Научная статья на тему 'Тревожно-эмоциональный аспект бронхиальной астмы у школьников'

Тревожно-эмоциональный аспект бронхиальной астмы у школьников Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
307
60
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
бронхиальная астма / дети / психоэмоциональный статус / bronchial asthma / children / psycho-emotional status

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Бурбела Э. И., Волянская Л. А., Стеценко В. В., Кубей И. В., Мудрик У. М.

Проведено обследование 121 больного бронхиальной астмой (БА) ребенка и 226 здоровых подростков в возрасте 12,98 ± 2,80 года и 12,36 ± 2,80 года соответственно. Цель исследования: исследовать личностно-психологический компонент БА у школьников. Всем наблюдаемым детям проведены определение психологического типа личности и состояния эмоциональной стойкости с использованием личностного опросника Г. Айзенка (EPI), оценка тревожности в структуре личности по тесту Спилбергера, адаптированному Б.Л. Ханиным, и оценка тревожности в школе по тесту Филлипса. БА у детей сопровождалась тревожными реакциями с наслоением на особенности чаще всего тревожной личности, вызывая эмоциональный дискомфорт, который усиливался с нарастанием тяжести течения заболевания и снижался с усилением контроля обострений. Одним из наиболее частых источников тревожности подростков является школьное окружение. Во всех возрастных группах опрошенных больных БА выявлено наличие симптомов общей школьной тревожности, доминирование обоих типов темперамента: меланхолик (32,23 %, n = 39) — эмоционально нестойкий интроверт и холерик (31,40 %, n = 38) — эмоционально нестойкий экстраверт — в отличие от контрольной группы, где наибольшая часть детей была эмоционально стойкими экстравертами — сангвиниками. Следовательно, высокая тревожность и эмоциональная нестабильность у больных БА детей определяют потребность проведения психокоррекционной работы среди этой категории школьников для успешного их лечения.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Бурбела Э. И., Волянская Л. А., Стеценко В. В., Кубей И. В., Мудрик У. М.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

ANXIETY AND EMOTIONAL ASPECT OF BRONCHIAL ASTHMA IN SCHOOL AGE CHILDREN

An examination of 121 children with bronchial asthma (BA) and 226 healthy adolescents aged 12.98 ± 2.80 and 12.36 ± 2.80 years, respectively, was conducted. The aim of the study: to explore the personal and psychological component of BA in schoolchildren. All children were observed to determine the psychological type of personality and emotional stability condition by Eysenck Personality Inventory (EPI), to evaluate anxiety in the structure of personality by Spielberger test adapted by B. Hanin, and to assess anxiety at school by Phillips’s questionnaire.BA in children was accompanied by severe anxiety reactions with layering on features of mostly disturbing personality, cau sing emotional discomfort that intensified with increasing seve rity of the disease and decreased with increased control of the disease. One of the biggest sources of anxiety is the school environment. In all age groups of BA patients, symptoms of general school anxiety were detected, with dominance of two types of temperament: melancholics (32.23 %, n = 39) — emotionally unstable introverts, and cholerics (31.40 %, n = 38) — emotio nally unstable extroverts in contrast to the control group, where the largest part was represented by emotionally stable extroverts — sanguine persons. Thus, high anxiety and emotional instability in children with BA determine the need of psychocorrention work among this category of pupils to successfully treat them.

Текст научной работы на тему «Тревожно-эмоциональный аспект бронхиальной астмы у школьников»

1^<3/7ребёнка

КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics

УДК 616.248-06:616.89-008.441-053.2 БУРБЕЛА E.I., ВОЛЯНСЬКА A.A., СТЕЦЕНКО В.В., КУБЕЙ I.B., МУАРИК У.М.

