CC BY
28
ПРОФЕС1ЙНА 1НШОМОВНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В _Л1ТЕРАТУРНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_
14. Salovey P., Mayer J. Emotional intelligence / Peter Salovey, John Mayer // Imagination, Cognition, andPersonality. Vol. 9.3. - 1990. -P. 185-211.
15. Spencer L., Spencer S.Competence at Work: Models for Superior Performance / Lyle Spencer, Signe Spenser. - New York: Wiley, 1993. - 388 p.
16. Mayer J., Salovey P., Caruso D. Models of emotional intelligence / John Mayer, Peter Salovey, David Caruso // Handbook of Intelligence. - Cambridge, England: Cambridge University Press, 2000. - P. 396-420.
17. Zarafshan M., Areshiri M. The Relationship between Emotional Intelligence, Language Learning Strategies and English Proficiency among Iranian EFL University Students / Mehrdad Zarafshan, Mahsa Areshiri// Journal of Educational and Instructional Studies in the World. Vol. 2. 3. - 2012. - P.105-114.
Стаття надтшла в редакцт 26.09.2017 р.
УДК 811.161.2'2161.2 10:25128/2415-3605.17.4.8
ОКСАНА СЕРНЯК
oks_sern@ukr.net кандидат педагопчних наук, доцент Тернопшьський нащональний педагопчний ушверситет
iMeHi Володимира Гнатюка вул. Максима Кривоноса, 2, м. Тернопшь
ТЕХНОЛОГИ СИТУАТИВНОГО МОДЕЛЮВАННЯ У ФОРМУВАНН1 МОВЛЕНН6ВО-ДИСКУРСИВНО1 КОМПЕТЕНТОСТ1 СТУДЕНТ1В ФАКУЛЬТЕТУ 1НОЗЕМНИХ МОВ В 1НШОМОВНОМУ СП 1ЛКУВАН НI
Дослгджено формування мовленнево-дискурсивноЧ компетентностг в iншомовному стлкувант, яка лежить в основi багатокомпонентно'1 структури комуткативно1 компетентностi. Проаналiзовано основнi недолжи традицшного, тдтримуючого nidxody до навчання Шоземних мов, який не забезпечуе навчання практичного iншомовного стлкування, бшьшого значення надае знанням про мову, нiж практичним умiнням i навичкам користування Шоземною мовою. Встановлено, що формування мовленнево-дискурсивно'1 компетентностi в Шшомовному стлкувант, передбачае володШня навичками органгзаци мовленневого матерiалу в когерентний (зв 'язний) i цжсний текст - дискурс, який, на вiдмiну вiд статичного iншомовного тексту, мае комунiкативний характер. Мету навчання шоземно! мови визначено як спонукання студентiв до породження i сприймання iншомовних дискурав, враховуючи комуткативну мету i ситуацiю стлкування. Одтею з передумов породження iншомовного дискурсу виокремлено створення актуально значущог для учасниюв комунiкацii iншомовноi мовленнево'1 ситуацИ. Обтрунтовано наявнiсть чткого зв 'язку мiж формуванням мовленнево-дискурсивно'1' компетентностi в iншомовному стлкувант та ситуативним моделювання на заняттi з Шоземноi мови, як соцюкультурним контекстом творення Шшомовного дискурсу. Доведено доцшьнкть використання технологт ситуативного моделювання, осюльки вони залучають тих, хто вивчае iноземну мову, до активгзаци мислення, почуттiв, знань, Штересу та прагнення до активноi мовленневоi дiяльностi. Технологи ситуативного моделювання апробовано на практицi на заняттях з iноземноi мови у ВНЗ. Продемонстровано низку комунiкативних ситуацш, як спонукають до творення iншомовного дискурсу вiдповiдно до мовленнево 'i ситуаци.
Ключовi слова: дискурс, текст, мовленнево-дискурсивна компетенттсть, дискурсизащя тексту, технологи ситуативного моделювання.
ОКСАНА СЕРНЯК
кандидат педагогических наук, доцент Тернопольский национальный педагогический университет
имени Владимира Гнатюка ул. Максима Кривоноса, 2, г.Тернополь
ТЕХНОЛОГИИ СИТУАЦИОННОГО МОДЕЛИРОВАНИЯ В ФОРМИРОВАНИИ РЕЧЕВОЙ ДИСКУРСИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СТУДЕНТОВ ФАКУЛЬТЕТА ИНОСТРАННЫХ ЯЗЫКОВ В ИНОЯЗЫЧНОМ
ОБЩЕНИИ
Исследовано формирование речевой дискурсивной компетентности в иноязычном общении, которая лежит в основе многокомпонентной структуры коммуникативной компетентности. Проанализированы основные недостатки традиционного, поддерживающего подхода к обучению иностранным языкам, который не обеспечивает обучение практического иноязычного общения, предоставляя большее значение знаниям о языке, чем практическим умениям и навыкам пользования иностранным языком. Установлено, что формирование речевой дискурсивной компетентности в иноязычном общении предполагает владение навыками организации речевого материала в когерентный (связный) и целостный текст - дискурс, который, в отличие от статического иноязычного текста, имеет коммуникативный характер. Цель обучения иностранному языку определена как побуждение студентов к порождению и восприятию иноязычных дискурсов, исходя из коммуникативной цели и ситуации общения. Одной из предпосылок порождения иноязычного дискурса выделено создание актуально значимой для участников коммуникации иноязычной речевой ситуации. Обоснованно наличие четкой связи между формированием речевой дискурсивной компетентности в иноязычном общении и ситуативным моделированием на занятии по иностранному языку, как социокультурным контекстом создания иноязычного дискурса. Доведена целесообразность использования технологий ситуационного моделирования, так как они привлекают тех, кто изучает иностранный язык, к активизации мышления, чувств, знаний, интереса и стремления к активной речевой деятельности. Технологии ситуационного моделирования апробированы на практике на занятиях по иностранному языку в вузе. Продемонстрировано ряд коммуникативных ситуаций, которые побуждают к созданию иноязычного дискурса в соответствии с речевой ситуации.
