CC BY
7
DOI: 10.5281/zenodo.1245492 В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ
Тшьова оргашзащя влади в YKpaÏHÏ: пошук вихщно! вторично! форми «клггини» дослiдження
У статт'1 розглядаеться сутнсть конкретноЧсторично'1форми втчизняного вих'щного вщношення тЫзац'й управл'1ння, перш за все державного, особливост'1 його становлення та сучасн насл'щки розвитку.
Ключовi слова: конкретноЧсторична форма вих'щного вщношення тЫзацп управл'1ння, структура державного управл1ння та його т1н1зуюч1 сегменти, «козацьк реформи».
В.А. ПРЕДБОРСКИЙ
Теневая организация власти в Украине: поиск исходной исторической формы «клетки» исследования
В статье рассматривается сущность конкретно-исторической формы отечественного исходного отношения тенизации управления, прежде всего государственного, особенности его становления и современные последствия развития.
Ключевые слова: конкретно-историческая форма исходного отношения тенизации управления, структура государственного управления и его тенизационные сегменты, «казацкие реформы».
V. PREDBORSKIJ
The shadow organization of power in Ukraine: the search for the source historical form of «cells» of the study
The article deals with the essence of the concrete historical form of the domestic output ratio of the shadowing of management, especially the state, the peculiarities of its formation and the contemporary effects of development.
Keywords: the concrete historical form of the initial ratio of the shadowing of management, the structure of public administration and its shadow segments, «cossack reforms».
МАКвРЕКрнрМт™
ИВДВВВИВВВВВЯНВ ёКНННШКИ
Постановка проблеми. Процеси деграда-ци со^ально-еконо1^чних Ыституфй, розви-ток чинниюв кризово'1' деформацм' державного управлЫня, зростання марпналiзацiï та тУзацм сусптьних процеЫв, влади, ïï зрощення з тЫьо-
вим бiзнесом, системна корупфя обумовлюють високу ступЫь сусптьноТ вщповщальност за до-слщження сутност сучасних домЫуючих тЫьових впливiв, загрозливе явище та пошуку iмперати-вiв щодо ефективних засобiв ¿х обмеження.
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, 2018
Формування ринкових вщносин в УкраУж №3 (202)/2018
7
Нeобxiднicть застосування ефективних засо-бiв протидм тУзацп влади знайшла вiдображeння у рядi важливих законодавчих, нормативно-право-вих аклв держави, таких як: проекти сучасного за-конодавства щодо протидм корупцм, закони УкраТ-ни «Про засади державно! антикорупцйно! полiтики в УкраТн на 2014-2017 роки» (2014), «Про запо-бiгання корупцп» (2014), укази Президента УкраТни «Про нeвiдкладнi додатковi заходи щодо посилення боротьби з оргаызованою злочиннiстю i корупцi8ю» (2003) та «Про пeршочeрговi заходи щодо детУза-цм eкономiки та протидм корупцм» (2005), постанова КабЫету Мiнiстрiв УкраТни «Про затвердження Державно! програми щодо рeалiзацм засад державно! антикорупцйно! полiтики в УкраТн (Антикорупцйно! стратегм) на 2015-2017 роки» (2015), iншi вiдомчi акти з питань обмеження ТТ зростання.
Анал'1з до^джень та публта^й з про-блеми. До в^чизняних дослiджeнь з теорм тУ-зацм вiдносин належать прац В. Д. Базилевича, А. В. Базилюка, О. I. Барановського, В. М. Бородю-ка, Г. С. Буряка, 3. С. Варналiя, А. С. Гальчинсько-го, I. О. Губарево!, Я. Я. Дьяченка, С. О. Коваленка, I. I. Мазур, В. О. Мандибури, О. В. Турчинова та У Значний внесок у розробку адмУстративно-пра-вових i кримЫально-правових аспeктiв протидм корупцм здйснили вiтчизнянi вчeнi-юристи.
У той же час, у зв'язку з недостатым системним вивченням явищ тУзацм влади, причин ТТ станов-лення та розгортання, засоби ефективного обмеження тЫьових процеЫв потребують подаль-шого спeцiального дослiджeння.
Метою статт е подальший розвиток теоретичного вивчення сутност тУзацм влади, причин ТТ становлення, лопки розгортання, зокрема ви-хщно! «клiтини» вторично! метаморфози, розви-тку форм тЫьово! влади аж до сучасних парази-тарних, «автономних» форм тЫьово! держави.
