CC BY
17СТОМАТОЛОГ1Я ДИТЯЧОГО В1КУ
УДК: 616.314.13-02:[616.89-008.44:371] Н. Л. Чухрай
Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет iM. Данила Галицького
ЗВ'ЯЗОК М1Ж ПСИХОЕМОЦ1ЙНИМ СТАНОМ Д1ТЕЙ ТА IX СПРИЙНЯТЛИВ1СТЮ ДО КАР1ССУ ЗУБ1В
У даному до^дженю було вивчено показники загальноi шктьно1 тривожностi у школярiв за допомогою тесту Фi-лтса. У результатi проведених до^джень виявлено, що у дтей вiдмiчаeться низький рiвень загальноi шкыьног три-вожностi iз найвищим показником у 7^чному вщ, що по-яснюеться адаптащею дтей молодшого шкыьного вк до навчального процесу. Вiдмiчена тенденщя до тдвищення загально1 шюльног тривожностi у дiвчат уах вжових груп у порiвняннi з хлопцями. У карiессприйнятливих дтей рiвень загально1 штльно1 тривожностi е вищим у порiвняннi iз умовно-резистентними та карiесрезистентними дтьми. Ключовi слова: дти, загальна шкыьна тривожтсть, карi-есрезистенттсть.
Н. Л. Чухрай
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого
СВЯЗЬ МЕЖДУ ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНЫМ СОСТОЯНИЕМ ДЕТЕЙ И ИХ
ВОСПРИИМЧИВОСТЬЮ К КАРИЕСУ ЗУБОВ
В данном исследовании были изучены показатели общей школьной тревожности у школьников при помощи теста Филипса. В результате проведенных исследований выявлено, что у детей отмечается низкий уровень общей школьной тревожности с наиболее высоким показателем в 7-летнем возрасте, что объясняется адаптацией детей младшего школьного возраста к учебному процессу. Отмечена тенденция к повышению общей школьной тревожности у девочек всех возрастных групп по сравнению с мальчиками. У кариесвосприимчивых детей уровень общей школьной тревожности выше по сравнению с условно-резистентным и кариесрезистентным детям. Ключевые слова: дети, общая школьная тревожность, ка-риесрезистентность.
N. L. Chukhray
Danylo Halytskiy Lviv National Medical University
THE RELATIONSHIP BETWEEN PSYCHO-EMOTIONAL STATE OF CHILDREN AND THEIR
SUSCEPTIBILITY TO DENTAL CARIES
ABSTRACT
The aim of our investigation is estimation of psycho-emotional state of children by determination of the level of school anxiety of schoolchildren and its relationship with susceptibility to dental caries.
Matherial and methods of research. In the research there have been conducted estimation ofpsycho-emotional state of children by testing 200 schoolchildren 7, 12 and 15 years old using Phillips 's method. All children were divided into three groups: caries resistant (TER-test=1-3 scores), conditionally resistant -
(TER-test=4-5 scores) and caries susceptible persons. TER-test was estimates by method of Okushko V.R., Kosareva L.I. (1983). Result of the research. The results of received data showed that on average all children have low level of general school anxiety. It's noticed that with the age the index of general school anxiety is decreased from 50,22±2,74 % in 7-year-old children to 35,71±1,35 % in 12-year-old children to 29,8±1,59 % in 15-year-old children. There was revealed that in girls the level of general school anxiety is higher comparing to boys. In the group of 7-year-old girl this index is 54,94±1,72 % (increase level), in the group of boys of the same age - 46,40±1,79 % (low level). In 12-year-old schoolchildren this correlation is 39,10±1,68 % and 32,32±1,71 %, in 15-year-old persons - 33,84±1,52 % and 27,22±1,65 %. Analysis of distribution of interviewed children depending on the level of general school anxiety, carried out, evidences that 13,50±2,42 % persons have high level, 19,57±2,80 % - increased level. The low level of general school anxiety was estimated, on the average, in 66,93±3,33 % of examined persons. The number of persons increased with the age. Analysis of results of the investigation depending on the age has showed that commonly the more children of 12 and 15 years old have low level of general school anxiety (68,43±6,16 % та 76,11±5,21 %, respectively). In group of 7-year-old schoolchildren there were revealed such persons in 57,89±5,66 %. Increased level of general school anxiety was estimated in 22,37±4,78 % та 21,05±5,40%, respectively, in 7 and 12-year-old persons. Up to 15 years the proportion of students increased to 14,93±4,35 %. We also carried out analysis of general school anxiety taking into consideration enamel resistance in children. It was estimated that the level of general school anxiety in the average was higher (30,12±1,67 %) comparing to the conditionally