CC BY
34
Н.Л. Погадаева
ПСИХОЛОГ1ЧНИЙ СТАН Д1ТЕЙ ШК1ЛЬНОГО В1КУ З ПОРУШЕННЯМИ Ф1ЗИЧНОГО ТА СТАТЕВОГО РОЗВИТКУ, ЯК1 ВИХОВУЮТЬСЯ У С1М'ЯХ
Украгнсъкий науково-практичний центр ендокринног хгрурги, трансплантащг ендокринних органгв I тканин МОЗ Украгни, Кигв
ВСТУП
Протягом останых десятил^ь кожна людина вщчувае прискорення темтв життя. Пороняно з д1тьми 70-90-х роюв минулого сторнчя, сучасна молодь вщзначае надзвичайну швидюсть плину часу. Це обумовлено багатьма чинниками, вщок-ремити як практично неможливо. Головними з них е стр1мкий розвиток ¡нформацмних технолога, доступн¡сть 1нтернету, урбаызацт, розширен-ня кордон¡в, розвиток ¡нновацшних систем навчання, забруднен¡сть довк¡лля, розвиток фармакологи ¡з вживанням харчових добавок.
У розвитку д¡тей, у т.ч. в УкраТы на змну акселерац¡í приходить затримка б¡олог¡чного розвитку. Цей процес називаеться децелера-цюю, або ретардац¡eю. Kр¡м того, прогресивно збшьшуеться в¡дсоток д¡тей ¡з дисгармоычыс-тю розвитку [1-6]. Cучасн¡ д™ пор¡вняно з д^ь-ми минулого сторнчя п¡зн¡ше проходять два ростових стрибки, або два кризових перюди розвитку. Так, перший ростовий стрибок почи-наеться у 7-8 роюв, а не у 5,5-6 роюв, друг¡й (пубертатний) стрибок у наш час стартуе у дв чинок не у 10,5-11 роюв, а у 12,5-13,5 року, а у хлопчиюв - не в 11,5 року, а у 13,5-14 роюв [6].
В УкраТы затримку зросту рееструють у 8% дтей, а майже у 3% - затримку статевого розвитку [3, 7]. А якщо зважити на скорочення кшь-кост дитячого населення краТни за останы 5 роюв на 1,5 млн. [8], можна прогнозувати, що через декшька десятил^ь гармоыйного розвитку будуть досягати вкрай рщко.
Протягом другоТ половини XX сторнчя почали в¡дбуватись змни морфолог¡чного та психо-лог¡чного розвитку людини. Перша епохальна змЫа людського виду - це астеызацт (збтьшення частки людей з астен¡чною будовою). Процес астеызаци йде дуже швидко: якщо серед населення вком понад 50 рок¡в 30-35% е астен¡ками, то серед п¡дл¡тк¡в - близько 40%, серед дтей молодшого шк¡льного в¡ку - майже 50%. 1нша
епохальна зм¡на - це грац^лЬацт (стоншення скелету та загальне ослаблення отрно-рухового апарату). Грац¡ал¡зац¡ю не слщ плутати з астеы-зацюю: б¡льш грац¡льними у наш¡ ды стають ¡ представники ¡нших конституцмних тип¡в - атлетики та пкыки. Трет¡й тип морфо-функцюналь-них змн - це андрог¡н¡я (часткове стирання ста-тевих в¡дм¡нностей, а також наявысть одночасно традиц¡йно жЫочих ¡ чолов¡чих рис повед¡нки в ¡ндивща, що обумовлено впливом соц^льно-пси-холог¡чних ¡ культурних зм¡н, у тому чи^ особ-ливостями родинного виховання. Четвертою важ-ливою змЫою е ювен¡л¡зац¡я. Вперше цей напрям еволюци виявив рос¡йський вчений Н.А. Север-цов, який охарактеризував ювеылгёацю як процес збереження у дорослоТ особини дитячих або пщл^кових властивостей. Так, у сучасних людей вщзначено тенденц¡ю до зб¡льшення мозкового вщдту черепа в¡дносно лицьового, а також за-гальноТ маси мозку. Вчеы розглядають цю тен-денцю як основний напрям еволюц¡Т людини протягом останых чотирьох ¡з половиною мть-йон¡в рок¡в. 0значен¡ вище морфолопчы зм¡ни супроводжуються зм¡нами психолопчними, а саме зб¡льшенням в¡дсотка ¡ндивщш ¡з чутливою нервовою системою, бшьшим ¡нтелектуальним потенц¡алом, схильн¡стю до ¡нтроверси [6, 9].
