CC BY
12
МАШШБКМНЮМШН!!
ИВДВВВИВВВВВЯНВ еВДНВИНКИ
http://doi.org/10.5281/zenodo.3446575
ПРЕДБОРСЬКИЙ В.А.
«Автономне» тiньове двосвладдя: генеза та фактори розвитку
Предметом домдження е теоретичн'1 аспекти одного ¡з стрижневих елементв теорИ' тЫзацП влади - причини та фактори формування ТТ т1н1зац1йно'Т, двоютоТструктури, довгострокового тренду двоевладдя влади.
Метою до^дження е визначення змсту причин наявност ¡сторичного тренду - формування за сучасних умов нелептимно-кланово'Т«автономноТ» орган'зацп тньовоТ влади як своер'щно'Т л-бертар'ансько'Т модел1 розвитку у втчизняних умовах.
Методи досл'!дження. У робот використана сукупнсть наукових методов / п1дход1в, у тому чис-л'1 системний, структурно-функцональний, ¡сторичний, лопчний, що дозволило забезпечити кон-цептуальну еднсть дослдження щодо виюдних умов формування тньовоТ влади.
Результати роботи. У статт'1 обГрунтовано необхТдн'ють пошуку причин т1н1зац1йного двоевладдя, виявлення законом1рностей т1н1зацИ' владних механ'зм'в в УкраТн через наявнсть т1н1зац1йного тренду походження форми влади.
Галузь застосування результате. Система наук ¡з смейства галуз\ державного управлння, широке коло методолопчних аспектв соц\ально-економ\чних, правових наук з проблем дисфунк-цйного розвитку об'екта досл'щження.
Висновки. Основн пдсумки дослдження, Тх теоретичн'1 результати слд звести до наступних ви-сновк\в: 1) мегапроблемою дослдження функцюнування т'/н'/зац'йних владних механ'зм'в е вихд-н т\ньов'1 протир'мчя влади, зокрема формування «автономного двоевладдя» влади; 2) одним ¡з принципових висновк\в дослдження е висновок про те, що /сторична лопка Генези та розвитку «автономного» тньового двоевладдя влади, сучасного сектора р1зко'Т асиметр'ТТ в доходах, ¡нсти-туцйноТ недемократичност'1, паразитарност'1, системноТ корупцн, позанормативного регулювання внутр'шнТх вдносин («внутр1шньоавтономне звичаеве право», що адаптуе до своТх вимог «зовнш-не» право офТцйно'Т держави) - це посилення системноТ загрози щодо загострення протир'м мТж владою та суспльством.
Ключов-! слова: вихТднТ умови формування тньового двоевладдя кланово-олТгархТчно'Т влади, багатовковий тренд розвитку «автономного» тТньового двоевладдя, тньове парасуспльство.
© ПРЕДБОРСЬКИЙ В.А., 2019
Формування ринкових вщносин в УкраУж №7-8 (218-219)/2019
7
ПРЕДБОРСКИЙ В.А.
«Автономное» теневое двоевластие: генезис и факторы развития
Предметом исследования являются теоретические аспекты одного из стержневых элементов теории тенизации власти - причины и факторы формирования ее тенизационной, двойственной структуры, долгосрочного тренда двоевластия власти.
Целью исследования является определение содержания причин наличия исторического тренда - формирование в современных условиях нелегитимно-клановой, «автономной» организации теневой власти как своеобразной либертерианской модели развития в отечественных условиях.
Методы исследования. В работе применяется совокупность научных методов и подходов, в том числе системный, структурно-функциональный, исторический, логический, что позволило обеспечить концептуальное единство исследования относительно исходных условий формирования теневой власти.
Результаты работы. В статье обосновывается необходимость поиска причин тенизационного двоевластия, выявления закономерностей тенизации властных механизмов в Украине через наличие тенизационного тренда происхождения формы власти.
Отрасль применения результатов. Система наук из семейства отрасли государственного управления, широкий круг методологических аспектов социально-экономических, правовых наук относительно проблем дисфункционального развития объекта исследования.
Выводы. Основные результаты исследования, их методологические результаты можно свести к следующим выводам: 1) мегапроблемой исследования функционирования тенизационных властных механизмов являются исходные теневые противоречия власти, в частности формирование «автономного» двоевластия власти; 2) одним из принципиальных выводов исследования является вывод о том, что историческая логика генезиса и развития «автономного» теневого двоевластия, современного сектора резкой асимметрии в доходах, институциональной недемократичности, паразитарности, системной коррупции, позанормативного регулирования внутренних отношений («внутреннее автономное обычное право», что адаптирует к своим требованиям «внешнее» право официального государства) - это усиление системной угрозы обострения противоречий между властью и обществом.
Ключевые слова: исходные условия формирования теневого двоевластия кланово-олигар-хической власти, многовековой тренд развития «автономного» теневого двоевластия, теневое параобщество.
PREDBORSKIJ V.A.
«Autonomous» shadow dualty: genesis and development factors
The subject of research is the theoretical aspects of one of the pivotal elements of the theory of power shadowing - the causes and factors of the formation of its shadow, dual structure, long-term trend of the dual power of power.
The purpose of the study is to determine the content of the reasons for the presence of the historical trend - the formation in the present conditions of the illegitimate-clan, «autonomous» organization of shadow power as a kind of libertarian model of development in domestic conditions.
Methods of research. The work uses a set of scientific methods and approaches, including system, structural, functional, historical, logical, which allowed to provide a conceptual unity of research regarding the initial conditions of the formation of shadow power.
Results of the work. The article substantiates the need to search for the causes of tenizational dual power, to identify patterns of shadowing of power mechanisms in Ukraine through the presence of a tenizational trend of the origin of the form of power.
Application of results. The system of sciences from the family of the field of public administration, a wide range of methodological aspects of social and economic, legal sciences on the problems of dysfunctional development of the research object, the investment aspect of the security policy.
