CC BY
64
• прагнення до рiвнознaчного трактування мaтерiaльних та освiтнiх швестицш (людський кaпiтaл) та розвиток «шил другого шансу» i неперервно1' професшно1' пiдготовки;
У наш час на учшв та стyдентiв припадае майже 25 % уие1' кiлькостi мешканщв усього свiтy. А тих, котрi навчаються в iнститyцiях неформально!' освии, нараховують сотнi мiльйонiв. Отже, св^ сьогоднi здiйснюе iнформaцiйний та освггнш стрибок. Мали рaцiю видaтнi науковщ, зaповiдaючи у роки «холодноï вшни», що ХХ1 ст. буде «столитям освiти та науки». У наш час знання та освiтa стають не тшьки чинниками сyспiльного розвитку, a i його фундаментом i найщншшим засобом. Тому сучасний свгг вимагае постiйноï модернiзaцiï освiтнiх систем, що виникае як гостра необхвдшсть через склaднi сyспiльнi змiни та стае не лише нащональним, а й мiжнaродним прiоритетом.
Gвропейськa штегращя, яка активно проявляеться в крашах GC, вiдкривaе для Украши цiкaвi перспективи, оск1льки створюе можливiсть скористатися досввдом перевiрених рiшень, трансферу демократичних моделей громадського життя i сучасних технологш. Однак iнтегрaцiйнi прагнення змушують до прийняття коштовних та часто складних пристосувальних програм.
Л1ТЕРАТУРА
1. Gnitecki J. Globalistyka. Globalizacja - wymiar spoleczny / Janusz Gnitecki // Encyklopedia Pedagogiczna XXI wieku / red. naukowy T. Pilch. - Warszawa: Wyd. Akademickie «Zak», 2003. - T. II. - S. 47-53.
2. Melosik Z. Edukacja globalna: nadzieje i kontrowersje / Z. Melosik // Ewolucja tozsamosci pedagogiki / red. naukowa H. Kwiatkowskiej. - Warszawa, 1994. - S. 165-175.
3. Kupisiewicz Cz. Wizja szkoly przyszlosci - zarys modelu / Cz. Kupisiewicz // Realia i perspektywy reform oswiatowych / pod red. A. Bogaja. - Warszawa: IBE, 1997. - S. 109-118.
4. Cuttance P. Monitorowanie jakosci w systemie edukacji i w szkole / Peter Cuttance // Jakosc, planowanie i doskonalenie kwalifikacji zawodowych w zarz^dzaniu oswiat^ / pod red. D. Ekiert-Grabowskiej, D. Elsner. - Radom, 2002. - Antologia IV. - S. 21-54.
5. Edukacja w Europie: rózne systemy ksztalcenia i szkolenia - wspólne cele do roku 2010. - Warszawa : Komisja Europejska, 2003. - 39 s.
6. Василюк А. Освггня полггика Gвропейського Союзу // Шлях освгги. - 2007. - № 3. - С. 13-17.
УДК:373.31:811.1
Л. G. ГУСАК
СТРУКТУРА I КРИТЕРИ ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ДО АСОЦ1АТИВНОГО НАВЧАННЯ 1НОЗЕМНИХ МОВ УЧН1В ПOЧАТКOBOÏ
ШКОЛИ
Проaнaлiзовaно змiстову суть понять «готовтсть», «готовтсть до професiйноï дiяльностi», «готовностi фaхiвцiв до професiйноï педaгогiчноï дiяльностi», «готовтсть майбуттх учителiв до впровадження aсоцiaтивного навчання тоземних мов молодших школярiв». На основi авторського тлумачення готовностi майбуттх учителiв до впровадження aсоцiaтивного навчання тоземних мов молодших школярiв визначено компоненти, показники, критерп та рiвнi готовностi студента до вкaзaноï дiяльностi.
