CC BY
20
Клшына пед1атр1я
УДК 616-053.36-056.3:613.287.5
НЯНЬКОВСЬКИЙ СЛ.1, IBAXHEHKO О.С.1, АОБРЯНСЬКИЙ АО.1, ШААРИН О.Г.2
1Льв/вський нацюнальний медичний унверситет
2АУ «1нститутпедатрИ, акушерства та пнекологп АМН Укра'/ни», м. Кив
ВПЛИВ ХАРЧУВАННЯ НА СТАН ЗДОРОВ'Я ДПЕЙ РАННЬОГО В|КУ
Резюме. На сьогодншшй день дискуайним залишаеться питання щодо оптимального ежу дитини на момент призначення немодифкоеаного корое'ячого молока (НКМ). Метою цкИроботи було еиечення осо-блиеостей еигодоеуеання дтей перших деохроше життя та еплиеу цих особлиеостей на стан здорое'я, частоту харчоеоI гiперчутливостi й алергiчнихреакцш до досягнення Зрчного ежу. На першому етат у поперечне до^дження було залучено 5354 доношених немоелят ежом егд 1 до 18мк., 98 % з яких були молодшi 12мс. життя. Надал^ у ец 2 i 3роше, ретроспектиено оцтюеали показники захеорюеаност^ частоту алергiчних реакцш i харчоеоI гiперчутливостi у 1000 дтей з попередньоI вибiрки, як були розподлеш у 3 групи залежно егд типу еигодоеуеання протягом перших 2роше життя. 135 дтей у цей перюд не харчуеались НКМ, 471 дитина почала отримуеати НКМ протягом першого року, а 394 дитини — на другому роц життя. Встаноелено, що понад 10 % дтей починали спожиеати НКМ до досягнення еку 12мс., що супроеоджуеалось вiрогiдним збльшенням частоти алергiчних реакцт, функцональних розладiв траелення, госпiталiзацш i медикаментозного лкуеання протягом перших 2 роше життя. Саме у цьому ец еияеляеся найбльший негатиений еплие неадекеатного харчуеання на стан здорое'я дтей iризик еиникнення алергiчнихреакцт.
Ключовi слова: дтираннього еку, харчуеання, корое'ячемолоко, захеорюеатсть.
На сьогодшшнш день немае сумнiвiв, що харчу-вання дггей у ранньому вщ мае великий вплив на !х розвиток i стан здоров'я. Якщо до недавнього часу основна увага придшялась особливостям харчування дггей першого та другого mврiччя, то останшм часом акцент робиться на питаннях харчування дггей другого та третього року життя, що пояснюеться його впливом на формування здоров'я дитини, фiзичного й штелек-туального розвитку, зменшення ризику розвитку ане-ми, гшотрофп й ожиршня, серцево-судинних, ендо-кринних, автоiмунних та метаболiчних захворювань. З вшом вщбуваеться диверсифшащя дiети, поступове впровадження нових продукпв i привчання дитини до них, що забезпечуе оптимальне покриття потреб у вшх поживних речовинах. До сьогодшшнього дня залиша-ються дискутабельними питання оптимально! трива-лост грудного вигодовування (ГВ), строив введення прикормiв, каш з ушстом глютену, неадаптованого коров'ячого молока (КМ), кисломолочних продукпв, м'ясних страв. За даними соцюлопчних дослщжень, споживання дитячих продукпв харчування в Укра'1ш нижче, шж у бврош та Росп, i це не може не турбува-ти нутрищолопв i педiатрiв. Останшм часом на фош посилено! уваги до забезпечення дггей перших роыв життя молочними продуктами у свт визначилась тенденщя до створення спещальних замшниыв мо-
лока, склад яких орieнтований на дггей втэм до 3 роыв. На думку провгдних нутрищолопв, використання адаптованих молочних сумшей, адаптованого молока дозволяе фiзiологiчним шляхом забезпечити значну частину потреб оргашзму дггей ще! втэво1 групи важ-ливими харчовими речовинами [1—5].