Виклад основного матерiалу. Наявнють стiйкиx закономiрностeй вiдтворeння кризових явищ в систeмi державного управлiння, влади вимагае дискурсивного дослщження причин такого вщтворення, зокрема пошуку його виxiдного вщношення - первинно! клiтини, в яюй, як в за-родку, зосереджен основнi майбутнi протирiччя кризових явищ у сусптьств^ його тУзацм, авто-номiзацi!, розвиток яких залежить вщ стадм ю-торичного розвитку. Це, зокрема, повинно дати вщповщь на пошук шляxiв подолання гальмiвниx соцiально-eкономiчниx процeсiв у виглядi сис-
темних корупфйно-тЫьових явищ, обмеження трансцeндeнтностi цих процеЫв як факторiв кон-сервацм кримiногeнного переродження iнститутiв влади та архаТзацм суспiльства, !х маргiналiзацiТ'.
Сама проблема кризи влади через розгортання антином^ формуеться iсторично та лопчно як заперечення попереднього розвитку в систeмi катeгорiй пiзнання, i не може виступати як авто-номне вiдбиття явища дiйсностi без розгортання лопки дослщження та викладення катeгорiаль-ного апарату. Iсторичний розвиток онтолопч-них протирiч системи призводить до появи в ый явищ дiалeктичного заперечення - кризових процеЫв системного чи локального характеру, вчасне не обмеження, не опанування якими ви-кликае накопичення дисфункцiональниx власти-востей. Проблема продовжуе формуватися, зрг ти, породжуючи в мiру розвитку цього процесу бтьш глибокi протирiччя, кризовi явища, бiльш вузьку свободу !х вирiшeння.
Так, одна з можливих основних щей «теорм тг ньово! влади в умовах трансформафйних проце-сiв» може бути представлена на цьому етап дослщження у виглядi зведення всього рiзноманiття причин розвитку тiньовиx процeсiв до !х субстан-цюнально! основи - дисфункцюнального розвитку державного управлЫня як головного фактора високого рiвня тУзацм eкономiки краТни у цтому. Саме накопичення кризового потeнцiалу транс-формацiйниx процeсiв за певних дисфункцю-нальних станiв значно посилюе загрози подаль-шо! тЫьово! руйнацм eкономiчно!' системи.
Основоположним першопочатком, виxiдним пунктом теорм е ТТ принцип. Останый е, в свою чергу, першим i найбiльш загальним визначен-ням ще!. Але вiн формулюеться у формi найбiльш загального та вихщного теоретичного понят-тя (категорм), змютом якого виступае найбiльш загальний закон, що виявляе субстанцiональнe вiдношeння предмету дослщження.
У рус едино! субстанцм дано! предметно! галу-зi знаходиться лопчна основа 8дностi всix понять (категорй теорм, що зв'язанi мiж собою ТТ виxiдним принципом. Iншi принципи теорм виконують мето-долопчну функцiю подальшо! конкретизацм ще!, е основою окремих роздiлiв теорм, ТТ вщгалужень.
Метод сходження вiд абстрактного до конкретного передбачае перехщ до видiлeння вихщно! генетично! i структурно! «клiтинки» предмета дослщження, а також вибору початкового пункту
aнaлiзy та викпадення cyтноcтi само! цieT «кттин-ки». На наш погпяд, вихщна кaтегорiя теорм тЫьо-вот економки повинна бути «кпiтинкою» предмету, що вiдбивa8 вiдношення (взаемозв'язок) загапьного (загально! субстанцм) й окремого. Вона за своею структурою являе собою, таким чином, вщносну 8днiсть протилежностей, «еле-ментарну конкретнiсть». Завдяки цьому з ви-хщно[ категорм теорп стае можливим виведення бiпьш складних, синтетичних понять i зaконiв.