Ключовi слова: майбуттй учитель iноземноï мови почaтковоï школи, готовтсть, готовтсть фaхiвцiв до професiйноï педaгогiчноï дiяльностi, готовтсть фaхiвцiв до впровадження асощативного навчання iноземноï мови.
Л. Е. ГУСАК
СТРУКТУРА И КРИТЕРИИ ГОТОВНОСТИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ К АССОЦИАТИВНОМУ ОБУЧЕНИЮ ИНОСТРАННЫМ ЯЗЫКАМ УЧЕНИКОВ
НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ
Проанализировано смысловую сущность понятий: «готовность», «готовность специалистов к профессиональной педагогической деятельности», «готовность будущих учителей к реализации ассоциативного обучения иностранных языков младших школьников». На основе авторского определения готовности будущих учителей к ассоциативному обучению иностранных языков младших
школьников определяются компоненты, показатели, критерии и уровни готовности студента к указанной деятельности.
Ключевые слова: будущий учитель иностранного языка, готовность, готовность специалистов к профессиональной педагогической деятельности, готовность специалистов к реализации ассоциативного обучения иностранному языку.
L. Y. HUSAK
THE STRUTURE AND CRITERIA OF THE TEACHERS" READINESS FOR THE ASSOCIATIVE TEACHING OF YOUNGER PUPILS
In the article the author analyses the essence of readiness, the readiness for professional activity, readiness for professional pedagogical activity and readiness for associative teaching of younger pupils. On the basis of determination of the notion «readiness for associative teaching of younger pupils» the components, criteria and levels of readiness are determined.
Keywords: future teacher of English, readiness for professional activity, readiness for pedagogical activity, readiness for associative teaching of younger pupils.
1ншомовна тдготовка особистосп в сучасний перюд глобалiзацi! суспшьних процеав, як супроводжуються розширенням комушкацшного середовища, зближенням нацш, держав, штегращею Укра!ни з европейським та свиовим освггшм простором, набувае особливого значення. З огляду на зазначене, в Державному стандарт! початково! загально! освии (затвердженому постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни ввд 20 квiтня 2011 р. № 462) ч^ко зроблений акцент про доцшьшсть запровадження шоземно! мови з першого класу початково! школи з 2012/13 навчального року.
Тому в суспшьстш iснуе велика потреба у фахшцях з яюсно високим р1внем iншомовно! пiдготовки. Проте варто зазначити, що, на жаль, проблема тдготовки вчител1в, готових до навчання дiтей iноземнiй мовi з першого класу, залишаеться до юнця невирiшеною. Одним iз шлях1в виршення ще! проблеми ми вбачаемо у тдготовщ фанвщв як1сно нового ршня - учител1в початково! школи з впровадження асоцiативного навчання iноземних мов молодших школярiв.
Пiдготовка студентiв - майбутшх учителiв до асоцiативного навчання шоземних мов молодших школярiв передбачае насамперед формування вiдповiдно! готовностi. Вона е узагальненим результатом процесу тдготовки у визначеному аспекп i повинна виявлятись у: позитивному ставленнi до свое! педагопчно! дiяльностi; адекватних вимогах до дiяльностi та професп; певних рисах характеру, здiбностях, темпераментi, мотиваци; наявностi необхiдного обсягу знань, умшь, навичок; стiйких професiйно важливих особливостях сприймання, уваги, мислення, емоцiйних i вольових процесiв.
Проблема готовностi до професшно! дiяльностi широко представлена у психолого-педагогiчнiй лiтературi. Публiкацi! Т. Алексеева, А. Зоамовського, Л. Гапоненка, Т. Гладюк, В. Григор'ево!, П. Гусака, А. Липенко, К. Макогона, О. Мороза, Л. Тюпп, дисертаци В. Борисова, М. Виевсько!, М. Гей, Л. Губарево!, Б. Жебровського, О. Iвлiево!, А. Капсько!, Г. Ют, Л. Кондрашово!, С. Коршенко, О. Листопад, К. Мукашево!, I. Парасюк, Д. Пащенка, Н. Сеньовсько!, В. Шахова, В. Чайки, О. Ярошенко й шших науковщв розкривають рiзнi аспекти готовностi вчителя до професшно! дiяльностi та шляхи формування ще! готовностi у майбутнiх педагопв.