Ключевые слова: дискурс, текст, речевая дискурсивная компетентность, дискурсизация текста, технологии ситуационного моделирования.
OKSANA SERNIAK
PhD (Pedagogy), Associate Professor Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University
2 Maksyma Kryvonosa Str., Ternopil
TECHNOLOGIES OF SITUATIONAL MODELING IN FORMING LINGUISTIC DISCOURSE COMPETENCE OF FOREIGN LANGUAGES FACULTIES STUDENTS IN FOREIGN LANGUAGE COMMUNICATION
The article deals with the formation of the linguistic discourse competence in foreign language, which is the basis of the complicated structure of the communicative competence. The analysis of the main downsides of the traditional supporting approach to foreign language teaching indicates that the linguistic knowledge of a language is often given more importance than practical skills and skills of the language usage itself. The negative consequence of the use of a traditional supportive approach to learning a foreign language is that the pupils remember a lot of theoretical material, being unable to apply their knowledge in practical communication. The methodologists and foreign language teachers should take into account the fact that communication is an active interaction of participants in the process, the purpose of which is often not purely linguistic, but interactive. The language acts only as a means of implementing this interaction, in which people, acting with the help of signs, organize their own communication in a joint activity. The linguistic discourse competence involves the speaker's ability to speak coherently expressing his or her own thoughts, producing an unlimited number of adequate sentences with the help of assimilated language signs and the rules of their combination. The components of linguistic discourse competence in foreign language communication are determined. The peculiarities of the formation of linguistic discourse competence in foreign language communication are demonstrated. There have been determined the methodical foundations of formation of the linguistic discourse competence in foreign language communication which consist in application of situational modeling technologies. The procedure of situational modeling during the foreign language classes at higher educational establishments has been developed and tested in practice. The application of various technologies of situational modeling creates the corresponding socio-cultural context, presenting the necessary communicative approach and serves as a means of providing interactive learning in the process of learning a foreign language.
ПРОФЕС1ЙНА 1НШОМОВНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В _Л1ТЕРАТУРНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ_
Keywords: discourse, text, linguistic discourse competence, text-discourse transformation, situational modeling technology.
Сьогодш в Укра!ш вщбуваються динамiчнi перетворення у полiтичному, сощально-eKOHOMi4HOMy i культурному життi. Зростае потреба суспшьства в людях, що володiють шоземною мовою як засобом спiлкyвання. Знання шоземно! мови покликане стати засобом сшлкування у дiяльностi сучасно! людини у багатомовному свiтовомy товариствi. Вимога сьогодення полягае у тому, щоб yкра!нець-фахiвець у бyдь-якiй сферi був готовим до сшлкування у европейському просторi принаймш трьома мовами.
Нишшш реали Укра!ни ставлять перед нами проблему оволодшня iноземною мовою як засобом сшлкування та взаемодп. Усе це суттево вплинуло на шдхщ до навчання шоземно! мови як у школ^ так i у ВНЗ. 1ншомовна освiта зорiентована на виховання особистостi, здатно! вiльно i комyнiкативно доцiльно спiлкyватися в рiзних сферах сyспiльного життя, котра володiе yмiннями та навичками, потрiбними для обмшу iнформацiею iноземною мовою.
Необхщшсть використання шоземно! мови як шструменту в дiалозi культур рiзних кра!н свiтy спонукае наyковцiв-методистiв i вчителiв-практикiв переосмислювати цiлi iншомовного навчання та акцентувати увагу на пошуках дiевих засобiв !х досягнення. Тому концепщя навчання шоземно! мови метою навчання визначае формування особистосп, яка володiе вмiннями i навичками вiльно, комушкативно виправдано користуватися мовними засобами, опановуючи iншомовнy мовленневу компетентнiсть.
Оволодiння вищезгаданою компетентнiстю передбачае формування того, хто вивчае шоземну мову, як мовно1 особистостi, котра досконало володiе сукупшстю iншомовних лiнгвiстичних знань i комушкативних yмiнь, необхвдних для шшомовно! мовленнево1 дiяльностi, навичками спiлкyвання в рiзних ситyацiях.
