CC BY
118товке специалистов, проводимыми различными организациями установление эквивалента различным дипломам; определение необходимого уровня компетенции при приеме на работу.
Выводы.
Наша система высшего образования сейчас подразумевает «широкое» трудоустройство выпускника института физкультуры: от инструктора (любой физкультурной направленности для работы во всех сферах по физической культуре и физическому воспитанию) до тренера во всех спортивных структурах. К тому же и сама система ДЮСШ требует от тренера выполнение работы на всех уровнях спортивного мастерства, и желательно сразу(!). Естественно, сюда необходимо добавить и работу преподавателем в общеобразовательных и специальных школах и учебных заведениях всех уровней аккредитации, и организатора во всех физкультурных и спортивных организациях и т.п.
Из этого положения, существующего сегодня в Украине, вытекает «требование» изучения студентом большого количества дисциплин. Но, при узаконенной 30 часовой недельной нагрузке студента, приходится сокращать аудиторное изучение каждой дисциплины, переводя до 70% материала на самостоятельное изучение. Это положение предполагает, прежде, решение многих проблем, выходящих за рамки направления данной работы. Это же, кроме вышесказанного, сокращает и общее количество часов на каждую отдельную дисциплину. И учебные программы, созданные великолепными специалистами, на практике преподаются не в полном объеме, поверхностно, что уменьшает профессиональную и общественную значимость специалиста, получившего высшее образование. Получается, что такой широкий спектр будущей работы практически обеспечивается одним и тем же «набором» знаний и умений.
Перспективы дальнейших исследований. Таким образом, можно сказать, что новые социально-экономические условия общества ставят перед вузом ряд задач: сокращение контингента и повышение качества подготовки специалистов; учет потребности в кадрах разных профессий; открытие новых и дополнительных специальностей не только в системе подготовки кадров, но и в системе переподготовки, переквалификации; знание потребности в специалистах различного профиля и решения вопросов их трудоустройства, подготовке специалистов (по содержанию и количеству часов) к конкретной «узкой» профессиональной деятельности.
Литература
1. MiH^^^ Ю.П. Ринковi ввдносини та шдприемництво у сферi фiзичноl культури i спорту: Навч. посiбник / Ю.П. Miчуда. - К.: Олiмпiйська лгтература, 1995.- 152 с.
2. Поляев Б.А. Зарубежный и отечественный опыт организации службы спортивной медицины и подготовки спортивных врачей: Науково-методич. посiб. / Б.А. Поляев, Г.А. Макарова, И. А. Белолипецкая. - М.: Советский спорт, 2005. -152с.
3. Блинов В.М. Проблемы подготовки физкультурных кадров в новых социально-экономических условиях реорганизации общества /В.М. Блинов// Теор. и практ. физ. культ.- 2000, № 5. - С. 11-13.
4. Филиппов Н.Н. Модель организации физкультурно-оздо-
ровительной работы с населением в Республике Беларусь в новых социально-экономических условиях. / Н.Н. Филиппов // Теор. и практ физ. культ.- 2004. - № 6. - С 55-57.
5. Zukowski Riszard. Ksztalcenie i doskonalenie zawodowe instruktorow I trenerow. Stan aktualny - perspektywy roswi^zan / Riszard Zukowski // Trening. - 2001/ - N 1. - S. 19-25.
6. Jakich trenerow potreba sportowi polskemu, kto I jak powinen ich ksztalcic - diskusja niedokonczona //Sport wiczynowy. - 2001. - N 3-4/ -S. 86-113.
7. Czerwinswki Janusz. O potrebie zmian w tresciach I strukturze ksztalcenia oras doskonalenia kadr trenersko-intruktorskich / Janusz Czerwinswki // Trening. - 2001/ - N 3. - S. 163-171.
8. Kieß Eginhard. Erfolgskonzept Personal Training: Selbständigkeit, Marketing, Trainingsplanung / Eginhard Kieß. - Köln: VDM Verlag Dr. Müller, 2003. - 350.
