CC BY
12
МАШШБКМНЮМШН!!
ИВДВВВИВВВВВЯНВ еВДНВИНКИ
DOI: 10.5281/zenodo.1400628 ПРЕДБОРСЬКИЙ В.А.
Вихщна та центральна категорiя теорп лшзацм влади
У статт'1 розглядаеться сутнсть вих'щноi та центральноi категори теорн тЫзацп влади у втчизня-них умовах, причини ix становлення та сучасн насл'щки розвитку.
Ключовi слова: вих'щна та центральна категор'я теорн тЫзацп, явище «автономноi т'/ньово! елтно! влади», приватна власнсть ол'гархн на державно-владний ресурс.
ПРЕДБОРСКИЙ В.А.
Исходная и центральная категория теории тенизации власти
В статье рассматривается сущность исходной и центральной категории теории тенизации власти в современных условиях, причины их становления и современные последствия развития.
Ключевые слова: исходная и центральная категория теории тенизации, явление «автономной теневой элитной власти», частная собственность олигархии на государственно-властный ресурс.
PREDBORSKI V.A.
The initial and central category of the theory of power shadowing
The article examines the essence of the initial and central category of the theory of power shadowing in domestic conditions, the reasons for their formation and the contemporary effects of development.
Keywords: the initial and central category of the theory of shadowing, the phenomenon of «autonomous shadow elite power», the private property of the oligarchy on the state power resource.
Постановка проблеми. Процеси тУзацп, де-градацп со^ально-еконо1^чних Ыститу^й, роз-виток чинниюв кризовоТ деформацп державного управлЫня, влади, ТТ зрощення з тЫьовим бiзне-сом i кримЫал^етом, системна корупфя та мо-нополiзацiя обумовлюють високу ступЫь галь-мування процеЫв реформування сусптьних вщносин, замють цього подальшого тЫьового зростання, вщповщно необхщнють вивчення сут-ност сучасних домЫуючих тЫьових впливiв, при-
чин Тх iснування, становлення та розвитку, iмпе-ративiв щодо ефективних засобiв Тх обмеження.
Необхщнють застосування ефективних засобiв протидп тУзацп влади знайшла вiдображення у рядi важливих законодавчих, нормативно-пра-вових ак^в держави, таких як: проекти сучасно-го законодавства щодо протидп корупцп, Закони УкраТни «Про засади державно! антикорупфйно'Т полiтики в УкраТн на 2014-2017 роки» (2014), «Про запоб^ання корупцп» (2014), Укази Пре-
© ПРЕДБОРСЬКИЙ В.А., 2018
Формування ринкових вщносин в УкраУж №6 (205)/2018
7
зидента УкраТни «Про нeвiдклaднi додaтковi заходи щодо посилення боротьби з оргаызованою злочиннicтю i корyпцi8ю» (2003) та «Про першо-чeрговi заходи щодо детУзацм eкономiки та про-тидм корупцм» (2005), постанова Кaбiнeтy МУ-стрiв УкраТни «Про затвердження ДержавноТ програми щодо рeaлiзaцм засад державно! ан-тикорупц^ноТ полiтики в УкраТн (Антикорупфй-но! стратеги) на 2015-2017 роки» (2015), цтий ряд вщомчих aктiв з питань вiдстeжeння проце^в тУзацп eкономiки та розроблення рекоменда^й щодо обмеження ТТ зростання.
Анал'1з досл'!джень та публiкацiй з про-блеми. До в^чизняних дослщжень з теорм тЫг зацм вiдносин належать прац В. Д. Базилевича,
A. В. Базилюка, О. I. Барановського, В. М. Боро-дюка, Г. С. Буряка, 3. С. Вaрнaлiя, А. С. Гальчин-ського, Я. Я. Дьяченка, С. О. Коваленка, I. I. Мазур,
B. О. Мандибури, О. В. Турчинова та Ы. Значний внесок у розробку адмУстративно-правових i кримЫально-правових аспек^в протидп корупцм зробили вiтчизнянi вчeнi-юристи.
У той же час, у зв'язку з недостатым системним вивченням явищ тУзацм влади, причин ТТ станов-лення та розвитку засоби ефективного обмеження тiньових процeсiв потребують подальшого спeцiaльного дослiджeння.
Метою статт е подальший розвиток теоретичного вивчення сутност тУзацм влади, причин ТТ становлення та розвитку, зокрема юторично!' метаморфози, форм тЫьовоТ влади аж до су-часних паразитарних, «aвтономно-олiгaрхiчних» форм тЫьовоТ держави.