АВНЗ «Тернопёьський державний медичний ун/верситет iменi 1.Я. Горбачевского», м. Тернопёь, Укра'/на

ТРИВОЖНО-ЕМОЩЙНИЙ АСПЕКТ BPOHXÎAAbHOÏ АСТМИ

В ШКОАЯР1В

Резюме. Проведено обстеження 121 хвороЧна 6poHxiaabHy астму (БА) дитини та 226здорових тдлттв вком 12,98 ± 2,80року та 12,36 ± 2,80року вiдnовiдно. Мета до^дження: до^дити особистсно-психологiчну компоненту БА в дтей шкльного вку. Уам спостережуваним дтям проведено визна-чення психологiчного типу особистостi та стану емоцшно'( ^rn^^i з використанням особистсного опитувальника Г. Айзенка (EPI), оцтку тривожностi в структурi особистостi за тестом Стлбер-гера, адаптованим Б.Л. Хантим, та оцтку тривожностi в школi за опитувальником Филтса. БА в дтей супроводжувалася вираженими тривожними реакщями iз нашаруванням на особливостi пере-важно тривожно'1 особистостi, що викликало емоцшний дискомфорт, який посилювався зi зростан-ням тяжкостi перебщ захворювання та зменшувався з посиленням контролю захворювання. Одним 1з найбльших джерел тривожностi е штльне середовище. У вах вкових групах опитаних хворих на БА наявш симптоми загально'1 шкльно'1 тривожностi, домнування двох титв темпераменту: меланхолк (32,23 %, n = 39) — емоцтно нестйкий Ытроверт та холерик (31,40 %, n = 38) — емоцтно нестйкий екстраверт — на противагу контрольтй грут, де найбльша частина дтей була емоцтно стйкими екстравертами — сангвнжами. Отже, висока тривожнсть та емоцйна нестабльнсть у хворих на БА дтей визначають потребу проведення психокорек^йноЧроботи серед Цeï категори школярiв для успшного х лкування.

Ключовi слова: бронхiaльнa астма, дти, психоемо^йний статус.

Вступ

Бронхiальна астма (БА) е одним i3 найпошире-шших захворювань, що входить до так звано! Holy seven, психосоматозiв дитячого вжу. Вона е класич-ним прикладом мультифакторного захворювання, патогенетично зумовленого взаемодiею численних соматичних та психоемоцшних факгорiв. Дихання — перший мимовшьний прояв самостшносп новона-роджено! дитини. Фiзiолоriчш характеристики дихання прямо пов'язаш з емоцшним станом дитини, i ця залежшсть зберяаеться протягом усього життя людини. Емоцшш чинники в людини, бюлопчно схильно! до бронхоспазму, спроможш самостшно запустити спазм бронхюл, аналопчний до впливу алергену, та створити достатш умови для розвитку хвороби [4]. Для БА характерний патерн дц — зата-мований подих, що е сформованим природою захис-ним мехашзмом-вщповщдю на етзод, що викликав страх, на неочкувану подго чи передчуття невщо-мого. Психолопчний стрес та виникнення i перебя БА — взаемопов'язаш процеси, що знаходяться в тю-шй залежностi вiд найближчого оточення дитини [9].

Мета досЛдження: дослщити особистюно-пси-холог1чну компоненту у хворих на БА дггей шюль-ного в1ку.

Матер1али та методи

Проведено обстеження 121 хворо! на БА дитини, яю знаходилися на л1куванш в КУТОР «Терно-тльська обласна дитяча кл1н1чна лжарня» протягом 2012—2016 рр. Контрольну групу становили 226 шд-л1тк1в, з яких 76,55 % (n = 173) — практично здоров1 на момент обстеження учш ЗОШ м1ст Тернополя i Теребовля та 23,45 % (n = 53) — сш Тернотльсько-го та Теребовлянського райошв. Середнш вiк до-

Адреса для листування з авторами: Стеценко В.В.

E-mail: v stetsenko [email protected]

© Бурбела Е.1., Волянська Л.А., Стеценко В.В.,

Кубей 1.В., Мудрик У.М., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016

№ 3(71) • 2016

www.mif-ua.com

77

слщжуваного контингенту хворих д1тей становив 12,98 ± 2,80 року та 12,36 ± 2,80 — у rpyni контролю. Кожна з груп розподшялася додатково на вiковi пщ-групи: 8—10, 11—14 та 15—17 роюв, якi за статтю були порiвнянними.

Критерiями включення до основно! групи досль дження були спроможнiсть розумгги змiст запитань опитувальникiв та адекватно вщповщати на них, згода на поглиблене клтчне обстеження, опрацю-вання медично! документащ! та оприлюднення результата у наукових виданнях. Критер1ями виклю-чення була наявнiсть шшо! супутньо! соматично! патологи та псих1чних вiдхилень.