Важливим i дискутабельним залишаеться питання, яке молоко можна й доцшьно використовувати у дггей вГком понад 6 мюящв. Якщо поодинокi вченi стверджують, що немодифГковане коров'яче молоко (НКМ) можна безпечно використовувати шсля 6—7-мюячного вГку [6], в Укра!ш, зпдно з протоколом, воно дозволено шсля 9 мюящв, то бшьшють сучасних дослгдниыв впевнеш, що до досягнення дитиною 3-рГчного вГку !й слгд вживати модифтэва-не коров'яче молоко, яке у европейських кра!нах на-зивають «молоком росту» [5, 7]. Збшьшення споживання цих молочних продуклв (growing up milks, або GUM) спостерГгаеться у бврош та бшьшосп шших кра!н свГту. В останшх рекомендациях КомГтету з ди-тячого харчування Францп (2011) зазначено, що «молоко росту» мають споживати вш дГти до досягнення ними 3-рГчного вГку [7].
Для уточнення ситуацп з дитячим харчуванням у европейських кра!нах проводять масштабш опиту-вання й вгдповгдш ешдемюлопчш дослгдження Гз за-
(^тороВье К^аГТфЗямня
лученням значно! кiлькостi дiтей та !х сiмей. В Укра!ш ситуацiя залишаеться недостатньо визначеною та по-требуе ретельного вивчення.
За пiдсумками одного з дослщжень, яке проводилось у м. Киевi проф. Ю. Марушко [8] у 2007 р., частота винятково грудного вигодовування до 6 мю. становила 26,6 %, за офiцiйними даними ЮН1СЕФ, вiдповiдний показник для Укра!ни в цшому за пщсум-ками цього ж року не перевищував 18 % [4]. Це спону-кало нас провести власне етдемюлопчне дослщжен-ня, що тривало понад 3 роки [9, 10].
Метою нашого дослщження було вивчення осо-бливостей вигодовування дггей перших рокiв життя i його впливу на стан здоров'я дггей, частоту харчово! гiперчутливостi та алерпчних реакцiй у дiтей 1-3-го року життя.
Матер\али \ методи
На першому етапi було роздано 6000 анкет, з яких було повернено 5354. Таким чином, у поперечне дослщження були залучеш 5354 доношенi дитини вiком вщ 1 до 18 мiс. (жителi м. Киева, Львова та Львiвсько! областi), 98 % iз них були вшом до 12 мю.
На другому етапi в ретроспективному когортному дослiдженнi ми оцiнювали показники захворюва-ностi й частоту алерпчних реакцш, харчово! гшер-чутливостi у 1000 дггей iз попередньо! вибiрки, якi були розподiленi на групи залежно вщ типу вигодовування протягом першого року життя. Основну трупу становили 529 дггей, як протягом першого року життя не отримували НКМ, до складу контрольно! групи увшшло 471 немовля, яы в цей перiод отриму-вали НКМ.
Групи статистично вiрогiдно не в^^знялись за се-реднiм вiком, середшм зростом i масою тiла при на-
родженнi, частотою штучного вигодовування й серед-ньою тривалiстю годування груддю.
На третьому етапi дослщження ми провели аналiз захворюваностi, частоти алерпчних реакцш i реакцiй гшерчутливосп на другому роцi життя, роздшивши дiтей iз попередньо! вибiрки на 3 групи: 1-ша гру-па — 135 дггей, яы протягом першого i другого року життя не отримували НКМ, 2-га група — 471 дитина, яы отримували НКМ протягом першого року життя, 3-тя група — 394 дитини, яы почали приймати НКМ на другому рощ життя. Середнш вк: дггей у групах на момент опитування був близько 24 мю.
На четвертому еташ дослiдження, збер^ши попе-реднiй розподiл груп, ми провели аналiз впливу харчу-вання на вибраш показники протягом третього року життя. Кiлькiсть дiтей у вибiрцi дещо зменшилась через втрату контакпв iз батьками або !х вiдмову вiд опитування (рис. 1). Дослщження проводилося методом телефонного опитування батьыв з використан-ням спещально розроблено! анкети.
У робоп використанi стандартнi методи описово-го, порiвняльного й категорiального аналiзу. Попередньо оцшювали характер змiнних (ыльысш, якiснi) i нормальнiсть розподiлу даних. Для безперервних змшних залежно вщ особливостей !х розподiлу роз-раховували середне та стандартне квадратичне вщхи-лення (SD).
За умови нормального розподшу даних для порiв-няння двох груп застосовували t-критерiй Стьюдента для незалежних вибiрок. За умови непараметрично-го розподiлу даних групи порiвнювали за допомогою критерiю Манна — У!тш. Вiдмiнностi за номшальни-ми (категорiальними) змiнними оцiнювали за допомогою критерш с2 або точного критерш Фiшера. Усi результати вважали вiрогiдними за умови, що р < 0,05.
