CC BY
18
^ЛГ/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 613.953.11/.13-053.31 DOI: 10.22141/2224-0551.12.8.2017.119246
Дука К.Д., Мишина Н.В., Сфанова А.О., Дука 1.Г.
ДУ «Днпропетровська медична академя МОЗ Укра/ни», м. Дн!про, Укра/на
Сучасн особливост введення тдгодовування та иого ефективнють у дiтеи раннього BiKy на вiльномy грудному вигодовyваннi
For cite: Zdorov'ye Rebenka. 2017;12(8):900-903. doi: 10.22141/2224-0551.12.8.2017.119246
Резюме. Актуальтсть. ВЫьне грудне вигодовування icHye в практиц nediampiiз 2002року. Але doci не-мае чткихрезyльтатiв щодо ефективнocтi його проведения та впливу на здоров'я дтей раннього ежу, ocoбливoiуваги вимагае вивчення ефективнocтi введення тдгодовування. Метоюроботи було вивчення особливостей введення тдгодовування та його ефективнocтi у дтей раннього вшу на вльному грудному вигодовуванш. Матерiали та методи. Нами проведено аналiз 245 анкет дтей першого року життя, що перебували на выьному грудному вигодовуванш. В анкетах для матерiв ставились питання щодо початку введення тдгодовування, його виду, реакщ дитини з оцткою фiзичнoгoрозвитку та перенесених захворювань. Результати. У дтей на вльному грудному вигодовуванш виявлена тенденщя до тзнього введення прикoрмiв (з 6 м1с.). Так склалося, що до цього вку дитина одержуе лише грудне молоко, що вже не може задовольнити потребу у важливих складових iнгредieнтах, неoбхiдних дитин в цьому вщ, i призводить дорiзних порушень метабoлiзмy у виглядi алергiчних захворювань, метабoлiчнoгo синдрому, анемп, остеопорозу та т. Особливе занепокоення викликав той факт, що дти надто тзно починають одержувати м'яст продукти, що закoнoмiрнo призводить до розвитку залiзoдефiцитнoi анемп. Крiм того, всупереч сучасним нормам та положенням, ми вiдмiтили чаcтi факти самостшного вживання як самого цльного коров'ячего молока, так i кисломолочних прoдyктiв, виготовлених ш нього (кефiр, йогурти тощо). Висновки. На пiдcтавi вивчення даного питання доведено, що icнyючi положення щодо введення тдгодовування дтям на вльному грудному вигoдoвyваннi потребують перегляду та корекци вiдпoвiднo до стану здоров'я дитини та снуючих положень Всесвтньо1' oрганiзацii охорони здоров'я. Ключовi слова: дти раннього вшу; тдгодовування; фiзичний розвиток; супутн захворювання
Вступ
Ураховуючи змши стану здоров'я дггей раннього вжу за останш 10 роюв, на наш погляд, актуальним слщ вважати перегляд юнуючих рекомендацш iз вигодовування дггей грудного вжу. Шсля введення наказу МОЗ Украши № 149 (2008) та поабника «Су-часне ведення лактацп та грудного вигодовування» (2002) в клшчнш педiатрfi, на жаль, не складено жодного нового документа щодо практики грудного вигодовування.
Керуючись положенням Деклараци Всесвiтньоi оргашзацп охорони здоров'я та ЮН1СЕФ щодо пщ-
тримки вигодовування, нагальним питанням стало вивчення ефективносп саме вгльного вигодовування дггей грудного в^ та особливостей введення тдгодовування та його ефективносп.
