CC BY
33
Л1тература
1. Богатко А.Н. Система управления развитием предприятия (СУРП) / А.Н. Богатко. -М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2001. - 240 с.
2. Пилипенко В.Е. Социальная регуляция трудового поведения (социологический анализ) / В.Е. Пилипенко. - К. : Вид-во "Право", 1993. - 294 с.
3. Сощальш i еколопчш складовi дшово!' репутацп пщприемства : монографiя / О.В. Ро-дiонов. - Луганськ : Вид-во "Ноулщж", 2009. - 234 с.
4. Сiмченко Н.О. Сощально орieнтованi системи управлiння пiдприeмствами : моногра-фiя / Н.О. Омченко. - К. : ТОВ "ДКС центр", 2010. - 340 с.
5. Новжов В.М. Соцiальнi трансформаций мiжнародний i вiтчизняний досвiд : моногра-фiя / В.М. Новжов, Н.П. Сггшкова, Л.А. Мусiна, В.В. Семенов / за ред. д-р екон. наук проф. В.М. Новкова. - НАН Украши. 1н-т економки НАНУ. 2003. - 253 с.
6. Держком. статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
Прокопишин-Рашкевич Л.М., Зарицкая О.Л., Карковская В.Я. Особенности социальной составляющей национальной экономики
Рассмотрены вопросы развития социальной сферы национальной экономики, проанализирована доля социальной составляющей ВВП, выделены составляющие социальной сферы национальной экономики, исследована социальная направленность предпринимательской деятельности.
Ключевые слова: социальная сфера национальной экономики, инновации, конкурентоспособность, социальные отчисления, социальная составляющая финансовых и нефинансовых корпораций ВВП.
Prokopushun-Rashkevuch L.M., Zarucka O.L., Karkovska V.Ya. Features of social component of the national economy
The question of social development of the national economy, the share of social analysis component of GDP, singled out the components of the social sphere of the national economy, explored the social orientation of business.
Keywords: social sphere of the national economy, innovation, competitiveness, social contributions, social component of financial and nonfinancial corporations GDP.
УДК 65.011.12 Зав. вiддiленням Т.В. Смиковчук -
Коломийський nолiтехнiчний коледж НУ "Львiвська полiтехнiка "
СУТН1СТЬ РЕСТРУКТУРИЗАЦИ ШДПРИЕМСТВ
Проаналiзовано шдходи науковщв до розкриття сутност процесу реструктуризаци тдприемств. Запропоновано авторське тлумачення категорп реструктуризаци. Зроблено висновки щодо взаемозв'язку понять "реструктуризащя", "реоргащзащя", "трансформащя" та "решжишринг".
Ключовг слова: реструктуризащя, реоргашзащя, трансформащя, решжищринг.
Постановка проблеми у загальному виглядг На сьогодш термш "реструктуризащя" широко застосовують на практищ та у наукових досль дженнях для характеристики комплексних змш на р1вш економжи держави, галузей та окремих суб'екпв господарювання. Появу економ1чно1 категорп реструктуризаци пов'язують 1з актив1защею процешв реформування шдприемств, спрямованих на тдвищення ефективносп 1х д1яльносп, на початку 30-х роюв ХХ ст. у США, Францп, Н1меччиш та шших розвинених кра1нах [1]. Однак найбшьшого поширення термш "реструктуризащя" у сучасному його розумшш набув у 80-х роках минулого стол1ття. Цьому сприяли поши-
рення реформування компанш у кра1нах Захщно1 Свропи, а також необхщ-нiсть перебудови дiяльностi пiдприeмств кра1н Центрально1 та Схщно1 Свропи у зв'язку з переходом до ринкових умов господарювання [1]. Однак, незва-жаючи на тривалий перiод застосування поняття реструктуризацп, i досi серед науковцiв iснують суперечностi щодо трактування сутност цього поняття, а також його взаемозв'язку з сумiжними категорiями.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Значну увагу особливос-тям процесу реструктуризацп придшяли у 80-х роках минулого столптя, коли активiзувалися реструктуризацiйнi змiни на тдприемствах. Сутнiсть поняття реструктуризацп на той час розкривалася у працях таких науковщв, як М. Портер, Т. Пггерс, А. Стрiкленд, А. Томсон, М. Хаммер та шш1 На сьогодш проблематику трансформацiйних процешв на пiдприeмствах також дослiджуe чимало науковцiв, серед них: М. Аютова, М. Бiлик, I. Карпунь, Ж. Крисько, I. Мазур, С. Скочиляс, В. Шатро та шшь Це призвело до виник-нення низки сучасних тлумачень поняття реструктуризацп та сумiжних цьому процесу категорiй. Однак юнуючим напрацюванням в сферi розкриття змюту реструктуризацп пiдприeмств характерна рiзноспрямованiсть, вщсут-нiсть унiверсального пiдходу. Це ускладнюе розумiння сутностi реструктури-зацшних процесiв.