Conclusions. Basic results of research, their methodological results can be taken to the next conclusions: 1) the megaproblem of studying the functioning of shadowing power mechanisms is the initial shadow contradictions of power, in particular the formation of an «autonomous» dual power of power; 2) one of the principal conclusions of the study is the conclusion that the historical logic of the genesis and development of «autonomous» shadow diarchy, the modern sector of sharp asymmetry in income, institutional undemocratic, parasitic, systemic corruption, internal regulation of internal relations («internal autonomous customary law», which adapts the «external» law of the official state to its requirements) - this is an intensification of the systemic threat of the aggravation of contradictions between the government and society.
Keywords: initial conditions for the formation of the shadow diarchy of clan-oligarchic power, the centuries-old trend of development of the «autonomous» shadow diarchy, the shadow para-society.
Постановка проблеми. Системы процеси деградаций деформацм' соцiально-економiчниx про-це^в, розвиток чинниюв кризово''' регресм' влади, системна коруп^я обумовлюють високу ступЫь гальмування проце^в реформування сусптьних вщносин, необхщнють вивчення сутност сучасних домЫуючих тЫьових владних впливiв, зокрема причин i факторiв тЫьово'!' оргаызацм' влади, iмпе-ративiв щодо ефективних засобiв ïï обмеження та посилення тЫьово'!' резистентность
Необхщнють застосування ефективних засобiв протидм' тЫьов^ владi знайшла вщображення у ря-дi важливих законодавчих, нормативно-правових ак^в держави, таких як: проекти сучасного зако-нодавства щодо протидм' корупцм', Закони Укра'ни «Про засади державно!' антикоруп^йно'!' полГти-ки в Укра'У на 2014-2017 роки» (2014), «Про засади запоб^ання i протидм' корупцм'» (2011 ), Указ Президента Укра'ни «Про невщкпады до-датковi заходи щодо посилення боротьби з ор-ганiзованою злочиннiстю i коруп^ею» (2003, № 84/2003), проект Державно''' програми детУза-цм' економки, Указ Президента Укра'ни «Про пер-шочерговi заходи щодо детiнiзацiï економки та протидм корупцм» (2005, № 1615/2005), постанови КабЫету МУстрю Укра'ни з питань вщсте-ження процесiв тУзацм' економiки та розроблення рекоменда^й щодо обмеження fi зростання, цтий ряд вщомчих актiв тощо.
Анал'1з досл'!джень та публiкацiй з проблеми. До в^чизняних дослщжень з тЫьо-во''' влади вщносяться працi В. Д. Базилевича,
A. В. Базилюка, О. I. Барановського, В. М. Боро-дюка, Г. С. Буряка, З. С. ВарналТя, А. С. Гальчин-ського, Я. Я. Дьяченка, С. О. Коваленка, I. I. Мазур,
B. О. Мандибури, О. В. Турчинова та ¡н. Значний
внесок у розробку адмУстративно-правових i кримЫально-правових аспектiв протидм корупцм, тЫьово! влади зробили в^чизняы вченi-юристи.
У той же час, у зв'язку з недостатым систем-ним вивченням явища тiньового двоевладдя, йо-го Генези, метаморфози окремих форм та стад^, причин i факторiв його розвитку, засоби ефек-тивного обмеження тiньових процесiв потребу-ють подальшого спецiального дослiдження.
Метою статл е подальший розвиток теоретичного вивчення сутност тiньового двоевладдя, зокрема лопкоНсторично! метаморфози форм тньо-во! влади вiд юторичних явищ, притаманних часу давньоки!всько! Рус до сучасних паразитарних «ав-тономних», тiньових елiтних владних утворень.
Виклад основного материалу. 1сторичний аналiз широко! низки в^чизняних суспiльних трансформацiй свщчить про наявнiсть с^йко-го вщтворення суттевих протилежностей Ытер-есiв влади i широких верств населення у виборi способiв, вихiдних напрямкiв i засобiв модерыза-цГ! державно-владно! сфери. Черговi сподiвання на задоволення справжнього споконвiчного на-цiонального iнтересу щодо вивтьнення потужних нацiональних продуктивних сил, зняття з !х розвитку юторичного зароку щодо деформацм влади та системних жорстких обмежень на ефек-тивнють державно-владних р0ень лишаються невиправданими, вiдбуваeться лише модифка^я гальмiвних протирiч, змiна модерызовано! форми протистояння влади та сусптьства. Пошук причин наявностi закономiрностей на обмеження глиби-ни суспiльних реформацiй обумовлюе необхщ-нiсть дослiдження особливостей !х механiзмiв, зокрема фундаментальних для сусптьства протирiч процесiв його модерызацм, причин i факторiв вщ-
творения в них потужноТ системи со^ально( деградаций зaкритоcтi, тУзац^но[ aсиметричностi, зокрема щодо вiдносин влади та сусптьства.