Метою статт е аналiз проблем, пов'язаних iз недостатнiм рiвнем шшомовно! пiдготовки в Укра!ш сьогодш, та визначення шляхiв формування мовленнево-дискурсивно1 компетентностi в iншомовномy спiлкyваннi, що лежить в основi багатокомпонентно1 структури комушкативно! компетентностi.
У методицi навчання шоземних мов поняття мовна особистють включае в себе багатокомпонентний структурно впорядкований набiр мовних здiбностей людини, основою яких е здатнiсть створювати та сприймати iншомовне висловлювання, обираючи певну стратегiю i тактику сшлкування та вщповщно до цього застосовувати певний набiр засобiв [6, с. 66].
Навчання шоземно! мови в сучаснш укра!нськш школi передбачае застосування розма!ття мовних засобiв з метою вивчення, обробки та засвоення iншомовно! шформацп. За умов вiдсyтностi шшомовного оточення основною формою оргашзацп i презентацл навчального матерiалy на занят з шоземно! мови у читант, письмi та аyдiюваннi е шшомовний текст.
Як вважае С. В. Боднар, текст як основна методична одиниця, котра, будучи цшсним i закiнченим за змiстом i за формою мовним твором, репрезентуе певну тему i акт спiлкyвання, мютпть дослiджyваний лексико-граматичний матерiал, е зразком мовно! комушкацп носпв мов. Водночас iншомовний текст виступае як основою та стимулом, так i зразком для продукування власних висловлювань шоземною мовою. Щц час роботи з шшомовними текстами студенти знайомляться з жанрами i стилями iншомовного мовлення, виявляють !х тематику i проблематику, формуючи i обгрунтовувати свою думку, а також вчаться продукувати власш iншомовнi тексти, використовувати iноземнy мову як зашб отримання та передачi iнформацil тощо [2, с. 213].
Як наслщок, вивчення iноземноl мови в клаа переважно зосереджене на сприйманш та породженнi iншомовного висловлювання у вж\щщ iншомовного тексту. Проте, варто визнати, що дуже часто вивчення шоземно! мови полягае лише у вщтворенш на занят зазубрених текста рiзних жанрiв.
Типовим прикладом, що набирае гротескного характеру, стае висловлювання "London is the capital of Great Britain", яке демонструе вщтворення студентами на занятп з англшсько! мови абстрактно-формально! констрyкцi!, котра не несе комушкативно! конотацп, а отже, непридатна для реального шшомовного сшлкування, якого прагне кожен, хто вивчае шоземну мову.
Недоречшсть вищезгадано! ситyацi! полягае в тому, що шшомовний текст е певною формальною конструкщею, яка часто-густо статична, а отже не завжди, або й зовшм не забезпечуе жодного шшомовного контакту чи взаемодп тих, хто з ним працюе. Педагоги, котрi
сповiдують постулати традицшного, шдтримуючого навчання, не беруть до уваги той факт, що головним в акт спiлкування е не змiст тексту i не його мовна форма, а досягнення комуткативних цшей тих, хто опрацьовуе цей текст.
Як наслщок, незважаючи на новi, дуже конкурентнi умови вивчення шоземних мов, яю забезпечуються наявнiстю автентичних курсiв та рiзноманiтноï довiдковоï iноземноï лiтератури, iспит практикою не завжди вiдповiдае сподiванням тих, хто добросовюно вивчае iноземну мову на рiзних рiвнях у школ^ ВНЗ, мовних курсах та iндивiдуальних заняттях.
До загальних слабких мюць у пiдготовцi з iноземноï мови належать: недостаттсть навичок та вмшь експресивного iнтонування власного висловлювання; неадекваттсть використання регiстрiв формального i неформального стлкування, невмшня варiювати комунiкативнi засоби зi змiною умов спiлкування. Водночас, юнуе брак умiнь експромтного висловлювання та недостатне знання розмовних готових мовленневих одиниць i заповнювачiв мовчання, що демонструе недостатнш рiвень сформованосп умiнь починати i пiдтримувати розмову шоземною мовою через розгубленiсть i побоювання перед спiлкуванням. Такi результати свщчать про недостатнiсть практичних умшь користуватись iноземною мовою.
Проблема, на наше переконання, полягае в тому, що навггь на факультетах шоземних мов, де найшвидше запроваджують новi методики навчання iноземних мов, знанням про мову часто надаеться бшьше значення, нiж практичним умiнням i навичкам користування iноземною мовою.
Методика навчання шоземних мов повинна враховувати той факт, що стлкування е активною взаемодiею учасниюв цього процесу, мета якого мае не стшьки мовний, скшьки штерактивний характер. Як стверджуе О. I. Пометун, шоземна мова е засобом мовленневоï взаемодп, пiд час яко1' люди здшснюють iншомовне спiлкування у спiльнiй дiяльностi. Якщо йдеться про спiлкування як активну взаемодда його учасникiв, то оргашзащя спiлкування в навчальних умовах передбачае «включення» процесiв оволодiння шоземною мовою не тшьки як комушкативну дiяльнiсть, а i предметно-комунiкативну дiяльнiсть [7, с. 24].
