Maslak O.I. System Innovative Transformation of Small and Medium-sized Business
The analysis of the current state of small and medium-sized business (SMEs) in Ukraine in terms of number of employees, revenue volume, structure across the economy, in the proportion of the annual GDP of profitability is made. Investment climate promotes the viability of the business sector, innovation allows entrepreneurs to enhance competitiveness, to capture greater market share, improve productivity, and get profit. However, the development of a risk threatens weakening status innovator. Monitoring legal state regulation SMEs showed improvements on the terms of investment and innovation. The level of systemic transformations in innovative SMEs with statistical data on the scale, capital structure and their sources are studied. The tendencies of the evolution of investment and innovation in three years are considered. The innovative vector of the national economy is presented in comparison to the developed European countries and the USA. Evaluation of innovative activity is performed concerning the degree of efficiency innovation and industrial structures. The effectiveness of public support mechanisms business is traced according to international ratings. A number of pressing issues such as a formal approach to create institutional support for SMEs, deregulation of the financial resources of the state, and also a public administration trap, are outlined. Some directions for improvement of methods of state regulation of the formation of innovation model of Ukraine's economy and tools for strengthening investment activity of SMEs are developed and offered. Macroeconomic targets for institutional balance regulation of financial resources are supposed to be the reduction of transaction costs using funds. However, due to excessive administration of the receipt and use of financial resources of the state economic efficiency of state policy of horizontal fiscal equalization has decreased significantly. This is directly due to the imbalance of revenues and expenditures of local budgets, which greatly increased the need for transfers. That transaction costs associated with determining the amount of intergovernmental transfers can be reduced by fixing the local budgets additional sources of income. Then entrepreneurs will also be created better conditions for development.
Key words: innovation development, small and medium business, investment climate, national innovation system.
УДК 330.342:303.725.2 Доц. Я.В. Кульчицький, д-р екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
СУЧАСНИЙ КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ П1ДХ1Д ДО ТРАКТУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО "ЗНАНН6ВОГО" СУСПЫЬСТВА
Проан^зовано основш теоретико-методолопчш шдходи втизняних i зарубiж-них учених до трактування екож^чних систем в умовах посилення глоб^зацп у контекст сучасного парадигмального дискурсу. Здшснено спробу з'ясувати, якi витоки i причини зумовили еволюцiю пiдходiв до розумшня змiсту економiчних систем та на яю саме теоретичнi засади спираються дослiдники у сво!х висновках. Критично оцшю-ючи погляди втизняних i зарубiжних учених, обгрунтовано власний концептуальний пiдхiд до трактування економiчних систем в умовах становления шформацшного, "знанневого" суспiльства, а також запропоновано визначення екожмчно! системи як науково! категори сучасно! екож^чно! теори.
Ключовi слова: сучасш економiчнi системи, методоло^, глобалiзацiя, шформа-цiйне суспiльство, суспшьство знань, постiндустрiальна парадигма.
Вступ. Обгрунтування теоретико-методологiчних засад порiвняльного аналiзу сучасних економiчних систем в умовах 1х екологiзацií, глобалiзацií та становления шформацшного сусшльства передбачае вивчення iснуючих як у
зарубiжнiй, так i в украíнськiй економiчнiй думщ пiдходiв до розумiння приро-ди економiчних систем, 1х тлумачення, усвщомлення структурних елементiв. При цьому варто зауважити, що економiчна теорiя та, зокрема, теорiя порiв-няльних економiчних систем мають справу з надзвичайно динамiчним, мiили-вим матерiалом, оскшьки невпинний розвиток людсько1 дiяльностi та ц модифь кацiя, iнтелектуалiзацiя i гуманiзацiя на зламi ХХ-ХХ1 ст. призводять до швид-ких економiчних та iнших змiн i, вiдповiдно, породжують спiвiснування рiзних типiв економiчних систем, якi усi без винятку перебувають у станi постiйноí трансформацц. Така палiтра iснуючих навiть в умовах пе1 само1 епохи еконо-мiчних систем об'ективно спричинила появу значно1 кiлькостi вiдмiнних мiж собою теоретико-методолопчних пiдходiв до трактування економiчноí системи як категорií сучасно!' економiчноí теорií [2, 3].
