CC BY
83
Л.О. Жилтська, к.е.н., О.О. Розумчук
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ЩОДО УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ ШДПРИеМСТВА
Головною метою менеджменту пiдприeмства е забезпе-чення максимально! ефективностi управлшня кожним структу-рним елементом системи тдприемства для досягнення постав-лених цiлей його дiяльностi. 1снують рiзноманiтнi пiдходи до планування й управлшня оргашзащею. Але кожен iз них урахо-вуе лише певну сферу чи особливють структури кожного еле-мента та не враховуе !х взаемозв'язкiв. Саме тому пропонуеться дослiдити сутнiсть економiчноl категорп «управлшня розвит-ком тдприемства».
Теоретичнi та методолопчш аспекти управлiння розвит-ком тдприемств дослiджують чимало вiтчизняних i зарубiжних учених, таких як Р. Акофф, С. Смирнов, В. Забродський, М. Ки-зим, С. Бай, А. Тищенко [1-5]. У контекст теорп розвитку тдп-риемства категори сталого, керованого та органiзацiйного розвитку розглядають рiзнi науковцi, а саме: А. Черних, О. Тридщ, Р. Блейк, Х. Шепард, Д. Моутон, Ф. Лютенс, К. Грицик, В. Хоб-та, У. Лаврик, I. Л^аненко [6-13]. Серед учених, яю визначають головну мету стратегiчного розвитку як досягнення поставле-них цшей пiдприемства слiд видiлити I. Ансофа, Г. Мщберга, А. Чандлера, А. Томпсона [14-17]. Аналiз наукових публжацш свiдчить, що теоретичнi основи управлшня розвитком тдприемства е актуальними та потребують подальших дослiджень.
Метою статт е аналiз iснуючих теоретичних положень щодо дефшщи економiчноl категори «управлшня розвитком» та узагальнення сутност комплексного пiдходу до управлiння розвитком тдприемства.
© Л.О. Жилшська, О.О. Розумчук, 2014
Розвиток пщприемства може здшснюватися у двох рiзних формах: революцiя (стрибок, фазовий перехщ, катастрофа, яка передбачае кардинальну змiну пiдприeмства) та еволюцiя (форма розвитку, яка передбачае поступальну, повiльну, плавну як> сну змiну на основi адаптацп пiдприемства до умов мiнливого середовища).
Р. Акофф розрiзняе поняття «зростання» та «розвиток». На його думку, зростання (пщвищення розмiрiв або кiлькостi об'ектiв, розширення дiяльностi за виробничими та економiч-ними показниками) може вiдбуватися як з розвитком, так i за його вщсутност [1].
С. Смирнов розглядае розвиток з позици як яюсних, так i кiлькiсних змш, здатних забезпечувати зростання та збалансо-ванiсть процесiв, якi вiдбуваються в оргашзаци, пристосовую-чись до впливу факторiв внутрiшнього i зовнiшнього середовища [3].
На думку В. Забродського та М. Кизима, розвиток необ-хщно розглядати з позици переходу економiчноl та виробничо! системи в новий якюний рiвень для чинення опору негативному впливу факторiв зовнiшнього середовища [2].
С. Бай вщносить розвиток до особливого класу явищ. Автором доведено, що розвиток, як iманентний процес спричиняе виникнення патологiй, якi е руйшвними для пiдприемства та не означають неодмiнного полiпшення його якiсних характеристик. «.. .Правильне розумiння природи розвитку забезпечуе ра-цiоналiзацiю механiзму управлшня всiею сукупнiстю внутрш-ньоорганiзацiйних процеав та запобiгае вибору менеджментом пщприемства неправильних пол^ик....» [4].
А. Тищенко вважае, що розвиток пiдприемства необхщно розглядати з двох сторiн:
як процес, пщ яким слiд розум^и кiлькiснi та якiснi змiни, що пщвищують стратегiчний потенцiал оргашзаци шляхом ви-рiшення протирiч мiж зовшшшм та внутрiшнiм середовищем;
як певний результат, який може вщображати рiвень кон-курентоспроможностi та конкурентний статус пщприемства [5].