9. Общая и профессиональная педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических вузов / Под ред. В.Д. Симоненко. - М.: Вентана-Граф, 2005. - 368 с.
Поступила в редакцию 05.11.2007г.
СУГШСТЪ I СПЕЦИФ1КА ПОНЯТТЯ „ГОТОВШСТЪ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ФГЗИЧНО1 КУЛЬТУРИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ОЗДОРОВЧО1 ПМНАСТИКИ ТА ФГТНЕСУ З ДТОЧАТАМИ-СТАРШОКЛАСНИЦЯМИ"
Батщева М.Р. Донецький державний шститут здоров'я, ф1зичного виховання i спорту
Анотащя. У визначенш статт теоретично обгрунтувати поняття „готовшсть майбутнього вчителя ф1зично! культури до проведення оздоровчо! пмнастики та фпнесу з д1вча-тами-старшокласницями", приведет складов! готовносп та р!вш, що характеризуются визначеними показниками (кри-тер1ями). Теоретична модель системи взаемоди компонента готовносп майбутнього вчителя ф1зично! культури до проведення оздоровчо! пмнастики та фгтнесу е тдставою для розроблення технологи II вим1рювання.
Ключов1 слова: готовшсть, складов! готовносп, р!вш готовности показники, критери.
Аннотация. Батищева М.Р. Сущность и специфика понятия «готовность будущего учителя физической культуры к проведению оздоровительной гимнастики и фитнесса с девушками-старшеклассницами». В данной статье теоретически обосновано понятие «готовность будущего учителя физической культуры к проведению оздоровительной гимнастики и фитнесса с девушками-старшеклассницами», приведены составляющие готовности и уровни, характеризующиеся определенными показателями или критериями. Теоретическая модель системы взаимодействия компонентов готовности будущего учителя физической культуры к проведению оздоровительной гимнастики и фитнесса является основанием для разработки технологии ее измерения. Ключевые слова: готовность, составляющие готовности, уровни готовности, показатели, критерии Annotation. Batishcheva M.R. Essence and specific of concept «Readiness of future teacher of physical culture to conducting of health gymnastics and fitness with girls-senior pupils». In this article a concept «Readiness of future teacher of physical culture to conducting of health gymnastics and fitness with girls-senior pupils» is grounded in theory, the constituents of readiness and levels, characterized certain indexes or criteria are resulted. The theoretical model of system of interaction of components of readiness of the future teacher of physical training to carrying out of improving gymnastics and fitness is the establishment for development of technology of its gauging. Key words: readiness, constituents of readiness, levels of readiness, indexes, criteria.
Вступ.
Аналiзуючи лiтературнi джерела нами було встановлено, що на сьогоднi е протирiччя мгж потребою у вчителях фiзкультури як1 володiють знаниями з теорп та методики побудови занять з оздоровчо! гiмнасгики та фгтнесу у рамках школьно! програми та !х наявнiстю; мiж потребою в таких спещалютах i вщсуттстю системи !х пiдготовки, хоча й елементи тдготовки таких спецiалiсгiв маються в дешлъкох ви-щих навчальних закладах Укра!ни, але це не стало системою. Тому об'ектом до^дження ми обрали навчальний процес у вищому спортивному навчаль-ному заклад^ а предметом дослщження - процес пiдготовки студентiв вищих спортивних навчальних заклащв до проведення оздоровчо! пмнастики та фiтнесу iз старшокласницями.
Робота виконана за планом НДР Донецького державного шституту здоров'я, фiзичного вихован-ня i спорту.
Формулювання щлей роботи.
Мета статтi: теоретично обгрунтувати поняття „готовтсть майбутнього вчителя фiзично! куль-тури до проведення оздоровчо! гiмнастики та фгтне-су з давчатами-старшокласницями".
