CC BY
87
УДК 613.221-053.4 DOI: 10.22141/2224-0551.12.2.2017.99765
Дука К.Д., Мишина Н.В., Сфанова А.О., Дука 1.Г.
ДЗ «Днпропетровська медична академя МОЗ Укра/ни», м. Дн!про, Укра/на
Вмьне вигодовування немовлят:
Я Ш Я W ■
проблеми i насл^ки у дггеи раннього вку
For cite: Zdorov'ye Rebenka. 2017;12:117-20. doi: 10.22141/2224-0551.12.2.2017.99765
Резюме. Актуальтсть. Всесвтня оргатзащя охорони здоров'я та ЮН1СЕФ у п. 8 ДекларацПрекомен-дують «заохочувати грудне вигодовування за вимогою дитини». Церекомендащя для кожного закладу, що надаеродопомiчнi послуги i здшснюе нагляд за новонародженими. Але тсля 5—6мшящв годування дитини за вимогою тяк неможе бути декларованим. У процеа зросту формуються ва органи i системи органiзму дитини. I те, що було закономiрним в перiодi новонародженостi, не може бути застосовано до режиму вигодовування дитини тсля 2-3-мюячного вку. Тснують особливi потреби органiзму дитини щодо годування, подовженостi сну, скорочуеться час денного сну, час неспання. Тому выьне вигодовування за вимогою дитини нерiдко призводить до казугстичних випадшв, коли 3-4-мюячна дитина одержуе грудне годування до 8—9 разiв на добу за вимогою, а однорiчна дитина, яка довго була на выьному грудному вигодовувант (быьше 6мкящв) вiдмовляеться вiд будь-яког тшоН гжi, о^м грудного молока. Мета до^дження: уточ-нити ситуацт щодо выьного, за вимогою, грудного вигодовування дтей на першомурощ життя за даними анкетування. Матерiали та методи. Проведено аналiз анкет опитування у матерiв дтей першого року життя рiзних райотв мста Днтра (n = 248 анкет). Результати. За результатами анкетування выьне вигодовування до 6-мюячного вшу було у 48 % випад^в, быьше 6 мкящв — у 29,6 % випад^в, до 1 одного року i быьше — у 18,4 %. Заслуговуе на увагу снуюче на сьогодт досить тзне (7мкящв i быьше) введення прикормiв у дтей на выьному грудному вигодовуванш. Нерiдко це перетворюеться на хаотичне вигодовування без урахування основних вкових анатомо-фiзiологiчних особливостей оргатв шлунково-кишкового тракту, що диктуе вiдповiднi правила щодо введення прикормiв. Висновки. Проведене доЫдження щодо стану выьного грудного вигодовування у дтей на першому рощ життя показало проблеми i наЫдки, що його супроводжують, а саме: тзне введення прикормiв дтям на выьному грудному вигодовуванш, хаотичне вигодовування без урахування основних вжових потреб дитини. Ключовi слова: дтираннього вшу; выьне грудне вигодовування; прикорми
Вступ
Для гармоншного розвитку дитини важливим е забезпечення и ращонального харчування з перших дшв тсля народження та протягом першого року життя. Цей етап характеризуеться штенсив-ним ростом i розвитком дитини, яю повинш за-безпечуватись наданням адекватно! кшькосп ну-трiентiв, певним складом ж i функщональною спроможшстю роботи вах систем оргашзму, особливо системи травлення. Щ фактори надзвичай-но важливi для подальшого яюсного формування
здоров'я дитини. Розвиток комплексу наук дозво-ляе сьогодш обГрунтувати ряд теоретичних i прак-тичних аспекпв педiатричноI нутрищологп. Серед них у першу чергу необхщно урахування концепцп програмуючого впливу особливостей харчування у ранньому дитячому ввд на здоров'я в наступш роки життя [9].
