. Прийма Л.Р. Розвиток пщприемства: сутшсть поняття // Л.Р. Прийма, 1.Я. Кулиняк / Науковий вшник НЛТУ Укра!ни. - Львiв. - 2012. - Вип. 22.10. - с. 236-241.
16. Путятин Ю.А. Финансовые механизмы стратегического управления развитием предприятий / Ю.А. Путятин, А.И. Пушкарь, А.Н. Тридед. - Х. : Основа, 1999. - 488 с.
17. Раевнева О.В. Управлшня розвитком пщприемства: методолопя, мехашзми, модели монографiя / О.В. Раевнева. - Харюв, 2006. - 496 с.
18. Райко Д.В. Визначення розвитку маркетингово! дiяльностi промислового пщприемства / Д.В. Райко // Маркетинг i менеджмент шновацш. - Суми, 2011. - №3, т.1. - С. 109-117.
19. Розвиток : Академiчний тлумачний словник украшсько! мови (1970-1980). [Електронний ресурс]. -Доступний з: http://sum.in.ua/s/rozvytok/
20. Социально-экономический потенциал устойчивого развития: учебник / под ред. проф. Л.Г. Мельника (Украина) и проф. Л. Хенса (Бельгия). - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2007. - 1120 с.
21. Тенденции развития предприятия: Социально-экономический аспект / Под ред. О.В. Козловой. - М.: Экономика, 1987. - 270 с.
22. Фатхутдинов Р.А. Стратегический маркетинг / Р.А. Фатхутдинов. - 2-е изд., перераб. идоп. - СПб. : Питер, 2002. - 439 с. - 206 с.
Надшшпа доредакци 27.03.2012р.