Усiм спостережуваним дiтям проведено ощнку психоемоцiйного статусу шляхом опитування з ви-значенням психологiчного типу особистост та стану емощйно! стiйкостi з використанням особистю-ного опитувальника Г. Айзенка — EPI (H. Eysenk, S. Eysenk); ощнку тривожносп в структурi особис-тост за тестом Спiлбергера, адаптованим Б.Л. Хаш-ним (1976), та ощнку тривожносп в школi за опиту-вальником Фiллiпса [8].

У переважно! частини спостережувано! когор-ти дiагностовано частково контрольований — у 72,73 % (n = 88), неконтрольований характер за-хворювання — у 9,92 % (n = 12). У решти (17,35 %, n = 21) хворих, яю увiйшли до даного аналiзу, захво-рювання мало контрольований характер: у 66,67 % (n = 14) денш симптоми спостерiгалися 2 рази або менше на тиждень, а в 33,33 % (n = 7) дiтей вони були вщсутш зовсiм. У бiльшостi (77,68 %, n = 94) спостережуваних дiагностована атопiчна форма за-хворювання, у 2,47 % (n = 3) — неатотчна, у решти (19,83 %, n = 24) — змшана. За перебiгом домшую-чою була персистуюча — у 92,56 % дггей (n = 112), з яких легка — у 14,05 % (n = 17), середньотяжка — у 75,21 % (n = 91) та тяжка — у 3,31 % (n = 4). 1нтер-мггуюча БА дiагностована в 7,44 % хворих (n = 9).

Обробку отриманих даних проведено за допомо-гою статистичних методiв iз визначенням основних характеристик (середнього арифметичного значен-ня, помилки середнього, середньоквадратичного вщхилення) [1]. Розрахунки проводили в середови-щi Microsoft Windows XP iз використанням пакетiв прикладних програм Statistica 7.0 i Microsoft Excel 2007.

Результата та обговорення

БА е хронiчним захворюванням дихально! сис-теми з тривалим рецидивним перебтом, що су-проводжуеться вираженими порушеннями стану дитини — епiзодами задишки, вiдчуттям нестачi повiтря, перериваннями сну, вимушеним положен-ням тiла, обмеженням руху. Унаслiдок цього дiти з даним недугом набувають порушень i емоцiйного стану, вщ якого залежать фiзiологiчнi характеристики акту дихання. Так утворюеться замкнене коло шертно! системи психосоматозу, що самостiйно тдтримуеться i в якiй тривожнiсть вщграе чи не головну роль.

Високий рiвень особистюно! тривожностi нами виявлено в 58,68 % (п = 71) опитаних дггей досль джувано! групи, середнш — у 38,84 % (п = 47) хворих. Отримаш показники реактивно! тривожнос-тi в обстежуванш групi були дещо нижчими, нгж особистюно!, проте значно вищими порiвняно з контрольною групою. Висока ситуативна тривож-нiсть вiдзначалась у 23,97 % (п = 29), середня — у 40,49 % (п = 49). Серед оаб контрольно! групи висока особистюна тривожнiсть виявлена лише в 3,98 % (п = 9), висока ситуативна — в 1,77 % (п = 4), у ре-шти показники знаходилися в межах низьких та по-мiрних значень (табл. 1).

Серед пащенпв основно! групи виявлено домь нування виражено! особистюно! тривожностi у вах дiтей iз неконтрольованим перебтом захворювання та в 67,05 % дггей iз частково контрольованим. При повнютю контрольованому варiантi БА в жодно! ди-тини не дiагностовано високого рiвня особистюно! тривожностi. При цьому варiантi захворювання цей вид тривожносп знаходився в дiапазонi помiрних значень у 95,24 % дггей, що характеризуе особистю-нi якосп дитини iз БА. Низькi показники за шкалою особисто! тривожностi були лише в 2,48 % серед уах опитаних i вiдповiдали контрольованому та частково контрольованому переб^ хвороби. При не-контрольованому захворюванш низьких значень не спостерiгали зовам.

За шкалою ситуативно! тривожносп при не-контрольованому перебiгу недуги помiрна та висока тривожнiсть зустрiчались однаково часто (50 %, п = 6). Низькi показники цього виду тривожносп при контрольованому перебяу БА дiагностовано в 61,90 %, (п = 13) та в 34,09 % (п = 30) при частково контрольованому, що загалом становило 35,54 % вщ уах обстежених та було вiрогiдно нижче за рiвень контрольно! групи (р < 0,05).