Мета досл1дження - уточнити визначення поняття реструктуризацп тдприемств, а також встановлення взаемозв'язку понять "реструктуризащя", "реоргатзащя", "трансформацiя" та "реiнжинiринг".
Основний матер1ал досл1дження. Огляд лiтературних джерел засвщ-чив iснування близьких за змютом понять, якi потребують щентифшаци сут-тсно1 вiдмiнностi мiж ними. Це таю поняття, як "реструктуризащя", "реоргашзащя", "трансформащя", "решжитринг". Найбшьшого поширення у лггера-турi тд час опису перетворень у дiяльностi пiдприемства набув термiн "реструктуризащя". Значна кiлькiсть науковцiв подае власне бачення сутност цього поняття. Разом з тим, вщсутнш унiверсальний шдхщ до тлумачення цього термiна.
Анатз iснуючих визначень реструктуризацп дав змогу дiйти виснов-ку, що для формування повного уявлення про економiчну сутнiсть категорп реструктуризацп пiдприемства 11 визначення повинно включати такi елемен-ти: змiст явища реструктуризацп; його перспективна спрямоватсть (очжува-нi результата); обумовлювальт чинники. Вивчення iснуючих трактувань показало, що вони мютять дещо рiзноплановi бачення в рамках одного або кшь-кох iз видiлених нами структурних елементiв визначення поняття реструктуризацп. З огляду на це, проведемо аналiз пiдходiв науковцiв до трактування поняття реструктуризацп тдприемств стосовно кожного з видшених елемен-тiв. Говорячи про змют явища реструктуризацп, зауважимо, що найбшьшого поширення у лiтературi набуло його трактування як процесу здшснення орга-нiзацiйно-економiчних, технiко-технологiчних, правових i фшансових захо-дiв, спрямованих на адаптащю пiдприемства до змiн середовища. При цьому, зазвичай, природа таких заходiв не конкретизуеться. У подiбному контекст змiст реструктуризацп розкриваеться у визначеннях таких авторiв, як С. Ско-
чиляс [2], В. Москаленко та О. Шипунова [3], В. Лук'яшхш i Л. Таранюк [4], Л. Зуева та Е. Архипчук [5].
Спробу розкрити змют заходiв, якi умщуе в собi поняття реструктуризацп, знаходимо у тлумаченш, наведеному в Закон Укра1ни "Про вщнов-лення платоспроможносп пiдприемства-боржника або визнання його банкру-том". Законодавчо реструктуризацiю визначено як "здшснення оргатза-цшно-господарських, фшансово-економiчних, правових, техтчних заходiв, спрямованих на реоргашзащю тдприемства, зокрема шляхом його под^ з переходом боргових зобов'язань до юридично! особи, що не тдлягае санацп, якщо це передбачено планом санацп, на змiну форми власносп, управлiння, оргатзацшно-правово! форми, що сприятиме фiнансовому оздоровленню пiдприемства, збiльшенню обсяпв випуску конкурентоспроможно! продукцп, пiдвищенню ефективност виробництва та задоволенню вимог кредиторiв" [6]. Як бачимо, згiдно з наведеним трактуванням, реструктуризацшт заходи передбачають реорганiзацiю, а також змiни, як вiдбуваються у випадку реор-гатзацп пiдприемства, а саме: змiни форми власносп, управлiння та оргат-зацшно-правово! форми. При цьому, як розглядатимемо далi, реорганiзацiя е лише одним iз видiв реструктуризацп поруч iз низкою iнших органiзацiйних змiн. А тому ототожнення цих понять е недощльним, оскшьки значно звужуе змют поняття реструктуризацп.