resistant children (35,73±1,74%) and caries resistant children (38,58±1,79 %), (р1<0,05; р2<0,001). Analysis in the age aspect has showed that in 7 and 12-year-old children indices of anxiety of the caries resistant and conditionally resistant children were virtually identical. Thus, in caries susceptible 7-year-old children the increased level of anxiety was found that on average is 56,64±1,68% relatively to caries resistant and conditionally resistant persons - 43,56±1,69% (low level), (p1>0,05) and 43,69±1,68 % (low level), (p2>0,05), respectively. Especially this difference is expressed among 12-year-old children is 51,41±2,62 % (increased level) in caries susceptible persons, 27,04±1,88% (low level) in caries resistant persons (p1<0,01) and 28,67±1,99 % (low level) in conditionally resistant persons (p2<0,02). This may indicate on a possible correlation between the level of general school anxiety and the state of dental hard tissues. These our results coinciding with the results of other research studies have shown that children exposed to psycho-emotional stress are mostly pronounced caries susceptible situation in the oral cavity, which is manifested by higher intensity of dental caries. There was revealed significantly lower level of general school anxiety in 15-year-old caries resistant schoolchildren (19,75±1,05 %) comparing to conditionally resistant and caries susceptible persons. It was established in 4,44 times more resistant to dental caries 7-year-old children with low level of general school anxiety comparing to persons with increased level of general school anxiety (p<0,001). Among 12-year-old children, there were in 3,99 times more caries resistant persons with low level of general school anxiety comparing to persons with increased level of general school anxiety, (р<0,001). It was found that among 15-year-old children there is in 2,14 times more caries resistant persons with a low level of general school anxiety comparing to persons with increased level of general school anxiety.
© Чухрай Н. Л., 2016.
Conclusions. Thus, results of carried out investigation have showed that all children have low level of general school anxiety. The higher index of general school anxiety was estimated in 7-year-old schoolchildren. It was noticed tendency to increasing of general school anxiety in girls of all age groups comparing to boys. It was estimated increased level of general school anxiety in all age groups of caries susceptible children comparing to caries resistant children.
Key words: children, general school anxiety, caries resistance.
Навчальний процес у школi в сучасних умовах через збшьшення потоку шформаци, пщвищення складносл шкшьних програм, щдвищення вимог до формування сощально! зршосп особистосп супрово-джуеться впливом фiзичного, емоцшного, комушка-тивного та розумового навантаження на детей [9, 15]. Так, автори [4] встановили, що учш шил шновацш-ного типу пвддаються великому психоемоцшному на-вантаженню i вщчувають постшне психофiзiологiчне напруження. Усе це, безумовно, мае вплив на адапти-вт ресурси дитячого органiзму, який знаходиться в сташ постшного росту та формування. Ввдомо, що механiзм сприйняття подразникв у всiх одинаковий, проте реакц1я на !х вплив залежить вщ шдиввдуальних психофiзiологiчних особливостей дитини [5, 14].
Особливе занепокоення в останш роки викликають процеси формування тривожних стан1в в умовах школи. Автори [16, 17] розглядають тривож-нiсть не лише з точки зору психолопчного та психо -
емоцшного аспект, але й враховують фiзiологiчний компонент, який проявляеться на р1вш рiзних систем органiзму: нервово!, серцево-судинно!, дихально! та ендокринно!. Аналiзуючи данi дослвдження шкшьно! тривожностi Н.С. Полька, С.1. Гаркавий (2009) вияви-ли явища психоемоцшно! дезадаптацi! серед старшо-класниюв-гшназист та серед старшокласниюв, що навчались у школi загального профшю [11].
Карiес зуб1в вщноситься до полiфакторних захворювань, а його виникнення та клiнiчний переби-залежить вщ реактивностi органiзму [12], що значно знижуеться при тривожних станах. У лiтературi зу-стрiчаються поодинош роботи, у яких виявленi певш тенденцi! залежностi м1ж iнтенсивнiстю карiесу зубiв, гiгiенiчним станом порожнини рота та психоемоцш-ними особливостями дитини, 11 тривожнiстю у рiзно-му вщ [2, 3, 6, 12], проте вщсутш данi взаемозв'язку м1ж тривожнiстю та сприйнятливiстю дiтей до карiесу зуб1в.