На основi вищевикладеного можна видiлити основнi по-ложення щодо сутностi поняття «розвиток пщприемства» (рис. 1).
РОЗВИТОК ПЩПРИСМСТВА
с N
Передбачае наявнiсть не тiльки юльюсних,
але i як1сних змiн щодо полшшення ситуацil
всерединi пiдприемства
V У
/ ;
Процесний характер розвитку тдприемства
передбачае його розподшення в часовому просторi, тобто розвитку як процесу властива довготривалють (виникнення часових лагiв мiж iмпульсом розвитку та вщповщними йому змiнам)
V
Рис. 1. Основы положення щодо сутностг поняття «розвиток тдприемства»
Отже, пропонуеться розглядати розвиток пщприемства як процес, який не припиняеться в чаа, тривае планом1рно, мае стрибкопод1бний характер та вщбуваеться з використанням як якюних, так { кшьюсних змш, для переходу р1зномаштних тд-систем на яюсно новий р1вень завдяки адаптаци до фактор1в внутршнього \ зовшшнього середовища з метою досягнення максимально ефективного стану тдприемства.
Р1зш науковщ в контекст теори розвитку тдприемства придшили також увагу розгляду таких понять, як сталий, керо-ваний та оргашзацшний розвиток. Так, А.Черних сталий розвиток трактуе як «процес змш, обумовлений впливом фактор1в внутршнього I зовшшнього середовища та такий, що характеризуемся збшьшенням його потенщалу, попиту на продукцш,
масштабу дiяльностi, можливютю забезпечення безперервного процесу виробництва та збереження платоспроможностi протя-гом тривалого перiоду часу...». Тобто основними ознаками ста-лого розвитку можна назвати стабшьшсть i пщтримку стiйкостi процесiв. Розраховуеться вiн на довгостроковий час та мае вла-стивють не пiддаватися тиску катастрофiчних змiн [6].
О. Тридiд тд керованим розвитком розумiе «...систему, в якш об'еднанi процеси реструктуризаци та решжишрингу, ш-новацiйнi та швестищйт процеси, що ведуть до кшьюсних та якiсних змiн у вЫх функцiональних галузях пiдприемства, а та-кож контури управлiння на основi зворотних зв'язкiв, де вирь шуються завдання стратегiчного i тактичного управлшня» [7].
На основi рiзних техшк у сферi соцюлоги, психологи, антропологи сформувалася концепцiя органiзацiйного розвитку (з англ. OD - Organization Development). Наприкшщ 50-х роюв Р. Блейк, Х. Шепард та Д. Моутон [8; 9] ввели термш «оргаш-зацiйний розвиток». Ф. Лютенс розглядав органiзацiйний роз-виток як процес, який складаеться з комплексу заходiв, спрямо-ваних на виршення проблем, що виникають в оргашзаци, вдо-сконалення оргашзацшно! культури та процеав прийняття р> шень [10].
Тобто ключовою iдеею органiзацiйного розвитку е фор-мування концепци, в основу яко! покладено пiдхiд, адаптований до планових змiн систем i процесiв дiяльностi пiдприемств. Цей безперервний процес складаеться з восьми стадш, яю можуть або варiюватися, або залишатися незмiнними (рис. 2).
К. Грицик визначае збалансований розвиток тдприемства як процес, спрямований на трансформащю його економiчного стану в бшьш ефективний, що передбачае пiдтримку розвитку вах складових пiдприемства за рахунок гармошзаци витрат i доходiв на перспективу [11].
В. Хобта та У. Лаврик надають таке трактування збалан-сованого розвитку: «...е складним процесом якюно! та пропор-цшно! штеграци та взаемоди життезабезпечуючих функцюна-льних систем пiдприемства, спрямованим на зростання його ринково! вартостi у довгостроковш перспективi» [12].
Рис. 2. Cmadiï оргашзацтного розвитку тдприемства (сформовано на основi джерел [8-10])
Збаланшваний poзвитoк мае на мeтi cфopмyвати фшанш-ву нeзалeжнicть пщ^иемства, забeзпeчити йoгo cтiйкicть i пла-тocпpoмoжнicть, п1двищити pинкoвy ваpтicть, збалажувати дo-xoди та витpати.