Одним iз найбшьших джерел тривожностi для дi-тей, яю входили в наше дослщження, е шкiльне се-редовище [2, 3, 7]. У вжовш груш 8—10 роюв серед хворих дггей виявлено пiдвищення середнiх показ-ниюв практично за всiма шкалами. Порiвняно з па-цiентами iнших вжових груп найбiльш домiнуючи-ми були: загальна шкiльна тривожнiсть — 17,4 ± 3,1 бала, страх самовираження — 4,52 ± 0,80 бала, страх ситуацп перевiрки знань — 4,48 ± 0,80 бала та страх не вщповщати очiкуванням оточуючих — 4,68 ± 0,90 бала. Перелiченi показники знаходилися в дiапазо-нi високих значень за кожною зi шкал. У групi дггей вiком 11—14 рокiв iз БА найвищi показники зазна-чено за трьома шкалами: фрустрацiя потреби в до-сягненнi успiху — 8,76 ± 1,70 бала, низька фiзiоло-гiчна опiрнiсть стресу — 3,69 ± 0,80 бала та страхи в стосунках iз вчителями — 4,24 ± 1,90 бала. Проте на вщмшу вiд вiковоi групи 8—11 роюв данi показники знаходилися в середньому iнтервалi значень за кожною iз поданих складових шкiльноi тривожностi. У найстаршiй вжовш груш хворих школярiв найви-щi показники, що вiдповiдали високим значенням,

спостерк'алися лише за шкалою соцiального стре-су - 8,89 ± 1,20 бала.

Одшею i3 важливих причин появи порушень психологiчного благополуччя дггей е невщповщ-нiсть мгж властивостями темпераменту та виклика-ми навколишнього середовища [6]. За результатами тестування школярiв i3 БА виявлено переважання середнiх значень за шкалою штро-ектраверсп в по-еднаннi iз високими показниками за шкалою ней-ротизму, що було вiрогiдно вищим порiвняно з контролем (р < 0,01) та порiвнянне з результатами дослщження А.Ю. Нагорнова, О.С. Прилепських, А.В. Нестерова (2012), у якому в дггей iз БА пере-важали поеднання крайнгх проявiв штроверсп або екстраверсй з високим рiвнем емоцiйноi нестабгль-ностi (нейротизму) [5]. Серед дггей iз БА в нашому спостереженнi домiнували два типи темпераменту: меланхолж — у 32,23 % (n = 39) — емоцшно нестш-кий iнтроверт та холерик — 31,40 % (n = 38) — емоцшно нестшкий екстраверт (рис. 1). Дана тенденцiя простежувалась у всiх спостережуваних вжових гру-пах. На противагу цьому в контрольнш групi най-частше дiагностували емоцiйно стiйких екстравер-пв — сангвiнiкiв (34,51 %, n = 78) (рис. 1).

Висновки

1. БА в дiтей супроводжуеться вираженими три-вожними реакц1ями iз нашаруванням на особливос-тi переважно тривожноi особистостi, викликаючи емоцiйний дискомфорт у пащентш, що посилюеть-ся iз зростанням тяжкостi перебiгу захворювання та

Таблиця 1. Пор1вняльна характеристика тривожност в дтей iз БА

Особистюна тривожнють

Д^и з БА, n = 121

BiK 8-10 ротв, n = 31 11-14 ротв, n = 46 15-17 ротв, n = 44

Ктькють опитаних Висока, n = 23 Помiрна, n = 7 Низька, n = 1 Висока, n = 26 Помiрна, n = 19 Низька, n = 1 Висока, n = 22 Помiрна, n = 20 Низька, n = 2

% 74,19* 22,59 3,22* 56,52* 41,31 2,17* 50,00* 45,45 4,55*

Контроль, n = 226

BiK 8-10 ротв, n = 72 11-14 ротв, n = 82 15-17 ротв, n = 72

Ктькють опитаних Висока, n = 4 Помiрна, n = 26 Низька, n = 42 Висока, n = 1 Помiрна, n = 37 Низька, n = 44 Висока, n = 4 Помiрна, n = 31 Низька, n = 37