Виклад основного матерiалу. Наявнють спй-ких зaкономiрностeй вiдтворeння кризових явищ в систeмi влади вимагае дискурсивного дослг дження причин такого вщтворення, зокрема по-шуку його лопчного каркасу - вихщноТ, централь-ноТ та завершальноТ категорм, в якому зосереджен основнi протирiччя кризових явищ у сусптьств^ його тУзацм, розвиток яких залежить вщ стадм ю-торичного розвитку. Це, зокрема, повинно дати вщповщь на проблему подолання гaльмiвних со-цiaльно-eкономiчних явищ на шляху сусптьних реформ у виглядi системних корyпцiйно-тiньових процeсiв, обмеження трансцендентност цих про-цeсiв як фaкторiв консервацм кримiногeнного пе-реродження Ыститулв влади.
Сама проблема кризи влади через розгортан-ня aнтиномiй формуеться iсторично, як запере-
чення попереднього розвитку в систeмi категорм пiзнaння, i не може виступати як автономне вщбиття явища д^сност без розгортання логг ки дослщження та викладення кaтeгорiaльного апарату. 1сторичний розвиток онтологiчних про-тирiч системи призводить до появи в ый явищ дiaлeктичного заперечення - кризових процеЫв системного чи локального характеру, вчасно-го не обмеження, не опанування якими викликае накопичення дисфункцюнальних властивостей та тiнiзaцiю. Проблема продовжуе формуватися, зрiти, породжуючи в мiрy розвитку цього процесу бiльш глибок протирiччя, кризовi явища.
Тeорiя тУзацм влади являе собою систему категорМ та зaконiв, що вiдобрaжaють у своТй стрyктyрi сyтнiсть предмета дослщження в цто-му, тобто його цтюну структуру. Теоретична проблема дослщження висуваеться лише там, де мова йде про цтюний розгляд предмета, об'екта.
Проблема виникае тод^ коли як нaслiдок вщ-криття нових фaктiв дiйсностi одна емтрична те-орiя стикаеться у протирiччi з iншою eмпiричною тeорi8ю. 1накше кажучи, коли новi факти, явища, як неможливо пояснити на пiдстaвi попередньоТ теорм, дозволяють побудувати нову емтричну тeорiю бiльш високого рiвня узагальнення, що являе собою бтьш розгорнуту структуру катего-рiaльного апарату. Вона являе собою не поправку, доповнення до староТ теорм, але ТТ дiaлeктичнy протилежнють [1, с. 195].
Проблема формуеться, таким чином, на пщ-стaвi антиномм двох eмпiричних тeорiй - Тх осно-вних тез та положень. Саме aнтиномiя е адекватною формою рeaлiзaцií теоретичноТ проблеми, осктьки вона окреслюе крaйнi сторони поля дослщження, кордони його простору. Цими кордонами е сторони дiaлeктично!' трiaди - теза та антитеза як позитивы форми знання, що одно-часно виключать та передбачають один одного безпосередым чином. Тeорiя покликана виявити Тх опосередкований зв'язок та еднють.
Сама проблема через розгортання антиномМ формуеться юторично, як заперечення попереднього розвитку в систeмi категорМ пiзнaння, i не може виступати як автономне вщбиття явища д^сност без розгортання лопки дослiджeння та викладення кaтeгорiaльного апарату. Так, напри-клад, неможливо встановити причини форму-вання тЫьових процeсiв, не вивiвши Тх iз протирiч розвитку вихiдних формально «чистих» по вщно-
шенню до тУзацп сyбстaнцiонaльних кaтeгорiй eкономiчноТ' системи. 1сторичний розвиток онто-логiчних протирiч системи призводить до появи в ый явищ дiaлeктичного заперечення - кризових проце^в системного чи локального характеру, вчасне не обмеження, не опанування якими викликае накопичення дисфункцюнальних влас-тивостей та тУзацш. У гносeологiчномy aспeктi формуеться визначена причинно-наслщковими кaтeгорiaльними зв'язками бтьш розвинута те-орiя, що вщбивае дiaлeктикy розгортання анти-номiй - категорМ «тiньовa eкономiкa», «кризо-ве управлЫня», «нeтрaнспaрeнтнiсть розвитку» тощо. Проблема продовжуе формуватися, зрiти, породжуючи в мiрy розвитку цього процесу бтьш глибою, досконaлi щеТ (положення).