За твepджeнням I. Лiганeнкo, нopмальний eкoнoмiчний poзвитoк пiдпpиемcтва - цe стан, за якoмy нe вiдбyваетьcя ш-pyшeнь ocнoвниx pинкoвиx закoнiв, а eкoнoмiчнi пoказники те-peбyвають y вcтанoвлeниx мeжаx. Такoж автop y po6otc [13] на-гoлoшyе на вагoмocтi значeння кoмплeкcнocтi зм1н. Так, видь ляють oднoпpoeктний poзвитoк пщ^иемства, щo пepeдбачае виpiшeння питань npHñrarra yпpавлiнcькиx piшeнь cтocoвнo 98
конкретного проекту або завдання, результати яких не мають глобального впливу на розвиток тдприемства. Одно- та багато-сферний розвиток бшьший за кшьюстю та масштабами завдань i впливае на змiни пщроздЫв та пiдсистем всього пiдприем-ства.
Таю вченi, як I. Ансоф, Г. Мщберг, А. Чандлер, А. Томпсон [14-17] визначають головну мету стратепчного розвитку як досягнення поставлених цiлей пiдприемства. Л. Довгань харак-теризуе стратегiчний розвиток як довгостроковий процес, основною метою якого е за^плення ринкових позицш тдприемства та розробка заходiв для досягнення цшей [18]. Учений-економкт О. Тридiд розглядае пiдприемство як систему, а стра-тегiчний розвиток - як його властившть, яка характеризуеться впливом на змiну позицш тдприемства та базуеться на реалiза-цл визначено! стратеги пiдприемства з урахуванням особливос-тей органiзацiйно-економiчного мехашзму [19].
У результатi аналiзу тверджень науковщв щодо визначен-ня сутност й основних видiв економiчноl категори «розвиток» узагальнено основнi положення, яю наведено на рис. 3.
Як зазначаеться у Великому економiчному словнику, «комплекс (лат. сотр1ехш - зв'язок поеднання елементiв) - це сукупшсть поеднаних предметiв, дiй, явищ або властивостей, яю становлять одне цше» [20].
Г. Пiтерс та Р. Уотермен вважають, що комплексний пщ-хiд до управлiння базуеться на таких характеристиках, як система, стратепя, склад персоналу, структура, цшност характе-ристики,сукупнiсть звичок та стилiв управлiння керiвництва [21].
Дж. Террi визначае комплексне управлiння як «.. ^яльшсть щодо планування, оргатзаци та контролю за опе-рацiями з основними елементами оргатзаци - людьми, матерь алами, машинами, методами, фiнансами та ринками, яю забез-печують напрям i координацiю та створюють управлiння люд-ськими зусиллями для досягнення цшей» [22].
Сталий розвиток Процес змш, який характе-ризуеться стта-юстю та стаб> льнiстю протя-гом тривалого перюду часу
Керований розвит ок Процес юльюс-них та яюсних змш у плановому напрям^ яю вiдбуваються у всiх пiдроздiлах шдприемства за допомогою iнновацiйних iнструментiв та метсдав
Оргашзащйний розвит ок Процес змш, у концепщю якого покладено шд-хiд, спрямований на вдосконален-ня оргашзацшно! культури та прийняття управлшських рiшень
Збалансований \
розвит ок Процес змш яюсно! штегра-цп всiх ресурсiв пiдприемства з метою зростан-ня його ринко-во! вартостi та формування його фшансово! стабiльностi
Однопроектний розвиток передбачае виршення питань прийняття управлiнських рiшень стосовно конкретного проекту або завдання, результата яких не мають глобального впливу на розвиток пiдприемства
Односферний розвиток
Багатосферний розвиток
Бшьший за кшьюстю та масштабами завдань i впливае на змши пiдроздiлiв та пiдсистем всього шдприемства
Стратегiчний розвиток Напрям пщвищення ринково! вартост1 пщприемства, який реалiзуеться за V допомогою методiв, iнструментiв управлшня та стратегш розвитку, з \ урахуванням впливу факторiв середовища та основною метою якого е ' * досягнення стратепчних цiлей шдприемства /
Рис. 3. Узагальнення сутностг та еидге економгчноХ категорп
«розвиток»
У 80-х роках Г. Лiвiтт та Т. Уiслер критикували iснуючi теори управлiння за !х фрагментарнiсть та вщсуттсть едино! концепцi!. Г. Лiвiттом було створено цiлiсне вчення, яке вщ на-зивав «комплексним тдходом до управлiння». На його думку, необхщно розрiзненi iде! психологiв, математиюв, соцiологiв та iнженерiв привести до створення науково! теорi! управлiннi, яка мае бути побудована за засадах нов^шх досягнень науки i тех-нiки [23].