Виправленню ситуацп, на думку вчених-методистiв, сприятиме усвщомлення того, що, як стверджуе Г. О. Атанов, знати - не означае просто запам'ятати певний набiр знань, а виконувати дiяльнiсть на основi цих знань. Знання не е метою навчання, а його засобом, вони необхвдт не для простого запам'ятовування чи розширення ерудицп. Знання служать основою виконання дш, здiйснення дiяльностi [1, с. 85].
Водночас, на переконання О. I. Пометун, знанням можна навчитись лише у процес ix використання у дiяльностi, а саме лише оперуючи ними. Засвоення знань вщбуваеться одночасно iз освоенням способiв дiй iз ними [7, с. 48].
Проблема полягае в тому, що у навчанн шоземних мов традицшний тдхвд фактично роздiляе навчання мовних правил на урощ iноземноï мови з навчанням практичного мовлення. Спочатку студента наповнюють знаннями, тобто вчать набуттю знань, а потiм плануеться використання цих знань у мовлент. 1накше кажучи, е сподiвання, що вш сам навчиться застосовувати цi знання у мовленневш дiяльностi. Негативним наслщком застосування традицiйного, шдтримуючого шдходу до навчання шоземжл мови е те, що на практищ, у практичному стлкувант iноземною мовою студенти «багато пам'ятають, але мало вмiють»[1, с. 90].
Отож, первинними у вивчеш шоземних мов мають бути практичш дп, тобто практична дiяльнiсть, у процес якоï засвоюються знання. Коли навчання пасивне, мозок студента не вмикаеться, оскшьки не простежуе причинно-наслщкових зв'язкiв, не забезпечуючи повноцiнне засвоення навчального матерiалу [7, с. 56].
Тому викладач iноземноï мови, який прагне, щоб його студенти опанували iноземну мову на високому практичному рiвнi, неодмiнно бере до уваги той факт, що навчання - це насамперед знання, яю трансформувались у розумову дда, в умшня практично дiяти з метою виршення навчального завдання.
Згiдно з дiяльнiсним пiдxодом до навчання основним у проектувант навчання iноземноï мови мае бути те, що навчання повинно починатись не з визначення того, який мовний матерiал учень повинен знати, а з того, що вш повинен ум^и, використовуючи мовт знання у процесi шшомовного спiлкування на операцiйному рiвнi. Таким чином, навчання iноземноï мови на сучасному етат вимагае формування комунiкативноï мовноï особистостi, котра
здiйснюe шшомовну взаeмодiю за допомогою не завчено! напам'ять шшомовно! шформацп, а шляхом породження висловлювань у процесi шшомовного сшлкування.
Висловлюванню, породженому в результат спiлкування, у лiнгвiстицi та методищ навчання iноземних мов вiдповiдаe термш «дискурс», визначений американським лiнгвiстом З. Харрюом. Науковець тлумачить дискурс як послщовшсть реплiк, виголошених однieю (або бшьше) людиною в певнiй мовленневш ситуацп, i стверджуе, що будучи комплексною одиницею, яка складаеться з послщовносп складових, котрi перебувають у смисловому зв'язку, дискурс, на вiдмiну вщ статичного iншомовного тексту, мае комушкативний характер. На думку вченого, дискурс е текстом у сшлкуванш, який передбачае послiдовнiсть мовленневих акпв у контекстi конкретно! комунiкативно! ситуацп. Близький за змiстом до поняття «текст», дискурс, проте, мае динамчний характер мовного спiлкування, що розгортаеться в часi [10, с. 124].
Дискурс трактуеться сучасними вченими-методистами як мовленневе утворення, що разом з лшгвютичними характеристиками, властивими тексту, володiе i екстралшгвютичними параметрами, якими е учасники комушкацп, !х комунiкативнi цш, а також фоновi знання мовця про ситуащю спiлкування у чаш та просторi [6, с 68].
З цього випливае, що метою навчання шоземно! мови повинно стати не спонукання студента до зазубрювання текспв як взiрцiв мовно! реатзацп, а навчання тих, хто вивчае шоземну мову, породжувати i сприймати шомовш дискурси, з урахуванням комушкативно! мети та ситуаци спiлкування.
У зв'язку з цим увага цшо! низки вчених-методиспв (Ж. Д. Горша, В. Г. Костенко, О. А. Кучерява, О. Б. Паньюв, С. В. Шуман, Л. В. Юрчук та ш.) звернена до створення навчально-методичних передумов для формування дискурсивно! компетентностi тих, хто вивчае шоземну мову.
Так, Ж. Д. Горша тлумачать дискурсивну компетентшсть як здатшсть розумiти, адекватно iнтерпретувати та породжувати тексти рiзних типiв жанрiв з метою досягнення комушкативного намiру су'екта мовлення у межах конкретно! ситуаци сшлкування з урахуванням екстралшгвютичного контексту [3, с. 126].