Гтотеза: ефективнiсть тдготовки майбуттх вчителiв до проведення оздоровчо! пмнастики та фгтнесу з давчатами-старшокласницями на уроках фiзкультури у загальноосвгтнш школi пiдвищиться за умов варiативностi навчального процесу, що перед-бачае впровадження iнтегрованого курсу „Практикум з оздоровчо! фiзично! культури (Оздоровчий фгтнес)", змiст якого базуеться на педагопчних, ме-дичних, психологiчних знаннях, на знаннях валеологи, теорi! та практики фiзичного виховання та остантх досягнень фiтнес-iндустрi!; розвитку у студенпв нау-ково-дослвдницьких здiбностей в процеа проведення занять та педагогiчно! практики; оргатзащ! методич-них занять i практично! дiяльностi студентiв з викорис-танням педагогiчних технологiй та включення !х у на-уково-дослвдницьку роботу вщповвдно! спрямованост!
Результата дослiдження.
Вивчаючи сутнiсть, специфiку та структуру по-няття „ готовнiстъ до проведення оздоровчо! пмнастики та фгтнесу з давчатами-старшокласницями" звернемо-ся до поняття „готовтсть до професiйно! педагогiчно! даяльностГ. За словником С. I. Ожегова „готовтсть" -це стан при якому все зроблено, все готово для чого-небудь [2]. Iншi джерела стверджують, що „професш-на готовтсть" - це суб' ективний стан особистостi, що рахуе себе здатною до виконання визначено! професш-но! дiялъностi i прагне и виконувати [6]. Деякi вченi ро-зумшть професiйну готовнiсть спещатста як штегралъ-не утворення на основi потреб i здатностей, яш характеризуються соцiально нормативним рiвнем пе-ретворень суспiлъних вiдношень в профеайнш сферi дiялъностi в систему функцш суб' екту цiе! даяльносп та визначае !! резулътативнiсть [5].
В штори розв'язання проблеми готовносл людини до певних форм реагування, поведiнки та дiяльностi можна вщокремити три етапи. На першо-
му з них (кiнець XIX - початок ХХ ст.) готовтсть ототожнювалась iз феноменом настанови та розгля-далась як психiчний стан суб'екта, що спричиняе поведiнку (дiяльнiсть) певного характеру й спрямо-ваностi (Д. Узнадзе та ш.). На другому еташ (середина XX ст.) зазначений феномен розглядався як яшс-ний показник саморегуляцп поведiнки людини (Г. Оллпорт та ш.). На третьому етат (друга половина XX ст. - початок XXI ст.) готовтсть починае вивча-тись у контексп теори дiяльностi взагалi та професш-но! дiяльностi зокрема [1].
З'ясовано, що в працях сучасних науковцiв подаються найрiзноманiтнiшi трактування поняття „готовносп до професшно! дiяльностi". З метою ут-фiкацi! iснуючих у професiйнiй педагопщ й психолог^! працi тдходав запропоновано розрiзняти загаль-ну й ситуативну готовнiсть, розумiючи пiд першою стiйку характеристику особистостi, що е передумо-вою успiшного виконання дiяльностi, а пiд другою -психофiзiологiчний стан, який вiдповiдае умовам виконання даяльносп за конкретних обставин [1,4].
Виявлено, що готовнiсть до педагопчно! даяль-ностi як штегративна якiсть особистостi вчителя почала активно дослвджуватись у радянськiй педагопщ у 70-х роках XX ст. Наприюнщ 80-х рошв XX ст. предметом дослвджень радянських учених стае готовнiсть у рiзних сферах педагопчно! дiяльностi. З'ясовано, що сучаст науковцi, розглядаючи готовнiсть до педагопчно! дiяльностi з позицiй особиспсного тдхо-ду розумiють !! по^зному: i як нове утворення май-бутнього педагога, яке е фундаментом його професшно! компетенцi!; i як забезпечення високих резулътатiв педагогiчно! роботи, що е яшстю особис-тосп вчителя; i як ,днтегративне особиспсне утворення, що е регулятором та умовою успiшно! професш-но! дiялъностi педагогiв" (Л. Кондрашова) [1].