Такою вихщною кaтегорi8ю теорм, як Ыструмен-та доспiдження особливостей тУзацм вп"чизняних сyспiпьних процесiв, результату науковот ппотези, початкового етапу дедуктивного руху дос^дження вiд духовно абстрактного до духовно конкретного, е кaтегорiя явища «автономност тЫьово[ <<елп— нот» влади в середовищi само! верхiвки влади, !Т вщмЫнють вiд офМйно[, aмбiвaпентнiсть верхiв-ки влади. Дво[стють процесiв «автономно]' тЫьово[ «е™тно[» держави» виявляеться в юнуваны по-двiйностi вищого рiвня влади як попiстрyктyри, N подт на вищу («епiтнy») та ординарну, наявнють в першiй одночасно фунщй як офiцiйноí', транспа-рентно[ влади ^ у той же час, як автономного, особливо замкненого, нетранспарентного утворен-ня по вщношенню до державного та громадського контролю, належност до реа^зацм сyспiпьних Ы-тересiв. Це держава в державу яка мае найсутте-вiший тУзац^но-корупц^ний потенцiaп, що обу-мовлюе обмежену фунщй ну дi8здaтнiсть систем державного управлЫня, слабкий розвиток його iнститyцiйнот структури.
Зaкрiппення у вигпядi вихщного вщношен-ня дисфунк^йно[ влади, вщношення автоно-мм тiньовоT «е™тно[» держави, як комплексного, системного, синергетичного вщношення, обу-мовлюе його як методолопчний ключ щодо до-спiдження становлення та розвиток юторично[ й погiчноT спaдковостi щодо суттевих тiнiзaцiйних процеЫв у всiй системi влади та aктивi затор за-гaпьноí' системно[ тУзацп всiх процесiв управляя - не лише владних, але й бiзнесових, ло-кaпьно-децентрaпiзовaних тощо.
В якостi загального чи всезагального тут висту-пае така сторона (субстан^я) визначено[ вихщно[ категорм, що присутня у кожнiй погiчнiй послщов-ностi, доспiджyвaномy явищi дiйсностi та е визна-чальним по вщношенню до в^х iнших сторiн або властивостей цих явищ. Так, поняття «автоном-нiсть тЫьово[ влади» е результатом дос^джен-
ня спiввiдношення «суб'ект автономно[ держави - суб'ект ординарно[ влади». Перша сторона цього спiввiдношення з урахуванням особливостей, як вихщно[ категорм, у рус вiд одного явища дiйсностi до Ышого змiню8ться, розвиваеться, тобто юнуе у кожному iз них у суто специфiчномy вигпядi, наприклад, у фЫансов^, зовышньоеко-номiчнiй сферах, процес приватизацм держмайна тощо. Простежуючи послщовнють змiни сто-рони загального у вихщый категорм при перехо-дi вiд одного мaтерiaпьного утворення до iншого i, пояснюючи iз цих змiн змiни в особливих влас-тивостях кожного з них, ми весь час рухаемося у дедуктивый гiпцi вiд духовно абстрактного до духовно конкретного, вщ менш багатого змiстy до бтьш багатого. Узяв, таким чином, за вихщне те, що е вихщним у процесi дедуктивно[ побудови до-спiдження, ми неодмiнно досягаемо у рус тзнан-ня погiчноí' побудови д^сно[ юторй дисфyнкцiйних процесiв та к сyтностi.
Гiпотезy про юнування об'ективних зaкономiр-ностей розгортання системного розвитку, що iмaнентно притaмaннi вихщному вiдношенню (ю-торично та лопчно) вiтчизнянiй сyспiпьнiй системi, можна звести до наступних основних нaрaтивiв:
1. 1нтенсивна мiжсекторнa гiбридизaцiя сус-пiпьних вiдносин, явищ та процеЫв, що виявляеться в наявност суттевих iсторичних протилежностей, вщмЫностей у формах розвитку, протирiч результа^в поспiдовних фаз модерызацм (на-приклад, суттево рiзнохaрaктерний вплив вве-дення християнства для вищо[ епiти сусптьства та ординарного населення).
2. Нaявнiсть iсторичних зaкономiрностей щодо ю-нування держави в оточены потужних iмперiй, про-тоiмперiй, послмперй у формi к провiнцiй, особлива роль Ыозем^в в якостi к керiвникiв як представни-кiв iмперського впливу, поспiдовноí' марпна^зацм та тУзацп, розвитку вiтчизняного сyспiпьствa, колаба-рaцiонaпiзмy провiнцiйноí' влади.
3. Формування надзвичайного фюкального тиску у формi «квазюкупафйно[» конфiскaцiйноT данини, як правило, вихщного кроку щодо прове-дення «квазюкупац^них» реформ, спрямованих на посилення економiчного визиску народу.