Термш «дискурсивна компетентшсть» Л. В. Юрчук тлумачить як вмшня мовця розумгги i самому створювати логiчнi i зв'язковi мовнi висловлювання, представленi усною або письмовою формою. На думку дослщнищ, дискурсивна компетенцiя - це не тшьки створення цiлiсних i зв'язних текстiв, а й знання рiзних типiв дискурсу i правил !х побудови, а також вмiння штерпретувати !х вiдповiдно до комунiкативно! ситуаци i продукувати цi дискурси з урахуванням екстралшгвютичних особливостей ситуацi! сшлкування [9, с. 37]. На переконання О. А. Кучеряво!, дискурсивна компетенщя - одна з найважливших структурних компонеипв комунiкативно! компетентностi мовця i етим, до чого мае прагнути сучасна освга в галузi навчання шоземних мови [5, с. 122].
Оскшьки iншомовний дискурс становить основу побудови мовленнево! комунiкацi! у процес вивчення iноземно! мови, формування дискурсивно-мовленеево! компетентностi е важливою складовою навчання шоземно! мови. На думку бшьшосп вчених, саме дискурсивна компетентшсть лежить в основi багатокомпонентно! структури комушкативно! компетентность Збагачення компонентного складу комушкативно! компетентност щею складовою породжуе яюсно новий пiдхiд до навчання шоземно! мови [9, с. 35].
Основним аспектом формування дискурсивно! компетенци е володшня навичками оргашзацп мовленневого матерiалу в когерентний (зв'язний) i цшсний текст - дискурс. Цей процес мае за мету розвиток у студенев умшь розумiння i власного створення лопчних та зв'язних мовленневих висловлювань як в уснш, так i в письмовiй формi. Одшею iз складових цiе! роботи е навчання майбутшх фахiвцiв адекватно до ситуаци використовувати структурш i мовленневi засоби iншомовного висловлювання у рiзних жанрах. Дискурсивна компетенцiя передбачае здатшсть мовця до мовленневого оформлення шформацп у зв'язному текст^ а також породження мовлення з метою вираження власно! думки, продукуючи необмежену кшьюсть мовленнево адекватних речень за допомогою засвоених мовних знаюв i правил !х поеднання [4, с. 118].
Великого значення набувае здатнiсть того, хто творить мовленневий дискурс, брати до уваги контекстуальну доречшсть вживання мовних одиниць, його знання i володiння рiзними
типами дискуршв i ïxньою органiзацiею залежно вщ параметрiв комунiкативноï ситуацп, в яюй вони породженi та iнтерпретованi. Важливим аспектом е коректнiсть та правильшсть говорiння i письма iноземною мовою, лопчшсть та iнформацiйна насиченiсть висловлювань, усвщомлення мовцем схем побудови дискурсу тд час мовленневого спiлкування [5, с. 79].
Водночас дискурсивна складова комунiкативноï компетентностi передбачае вмiння оргашзовувати зв'язну послiдовнiсть речень за допомогою лексичних i граматичних засобiв когезп як на рiвнi окремого сегмента тексту, так i здшснювати штегращю його окремих частин в единий цшюнийдискурс, логiчно структуруючи та увиразнюючи дискурс рiзними засобами текстовоï прецедентносп. Разом з тим, важливим аспектом е здатнють того, хто творить дискурс, будувати свою мовленневу та писемну поведшку адекватно до соцiокультурноï специфiки краïни означеноï мови [5, с. 80].
Вищезгадат дискурсивнi знання та навички доводять, що дискурсивна компетенттсть пов'язана з формуванням найвищого мотивацiйного прагматичного рiвня володiння мовою. Тому, усшшшсть комунiкативноï дiяльностi мовця визначаеться сформованiстю його дискурсивноï компетентносп, яка полягае у здатностi використовувати певну стратегiю i тактику стлкування для конструювання власного та сприймання чужого мовленневого дискурсу.
Беручи до уваги вищезгадане, можна стверджувати, що характерною особливютю навчання iноземниx мов е формування мовноï особистостi, здатноï до породження i смислового сприйняття iншомовного дискурсу тд час процесу iншомовноï комуткацп. Разом з тим увага вчених-методиспв звернена на пошук таких пiдxодiв i методiв навчання, що враховують створення на заняттi особистiсно значущих передумов для студенпв, за яких у них виникае власна потреба продукувати дискурс шоземною мовою занятп, де здшснюеться навчально-пiзнавальна дiяльнiсть з вивчення iноземноï мови.
Серед передумов породження шшомовного дискурсу дослщники виокремлюють наявнiсть актуально значущоï для учасника комуткацп ситуацп, в якш вш, маючи потребу i мотив до шшомовного стлкування, стае повноцшним защкавленим партнером у стлкувант. 1накше кажучи, передумовою iншомовного спiлкування мае стати створення в навчальному процес «запропонованих обставин», якi би спонукали студента до мовленневоï взаемодп [7, с. 156]. Таю комуткативт ситуацп становлять соцюкультурний контекст забезпечення шшомовного стлкування на занятп з iноземноï мови. Отже завданням викладача е постшне стимулюваня соцiально-предметного спiлкуванняна занятп. З цiею метою в процес органiзацiï навчально-пiзнавальноï дiяльностi на занятп викладач iноземноï мови повинен створити таю умови, яю би спонукали студента до налагодження мовленневих стосунюв з партнерами по спiлкуванню. Водночас ця потреба мае бути такою високою, щоб стати мотиващею для студента до висловлювання шоземною мовою.