С. Леонов стверджуе, що комплексний пiдхiд до управ-лiння враховуе та поеднуе рiзнобiчнi аспекти для мiнiмiзацi! або усунення негативних чинникiв середовища, що дозволяе зюта-вити напрями розвитку та ресурси, необхщт для !х досягнення, знизити ризики, пщвищити конкурентоспроможнiсть оргатзаци для забезпечення едностi вЫх елементiв складових комплексно! системи управлшня [24].
I. 1гнатьева зазначае, що комплексний пщхщ слiд розум> ти як концепцiю стратегiчного управлшня, яка базуеться на об'ектно-цшьовому пiдходi та уможливлюе поеднання всiх складових менеджменту промислових пiдприемств з урахуван-ням впливу середовища. Цей пщхщ поеднуе структуру, методику та прогноз можливих тенденцш i структурних змш стратеп-чного потенцiалу оргатзаци [25].
У робой [26] А. Чаплша, А. Шатрова визначають комплексний пщхщ до управлшня у виглядi векторного процесу, який мае на мет здшснення мошторингу дiяльностi пiдприемства за допомогою ряду прикладних методик i технологiй. Результатом !х дослiдження е твердження, яке прокламуе три вектори комплексного пщходу до управлiння, що мають бути узгоджеш за-вдяки скоординованiй робот управлшщв вищо! ланки: iнтеграцiйний потенщал пiдприемства; конкурентоорiентованiсть; стратегiчна поведiнка тдприемства [26]. Н. Касьянова, провiвши критичний аналiз iснуючих пiд-ходiв до розвитку тдприемства, стверджуе, що для здшснення ефективного розвитку й управлшня необхщно запропонувати комплекс стратепчних змш, яю враховують бiфуркацiйний ха-
рактер дiяльностi тдприемства з використанням сучасних пщ-ходiв до управлiння [27].
Дослщження В. Бузирьова, К. Строкша та Н. Чепаченко щодо методолопчних положень комплексного управлiння роз-витком пiдприемств дозволяють зробити висновок, що для розвитку пщприемств необхщна комплексна реструктуризацiя бiз-нес-одиниць тдприемства, скорочення строкiв виробничих процеав, зниження собiвартостi та пiдвищення рiвня конкурен-тоспроможностi [28].
У результат ан^зу праць та iснуючих пiдходiв до сутно-стi управлiння розвитком тдприемства виявлено, що це понят-тя варто розглядати з трьох позицш: дiяльностi пiдприемства, системностi та з позици класичних теорiй менеджменту. Адже такий пщхщ дозволяе структурувати iснуючi методологи в се-рш позицiй, якi синтезують у своему поеднант ефективний механiзм управлiння розвитком тдприемства. На рис. 4 уза-гальнено сутнiсть комплексного пiдходу до управлшня розвитком тдприемства з трьох зазначених позицш
На основi видшення сутност дослiджуваноï категори пропонуеться таке визначення комплексного пiдходу до управлшня розвитком тдприемства: це планомiрний, спрямований та структурований процес управлшня вЫма сферами дiяльностi тдприемства (виробнича, фшансова, кадрова, екологiчна та ма-ркетингова) в контекстi стратепчних змiн та формування захо-дiв для створення синергетичного ефекту сукупност шструме-нтiв менеджменту, з урахуванням впливу чинниюв зовнiшнього та внутршнього середовища i критерiем виходу (метою) якого е пщвищення ринково'' вартост пiдприемства.