Виходячи з вищесказаного, певний науковий та практичний штерес може становити дослвдження взаемозв'язку м1ж рiвнем шкшьно! тривожностi та роз-витком карiесу зубiв, що й обумовлюе актуальнiсть даного дослвдження.
Мета роботи. Оцшка психоемоцшного стану детей шляхом визначення р1вня шкшьно! тривожносп школяр1в та зв'язку iз сприйнятливктю зуб1в до карi-есу.
Рис. 1. Загальна шкшьна гривожнiсгь детей в залежносгi вiд в1ку та стает (у %).
Матер1ал та методи досл1дження. Оцшку психоемоцшного стану проведено на пiдставi результат тестування 200 дiтей шкiльного вшу за методикою Фшшса [7]. Мета даного тесту полягае у вивченш р1вня i характеру тривожносп детей 7, 12 та 15 рошв, пов'язаних зi школою. Тест складаеться з 58 питань, на кожне з яких школяревi по^бно однозначно вщповк-ти "так" чи "т". Загальна шкiльна тривожнiсть - це сумарний показник, який характеризуе в цшому стан напруження, тривожносп, стресу, рiзного виду страх1в, mi вщчувають школяри. Пщ час обробки щдрахову-еться: загальна кшьюсть розб1жностей по всьому тесту (понад 50 % - щдвищена тривожнiсть; понад 75 % -висока тривожшсть), кшьюсть зб1г1в за кожним iз 8 чинниюв тривожностi, що видшеш у тестi.
Аналiз отриманих даних проводився згвдно роз-подшу детей на три групи: карiесрезистентнi (ТЕР-тест=1-3 бала), умовно-резистентнi - (ТЕР-тест=4-5
бал1в) та карiессприйнятливi дiти (ТЕР-тест=6 i бшь-ше бала). ТЕР-тест визначали за методом Окушко В.Р., Косарево! Л.И. [10]. Для систематизаци результат дослвдження використано таблицi MS Excel. Статистичне опрацювання проводилось за допомогою пакету STATISTIKA 12.0. Отриманi результати наведет у виглядi середнього арифметичного та його стандартно! похибки. Пор1вняння груп проведено з вико-ристанням критерш Стьюдента [8]. Для розрахунку взаемозв'язку розраховано коефщенти парно! коре-ляци за методом Прсона [1].
Результати дослгдження. Результати отриманих даних показали, що загалом у детей ввдшчаеться низький р1вень загально! шкшьно! тривожностi (рис. 1). З вшом вiдмiчено зниження загально! шкшьно! тривожностi з 50,22±2,74% у дiтей 7-рiчного вшу до 35,71±1,35 % у 12 роюв та до 29,8±1,59% у 15 роюв. Аналiз в залежностi ввд статi, показав, що у дiвчат рi-
вень загально! шкшьно! тривожност1 е дещо вищии у поршнянш 1з хлопцями. Так, якщо, за середшми зна-ченнями, у д1вчат 7 рошв дослвджуваниИ показник складае 54,94±1,72 % (пвдвищениИ р1вень), то у хлоп-ц1в - 46,40±1,79 % (низькиИ р1вень). У школяр1в 12 рок1в це сп1ввщношення склало 39,10±1,68 % та 32,32±1,71 %, у 15-р1чних оаб - 33,84±1,52 % та 27,22±1,65 %.
Проведено анал1з розподшу опитаних дгтеИ в залежносп ввд р1вня загально! тривожносп у школ1 свь дчить, що у 13,50±2,42 % оаб р1вень був високиИ, у 19,57±2,80% - пщвищениИ (рис. 2). НизькиИ р1вень загально! шкшьно! тривожносп встановлено, в серед-
ньому, у 66,93±3,33% обстежених, при чому з вшом кшьшсть таких ос1б збшьшуеться. Анал1з результат дослвдження в залежносп вш вшу показав, що зага-лом бшьшкть дгтеИ 12 та 15 рокш мае низькиИ ршень загально! тривожносп у школ1 (68,43±6,16 % та 76,11±5,21 %, ввдповвдно), тод1 як у груш 7-р1чних школяр1в таких оаб було виявлено значно менше -57,89±5,66 %. ПдвищениИ р1вень загально! шкшьно! тривожносп встановлениИ маИже в однаково! кшько-сп дгтеИ 7 та 12 рокш (22,37±4,78 % та 21,05±5,40 % оаб), до 15 рокш частка таких школярш знижуеться до 14,93±4,35 %.