Таким чином, щея iсторично формуеться пара-лельно разом iз розвитком проблеми. Сутнють ТТ виявляеться в що вона встановлюе у загаль-нiй формi зв'язок мiж кaтeгорiaльним рядом чле-нiв антиномм. Тому вона з самого початку мае Ы-теграфйно синтетичний хaрaктeрi i е результатом теоретичного дослiджeння, яке зд^снюе приве-дення всiх особливостей, складних формоутво-рень предмету до загальноТ основи [1, с. 198].
Так, одна iз можливих основних щей «теорм тг ньовоТ економки в умовах трaнсформaцiйних про-цеав» може бути представлена на цьому етап до-слiджeння у виглядi зведення всього рiзномaнiття причин розвитку лньових процeсiв до Тх субстан-цюнальноТ основи - дисфyнкцiонaльного розвитку державного управлЫня як головного фактора високого рiвня тУзацм економки краТни в цто-му. Сaмi трaнсформaцiйнi процеси за певних дисфункцюнальних стаыв значно посилюють загрози подальшоТ лньовоТ руйнацм eкономiчноТ' системи.
Основоположним першопочатком, вихiдним пунктом теорм е ТТ принцип. Остaннiй е, в свою чергу, першим i нaйбiльш загальним визначен-ням щеТ. Але вiн формулюеться у формi нaйбiльш загального та вихiдного теоретичного понят-тя (категорм), змiстом якого виступае нaйбiльш загальний закон, що виявляе сyбстaнцiонaльнe вiдношeння предмету дослщження.
У рус единоТ субстанцм даноТ предметноТ галу-зi знаходиться лопчна основа eдностi всiх понять (категорй теорм, що зв'язaнi мiж собою ТТ вихщним принципом. Iншi принципи теорм виконують мето-дологiчнy функцю подальшоТ конкретизацм щеТ, е основою окремих роздов теорм, ТТ вщгалужень.
Таким чином, кaтeгорiaльнa структура теоретично!' системи може бути сформована навколо ТТ стрижня - трьох основних кaтегорiй: 1) вихщно!, 2) центрально!' i 3) завершальноТ' [1, с. 203].
Метод сходження вщ абстрактного до конкретного передбачае пiсля встановлення предмету науки перехщ до видiлення вихщно! генетично! i структурно!' «клГтинки» предмета дослiдження, а також вибору початкового пункту aнaлiзу i викладення сутностi само! цю! «клiтинки». На наш погляд, вихщна кaтегорiя теорГ! тЫьово! економг ки повинна бути «кпiтинкою» предмету, яка вщбивае вщношення (взаемозв'язок) загального (загально! субстанцм) i окремого. Вона за своею структурою являе собою, таким чином, вщносну еднють протилежностей, «елементарну конкрет-нiсть». Завдяки цьому з вихщно! категорГ! теорГ! стае можливим виведення бтьш складних, син-тетичних понять i закоыв.
Такою вихщною кaтегорieю теорй, на наш погляд, як результат науково! ппотези, е катего-рт явища «aвтономностi тЫьово! елто! влади в середовищi само! (верxiвки) влади вщ офщйно!, aмбiвaлентнiсть влади». Двоютють процесiв «автономно! тЫьово! елп"но! держави» виявляеться в iснувaннi подв^ност елто! влади як структу-ри i як функц! офМйно! влади i, в той же час, як автономного, незалежного утворення, яке е са-мослйним, нетранспарентним по вщношенню до сусптьного контролю, регулювання з боку навпъ офщйно! держави. Це держава в державу яка мае найсуттев^й тiнiзaцiйно-корупцiйний потенцiaл.
Закртлення у виглядГ вихщно! категорй теорм дисфункц^но! влади автономТ! тЫьово! елп— но! держави обумовлюе як ЫвазМне вторгнення, становлення та розвиток юторично! спадковост щодо суттевих тУзац^них процесiв у всМ систе-мГ влади та aктивiзуe загальну системну тУзацш в^х проце^в управлЫня - не лише владних, але й б^несових, локально-децентрал^ованих тощо.