4. Гiбридизaцiя вищо[ влади, опiгaрхiчного бiз-несу, кримЫа^тету, к синкретизм.
5. «Бaгaтоповерховiсть» влади та бiзнесy, на-явнiсть явища «aвтономiзaцм» окремих м ланок вщ основного моза[чного тiпa державно[ влади, к
Ытенсивна системна тУзафя, розвиток неформально! кпановоТ оргаызацм.
6. «Привaтизaцiя» «автономною» владою екс-плуатацм pecypciB впади (адмУстративних перш за все) у вузько кланових iнтeрeсaх.
Як вiдомо, формування КиТвськоТ Pyci вщбу-вапося в оточены степових iмпeрiй, вппив яких сформував залежний, мaргiнaпьно-гiбридний (змiшaний) характер сусптьства (в попiтичномy, eкономiчномy, вйськовому, рeпiгiйномy, культурному вiдношeннi тощо), його наступну метаморфозу в iмпeрських, постiмпeрських умовах.
Bихiднi конкретноНсторичы витоки явища «автономно! лньовоТ елп"ноТ влади», тобто формування закритих, замкнених, тЫьових aнкпaвiв влади з монополiзaцieю нaйбiпьшого обсягу владних повноважень, отриманих офщйно чи захоплених неофщйно, всeрeдинi офщйноТ влади на вп"чиз-няному сyспiпьномy простора зв'язaнi з утвер-дженням влади нормандськоТ вeрхiвки у КиТвсьмй Pyd. Так, згiдно з пiтописом «Повiсть минулих пiт», близько 862 р. слов'янськ та фiнськi племена Псковсько-НовгородськоТ зeмпi закликали на князювання Рюрика (регрика) - представни-ка скандинавськоТ аристократм. У пiтописy говориться, що посланц слов'ян сказали: «Земля наша велика и обильна, а наряда (тобто порядку) в ней нет». Фактично мова йшла про укладення ряду - усного договору мiж аристократом зi Сканди-навм та елтою слов'янських племен.
Цей литопис створив протягом 1112-1113 рр. ieродиякон Печерського монастиря Нестор (рк народження невщомий, помер у 1114 р.), ви-користавши вiзaнтiйськi хронiки 1оанна Малали, Георпя Амартола, розповiдi боярина Яна Виша-тича, монaстирськi записи та джерела. I гумен Видубицького монастиря Сильвестр надав «Повют минулих лю> бiльш сучасного вигляду, а ^умен Мойсей з цього ж монастиря подовжив лг топис до 1200 р.
Саме поява на Рус перших князiв скандинав-ського походження та Тхых збройних дружин стала пщфунтям так званоТ «норманськоТ теорм» походження дeржaвностi на слов'янсьюй зeмлi. Добре вiдомо, що для вивчення та aнaлiзy ста-родaвнiх лiтописiв та написання повноТ юторм Ро-СйськоТ iмпeрiТ до Росп були зaпрошeнi ымець-к вчeнi. Один з них - Г. Байер (1654-1738), член Академм наук у Сaнкт-Пeтeрбyрзi з 1725 по 1738 р., вважаеться фундатором ^еТ теорм. А.
Шльоцер (1735-1800) упродовж шести роюв вивчав «Повють минулих лiт», дiйшовши висно-вку: варяги на Pyci були для державних структур важливим, але допомiжним елементом - вй-ськовою кастою. Г. Мтлер (1705-1783) зiбрав велику колекцш Konié старовинних джерел з ic-торГ( Pyci, oригiнали яких тзыше були втраченi.
Аналiз пщпиЫв у договорах 911 та 944 рр., укладених з Новим Римом ^затчею) ки!вськи-ми князями Олегом та 1горем, показав, що в них вщповщно 80 i 68% iмен вйськово! верхiвки були явно варязькк Карл, Роанд, 1гелд, Анун, Алдан, Фарлаф та Ы. Були з-пoмiж iмен ще й 1ран-cькi: Сфандр, Прастен, 1стр тощо, а також ктька слов'янських iмен.