1снують також iншi пiдходи, згiдно iз якими реструктуризащя тд-приемства визначаеться як "сукуптсть економiчних вiдносин, пов'язаних iз послщовним впровадженням системи органiзацiйно-економiчних, техтко-технолопчних, фiнансових та правових заходiв, що носять шновацшний характер ..." [1], "комплексна оптимiзацiя системи функщонування тд-приемства ..." [7], "ланцюг взаемопов'язаних органiзацiйних iнновацiй ..." [8], "змша комплексно! системи функцiонування тдприемств ..." [9] та шш.
Для ощнки iснуючих пiдходiв до тлумачення змюту процесу реструктуризацп тдприемств необхщно проаналiзувати буквальне значення термша "реструктуризацiя". Так, у дослiвному перекладi з англшсько! мови реструктуризащя означае "змiну структури". У цьому контексп слушним е зауважен-ня I. Височин [1] стосовно того, що головною характеристикою реструктури-зацшних заходiв на пiдприемствi е його структурна перебудова.
Термш "структура" в перекладi з латинсько! мови означае "порядок, будова, розташування". Вiдповiдно до Великого тлумачного словника сучас-но! укра!нсько! мови, "структура - це взаеморозмщення та певний взаемозв'язок складових частин цiлого, внутрiшня будова. Структура також може вщноситися до устрою, оргашзацп чого-небудь" [10]. Враховуючи наведет словниковi тлумачення, придiлимо бшьшу увагу розгляду визначень реструктуризацп в контекст структурних перетворень. Як "зм^ структури" реструктуризацiю розглядае Р. Кох [11]. Але автор обмежуе значення цього термша тшьки змiною структури катталу компанп, що вiдповiдае лише фь нансовому виду реструктуризацп.
Достатньо повним визначенням у аналiзованому контекст е тлумачення Ж. Крисько, зпдно iз яким "реструктуризацiя е змшою структури еко-
номiчного суб'екта (активiв, власносп, фшаншв, управлiння) незалежно вщ його стану пiд впливом чинниюв зовнiшнього чи внутрiшнього середовища для пiдвищення конкурентоспроможностi з подальшим зростанням вартостi бiзнесу" [12]. У поданому визначеннi автор вказуе на структурш елементи тдприемства, якi тдлягають змiнам пiд час реструктуризацп, а саме: активи, власнють, фiнанси та управлшня. Однак такий перелiк е дещо обмеженим i не враховуе, наприклад, технологiчних змiн у виробничому процеш, змiн у складi персоналу тощо.
Заслуговуе уваги також визначення М. Бшик, згiдно з яким реструкту-ризацiю розглядають як "систему органiзацiйно-економiчних та iнших захо-дiв, спрямованих на реформування його господарсько! дiяльностi та досяг-нення стратепчних цiлей його розвитку шляхом здшснення необхiдних структурних перетворень, адаптованих до змши факторiв зовнiшнього середовища його функщонування" [13]. Незважаючи на недосконалють висвгг-лення у цьому визначеннi перспективно! спрямованостi та обумовлюючих чинникiв реструктуризацп, що буде розглянуто дал^ у ньому достатньо пов-но та адекватно семантицi розкрито змют реструктуризацп. Отже, узагальню-ючи наведенi словниковi трактування, дослiвнi переклади термшв з шозем-них мов та погляди науковщв, змiст поняття реструктуризацп пiдприемства рекомендуемо подавати як процес структурних перетворень на шдприемст шляхом здшснення заходiв органiзацiйно-економiчного, техшко-технолопч-ного, фiнансового та правового характеру.