- шдвищении
Рис. 2. Кшькють дгтеИ в залежносп в1д р1вня загально! шкшьно! тривожносп у вжовому аспект (у %).
Рис. 3. Загальна шкшьна тривожтсть дгтеИ в залежносп вщ в1ку та резистентносл емал1 (у %).
Достатньо велика частка оаб була виявлена 1з високим ршнем загально! тривожносп у школ1 у дгтеИ 7 рок1в - 19,74±4,57 %. Це може бути обумовлено тривалою адаптащею дгтеИ до навчального процесу, що впливае на !хню ф1зичну, психолопчну, сощальну та особисту готовшсть до навчання. Дещо менша кь льшсть школяр1в 1з цим р1внем була виявлена серед оаб 12 (10,52±4,06 %) та 15 (8,96±3,49 %) рошв.
Нами також проведено анал1з загально! шк1льно! тривожносп з урахуванням резистентносп емал1 у дь теИ. Встановлено, що, в середньому, у кар1ессприИня-тливих дгтеИ р1вень загально! шкшьно!' тривожносп виявився вищим (30,12±1,67 %) у пор1внянш 1з умов-но-резистентними (35,73±1,74 %) та кар1есрезистент-ними дгтьми (38,58±1,79 %), (р1<0,05; р2<0,001). Анал1з у вшовому аспект! показав, що у дгтеИ 7 та 12 рошв показники тривожност1 кар1есрезистентних та умовно-резистентних дгтеИ практично не ввдр1знялися
(рис. 3). Так, у кар1ессприИнятливих дгтеИ 7 рок1в встановлено шдвищениИ р1вень тривожност1, що, в середньому, становить 56,64±1,68 % по ввдношенню до кар1есрезистентних та умовно-резистентних ос1б -43,56±1,69 % (низькиИ р1вень) (р1>0,05) та 43,69±1,68 % (низькиИ р1вень), (р2>0,05) вшповвдно. Особливо ця р1зниця виражена у д1теИ 12 роюв - 51,41±2,62 % (шдвищениИ р1вень) у кар1ессприИнятливих, 27,04±1,88 % (низькиИ р1вень) у кар1есрезистентних (р1<0,01) та 28,67±1,99 % (низькиИ р1вень) в умовно-резистентних (р2<0,02) ос1б. Це може свщчити про можливиИ певниИ взаемозв'язок м1ж р1внем загально! шкшьно! тривожносп та станом твердих тканин зуб1в. Даш наших дослвджень сп1впадають 1з дослщження-ми [3], у яких доведено, що д1ти схильш до психое-моцшних напружень, мають наИб1льш виражену карь есогенну ситуацш в порожнин1 рота, що проявляеться вищими показниками штенсивносп кар1есу зуб1в.
Слад вщштити, що у 15-р1чних школярш виявлено значно нижчий ршень загально! шкшьно! тривожносп у кар1есрезистентних дией (19,75±1,05 %) по вщно-шенню до умовно-резистентних та кар1ес сприйнят-ливих оаб.
Для дослвдження взаемозв'язку м1ж ршнем загально! шкшьно! тривожносп дитини та резистентносп емал1 нами проведений кореляцшно-регресшний ана-л1з. Використовуючи парну корелящю, нами був ви-значений зв'язок м1ж чинником (ршень загально! тривожносп у дггей) та результативним показником (ре-зистентшсть емал1 до кар1есу) в залежносп вщ в1ку д1тей. Отримаш дан показують, що юнуе прямий си-льний кореляцшний зв'язок м1ж ршнем загально! тривожносп у дней 1 кар1ессприйнятлив1стю дней вс1х вшових груп (г=0,99). Виявлено, що м1ж кар1есрезис-тентними дпъми та ршнем загально! шкшьно! тривожносп юнуе сильний непрямий зв'язок в ус1х вшових групах (г=-0,99), тобто, чим вищий ршень загально!