На ф¡зичний розвиток дитини впливае бага-то чинниюв, як спадкових, так ¡ довюлля: со-ц¡ально-економ¡чн¡ умови життя, психолопчне оточення дитини, наявн¡сть у неТ спадкових ¡ на-бутих хроычних захворювань тощо. Численн¡ стресов¡ ситуаци, в як¡ щоденно потрапляе дити-на у сучасному соц¡ум¡, вимагають вщповд пов'язаноТ з психолог¡чною та ¡нтелектуальною напругою, тод¡ як стресова реактивысть орга-н¡зму людини протягом еволюци виду майже не змЫилася, ¡ найефективн¡шим засобом протид¡Т впливу стресових чинниюв залишаеться м'язо-вий рух. У бтьшост сучасних дгей шк¡льного в¡ку рухова активн¡сть значно менша за норму (150-
250 xвилин нa дoбy): y бiльшocтi yчнiв 1-10-гo клaciв вiдзнaчeнo гiпoдинaмiю внacлiдoк зaxoп-лeння тeлeвiзiйними пpoгpaмaми тa кoмп,ютep-ними iгpaми, a y 25% шкoляpiв pyxoвa aктивнicть нeпpипycтимo низькa, з дeфiцитoм пepeбyвaння нa cвiжoмy пoвiтpi тa дeфiцитoм нiчнoгo cнy [10]. Зa дaними oпитyвaння yкpaïнcькиx ЗМ1, з шж-ниx 10 шкoляpiв лишe 2-3 дитини вiднeceнo дo 1-ï гpyпи здopoв,я, a yчбoвe нaвaнтaжeння y бть-шocтi шкiл пepeвищye нopмaтивнi пoкaзники.
Bнacлiдoк нeзaвepшeнocтi пpoцeciв бioлoгiч-нoгo тa пcиxiчнoгo poзвиткy в дитячoмy вiцi, нaд-то нa тлi низькoï pyxoвoï aктивнocтi, дитинa зa-знae знaчнoгo пcиxiчнoгo нaвaнтaжeння, якe ^p^ чиняють нoвiтнi шкiльнi пpoгpaми, бiльшicть з якиx нe мaють гiгieнiчнoï oцiнки ^TOp^ti пpoгpaми) [11]. Бaгaтo cyчacниx дтей iз пepшиx poкiв нa-вчaння y шкoлi вкpaй нaвaнтaжeнi ypoкaми, пo-зaклacними гypткaми, зaняттями з peпeтитopa-ми, вивчeнням дeкiлькox iнoзeмниx мoв. Boни нe мaють пoвнoцiннoгo cнy тa вiдпoчинкy. Bизнaчe-нo, щo дiти з peтapдaцieю poзвиткy тa пiзнiм пу-бepтaтoм бшьш opieнтoвaнi нa poдинy тa шшлу, нiж нa вyличнi кoмпaнiï oднoлiткiв, нa вiдмiнy вiд дiтeй-aкceлepaтiв [б]. Aкceлepaти бiльш caмo-cтiйнi тa нeзaлeжнi, тoдi як дeцeлepaти пoтpeбy-ють бiльшoï yвaги, зaзвичaй зaлeжнi вiд думки oтoчyючиx, i тому нa ниx cпpaвляe знaчний п^-xoлoгiчний вплив шкiльнe життя, cтocyнки у po-динi тa xapa^ep ciмeйнoгo виxoвaння.