Вибуло 100
Вибуло 33
Вибуло 75
Рисунок 1. Дизайн епщем'юлопчного дослдження з вивчення впливу харчування на стан здоров'я
д'пей перших роюв життя
Отриман\ результати та Тх обговорення
За даними нашого анкетування ситуащя з груд-ним вигодовуванням в Укра'!ш виглядае таким чином. У вщ 0—3 мiс. 71,7 % датей знаходились на грудному вигодовуванш, у вiцi 4—6 мiс. — 50,9 %, у вщ 7— 9 мiс. — 31,5 %, у вщ 10—12 мiс. — 25,4 %. Тривожним е той факт, що 589 дггей (11 %) протягом першого року життя отримували НКМ. Середнш вiк на момент першого контакту з НКМ становив 7,9 ± 1,7 мю. Серед 2907 дией, як знаходились на штучному вигодовуванш, 89 немовлят (3,1 %) вигодовувалися винятково коров'ячим молоком, 500 дггей (17,2 %) — молочни-ми сумшами та коров'ячим молоком. Вже у вщ 0— 3 мю. 0,7 % дiтей, якi знаходились на штучному вигодовуванш, вигодовувалися винятково коров'ячим молоком, у вщ 4—6 мю. — 1,8 %, у вщ 7—9 мю. — 7,1 %, у вщ 10—12 мю. — 10,6 %. Ще бiльший вщсо-ток дiтей отримували адаптоваш сумiшi в поеднаннi з коров'ячим молоком.
Вшову динамiку частоти грудного вигодовування i застосування винятково коров'ячого молока в хар-чуваннi дiтей першого року життя наведено на рис. 2.
За даними другого етапу дослщження загальна частота вияву будь-яких ктшчних ознак реакцш п-перчутливосп, алергiчних реакцiй була достатньо ви-сокою в обох групах, хоча й вiрогiдно переважала в дггей, яы отримували коров'яче молоко, — 49,26 про-ти 47,78 % (р = 0,04) вщповщно. Щкавим виявився i той факт, що у дией iз контрольно! групи вдвiчi ви-щою була частота алерпчних реакцiй на медикамен-ти (13,16 у дггей iз контрольно! проти 7,47 % у дггей з основно! групи; р = 0,002) i на високоадаптоваш су-мiшi (6,38 i 3,43 % вщповщно; р = 0,02). У дггей, яы отримували коров'яче молоко, спостеркалась тен-денцiя до бшьшо! частоти алергiчних реакцiй на яйця, цитрусов^ фрукти, овочi, шоколад, рибу, хоча вщмш-ностi були статистично невiрогiдними. Частота iнших алергiчних реакцш також була вiрогiдно вищою у да-тей iз контрольно! групи (14,0 проти 8,9 % вщповщно; р = 0,01).
Порiвнюючи захворюванють дiтей з основно! i контрольно! груп, ми визначили, що у дггей, яы у своему ращош протягом першого року життя отри-
%
0-Змю. 4-6мю. 7-9мю. 10-12мю.
—•— Винятково ГВ - -О- ■ Винятково КМ
Рисунок2. Динамка частоти виключно грудного вигодовування i застосування винятково коров'ячого молока протягом першого року життя
мували коров'яче молоко, вiрогiдно частше трапля-лись кашель (4,26 проти 2,1 %; р = 0,049), блюван-ня (10,1 проти 7,66 %; р = 0,007), дiареl (17,02 проти 11,07 %; р = 0,02). У дггей iз контрольно! групи було ютотно бшьше епiзодiв госпiталiзацiй (0,56 ± 1,00 проти 0,41 ± 0,76; р = 0,01), вони отримували бшьше куршв антибютиыв (1,23 ± 1,50 проти 1,05 ± 1,19; р = 0,03), стеро!дних препаратiв (0,13 ± 0,72 проти 0,04 ± 0,33; р = 0,007) тощо. Крiм того, у немовлят, яы отримували коров'яче молоко, ми зауважили тен-денщю до бiльшо! частоти бронхопневмонiй, ешзо-дiв свистячого дихання, використання антигютамш-них препаратiв i пробiотикiв, хоча вщмшносп були невiрогiдними.