тривожносп у дней, тим достов1рно (р<0,05) менша частка кар1есрезистентних дней у вс1х в1кових групах. Встановлено, що д1тей 7-р1чного вжу, резистентних до кар1есу, 1з низьким ршнем загально! шк1льно! тривожносп було у 4,44 рази бшьше, (р<0,001), по в1д-ношенню до оаб 1з пщвищеним ршнем загально! шкь льно! тривожносп. Натомкть кар1есрезистентних д1-тей 1з високим ршнем загально! шкшьно! тривожносп виявлено не було взагал1 (рис. 4). У той ж час по м1р1 зниження ршня тривожносп зменшуеться частка карь ессприйнятливих школярш цього вшу. Так, кшьшсть оаб 1з високим ршнем загально! тривожносп у школ1 виявилась найбшьшою - 86,67±2,21 %, тод1 як оаб 1з низьким ршнем загально! шкшьно! тривожносп - у 2,72 рази менше, (р<0,001). Слад зазначити, що частка умовно резистентних дней була незначною 1 суттево не вщр1знялась не залежно вщ ршня тривожносп дитини у школ!
Рис. 4. Розподш дней 7 рокв у залежносп вщ р1вня загально! шкшьно! тривожносп та резистентном! емалг
Рис. 5. Розподш дггей 12 рокв у залежносп в1д р1вня загально! шкшьно! тривожносп та резистентносп емалг
Рис. 6. Розподш дней 15 рокв у залежносп вщ р1вня загально! шкшьно! тривожносп та резистентносп емалг
Встановлено, що серед дггей 12 рокГв, резистентних до Rapiecy, i3 низьким ршнем загально! шкшьно! тривожносп було у 3,99 рази бшьше (р<0,001) по вГд-ношенню до оciб iз пГдвищеним ршнем. КарГесрезис-тентних оciб iз високим ршнем загально! шкшьно! тривожносп виявлено не було (рис. 5). Анaлiз отри-маних pезyльтaтiв показав, що частка карГессприйнят-ливих школяpiв цього вшу iз високим р1внем загально! шкшьно! тривожносп була найбшьшою i у 1,43 рази перевищувала кшьшсть оciб iз пГдвищеним та у 3,25 рази iз низьким р1внем загально! шкшьно! тривожносп, (р1>0,05, р2<0,001). Слад зазначити, що частка умовно-резистентних дггей перевищувала частку кapiecpезиcтентних оаб у дней з пГдвищеним та низьким р1внем загально! шкшьно! тривожностг
Встановлено, що серед дггей 15 роив вГдсутня кшьисть оаб, резистентних до карГесу, Гз високим pi-внем загально! шкшьно! тривожносп (рис. 6). У той ж час частка карГесрезистентних школяр1в Гз низьким р1внем у 2,14 раз1в бшьша у пор1внянш Гз часткою дь тей Гз пГдвищеним р1внем загально! шкшьно! тривожносп.
Виявлено, що м1ж часткою умовно-резистентних дггей та рГвнем загально! шкшьно! тривожносп у оаб 7 рокГв встановлено непрямий кореляцшний зв'язок слабо! сили (r=-0,24), у 12-рГчних дней - прямий кореляцшний зв'язок слабо! сили (r=0,52), у 15- рГчних школяр1в - непрямий сильний кореляцшний зв'язок (r=-0,94). Зв'язок м1ж часткою карГессприйняливих дь тей шкшьного вшу та р1внем загально! школьно! тривожносп вщсутнш. Отже, чим вищий р1вень загально! шкшьно! тривожносп, тим достовГрно бшьша частка карГессприйнятивих дней у вах вшових групах (p<0,05).
Отже, у результат проведених дослГджень виявлено, що у дггей загалом вГдмГчаеться низький р1вень загально! шкшьно! тривожносп. Найвищий показник загально! шкшьно! тривожносп встановлений у шко-ляр1в 7-рГчного вшу, що пояснюеться адаптащею дь тей молодшого шкшьного вшу до навчального проце-су. ВГдмГчена тенденц1я до шдвищення загально! шы-льно! тривожносп у дГвчат уах вшових груп у порГв-нянш з хлопцями. Встановлено, що у вах вшових групах у карГессприйнятливих дней рГвень загально! шкшьно! тривожносп виявився вищим у пор1внянш Гз умовно-резистентними та карГесрезистентними дпъ-ми.