Вщповвдно до концепцп, вперше сформульо-вано! в роботах E. Widdowson (1963), J. Dorner (1974), D. Barker (1998-2000), A. Lincas (2005), рiзноманiтнi впливи, у тому чи^ алiментарнi, в
© «Здоров'я дитини», 2017 © «Child's Health», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденци: Мишина Н.В., кандидат медичних наук, доцент кафедри пропедевтики дитячих хвороб, ДЗ «Днтропетровська медична академт МОЗ УкраТни», вул. Вернадського, 9, м. Днтро, 49044, УкраТна; факс: (056) 744-61-78; e-mail: [email protected]
For correspondence: Mishyna N.V, Candidate of Medical Sciences, Associate Professor at the Department of Propaedeutics of Children's Diseases, State Institution "Dnipropetrovsk medical academy of Ministry of Health of Ukraine'; Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; fax: (056) 744-61-78; e-mail: [email protected]
Кл№чна педiатрiя / С!1п1са! Pediatrics
критичш (або чутливi) перiоди раннього онтогенезу можуть значно впливати на здоров'я людини у ввддаленому перюдь
Враховуючи практичнi аспекти педiатричноI нутрищологи, необх1дно вiдмiтити, що центральне мюце серед них, безумовно, займають питання ви-годовування дiтей першого року життя. Пiдсумком наукових досягнень минулого столгття е висновок про те, що харчування — найважливiший чинник оптимально! життедiяльностi та здоров'я людини [7-10].
Основш принципи рацiонального харчування дитини на першому роцi життя — його фiзiологiчна адекватнiсть, збалансованють i безпека. Тому забез-печення дитини тривалим i повноцiнним грудним вигодовуванням (ГВ) на раннiх етапах розвитку (до 1-1,5 року) е запорукою правильного розвитку дiтей. Цей перюд життя характеризуеться високою швид-кiстю обмiну речовин, значними енерговитратами, переважанням анаболiчних процесiв, вiдсутнiстю або обмеженими запасами нутрiентiв в депо, неза-вершенiстю розвитку травних залоз i зовшшньо-секреторно! функцп печшки, незрiлiстю систем ме-таболiзму i регуляци гомеостазу, що вимагае постш-ного надходження харчових речовин високо! якостi i ставить особливi вимоги до складу i якостi харчу-вання дитини.
Природним уижальним бiологiчним продуктом, що мютить всi необхiднi харчовi iнгредiенти в оптимальному спiввiдношеннi, у легкозасвоюванш фор-мi i забезпечуе фiзiологiчне i адекватне харчування, е тшьки материнське молоко [1-4].
Унжальшсть складу грудного ж1ночого молока, його бюлопчного ефекту, тiснi психоемоцiйнi сто-сунки матерi i дитини при вигодовуванш грудним молоком стали основою для формування розумiння цiнностi жшочого молока для оптимального розвитку оргашзму дитини i збереження здоров'я матерi i дитини в наступш роки життя [6-9].
Необх1дно вщзначити, що переваги грудного вигодовування обумовлеш не тшьки збалансова-ним складом основних нутрiентiв, але й великою кшьюстю бiологiчно активних сполук та захисних факторiв, у тому чи^ гормонiв, гормоноподiбних речовин, простагландинiв, штерлейюшв, факторiв росту та диференцiювання тканин, iмуноглобулi-нiв i факторiв неспецифiчного iмунiтету (лiзоцим, комплемент) [10].
На думку академжа В.Г. Майданника (2015) щодо рекомендацiй Всесвгтньо! оргашзацп охоро-ни здоров'я (ВООЗ) та ЮН1СЕФ щодо вiльного грудного вигодовування, ставиться тд сумнiв ви-користання !х пiсля першого мiсяця життя дитини i протягом усього першого року життя. Наявшсть досвiду створених в 1997-1998 рр. в Укра!ш трьох репональних центрiв пiдтримки грудного вигодовування дозволила встановити провщну роль родопомiчних установ щодо пiдтримки вшьного ГВ. Багатий досвiд накопичений у лжарнях, «до-брозичливих до дитини» [9]. Але перехщ до нових
статистичних форм реестраци частоти i тривалос-тi грудного вигодовування в Укра!ш вiдповiдно до Глобально! стратеги ВООЗ — ЮН1СЕФ щодо оптимального вигодовування дгтей грудного вiку на сьогодш повинен iснувати саме в родопомiч-них закладах. Рання виписка з родильного закладу (2-га — 3-тя доба), де е вс умови для забезпечення вiльного вигодовування немовлят, не дае впевне-носп в продовженнi рацiонального його забезпе-чення в амбулаторних умовах.