% 5,56 36,11 58,33 1,22 45,12 53,66 5,55 43,06 51,39

Ситуативна тривожнють

Д^и з БА, n = 121

BiK 8-10 ротв, n = 31 11-14 ротв, n = 46 15-17 рошв, n = 44

Ктькють опитаних Висока, n = 13 Помiрна, n = 10 Низька, n = 8 Висока, n = 11 Помiрна, n = 18 Низька, n = 17 Висока, n = 6 Помiрна, n = 20 Низька, n = 18

% 41,94* 32,26 25,80* 23,91* 39,13 36,96 13,64* 45,45* 40,91*

Контроль, n = 226

BiK 8-10 ротв, n = 72 11-14 рошв, n = 82 15-17 ротв, n = 72

Ктькють опитаних Висока, n = 1 Помiрна, n = 21 Низька, n = 50 Висока, n = 3 Помiрна, n = 20 Низька, n = 59 Висока, n = 0 Помiрна, n = 18 Низька, n = 54

% 1,39 29,16 69,44 3,66 24,39 71,95 - 25,00 75,00

Примтка: * — рiзниця Bipor^Ha порiвняно з контролем, p < 0,05.

зменшуеться з посиленням контрольованосп заго-стрень.

2. У вах вiкових групах опитаних хворих на БА виявлено наявшсть симптомiв загальноi шкiльноi тривожностi.

3. Найбгльш чутливими до стресових шкгльних ситуацiй i негативних факторiв е дiти iз БА 8—10 ро-кiв, iз вiком значимiсть цих факторiв мае тенденцго до зниження.

4. У всгх спостережуваних вжових групах дiтей iз БА домшували два типи темпераменту: меланхолж (32,23 %, n = 39) — емоцшно нестшкий штроверт

%

90 80 70 60 50 40 30 20 10 0

78,34

48,21

24

83

31,40

23,89 1 ■■_

2,80

Меланхолк Сангашк Флегматик Холерик

□ XBopi на БА ■ Контрольна група

Рисунок 1. Типи темпераменту в дтей, хворих на БА, та контрольноi групи

№ 3 (71) • 2016

www.mif-ua.com

79

KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics

та холерик (31,40 %, n = 38) — емоцшно нестiйкий екстраверт.

5. Висока тривожшсть та емоцшна нестабшь-нiсть у хворих на БА дггей визначають потребу про-ведення психокорекщйноï роботи серед ще'1 категори школярiв для устшного ЗСх лiкування.

Перспективи подальших дослвджень. Отриманi нами результати визначили потребу проведення психокорекцiйноï роботи та ïï напрямки — ство-рення сприятливого середовища для переживан-ня непроявлених емоцiй та, вiдповiдно, зниження тривожностц формування адекватноï самооцiнки та вщновлення довiри до оточуючих, що е необх1дною умовою успiшного лiкування та одужання в дитячо-му та шдлиховому вiцi.

Список лператури

1. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных/М.Ю. Антомонов. — К., 2006. — С. 156-157.

2. Волянська Л.А. Джерела психологiчноï дестабiлiзацiï та чинники формування схильностi до соцiально-негативноï пове-дшки дтей / Л.А Волянська, Е.1. Бурбела // Буковинський вi-сник. — 2006. — Т. 10, № 1. — С. 93-97.

3. Волянська Л.А Аналiз психологiчноi адаптаци тдлтюв в cucmeMi сучасного гiмназшного навчання / Л.А. Волянська, Е.1. Бурбела // Современная педиатрия. — 2005. — № 3. — С. 42-46.

4. Горшков О.В. Психоэмоциональные и психосоциальные нарушения у детей, больных бронхиальной астмой / О.В. Горшков, А.А. Старикова // Украшський вкник психоневрологи. — 2002. — Т. 10, вип. 1. — С. 172-173.

5. Исследование характерологических особенностей детей, больных бронхиальной астмой [электронный ресурс]/А.Ю. На-горнова, О.С. Прилепских, А.В. Нестерова и др. // Современные проблемы науки и образования. — 2012. — № 6. — Режим доступа: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=7596.