Особливостями структури вп"чизняно( вихщно( моделi державноТ лньово[ влади, котра будувала-ся на послaбленнi, дегенерaтивностi, неповноспро-можностi державного упрaвлiння, що зрештою i призвело до занепаду Ки^ько!' Pусi, було формування владно!' моделi щодо вiдношення влади до мешкaнцiв кра1ни як до населення фактично оку-повано(, пщкорено( кра1ни, а самих суб'eктiв iмплaн-товано( ззовнi державно( влади - як окупац^ного режиму, запровадження мaтрицi держави «остого бандиту» [1, с. 7-16], що поклала початок глибоко-му тУзац^ному державно-владному протирiччю. Це викликало явище дво1стосп влади - ввезено( експансм iнших кра1н i мюцево(, 1х протирiччя щодо рiзноí сусптьно[ ролi, рiзного вiдношення до про-зоростi державно-владних рiшень в тих юторич-них умовах. Це зв'язано з тим, як вiдмiчae А. В. Свг дзинський [2, с. 354-366], що вже рання ютсря схщнослов'янських племен зaсвiдчилa, що, виходя-чи iз внутрiшнiх та зовышых особливостей, сво1ми силами виробити структури, потрiбнi для ефектив-но( державно( самооргаызацм, цi племена були не здатнк Лише поява добре оргаызованих i войов-ничих зaгонiв зi Скандинав» стимулювала держа-вотворчi процеси, при цьому центром (х формування стала Наддыпрянщина завдяки економiчному чиннику - дедaлi бiльшому освоенню водного шляху «з варяг у греки», який значною частиною йшов Дыпром. У результaтi виникла Ки1вська Русь, яка об'еднала ран0е розрiзненi племена. Завдяки ви-пдному геогрaфiчному розташуванню i войовничiй енергм князiв зрештою Ки1вська Русь набула на-вiть форми iмперií, але у зв'язку з подальшим все бтьшим розчиненням скандинавського елемен-ту в слов'янському середовищi вона постала перед проблемами державотворчого характеру, як стали суттевою складовою генотипу укра1нського суспiльствa. При цьому перед великим князiвством виникала низка принципово нових питань: 1) ле-гiтимiзaцiя влади, поширено( на ва проукра1нськ князiвствa (всю Ки1вську Русь); 2) способи пере-дaчi влади нащадкам; 3) методи збору данини з малих князiвств; 4) формування дружини великого князя i його стосункiв з дружинниками; 5) встанов-лення единих принципiв управлЫня в усiй держaвi.
Особливiсть юторичних шляхiв утворення лньо-вого «aвтономiзму» у вiтчизняному суспiльствi -
тобто наявнють двох ешелонiв влади - першо(, офМйно[ (скандинавського походження) i друга, в знaчнiй мiрi лньово(, що складалася з мю-цевих елементiв - прослiдковуeться на мехаыз-мi повноважень щодо збору додаткового продукту, зд^снення судiйських функцй прийняття важли-вих суспiльних р0ень. Так, на вiдмiну вiд давньо-русько( системи двоевладдя1, у феодально 6вропi принцип делегування повноважень розповсюджу-вався в ieрaрхií феодального управлЫня «звер-ху донизу». Кожний наступний вищий рiвень передавав управлЫськ функцм нижчому рiвню. «Верхнi поверхи» державно-владно( управлЫсько( трамг ди децентрaлiзують упрaвлiння, найнижчий рiвень здiйснюe вс функцм керiвництвa безпосередньо.
Система, що виросла з полюддя, дае прямо про-тилежний результат: давньоруський князь не передав сво1м пщлеглим повноваження щодо збору додаткового продукту, зд^сненню судiйських функцiй тощо. Пiдлеглi знаходяться разом з ним, вс влaднi рiшення приймае сам князь. Однак без-посередне керiвництво повсякденним життям сус-пiльствa, взаемодга з кожним окремим племенем або громадою князь не зд^снюе взагал^ вiн за-лишае це родовим або племЫним владним структурам. Таким чином, всередин жорстко централг зованих дaвнiх вiтчизняних структур, на низовому рiвнi упрaвлiння, ми бачимо найповышу aвтономiю, що сформувало генетичну матрицю aвтономiзму на вiтчизняному сусптьному просторi [4].
Закладений у перюд дaвньокиíвськоí держави вихiдний мехаызм привласнення додаткового продукту сформував юторичну логiку розвитку, що виявилася у подальше розбудовi економiчноí основи автономно( тЫьово( квaзiелiтноí влади. Зiбрaти додатково продукт у формi «окупафй-но1» данини можна було тiльки шляхом «полюддя», тобто з'явившись разом зi всieю дружиною: пiддaнi платили податки лише при наявност без-посередньо( загрози застосування в^ськово( сили. Князю необхщно було в ходi полюддя ре-aлiзувaти сво( права, i тiльки з'явившись разом з в^ськом, вiн мiг забезпечити виконання свое(
1 Двоевладдя - змшана пбридна владна пол/структура з розвинутою асиметрею дискурсивного та мате-ральних модус\в [3], що вдбивае ¡снуюче, р1зного роду ¡нтенсивносл, протир1ччя м1ж ¡нтересами правлячих по-л1тико-економ1чних клаав сусптьства, коли за оф1ц1йни~ ми владними позиц1ями оф1ц1йно'Т влади д1е пбридно при-хована, оф1ц1йно не визнана як правлячий суб'ект влади ТТ структура, що доповнюе чи дом1нуе (в аспект/ модуав) над першою. «Друга» т1ньова влада е структурою (в аспектт модуав) обмеження, протидТТ або знищення ¡нсти-туцйноТ структури оф1ц1йно'Т влади.
функцп щодо збирання данини. Саме поеднання князя через своерщний cоцiально-економiчний симбюз з дружиною створювало цю можливicть, ыяке iнше делегування повноважень не давало можливють це здiйcнити: добре вщомий приклад ¡з князем 1горем показуе, чим закiнчилоcя таке делегування повноважень, i насктьки пiдданi, у тому числГ мicцева влада, були не готовi та й не здатн виконати владнi фicкальнi функцп.