На початку VII ст. Хозарський каганат, що про-юнував близько 300 рoкiв (контролював зем-лi вiд Каcпiю, пониззя Волги до Схщного Криму, Пвычного Кавказу i Приазов'я), пiдкoрив племена полян, Сверян, радимичiв, в'ятичiв та iн., при-мусивши !х сплачувати легку данину. У цей перioд хозари oвoлoдiли й частиною Кримського твост-рова. Водночас вони прикривали Русь вщ набiгiв кoчiвникiв, стимулювали розвиток тoргiвлi. Будучи союзниками Вiзантi'í, хозари сприяли проник-ненню грецько! культури на Русь [1, с. 117-235].
Торпвля Хозарсько! iмперií' з Арабським ха-лiфатoм, з !! попитом на хутра та рабiв, спонука-ла хозар до розширення контролю на лicoвi тери-торГ( Схщно! бвропи з метою стягнення пoтрiбних тoварiв шляхом оподаткування. Проте непевнють бiльшocтi повщомлень «Пoвicтi временних лiт» про податки, що слов'янськ племена платили хо-зарам, ставить пiд cyмнiв i точнють вказiвoк на са-мi племена слов'янських данникiв хозар, зокрема тих, що пов'язуються з теритoрieю Укра!ни, а саме: полян, древлян та Сверян. Що, однак, ц повщо-млення заcвiдчyють з певнютю, так це саме дан-ницький статус слов'янських племен Хозарсько! iмперi!. Отже, про !хню cамocтiйнy участь у мжна-рoднiй тoргiвлi у той час не могло бути й мови, хоч би в одному арабському джерелi i говорилося про появу ыбито слов'янських (саклабських) куп^в у Багдадк Багдад знав cаклабiв лише як невтьни-юв: во!ыв, eвнyхiв, наложниць. Але араби цим словом називали русявих людей з твноч^ а до них належали протослов'яни, угрофЫни i скандина-ви. Отже, люди i територм' люв Укра!ни продовжу-вали залишатися осторонь цивiлiзoванoгo життя, що уже Автора тиcячoлiття icнyвалo на yзбережжi
та в степах. Степовi держави й спрaвдi мали об-меженi можпивостi для пщкорення та утриман-ня влади на люових територiях. Утiм це ж сприя-ло або в усякому рaзi не заважало проникненню у люи Схiдноí' бвропи Ыших, краще пристосованих до пересування люами пошyкaчiв багатств Араб-ського хaлiфaтy. Це були мореплавцНдобичники-кyпцi з Бал^йського моря, вiдомi у Схщый 6вропi пiд назвою вaрягiв.
Базова щея теорм походження Pyсi О. Прща-ка полягае у тому, що пбриды кyпецько-пiрaтськi угруповання варяпв, як форми пбридизацм влади, як були активними у Схiднiй Европу початково були винятково професйними об'еднаннями кyпцiв та aвaнтюристiв, як переспiдyвaпи впaснi мате-рiaпьнi вигоди i не мали нaцiонaпьного характеру, а тому були багатонацюнальними за складом i не переспiдyвaпи жодних нацюнальних чи культур-них цтей. Утворення Pyсi з центром у Киeвi стало випадковим результатом дм численних факто-рiв, серед яких чтьну роль вiдiгрaпи економiчнi та попiтичнi заходи варязьких ватажюв. I початком нaцiонaльноí' юторм схщнослов'янських нaродiв Русь стала через слов'яызацш прaвлячоí' верхiв-ки та проведення кyльтyрнот попiтики - прийнят-тя православ'я, сaкрaльнот церковнослов'янськоí' мови та писемностк
Про рiвень визиску населення окупафйних кра-[н варягами свщчить такий факт: собор 8пископiв 888 р. у м. Мец доповнив молитву про спасн-ня такими словами: «..^ вiд жорстокостi нормаыв урятуй нас, Господи!».
Був започаткований спосб квaзiокyпaцiйного прaвпiння, що генетично вщтворюеться у наступ-них фазах розвитку сусптьства, заснований на вкрай асиметричному розпод^ ВВП кра^и, мо-нопопiзaцií' доступу до сyспiпьних ресурсв, обме-женому рiвнi життя, споживання тощо. Данина, як своерщний спосб акумуляцм доходiв ппaтникiв по-датюв i який за характером стягнення у формi «по-люддя» адекватний до окyпaцiйнот контрибуцм, ю-торично заклав форму крайнього виснажливого тиску на доходи основного контингенту населення.