Професшна готовнiсть як об' ект дослщження вiдноситься до складних явлень, тодi як !! структура емшрично не спостерiгаеться i тому труднодоступна до безпосередньо! декомпозици. Однак таку процедуру можна здшснити за допомогою теоретичного моделювання на основi системного шдходу. Проведене науковцями теоретичне дослiдження дае можлившть констатувати той факт, що структурна оргатзащя професiйно! готовностi у загальних про-явах iнварiативна. Вщзначена обставина шдтверд-жуеться сукупнiстю спостережених факпв. Вони свiдчать про неможливють iснування набору рiзних структурних оргатзацш професiйно! готовностi, якi забезпечують кожний вид професiйно! дiяльностi. Справедливо зворотне - структурна оргатзащя професшно! готовносп iнварiативна у любому видi про-фесiйно! дiяльностi [6].
Встановлено сшвшнування рiзноманiтних пiдходiв до визначення структури готовностi до професшно! дiяльностi: загальнотеоретичний i професь ографiчний. До загальнотеоретичного рiвня аналiзу вщнесено розглядання готовностi до дiяльностi з по-зицiй психологi! працi, вважаеться, що структурт компоненти е утверсальними i не залежать вiд особ-
ливостей конкретно1 професп. До прoфесioграфiч-ного pÎBHH аналiзу структури roTOBHOCTi до профес-iйнoï педагoгiчнoï дiяльнoстi - науковий тдхвд, при якому структурш компоненти однозначно виводять-ся з професюграми [1]. Обидва пiдхoди не е взаемо-виключними, а розширюють i поглиблюють уявлен-ня про досл^жуваний феномен, як складне i багатогранне явище. Доведено, що сутшсть готов-нoстi oсoбистoстi до педагoгiчнoï дiяльнoстi вира-жаеться в далекгачнш едносп всiх ïï структурних компонента, властивостей, зв'язк1в i ввдносин [1,3].
У наукових працях I. В. Гавриш обгрунтовано дoцiльнiсть визначення структури гoтoвнoстi вчителя до професшно1' дiяльнoстi на загальнотеоретично-му рiвнi аналiзу на засадах системного тдходу вона розглядаеться як i штегративна характеристика осо-бистoстi. Ïï структура вважаеться тотожною струк-турi вiдпoвiднoï функцioнальнoï психoлoгiчнoï сис-теми, до яко1' входять так1 компоненти: шформацшний (iнфoрмацiйна основа дiяльнoстi), операщйний (блок прийняття рiшення i тдсистема професшно-важли-вих якостей oсoбистoстi) та мотивацшний (мотиви даяльносп, цiлi даяльносп). Вони, вщповщно, характе-ризують знання, способи дiяльнoстi та потреби. Кож-ний з вцдiлених компоненпв грае свою роль в 1'х взаемоди. Функщею мoтивацiйнoгo компоненту е активащя прояву iнших кoмпoнентiв (або 1'х еле-ментiв). Функцiя шформацшного компоненту скла-даеться в забезпеченш мiри використання ресурсних можливостей шших кoмпoнентiв для досягнення цiльoвoгo результату (до iз знанням справи). Функщя oперацiйнoгo компоненту перебувае у визначенш вщношень мiж компонентами у процес реалiзацiï ресурсного пoтенцiалу у прoстoрi та часi [1,6].
Установлено, що термш „шдготовка" збагачуе поняття „готовшсть" : шдготовка до прoфесiï розглядаеться як процес формування готовносп до не!, а гoтoвнiсть - як результат прoфесiйнo!' пiдгoтoвки [1,5,6]. Наукoвi джерела стверджують, що „ирофесш-на пiдгoтoвка" - це система оргашзацшних та педа-гопчних захoдiв, як1 забезпечують формування у осо-бистoстi прoфесiйнo!' спрямoванoстi знань, навичок, умiнь та прoфесiйнo!' гoтoвнoстi [5,6]. А „професшна пiдгoтoвленiсть" - оптимальний результат професш-нo!' шдготовки та oсвiти особистоси [5,6].