Принципового значення для подальшого розви-тку протирiч матрицi «автономно!» тЫьово! влади на нацюнальному cуcпiльному проcторi, як наступ-ний синергiчний крок, мала Генеза моделi державного управлЫня в Хазарському каганатi в епоху вiд VII до Х ст., яка була перенесена на Грунт та визна-чила своерщнють моделi лньово! оргаызацй державно! влади як в Укра'У, так i в багатьох ¡нших кра!нах. lï сутнiсть виявляеться у формуваннi сис-теми державного правлiння, що iнодi називаеть-ся «двоевладдям»: номiнально на чолi кра!ни стопъ нацiональний лщер та мiсцевий владний клас, а за лаштунками оф^йно!, як вГртуально!, влади реаль-ний домiнуючий вплив на владн процеси здiйсню8 iудейська верхiвка (чи повернута в ¡уда!зм мiсцева елiта). «Двоевладдя» е найсуттевшим синергетич-ним тiньовим явищем, що найютотыше посилив проблему лньово! «автономно!» влади в УкраМ
Хазарська держава виникае в VII ст. внаслщок розпаду Схiдно-Тюркського каганату. У першу половину VIII ст. Хазарiя воювала з арабами, була ними пщкорена, але внаслщок смут всереди-н iсламського свiту (замiна халiфату Омейядiв на Аббасидiв) араби не змогли втримати панування в Хазарм, що призвело до певно! стабУзацм.
Подальшi кроки до формування матриц «автономно!» тЫьово! влади в ХазарГ( були зв'язанi, по-чинаючи з VI ст., з ¡нтенсивною еврейською ¡ммг грацieю. Першим поштовхом до цього спричинила грандiозна револю^я руху «маздакитiв», яка схо-пила 1ран i яку активно пщтримувала еврейська община 1рану (одна iз найвпливовiших на той час). Внаслщок поразки революцй велика частина з iранських ¡уде!в вимушена була ткати на Кавказ, в регiони, що належали тодi хазарам. До першо! хвилi емГграцм! приедналися потiм й Ыш^ що було викликано переслщуваннями евре!в у ВГзантм!, пiд час царювання 1рактя у VII ст. та Лева 1савра у VIII ст., а також, вiрогiдно, i економiчними потребами.
На межi VIII та !Х ст.ст. в Хазарй стався переворот, внаслiдок iудаï'зм став «державною релiгieю».
Реальна влада перейшла до правлячого прошарку сусптьства, що складався з нащадкiв евре!'в, котрi iммiгрували до Хазарй за хазарсько! знатi, яка була навернута в iудаï'зм. Офiцiйно на чолi кра!ни стояв каган iз давнього тюркютського роду, що сповщував ¡уда!зм. Але його влада була номЫальною, фактично кра!ною правив цар (бек) еврейського походження.
У !Х ст. влада Хазарм, яку деяк дослiдники ви-знають як одну з «наддержав» Схщно! бвропи у !Х-Х ст.ст., розповсюдилась на Схщноевропей-ський степ i прилеглi твнны областi, що належали слов'янам. ТодГ iзольоване князГвство ки!в-ських варяпв стало васалом общини хазарських ¡уде!в, яка за допомогою моделГ «двоевладдя» використовувала русГв i слов'ян у в^нах проти ВГзантп, християн i мусульман - шитв.
Згодом поширення матрицi двоевладдя набуло всезагального характеру, зокрема у европейських кра!нах, Америцi, значно синергетично посилилась його специфiчна ефективнiсть через наявнiсть таких явищ тЫьового двоевладдя [5], але вже на над-нацюнальному рГвы, як «свГтового лньового заку-люся» [6] та тЫьово! «корпократм» [7].
Свiтове тiньове закулiсся являе собою класичний приклад лньово! мегаструктури з вщносно спй-ким режимом самооргаызацм, цтюнютю динамГч-но! поведЫки, коли на основГ менш впорядкова-ного субстрату - нацiональних тЫьових структур - утворюються бтьш склады наднацюнальы тг ньовГ структури свтового закулюся [2, с. 25-26].
!сторичы витоки сучасно! ери становлення та розвитку основно! лн впливГв лньового свп"ово-го закулюся вщносять до часю створення компа-нГ! «Лондон Степлерс», що утворилася з «ОстЧнд-сько! компанГ! (1600 рк), яка була перетворена (з 1702 року) у «Британську ОстЧндську компаню» (БО!К). «Ост-Iндська компаыя» була найтюышим чином зв'язана зГ структурами чорно! ол^архнно! аристократ Венец! та Гену!, Орденом «Вене^й-сько! чорно! аристократм» ¡з Лондона.2 Найстар0 англГйськ Смейы клани tarif Чайлда, Томаса Папи-
2 «Чорна аристократия» - це корол'вськ та аристокра-тичн cim'ï 1талЦ Н1меччини, Швейцари, Великоï Британи, Францп, Голландп, ГрецН', кор1ння яких, з одн1е'1 сторони, зв'язане з венец1йськими олгархами хазарського походження, з друго'1 - з династ1ею Меров1нпв. «Чорна аристократ» зовншньо спов\дуе християнство, але таем-но ставиться з презирством до нього та в1дправляе своï рел1пйн1 ритуали як масонськ лож1. Меров1нги традицй-но спиралися на таемн1 ордени, зокрема «орден прио-р1в Сюну», який започаткував ц/лу потужну орган1зовану утаемничену мережу орден1в, у тому числi i масонських. Головною заявленою метою «ордену приорв Оону» е реставра^я династ'н Меровiнгiв та приведення правителя з ц/в! династ'И до влади над свтом.
льона, Монтегю, Мальборо, Paсселiв та гх родичiв у Сполучених Штатах, якi використовували органг зaцiйнi можливостi для подальшо( самооргаызацм нaднaцiонaльних тiньових структур цих компаый та стрiмко збaгaтiли на отумый торгiвлi, тепер отри-мали можпивють здiйснити дi8вий контроль над свп"ом через нову оргaнiзaцiю, вщому пiд назвою Комiтет 300 (Синдикат) [8, с. 68].
Наступний етап поширення та поглиблення структур свп"ового закулюся зв'язаний з виник-ненням у XVIII столпт клану Pотшильдiв, (х структур та Ыститулв як одних з головних суб'еклв мега-рiвня тiньового простору. Ротшильди вважали себе рiвними монархам, осктьки мали стaткiв бiльш, нiж вс короновaнi особи бвропи разом узятк За дея-кими оцiнкaми, статки ам'[ Pотшильдiв до 1940 року складали 500 млрд долaрiв (20 трильйоыв за сучасним курсом), тобто половину всього багат-ства США (у тому чи^ i банюв) на той час [9, с. 19].