Усвщомлення ч^кого зв'язку мiж формуванням мовленнево-дискурсивноï компетенцп в iншомовному стлкувант та ситуативним моделювання на урощ iноземноï мови, як соцiокультурним контекстом творення шшомовного дискурсу, спонукае методиспв створити систему методiв i технологш для забезпечення ефективного формування дискурсивно-мовленневих умiнь та навичок студенпв у процес навчання iноземниx мов. Саме ситуативтсть iншомовного мовлення на занятп з iноземноï мови як зютавлення у мовленнi мовних та екстралшгвютичних засобiв вираження думки (жеспв, мiмiки, вказiвок на навколишнi предмети) е основою формування мовленнево-дискурсивноï компетентносп в iншомовному спiлкуваннi.
Технологи ситуативного моделювання на урощ iноземноï мови, як соцюкультурний контекст забезпечення формування мовленнево-дискурсивноï компетенцп в iншомовному стлкувант, чггко повязанi зi специфiчними методами, впровадження яких забезпечить формування мовленнево-дискурсивних умiнь та навичок студентiв у процес вивчення iноземноï мови.
У процес моделювання типових ситуацiй реального стлкування на заняттях з iноземноï мови потрiбно розвивати активну дiяльнiсть студентiв на базi запропонованих ситуацш i сценар^в. На нашу думку, процес навчання буде бiльш ефективним, якщо ситуацп, завдання чи шшомовт тексти сприймаються студентами як особистюно значущi i безпосередньо пов'язанi з ïxнiм особистим досвiдом.
Одним iз методiв е використання елементiв конструктивного навчання, що сприяе створенню автентичних ситуацш на заняттi, якi становлять основу автентичного сшлкування. До означених елемешгв вiдноситься вiдхiд вiд традицшних прийомiв i методiв, спрямованих на передачу учням знань в готовому вигляд^ зi створенням умов для усшшного використання та активiзацi! набутих знань у практичному iншомовномy мовленш. Доцiльнiсть використання означено! технологi! обумовлена тим, що вона передбачае цшковите залучння студента до вирiшення проблеми, включаючи передовсiм активiзацiю мислення, почутпв, знань, iнтересy та прагнення до активно! дiяльностi.
Успiшномy творенню шшомовного розмовного дискурсу сприятиме врахування викладачем iноземно! мови наступних аспектiв: самостшний пошук шляхiв i варiантiв виршення поставленого навчального завдання; активне вщтворення ранiше отриманих знань у новостворених обставинах. Запропоноваш мовленневi ситyацi! будять у майбутшх фахiвцiв почуття защкавленосп й iнтересy до iншомовного сшлкування i спонукають до застосування шформацп iз статичного тексту в процес творення iншомовного дискурсу з природною потребою створити дискурс вiдповiдно до мовленнево! ситуаци.
Наведемо низку комушкативних ситуацш, яю спонукають до творення шшомовного дискурсу вщповщно до мовленнево! ситуаци.
Your English speaking friend is looking for a pet for her little niece and nephew. She is not sure what she should get them. Give him/her some advice.
You English-speaking friend is getting overweight. She wants to go on a diet to get rid of extra kilos. Give her some useful advice.
Your English-speaking friend's parents decided not to buy a new TV set when their old one has broken. They think that TV makes people lazy and passive. Express your attitude to that.
You've made inquiries at the travel agency about a holiday abroad. There is a wide choice of package tours to different countries. Write your friend who is interested in going with you to explain what you have found out and ask her/his opinion.
Write a letter to your pen-friend about space exploration. You want to know her opinion about space travels. In particular you want to know whether she/he would go to space if space travel becomes possible for everyone within her/his lifetime.
Your English-speaking friend who is 19 years old wants to move out of his/her parents' home. He/she is going to find a job as a waiter/ waitress and thinks she/he can be independent of her/his parents. Express your own attitude to that.
Повертаючись до практики використання шшомовного тексту на занятп з шоземно! мови, зауважимо, що викладач повинен враховувати вщмшнють мiж статичним шшомовним текстом та дискурсом i надавати перевагу останньому, оскшьки тшьки вин е зразком мовленнево! комушкацп. Тому завдання викладача полягае у так званому «оживленш» статичного тексту за допомогою створення спещального контексту, в якому вш буде використовуватися на занятп. Цьому можуть сприяти рольовi шри, симулятивш завдання, мовленневi ситуаци та установки вчителя.
Ситуатившсть у робот зi статичним текстом сприяе його дискурсизаци, актуатзуючи текст для студентв, мотивуючи !х до шшомовного сшлкування, роблячи роботу з типовими текстовими зразками бшьш щкавою та динамiчною, залучаючи емоцп та почуття залученосп до шшомовного сшлкування. Наприклад, дискурсизащя пресловутого тексту про Лондон, який, до реч^ дос е столицею Велико! Британи, може бути здшснена за допомогою оживлення статичного тексту методом виршення мовленнево! ситуаци:
You are planning to visit London. It is going to be your first visit to the city. Ask your English-speaking friend where, in his/her opinion, you have to go first and what to see.