Bидiляють дeкiлькa тaктик ciмeйнoгo виxoвaн-ня дiтeй: диктaт, гiпepoпiкa, нeвтpyчaння тa ^в-poбiтництвo, пpичoмy в oднiй poдинi мoжyть ви-кopиcтoвyвaтиcя piзнi тaктики. У poдинax, дe бaтьки пocтiйнo cвapять дiтeй aбo cтaвлять зa-вищeнi вимoги дo ниx, дiти мaють зaнижeнy caмooцiнкy тa пiдвищeнy тpивoжнicть внacлiдoк вiдчyття нeвiдпoвiднocтi вимoгaм бaтькiв. У paзi пocтiйнoгo нeзaдoвoлeння бaтькiв шкiльними yc-пixaми тa Ышими дocягнeннями дитини, ïï oco-биcтa тa шкiльнa тpивoжнicть cтae стмшю, щo у cвoю чepгy пoгipшye caмooцiнкy. Cтвopюeтьcя зa-мкнeнe кoлo, в якoмy нecпpиятливi пcиxoлoгiчнi ocoбливocтi дитини пoгipшyють yчбoвy тa Ышу дiяльнicть, з нeгaтивнoю peaкцieю oтoчyючиx, щo у cвoю чepгy пocилюe нecпpиятливi ocoбливocтi дитини [12,13]. Зaнизькi вимoги дo дитини тa-шж зaнижyють ïï caмooцiнкy тa впeвнeнicть у co6í.
Meтoю poбoти був aнaлiз пcиxoлoгiчнoгo cтaнy дiтeй шкiльнoгo вiкy з пopyшeннями тeм-тв pocтy тa cтaтeвoгo poзвиткy, як виxoвyють-cя у ciм,яx.
MATEPIAË I МЕТОДИ
Дaнa poбoтa е фpaгмeнтoм дocлiджeння, пpиcвячeнoгo вивчeнню ocoбливocтeй фiзичнo-гo тa cтaтeвoгo poзвиткy дiтeй, якi виxoвyютьcя у piзниx coцiaльниx yмoвax: виxoвaнцiв шкшчн-тepнaтiв i дiтeй, якi виxoвyютьcя у ам^.
Haми бyлo oбcтeжeнo 53 дитини - 33 xлoп-чики (б2,2%) i 20 дiвчинoк (37,7%), як виxo-вyютьcя у ciмeйниx дoмaшнix yмoвax. Cepeд o6-cтeжeниx 2б дiтeй (49,2%) мaли пopyшeння фiзичнoгo poзвиткy, 13 дiтeй (24,4%) - cтaтeвo-гo poзвиткy, 14 дтей нe мaли вiдxилeнь poзвит-ку (2б,4%). Бyлo видiлeнo фупи дiтeй iз piзним cтaнoм фiзичнoгo тa cтaтeвoгo poзвиткy: I гpyпa oб,eднaлa тиx, xтo мaв зaтpимкy зpocтy (ЗP) вiд -1,1 SD дo -4 SD, II гpyпa - зaтpимкy cтaтeвoгo poзвиткy ^CP), дo гpyпи кoнтpoлю yвiйшли д™ iз нopмaльним фiзичним i cтaтeвим poзвиткoм. Äo 1-ï вiкoвoï фупи (8-11 po^) yвiйшли 10 дтей (18,8%), дo 2-ï гpyпи (12-14 po^) - 34 (б4,1%), дo 3-ï гpyпи (15-17 poкiв) - 9 (1б,9%). Дiтям пpo-вoдили aнтpoпoмeтpичнi вимipювaння з визнa-чeнням зpocтy, мacи тiлa, iндeкcy мacи тiлa (IMT) з ïx oцiнкoю вiдпoвiднo дo нopми для CTa^ тa вiкy [14], cтaтeвий poзвитoк oцiнювaли зa Ta^ нepoм [15]. Taraœ y ниx дocлiджyвaли пoкaзники гopмoнiв y кpoвi: ÔCr, ЛГ, тecтocтepoнy, eCTpa-дioлy, TTr, в^, кopтизoлy - зa дoпoмoгoю iмyнo-xiмiчнoгo мeтoдy; C-пeптидy, I4P-1, cepoтoнiнy -iмyнoфepмeнтним мeтoдoм. Kpiм того, пpoвoдили тecтyвaння зa дoпoмoгoю aнкeтyвaння з визнa-чeнням piвня тpивoжнocтi тa типу тeмпepaмeнтy.