Аналiзуючи висвiтлення у iснуючих трактуваннях категорп "реструк-туризацil" 1! перспективно! спрямованосп або очiкуваних результатiв вщ впровадження реструктуризацiйних заходiв, необхiдно виокремити групу ав-торiв, якi у поданих визначеннях наголошують на антикризовому спрямуван-нi реструктуризацil. Поширення подiбних трактувань зумовлене активними змiнами у рiзних сферах дiяльностi вiтчизняних тдприемств на початку 90-х рок1в минулого столiття, основною метою яких було подолання кризових сташв. Поняття реструктуризацп на той час асощювалося iз фiнансово неста-бiльними пiдприемствами, що перебували на межi банкрутства. Подальше становлення ринкових вщносин у державi поставило вiтчизнянi пiдприемства перед фактом доцшьносп проведення органiзацiйних змiн не лише з метою подолання кризового стану, але i в цшях удосконалення дiяльностi. Так, Ж. Крисько [14, с. 38] наголошуе на бшьшш обrрунтованостi проведення рес-труктуризацп в умовах стабiльного фiнансового стану господарюючого суб'екта, оскiльки за таких умов тдприемство мае запас часу та ресуршв для використання оптимальних методiв проведення перетворень. На тенденцп поширення застосування реструктуризацiйних заходiв на устшних пiд-приемствах наголошують також I. Мазур та В. Шатро [9] та iншi науковцi.
З огляду на це, з часом науковщ вдосконалили тлумачення реструкту-ризацп шляхом повнiшого висвiтлення 11 спонукальних мотивiв. Так, резуль-тати реструктуризацп у визначеннях цього поняття висвилюються як "тдви-щення ефективностi використання виробничого потенщалу" [3], "фiнансове оздоровлення, збшьшення обсягiв виробництва i збуту конкурентоспромож-
но! продукцп, тдвищення ефективностi виробництва" [5], "полшшення уп-равлiння, пiдвищення ефективностi й конкурентоспроможносп виробництва i продукцп" [9], "тдвищення конкурентоспроможносп з подальшим зростан-ням вартостi бiзнесу" [12], "реформування господарсько! дiяльностi та досяг-нення стратепчних цiлей розвитку" [13] тощо.
Певну вiдмiннiсть у пiдходах авторiв до висвiтлення перспективно! спрямованостi реструктуризацп можна пояснити тим, що сподiванi результата реструктуризацшних заходiв е шдив^альними для кожного випадку про-ведення реструктуризацп i вони значною мiрою визначаються !! обумовлю-ючими чинниками. Так, для прикладу, реструктуризащя, що зумовлена неза-довiльними показниками фшансового стану пiдприемства, матиме на мет ви-хiд пiдприемства з кризи, а сподiваним результатом реструктуризацп, спри-чинено! змiнами у кон'юнктурi ринку, може бути пiдвищення частки ринку пiдприемства. Однак, в будь-якому випадку, позитивнi тенденцп на тд-приемствi приводять до пiдвищення рiвня його конкурентоспроможностi, покращення показникiв ефективност дiяльностi, що у пiдсумку спричиняе зростання ринково! вартост пiдприемства. Отже, тдвищення ринково! вар-тостi тдприемства може бути використано як узагальнювальний показник оч^ваних результатiв реструктуризацiйних заходiв. Аналiзуючи обумовлю-ючi чинники реструктуризацп, зауважимо, що бшьшють авторiв наголошу-ють на виникненнi потреби в реструктуризацшних заходах внаслщок змiн у зовшшньому середовищi пiдприемства.