Принциповим кроком щодо дослщження тЫг зафйних особливостей влади е виявлення юто-ричних умов диферен^ацм м на окремi сегменти, зокрема подiлy м на вищий (елiтний) прошарок, функцюнально iзольовaний, aвтономiзовaний вiд ординaрноT влади, тобто формування тУзую-чих вщносин мiж замкненим колом пaнiвноí' нор-
мaндськоí' верхiвки до ординaрноT родоплемЫ-ноí' слов'янськоí' влади. Ця державнють попервах мала особливу форму, властиву сусптьствам переходовоí' доби. Варто прийняти вдале визна-чення О. О. Мельниковот сyспiльного ладу Дав-ньорyськот держави IX - бiльшоí' частини Х ст. як дружинного. Бо паывний елтий прошарок тaкоí' держави складався з верхiвки княжоí' дружини, дружинники протягом тривалого часу складали елементарний апарат управлЫня, вони ж збира-ли данину i чинили суд.
Наступну й набагато численышу категорш па-нiвноT верстви становили бояри. Основних дже-рел формування цieт верстви пaнiвного прошарку було два. Переважна частина боярства виросла з родоплемiннот знай що осщала на землю або з ласки князя, або на власний ризик. 1ншим дже-релом складання боярства були надання великого князя й мюцевих князiв, починаючи з 40-х рр. XII ст. Бояри з часом перетворилися на великих землевласниюв. Лтописи й iншi джерела, зокрема aрхеологiчнi, доводять, що боярство було со^ально диференфйоване. Так, лiтописцi подг ляють кильке i галицьке боярство на великих i малих. Подiбно до князiв, великi й бaгaтi бояри мали свок вaсaлiв з числа малого боярства i дрyжинникiв. Верхiвкa дружини також перетво-рювалась на боярство, зливаючись iз ним.
Бояри не були софально однорiдними, i це по-значалося на родi к занять. З великих бояр ви-ходили дворськi (керiвники княжого двору), ти-сяцькi, що були в^ськовими урядовцями, часом начальниками мюта чи округи, печатники (кан-цлери). Мaлi бояри стояли на нижчих сходин-ках княжого апарату. Вони були соцькими, де-сяцькими, дворецькими, Гунами, огнищанами. Близько до бояр стояли дружинники, стaршi серед яких перетворювалися на тих же бояр. Боярство було динaмiчним станом, пос^йно розша-ровувалося, переходило вщ цивiльного життя до в^ськового, хтось збагачувався. Хтось зyбожiв, перетворюючись, подiбно до князiв, на iзготв.
За висновками iсторикiв, на Рус форми вели-коT влaсностi розвивалися шляхом «окняжЫня» земель i обкладення вiльних общинникiв дани-ною, що поступово переростала на феодальну ренту. Приватна некнязiвськa земельна влас-нють складалася в основному за рахунок роз-шарування сyсiдськоí' общини, з якот видiлялися селяни, що мали добрi нaдiли, частина яких iз ча-
сом перетворилася на фeодалiв, а також шляхом земельних пожалувань васалам, спочатку з боку князiв, а далi й бояр. У феодальному суспiльствi у землевласниюв переросли й плeмiннi вожд^ ко-трi зумiли пристосуватись до нових умов життя.
Про наявнють суттевих протирiч мiж вищою («ел^ною») владою князя i сeрeднiм прошарком (плeмiнними вождями) в КиТвсьмй державу що не могло не мати чисельн тiнiзацiйнi наслiдки i фор-ми прояву, свщчать обставини загибeлi князя Iгоря вiд деревлян. М. Брайчевський вказував, що причиною загибeлi князя була зовам не спроба вдру-ге чи втрете зiбрати данину. По-перше, деревля-ни розумти прийняття Iгорeм християнсько! вiри як зраду. По-друге, вони протестовали проти на-сильницько!, руйывно! полiтики норманських кня-зiв Киева. У деревлянського князя Мала, напевне, було власне бачення вщносин центру та перифе-рй - своeрiдна полiтична програма, ядром яко! мiг стати не приму i диктат, а договорiв (ряд). Адже не-випадково у вйську Iгоря не було деревлян.