Аналiзуючи результати 3-го етапу нашого досль дження, ми зауважили, що близько 13 % опитаних дь тей до 2^чного вку взагалi не отримували як харчо-вий продукт НКМ. Частота застосування коров'ячого молока на першому i другому рощ життя була дещо вищою у дггей, яы знаходились протягом першого року життя на штучному вигодовуванш, хоча вiрогiд-но! вщмшносп не було визначено.
За даними третього етапу дослщження загальна частота вияву будь-яких ктшчних ознак реакцш п-перчутливосп, алергiчних реакцiй залишалась достатньо високою в ушх групах, проте вiрогiдно вищою у дiтей, яы у своему харчовому рацiонi на 1-му або 2-му рощ життя мали НКМ. Так, у дггей, яы взагалi не отримували НКМ, частота таких ознак сягала 40,74 %; у груш дггей, яы почали отримувати КМ на 1-му рощ життя, — 43,74 %, а серед дггей, яы почали отримувати НКМ на 2-му рощ життя, — 50,76 % (р = 0,048).
Оцшюючи частоту харчово! алергп за даними анкетування батьыв, ми визначили ютотне збшьшення патолопчних реакцiй на харчовi продукти у дiтей, якi отримували КМ як на першому, так i на другому рощ життя. Якщо серед дией 1-! групи алерпчш реакцГ! на харчовi продукти спостеркалися у 17,04 %, то в 2-й груш — у 49,26 %, а в 3-й груш — у 51,52 % (р < 0,001). За цими даними також можна говорити про алерпзу-ючу роль НКМ на другому рощ життя.
Враховуючи те, що дгти, яы досягли 2^чного вшу, споживають достатню кшьысть рiзноманiтних продукпв, ми провели аналiз частоти алерпчних реакцш на конкретш харчовi продукти. Вiрогiдну вiд-мшнють за частотою харчово! алергГ! ми встановили у дггей, яы не отримували НКМ, порiвняно з дгтьми з 2-! i 3-! груп при вживанш яець (2,22 проти 8,49 i 10,41 % вщповщно; р = 0,013), цитрусових (6,67 проти 19,96 i 18,78 %; р = 0,001) i шоколаду (2,96 проти 13,61 i 14,5 % вiдповiдно; р = 0,002).
У дией, якi не отримували НКМ, вiрогiдно рiдше спостерiгались алерпчш реакцп на прийом медика-менлв (4,44 проти 13,16 i 8,38 % вщповщно; р = 0,004).
Водночас ми не виявили вiрогiдних вщмшностей мiж групами за частотою алерпчних реакцш на вжи-вання фрукпв, овочiв, риби i м'яса, хоча тенденщя до збiльшення несприятливих реакцш на щ харчовi продукти спостеркалась у дiтей, якi отримували НКМ протягом 1-го i 2-го року життя.
Таблиця 1. Пор1вняльна характеристика дтей iз груп спостереження
Показники 1-ша група (n = 102) 2-га група (n = 371) 3-тя група (n = 319)
BiK на момент опитування, Mic. 32,63 ± 2,55 32,69 ± 2,82 33,13 ± 2,66
Тривалicть грудного годування, Mic. 13,86 ± 8,96 7,73 ± 6,94 12,38 ± 7,87
BiK на момент введення КМ, Mic. - 7,91 ± 1,07 12,26 ± 4,37
У дггей, як не отримували НКМ на 1-му i 2-му роцi життя (1-ша група), вiрогiдно рiдше порГвняно з дiтьми з 2-ï i 3-ï груп спoстеpiгався алеpгiчний ви-сип на oбличчi (10,37 проти 39,87 i 36,8 % вщповшно; р < 0,001) i на всьому тш (8,89 проти 18,72 i 19,29 % вщповшно; р = 0,014).
Результати дослгдження засвщчили також наявнють вipoгiдних вiдмiннoстей мiж групами спостереження за частотою дiаpей (4,48 проти 17,2 i 13,23 % вщповщно; р = 0,014) i невipoгiдну тенденцiю до бшьшо1 частоти епiзoдiв кашлю, нудоти, дiаpей, що супроводжувалися температурою, запopiв у дггей з 2-ï i 3-ï груп.