1ншим прикладом дискурсизаци текстового зразку про столицю Велико! Британи може бути штерактивна командна гра щодо виршення наступних проблемних запитань:
• How is Piccadilly Circus, one of the most famous streets in London, connected with a collar?
• How do crows prevent the biggest disaster in London?
• How is the national centre of London Trafalgar Square connected with Napoleon and Spain?
• Why is St. Paul's Cathedral, the biggest church in London and third largest church in the
whole world, considered a symbol of British freedom and independence?
• Why do hundreds of tourists flock to Downing Street in London every day?
• Why doesn't Post Office Tower in London carry out postal service?
На наше переконання, такий вид роботи спонукатиме студенев до застосування шформацп iз статичного текстового зразку в процес творення шшомовного дискурсу. Сподiваемось, це дасть можливють студентам сприймати текст бшьш цшеспрямовано, пробуджуючи ]_хшй штерес, змушуючи сприйняти ситуацiю чи проблему, порушену в текстi, як мотив для творення шшомовного дискурсу, що виконуе штерактивну та комушкативну функщю у природному iншомовному спшкуванш.
Застосування рiзниx теxнологiй ситуативного моделювання створюе вщповщний соцiокультурний контекст, який забезпечуе необхщне комунiкативне спрямування та слугуе засобом у забезпеченш штерактивного навчання у процесi вивчення iноземноï мови. Дискурсизацiю статичного текту можна виршити за допомогою iнтерактивниx колективних та групових форм роботи на занятп в процесi спецiально створеного ситуативного моделювання мовного середовища.
Таким чином, формування у студенев дискурсивно-мовленеевоï компетентносп е важливою складовою навчання iноземноï мови. Означена компетентнiсть лежить в основi багатокомпонентноï структури комунiкативноï компетентностi. Ефективнiсть формування останньоï значною мiрою залежатиме вiд реалiзацiï дискурсивно! компетенцп у процесi оволодiння учнями/студентами рiзними типами дискурсiв.
Водночас технологи ситуативного моделювання е основною стратепею розвитку шшомовних мовленнево-дискурсивних умiнь та навичок тих, хто вивчае шоземну мову. Означеш технологи передбачають застосування у процес навчання iноземноï мови ситуативних завдань, яю задають мету дискурсивного висловлювання, передбачаючи творення мовленневого дискурсу, необхщного для шшомовного стлкування. Разом з тим запропоноваш види роботи спонукають студенев до усвiдомленоï активностi у процесi творення мовленневоï поведiнки, а також розвивають здатшсть кожного студента здiйснювати комунiкативну дiяльнiсть самостiйно на рiвнi продукування мовленневого дискурсу. Актуалiзацiя дискурсивно-мовленневих навичок у навчальних ситуацiяx, максимально наближених до реальних життевих мовленневих ситуацiй, забезпечуе справдi комунiкативно-дiяльнiсне застосування iншомовного мовлення тими, хто вивчае шоземну мову i прагне використовувати ïï як зашб стлкування та взаемодп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Атанов Г. О. Обгрунтування та сутшсть дiяльнiсного пiдxоду до навчання / Г. О. Атанов // Педагопка i психолопя профес^о^ освiти. - 2002. - № 3.- С. 85-93.
2. Боднар С. В. Формування дискурсивное компетенцп як складовою комушка- тивнох компетенцп майбутшх викладачiв iноземниx мов / С. В. Боднар // Педагопчш науки: зб. наук. праць. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2010. - Вип. 55. - С. 211-215.
3. Горша Ж. Д. Дискурсивна складова комунiкативноï компетенцп майбутнix словеснишв / Ж. Д. Горiна // Наука i освта. - 2007. - № 3. - С. 125-128.
4. Костенко В. Г. Дискурсивна основа навчання шоземних мов та ïï роль у фо- рмуванш комунiкативноï компетенцп / В. Г. Костенко, I. В. Знаменська, I. М. Сологор // Викладання мов у вищих навчальних закладах освгги на сучасному еташ. Мiжпредметнi зв'язки. Досвщ. Пошуки: збiрник наукових статей. - Харшв, 2008. - № 14. - С. 117-123.
5. Кучерява О. А. Формування дискурсивноï компетенцп студенпв фшолопч- них факультепв вищих навчальних закладiв: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02: / О. А. Кучерява. - Одеса, 2008. - 229 с.
6. Паньшв О. Б. Дискурсивна компетенцгя мовно^ особистосп майбутнього фшолога / О. Б. Панькiв // Науковий вюник Дрогобицького державного педагопчного унiверситету iменi Iвана Франка. -2014. - № 1. - С. 64-69.
7. Пометун О. I. Сучасний урок. Штерактивш технологи навчання: наук.-метод. поабник / О. I. Пометун , Л. В. Пироженко. - К.: Вид-во А. С. К., 2004. - 192 с.