3 лтопису вiдомо, що одыею з початкових форм експлуатацм зeмлi в Давньоруськiй дeржавi до-феодально! доби було «кормлЫня» як автономна форма рeалiзацй влади, коли князь дарував васа-ловi право збирання данини або ТТ частини на свою користь з ^е! чи Ышо! волост без права володЫня самою волостю. Так, князь !гор вiддав у кормлiння зeмлi плeмiнниx об'еднань древлян i уличiв своему ближньому воeводi Свенельду. Це викликало не-вдоволення княжих дружинниюв, котрi з обурен-ням мовили своему князевк «Се дал еси единому мужеве (занадто) много». Йшлося про збирання людьми Свенельда так званого полюддя.
Отже, першим засобом господарського освоен-ня земель було «полюддя»: поТздки княжих i бояр-ських дружинникiв у пiдвладнi зeмлi для стягання данини i годування там за рахунок населення до-ти, доки данина не буде зiбрана. У творi сучасника !горя (912-944), вiзантiйського iмпeратора Константина Багрянородного «Про управлЫня iмпeрi-ею», описано збирання полюддя на Рус в тi часи. Полюддя годувало государя й княжу дружину про-тягом половини року, накопичувало запаси продо-вольства на другу його половину. Навгть коли полюддя в часи Володимира Святославича було в основному замЫено даниною, його продовжували збирати навколо Киева для потреб дружини.
Утворення вихщного тренду розвитку, що обу-мовлюе наступний розвиток тУзацйних зако-
HOMipHOCTeé сусптьства, не визначае наявнос-т фатального шляху сходження до тУзацйних руйнувань систем упрaвлiння, владних, пeрeдусiм, жорсткого причинно-нaслiдкового зв'язку, зокрема Miœ aвтономiзaцieю владних вiдносин та !х тiнiзaцieю. Перетворення окремих вaрiaбeльниx ланок тУзацйного тренду на базис своерщно! де-тУзац^но! вакцинацй тУзацйно! дисфункцм' державного упрaвлiння, виходу за мeжi вузького простору тУзацйних обмежень, накладених виxiдним вiдношeнням, цтком можпиве i перспективно, на-приклад на шляху впровадження спрaвжнix де-цeнтрaлiзaцiйниx реформ [3]. Запровадження так званого «козацького управлЫня», «козацького реформування» зокрема, дозволило, використо-вуючи наявн структури розвитку, забезпечити Ы-ший функцiонaльний поворот до зменшення про-тистояння ланок упрaвлiння, а звщси i дeтiнiзaцй систем упрaвлiння.
Висновки
Нaявнiсть стiйкиx зaкономiрностeй вщтворен-ня кризових явищ в систeмi державного управ-лiння, влади вимагае дискурсивного дослщження причин такого вщтворення, зокрема пошуку його виxiдного вщношення - первинно! кпiтини, в яюй, як в зародку, зосeрeджeнi основы майбутн протирiччя кризових явищ у сусптьства його тг ызацм', aвтономiзaцiï, розвиток яких залежить вiд стадп iсторичного розвитку.
Такою виxiдною кaтeгорieю теорм', як Ыстру-мента дослщження особливостей тУзацм вг тчизняних сусптьних процeсiв, результату на-уково! ппотези, початкового етапу дедуктивного руху до^дження вiд духовно абстрактного до духовно конкретного, е кaтeгорiя явища «авто-номностi тЫьово! «елто!» влади в сeрeдовищi само! вeрxiвки влади, м вiдмiннiсть вiд офщйно!, aмбiвaлeнтнiсть вeрxiвки влади.
Bиxiднi конкрeтно-iсторичнi витоки явища «автономно! лньово! елп"но! влади», тобто формування закритих, замкнених, лньових aнклaвiв влади з монополiзaцieю нaйбiльшого обсягу владних по-вноважень, отриманих офiцiйно чи захоплених не-офiцiйно, всeрeдинi офУйно! влади на вп"чизняно-му суспiльному просторi, зв'язан з утвердженням влади нормандсько! вeрxiвки у Ки!всьюй Pусi.
Був започаткований споаб квaзiокупaцiйного прaвлiння, що генетично вщтворюеться у наступ-них фазах розвитку сусптьства, заснований на
вкрай асиметричному розподiлi ВВП кра'ни, мо-нополiзaцiï доступу до суспiльниx ресурав, обме-женому piBHi життя, споживання тощо. Данина, як своерщний споаб акумуляцм' доxодiв плaтникiв по-дaткiв i який за характером стягнення у формi «по-люддя» адекватний до окупа^йноТ контрибуцм', ю-торично заклав форму крайнього виснажливого тиску на доходи основного контингенту населення.