Однак проблема готовностi майбутнiх учителiв початкових класiв до асоцiативного навчання шоземних мов молодших школярiв дои не була предметом Грунтовного наукового до^дження.
З огляду на вищезазначене, мета CTaTTi полягае в обгрунтуванш сут1 поняття «готовнiсть» та похiдних вiд нього тлумачень, у формулюванш власного визначення готовностi майбутнiх учителiв до асоцiативного навчання iноземних мов учшв початково! школи та у визначенш !! структури i критерпв.
З аналiзу психолого-педагогiчно! лiтератури можемо констатувати, що поняття «готовнiсть», незважаючи на його широку вживанiсть, не мае однозначного трактування. Так, вона трактуеться як: особливий психологiчний стан, що виникае на етат тдготовки людини до включения в дiяльнiсть (А. Лшенко [8]), актуалiзацiю та пристосування можливостей для
устшних дiй у певних умовах (Н. Самикша [5]); яшсне психологiчне новоутворення у структурi особистосп майбутнього спецiалiста на певному рiвнi його розвитку, що виявляеться як вибiркова активнiсть на стадiях тдготовки, включения i виконання професшно! дiяльностi (М. Дяченко та Л. Кандибович [2]).
Ми дотримуемося думки С. Литвиненка, котрий вважае, що готовтсть е метою i ктцевим результатом тдготовки. Таким чином, можна припустити, що тдготовка майбутнього фахiвця е своервдним «сухим залишком» у виглядi готовностi.
Наступна дефiнiцiя, яка потребуе аналiзу в руслi пiдготовки майбутнього вчителя до асощативного навчання шоземних мов учнiв початково! школи, - це «готовтсть до дiяльностi», що виявляе рiзноманiття пiдходiв i трактувань.
Мае рацiю Л. Галiцина [7, с. 59-83], яка зазначае, що готовтсть особистост до певно! дiяльностi - iстотна передумова И цшеспрямованосп, регулювання, стiйкостi та ефективностi. Вона е цшсним утворенням в структурi особистостi, включаючи И переконання, погляди, ставлення, почуття, вольовi та емоцшш якостi, знання, навички, вмiния, установки i допомагае людинi успiшно виконувати сво! обов'язки, правильно використовувати знання, досвiд, особист якостi, зберiгати самоконтроль та перебудовувати свою дiяльнiсть при появi несподiваних перепон.
1снування в науковому обiгу рiзних пiдходiв до розумшня дефiнiцiй «готовнiсть», «готовнiсть до дiяльностi» викликае багатоманiтнiсть тлумачень й шших, похiдних вiд не!, понять, зокрема, готовносп фахiвцiв до професшно! педагопчно! даяльност!
Деяк1 автори сходяться у тому, що готовнiсть до професшно! дiяльностi е цiлiсним утворенням, що мае динамiчну структуру. Але одш з них розглядають цей феномен на особиспсному фонi i трактують його як як1сть особистосп, певну особистiсну рису або набiр таких рис (Н. Левiтов, М. Левченко), iншi - на функцюнальному фонi, розумiючи готовнiсть насамперед як певний психiчний стан людини (О. Асмолов, О. Ковальов, Я. Коломшський, Б. Ломов, А. Махнач, Д. Узнадзе).
Готовтсть фахiвцiв до професiйноi педагопчно! д1яльносп розглядаеться в науково-педагопчнш лiтературi як: поняття, що включае комплекс вимог до фахiвця, на якого необхвдно спиратися при його навчанш i вихованнi (В. Сластьонш i Л. Подамова [6, с. 33]); сукупшсть сформованих у майбутнього вчителя на необхвдному рiвнi мотивiв, професiйних знань, умiнь i навичок, а також певний досвiд застосування !х на практицi (М. Овчиншкова [4]); складне iнтегративне утворення, що включае мотивацшний, емоцiйно-вольовий, пiзнавальний компоненти (I. Дичшвська [1]).