Вipoгiднi вщмшносл мГж групами ми виявили також за частотою гострих бронхопневмонш (0,11 ± 0,39 ешзоду у дiтей 1-ï групи проти 0,26 ± 0,60 ешзоду в дiтей 2-ï групи i 0,22 ± 0,70 ешзоду в дггей 3-ï групи; р = 0,46), кшьыстю гoспiталiзацiй (0,25 ± 0,64 проти 0,56 ± 1,00 i 0,46 ± 0,79 вщповщно; р = 0,003), частотою засто-сування антибioтикiв (0,57 ± 0,99 проти 1,23 ± 1,50 i 1,22 ± 1,21 вщповщно; р = 0,003), антигiстамiнних препарапв (0,23 ± 0,84 проти 0,80 ± 1,52 i 0,82 ± 1,42 вщповщно; р < 0,001), пробютиыв (0,88 ± 1,39 проти 1,43 ± 2,21 i 1,38 ± 1,42 вщповщно; р = 0,008).
На четвертому етат середнш вГк дiтей на момент опитування у групах дослгдження не вщрГзнявся. Так, сеpеднiй вГк дiтей 1-ï групи був 32,63 ± 2,55 мю, 2-ï групи — 32,69 ± 2,82, 3-ï групи — 33,13 ± 2,66 (р > 0,05). Середня тривалють грудного вигодовуван-ня дiтей була найменшою у дггей Гз 2-ï групи, як почали отримувати немодифГковане коров'яче молоко протягом першого року життя: 7,73 ± 6,94 мю. проти 13,86 ± 8,96 мю. у дггей Гз 1-ï групи i 12,38 ± 7,87 у дггей Гз 3-ï групи. Середнш вш на момент уведення до хар-чового ращону НКМ був удвГчГ бшьшим у дией Гз 3-ï групи — 12,26 ± 4,37 мю. проти 7,91 ± 1,07 мю. дггей 2-ï групи (р < 0,01).
Можна припустити, що найкоротша тривалють грудного вигодовування у груш дией, яы у ранньому вщ почали отримувати НКМ, частково пов'язана з нерозумшням ïхнiми батьками важливост природного вигодовування i недоощнкою ризику раннього призначення НКМ. Цей факт може опосередковано обумовлювати важливють активнoï пpoсвiтницькoï i poз'яснювальнoï роботи в родинах, де е дГти першого року життя.
При аналГзГ ситуацiï у групах протягом 3-го року життя ми визначили, що за загальною частотою алерпчних реакцш не було iстoтнoï вщмшносл мГж да-тьми з 1-ï i 2-ï груп спостереження (38,24 та 41,78 %; р = 0,51), проте спостерГгалась ютотна вщмшнють мГж показниками 1-ï i 3-ï групи (38,24 проти 49,84 %; р = 0,04), а також 2-ï i 3-ï груп (41,78 проти 49,84 % вщповщно; р = 0,03).
АналГзуючи частоту хаpчoвoï алергй, ми також не визначили ютотних вщмшностей мГж показниками дггей з 1-ï i 2-ï груп (29,41 та 33,15 %; р = 0,47), проте зауважили суттеву вщмшнють мГж показниками 1-ï i 3-ï груп (29,41 проти 42,32 %; р = 0,02), а також 2-ï i 3-ï груп (33,15 проти 42,32 % вщповщно; р = 0,03).
Ощнюючи локалГзацш алерпчного висипу, ми з'ясували, що у дггей, яы у своему харчуванш отримували НКМ (як на 1-му, так i на 2-му рощ життя), ютотно частше висип виявлявся на обличчь
З наведених даних можна зробити висновок про те, що на 3-му рощ життя ютотно швелюеться алер-пзуючий вплив НКМ, яке було введено вгдносно давно, протягом першого року життя, тодГ як алерпзую-чий вплив НКМ, яке було введено вгдносно недавно, утримуеться i виявляеться ктшчно.
Вивчаючи частоту захворювань дггей у групах на 3-му рощ життя, ми визначили, що дГти з 3-ï групи вь рогщно частше порГвняно з дньми з 2-ï групи хворши на обструктивш бронх1ти (0,19 ± 0,08 проти 0,07 ± 0,03; р = 0,006), у них ютотно частше фГксувалися етзоди кашлю (0,11 ± 0,03 проти 0,05 ± 0,03; р = 0,02), бшь-шою була ктьысть госшталГзацш (0,32 ± 0,06 проти 0,21 ± 0,05; р = 0,01). КрГм того, у дггей Гз 2-ï i 3-ï груп порГвняно з дГтьми з 1-ï групи, як1 не отримували коров'ячого молока, на третьому рощ життя ми визначили тенденщю до вищoï захворюваносп на гострГ рес-шраторш вГрусш iнфекцiï, дГаре'^ а також вищoï частоти використання стерощних препаратГв, пробютиыв, проте ютотних вщмшностей за цими показникам не було.