Piвeнь шкiльнoï тpивoжнocтi визнaчaли зa мeтoдикoю Ôrnrnca, дoтpимyючи cтaндapтнoï пpoцeдypи oпитyвaння [1б]. Tecт Фiлiпca вклю-чae 58 зaпитaнь, нa якi пoтpiбнo в^д^вю™ "тaк" aбo "нi". Biдпoвiдi, щo нe cпiвпaдaють iз ключeм дo тecтy, тpaктyютьcя як пpoяви тpивoжнocтi. Aнaлiзyючи oтpимaнi вiдпoвiдi, пiдpaxoвyвaли зaгaльнe чиcлo poзбiжнocтeй iз ключeм у мeжax ycьoгo тecтy. Cвiдчeнням пiдвищeнoï тpивoжнoc-тi дитини ввaжaли юлькють poзбiжнocтeй, щo пepeвищyвaлa 50% вщ зaгaльнoгo чиcлa питaнь. Aнaлoгiчнo вcтaнoвлювaли piвeнь кoжнoгo з 8 чинниюв тpивoжнocтi, aнaлiзyючи poзбiжнocтi з ключeм у вiдпoвiдниx гpyпax питaнь.
Piвeнь ocoбиcтoï тpивoжнocтi визнaчaли зa мeтoдикoю Teйлopa у мoдифiкaцiï Heмчинoвa [1б]. Tecт включae б0 зaпитaнь, нa якi пoтpiбнo вiдпoвicти "тaк" aбo "нi". Oцiнювaли тecт у бa-лax: 40-50 бaлiв вкaзyвaли нa дyжe виcoкий pi-вeнь тpивoжнocтi; 25-40 бaлiв - нa ïï ви^кий
pißeHb; 15-25 - на середнм р1вень ¡з тенден-ц1ею до високого; 5-15 - на середшй piвeнь ¡з тeндeнцieю до низького; 0-5 6aëiâ - на низькм piвeнь тpивожностi.
Тип темпераменту дитини оцнювали за до-помогою тесту визначення псиxологiчноï характеристики темпераменту [16]. У даному тест piзнi вiдповiдi на однaковi питання дозволяють визначити piзномaнiтнi характеристики темпераменту дитини. Вщпов^д оцiнюються у балах. До тесту входять 10 запитань для пepeвipки piвня пpaвдивостi. Екстравертний тип темпераменту реестрували у дтей, якi набирали пiд час опи-тування вiд 12 до 26 бaлiв включно, нтроверт-ний тип - вщ 0 до 11 бaлiв включно. 1ншою характеристикою темпераменту, що визначали за допомогою означеного тесту, були емоцмна збудливють (нейротизм), що вiдповiдaлa 8-20 балам, та емоцмна piвновaгa - вщ 0 до 7 бaлiв.
За допомогою методу ¡ридоскопп рахували ктькост aдaптaцiйниx кiлeць paйдужноï оболон-ки, що вщображають peaкцiю гладеньких м,язiв на псиxоeмоцiйнi стреси, свiдчaть про реактив-ний стан нepвовоï системи та прямо корелю-ють ¡з piвнeм тpивожностi людини [17, 18]. У ноpмi пpисутнi 1-2 юльця, на темних райдужках -не бшьше трьох, що е ознакою гармонмного загального розвитку та стмкост до впливу не-сприятливих чинниюв довкiлля. Бiльшa кiлькiсть кiлeць може свiдчити про вeликi eмоцiйнi пере-вантаження, сxильнiсть до нeвpозiв, зниження захисних сил оpгaнiзму, що у поеднаны з пщви-щеним piвнeм тpивожностi може вiдобpaжaти формування стресового стану дитини [19, 20].
Отриман показники вносили до комп'ютер-но'|' бази даних. Статистичну обробку даних ви-
конували за допомогою комп'ютерноТ статистич-ноТ програми "STATISTICA for Windows. Release 5.0 A" з розрахунком параметричних метод1в статистичного дослщження: величин середньоТ, стандартноТ помилки, вщхилення, для пор1внян-ня двох виб1рок розраховували критерм Стьюден-та. За непараметричного розподту ознак засто-совували рангову кореляцго Spearman [22].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Анал1з показниюв шюльноТ' тривожност вия-вив зростання ТТ р1вня майже у 50% уах опитаних дгей, найбтьше - в груп дгей ¡з ЗР i ЗСР. У них вщзначали зростання частоти майже уах показ-ниюв тривожностi, за виключенням страху невщ-повiдностi очiкуванням оточуючих, а також низького фiзiологiчного опору стресу - у дтей ¡з ЗР i переживання соцiального стресу - у дтей ¡з ЗР i ЗСР порiвняно ¡з дiтьми групи контролю (табл. 1). ЗР i ЗСР супроводжувалися найвищою (на вщмн ну вiд групи контролю) частотою страху ситуаци перевiрки знань, ЗСР - загальною шюльною три-вожнютю, а ЗР - проблемами та страхами у сто-сунках ¡з вчителями. Hатомiсть дiти ¡з ЗСР мали вiрогiдно нижчу частоту переживання со^ально-го стресу, але вищу - проблем i страхiв у стосун-ках ¡з вчителями, порiвняно ¡з дiтьми ¡з ЗР.