Принциповим кроком щодо дослщження лнг зацЯих особливостей влади е виявлення юто-ричних умов диферентацм' ïï на окрeмi сегменти, зокрема подiлy ïï на вищий (eлiтний) прошарок, функцюнально iзольовaний, aвтономiзовaний вiд ординарно!' влади, тобто тУзую^ вiдносини мiж замкненим колом паывно'!' нормандсько!' вeрxiвки до ординарно!' родоплемЫно'!' слов'янсько!' влади.
Утворення виxiдного тренду розвитку, що обу-мовлюе наступний розвиток тiнiзaцiйниx зако-номiрностeй сyспiльствa, не визначае наявнос-тi фатального шляxy сxоджeння до тiнiзaцiйниx руйнувань систем yпрaвлiння, влaдниx, переду-сiм, жорсткого причинно-нaслiдкового зв'язку, зокрема мiж aвтономiзaцieю влaдниx вщносин та ix тУза^ею.
Запровадження так званого «козацького yпрaвлiння», «козацького реформування» зокрема, дозволило, використовуючи наявн структури розвитку, забезпечити iнший функцюнальний поворот до зменшення протистояння ланок управляя, а звщси i детУзацм' систем yпрaвлiння.
Список використаних джерел
1. Eкономiчнa iсторiя Укра'ни : у 2 т. / авт. кол. : Т. А. Балабушевич, В. Д. Баран, В. К. Баран та Ы. / НАН Укра'ни, 1н-т iсторiï Укра'ни. - К. : Нка-Центр, 2011. - Т. 1. - 696 с.
2. Предборський В. А. «Автономна тЫьова держава» як загроза нацюнальнм безпец / В. А. Предборський // Формування ринковиx вщносин в Укран : зб. наук. пр. Наук.-дослщ. eкономiчного Ы-ту Мiн-вa економЬ ки Укра'ни. - К., 2016. - Вип. 1. - С. 3-7.
3. Предборський В. А. Козацьк реформи як репрезентант детУзацмного тренду сyчaсниx сyспiльниx реформ / В. А. Предборський // Формування ринковиx вщно-
син в Укра'н : зб. наук. пр. Державного наук-дослщ. ¡н-ту iнформатизацií та моделювання економки МЫеко-номрозвитку Укра'ни. - К., 2018. - № 2. - С. 3-12.
References
1. Ekonomichna istoriia Uknainy : u 2 t. / avt. kol. : T. A. Balabushevych, V. D. Baran, V. K. Baran ta in. / NAN Ukrainy, In-1 istorii Ukrainy. - K. : Nika-Tsentr, 2011. - T. 1. - 696 s.
2. Predborskyi V. A. «Avtonomna tinova derzhava» yak zahroza natsionalnii bezpetsi / V. A. Predborskyi // Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini : zb. nauk. pr. Nauk.-doslid. ekonomichnoho in-tu Min-va ekonomiky Ukrainy. - K., 2016. - Vyp. 1. - S. 3-7.
3. Predborskyi V. A. Kozatski reformy yak reprezentant detinizatsiinoho trendu suchasnykh suspilnykh reform / V. A. Predborskyi // Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini : zb. nauk. pr. Derzhavnoho nauk-doslid. in-tu informatyzatsii ta modeliuvannia ekonomiky Minekonomrozvytku Ukrainy. - K., 2018. - № 2. - S. 3-12.
Даш про автора Предборський В.А.,
професор кафедри фЫансового права та фюкаль-ного адмУстрування, Нацюнальна акадeмiя внутрш-ых справ, д.е.н., професор пл. Солом'янська, 1, м. Ки'в-ДСП, 03035, Укра'на e-mail: [email protected]
Данные об авторе Предборский В.А.,
профессор кафедры финансового права и фискального администрирования, Национальная академия внутренних дел, д.э.н., профессор пл. Соломенская, 1, г. Киев-ДСП, 03035, Украина e-mail: [email protected]
Data about the author Predborskij V.,
professor of the Department of Financial Law and Fiscal Administration, National Academy of Internal Affairs, Doctor of Economic Sciences, Professor 1, Solomianska Square, Kyiv, 03035, Ukraine e-mail: [email protected]