У до^дженнях готовностi до професiйноi дiяльностi найбшьш поширеним е пiдхiд, згiдно з яким цей феномен трактуеться одночасно i як iнтегральна як1сть особистосп, i як певний психiчний стан (С. Васильченко, М. Дьяченко, Л. Кандибович, С. Максименко, В. Моляко, О. Мороз, В. Сластьонш, О. Чершчкша та ш). З урахуванням з цього, у структурi готовносп до професшно! дiяльностi як штегрального особист1сного утворення науковцi виокремлюють дш взаемопов'язанi пiдструктури: психологiчну готовнiсть i пiдготовленiсть.
У контекстi дослiджения проблеми пiдготовки фахiвцiв у вищiй школi готовнiсть до професiйно-педагогiчно! дiяльностi розглядаеться як складне сощально-педагопчне явище, едшсть особист1сних iндивiдуально-психологiчних якостей i системи професшно-педагопчних знань, умiнь, навичок (I. Зязюн, Н. Кузьмша, А. Маркова, Л. Морська, В. Семиченко, М. Сметанський, Г. Тарасенко, В. Чайка та ш.).
Стосовно компонент1в готовносп студентiв до професiйноi педагогiчно! даяльносп, то !х науковцi визначають таш: мотивацiйний, змiстовий, дiяльнiсно-технологiчний, технологiчний, креативний, рефлексивний, пiзнавальний, когнiтивний, операцiйний.
Отож, можна виокремити певш суттевi ознаки цього поняття: це складне, багатошарове, цiлiсне та iнтегральне утворення, що функцюнуе як iнтегрована властивiсть, система компонент1в, характеристик, якостей, особистост1 майбутнього спещалюта-професюнала, мiстить так1 основнi компоненти, як мотивацшний, особиспсний, когнiтивний, д1яльшсний.
Враховуючи результати проведеного теоретичного аналiзу поняття, вважаемо, що «готовтсть студента до професiйно-педагогiчно'i дiяльностi» - це важлива штегративна як1сть i стшка особистiсна характеристика майбутнього вчителя, що виявляеться у його
здатност здшснювати ефективну педагопчну д!яльшсть [ е результатом процесу професшно! тдготовки вчител!в у вишь
У контекст нашого дослвдження в структур! готовност! студента до професшно-педагопчно! дальноси повинна бути присутньою I готовтсть майбутнього вчителя шоземно! мови до застосування асощативного навчання у початковш школ!. Тому готовтсть студенпв до застосування асощативного навчання у початковш школ1 ми розглядаемо як подсистему системи готовност! до професшно-педагопчно! дшльносп, яка вщображае структуру ще! системи.
З огляду на зазначене, готовнiсть майбутшх учителiв до впровадження асощативного навчання шоземних мов молодших школярiв - це штегрована професшна яшсть креативно! особистосп фах1вця, що мютить мотиви, знання, вмшня, навички, як1 дозволяють творчо \ продуктивно здшснювати навчання !ноземних мов у початковш школ!.
Необхвдною ! найважлившою передумовою визначення ефективност! п!дготовки майбутшх учител!в шоземно! мови початкових клаав е обгрунтування в!дпов!дних критерпв, показнишв та р!вн!в сформованост! !х готовност! до впровадження асоц!ативного навчання молодших школяр!в. Саме на основ! них ми зможемо забезпечити д!агностично-прогностичний характер тдготовки майбутн!х учител!в до такого навчання.