В якост загального чи всезагального тут виступае така сторона (субстанцст) визначено! вихщно! категорм, яка присутня у кожному дослГджувано-му явищГ д^сност i е визначальним по вщношенню до вск Ыших сторЫ або властивостей цих явищ. Так, поняття «автономнють лньово! влади» е результатом дослГдження стввщношення «державне управлЫня - суб'ект господарюван-ня». Перша сторона цього стввщношення з ура-хуванням двох кт особливостей, як вихщна кате-
горiя, у рус вiд одного явища д^сност до iншого змiню8ться, розвиваеться, тобто юнуе у кожному iз них у суто специфiчному виглядi, наприклад, у фiнансовiй, зовнiшньоекономiчних сферах. про-цесi приватизацм держмайна тощо. Простежуючи послщовнють змiни цieТ сторони загального у ви-хiднiй категорм при переходi вiд одного матерiаль-ного утворення до iншого i пояснюючи iз цих змiн змiни в особливих властивостях кожного iз них, ми весь час рухаемося вщ абстрактного до конкретного, вщ менш багатого змiсту до бтьш бага-того. Узяв, таким чином, за вихщне те, що е вихщ-ним у самiй д^сносд ми неодмiнно досягаемо у русу тзнання логiчну побудову д^сноТ юторм дис-функцiйних процесiв та Тх сутностi [2, с. 200].
Вихщы iсторичнi витоки явища «автономноТ тг ньовоТ елтоТ влади» зв'язанi з утвердженням влади нормандськоТ верхiвки у КиТвсьмй Ру-сi. Так, згщно з лiтописом «Повiсть минулих лю>, близько 862 р. слов'янськi та фЫськ племена Псковсько-НовгородськоТ землi закликали на князювання Рюрика (регрика) - представни-ка скандинавськоТ аристократ У л^опису говориться, що посланц слов'ян сказали: «Земля наша велика и обильна, а наряда (тобто порядку) в ней нет». Фактично мова йшла про укладення ряду - усного договору мiж аристократом зi Скан-динавп та елiтою слов'янських племен.
Саме поява на Рус перших князiв скандинав-ського походження та Тхых збройних дружин стала пщфунтям так званоТ «норманськоТ теорм» походження державност на слов'янськiй землi. Добре вщомо, що для вивчення й аналiзу старо-давнiх лiтописiв та написання повноТ ¡сторм Ро-сйськоТ iмперií до Росп були запрошен ымець-кi вченi. Один iз них - Г. Байер (1654-1738), член Академм наук у Санкт-Петербурзi з 1725 по 1738 р., вважаеться фундатором ^ei теорп. А. Шльоцер (1735-1800) упродовж шести роюв вивчав «Повють минулих лю», д^шовши висно-вку: варяги на Рус були для державних структур важливим, але допом!жним елементом - вГй-ськовою кастою. Г. Мiллер (1705-1783) зТбрав велику колекцiю котй старовинних джерел з ¡с-торм Рус, оригiнали яких пiзнiше були втраченк
Закладений у перiод давньокиТвськоТ держа-ви вихщний механiзм привласнення додаткового продукту сформував юторичну лопку розвитку, яка виявилася у розбудов! економнноТ основи автономноТ тЫьово! кваз¡ел¡тно! влади. Зiбрати додат-
ково продукт у фор|^ «окупац^но!» данини можна було тiльки шляхом «полюддя», тобто з'явившись разом зi вcieю дружиною: пщдаы платили податки лише при наявност безпосередньо! загрози за-стосування в^ськово! сили. Князю необхiдно було у ходi полюддя реaлiзyвaти сво! права, i тiльки з'явившись разом з в^ськом, вiн м^ забезпечити виконання свое!' функцм щодо збирання данини. Саме поеднання князя через своерщний со^аль-но-економiчний симбюз з дружиною створюва-ло цю можливють, нiяке iнше делегування повно-важень не давало можливiсть це зд^снити: добре вiдомий приклад iз князем 1горем показуе, чим заюнчилося таке делегування повноважень, i на-скiльки пiддaнi були не готовi та й не здaтнi вико-нати влaднi фiскaльнi функцм.
Форма «автономно! тЫьово! держави» отри-мала св^ розвиток, зокрема як «автономна» ко-зацька держава.