Список лтератури
1. Безвушко Е. В. Математичне моделювання значимосп впливу чинниюв довкшля на рГвень стоматолопчного здоров'я (на прикладГ 12-р1чних дней Льв1всько1 обласп) / Е. В. Безвушко, Т. Г. Гутор // Укра1нський стоматолопчний альманах. - 2008. - №4. - С. 54-57.
2. Бимбас Е. С. Влияние степени тревожности у детей дошкольного возраста на состояние гигиены полости рта / Е. С. Бимбас, Е. А. Ималетдинова, О. Ю. Сокольская // Проблемы стоматологии . - 2010. - №1. - С. 54-56.
3. Дуда К. М. Стан твердих тканин зубГв у дГтей дошкшьного вжу з рГзними рГвнями тривожносп / К. М. Дуда // "СвГт медицини та бюлопГ. - 2013. - №2. - С 120-121.
4. Зазнобова Т. В. Показатели школьной тревожности у подростков, обучающихся в школах разного типа / Т. В. Зазнобова, М. В. Дудкина, Т. В. Ремезова // Сибирский медицинский журнал. -2010. - №4. - С. 29-31.
5. Зайцев А. В. Методология в кариесологии, возможности состояние методологии в кариесологии и возможность ее улучшеня / А. В. Зайцев // Вкник проблем бюлогп i медицини. - 2015. - Вип. 2, Т. 2(119). - С. 96-100.
6. Кулигша В. М. Результати до^дження вдивщуальних психолопчних особливостей шдлтгав з множинним карieсом / В. М. Кулигша, А. I. Кондратюк, Л. Ф. Курдиш // Профшактична та дитяча стоматолопя. - 2009. - №1. - С. 40-43.
7. Максименко С. Адаптащя дитини до школи / С. Макси-менко, О. Плавник. - К.: М^ос - СВС, 2003. - 110с.
8. Методичш рекомендацп по статистичнш обробщ / [уклад. Смоляр Н. I., Федорiв Я. М., Завойко Л. М. та ш]. - Львiв, 1995. - 17 с.
9. Москвяк Н. В. Особливосп психоемоцшного стану та розумова працездатшсть молодших школярiв / Н. В. Москвяк // Довкшля та здоровя. - 2013. - №2. - С. 46-49.
10. Окушко В. Р. Методика выделения диспансерных групп школьников на основе донозологической диагностики кариеса / В.Р. Окушко, Л.И. Косарева // Стоматология. - 1983. - №6. - С. 810.
11. Полька Н. С. Рiвень шкшьно1 тривожносп як критерш психоемоцшно! адаптацп до умов навчання у загальноосвггшх закладах рiзних тишв / Н. С. Полька, С. I. Гаркавий // Довкшля i здоров'я. - 2009. - №3. - С. 40-42.
12. Савичук Н. Современные подходы к превентивной терапии кариеса зубов / Н. Савичук, И. Трубка, Л. Корниенко, О. Марченко // ДентАрт. - 2013. - №2. - С. 67-74.
13. Смоляр Н. I. Уражешсть карieсом зу^в у д^ей 6-9 роюв з рiзним психоемоцшним станом / Н. I. Смоляр, У. О. Стадник, Т. Ю. Лисак, Х. А. Дмишко // Вкник проблем бюлогп i медицини. -
2014. - Вип. 4, Т. 4(116). - С. 361-363.
14. Чижова В. М. Психологические механизмы взаемодействия в диаде "врач-пациент" / В. М. Чижова // Мат. 1-ой Всероссийской научно-практ. конф. "Социология медицины в реформе здравоохранения". - Волгоград, 2004. - С. 152-155.
15. Barongo S. Relationship between Anxiety and Classroom Performance among Pupils in Selected Public Primary Schools in Rachuonyo North, HomaBay County, Kenya / S. Barongo, O. L. Otieno // International Journal of Social Science and Humanities Research. -
2015. - Vol. 3, Issue 4. - Р. 329-343.
16. Sharma R.K. Heart rate variability study of childhood anxiety disorders / R.K. Sharma, Y.P. Balhara, R. Sagar [et al.] // J. Cardiovasc. Dis. Res. - 2011. - V. 2, №2. - P. 115-122.
17. Van den Bulk B.G. Amygdala activation during emotional face processing in adolescents with affective disorders: the role of underlying depression and anxiety symptoms / B.G. Van den Bulk, P.H. Meens, N.D. van Lang [et al.] // Front. Hum. Neurosci. - 2014. - V.8. -P. 1-13.