ДГагноз бpoнхiальнoï астми не був виставлений жоднш дитиш з 1-ï групи, однак спостерГгався у 3 дь тей з 2-ï групи (0,81 %) й у 6 дггей (1,88 %) з 3-ï групи. Проте статистично вipoгiднoï вщмшносп за цим по-казником не було виявлено.
Таким чином, незважаючи на пропаганду грудного вигодовування та роз'яснення щодо необхщнос-т використання високоадаптованих сумшей у разГ штучного вигодовування, понад 10 % дггей першого року життя споживають НКМ, що супроводжуеться вГрогщним збшьшенням рГзномаштних алерпчних реакцш, функщональних розладГв травлення, частоти госшталГзацш i прийому ряду медикаменпв протягом першого року життя. Споживання НКМ на 1-му i 2-му рощ життя призводить до збшьшення частоти алерпчних реакцш i реакцш хаpчoвoï гшерчутли-восп, сприяе збшьшенню ризику бронхолегеневих хвороб i дГарей, збшьшуе частоту госшталГзацш та прийому антибютиыв, антигютамшних препарапв i пробютиыв на другому рощ життя, збшьшуе ри-зик виникнення захворювань й алерпчних реакцш на третьому рощ життя дитини. Найбшьший вплив неадекватного харчування, споживання немодифь
кованого коров'ячого молока на стан здоров'я дггей i ризик виникнення алергiчних реакцiй спостерка-еться на 1-му i 2-му роцi життя i нiвелюеться на 3-му роцi життя. Для уточнення характеру впливу харчу-вання на захворювашсть дiтей, формування алерпчних захворювань i харчово! толерантносп необхiднi подальшi, у тому чи^ й мiжнароднi клiнiчнi досль дження, що вiдповiдатимуть сучасним принципам GCP i будуть виконуватися за единим протоколом.
З огляду на наявний стан речей iз дитячим харчу-ванням в Укра'!ш важливим завданням Асоцiацi! педа-атрiв-гастроентерологiв i нутрицiологiв Укра!ни, яка створена у 2011 рощ, мае бути опташзащя харчування дггей раннього вшу, тдвищення рiвня квалiфiкацi! педiатрiв, дитячих гастроентеролопв, нутрицiологiв, сiмейних лiкарiв iз питань сучасно! нутрицiологi!, а також тдвищення рiвня санiтарно! культури населен-ня з питань харчування датей раннього вшу.
Список л\тератури
1. Полноценное питание детей — залог будущего здоровья нации // Новости медицины и фармации (в Украине). — 2011. — № 21-22(393-394). — С. 14-15.
2. Особливостi вигодовування дтей першого року життя в Украгт та його вплив на частоту реакцш харчовог гтерчутли-востi, захворювашсть у дтей перших 2ротв життя/Няньков-ський С.Л., 1вахненко О.С., ДобрянськийД.О., Шадрин О.Г., Ма-рушко Ю.В. // Здоровье ребенка. — 2010. — № 3. — С. 156-160.
3. Michaelsen K.F., Hoppe C., Lauritzen L., Molgaard C. Whole cow's milk: why, what and when?//Nestle Nutr. Workshop Ser. Pediatr. Program. — 2007. — Vol. 60. — P. 201-219.
4. Харчування дтей раннього вКу: теорiя i практика / Няньковський С., Добрянський Д., Марушко Ю., 1вахненко О., Шадрин О. — Львiв: Лка-Прес, 2009. — 288 с.
5. Pediatric Nutrition in Practice / Ed. by B. Koletzko. — Basel: Karger, 2008. — 305р.
6. Bocquet A., Bresson J.L., Briend A. et al. Comite de nutrition de la Societe francaise de pediatrie. Alimentation du nourrisson et de l'enfant en bas age. Realisation pratique//Arch. Pediatr. — 2003. — Vol. 10. — P. 76-81.