Метою нашого дослiдження стало вивчення стану вiльного грудного вигодовування у дгтей першого року життя на амбулаторному етат з урахуванням ведення 1х сiмейними лiкарями.
Матерiали та методи
Проведено анкетування матерiв дiтей першого року життя (248 анкет), де викладеш такi питання: вж дитини на момент обстеження, вж матерi та 11 освгта, яка дитина в ам'1, вшьне грудне вигодову-вання з пологового будинку, початок прикладання до грудей в пологовому будинку, скiльки разiв на добу годувалась дитина, коли виписана з родильного закладу, подовжешсть виключно грудного вигодовування, маса та довжина тша при народженш, помюячш прибавки маси на першому рощ життя, чи був докорм i як часто, вж введення прикормiв.
Результати
За результатами анкетування вшьне вигодовування до 6-мюячного вжу було у 48 % обстежених дгтей, старше 6-мiсячного вжу — у 29,6 % випадюв, до 1-рiчного вiку — у 18,4 %. Заслуговуе на увагу, що юнуюче на сьогоднi досить тзне (7 мiсяцiв i бшь-ше) введення прикормiв (36,7 % обстежених дгтей) та досить ранне, необГрунтоване (з 3-4 мiсяцiв), проводилось без вщповщно! рекомендаций лiкарiв. Нерщко це перетворювалось на хаотичне, немоти-воване вигодовування, без урахування основних вь кових анатомо-фiзiологiчних особливостей оргашв шлунково-кишкового тракту, якi диктують вщпо-вiднi правила щодо введення прикормiв.
У 88,4 % обстежених дгтей на вшьному грудному вигодовуваннi до 2-мюячного вiку помiсячнi прибавки маси були на 12,5 % бшьшими вщ норматив-них. Додатково молочш сумiшi як докорм без при-значення лiкаря вводили самостшно 7 % матерiв з 4-мюячного вiку, вважаючи, що дитинi недостатньо грудного молока.
Вшьне грудне вигодовування у 56 % випадюв призводило або до тзнього (бшьше 6 мiсяцiв), або до раннього (32,4 % дгтей) введення (з 4-мюячного вiку) першого прикорму, в основному злаковими кашами. Строки та якють введення прикормiв у обстежених дгтей наведен в табл. 1.
Слiд вщзначити, що 12 % дiтей продовжували вигодовуватись за вимогою навiть тсля досягнення 1-рiчного вiку. Заслуговуе на увагу, що вшьне вигодовування протягом перших 2 мюящв життя забезпечуе достатню лактащю у матерi протягом пер-
118
Здоров'я дитини, р-^БЫ 2224-0551, е-^БЫ 2307-1168
Том 12, № 2, 2017
Таблиця 1. Строки та яксть введення прикорму у дтей на вльному грудному вигодовуванН
BiK дитини Ктьмсть д^ей Вид прикорму
Каша злакова Овочеве пюре
3 Mic. 5 5 -
4 Mic. 24 18 6
5 Mic. 81 56 25
6 Mic. 114 84 30
Усього 248 163 61
шого року життя дитини. Лише у 8 % обстежених дгтей мало мюце немотивоване переведення на до-годовування молочними сумшами. Довготривале, хаотичне, вшьне виключно грудне вигодовування у 30,7 % обстежених дгтей не надавало можливосп для своечасного введення рацiонального прикорму. Контроль показниюв фiзичного розвитку дiтей повинен бути провщним у визначенш строкiв введен-ня прикорму.
В обстежених нами дгтей привертало увагу, що у 68,4 % вж матерiв, яю народжували вперше, був бiльше 21 року. Вщ повторних родiв народилося 31,6 % дгтей. Початок вшьного вигодовування з родильного будинку становив 100 %, але виписаних з родильного будинку на 3-тю добу було лише 82 %. Затримка виписки була обумовлена станом здоров'я матерь Уа дгти народилися доношеними, введення докорму з 2-3-мюячного вжу було у 6,4 % дгтей, що обумовлено гшогалакпею у матерь Введення першого прикорму з 6—7 мюящв вщ^чають 61,2 % обстежених, з 5—6 мюящв — 38,8 %. Помюячш прибавки маси вщ 800 до 900 г за перший мюяць були у 30,1 %, а 600 г — у 69,9 %. Маса дгтей в рiчному вщ становила в середньому 11,4 кг у 80,4 % дгтей, у ре-шти дгтей маса тша була нижче вщ нормативно! — у середньому 9,7 кг (19,6 %).