Нами виокремлено критери та показники, за якими визначаються р!вт сформованост! мотивац!йно-ц!нн!сного, особист!сного, когн!тивного ! процесуального компонент!в готовност! майбутн!х фах!вщв до асоц!ативного навчання шоземно! мови молодших школяр!в як необх!дного теоретичного тдгрунтя для досл!дження ефективност! тдготовки майбутшх фах!вщв до зазначено! д!яльност1 Розкриемо взаемозв'язок компонент!в, критер!!в та показнишв готовност! майбутшх учител!в до асощативного навчання шоземних мов учшв початково! школи.
Мотивацшно-цттсний компонент готовностi майбутн!х фах!вщв до асоц!ативного навчання шоземно! мови молодших школяр!в:
• критери готовностi: мотивацшш тенденц!! у сфер! асощативного навчання шоземно! мови учн!в початкових клаив;
• показники готовностi: глибоке усввдомлення сусп!льно! значущост! власно! професшно! д!яльност!; позитивно ст!йке ставлення до педагойчно!' профес!!; переконан!сть у необхвдносп навчанню д!тей шоземно! мови методом асощативних символ!в в!дпов!дно до вшових та !ндив!дуальних особливостей д!тей ! вимог часу; потреба в опануванш методом асоц!ативних символ!в у навчанш шоземно! мови учн!в початкових клаав; потреба фах!вця досягти бажаного результату; цшшсш ор!ентац!! студент!в; гуман!стична спрямовашсть на роботу з д!тьми; прагнення до профес!йно! самоосв!ти й самовдосконалення.
Особисткний компонент готовностi майбутн!х фах!вщв до асоц!ативного навчання шоземно! мови молодших школяр!в:
• критери готовностi: псих!чш та шдив!дуальн! властивост! фах!вця, що необх!дн! майбутн!м учителям в навчанш шоземно! мови учшв початково! школи засобами асоц!ативних символ!в; рефлексия;
• показники готовностi: псих!чн! властивост! фах!вця; особист!сн! якост! педагога; властивост! характеру; педагопчт зд!бност!; комун!кативн! та оргашзаторсьш ум!ння, нервово-псих!чна витривалють; особист!сна та профес!йна потреба у саморозвитку; впевнен!сть у сво!х силах щодо впровадження асоц!ативного навчання шоземних мов молодших школяр!в; активн!сть та прояв особист!сно! ¿шщативи; усв!домлення себе суб'ектом д!яльност! ¿з впровадження асощативного навчання шоземних мов в початковш школ!; усввдомлення р!вня сво!х можливостей ! ум!нь, необх!дних для впровадження асощативного навчання шоземних мов; умшня адекватно ощнювати сво! сили, резерви оргашзму, щоб рац!онально використовувати ! грамотно ними керувати в процес! асоц!ативного навчання шоземних мов молодших школяр!в; ум!ння самоанал!зу, самооц!нки, саморегуляци д!яльност! щодо впровадження асоц!ативного навчання шоземних мов молодших школяр!в.
Когнтивний (змктовий) компонент готовностi майбутшх фах!вщв до асощативного навчання шоземно! мови молодших школяр!в:
- критери готовностi: професшна об!знашсть в сфер! навчання шоземно! мови учшв початково! школи засобами асощативних символ!в;
- показники готовностi: сукупшсть знань у сферi навчання iноземнiй мовi учнв початкових клас^в засобами асоцiативиих символов, !х повнота, глибина та усвщомлетсть; змiст знань у сферi навчання шоземнш мовi учнв початкових клаав засобами асощативних символов; науковiсть.