Дослiдження практики здшснення реструктуризацшних заходiв свщ-чить про те, що дшсно переважна бшьшють випадюв реструктуризацп тд-приемств зумовлена змшами факторiв зовнiшнього середовища функщону-вання пiдприемства. Однак непоодинокими е випадки, коли необхщнють проведення заходiв реструктуризацп зумовлюеться змiнами у внутршньому середовищi пiдприемства, до яких належать цт, структура, завдання, техно-логiя, працiвники, ресурси. Так, обумовлюючим чинником реструктуризацшних заходiв може бути загострення конфлжтних ситуацiй мiж пращвника-ми пiдприемства, вихiд одного iз учасниюв товариства тощо. З огляду на це, як обумовлюючий чинник реструктуризацп доцшьно розглядати змши у зов-нiшньому та внутршньому середовищах функцiонування пiдприемства.
Отже, тдсумовуючи проведений аналiз сутностi поняття реструктуризацп, можна зробити висновок про те, що реструктуризащя е:
• за змютом: процесом структурних перетворень на тдприемстт шляхом здшснення заход1в оргашзацшно-економ1чного, технжо-технолопчного, фь нансового та правового характеру;
• за перспективною спрямовашстю: засобом покращення показникв д1яльнос-т тдприемства, що призводить до зростання його ринково! вартостц
• за обумовлюючими чинниками: способом адаптацп д1яльносп тдприемства до зм1н зовшшнього та внутршнього середовищ функцюнування.
З урахуванням зазначеного, сутнють поняття реструктуризацп тдприемства рекомендуемо розкривати так: реструктуризащя - це процес структурних перетворень на пiдприемствi шляхом здшснення заходiв оргаш-
зацiйно-економiчного, техшко-технолопчного, фiнансового та правового характеру, що обумовлений змiнами факторiв зовшшнього та внутрiшнього се-редовищ функщонування пiдприемства i спрямований на покращення показ-ниюв його дiяльностi та, як наслщок, зростання ринково! вартосп. Поруч iз термiном "реструктуризацiя", у науковш лiтературi та на практищ набуло по-ширення застосування поняття "реоргашзащя". Варто наголосити на тому, що тдходи науковцiв до розкриття змiсту цього поняття значно менше супе-речать один одному, шж у випадку тлумачень реструктуризацп. Однознач-ним е висновок бiльшостi автс^в [1; 15-18], що реорганiзацiя е одним iз ви-дiв реструктуризацшних заходiв.
Узагальнюючи пiдходи перерахованих авторiв, можна зробити висновок, що реоргашзащя (шша назва - корпоративна реструктуризащя) передба-чае змiни оргашзацшно-правово! форми пiдприемства, змiни у складi власни-кiв, у складi структурних шдроздЫв пiдприемства i може проводитися у формi укрупнення (злиття, поглинання, приеднання); подрiбнення (подiл, ви-дшення); перетворення (без змiни розмiрiв тдприемства). Бiльшою супереч-нiстю щодо розкриття сутност характеризуеться поняття "трансформацiя" тдприемств.
У роботi С. Скочиляс [2] трансформащю розглянуто як результат ево-люцп реструктуризацп, як !! "вищий прояв". Автор наголошуе, що на першо-му етапi еволюцп реструктуризащя мала антикризовий характер, тсля чого настала епоха ринково! реструктуризацп, яку змшили перетворення шнова-цiйного характеру, яю i отримали назву "трансформацп". Такий пiдхiд до тлумачення сутносп трансформацil пiдприемств мае дещо суперечливий характер. Адже сьогодш термш "реструктуризацiя" не втрачае актуальностi i широко застосовуеться в теорil i на практицi разом з поняттям "трансформа-цiя" незалежно вiд шновацшно! складово! органiзацiйних змiн на тд-приемствi.