REFERENCES
1. Bezvushko E. V., Gutor T. G. Mathematic modeling of the importance of influence of different environmental factors on the level of stomatological health здоров'я (on the example of 12-year-old children from Lviv region). Ukrajinskij stomatologichnij almanah. 2008; 4: 54-57.
2. Bimbas E. S., Imaletdiniva E. A., Sokolskaja O. Yu. Influence of the anxiety level in preschoolchildren on the state of oral hygiene. Problemy stomatologiji. 2010; 1: 54-56.
3. Duda K. M. The state of dental hard tissues in preschoolchildren with different levels of anxiety. Svit medytcyny ta biologiji. 2013; 2: 120-121.
4. Zaznobova T.V., Dudkina M.V., Remezova T.V. Indicis of school anxiety in teenagers studying at schools of different types. Sybirskij meditcinskiy zhurnal. 2010; 4: 29-31.
5. Zajycev A. V. Methodology on cariesology, possibilities state of methodology on cariesology and possibility for its improvement. Vistyk problem biologiji i medycyny. 2015; V.2, Т.2(119): 96-100.
6. Kulygina V.M., Kondratjuk A.I., Kurdysh L.F. Results of investigation of individual psychological peculiarities of teenagers with multiple caries. Profilaktychna i dytjacha stomtologija. 2009; 1: 40-43.
7. Maksymenko S., Plavnyk O. Adaptacija dytyny do shkoly [Adaptation of a child to school]. K.:Micros, 2003. 110 p.
8. Smolyar N.I., Fedoriv Ya.M., Zavoyko L.M. Metodychni rekomendatsii po statystychniy obrobtsi [Methodical recommendation on statistics]. Lviv, 1995: 17.
9. Moskvjak N.V. Peculiarities of psychoemotional state and mental abilities of schoolchildren of primary school. Dovkillja i zdorovja. 2013; 2: 46-49.
10. Okushko V.R. Method of dispensary groups of schoolchildren on the base of dental caries diagnostics. Stomatologija. 1983; 6: 810.
11. Polka N.S., Garkavyj S.I. The level of school anxiety as a criteria of psychoemotional adaptation in conditions of studying in schools of different types. Dovkillja i zdorovja. 2009; 3: 40-42.
12. Savychuk N., Trubka I., Kornijenko L., Marchenko O. Modern approaches to prevention therapy of dental caries. DentArt. 2013; 2: 67-74.
13. Smoljar N.I., Stadnyk U.O., Lysak T.Ju., Dmyshko H.A.
Injuring of dental caries in 6-9-year-old children with different psychoemotional state. Vistyk problem biologiji i medycyny. 2014; 4, 4(116): 361-363.
14. Chyzhova V.M. Psikhologicheskie mekhanizmy vzaemodeystviya v diade "vrach-patsient" Mat. 1-oy Vserossiyskoy nauchno-prakt. konf. "Sotsiologiya meditsiny v reforme zdravookhraneniya"[.Psychological mechanisms of relationship in diade "doctor - patient". Materialy 1-oj Vserossijskoj nauchno-prakticheskoj konferentciji "Sotciologija meditcyny v reforme zdravookhranenija]. Volgograd, 2004: 152-155.
15. Barongo S., Otieno O.L. Relationship between Anxiety and Classroom Performance among Pupils in Selected Public Primary Schools in Rachuonyo North, HomaBay County, Kenya. International Journal of Social Science and Humanities Research. 2015; 3(4): 329343.
16. Sharma R.K., Balhara Y.P., Sagar R. et al. Heart rate variability study of childhood anxiety disorders. J. Cardiovasc. Dis. Res. 2011; 2(2): 115-122.
17. Van den BulkB.G., Meens P.H., Van Lang N.D. et al.
Amygdala activation during emotional face processing in adolescents with affective disorders: the role of underlying depression and anxiety symptoms. Front. Hum. Neurosci. 2014; 8: 1-13.
Hagmm^a 25.04.16
УДК 616.314:614.3+577.217
Е. В. Зомбор, О. В. Деньга, д. мед.н.