Висновки. Встановлено, що розвиток тдприемства - це процес, який не припиняеться в чаа, тривае планомiрно, мае стрибкоподiбний характер та вщбуваеться з використанням як яюсних, так i кiлькiсних змiн для переходу рiзноманiтних пщ-систем на яюсно новий рiвень, завдяки адаптаци до факторiв внутрiшнього та зовтшнього середовища з метою досягнення максимально ефективного стану тдприемства.
Процес, спрямований на екон^чне зрос-тання тдприемства як системи взаемо-пов'язаних структу-рних елеменпв, який базуеться на реатза-ци його стратепчних цшей i враховуе зв'язки середовища та узгодженiсть ре-сурсних компоненпв
х ко' е V
Планомiрний процес змн, спрямований на тдвищення ринково! вартоста тдприемства, з урахуванням особливостей кожно! зi сфер його дшльно-ст (виробничо!, фь нансово!, кадрово!, еколопчно! та марке-тингово!)
__V
Процес штеграци класичних пiдходiв та iнновацiйних ш-струментш управлш-ня у ва пiдроздiли дшльносп оргашзаци з метою тдвищення !! ефективноста в цшому
_V
Рис. 4. Визначення сутностг комплексного тдходу до управлтня розвитком тдприемства (розроблено автором)
Виявлено, що основу ключових щей оргашзацшного роз-витку становить пщхщ, адаптований до плановых змш систем \ процеав д1яльност1 пщприемств. Процес оргашзацшного роз-витку узагальнено у 8 стадш
Узагальнено сутшсть економ1чно! категори «розвиток» за видами: сталий, керований, оргашзацшний, збалансований, од-носферний, багатосферний, стратепчний, однопроектний.
Наведено авторське бачення сутност комплексного пщ-ходу до управлшня розвитком тдприемства.
Л1тература
1. Акофф Р. Планирование будущего корпорации / Р. Акофф. - М.: Прогресс, 1985. - 327 с.
2. Забродский В.А. Развитие крупномасштабных экономико-производственных систем / В.А. Забродский, Н.А. Ки-зим. - Х.: Бизнес Информ, 2000. - 72 с.
3. Смирнов £.М. Комплексна ощнка збалансованост роз-витку виноробних пiдприeмств: науково-методичний аспект [Електронний ресурс] / £.М. Смирнов. - Режим доступу: http: // duep.edu / uploads / vidavnitstvo14 / ekonomichnij-nobelivskij-visnik-114/7599. pdf.
4. Бай C.I. Розвиток органiзацiй: пол^ика, потенцiал, ефективнiсть: монографiя / С. I. Бай. - К. : Кшв. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. - 280 с.
5. Формирование конкурентной позиции предприятия в условиях кризиса: монография / А.Н. Тищенко, Ю.Б. Иванов, Н.А. Кизим, Е.В. Ревенко, Т.М. Чечетова-Терашвили. - Х.: ИНЖЕК, 2007. - 376 с.
6. Черных А.В. Механизм устойчивого развития предприятия в период активной инвестиционной деятельности: автореф. дис. ... канд. экон. наук: 08.00.05. - Белгород: Белгородский государственный технический университет, 2006. - 20 с.
7. Пономаренко B.C. Стратепя розвитку пщприемства в умовах кризи: монографiя / В.С. Пономаренко, О.М. Тридщ, М.О. Кизим - Х.: 1НЖЕК, 2003. - 328 с.
8. Blake R.R. Building a dynamic organization through grid organization development / R.R. Blake, J.S. Mouton. - Mass.: Addison-Wesley, 1969.
9. Shepard H.A. Changing interpersonal and intergroup relations in organizations / H.A. Shepard // Handbook of organizations. - Chicago: Rand McNally,1965. - P. 115-143.
10. Лютенс Ф. Организационное поведение / Ф. Лютенс. -М.: ИНФРА-М, 1999. - 692 с.
11. Грицик К.В. Проблеми i перспективи управлшня ефе-ктившстю дiяльностi промислового пщприемства / К. В. Грицик
// Культура народов Причерноморья. - 2008. - № 141. - С. 5256.