У даний час бтьша частина свтового багат-ства контролюеться невеликою групою кпaнiв, якi ствроб^ничають у досягненнi сво^х комер-ц^них та полiтичних iнтересiв. До числа 1х вщ-носяться Ротшильди, Рокфеллери, Варбурги, Моргани, Шиффи, Астори, Банди, Буши, Колеси, Дюпони, 1тони, Фримени, Кенедi, Лi, Онaсiси, Рейнольдси тощо. Вони дшть через найпотуж-нiшу мережу рiзних взаемозв'язаних, часто не-формальних, недержавних оргaнiзaцiй, вщнос-ний вплив яких у США та Европ протягом часу змЫюеться [8, с. 562-564].
Вихiднi ще[ створення свiтового уряду народи-лися у товaриствi фaбiaнцiв-соцiaлiстiв. Засно-вник «Фaбiaнського суспiльствa» Сiдней Вебб та його дружина Беатрис написали книгу «Чоти-ри стовпи со^алютичного дому», в яюй викла-ли програму впровадження майбутнього мiжнa-родного соцiaлiзму при влaдi Единого свiтового уряду. Вона суттево не вiдрiзнялaся вщ принци-пiв, викладених Карлом Марксом в його «Кому-нiстичному маыфесш 1848 року. Piзниця iсну8 скор0 у способi 1х досягнення, аыж в 1х сутi.
Плани фaбiaнцiв нiколи не публiкувaлися пiд особистими iменaми членiв товариства (а серед них були Джордж Бернард Шоу, Вебби, Енн Без-ант, Джон ГолсуорЫ, Р. Г. Тaунi, Герберт Уельс, Гарольд Ласю), а лише вщ iменi aнaлiтичних цен-трiв i дослiдницьких оргaнiзaцiй. Нaйбiльш вщо-мим друкованим виданням Фaбiaнського товариства е журнал «Економют».
Пюля Першо'Т свтово'Т вiйни вплив Фaбiaнськo-го товариства розповсюдився по вслй Европу a по™ i в Америцк
Основними програмними складовими мсТ свто-вого тiньoвoгo уряду, за Д. Коулманом, е наступнк
1) привести до влади бдиний свтовий уряд i встановити Новий свтовий порядок з об'еднаною церквою i грошовою системою пiд Тх yпрaвлiнням;
2) повне нiвелювaння будь-якоТ нацюнально'Т сaмoбyтнoстi та нацюнально'Т гщносд знищення iндивiдyaльнoстi людини для перетворення люд-ства у аморфну масу;
3) зд^снити рyйнaцiю релiгiй i в oсoбливoстi християнства, за единим виключенням - ство-реноТ свтово! зaкyлiссям свое! релiгiТ. Сприяти поширенню таких релiгiйних кyльтiв як «релИй-не звiльнення» з метою пщриву iснyючих релг гiй i в особливост християнства; заохочувати Ы-терес до язичеських релИйних кyльтiв, таким як культ кабали. До початку 2005 року кабалютичы культи отримали, зокрема, в Сполучених Штатах найширше поширення;
4) встановити контроль над кожною людиною без виключення шляхом використання сучасних зaсoбiв управлЫня свщомютю, Internet, а також за посередництвом того, що 3. Бжезинський назвав «технотронкою» (створених методами ген-ноТ Ыженерп клoнiв);
5) повне зупинення промислового розвитку та виробництва ядерно! електроенергм у так званому «пoстiндyстрiaльнoмy сyспiльствi» з нульовим зрос-танням. Вщповщне зменшення чисельнoстi великих iндyстрiaльних центрiв за сценaрieм, що дуже нага-дуе план геноциду Пол Пота для Камбоджу
6) скоротити чисельнють населення нaвiть розвинутих краТн шляхом ведення перманентних обмежених в^н, а краТн третього свiтy - за до-помогою голоду та масштабних епiдемiй. Кoмiтет 300 доручив Сайрусу Венсу (колишньому державному секретарю США у 1977-1979 роках) пщготувати доповщь про те, яким чином краще oргaнiзyвaти цей геноцид (доповщь уряду США «Звгт Глобал 2000»);
7) зд^снювати всiлякy пщтримку iнститyцiйнiй iнфрaстрyктyрi свiтoвoгo тiньoвoгo уряду та його агентам впливу - Оргаызацп Об'еднаних Нaцiй, Мiжнaрoднoмy валютному фонду, Банку мiжнa-родних розрахунюв, Мiжнaрoднoмy суду, а також, насктьки це можливо, позбавити мюце-вi установи впливу, поступово звести наывець Тх
суб'екте значення або повнютю пiдпорядкувати !х опки з боку ООН [8, с. 88-100].
Свгтова тiньова мегасистема у складi лньово-го свiтового закулюся та лньово! корпократм являе собою класичний приклад лньово! мегаструкту-ри з вщносно слйким режимом самооргаызацм, цг лiснiстю динамiчноí' поведiнки, коли на основi менш впорядкованого субстрату - нацюнальних тiньових структур - утворюються бiльш складнi наднацю-нальн тiньовi структури свгтово! влади [2, с. 25-26].
Корпокра™ являе собою наступну форму ор-гаызацм глобально! тЫьово! влади, синергетич-ну ланку свтово! мегасистеми тiньових мехаыз-мiв та впливiв, тiньового двоевладдя, при якому реальн важелi вищих i центральних органiв влади належать корпорацям та !х сателiтам, як чи то безпосередньо, iнституцiйно, чи здебтьшого у нетранспарентному режимi прямо або опосе-редковано впливають на розробку та реалiзацiю державних р0ень та дiй. На нацiональному рiв-нi формою корпократм е паразитарна ел^на (олг гархiчна) система, як окрема ланка тЫьового па-расусптьства [10, с. 9-13].