Вигодовування дитини мае вплив не тгльки на рют та розвиток, але й на стан и здоров'я [1—3, 14]. Доведено, що вигодовування на першому рощ життя програмуе метаболiзм таким чином, що т або iншi порушення в харчуванш можуть збгльшити ризик розвитку цглоi низки захворювань, таких як алерпчш хвороби, метаболiчний синдром, остеопороз та iншi [5, 6, 8, 10]. Слщ зазначити, що щ захворювання нази-
© «Здоров'я дитини», 2017 © «Child's Health», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденци: Мишина Н.В., кандидат медичних наук, доцент кафедри пропедевтики дитячих хвороб, ДУ «Дншропетровська медична академю МОЗ Украши», вул. Вернадського, 9, м. Дншро, 49044, Укра'на; факс: (056) 744-61-78; e-mail: [email protected]
For correspondence: N. Mishina, PhD, Associate Professor at the Department of propaedeutic of pediatrics diseases, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Health of Ukraine'; Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: [email protected]
900
Здоров'я дитини, p-ISSN 2224-0551, e-ISSN 2307-1168
Том 12, № 8, 2017
Кл№чна педiатрiя / Clinical Pediatrics
вають сьогоднi «хворобами цившзаци», що пщтвер-джуеться збгльшенням частоти випадкiв, тяжкютю перебiгу та численними несприятливими наслщками. На сьогоднi доведено, що надлишкова прибавка маси тгла в дггей 1-го року життя супроводжуеться бгльш високим накопиченням жиру при зниженш бiлковiй складовiй маси тгла, порушенням чугливостi клiтин до iнсулiну та зменшенням щiльностi кютково! тка-нини, що е передумовою розвитку ожиршня та остео-порозу в дорослому життi [10, 12, 13, 15].
Ураховуючи сказане вище, ми поставили собi за мету вивчити стан введення та ефективнiсть при-кормiв у дiтей 1-го року життя, що перебували на вгльному грудному вигодовуванш
Вiдомо, що виключно грудне вигодовування до 6 мiсяцiв можливе тiльки в разi народження здорово! доношено! дитини за умови нормального перебяу ваптносп, адекватного харчування жшки i вщсут-ностi захворювань у дитини [4, 7, 10, 16]. Виникае питання: чи може грудне молоко задовольняти ди-тину вжом 6 мiсяцiв на виключно грудному вигодовуванш в основних мжронущентах? Наприклад, у кiлькостi потрiбних мжроелеменпв (Са, Р, Mg, Zn, Fe та iнше)? Це насамперед теж залежить вiд строкiв введення та якосп пщгодовування [16, 17].
Чому виникае необхщнють розширення рацю-ну харчування дитиш наприкiнцi 4-го мюяця життя? По-перше, це пщвищення потреби в енергп, макро- та мжрону^ентах (бiлок, вiтамiни, залiзо, цинк, кальцш), що необхiднi для подальшого зрос-ту та розвитку дитини. По-друге, це тренування i розвиток травно! системи, стимуляц1я моторно! ак-тивностi кишечника. На сьогоднi знижуеться склад в органiзмi дитини окремих харчових речовин, насамперед мжронущенпв (залiза, цинку, вiтамiнiв), а також енергп. Вiдпрацювання навичок харчування сприяе !х адекватному формуванню та вжовим ана-томо-фiзiологiчним особливостям кишково-шлун-кового тракту i обмiну речовин. Все це забезпечуе поступовий перехвд до так званого амейного харчування i соцiалiзацГi дитини [9, 14, 18].
Введення пщгодовування пов'язане також iз ри-зиком iнфекцiй, розвитком алергп, ожирiння та ког-штивних порушень i з рiзними порушеннями трав-лення. На стан дггей грудного вiку можуть впливати численш мiкроорганiзми, якi знаходяться у водi та продуктах харчування i збгльшують ризик гострих кишкових захворювань, що, вщповщно, призводить до недостатностi харчування. Щодо розвитку алер-гп, теж важливе значення мае строк введення пер-шого пщгодовування. Вiдстрочене введення тдго-довування (пiсля 6 мюящв) частiше формуе алергiю до глютену [9, 10, 20]. Затримка строюв введення каш та iнших продукпв збгльшуе формування ризи-ку харчово! сенсибшзацп [14].
Проаналiзовано [19] стан здоров'я 994 дггей вь ком до 5 мюящв залежно вщ строк1в введення пщ-годовування. Середня подовженiсть грудного вигодовування становила 3,8 мюяця. Пiзне введення пщгодовування (злаки, картопля, м'ясо, риба) вiро-
гщно збiльшувало ризик розвитку сенсибшзацп до харчових i респiраторних алергешв.