З'ясовано, що прoфесiйнo-педагoгiчна подготовка вчителя пов'язана з педагoгiчнoю oсвiтoю. Остання розглядаеться у трьох контекстах: процесуальному -процес формування у майбутшх освгтян готовност до прoфесiйнo!' даяльносп; когнтивному - сукупнiсть за-гальнотеоретичних педагопчних, спец1альних знань, практичних умшь i навичок, що дозволяють випускни-ку вищого навчального закладу здшснювати навчаль-но-виховну роботу за обраним фахом; контекстно-д1яльносному - забезпечення мoжливoстi успiшнo!' прац1 вчителя за фахом процесом отримання сукуп-носп спец1альних знань, умiнь i навичок, якостей, трудового досввду та норм поведанки [1].
Виходячи з прoаналiзoваних науковцями здiбнoстей та вимог до вчителя фiзичнoï культури (В.
Баранов, О. Деминський, А. Корх, А. Менхш), спеща-л1ста здатного працювати у сфер! оздоровчо! ф1зич-но! культури (В. Баранов, А. Демшський, А. Корх, А. Менхш, Е. Крючек, Т. Лисицька), шструктора аероб-!ки (В. Баранов, Е. Б1рюк, А. Корх, Е. Крючек, А. Менхш, Т. Лисицька, Е. Хоули), анал1зу структури „готовносп спещалюта до професшно! дгяльносп", профес1йно-квал1ф1кац1йних характеристик виклада-ча ф1зичного виховання виведемо складов! готов-ност! майбутнього вчителя ф!зичного виховання до проведення з оздоровчо! пмнастики та фгтнесу з д!вча-тами-старшокласницями:
1. Психологгчна готовнгсть до роботи вчи-телем фгзичного виховання (свиогляд, мотивация, те-оретичний !нтерес до майбутньо! роботи i ц!нн!сн! ор!ентаци).
2. Практична готовшсть до проведення !з стар-шокласницями занять оздоровчою г!мнастикою та фгтнесом.
A) глибош загальноосв!тн! знання i знання анатом!!, ф1зюлоги, спортивно! медицини, теор!! i методики ф!зичного виховання, оздоровчо! ф!зично! рек-реац!!, особливостей теор!! i методики тренувань з оздоровчо! пмнастки ф!тнесу та !н.
Б) формування основних, зор!ентованих на майбутню дгяльшсть ум!нь i навичок: ум!ння проведення занять вщповвдно до останшх нововведень теор!! та методики оздоровчого тренування та !ндустрп ф!тнесу, умшня проведення л!карсько-педа-гог!чного контролю (тестування), !ндив!дуал!зац!! занять, мотиваци тих, що займаються й ш
B) основн! якост! випускника спортивного ВНЗ, необхвдш для зд!йснення викладацько! та рекреацш-но! д!яльност!: здатшсть установити контакт з оточу-ючими, комун!кабельн!сть, ум!ння в!дстоювати свою точку зору, слухати i переконувати людей, ведення бес!ди, вир!шення конфл!ктних ситуацш.
Г) здатн!сть працювати !з д!вчатами-старшок-ласницями, враховуючи !х особист!сть, психюу, ф1з1о-лог!ю, функц!ональний стан, !х бажання, потреби та мотиващю.