12. Формування комплексного пщходу до оцшювання збалансованост розвитку пщприемства [Електронний ресурс] / В.М. Хобта, У.В. Лаврик, 1.С. Кладченко // Вкник економiчноl науки Укра!ни. - 2014. - № 1. - С. 149-154. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/] -pdf/Venu_2014_1_37.pdf.
13. Л^аненко 1.В. Динамiка оргашзацшно! структури управлшня пiдприeмством в умовах стратегiчних змш [Електронний ресурс] / 1.В. Лiганенко // Вiсник Запорiзького нащона-льного унiверситету. Економiчнi науки. - 2013. - № 2. - С. 4755. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vznu_ eco_ 2013_2_10.pdf.
14. Ансоф И. Стратегическое управление / И. Ансоф. -М.: Экономика, 1989. - Режим доступу: http://www.klex.ru/5yt.
15. Myunsterberg G. Psikhologiya i ehkonomicheskaya zhizn' / G. Myunsterberg. - M., 1924.
16. Chandler A.D. Strategy and Structure: Chapters in the History of the Industrial Enterprise / A.D. Chendler. - Cambridge, MA: MIT Press, 1962. - Р. 297.
17. Томпсон А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации / А. Томпсон, Дж. Стрикленд. - М.: Юнити, 1998. - 576 с.
18. Довгань Л. С. Стратепчне управлшня: навч. поаб. / Л.С. Довгань, Ю.В. Каракай, Л.П. Артеменко. - К.: Центр уч-бово! л^ератури, 2011. - 440 с.
19. Тридщ О.М. Органiзацiйно-економiчний мехашзм стратепчного розвитку пщприемства: монографiя / О.М. Тридщ; Харюв. держ. економ. ун-т. - Харюв: ХДЕУ, 2002. - 364 с.
20. Большой экономический словарь / под ред. А.Н. Азри-лияна. - 7-е изд. доп. - М.: Институт новой экономики, 2007. -1472 с.
21. Штерс Г. Корпоративний ушверситет ЕКС WORD. Модель «7S» [Електронний ресурс] / Г. Штерс, Р. Уотермен. -
Режим доступу: http: // www.eksword.ru /poleznoe-dlja-biznesa/menedzhment/model-7-s.shtml.
22. Комплексный подход в менеджменте [Электронный ресурс]: Центр управления финансами. - Режим доступа: http: // center-yf.ru/data/Marketologu/Kompleksnyi-podhod-v-menedzhmente.php.
23. Управление организацией [Электронный ресурс]: Федеральный образовательный портал. Экономика. Социология. Менеджмент. - Режим доступа: http://ecsocman.hse.ru/text/ 19186664/.
24. Леонов С.В. Комплексний пщхщ до управлшня шно-вацшним потенщалом банку [Електронний ресурс] / С.В. Леонов. - Режим доступу: http://dspace.uabs.edu.ua/jspui/bitstream/ 123456789/763/3/2.pdf.
25.1гнатьева I.A. Стратепчний менеджмент: теорiя, мето-долопя, практика: монографiя / I.A. 1гнатьева. - К.: Знання Украши, 2005. - 250 с.
26. Чаплина А.Н. Основные принципы и подходы к выбору стратегии управления интеграционным ресурсным потенциалом. Проблемы современной экономики / А.Н. Чаплина, А.П. Шатрова // Евразийский международный научно-аналитический журнал. - 2012. - № 2. - С. 123-130.
27. Касьянова Н.В. Управлшня розвитком тдприемства
на основi кумулятивного пщходу: автореф. дис..... д.е.н.:
08.00.04 / Н.В. Касьянова. - Донецьк: 1ЕП НАН Украши, 2012. -36 с.
28. Строкин К.Б. Методология комплексного подхода к управлению развитием строительных предприятий в условиях экономического спада / К.Б. Строкин, В.В. Бузырев, Н.В. Чепа-ченко // Известия Иркутской государственной экономической академии (Байкальский государственный университет экономики и права). - 2009. - №2 (64). - С. 76-81.
НадШшла до редакцп 08.10.2014 р.