Для дискурсивного аналiзу тiньового мехаыз-му прийняття рiшень системою корпократм, зокрема !! амбiвалентна роль у адаптуваннi функцiй державних органiв у проведены сучасних сусптьних реформ до сво!х вузькокорпоративних цiлей, великого значення мае дослщження логiстики впли-ву на цi рiшення свтово! лньово! мегасистеми тг ньово! влади. Цей мегасуб'ект тiньового свiтового впливу зд^снюе його через посередництво най-ширшо! iнфраструктури свiтових тiньових, натв-тiньових, офiцiйних iнститутiв, транснацiональних агенлв впливу, системою свiтових наддержавних оргаызацй свiтових ЗМ1, розгалуженою системою Ыоземних спецслужб, розвiдувальних органiв, не-державних оргаызацй свiтових транснацюналь-них корпорацй тощо. Найбiльш значного значення у системi безпосереднього тiньового впливу на державу вже на нацюнальному рiвнi набувае юну-вання та функцюнування системи зв'язкiв мiж кор-пократieю та «автономною тiньовою державою», головною фунщею яко! як раз i е виконання функцп! агента впливу лньового свiтового закулюся, глобально! корпократм на офМйний мехаызм держави.
Слiд зазначити, що в процес глобального роз-витку вже в перюд до 30-50-х роюв ХХ1 ст. буде поетапно запроваджено нову iдеологiю i нову форму соцально! оргаызацм - глобальний i транснацг
ональний нетранспарентний корпоративiзм. Саме вiн стане новою щеолопею свiтового розвитку. Саме вЫ диктуватиме формування та запроваджен-ня глобальних i нацiональних стратепй та полiтик розвитку в рамках нових надмогутых тiньових (для держави) полiтико-фiнансових Ыформацйно-ад-мiнiстративних свiтових корпорацй типу «Майкрософт» у дiяльнiсть державно! влади. Таким чином, ефективнють iнструментiв контролю держави на функцюнування цих суб'еклв наднацiонального рiвня оргаызацм е мiнiмальною.
У ХХ1 ст. бiльшiсть iз домiнуючих кра!н свг ту (США, ФРН, Великобритаыя, Францiя, Японiя, Китай, lндiя, Бразилiя) стануть воiстину глобаль-ними корпоративними державами. Саме вони будуть нолями доктрин - корпоративiзму i глобального неокорпоративiзму, з потужними тЫьо-вими синергетичними впливами.
Тенденцм зростаючо! тЫьово! транснацюналг зацм мiкро- та макроекономiчного впливу вия-вились уже досить давно, проте вони значно Ы-тенсифiкувались у друпй половинi ХХ ст. Це стало прямим наслщком транснацюналiзацм у сферi матерiального виробництва i призвело до утво-рення якiсно ново!, бтьш складно! структури ме-хаызму тiньового субдикцiйного впливу. Найбiльш помп"ною характеристикою це! ново! структури е швидке становлення ново! лньово! суперструк-тури глобального тиску, що можна було б умовно позначити як тЫьовий корпоративний мегарiвень.
Сучасна система тЫьово! корпократм в значнiй мiрi базуеться на новiтнiх тiнiзацiйних Ыституцй-них закономiрностях щодо вiдiрваностi контролю та менеджменту вщ власностi. Сьогодн корпорацм створюють свою внутрiшню нормативну базу, сво! правила зовышньо! поведЫки, мiжкорпоративних вiдносин i спрямовують все бтьше нацiональних й iнтернацiональних ресур^в на власнi, его!стич-нi цо (процес, дуже точно визначений Ральфом Нейдером як «соцюзабезпеченням корпорацiй»), практично не турбуючись про наслщки сво!х дiй.
Внутрiшнi та зовнiшнi фактори розвитку дво!с-тостi лньово! державно! влади сформували на нацюнальному рiвнi феномен лньово! «автономностi».
Змютом синкретизму гострокризово! форми двоевладдя «автономм» (вiд вiдповiдальностi перед сусптьством, законом) держави та тiньового, паразитарного (олiгархiчного) сектора е вщносини монополiзацм адмiнiстративно-економiчного, бiз-несового, полiтичного ресурсу для обмеженого кола
осiб, зaбeзпeчeниx олiгaрxiчними, полiтичними вщ-носинaми, коруп^йними тa родинними, пaртiйними зв'язкaми з вищими щaблями aдмiнiстрaтивноí' тa судово'( влaди, прaвооxоронниx оргaнiв, вiдсyтнiстю eкономiчноï, полiтичноï, кaдровоí' конкyрeнцiï в по-8днaннi з нeобмeжeним доступом до нaцiонaльниx рeсyрсiв крaí'ни. Формa iснyвaння симбiозy eлiтного сeкторa тa «aвтономноï» влaди нaбyвa8 в сyчaснос-т поширeноï домЫуючо( форми тiньового пaрaсyс-пiльствa - aльтeрнaтивного нeлeгiтимного, другого, тЫьового цeнтрy влaди тa сyспiльного розвитку. B циx yмовax корyпцiя нaбyвa8 систeмного xaрaктe-ру, стa8 нeодмiнним мeгaaтрибyтом aдмiнiстрaтив-но'( систeми, iмaнeнтним способом ïï рeгyляцiï. ТЫьо-вe пaрaсyспiльство - цe зaкритa бiзнeсово-влaднa сфeрa сyспiльствa, що монополiзовaнa олiгaрxiч-ними стрyктyрaми, котрi мaють нa мeтi нaбyття политичного впливу тa нaдвисокиx доxодiв зa допомо-гою використaння знaчною мiрою спeкyлятивного фiнaнсового кaпiтaлy [11, с. 1O]. Iснyючa як пaнyю-чa тiньовa стрyктyрa, тiньовe пaрaсyспiльство утво-рюе, вiдповiдно до своïX потрeб, i тiньовy полiтичнy, судову, прaвооxороннy, соцiaльно-eкономiчнy Ыф-рaстрyктyрy, що зумовлюе тiньовий рeжим функцю-нyвaння рядовиx сyб'8ктiв господaрювaння.