Процесуальний (операцшно^яльтсний) компонент готовностi майбуттх фахiвцiв до асощативного навчання шоземно! мови молодших школярiв:
- критерИ готовностi: сформоватсть ключових, базових, спецiальних компетентностей у сферi асоцiативного навчання шоземнш мовi учнiв початкових класiв;
- показники готовностi: ключовi компетентностi (поттичш, сощальш компетенци; компетенцii, стосовно життя людини в полiкультурному суспiльствi; компетенци, стосовно володiния усним i письмовим спшкуванням, декiлькома мовами; компетенцii, що пов'язаш з реалшми сучасного шформащйного сусп1льства, яке вимагае навичок володання новими технологами; компетенци, що реалзують здатнiсть i бажання вчитися все життя як основу безперервно! тдготовки в професшному аспекп, а також у суспiльствi й особистюному плат); базовi компетентностi (педагопчна компетентнiсть; психолопчна компетентнiсть; укра!номовна професiйна комунiкативна компетенттсть; дослщницька компетентнiсть; рефлексивна компетентнiсть; творча компетентнiсть; органiзацiйно-проектувальна компетентнiсть; компетентнiсть профеайно! самоосвiти); спещальш компетентностi (методична компетенттсть; шшомовна (англомовна) комунiкативна компетентиiсть; творча компетенттсть).
Ми вважаемо, що критерп повинт бути нечисленними, зрозумiлими, доступними для розумiния викладачами, iншими учасниками процесу тдготовки i студентами, а також забезпечет спецiальними доступними методиками.
Варто зазначити, що кожний стан готовносп до дii визначаеться сполученням рiзних чинник1в, як1 визначають рiзнi рiвнi, аспекти готовностi. А ревень готовностi випускнишв до здiйснения професшно! дшльносп, вiдповiдно, е одним iз важливих показник1в результативностi п1дготовки до професшно! д1яльност1 у ВНЗ.
Спираючись на визначенi вище критери готовносп, а також в1дгов1дщ !м показники, нами окреслено р1вн1 готовност1 майбуттх учителв до асоцiативного навчання шоземних мов учнв початково! школи: творчий (високий), продуктивний (середнiй) i репродуктивний (низький).
Обсяг статтi не надае нам можливосп широко розкрити вс1 аспекти готовност1 майбутнiх учителiв початково! школи до асощативного навчання шоземних мов учшв. Подальш! досл!дження проблеми формування зазначено! готовност1 орiентованi на вивчення стану та проблем тдготовки майбуттх учителiв до асоцiативного навчання шоземних мов учнв початково! школи, моделювання процесу п1дготовки майбутнiх учителiв до асоцiативного навчання iноземних мов молодших школяров.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дичювська, I. М. Основи педагопчно! шноватики: навч. пос16ник / I. М. Дичювська. - Ивне: Зелент, 2001. - 222 с.
2. Дьяченко, М. Л. Психологические проблемы готовности к деятельности / М. Л. Дьяченко, Л. А. Кандибович. - Минск: Изд-во БГУ, 1976. - 176 с.
3. Литвиненко С. А. Актуалiзацiя вде! В. О. Сухомлинського у шдготовщ майбуттх учителiв початкових клаЫв / С. А. Литвиненко // Початкова школа. - 2003. - № 9. - С. 14-18.
4. Овчинникова М. В. Подготовка будущих учителей начальных классов к вариативной организации учебно-познавательной деятельности учащихся на уроках математики: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / М. В. Овчинникова. - Ялта, 2003. - 255с.
5. Самыкина Н. Ю. Формирование личностной готовности психологов к первичной профилактике наркомании в среде старшеклассников: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н. Ю. Самыкина. -Калуга, 2002. - 258 с.
6. Сластенин В. А. Готовность педагога к инновационной деятельности / В. А. Сластенин, Л. С. Подымова // Педагогическое образование и наука. - 2006. - № 1. - С. 32-37.
7. ТехнологИ використання р1зних метсдав штерактивного навчання. &ри дорослих: штерактивш методи навчання / упоряд. Л. Галщина. - К.: Ред. загальнопед. газети, 2005.
8. Линенко А. Ф. Теория и практика формирования готовности студентов педагогических вузов к профессиональной деятельности : дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01; 13.00.04 / А. Ф. Линенко. - К., 1996. - 403 с.
9. Профессиональная подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. - М.: МГПИ, 1982. - 180 с.