6. Особенности течения заболеваний у детей и подростков с различным типом темперамента (обзор литературы) / Е.А. Ельцина, Т.И. Рябиченко, Е.П. Тимофеева и др. //Медицинское образование в Сибири. — 2015. — № 2. — С. 16.

7. Психосощальна адаптащя дтей шкыьного вжу/Л.А. Волянська, Е.1. Бурбела, С.С. Левенець та т. // Современная педиатрия. — 2006. — № 3. — С. 167-169.

8. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: Учебное пособие / Ред.-составитель Д.Я. Райгородский. — Самара: Издательский дом «БАХРАХ—М», 2002. — 672 с.

9. Yamamoto N. Parental stress and the onset and course of childhood asthma / N. Yamamoto, J. Nagano // B^sychosoc. med. — 2015. — Vol. 9. — P. 7.

Отримано 25.03.16 ■

Бурбела Э.И., Волянская A.A., Стеценко B.B., Кубей И.В., Мудрик У.М.

ГВУЗ «Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского», г. Тернополь, Украина

ТРЕВОЖНО-ЭМОЦИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ У ШКОЛЬНИКОВ

Резюме. Проведено обследование 121 больного бронхиальной астмой (БА) ребенка и 226 здоровых подростков в возрасте 12,98 ± 2,80 года и 12,36 ± 2,80 года соответственно. Цель исследования: исследовать личностно-пси-хологический компонент БА у школьников. Всем наблюдаемым детям проведены определение психологического типа личности и состояния эмоциональной стойкости с использованием личностного опросника Г. Айзенка (EPI), оценка тревожности в структуре личности по тесту Спилбергера, адаптированному Б.Л. Ханиным, и оценка тревожности в школе по тесту Филлипса. БА у детей сопровождалась тревожными реакциями с наслоением на особенности чаще всего тревожной личности, вызывая эмоциональный дискомфорт, который усиливался с нарастанием тяжести течения заболевания и снижался с усилением контроля обострений. Одним из наиболее частых источников тревожности подростков является школьное окружение. Во всех возрастных группах опрошенных больных БА выявлено наличие симптомов общей школьной тревожности, доминирование обоих типов темперамента: меланхолик (32,23 %, n = 39) — эмоционально нестойкий интроверт и холерик (31,40 %, n = 38) — эмоционально нестойкий экстраверт — в отличие от контрольной группы, где наибольшая часть детей была эмоционально стойкими экстравертами — сангвиниками. Следовательно, высокая тревожность и эмоциональная нестабильность у больных БА детей определяют потребность проведения психокор-рекционной работы среди этой категории школьников для успешного их лечения.

Ключевые слова: бронхиальная астма, дети, психоэмоциональный статус.

Burbela E.I., Volianska L.A., Stetsenko V.V., KubeiI.V., Mudryk U.M.

State Higher Educational Institution «Ternopil State Medical University named after I.Ya. Horbachevskyi of the Ministry of Healthcare of Ukraine», Ternopil, Ukraine

ANXIETY AND EMOTIONAL ASPECT OF BRONCHIAL ASTHMA IN SCHOOL AGE CHILDREN

Summary. An examination of 121 children with bronchial asthma (BA) and 226 healthy adolescents aged 12.98 ± 2.80 and 12.36 ± 2.80 years, respectively, was conducted. The aim of the study: to explore the personal and psychological component of BA in schoolchildren. All children were observed to determine the psychological type of personality and emotional stability condition by Eysenck Personality Inventory (EPI), to evaluate anxiety in the structure of personality by Spielberger test adapted by B. Hanin, and to assess anxiety at school by Phillips's questionnaire.BA in children was accompanied by severe anxiety reactions with layering on features of mostly disturbing personality, causing emotional discomfort that intensified with increasing severity of the disease and decreased with increased control of the disease. One of the biggest sources of anxiety is the school environment. In all age groups of BA patients, symptoms of general school anxiety were detected, with dominance of two types of temperament: melancholics (32.23 %, n = 39) — emotionally unstable introverts, and cho-lerics (31.40 %, n = 38) — emotionally unstable extroverts in contrast to the control group, where the largest part was represented by emotionally stable extroverts — sanguine persons. Thus, high anxiety and emotional instability in children with BA determine the need of psychocorrention work among this category of pupils to successfully treat them.

Key words: bronchial asthma, children, psycho-emotional status.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.