Критичним вiковим вiкном для формування то-лерантностi до !ш вважають вiк вiд 4 до 6 мюящв [4, 8, 9, 14, 21]. Факторами, що впливають на здатнють формування толерантности е оптимальна колошза-цiя кишечника, готовнiсть функщонального стану нирок та кишково-шлункового тракту до засвоен-ня пiдгодовування здорового доношеного малюка. У цьому вщ як раз i настае зниження пiдвищеного проникнення слизово! кишечника [8, 11].
Проведений аналiз фiзичного розвитку дггей залежно вщ строюв введення пщгодовування не виявив зв'язок м1ж часом введення пщгодовування i розвитком ожирiння в подальшому [8—10]. Але в 6 % дггей ранне введення пщгодовування (до 4 мюящв) при-звело до пщвищення шдексу маси тгла (1МТ). Збгль-шення маси тiла протягом першого року життя коре-лювало з ожирiнням та надлишковою масою тгла у вiцi до 6 роюв [7, 11, 14]. Перевищення маси тiла на 2,5 кг за перший рж життя пщвищувало ризик ожирiння на 23 %. Високе вживання бглка з прикормом (4 г/кг, 16 % енергп) призводило до пщвищення 1МТ у вщ 8—12 мiсяцiв. Особливо це стосуеться молочного бглка, що пов'язано з несприятливим складом тканин тгла дитини вжом 7 роюв. Отже, високе спожи-вання бглка з пщгодовуванням може бути фактором ризику розвитку ожирiння [4, 15, 22, 23].
Отже, iснуючi сучасш строки введення продуктiв пщгодовування повинш бути переглянутi з метою зменшення кглькосп бглка i збереження кглькосп лiпiдiв при збереженнi калорiйностi ращону вщповщно до останнгх рекомендацш ЕFSA. Введення пщ-годовування — це завжди ризик порушення харчово! поведiнки дитини. Нав'язування продуктiв здорового харчування, наприклад тгльки овочiв, сприяе негативному ставленню до них. Це також стосуеться i пщвищеного вживання солодкого або солоного [9, 12]. Надання можливостi дитиш самостшно вибира-ти продукти пщгодовування при так званому «педа-гопчному пщгодовуванш» формуе правильнi смако-вi звички, що можуть бути профглактикою багатьох захворювань у дiтей раннього вжу.
Метою роботи було вивчення особливостей введення пiдгодовування та його ефективносп у дiтей раннього вжу на вгльному грудному вигодовуванш
Матерiали та методи
Нами проведено аналiз 245 анкет дiтей першого року життя, яю перебували на вгльному грудному вигодовуванш В анкетах для матерiв ставились питання щодо початку введення пщгодовування, його виду, реакцп дитини з ощнкою фiзичного розвитку та перенесених захворювань.
Результати та обговорення
У результaтi обстеження нами дггей першого року життя на вгльному грудному вигодовуванш з'ясувалось, що 74 % iз них почали отримувати перше пщгодовування надто шзно — у ввд 6—7 мюящв.
Кл№чна neAiaTpiq / Clinical Pediatrics
Причому в бiльшостi з них фiзичний розвиток коли-вався в межах 80—95 % за шдексом трофжи. Мабуть, це i зупиняло своечасне введення пщгодовування. У 67 % цих дiтей вiдмiчалися перiодичнi порушення травлення у виглядi запорiв або проноав. У 22 % дь тей спостерiгались перiодичнi алергiчнi висипи.
Першим пщгодовуванням здебiльшого було ово-чеве пюре (77,4 %), у реши обстежених — зернова каша. Занадто тзно, з 8-9-го мюяця, майже у всiх дiтей вводилося м'ясне пюре, що сприяло розвитку анемш легко! (54 %) та середньо! (46 %) тяжкостi. Проблемним питанням, на нашу думку, слщ вважати те, що занадто довго, бгльше мiсяця, дiти перебували на одному ввдд пщгодовування, наприклад на овоче-вому пюре, або на одному ввдд кашi. Причому перевага надавалася стравам власного приготування, що не завжди вiдповiдало вимогам вжового пщгодову-вання як за ефективнютю, так i за переносимiстю.
Так, ранне введення пщгодовування, до 12 тижшв, пщвищувало прояви атопiчного дерматиту (43,4 %) та харчово! алерп! (37 %) у дггей з обтяженим алерголо-гiчним анамнезом. Призначення прикорму в першi 4 мюящ збгльшувало в подальшому ризик розвитку атошчного дерматиту. Введення пщгодовування тс-ля 4 мюящв знижувало частоту розвитку алерпчних реакцiй. До того ж введення пщгодовування тсля 6 мюящв не запобпало формуванню харчово! сенсибь лГзацщ що частiше спостерпалася в такому разi.