Для формулювання висновкiв щодо мюця поняття "трансформацiя" в системi категорiй, що характеризують змiни на тдприемств^ звернемося до семантики термша. У перекладi з латини 1хаш1Ъгта1;ю означае "перетворення". Отже, трансформащю тдприемства треба розглядати як процес перетво-рень на пiдприемствi рiзного характеру. Беручи до уваги рашше подане трак-тування реструктуризацil, можна стверджувати, що поняття "трансформацiя" е ширшим за змютом i поруч iз реструктуризацiею включае напрямки перет-ворень, якi не передбачають структурно! перебудови тдприемства. З огляду на сказане, слушним е тдхщ Л. Марчук, зпдно з яким реструктуризащя тдприемства е одним iз напрямюв його трансформацil, яка своею чергою, е "процесом, що включае вш етапи органiзацiйно-економiчних змiн та перетво-рень пiдприемства вiд поточного стану до бажаного" [19].
Ще одним термiном, який тiсно пов'язаний з реструктуризащею пiд-приемства, е "решжишринг". Зазначимо, що у лiтературi е щонайменше три пiдходи до встановлення сшввщношення цих двох понять, а саме: ототож-нення решжишрингу з реструктуризацiею; розгляд реiнжинiрингу як одного
Î3 методiв проведення реструктуризацiï пiдприeмства; розгляд решжишрингу як OKpeMOï форми здiйснення перетворень на тдприемств^ яка в pa3i вико-нання певних умов може мати реструктуризацшний характер.
З метою встановлення доречносп кожного з вказаних пiдходiв, про-аналiзуемо сутнiсть решжишрингу, виходячи i3 трактувань цього термша на-уковцями, якi впровадили його в економiчну теорiю, а також враховуючи його словникове значення. Так, американсью науковцi М. Хаммер та Дж. Чамт у 1993 р. дали визначення решжишрингу бiзнес-процесiв як "фундаментальному переосмисленню i радикальному перепроектуванню бiзнес-про-цесiв для досягнення ютотних покращень в основних показниках дiяльностi тдприемства" [20]. При цьому автори наголошували на тому, що мова йде про впровадження принципово нових ршень на основi використання остан-нiх досягнень iнформацiйних технологш.
Робсон М. та Ф. Уллах у 1997 р. уточнили, що ключовою характеристикою, яка вирiзняе решжишринг з-помiж iнших технологiй здшснення перетворень на шдприемствах, е створення цшковито нових дiйових процешв без урахування використовуваних ранiше [21]. Мала прнича енциклопедiя пiд ред. В. Бшецького, визначае реiнжинiринг, як "комплексну процедуру, яка передбачае розробку нових дiлових процесiв у фiрмi або пiдприемствi шляхом радикального перепроектування (решжишршгу) iснуючих процесiв, зазвичай на основi iнтенсивного використання у нових процесах електронних систем, змши умов ведення бiзнесу, що своею чергою дае можливють отри-мання додаткових конкурентних переваг" [22]. Узагальнюючи зазначене, можна зробити таю висновки щодо сшввщношення понять реструктуризацiя та решжишринг:
• решжишринг передбачае застосування шновацшних технологiчних ршень в процесi перетворень i потребуе створення новiтнiх ефективних бiзнес-проце-сiв, яких ранше не було на тдприемстш. Реструктуризацiя, своею чергою, особливо антикризового характеру, о^м описаних зм1н, може включати i традицшш заходи перетворень без обов'язкового застосування новгтшх ш-формацшних технологш, а також передбачати удосконалення вже юнуючих процесiв та функцш на тдприемстш без ввдмови вiд них на користь нових пiдходiв. Отже, поняття реструктуризацп виходить за межi категорiï решжи-нiрингу, а тому ототожнення цих понять е недоцшьним;
• реiнжинiринг, на вiдмiну вщ реструктуризацiï, не обмежуеться структурними перетвореннями на пiдприемствi i може передбачати проведення ширшого спектра трансформацшних змш. Отже, розгляд реiнжинiрингу виключно як форми реструктуризацп також не вбачаемо доцшьним.