бвропейським педiатричним спiвтовариством визнано вж дитини вiд 4 до 6 мюящв як вж потреби дгтей на виключно грудному вигодовуванш в iнших харчових iнгредiентах, окр1м грудного молока. Введення прикормiв з 4 до 6 мюящв дозволяе вже в 6-мь сячному вщ одержувати декiлька видiв прикорму. Саме в цьому вщ добовий об'ем ïM вже становить 1000 мл. Це дозволяе стверждувати, що з моменту введення першого прикорму дитина мае вщйти вщ вшьного грудного вигодовування за вимогою, слщ встановити регламентований режим 5-разового го-дування.
Висновки
1. Ращональне вшьне грудне вигодовування ефективно сприяе росту i розвитку дiтей 1 року життя i забезпечуе нормативнi показники !х фiзичного розвитку.
2. Неконтрольоване, хаотичне, довготривале (до 1 року) вигодовування за вимогою призводить до за-грози формування паратрофИ (80,4 %) або гшотро-ф11 (19,6 %).
3. Довготривале, вшьне виключно ГВ нерщко не дае змогу для своечасного рацiонального введення прикормiв.
4. Введення першого прикорму вщ 4 до 6 мюящв повинно бути регламентованим щодо припинення вшьного грудного вигодовування i встановлення вiдповiдного режиму годування — 5 разiв на добу.
Конфлiкт iffreperiB. Автори заявляють про вщ-сутнють конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
References
1. Majdannik VG. Problematic issues of free feeding of children in Ukraine. Zdorovja Ukrai'ny. 2015:18-21. (in Ukrainian).
2. Aboljan LV, Zubkova NZ. Modern approaches to breastfeeding the child. Lechashhij vrach. 205;1:32-5. (in Russian).
3. Kisel 'ova ES, Mohova JuA. Breast milk and its components: impact on the immune system of the child. Pediatrija. Zhurnal imeni G.N. Speranskogo. 2010;6(89):62-8. (in Russian).
4. Kon' IJa. Children's pediatric nutrition (nutrition science): achievements and challenges. Pediatrija. Zhurnal imeni G.N. Speranskogo. 2012;91(3):59-65. (in Russian).
5. Golovanova IA. Features of breastfeeding support groups and their legal support. Visnikproblem biologii i medicini. 2012;2(93):232-4. (in Ukrainian).
6. Klymenko TM, Karapetjan OJu. To the question of the violation of breast-feeding in newborns with perinatal pathology. Pediatrics, obstetrics and gynecology. 2010;5:20-4. (in Ukrainian).
7. Aboljan LV, Novikova SV. Modern aspects of breastfeeding. Pediatrija. Zhurnal imeni G.N. Speranskogo. 2011;90(1):80-3. (in Russian).
8. About the further implementation of the Enhanced Initiative "Hospital, benevolent to the child" in Ukraine: Order of the Ministry of Health of Ukraine from 28.10.2011 N 715. Available from: http:// www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_201101028_0715.html (in Ukrainian).
9. Jolkina TN, Kandjurina EG, Surovikina EA, Gribanova OA, Protalina VV. Nutrition of Children of the first year of life and the formation of adequate immune response. Rossiiskii vestnik perinatologii i pediatrii. 2009;6:52-6. (in Russian).
10. Dorner J. Ten ontogenetic theses for promotion of health and primary prevention of important diseases by a prenatal and early postnatal neuroendocrineimmune prophylaxis. Neuro Endocrinology Lett. 2000;21(4):265-7.
11. Lucas A. Growth and later health: a general perspective. Nestle Nutr Workshop Ser Pediatr Program. 2010;65:1-9. doi: 10.1159/000281107. Epub 2010 Jan 29.
12. Von Bonsdorff MB, Rantanen T, Sipila S, et al. Birth size and childhood growth as determination of physical functioning in older age: the Helsinki birth cohort study. Am J Epidemiol. 2011;174(12):1336-44. doi: 10.1093/aje/kwr270.