Деяю показники шкiльноТ тривожностi мали вiковi особливостi. Так, найбiльшими переживання со^ального стресу та страх ситуаци пе-ревiрки знань були у дтей першоТ та третьоТ вкових груп. Це зумовлено для дгей 8-11 рокiв перiодом адаптацiТ до шкшьних умов, форму-ванням Тх взаемин з однолiтками, вчителями, а для дтей 15-17 рокiв - особливостями перюду статевого та морального дозрiвання, коли мак-
Таблиця 1
Частота шкшьно! тривожност1 серед д1тей ¡з затримного росту та затримного статевого
розвитку (% в¡д ктькост д¡тей у межах групи)
PiBHi тривожност Bei д^и Група контролю Дп-и i3 ЗР Дп-и i3 ЗСР
Загальна шкiльна TpMBOXHicTb 52,8 38,5 53,8* 64,2*
Переживання соцiапьного стресу 45,2 46,2 50,0 35,7|
Фрустрацiя потреби у досягненш ycnixy 24,5 15,4 26,9* 28,6*
Страх самовираження 67,9 61,5 69,2 71,4
Страх ситуаци перевiрки знань 73,5 53,8 80,8* 78,6*
Страх невiдповiдностi очкуванням оточуючих 43,4 46,2 46,2 35,7
Низький фiзiологiчний опiр стресу 41,5 33,8 30,8 50**
Проблеми та страхи у стосунках i3 вчителями 47,2 23,1 57,7* 50*
Прим1тка: * - в!ропднють вщм1нност1 (р<0,05) показника пор1вняно з групою контролю; HOCTi (р<0,05) показника пор1вняно з групою ¡з ЗР.
В1роГ1ДН1СТЬ BiДMiH-
симально загострено сощальну HepiBHicTb, ви-дтяються лiдepи та пiдлeглi, fli™ готуються до закiнчeння школи, випускних icпитiв, що також сприяе зростанню тривожностк
Рис. 1. Показники особистоi та шкшьно/ тривожностi у дтей р'!3ного В!ку.
В ycix опитаних дiтeй особиста тривожысть мала cepeднiй piвeнь i3 тeндeнцiю до високого та становила у cepeдньомy 18-20 балiв, 6e3 ви pогiдноí piзницi мiж вiковими групами.
Aналiз типу тeмпepамeнтy показав, що cepeд дiтeй iз ЗР iнтpовepтами були 27,6% i 20,4% - iз ЗСР. 93% дiтeй з групи контролю за даними тec-тування мали ознаки eкcтpавepтiв. lнтpовepти ха-pактepизyютьcя як cпокiйнi, малоактивна cxильнi до cамоаналiзy, пecимicтичнi люди, а затримка cтатeвого розвитку та росту у таких дтей можe бути додатковим чинником занижeння самооцн ки та розвитку тpивожноcтi та дeпpecií. За даними статистики, юлькють iнтpовepтiв у cвiтi скла-дае близько 25% усього наceлeння [21].
Aналiз типу тeмпepамeнтy нe проводили ди тям, якi показали низьку правдивють вiдповiдeй: 23,1% дтей iз ЗР, 15,3% дiтeй iз ЗСР i 14,2% iз групи контролю.