Проведений аналiз сутнiсноï характеристики термша "решжишринг", дае змогу стверджувати, що вiн е окремою економiчною категорiею, вклю-чаеться до трансформацшних процесiв i перетинаеться з поняттям реструктуризацп у випадку проведення структурних змш шновацшного характеру. Проведений розгляд сутносп понять "реструктуризащя", "реоргашзащя", "трансформащя" та "реiнжинiринг" дав змогу встановити взаемозв'язок мiж ними, що наочно вщображено на рис.
Рис. Схема взаемозв'язку понять "трансформащя", "реструктуризащя", "реоргашзащя" та "решжишринг"
Висновки. Побудована схема взаемозалежносп понять демонструе, що для окремих варiантiв перетворень на тдприемсга деяк з аналiзованих категорiй мають тотожний характер, але, загалом, кожне з них мае свое змю-тове навантаження i не може бути рiвноцiнно замiнене iншим.
Лггература:
1. Височин 1.В. Реструктуризацiя пщприемства як економiчна категорiя / 1.В. Височин // Науковi працi ДонНТУ. - Сер.: Економiчна. - 2004. - Вип. 75. - С. 160-165.
2. Скочиляс С. Реструктуризащя пщприемств в умовах трансформаци економки / СвЬ-лана Скочиляс // Екож^чний аналiз : зб. наук. праць. - 2009. - Вип. 4. - С. 300-303.
3. Москаленко В.П. Реструктуризация предприятий - основа улучшения использования их производственного потенциала / В.П. Москаленко, О.В. Шипунова // Вюник Украшсько'1 академи банювсько' справи : зб. наук. праць. - 2000. - № 1(8). - С. 61-64.
4. Лукьянихин В. А. Методические подходы к реструктуризации предприятий / В. А. Лу-кьянихин, Л.Н. Таранюк // Мехашзм регулювання економки, економки природокористуван-ня, економiки пiдприемства та органiзацiя виробництва. - 2002. - № 1-2. - С. 201-206.
5. Зуева Л.С. Економiчний мехашзм реструктуризаци пщприемств / Л.С. Зуева, Е.1. Ар-хипчук // Економiка. Фiнанси. Право. - 2004. - № 10. - С. 3-8.
6. Закон Украши "Про вщновлення платоспроможност боржника або визнання його банкрутом" вщ 30.06.99 р., № 784-XIV.
7. Королькова Е.М. Реструктуризация предприятий : учебн. пособ. / Е.М. Королькова. -Тамбов : Изд-во Тамб. ГТУ, 2007. - 80 с.
8. Методические рекомендации по реструктуризации предприятий. - Саранск : Изд-во Мордовского университета, 2001. - 43 с.
9. Мазур И.И. Реструктуризация предприятий и компаний : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / И.И. Мазур, В. Д. Шапиро. - М. : Изд-во "Экономика", ЗАО, 2001. - 534 с.
10. Великий тлумачний словник сучасно' украшсько'1 мови. - К. : Вид-во "Перун", 2005.
- 1230 с.
11. Кох Р. Менеджмент и финансы от А до Я / Р. Кох. - СПб. : Изд-во "Питер", 1999. -
496 с.
12. Крисько Ж.Л. Сутнють та види реструктуризаци пщприемств / Ж.Л. Крисько // Науковий вюник Ужгородського нацюнального ушверситету. - Сер.: Економжа. - Ужгород : Вид-во УНУ. - 2009. - Спецвипуск 28. - Ч. II. - С. 71-76.
13. Бшик М. Сутнють та класифкащя реструктуризаци державних пщприемств / Марiя Бшик // Економют : наук. журнал. - 2000. - № 1. - С. 96-99.
14. Крисько Ж.Л. Адаптащя пщприемства до зовтшнього середовища через мехашзм реструктуризаци / Жанна Крисько // Галицький економiчний вюник. - 2009. - № 2. - С. 38-42.
15. Аистова М. Д. Реструктуризация предприятия: вопросы управления. Стратегии, координация структурных параметров, снижение сопротивления преобразования / М.Д. Аисто-ва. - М. : Изд-во " Альпина Паблишер", 2002. - 287 с.