3 початку XVII ст. козацький полiтичний автоно-мiзм виявився у прaгненнi Васька Запорозького перенести свiй оргaнiзaцiйний устр^ та юрисдик-цiю на «волост (твденыше умовно! лн! Тетив -Бта Церква - Ки!в - Переяслав - Лубни - Миргород) й спроб^ за умови визнання влади лише короля, вийти з-пщ пщпорядкування мюцевих владних структур. Упродовж цього часу «пщ впли-вом полоызацп» yрядiв прикордоння, проведення низки комой проти козаюв та ухвали антикозаць-ких сеймових конститу^й, в ieрaрхм цiнностей ко-зацтва остаточно закртлюеться протиставлен-ня - «покровитель» - король/ворог - польська шляхта...». А вщтак у цьому репоы впроваджують-ся влaснi самоуправлЫня, судочинство, вiйськовa оргaнiзaцiйнa структура. Водночас В^сько Запо-розьке намагалося вщгравати роль сaмостiйного суб'екта мiжнaродних вщносин.
Розбудова вузького прошарку «автономно! тг ньово!' ел^но! влади» як вихщно! категорм теорм тУзацп сyспiльного розвитку виявляеться у су-часних умовах в юнуваны розвинутих системних корупц^но-монополютичних, тiнiзaцiйних про-тирiч aвтономiзaцi!' елп"но!' влади, як вкрай обме-женого у простора нелегiтимного, тiньового зро-щення окремих влaдно-олiгaрхiчних угруповань - фтм свтово! лньово! корпократм [3]. Со^ально-економiчнa форма сучасно!' паразитарно!' «автономно!» держави [4] е результатом дiaлектично-го заперечення та утримання в собi (дiaлектичне зняття) попереднiх форм iсторичного розвитку,
зокрема розвитку вихщно! категорй автономГза-цГ! влади, вона мае кланову неформальну структуру, сформовану на баз! територГально-бГзне-сового та службово-бГзнесового нагромадження ктентських, корупц^них зв'язюв в адмУстра-тивно-бГзнесових групах, що утворюють нетран-спарентну, «автономну» (вщ офщйно! держави, сусптьства), паразитарну, паралельну офщй-ый, державу (державу-рецитента паразитарних структур). Таким чином, дисфункции проблеми оргаызацй влади, зокрема наявност в ый системно! тУзацм, корупцй в УкраУ, обумовлен найтю-н0им зв'язком ¡з закономГрностями ¡нтенсивно-го типу лньово! дтльносл, розвитку метаморфоз неформально! оргаызацм, наявност джерел по-тенц^но! дисфунщйност в !х Генезк
1снування автономно!, тЫьово! структури за межами впливу, регулювання та контролю з боку офщйно! державно! влади, замють цього зро-щення !! з провщними паразитарними сегментами влади, виведення з-пщ контролю сусптьства, створення «автономно!» тЫьово! держави - дв^-ника офщйно!, перетворюе ïï на наймогутышу частину сучасно! тЫьово! дГяльност - на осно-вний активатор, репродуцент, каталГзатор поши-рення паразитарно! тУза^! економГчного життя через монополГзацш експлуатаф! адмУстра-тивного ресурсу влади, руйнування ¡нституфй-но! системи держави, перекладання фюкально-го тягаря на плеч! ординарно! економки. Ця друга - тЫьова, паразитарна «автономна» держава не ттьки знаходиться поза офщйного контролю та регулювання, але й активно протисто!ть, протидю офщйый держав!, в значый обмежуе ïï мож-ливост щодо реформування та розвитку, контролю з боку сусптьства. ТермЫи ¡снування «автономно!» держави, структури орга^зацм, головних ïï рухомих сил не е дзеркальним вщображенням оф^йно!, панування основних полГтичних команд в автономий та паралельый офщйый державах мае сво! закономГрност розвитку та меха-ызму впливу.
Поява елтого автономного, паразитарного сектору як головного тУзатора економки дтить тЫьовий економГчний простГр на ктька основних частин - тЫьовий елтий сектор автономно! держави, тЫьовий сектор оф^йно! держави, тг ньовий ординарний (сектор середнього та малого бГзнесу); тЫьовий арха!зований (неформаль-ний) сектор, тощо.
Центральна кaтeгорiя теорм тЫьовоТ економг ки формуеться вже як спeцифiчнa для даноТ теорм та, за видимютю, прямо протилежна (через дiaлeктичнe заперечення) вихщый. Такою кате-горieю, на наш погляд, е кaтeгорiя «паразитарна елта (олiгaрхiчнa) влaснiсть - базова основа тг ызацм нaцiонaльного сyспiльного простору».
Центральна кaтeгорiя тЫьовоТ eкономiки дia-лектично протилежна вихiднiй категорм «автономна тЫьова держава». Вона юторично i логiчно означае заперечення останньоТ.