B сyчaснiй Укрaí'нi, в iншиx крaí'нax СНД створeний тaкий «aвтономний» тiньовий, клaново-олiгaрxiч-ний, приxовaний, другий (по вiдношeнню до офщй-ного) дво8влaдний сeктор, котрий, знaчною мiрою, мae для сyспiльствa суто пaрaзитaрний тiньовий пa-рaлeльний xaрaктeр, що знaйшло свое вiдобрaжeн-ня, зокрeмa в явищi пaрaлeльноí' лньово[ рeaльнос-тi [12]. B Укрaïнi, сyспiльство яко'( пeрeбyвae y стaнi нeзaвeршeноï модeрнiзaцiï, для якого притaмaнни-ми е «вщсутнють чiткиx кордонiв мiж сфeрaми дг яльностi» тa гiбридизaцiя влaди, вс компонeнти яко'( - полiтикa, вeликий бiзнeс, aдмiнiстрaтивно-влaднi функцм; кримiнaльнa дiяльнiсть - злитi в 8динe ц^. Як нaслiдок формуеться соцiaльно-eкономiчнa мо-дeль трaнсформaцiйниx процeсiв, в яюй вiдбyвaeть-ся монополiзaцiя eлiтною aвтономною влaдою по-лiтичниx, aдмiнiстрaтивниx тa eкономiчниx фyнкцiй дeржaви, що зaбeзпeчye нeйтрaлiзaцiю потeнцiйниx форм контролю тa рeгyлювaння з боку дeржaви зa цим сeктором, знищуеться конкyрeнтний eкономiч-ний простiр. Bивeдeння «aвтономноí' дeржaви» з-пiд контролю дeржaви, що ознaчae ïï тiнiзaцiю, одночaс-но тУзуе i дiяльнiсть iншиx - ординaрниx сeкторiв влaди чeрeз нaвeдeнy форму тiнiзaцiï. «Автоном-нa дeржaвa», пeрeклaдaючи свою чaсткy фюгаль-
ного тягаря нa плeчi ординaрноí' eкономiки, змушуе остaнню шyкaти можливостeй виживaння зa допо-могою нaвeдeноï тiнiзaцiï.
Висновки
Зaклaдeний y пeрiод дaвньокиí'вськоí' дeржa-ви виxiдний мexaнiзм привлaснeння додaткового продукту сформyвaв iсторичнy логiкy розвитку, що виявилaся y подaльшiй розбyдовi eкономiчноï основи aвтономноï тiньовоï квaзieлiтноï влaди.
Принципового знaчeння для подaльшого розвитку протирiч мaтрицi «aвтономноï» тiньовоï влaди нa нaцiонaльномy сусптьному просторi, як нaстyп-ний синeргiчний крок, мaлa reнeзa модeлi дeржaв-ного yпрaвлiння в Xaзaрськомy кaгaнaтi в eпоxy вiд VII до X ст., яга бyлa пeрeнeсeнa нa Грунт тa визнa-чилa сво6рiднiсть модeлi тiньовоï оргaнiзaцiï дeр-жaвноï влaди як в Укрaïнi, тaк i в бaгaтьоx iншиx крaïнax. lï сyтнiсть виявляеться y формyвaннi сис-тeми дeржaвного прaвлiння, що iнодi нaзивa8ть-ся «двоeвлaддям»: номiнaльно нa чолi крaïни стопъ нaцiонaльний лiдeр тa мiсцeвий влaдний клaс, a зa лaштyнкaми оф^йно'!', як вiртyaльноï, влaди рeaль-ний домЫуючий вплив нa влaднi процeси здiйсню8 iyдeйськa вeрxiвкa (чи повeрнyтa в iyдaí'зм мiсцeвa eлiтa). «Двоeвлaддя» е нaйсyтт8вiшим синeргeтич-ним тЫьовим явищeм, що нaйiстотнiшe посилив проблeмy тiньовоí' «aвтономноí'» влaди в Укрaí'нi.
Згодом поширeння мaтрицi дво8влaддя нaбy-ло всeзaгaльного xaрaктeрy, зокрeмa y eвропeй-ськиx крaïнax, Амeрицi, знaчно синeргeтично по-силилaсь його спeцифiчнa eфeктивнiсть чeрeз нaявнiсть тaкиx явищ тЫьового дво8влaддя, aлe вжe нa нaднaцiонaльномy рiвнi, як «свiтового тг ньового зaкyлiсся» тa тiньовоí' «корпокрaтií'».
Bнyтрiшнi тa зовнiшнi фaктори розвитку двоютос-тi тiньовоí' дeржaвноí' влaди сформyвaли нa нaцiо-нaльномy рiвнi фeномeн тiньовоí' «aвтономностi».
B сyчaснiй Укрaí'нi, в iншиx крaïнax СНД створe-ний тaкий «aвтономний» тЫьовий, клaново-олi-гaрxiчний, приxовaний, другий (по вiдношeнню до офiцiйного) дво8влaдний сeктор, котрий, знa-чною мiрою, мae для сyспiльствa суто пaрaзитaр-ний тЫьовий пaрaлeльний xaрaктeр, що знaйшло свое вiдобрaжeння, зокрeмa в явищi пaрaлeльноï тiньовоí' рeaльностi.