Аналiз фГзичного розвитку дiтей залежно вщ строив введення пщгодовування не виявив зв'язку мгж строком введення пщгодовування i розвитком ожиршня подалг Але в 6 % дгтей ранне введення пщгодовування, до 4 мюящв, призвело до пщвищення 1МТ. Збгльшення маси тгла протягом першого року життя корелювало з ожиршням та над-лишковою масою тша у вщ 6 роив. Перевищення маси тiла на 2,5 кг за перший рж життя пщвищувало ризик ожиршня на 23 %. Високе вживання быка з пщгодовування (4 г/кг, 16 % енергИ) призводило в подальшому до пщвищення 1МТ у вод 8—12 мюящв.
Слщ вiдзначити частоту вживання кисломолоч-них продукпв (дитячий кефiр, бюкефГр та йогурт), починаючи з 6-мюячного вжу, що також призводило до пщвищення шдексу маси тша в цих дiтей. Вживання надмiрноï кглькосп коров'ячого молока в 63 % дгтей викликало порушення процеав травлення у виглядГ метеоризму та диспептичних розладiв.
Таким чином, проведений нами аналiз щодо якосп та строив введення пiдгодовування у дгтей першого року життя практично не збпаеться з по-ложеннями юнуючих свгтових сучасних рекоменда-цш. Це, можливо, стало результатом довготривалого вгльного грудного вигодовування та надто тзнього, тсля 6 мюящв, введення пщгодовування в переваж-roï бгльшосп обстежених дгтей першого року життя.
Висновки
1. Важливими слщ вважати сучасш вимоги до введення пщгодовування, а саме: пщгодовування повинно бути персошфжованим з урахуванням ш-
дивщуального стану здоров'я дитини. Строком введення nprnopMiB повинно бути так зване критичне вiкно — вж 4—6 мiсяцiв.
2. Необхiдно враховувати стан здоров'я матерi та дитини, переносимють продуктiв пiдгодовування, !х асортимент у зв'язку з вiрогiдним порушенням росту i розвитку дитини.
3. Перевагу слщ надавати продуктам прикорму промислового виробництва з призначенням м'ясного пюре з 6 мюящв.
4. Неадаптоваш кисломолочш продукти (дитячий кефiр, бiокефiр та йогурт) слщ призначати у вщ не рашше 1 року об'емом не бiльше 200 мл на добу.
5. Цгльне коров'яче молоко може бути викорис-тане виключно для приготування страв пщгодову-вання об'емом не бiльше 150—200 мл. Перевагу слщ надавати шстантним молочним кашам.
Конфшкт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщсут-нГсть конФлГкту штересш при пщготовщ дано! статтi.
References
1. Shun 'ko JeJe, Tutchenko LI, Kostjuk OO, Marushko TL. Su-chasne vedennja laktacii' ta grudnogo vygodovuvannja: navchal'nyj posibnyk. [Modern management of lactation and breastfeeding: tutorial]. Kyi'v; 2002. 256p. (in Ukrainian).
2. Ministry of Health of Ukraine. Order № 149 dated March 20, 2008. On the approval of the clinical protocol of medical care for a healthy child under the age of 3 years. Available from: http://www. moz.gov.ua/ua/portal/dn_20080320_149.html. Accessed: March 20, 2008. (in Ukrainian).
3. Tutel'ian VA, Kon'IJa, editors. Rukovodstvopo detskomupita-niiu [A guide for a child nutrition]. Moscow: Meditsinskoe informatsi-onnoe agentstvo; 2004. 662 p. (in Russian).
4. Ministry of Health of the Russian Federation. Sovremennye printsipy i metody vskarmlivaniia detei pervogo goda zhizni. Metod-icheskie ukazaniia 99/225 [Modern principles and methods of feeding children of the first year of life. Methodical guidelines 99/225]. Moscow: Ministry of Health of the Russian Federation; 1999. 50 p. (in Russian).