Государственное учреждение «Институт стоматологии НациональноИ академии медицинских наук Украины»
СТОМАТОЛОГИЧЕСКИЙ СТАТУС И ГЕНЕТИЧЕСКАЯ ПРЕДРАСПОЛОЖЕННОСТЬ К ОСНОВНЫМ СТОМАТОЛОГИЧЕСКИМ ЗАБОЛЕВАНИЯМ У ДЕТЕЙ 6-7 ЛЕТ г. УЖГОРОД ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ РАЗЛИЧНЫХ ИСТОЧНИКОВ ВОДОСНАБЖЕНИЯ
Проведенные эпидемиологические, молекулярно-
генетические и корреляционно-статистические исследования у детей 6-7 лет г. Ужгород, использующих различные источники водоснабжения с макро- и микроэелементозами показали, что более высокие по сравнению с детьми, использующими воду из реки Уж, распространённость и интенсивность кариеса зубов, гетерезиготы и мутации в генах 1-й и 2-й фаз детоксикации, врождённого иммунитета и амелогенеза наблюдаются у детей, использующих воду из артезианской скважины, которая содержит повышенные концентрации нитратов и стронция. Корреляционный анализ показал, что на формирование показателя КПУ наибольшее влияние оказали такие аргументы математической модели, как источник водоснабжения (45 %) и активность фермента эластазыротовой жидкости (39 %).
Ключевые слова: дети, кариес зубов, микро- и макроэле-ментозы питьевой воды, генетическая предрасположенность.
€. В. Зомбор, О. В. Деньга, д. мед. н.
Державна установа «1нститут стоматологи Национально! академп медичних наук Украши»
СТОМАТОЛОГ1ЧНИЙ СТАТУС I ГЕНЕТИЧНА СХ1ЛЬН1СТЬ ДО ОСНОВНИХ СТОМАТОЛОГ1ЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
У Д1ТЕЙ 6-7 РОК1В м. УЖГОРОД ПРИ ВИКОРИСТАНН1 Р1ЗНОМАН1ТНИХ ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ
Проведет епiдемiологiчнi, молекулярно-генетичю i кореля-цшно-статистичш до^дження у дтей 6-7ропв м Ужгород, що використовують рiзнi джерела водопостачання з макро- i мжроеелементозами, показали, що быьш висок в порiвняннi з дтьми, ят використовують воду з рiчки Уж, поширетсть i ттенсивтсть карieсу зубiв, гетерезiготи i мутацп в генах 1-l i 2-г фаз детоксикаци, вродженого iму-нтету i амелогенезу спостер^аються у дтей, що використовують воду з артезiанськоl свердловини, яка мктить тдвищеш концентраци нiтратiв i стронщю. Кореляцшний аналiз показав, що на формування показника КПУ найбыь-ший вплив зробили таю аргументи математичног моделi, як джерело водопостачання (45 %) i актившсть ферменту еластази ротовогрiдини (39 %).
Ключовi слова: дти, карieс зубiв, мжро- i макроелементози питног води, генетична схильтсть.
E. V. Zombor, O. V. Denga
State Establishment «The Institute of Stomatology of the National academy of medical science of Ukraine»
DENTAL STATUS AND GENETIC SUSCEPTIBILITY TO MAJOR DENTAL DISEASES IN CHILDREN 6-7 YEARS IN CITY UZHGOROD USING DIFFERENT WATER SOURCES
ABSTRACT
Introduction. Various macro- and micro ehlementoses in drinking water leads to disruption of the metabolic processes in an organism, cell metabolism, enzymatic activity and dental status. Purpose of the study. Evaluation of dental status and correlations of different indicators in children 6-7 years old in the city of Uzhgorod, using water from different water sources. Materials and methods. Epidemiological surveys were children 6-7 years old, living in different parts of the city of Uzhgorod and using water from various water sources (river Uzh, and an artesian well) that are significantly different in mineral composition.
Results. Conclusions. It has been shown that compared with children who use the water from the river UZh, prevalence and intensity of dental caries is higher, geterezigoty and mutations in the genes of the 1 st and 2 nd detoxification phase, innate immunity and amelogenesis observed in children who use water from artesian wells which contains higher concentrations of nitrate and strontium. Correlation analysis showed that on the formation of the DFE index most active influence by such arguments of a mathematical model as a source of water supply (45 %) and the activity of the enzyme elastase of oral liquid (39 %). Key words: children, dental caries, micro- and macroelementoses of drinking water, genetic predisposition.
© Зомббор Е. В., Деньга О. В., 2016.