3. Умтня випускника iнституту, як досл1дни-ка сфери оздоровчо! гiмнастики та фтнесу: умшня анал!зувати, узагальнювати, обгрунтовувати р!зно-маштш точки зору на досл!джувану проблему у сфер! оздоровчо! пмнастики та фгтнесу; оптимальне використання метсдав наукових дослщжень; оц!нка отри-маних результат!в, зокрема за допомогою метода ма-тематично! статистики. 1накше кажучи умшня дослщжувати та розробляти нов! засоби та методи оздоровчо! пмнастики та фгтнесу
4. Найважливiшi риси характеру випускника фiзкультурного вузу, як творчо!, вольово! й iнте-лектуально розвито! особистостi: допитливють у пошуках нових методик i знань; творча одержишсть i !н!ц!ативн!сть; продуктившсть у створенн! яшсно нових способ!в i прийом!в, яш мають значения для виршення задач рекреац!йного тренування; здатшсть використовувати нестандартн! й орипнальш п!дходи у постановц! i досягненш ц!лей тренувального про-
цесу; цшеспрямовашсть; вiдповiдальнiсть; рiшучiсть; прагнення до лщерства i т.д.
5. Складовi ф1зичного розвитку та володгн-ня технгкою ргзновидгв оздоровчо'1 ггмнастики та фгтнесу: високий рГвень функцюнально1 шдготов-леностi; вiдмiнне здоров'я; високий рГвень працез-датностi; ведення здорового способу життя i3 системою розумних потреб, негативне вщношення до алкоголю, наркотиюв, тютюнопалiнню; наявнiстъ «запасу» динамiчного здоров'я, що визначае професш-не довголiття (А. Демшский, М. Карченкова) та особисте володшня технiкою виконання вправ з рiзних видiв оздоровчо! гiмнастики та фгтнесу.
Аналiз проявГв професiйноï готовносп показав, що оптималънi резулътати досягаються ильки у разi сформовашси уах компоненпв i особливо вГдношень мГж ними, як1 можуть бути взаемодаючими або проти-д1ючими. Першi проявляються при умовГ дотримання ïx змютовно1 показност у мережах „критично! маси", а друп - при вГдсутност такого забезпечення [5,6].
Вимiрювання готовносп до проведення оздоровчо! пмнастики та фгтнесу з дГвчатами-старшок-ласницями можливе на основГ ощнювання рГвня скла-дових ïï компоненпв з наступною iнтеграцiею отриманих показнишв. Готовшсть майбутнъого вчителя до проведення оздоровчоï гiмнастики та фпне-су може мати рГзш рГвш сформованост! Необxiднiстъ оцшки якост функцюнування навчального процесу породжуе проблему показнишв та критерпв [4]. Показник - це те, з допомогою чого можна судити про розвиток та хд чого-небудь [5,6]. Критерiй (от греч. kriterion — засiб для судження) — ознака, на основГ яко1' проводиться оцiнювання, засiб перевiрки, мГряло оцiнювання; у теорiï тзнавання - ознака Гстинносп чи невiрностi положення [5,6]. Критерiï ефективностi обумовлюють поняття оптимуму, най-кращого процесу навчання [4].
Для практично1' дяльносп вирiшалъною оц1нкою якост тдготовки спещалюпв е "особиспсно-психолог-iчна адекватнiстъ", чи професшна ввдповГдшсть вимо-гам роботи Гз старшокласницями засобами оздоровчо1' пмнастики та фгтнесу. У спещальнш лгтературГ тд тер-мГном "професшна ввдповГдшсть" часпше усього ро-зумготь категорш, яка вГдображае наскшьки якосп (вла-стивосп) людини, його спрямоватсть на професш задовольняють вимогам, як1 пред'являе до нього професшна даяльтсть [6]. Враховуючи перелГчет вище складовГ готовносп до проведення оздоровчо1' пмнастики та фгтнесу Гз давчатами-старшокласницями виве-демо ретельне описания рГвшв готовносп за допомогою показниюв чи критерив mieï готовност1.