Äi™ iз ЗСР мали прояви iнтpовepcií, алe pi-вeнь ix eмоцiйноí збyдливоcтi виявився у мeжаx cepeднix значeнь. 19,2% дтей iз ЗР мали поед-нання виpажeноi iнтpовepcií та високого нeйpо-тизму. Ocтаннiй е показником лабшьност нepвовоí cиcтeми, проявляеться нepвознicтю, поганою адаптащею, у т.ч. до дм cтpeciв, швид-кими змiнами настрою, вщчуттям провини. Тому поеднання iнтpовepcii та нeйpотизмy е нecпpи-ятливим тлом для розвитку тривоги та дeпpecii у дтей i можe сприяти розвитку cоматичниx поpyшeнь, ЗР i ЗСР, що у свою чepгy поглиб-люе тpивожнicть i cтpecовий стан дитини. Так виникае "поpочнe коло".
lpидоcкопiя виявила у дтей iз piзним фiзич-ним i cтатeвим розвитком i високим piвнeм осо-
биcтоí та шкшьно'( тpивожноcтi збiльшeнy кшь-кicть адаптацiйниx кiлeць поpiвняно з дiтьми, у якиx виявлeно cepeднi або низьк показники piз-ниx видiв тривожностк Пpовeдeний коpeляцiй-ний аналiз за мeтодом Спipмeна показав наяв-ысть пpямоí вipогiдноí коpeляцií (r>0,6; p<0,05) кiлькоcтi адаптацiйниx кiлeць pайдyжноí оболон-ки з показниками оcобиcтоí тривожносл, а також iз бiльшicтю показниюв шкiльноí тривож-ноcтi: загальною шкшьною тpивожнicтю, пepe-живанням cоцiального CTpecy, фpycтpацieю потpeби у доcягнeннi ycmxy, cтpаxом самови-pажeння, cтpаxом ситуаци пepeвipки знань, про-блeмами з вчитeлями.
висновки
1. Бiльшicть дтей, якi виxовyютьcя у ciм,яx, iз piзними тeмпами росту та cтатeвого розвитку мають пiдвищeний piвeнь шкiльноí та осо-биcтоí тривожностк
2. У дiтeй iз ЗР i ЗСР вища частота пpоявiв шкiльноí тpивожноcтi та íx piвeнь.
3. Hайвищi показники piзниx видiв шкiль-ноí тpивожноcтi визначeно у дтей 8-11 pокiв i 15-17 роюв.
4. У фоpмyваннi поpyшeнь розвитку дiтeй i розвитку тривожност нecпpиятливим тлом е поеднання iнтpовepcii та нeйpотизмy.
5. Oцiнка юлькост адаптацiйниx кiлeць рай-дyжноí оболонки можe використовуватися у ком-плeкcнiй дiагноcтицi наявноcтi cтpecy в дитини.
Л1ТЕРАТУРА
1. Голотюк 0.1. Комплексна характеристика ф1зич-ного розвитку мюьких i с1льських школяр1в При-карпаття: дис. канд. мед. наук / Голотюк Олек-сандра lванiвна: 14.01.10. - 1вано-Франювськ, 1996. - 223 с.
2. Кирьянов A.B. Задержка полового развития у мальчиков / Кирьянов A.B., Калинченко С.Ю. / / Андрология и генитальная хирургия. - 2003. -№2. - С. 20-29.
3. Кравец Е.Б. Особенности адаптации детей и подростков с низкорослостью / Кравец Е.Б., Шеренкова Е.Н. // Российский педиатрический журнал. - 2003. - №2. - С. 36-38.
4. Св1тайло O.A. Вегетативно-гормональш пору-шення при затрим^ фiзичного розвитку у ди тей i ix корекцiя: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. мед. наук: спец. 14.01.10 / О.А. Сви тайло. - Харюв, 1995. - 29 с.
5. Физическое и психическое развитие детей и подростков как показатель состояния здоровья / [Бобрищева-Пушкина Н.Д., Кузнецова Л.Ю., Силаев A.A., Попова О.Л.] // Практика педиатра. - 2008. - №3. - С. 12-14.
6. Рудкевич Л.А. Эпохальные изменения человека на современном этапе и педагогические инновации [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.psy-gazeta.ru/prof_society/ articles/1972.
7. Радхонська А. Анал1з змЫ в процесах ф1зично-го розвитку дтей та молод1 в 15-л1тньому цикли автореф. дис. на здобуття наук. ступ. д-ра бюл. наук: спец. 03.00.13; 14.03.09 / А. Радхонська. - КиТв, 2002. - 36 с.
8. Зел1нська Н.Б. Стан надання спец1ал1зованоТ' допомоги д1тям з ендокринною патолопею в УкраТн у 2006 роц / ЗелЫська Н.Б., Руденко Н.Г. // М1жнародний ендокринолопчний журнал. -2007. - №3(9). - С. 10-16.