Центральна кaтeгорiя теорм тУзацм виявляеться в особливостях парних взаемозв'язюв ба-зових eкономiчних iнститyтiв «власнють-влада» [5, с. 168-180]. На вщмЫу вiд парноТ взаемо-дм Ыститулв «захоплення влaди-влaснiсть», що уособлюють вихщну кaтeгорiю теорм тУзацм, яка функцюнуе в формi aдмiнiстрaтивно-eкономiч-них груп («автономноТ тЫьовоТ держави»), центральна кaтeгорiя е симетричною (дiaлeктичним запереченням) вихщноТ та визначае змiст парноТ взаемодм «влaснiсть-влaдa».
Запереченням вихщноТ категорм «автономна тг ньова держава», що визначае вкрай обмежений у простора прихований вщ сyспiльствa, вщстороне-ний вщ його потреб тiньовий менеджмент щодо на-буття максимального обсягу об'еклв влaсностi, захоплення влади для наступного набуття влaсностi е кaтeгорiя «приватна влaснiсть вкрай обмежено-го кола олгархп на державно-владний ресурс», що фyнкцiонye у формi aдмiнiстрaтивно-eкономiчних груп («автономноТ лньовоТ держави»). Вона визначае суцтьну монополiзaцiю владного рeсyрсi, а от-же й отримання олiгaрхieю лньовоТ монополютич-ноТ ренти, надзвичайними обсягами якоТ обкладено все сyспiльство у спeцифiчнiй формi мaтeрiaльного чи нeмaтeрiaльного (наприклад, полiтичного) доходу з лньовоТ олiгaрхiчно-монополiстичноТ' експлуа-тацм всiх сфер сусптьного життя.
Соцiaльно-eкономiчнy кризу 1990-х роюв, коли вiдбyлося становлення в^чизняноТ ол^архм, су-проводжував правовий вакуум, котрий заповнили принцип права сильного, нехтування колективни-ми обов'язками заради особистоТ вигоди, реляти-вiзaцiя та фальсифка^я волi бiльшостi, розми-вання меж мiж дозволеним i забороненим у в^х сферах життя. Внаслщок цього державна влада, ТТ Ыститути використовувалися не для узгоджен-ня ЫтереСв, а для вибудовування ieрaрхм та за-йняття якнайвищих щaблiв влади. Отже, полiтич-
на боротьба перетворювалася на «гру з нульовою сумою», в якiй перемога сприймалася як право монополiзувати всю сусптьну владу, а пораз-ка прирiвнювалася (i могла призвести) до втрати фундаментальних прав [6, с. 206-207].
Держава, як результат панування вкрай об-межених у просторi тiнiзованих груп суспть-ного домЫування, перетворилася в iнструмент олiгархiчних груп, що реалiзують, здебiльшого у тЫьовому режимi, за допомогою держапара-ту сво'1' приватнi iнтереси та ведуть постiйну бо-ротьбу з ¡ншими групами впливу за власнiсть i контроль над фЫансовими потоками. Держава виявилась приватизованою, а демократа (у вщ-сутностi середнього класу, що мав би презенту-вати бтьшють населення) - засобом прикриття захоплення влади тими, хто мае фЫансов^ орга-нiзацiйнi та iнформацiйнi ресурси. Це призводить до формування вкрай асиметрично'1', деформо-вано'1' структури власностк за кiлькiстю мтьярде-р1в на 100 млрд дол. США. ВВП Укра'на у 2012 роц була першою краТною у свiтi, випереджаючи як розвинутi краТни iз збалансованою со^аль-ною структурою (наприклад, Швейцарш - май-же у два рази, Велику Британш - бтьш нiж у три, США - бтьш ыж у два рази), так i краТни з ¡сну-ючим суттевим соцiальним розшаруванням (наприклад, Бразилш, lндiю - бтьш ыж у два рази, Росю на 15%) [7, с. 7].
Центральна категорiя не може бути безпосе-редньо дедуктованою iз вихщно!', будь-який пе-рехiд вiд одые!' категорм' до ¡ншо'(, протилежно!', пе-редбачае введення в цей рух привхщних зовнiшнiх ланок, що сполучують у собi риси попередньо!' i послщуючо'!' категорiй. Щодо теорм' тУзацм, то такими привнесеними ззовы, опосередкованими ланками е категорм' «дисфункцш, «модернiзацiя», «глобалiзацiя», «мiжсекторний розрив» тощо.