5. Union of Pediatrics of Russia, National Association ofDietolo-gists and Nutriciologists, Scientific Health Center of Children of the RAMS, Institute of Nutrition of the Russian Academy of Medical Sciences. Natsional'naia programma optimizatsii vskarmlivaniia detei pervogo goda zhizni v Rossiiskoi Federatsii [The National program for the optimization of infantfeeding in the Russian Federation.]. Moscow; 2010. 68 p. (in Russian).
6. Vorontsov IM, Mazurin AV, editors. Spravochnik po detskoi dietike [Handbook of Children's Dietics]. Moscow: Meditsina; 1982. p.23-29. (in Russian).
7. Studenikin Mia, Ladodo KS. Pitanie detei rannego vozrasta [Nutrition for young children]. 2nd ed. Leningrad: Meditsina; 1991. 175 p. (in Russian).
8. Borovik TJe, Ladodo KS, Iatsyk GV, Skvortsova VA, Kon'IJa. National strategy offeeding children of the first year of life in the Russian Federation. Organization of complementary foods. Praktika pediatra. 2008;9:81-87. (in Russian).
9. Elkina TN, Kondiurina EG, Gribanova OA, Surovikina EA, Beletskaia OA. Prikormy v ratsione zdorovogo rebenka pervogo goda zhizni [The complementary foods in the diet of a healthy child of the first year of life]. Novosibirsk: Sibmedizdat NGMU; 2007. 84 p. (in Russian).
10. Matalygina OA, Luppova NY. Transitional food — a zone of increased liability to the development of young child. Voprosy sovre-mennoipediatrii. 2011;10(1):127-133. (in Russian).
11. Borovik TJe, Skvortsova VA, Netrebenko OK.. Supplementary feeding in infants. Pediatria. Journal named after G.N.Speransky. 2008;87(4):79-85. (in Russian).
12. Sorvachiova TN, Pyryeva YeA, Kozhevnikova YeN. On the optimal iron content in the female milk substitutes. Voprosy sovremen-noipediatrii. 2008;7(1):67-70. (in Russian).
902
Здоров'я дитини, p-ISSN 2224-0551, e-ISSN 2307-1168
Том 12, № 8, 2017
Кл№чна neAiaTpiq / Clinical Pediatrics
13. Kon' IJa, Borovik TJe, Prahin EI, et al. Russian experts' comment to "Recommendations on the infant nutrition"prepared by the US specialists. Voprosy sovremennoi pediatrii. 2007;6 (1):111-114. (in Russian).
14. Netrebenko OK. Modern ideas about the needs of the protein in children of the first year of life. Pediatria. Journal named after G.N.Speransky. 2006;85(3):40-44. (in Russian).
15. Shchepliagina LA, Deineko Ola, Legon kova TI, Vakhlova IV. Rational feeding of children of the first year of life. Pediatria. Journal named after G.N.Speransky. 2006;85(6):46-52. (in Russian).
16. Institute of Medicine (US) Panel on Dietary Antioxidants and Related Compounds. Dietary Reference Intakes for Vitamin C, Vitamin E, Selenium, and Carotenoids. Washington (DC): National Academies Press (US); 2000. 529p. doi: 10.17226/9810.
17. Moore N, Chao C, Yang LP, Storm H, Oliva-Hemker M, Saavedra JM. Effects of fructo-oligosaccharide — supplemented infant cereal: a double-blind, randomized trial. Br J Nutr. 2003 Sep;90(3):581-7. PMID: 13129464.
18. Lozoff B, Jimenez E, Hagen J, Mollen E, Wolf AW. Poorer behavioral and developmental outcome more than 10years after treatment for iron deficiency in infancy. Pediatrics. 2000Apr;105(4):E51. doi: 10.1542/peds.105.1.1.
19. Committee on Nutrition. American academy of pediatrics: the use and misuse of fruit juice in pediatrics. Pediatrics. 2001 May;107(5):1210-3. PMID: 11331711.
20. Kleinman RE, American Academy of Pediatrics, Committee on Nutrition. Pediatric Nutrition Handbook. 5th ed. Elk Grove Village, IL: American Academy of Pediatrics; 2004. p.1178.