7. Ghisolfi J., Vidailhet M., Fantino M., et al. Comité de nutrition de la Société française de pédiatrie Lait de vache ou lait de croissance: quel lait recommander pour les enfants en bas âge (1—3 ans) ? Cows ' milk or growing-up milk: What should we recommend for children between 1 and 3 years of age? //Archives de pédiatrie. — 2011. — Vol. 18 (№ 4). — P. 355-358.
8. Марушко Ю.В., Московенко О.Д. Особливостi вигодовування дтей першого року життя, як проживають в м. Кие-вi// Функцюнальт розлади травлення у дтей раннього вку, ïx профыактика та лкування. // Мат-ли. наук.-практ. конф. з мiжнар. участю. — К., 2007. — С. 23-26.
9. Няньковський С., 1вахненко О., Добрянський Д. Особли-востi вигодовування дтей першого року життя в Украïнi та його вплив на частоту реакцш харчовог гiперчутливостi, за-xворюваностi у дтей перших 2ротв життя // Здоровье ребенка. — 2010. — № 3 (24). — С. 14-18.
10. Няньковський С., 1вахненко О., Добрянський Д. Про-блеми харчування дтей раннього вжу // Здоровье ребенка. — 2010. — № 4 (25). — С. 24-26.
Отримано 01.11.11 □
Няньковский СЛ.1, Ивахненко О.С.1,Добрянский ДО.1, Шадрин О.Г.2
Львовский национальный медицинский университет 2ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины»
ВЛИЯНИЕ ПИТАНИЯ НА СОСТОЯНИЕ ЗДОРОВЬЯ ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА
Резюме. На сегодняшний день дискуссионным остается вопрос относительно оптимального возраста ребенка на момент назначения немодифицированного коровьего молока. Целью нашей работы было изучение особенностей питания детей первых 2 лет жизни и влияния этих особенностей на состояние здоровья, частоту пищевой гиперчувствительности и аллергических реакций до достижения детьми 3-летнего возраста. На первом этапе в поперечное исследование были включены 5354 доношенных младенца возрастом от 1 до 18 мес., 98 % которых были младше 12 мес. В последующем, в возрасте 2 и 3 лет, ретроспективную оценку показателей заболеваемости, частоты аллергических реакций и пищевой гиперчувствительности проводили в когорте из 1000 детей, которые были распределены в 3 группы в зависимости от типа вскармливания в течение первых 2 лет жизни. 135 детей в этот период не питались НКМ, 471 — начал получать НКМ в течение первого года, а 394 ребенка — на втором году жизни. Установлено, что более 10 % детей первого года жизни начинали потреблять немодифицирован-ное коровье молоко до достижения возраста 12 мес., что сопровождалось достоверным увеличением частоты аллергических реакций, функциональных расстройств пищеварения, госпитализаций и медикаментозного лечения в течение первых 2 лет жизни. Именно в этом возрасте выявлялось наибольшее негативное влияние неадекватного питания на состояние здоровья и риск возникновения аллергических реакций.
Ключевые слова: дети раннего возраста, питание, коровье молоко, заболеваемость.
NyankovskyS.L.1, Ivakhnenko O.S.1, DobryanskyD.O.1, Shadrin O.I.2
1Lviv National Medici University
2SI «Institute of Paediatrics, Obstetrics and Gynecology of AMS of Ukraine», Kyiv, Ukraine
IMPACT OF NUTRITION
ON INFANTS' HEALTH
Summary. Nowadays a question of an optimal age for introduction of unmodified caw's milk (UCM) into the baby's diet remains contradictory. The aim of this work was to study the features and influence of babies' nutrition during the first 2 years of life on morbidity, incidence of food hypersensitivity and allergic reactions up to 3 years old. 5354 term infants aged of 1 — 18 months were enrolled into the cross-sectional study at the initial phase. 98 % of them were under 12 months. Retrospective evaluations of morbidity, incidences of food hypersensitivity and allergic reactions at the age of 2 and 3 year were done in a selected cohort of 1000 babies who were divided into 3 groups depending on type of their nutrition during the first 2 years of life. 135 kids did not receive UCM during the mentioned period of time, 471 infants received UCM starting from the first year of life and 394 were first time fed with this product during the second year of life. It was found that more than 10 % of infants were fed with UCM at the age under 12 months that was associated with reliable increase of incidence of allergic reactions, functional digestive disorders, hospital admissions and medicine intake during the first 2 years of life. During that period the greatest negative impact of inadequate feeding on infants' and toddlers' health status was proved.
Key words: infants, nutrition, cow's milk, morbidity.