У вадповадносп з шдходом, що нами пропо-нуеться, кожний компонент може мати декшька рГвшв прояву: нульовий, перший, другий, третш. Третш -продуктивний, або творчий (високий) - характери-зуе еталонну як1сть готовносп; другий - промГжний (середнш) - яшсть професГйно1' готовносп, що зай-мае промГжний стан; перший - критичний ( низький) - характеризуе сощально необхвдт по мшмуму якосп професГйно1' дГяльносп (репродуктивний).
Диференцiювання компоненпв готовносп до проведення оздоровчо! пмнастики та фгтнесу з д1вча-тами-старшокласницями по р1вням дозволяе змоде-лювати ïx взаемоди при шгегращ!. Взаемодо при яких два i бшьше компоненпв мають низький або нульовий р1вш характеризують неготовнiсть. Взаемодiï з учас-тю одного з компоненпв, який мае нульовий рiвень характеризуе стан предготовносп. Bci iншi взаемодо компоненпв з рiзними рiвнями якостей (першого, другого та третього рiвнiв), характеризують бiльшу чи меншу ступ1нь готовностi. При цьому, еталонний про-яв якостей готовносп до проведення оздоровчо! пмнастики та фгтнесу з дiвчатами старшокласницями характеризуется взаемодiею !! компонентiв, як мають тшьки третш ( вищий) ступ1нь мГри. Висновки.
Запропонована теоретична модель системи взаемоди компонентiв готовносп майбутнього вчителя ФГзично! культури до проведення оздоровчо! пмна-стики та фiтнесу з дiвчатами-старшокласницями е тдставою для розроблення теxнологi! й! вимiрювання.
Подальшi досл1дження передбачаеться провести в напрямку вивчення шших проблем сутшсть i специфiка поняття „готовшсть майбутнього вчителя ФГзично! культури.
Л^ература
1. Гавриш I. В. Теоретико-методолопчш основи формуван-ня готовносп майбутшх учител1в до шновацшно! про-фесшно! дГяльностг 13.00.04. автореф. дисс. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук. - Луганськ, 2006. - 44 с.
2. Ожегов С.И. Словарь русского языка: 57 000 слов / под ред. чл.-корр. АН СССР Н.Ю. Шведовой. - 18 изд., стереотип. М.: Рус. яз., 1986. - С. 122.
3. Профессионально-квалификационные характеристики специалистов по физическому воспитанию, физической культуре и спорту. Проект. // Под общ. ред. Н. В. Жмаре-ва . - Киев, КГИФК. 1989. - 54 с.
4. Сидоров А.А., Прохорова М.В., Синюхин Б.Д. Педагогика: Учеб. для студ., асп., преп. и тренеров по дисц. «Физическая культура» - М.: «Тера-Спорт», 2000. - 272 с., ил.
5. Словарь русского языка: Ок. 57 000 слов / Под ред. чл.-корр. АН СССР Н.Ю. Шведовой. - 18-е изд., стереотип. -М.: Рус. яз., 1986. - С. 474.
6. megabook.ru. Критерий. 0, 3 Кб. Философский словарь.
Надшшла до редакци 05.11.2007р.
НАЦИОНАЛЬНЫЕ ОКОВЫ НРАВСТВЕННОСТИ И СЛАВЯНСКОГО ПРАВА
Белобров В.Н., Гаврилин В. А., Павлов А.С. Донецкий юридический институт
Аннотация. В статье пишется о внутренних оковах роста экономики и культуры независимой уже около 20 лет страны, анализируются истоки научной лжи и славянского лжеправа, корни славянской демагогии. На основании причин правовой и организационной несостоятельности постсоветских стран можно лишь рассчитывать на длительный процесс социального «дозревания» славян и постепенной адаптации их менталитета к современным требованиям жизни. В противном случае они не выдержат увеличивающейся конкуренции с другими странами, и просто перестанут существовать. Ключевые слова: менталитет, нравственная дезориентация населения, информационный террор, лжедемократия. Анотащя. Бшобров В.М., Гаврилш В.О., Павлов А.С. Нацю-нальш окови моральност i слов'янського права. У статт