Список використаних джерел
1. Прeдборський B. А. Tiньовa «aвтономнa» дeр-жaвa як зaгрозa iнвeстицiйнiй бeзпeцi. Формyвaння
ринкових вщносин в Укра'У: зб. наук. пр. Держ. наук-доcлiдн. iн-ту Ыформатизацп та моделювання еконо-мiки. Ки'в, 2018. № 10. С. 7-16.
2. Свщзинський А. В. Синергетична концепцiя куль-тури. Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня»,
2009. 696 с.
3. Свггова гiбридна вмна: укра'нський фронт. Харкiв: Фолiо, 2017. С. 41-48.
4. Прохоров А. П. Генезис русской модели управления. Экономика и организация промышленного производства. 2005. № 1. С. 135-147.
5. Шафаревич И. Г. Мы и они. М.: Эксмо: Алгоритм,
2010. С. 123-131.
6. Предборський В. А. Ieрархiчнi структури лньово! залежносп. Формування ринкових вщносин в Укра'У: зб. наук. пр. Держ. наук.-дослщн. Ы-ту Ыформатизацп та моделювання економки. Ки'в, 2017. № 6. С. 3-8.
7. Предборський В. А. Корпокраля як потужна глобальна ланка тУзаци сусптьств. Формування ринкових вщносин в Укра'У: зб. наук. пр. Держ. науково-до-слщ. Ы-ту Ыформатизацп та моделювання економiки. Ки'в, 2017. № 9. С. 9-13.
8. Коулман, Дж. Иерархия заговорщиков: Комитет Трехсот. М.: «Древнее и современное», 2011. 616 с.
9. Хаггер Н. Синдикат. История мирового правительства. М.: Алгоритм, 2011. 496 с.
10. Предборський В. А. Сучасна форма втизняно-го тЫьового парасусптьства. Формування ринкових вщносин в Укра'У : зб. наук. пр. Наук.-дослЩн. економ. Ы-ту МЫ-ва економки Укра'ни. К., 2016. Вип. 3. С. 9-13.
11. Потемкин А. Элитная экономика. М.: ИНФРА-М, 2001. 360 с.
12. Предборський В. А. Пбридна, кризова пара-лельна реальнють владного простору. Формування ринкових вщносин в Укра'У: зб. наук. пр. Держ. наук.-дослщн. Ы-ту Ыформатизацп та моделювання еконо-мки. Ки'в, 2018. № 11. С. 7-15.
References
1. Predbors'ky'j V. A. Tin'ova «avtonomna» derzhava yak zagroza investy'cijnij bezpeci. Formuvannya ry'nkovy'x vidnosy'n v Ukrayini: zb. nauk. pr. Derzh. nauk.-doslidn. in-tu informaty'zaciyi ta modelyuvannya ekonomiky'. Ky'yiv, 2018. №10. S. 7-16.
2. Svidzy'ns'ky'j A. V. Sy'nergety'chna koncepciya kul'tury'. Lucz'k: VAT «Voly'ns'ka oblasna drukarnya», 2009. 696 s.
3. Svitova gibry'dna vijna: ukrayins'ky'j front. Xarkiv: Folio, 2017. S. 41-48.
4. Prohorov A. P. Genezis russkoy modeli upnavleniya. Ekonomika i organizatsiya promyishlennogo proizvodstva. 2005. № 1. S. 135-147.
5. Shafarevich I. G. Myi i oni. M.: Eksmo: Algoritm, 2010. S. 123-131.
6. Predbors'ky'j V. A. lyerarxichni struktury' tin'ovoyi zalezhnosti. Formuvannya ry'nkovy'x vidnosy'n v Ukrayini: zb. nauk. pr. Derzh. nauk-doslidn. in-tu informaty'zaciyi ta modelyuvannya ekonomiky'. Ky'yiv, 2017. № 6. S. 3-8.
7. Predbors'ky'j V. A. Korpokratiya yak potuzhna global'na lanka tinizaciyi suspil'stv. Formuvannya ry'nkovy'x vidnosy'n v Ukrayini: zb. nauk. pr. Derzh. naukovo-doslid. in-tu informaty'zaciyi ta modelyuvannya ekonomiky'. Ky'yiv, 2017. № 9. S. 9-13.
8. Koulman, Dzh. lerarhiya zagovorschikov: Komitet Trehsot. M.: «Drevnee i sovremennoe», 2011. 616 s.
9. Hagger N. Sindikat. Istoriya mirovogo pravitelstva. M.: Algoritm, 2011. 496 s.
10. Predbors'ky'j V. A. Suchasna forma vitchy'znyanogo tin'ovogo parasuspil'stva. Formuvannya ry'nkovy'x vidnosy'n v Ukrayini : zb. nauk. pr. Nauk.-doslidn. ekonom. in-tu Min-va ekonomiky' Ukrayiny'. K., 2016. Vy'p. 3. S. 9-13.
11. Potemkin A. Elitnaya ekonomika. M.: INFRA-M, 2001. 360 s.
1 2. Predbors'ky'j V. A. Gibry'dna, kry'zova paralel'na real'nist' vladnogo prostoru. Formuvannya ry'nkovy'x vidnosy'n v Ukrayini: zb. nauk. pr. Derzh. nauk.-doslidn. in-tu informaty'zaciyi ta modelyuvannya ekonomiky'. Ky'yiv, 2018. № 11. S. 7-15.
Даш про автора
Предборський Валентин Антонович,
професор кафедри фЫансового права та фюкаль-ного адмУстрування, Нацюнальна акаде|уля внутрш-Hix справ, д.е.н., професор e-mail: [email protected]
Данные об авторе Предборский Валентин Антонович,
профессор кафедры финансового права и фискального администрирования, Национальная академия внутренних дел, д.э.н., профессор e-mail: [email protected]
Data about the author Valentin Predborskij,
professor of the Department of Financial Law and Fiscal Administration, National Academy of Internal Affairs, Doctor of Economic Sciences, Professor e-mail: [email protected]