У центральнiй категорм' системи розкриваеться специфiчна сутнють предмета дослiдження - лнг зацiйний механiзм розвитку в умовах трансфор-мацiйних процесiв. Пороняно з вихщною катего-рГею центральна категорiя - «приватна власнiсть ол^архм на державно-владний ресурс» специ-фiчна, але по вiдношенню до ¡нших системних, синтетичних категорiй теорм' вона е загальною i набувае значення також основного принципу теорм'. Ii змют також скпадае протирнчя, але воно вщ-рГзняеться вщ вихщного тим, що ïï опосередкован ланки, наприклад, окремi структуры сегменти па-
разитарно''' елГтно''' економiки, ïï механiзми - пере-кладання витрат, вилучення доходу, ем^рацт ка-пп"алщ - виступають вже у явый формк
Побудова теорм' тЫьово''' економки через основы, вузловГ поняття теорм', що синтезують на-копичений науковий матерел - вихщну, цен-тральну та завершальну категорiю, - створюе як результат широку системну композицш науко-вих наслiдкiв, як можуть мати важливе теоре-тичне та практичне значення. Так, вона дозволяе зд^снити подальший розвиток та удосконален-ня теорм'. До деяких наукових наслщюв слщ вщ-нести р^номаыты ендогеннi та екзогеннi (по вщношенню до нацiонального простору) прояви розподтьчих та перерозподiльчих процесс у територiальному, галузевому, функцiональному, структурному аспектах тощо. Однак лише кате-горт «тЫьовий перерозподiл власностi i влади» мае статус основного наслщку. Застосування цг e'f основно''' форми, в яюй виступае, виявляеть-ся сутнють тЫьово' економки, дозволяе лопчно завершити теорщ теоретично та методолопчно пщсилити ïï тзнавальну функцю
Висновки
Наявнють стГйких закономГрностей вщтворен-ня кризових явищ в системГ державного управляя, влади вимагае дискурсивного дослщження причин такого вщтворення, зокрема пошуку йо-го вихщно''' та центрально''' категорм', в яких зосе-реджен основы протирГччя кризових явищ у сус-птьствГ, його тУзацм, розвиток яких залежить вщ стадм' ¡сторичного розвитку.
Дво'стють процесв «автономно''' тЫьово' елГт-но''' держави» виявляеться в ¡снуванн подвГйнос-т елто' влади як структури i як функцм' оф^йно' влади i, в той же час, як автономного, незалежного утворення, яке е самостГйним, нетранспа-рентним по вщношенню до сусптьного контролю, регулювання з боку нав^ь оф^йно'' держави. Це держава в державу яка мае найсуттевЫй тг ызафйно-корупцГйний потенц^л.
Запереченням вихщно''' категорм' «автономна тг ньова держава», що визначае вкрай обмежений у простора прихований вщ сусптьства, вщсторо-нений вщ його потреб тЫьовий менеджмент щодо набуття максимального обсягу об'ектГв влас-ностГ, захоплення влади для наступного набуття власност е категорГя «приватна власнють вкрай обмеженого кола ол^архп на державно-владний
ресурс», що функцюнуе у формi адмУстратив-но—eKOHOMiHHHX груп («автономно! тЫьово! держави»), Вона визначае cуцiлbну монополiзaцiю владного ресурсу а отже й отримання олiгaрxi-ею тЫьово! монополютично! ренти, надзвичай-ними обсягами яко! обкладено все cуcпiлbcтво у cпецифiчнiй формi мaтерiaлbного чи нематерг ального (наприклад, полiтичного) доходу з тЫьо-во! олiгaрxiчно-монополicтичноí' експлуатацм вcix сфер сусп^ного життя,