9. Хижняк А.В. Экзогенные и эндогенные факторы в формировании адаптационных нарушений у детей с задержкой роста [Электронный ресурс]: оригинальные исследования / Original Researches. - 2008. - 5 (17). Режим доступу : http://endocrinology.mif-ua.com/arhive/issue-7410/article-7474.
10. Анализ двигательной активности учащихся 1-х и 10-х классов общеобразовательных школ различных регионов России [Электронный ресурс]: РОФ "Центр развития русского языка". -2006. - Режим доступу: http://www.ruscenter.ru/ 252.html.
11. Прасолова О.В. Влияние инновационных форм обучения на психосоматическое здоровье и состояние адаптационных систем школьников: дис. канд. биол. наук : 03.00.13 / Прасолова Ольга Викторовна. - Ставрополь, 2005. - 134 с.
12. Суоми И.П. Типы семейних взаимоотношений [Электронный ресурс]: Основы воспитания в семье: учебное пособие / И.П. Суоми. - Челябинск, 2007. - Режим доступа: http://blogs.uk-rhome.net/view/26406/.
13. Кутепова Н.Г. Роль семьи в формировании тревожности у дошкольников / Наталья Георгиевна Кутепова // Перспективы развития практической психологии. - Шадринск, 2001. - Ч.2. -C. 169-174.
14. Про затвердження протокол1в лкування д1тей з ендокринними захворюваннями [Електронний ресурс]: Наказ МОЗ вщ 03.02.2009 № 55. -Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/por-tal/dn_20090203_55.html.
15. Про затвердження протокол1в надання медичноТ допомоги д1тям за спещальнютю "Дитяча ендок-ринолопя" [Електронний ресурс]: Наказ МОЗ вщ 27.04.2006 № 254. - Режим доступу: http:// www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20060427_254.html.
16. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика / Д.Я. Райгородский / Издательский Дом "Бахрам - М". - 2006. - С. 30-33, 64-76 .
17. Барабаш Н.А. Взаимосвязь стрессов и процессов физического развития у лиц юношеского
Дата надходження до редакцП 26.02.2011 р.
возраста / Н.А. Барабаш // Вестник Российской Академии медицинских наук. - М. - 2003. -№6. - С 38-41.
18. Поканевич В.В. 1ридолопя в УкраТн / В.В. По-каневиич // Лкарська справа. - 1998. - №3. -С.152-156.
19. Обзор понятий иридодиагностики [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://ecof-lash.narod.ru/idey1_02.html.
20. Об иридодиагностике [Электронный ресурс]. -Режим доступу: http://moikompas.ru/compas/iri-dodiagnostika.
21. Гуленко В.В. Модернизация классно-урочной системы. Советы соционически грамотному учителю / В.В.Гуленко // Соционика, ментоло-гия и психология личности. - 1999. - №4. -С. 38-44.
22. Сергиенко В.И. Математическая статистика в клинических исследованиях / В.И. Сергиенко, И.В. Бондарев. - М.: ГЭОТАР Медицина, 2000. - 256 с.
РЕЗЮМЕ
Особенности психологического состояния детей школьного возраста с нарушением физического и полового развития, которые воспитываются в семьях Н.Л. Погадаева
В статье представлены результаты исследования, показывающие, что у большинства детей, воспитывающихся в условиях семьи и имеющих задержку физического и полового развития, имеет место высокий уровень школьной и личностной тревожности, в отличие от сверстников с нормальным развитием. У детей с задержкой физического и полового развития повышенный уровень школьной тревожности встречается чаще, чем у их сверстников с нормальным развитием. Дети 8-11 лет и 1517 лет имеют достоверно более высокие показатели некоторых видов тревожности на фоне активного формирования в этот период межличностных отношений.
Ключевые слова: дети, задержка физического и полового развития, тревожность.
SUMMARY
Features of the psychological state of school-children with growth retardation and delay puberty that is brought up in families N. Pogadayeva
The article presents research findings that most children who are brought up in a family and having a growth retardation and delay puberty, marked by high levels of school anxiety, unlike their peers with normal development. ^Wren 8-11 у.о. and 15-17 у.о. have significantly higher rates of different types of school anxiety during active formation in this period of interpersonal relations.
Key words: children, growth retardation, delay puberty, anxiety.