Отримано 23.02.2017 ■
Дука Е.Д., Мишина Н.В., Ефанова А.А., Дука И.Г.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
Свободное вскармливание младенцев: проблемы и последствия у детей раннего возраста
Резюме. Актуальность. Всемирная организация здравоохранения и ЮНИСЕФ в п. 8 Декларации рекомендуют «поощрять грудное вскармливание по требованию ребенка». Эта рекомендация для каждого заведения, которое предоставляет родовспомогательные услуги и осуществляет наблюдение за новорожденными. Но после 5—6 месяцев кормление ребенка по требованию никак не может быть декларированным. В процессе роста формируются все органы и системы организма ребенка. И то, что было закономерным в периоде новорожденности, не может быть применено к режиму вскармливания ребенка после 2-3-месячного возраста. Существуют особые потребности организма ребенка в кормлении, продолжительности сна, сокращается время дневного сна, увеличивается время бодрствования. Поэтому свободное вскармливание по требованию ребенка нередко приводит к казуистическим случаям, когда 3-4-месячный ребенок получает грудное кормление до 8—9 раз в сутки по требованию, а годовалый ребенок, который долго был на свободном грудном вскармливании (более 6 месяцев), отказывается от любой другой пищи, кроме грудного молока. Цель исследования: уточнить ситуацию относительно свободного, по требованию, грудного вскармливания
детей на первом году жизни по данным анкетирования. Материалы и методы. Проведен анализ анкет опроса матерей детей первого года жизни различных районов города Днепра (п = 248 анкет). Результаты. По результатам анкетирования свободное вскармливание до 6-месячного возраста было в 48 % случаев, более 6 месяцев — в 29,6 % случаев, до 1 года и более — в 18,4 %. Заслуживает внимания существующее на сегодняшний день довольно позднее (7 месяцев и более) введение прикормов у детей на свободном грудном вскармливании. Нередко это превращается в хаотическое вскармливание без учета основных возрастных анатомо-физиологических особенностей органов желудочно-кишечного тракта, что диктует соответствующие правила введения прикормов. Выводы. Проведенное исследование относительно состояния свободного грудного вскармливания у детей на первом году жизни показало проблемы и последствия, которые его сопровождают, а именно: позднее введение прикормов детям на свободном грудном вскармливании, хаотическое вскармливание без учета основных возрастных потребностей ребенка.
Ключевые слова: дети раннего возраста; свободное грудное вскармливание; прикормы
K.D. Duka, N.V. Mishyna, A.A. Yefanova, I.G. Duka
SI "Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Aby-led feeding: problems and consequences in infants
Abstract. Background. WHO and UNICEF recommend "to encourage breastfeeding on demand of the child" in the paragraph 8 of Declaration. This is the recommendation for each institution that provides obstetrical services and follow-up of a newborn. But after 5—6 months of breastfeeding on demand it cannot be declared. At the child's growth all the organs and systems of the kid are forming. And what was natural in the neonatal period may not be mechanically taken against the child of 3 months old. This is caused by special needs of a child for feeding, sleep duration; also it is less time for nap and more for activity in different ages. Therefore, the term free feeding on demand of the child often comes to casuistic when 3—4 month baby gets breastfeeding up to 8—9 times per day on demand. A three-year child who has been on free breastfeeding for a long time (more than 6 months) refuses any food, but breast milk. The purpose of the study was to clarify the situation concerning baby-led breastfeeding on demand in infants according to
questionnaires. Materials and methods. There were analyzed questionnaires of mothers who have children aged under one year in different areas of the city of Dnipro (n = 248 questionnaires). Results. According to the survey results babyled breastfeeding until 6 months occurred in 48 % of cases, more than 6 months in 29.6 % of cases, to one year or more in 18.4 %. It is interesting that today late (7 months and older) breastfeeding takes place. Often it becomes a chaotic feeding excluding major age-related anatomical and physiological characteristics of the digestive tract that dictate the rules for weaning needs. Conclusions. The researches of the baby-led breastfeeding showed the problems and consequences that accompany it, namely relatively late complementary feeding in infants on free breastfeeding, chaotic feeding without taking into account the basic age needs of infants. Keywords: infants; baby-led breastfeeding; complementary feeding
120
Здоров'я дитини, p-ISSN 2224-0551, e-ISSN 2307-1168
Том 12, № 2, 2017