8. Юрчук Л. В. Дискурсивна компетенцгя, ïï роль та формування в системi навчання мiжкультурноï комуткацп у студенпв немовного вузу / Л. В. Юрчук // Лшгвютичш та методолопчш проблеми технологи навчання шоземним мовам в сучасних умовах: зб. матерiалiв I Всеукрашського науково-практичного семшару, 13 лютого 2012 р. - К.: НУХТ, 2012. - С. 37-38.
9. Harris Z. Discourse. Language / Z. Harris - London: Harper Collins, 1993. - 234p.
REFERENCES
1. Atanov H. О. Obgruntuvannya ta sutnist diyalnisnoho pidkhodu do navchannya [The essence and substantiation of the activity approach to learning]. Pedahohika i psykholohiya profesiynoyi osvity, 2002, Vol. 3. pp. 85-93.
2. Bodnar S. V. Formuvannya dyskursyvnoyi kompetentsiyi yak skladovoyi komunika- tyvnoyi kompetentsiyi maybutnikh vykladachiv inozemnykh mov [The formation of the discursive competence as component of the communicative competence of future teachers of foreign languages]. Pedahohichni nauky: zb. nauk. prats, Kherson, KhDU Publ., 2010, Vol. 55, pp. 211-215.
3. Horina Zh. D. Dyskursyvna skladova komunikatyvnoyi kompetentsiyi maybutnikh slovesnykiv [The discursive component of the communicative competence of future philologists]. Nauka i osvita, 2007, Vol. 3, pp. 125-128.
4. Kostenko V. H., Znamenska I. V., Solohor I. M. Dyskursyvna osnova navchannya inozemnykh mov ta yiyi rol u formuvanni komunikatyvnoyi kompetentsiyi [The discursive basis for learning foreign languages and its role in the formation of the communicative competence]. Vykladannya mov u vyshchykh navchalnykh zakladakh osvity na suchasnomu etapi. Mizhpredmetni zvyazky. Dosvid. Poshuky: zbir. nauk. statey, Kharkiv, 2008, Vol. 14. pp. 117-123.
5. Kucheryava O. A. Formuvannya dyskursyvnoyi kompetentsiyi studentiv filolohich- nykh fakultetiv vyshchykh navchalnykh zakladiv. Dys. ... kand. ped. nauk [The formation of the discursive competence of students of philological faculties of higher educational institutions. Candidate's thesis]. Odesa, 200, 229 p.
6. Pankiv O. B. Dyskursyvna kompetentsiya movnoyi osobystosti maybutnoho filoloha [The discursive competence of the linguistic personality of the future philologist]. Naukovyy visnyk Drohobyts'koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka, 2014, Vol. 1, pp. 64-69.
7. Pometun O. I., Pyrozhenko L. V. Suchasnyy urok. Interaktyvni tekhnolohiyi navchannya [Modern lesson. Interactive Learning Technologies]: Nauk.-metod. posibn., A. S. K. Publ., 2004, 192 p.
8. Yurchuk L. V. Dyskursyvna kompetentsiya, yiyi rol ta formuvannya v systemi navchannya mizhkulturnoyi komunikatsiyi u studentiv nemovnoho vuzu [The discursive competence and its role in the formation of the system of teaching the students of non-linguistic specialties the intercultural communication]. Linhvistychni ta metodolohichni problemy tekhnolohiyi navchannya inozemnym movam v suchasnykh umovakh: zb. materialiv I Vseukrayinskoho naukovo- praktychnoho seminaru, 13 lyutoho, 2012 r. Kyiv, NUKhT, 2012, pp. 37-38.
9. Harris Z. Discourse Analysis. Language. London: Harper Collins, 1993, 234 p.
Стаття надтшла вредакцт 07.10.2017р.
УДК 371.315:811.134.2(045) 10:25128/2415-3605.17.4.9
АЛЛАРУБАН
alla.nik.ruban@gmail.com викладач
Кшвський нащональний лшгвштичний ушверситет вул. Велика Васильшвська, 73, м. Кшв
СИСТЕМА ВПРАВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В IСПАНОМОВНОÏ АУДИТИВНОÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1
Вказано, що тдготовка вчителгв 1ноземно1 мови е провгдним напрямком соцгального замовлення нашого сустльства. Розглянуто проблему формування аудитивно'1 компетентностг i визначено ïï одним з прюритетних напрямюв дiяльностi пiд час навчання iншомовного стлкування. Обтрунтовано актуальтсть до^дження системи вправ для формування аудитивно'1' компетентностi, пропоновано'1' iспанською методикою навчання мов. Зазначено трактування поняття «аудитивна компетентнiсть» у втчизнятй методицi та представлено бачення iспанських методистiв процесу аудтвання. З 'ясовано стратегiï/мiкровмiння, як потрiбно розвивати в учнiв/студентiв пiд час формування аудитивноï компетентностi: розп1знавати, вiдбирати, розумти, передбачати, робити висновки, зберiгати в пам 'ятi. Представлено системи вправ, яю пропонуються кпанськими методистами для формування вмть аудювання, охарактеризовано iнтенсивнi, розширет i продуктивт вправи й уточнено алгоритми виконання цих вправ. Дотично до тем, визначених Робочою программою для дисциплти II курсу