21. Brown K. A rational approach to feeding infants and young children with acute diarrhea. In: Lifschiz CH, editor. Pediatric gastroenterology and nutrition in clinical practice. New York: Marcel Dekker Inc; 2002. p.375-397.
22. Naylor AJ, Morrow AL, editors. Developmental readiness of normal full term infants to progress from exclusive breastfeeding to the introduction of complementary foods. Reviews of the relevant literature concerning infant immunologic, gastrointestinal, oral motor and maternal reproductive and lactational development. Washington, DC: LINKAGES/Wellstart International; 2001. 38p.
23. Engle P, Bentley M, Pelto G. The role of care in nutrition programmes: current research and a research agenda. Proc Nutr Soc. 2000Feb;59(1):25-35. PMID: 10828171.
OTpuMaHO 15.10.2017 ■
Дука К.Д., Мишина Н.В., Ефанова А.А., Дука И.Г.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
Современные особенности введения прикормов и их эффективность у детей раннего возраста
на свободном грудном вскармливании
Резюме. Актуальность. Свободное грудное вскармливание существует в практике педиатрии с 2002 года. Но до сих пор нет четких результатов по эффективности его проведения и влиянию на здоровье детей раннего возраста, особого внимания требует изучение эффективности введения прикормов. Целью работы было изучение особенностей введения прикормов и их эффективности у детей раннего возраста, находящихся на свободном грудном вскармливании. Материалы и методы. Нами проведен анализ 245 анкет детей первого года жизни, находящихся на свободном грудном вскармливании. В анкетах для матерей ставились вопросы о начале введения прикормов, их видах, реакции ребенка с оценкой физического развития и перенесенных заболеваний. Результаты. У детей на свободном грудном вскармливании сложилась тенденция к позднему введению прикормов (с 6 мес.). Оказалось, что до этого возраста ребенок получает только грудное молоко, которое уже не может удовлетворить потребности в важных составляющих ингредиен-
тах, необходимых ребенку в этом воздасте, и приводит к различным нарушениям метаболизма в виде аллергических заболеваний, метаболического синдрома, анемии, остеопороза и др. Особое беспокойство вызвал тот факт, что дети слишком поздно начинают получать мясные продукты, что закономерно приводит к развитию желе-зодефицитной анемии. Кроме того, вопреки современным нормам и положениям, мы заметили частые факты самостоятельного употребления как самого цельного коровьего молока, так и кисломолочных продуктов, изготовленных из него (кефир, йогурты и т.д.). Выводы. На основании изучения данного вопроса доказано, что существующие положения о введении прикорма детям на свободном грудном вскармливании требуют пересмотра и коррекции в соответствии с состоянием их здоровья и существующими положениями Всемирной организации здравоохранения.
Ключевые слова: дети раннего возраста; прикорм; физическое развитие; сопутствующие заболевания
K.D. Duka, N.V. Mishina, A.O. Yefanova, I.H. Duka
State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Modern features of complementary feeding and their efficiency in baby-led feeding
Abstract. Background. Baby-led feeding exists in the practice of pediatrics since 2002. But there are still no clear results on the effectiveness of its implementation and the impact on the health of young children. Particular attention is required to study the effectiveness of introducing complementary feeding. Materials and methods. We analyzed 245 questionnaires of infants with baby-led-feeding. In the questionnaires for mothers, questions were raised about the initiation of the introduction of complementary feeding, its types, the child's reaction, with the assessment of physical development and the previous diseases. Results. Children with baby-led-feeding have a tendency to late introduction of complementary feeding (from 6 months). It turned out that until this age, the child receives only breast milk, which can't satisfy the need for important constituent ingredients. They are necessary for the child at this age, and it
leads to various metabolic disorders in the form of allergic diseases, metabolic syndrome, anemia, osteoporosis and others. Particular concern was caused by the fact that children start receiving meat products too late, which naturally leads to the development of iron deficiency anemia. In addition, contrary to the current norms and regulations, we noticed frequent facts of self-consumption of the whole milk itself and fermented milk products made from it (kephir, yoghurt). Conclusions. Based on the study of this question, it was proved that the existing provisions on the introduction of complementary foods with babyled-feeding require supervision and correction in accordance with the state of children's health and the existing provisions of the World Health Organization.
Keywords: infants; complementary feeding; physical development; concomitant diseases