16. Карпунь I.H. Санащя пщприемств : пщручник / I.H. Карпунь. - Львiв : Вид-во "Маг-нолiя 2006", 2008. - 448 с.
17. Одинцов М. Реструктуризация - путь повышения конкурентоспособности производства / М. Одинцов, Л. Ежкин // Экономист. - 2000. - № 10. - С. 58-65.
18. Горлачук В.В. Економка пщприемства : навч. поабн. / В.В. Горлачук, 1.Г. Яненкова.
- Микола'в : Вид-во ЧДУ iм. Петра Могили, 2010. - 344 с.
19. Марчук Л.В. Екож^чне оцiнювання та регулювання процесiв трансформацiй тд-приемств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / Л.В. Марчук. - Львiв, 2005. - 21 с.
20. Хаммер М. Реинжиниринг корпорации: манифест революции в бизнесе / М. Хаммер, Дж. Чампи. - СПб. : Изд-во СПб. университета, 1997. - 332 с.
21. Робсон М. Практическое руководство по реинжинирингу бизнес-процессов : пер. с англ. под ред. Н.Д. Эриашвили / М. Робсон, Ф. Уллах. - М. : Изд-во "Аудит", ЮНИТИ, 1997. - 224 с.
22. Мала прнича енциклопедiя. - В 3-х т. / за ред. В.С. Бшецького. - Донецьк : Вид-во "Донбас", 2004. - 542 с.
Смиковчук Т.В. Сущность реструктуризации предприятий
Проанализированы подходы ученых к раскрытию сущности процесса реструктуризации предприятий. Предложено авторское толкование категории реструктуризации. Сделаны выводы относительно взаимосвязи понятий "реструктуризация", "реорганизация", "трансформация" и "реинжиниринг".
Ключевые слова: реструктуризация, реорганизация, трансформация, реинжиниринг.
Smykovchuk T.V. Essence of enterprises restructuring
Going of scientists is analysed near opening of essence of process of restructuring of enterprises. Own interpretation of category of restructuring is offered. Drawn conclusion in relation to intercommunication of concepts "restructuring", "reorganization", "transformation" and " reengineering ".
Keywords: restructuring, reorganization, transformation, reengineering.
УДК 332.3 Здобувач С.А. Сохнич1 - Швденнослов 'янський шститут
КиОвського Славттичного утверситету, м. Миколагв
ПИТАННЯ АВТЕНТИФ1КАЦН ТЕХНОЛОПЧНО1 ШФОРМАЦН В МОДЕЛЯХ УПРАВЛ1ННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ
На сучасному еташ реформування земельних вщносин головна проблема поля-гае не в забезпеченост галузi земельними ресурсами, а в !х ефективному викорис-танш. Висв^лено питання невизначеност розповсюдження прав власност на шд-земну i надземну територто в умовах нестабшьност нормативно-правово! бази. На основ1 реалiзацii концепци невизначеност показано можливють розроблення норма-тивних докуменпв для прийняття управлшських ршень.
Ключовг слова: шформацшш технологи, управлшня земельними ресурсами.
Постановка проблеми. Змши еколопчного укладу в навколишньому природному середовищ1 в умовах науково-техшчного прогресу та шдустрь ального розвитку сучасного суспшьства викликали до життя нов1 напрямки поглибленого дослщження об'ективно дшчих у ньому законом1рностей. З ще! позицп виникла необхщнють по-шшому вир1шувати проблеми взаемоди суспшьства та природи [1-9]. Розвиток методолопчних засад тзнання реально! дшсносп забезпечив подальше удосконалення метод1в вивчення природи 1 суспшьно! свщомосп, актив1зував розроблення загальнонаукових аспекпв методологи.
Метою земельно! реформи е створення в Украш ефективно! системи землекористування. Економ!чш i фiнансовi аспекти земельних вщносин в Ук-
1 Наук. кер1вник: проф. В.В. Горлачук, д-р екон. наук - Швденнослов'янського шституту КМ'вського Славктичного утверситету, м. Микола1'в