Фундaментaлbнi пiдxоди до детУзацм, деол^ар-xiзaцií' автономно! держави, зaвдaнb обмеження и паразитизму, руйнiвниx тiнiзaцiйниx можливостей зростання повиннi врaxовувaти особливу дво!с-тicтb и оргаызацм, небезпеку синкретизму влади та бiзнеcу. У реформуванн cуcпiлbcтвa cлiд зо-середитися на мaкcимaлbному обмеженнi, витю-ненн aвтономноcтi паразитарно! держави, фор-мува—i державно! стратеги розмежування бiзнеcу та влади, встямй пiдтримцi з боку держави функ-цiонувaння генетично-icторичниx засад соборно! оргаызацм, солщарно! пiдтримки та допомоги, зокрема щодо розвитку в^чизняного сектора МСБ,
Список використаних джерел
1, Кумпф Ф, Диалектическая логика: Основные принципы и проблемы / Ф, Кумпф, 3, Оруджев. - М, : Политиздат, 1979, - 286 с,
2, Шептулин А, П, Диалектика единичного, особенного и общего / А, П, Шептулин, - М, : Высшая школа, 1973, - 272 с,
3, Предбор^кий В, А, Корпокраля як потужна гло-бaлbнa ланка тУзацп су^^ства / В, А, Предбор-ський // Формування ринковиx вщносин в Укран зб, наук, прaцb Державного наук-дослщного Ы-ту ¡н-форматизацп i моделювання економки МЫеконом-розвитку Укра!ни, - К,, 2017, - № 9, - С, 9-13,
4, Предбор^кий В, А, Сучасна форма вггчизняно-го лньового парасусп^ства / В, А, Предбор^кий // Формування ринковиx вiдноcин в Укран : зб, наук, пр, Науково-дослщного економiчного Ы-ту Мiн-вa еко-номiки Укра!ни, - К,, 2016, - Вип, 3, - С, 9-13,
5, Якубенко В, Д, Власнюты економiчнa влада та управляя / В, Д, Якубенко, - К, : КНЕУ, 2011, - 373 с,
6, Свггова пбридна вiйнa: украм^кий фронт / 3а заг, ред, В, П, ГорбулЫа, - Харюв: Фолю, 2017, - 496 с,
7, Гриценко А, «Украинское экономическое чудо», или Куда ведут реформы / А, Гриценко // 3еркало недели, - 2016 (17 июня), - № 22, - С, 7,
References
1, Kumpf F, Dyalektycheskaia lohyka: Osnovnbie pryntsypbi y problembi / F, Kumpf, Z, Onudzhev, - M, : Polytyzdat, 1979, - 286 s,
2, Sheptulyn A, P, Dyalektyka edynychnoho, osobennoho y obshcheho / A, P, Sheptulyn, - M, : Vыsshaia shkola, 1973, - 272 s,
3, Predborskyi V, A, Korpokratiia yak potuzhna hlobalna lanka tinizatsii suspilstva / V, A, Predborskyi // Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini: zb, nauk, prats Derzhavnoho nauk-doslidnoho in-tu informatyzatsii i modeliuvannia ekonomiky Minekonomrozvytku Ukrainy, - K,, 2017, - № 9, - S, 9-13,
4, Predborskyi V, A, Suchasna forma vitchyznianoho tinovoho parasuspilstva / V, A, Predborskyi // Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini : zb, nauk, pr, Naukovo-doslidnoho ekonomichnoho in-tu Min-va ekonomiky Ukrainy, - K,, 2016, - Vyp, 3, - S, 9-13,
5, Yakubenko V, D, Vlasnist, ekonomichna vlada ta upravlinnia / V, D, Yakubenko, - K, : KNEU, 2011, - 373 s,
6, Svitova hibrydna viina: ukrainskyi front / Za zah, red, V, P, Horbulina, - Kharkiv: Folio, 2017, - 496 s,
7, Hrytsenko A, «Ukraynskoe эkonomycheskoe chudo», yly Kuda vedut reforms / A, Hrytsenko // Zerkalo nedely, - 2016 (17 yiunia), - № 22, - S, 7,
Даш про автора
Предборський Валентин Антонович,
професор кафедри фЫансового права та фю^ль-ного адмУстрування, Нaцiонaлbнa aкaдемiя внутрш-^x справ, д,е,н,, професор пл, Солом'ян^ка, 1, м, Ки!в-ДСП, 03035, Укра!на e-mail: prvika2015@gmail,com
Данные об авторе Предборский Валентин Антонович,
профессор кафедры финансового права и фис-ильного администрирования, Нaционaлbнaя академия внутренниx дел, д,э,н,, профессор пл, Соломенская, 1, г, Киев-ДСП, 03035, Украина e-mail: prvika2015@gmail,com
Data about the author Valentin Predborskij,
professor of the Department of Financial Law and Fiscal Administration, National Academy of Internal Affairs, Doctor of Economic Sciences, Professor 1, Solomianska Square, Kyiv, 03035, Ukraine e-mail: prvika2015@gmail,com