Метою роботи е спроба об'ективно висвiтлити погляди украшських i за-рубiжних учених до розумiння змiсту економiчних систем в умовах посилення глобалiзацií у контекста сучасного парадигмального дискурсу, а також обгрун-тувати власний концептуальний пiдхiд до трактування економiчних систем в умовах становления шформацшного, "знанневого" суспiльства та запропонува-ти визначення економiчноí системи як науково1 категорц сучасно1 економiчноí теорií. У дослщженш використано такi методи: дiалектичний, кторичний, ло-гiчний, системний, порiвияльного, сценарного аналiзу, мiждисциплiнарний та iн.
Стушнь розроблення проблеми та огляд лтратури. Незважаючи на значну актуальнiсть проблеми дослщження природи i трактування сучасних економiчних систем в умовах епохального переходу людства до шформацшно-го (постiндустрiального за iсторичною суттю) сусшльства, у науковцiв рiзних краш е свое бачення цiеí проблеми [2-6, 9-11]. Тому намагатимемось проаналь зувати основш пiдходи до 11 виртення у вiтчизиянiй та зарубiжнiй наущ, а також обгрунтувати власну наукову концепщю.
Сучасна економiчна теор1я, намагаючись проникнути у природу еконо-мiчних систем, висувае чимало шдходш до íх трактування, яких об'еднуе насам-перед те, що економiчне життя суспiльства, його економiчна д1яльшсть усвi-домлюються власне як "система", навиъ "складна система", з уама логiчними висновками, якi випливають з системноí методологií. Як слушно зазначають у цьому контекстi киíвськi дослвдники П. Леоненко i О. Черепнша, у сучаснiй економiчнiй лiтературi категорда "економiчна система" найчастiше трактують так: 1) сукупшсть вiдносин мiж людьми, що складаються з приводу виробниц-тва, розпод1лу, обмiну i споживання економiчних благ; 2) сукупнiсть людей, об'еднаних спiльними економiчними iнтересами; 3) кторично визначений спо-сiб виробництва; 4) особливим чином упорядкована система зв'язюв мiж вироб-никами та споживачами матерiальних та нематерiальних благ; 5) сукупнкть усiх економiчних процеав, що функцiонують у суспiльствi на основi притаман-них йому вщносин власностi та органiзацiйно-правових норм тощо [3, с. 69].
Як бачимо, згаданi економiсти вказують на рiзноманiтнi, а iнодi й кардинально протилежш теоретичнi пiдходи до тлумачення змкту економiчних систем. Стльним, на думку П. Леоненка та О. Черепнiноí, у трактуваннi економiч-ноí системи е визнання загальноí причини iснувания економiчноí системи - уш-
версального закону ввдносно! обмеженостi (рiдкiсностi) ресурсш, в основi дií якого е дв обставини: постiйне якiсне i юльккне зростання людських потреб та обмеженкть матерiальних благ i послуг, необхвдних для íх задоволення. Стль-ним е також усвiдомлення того, що для вирiшення цих проблем сусшльство мо-же використовувати множиннiсть шституцшних структур i координацiйних ме-ханiзмiв. Проте, переконанi вiтчизнянi дослiдники, змктовне наповнення кате-горií "економiчна система", конкретний набiр 11 елементiв, взаемод1я та взаемо-вiдношення мiж ними е рiзними, що й призводить до рiзних трактувань еконо-мiчноí системи [3, с. 69-70].
На основi аналiзу теоретичних пiдходiв шституцюналктав, П. Леоненко i О. Черепнша доходять висновку, що економiчна система - це не просто сукуп-нкть iнституцiй, визначених певним чином, а вiдповiдно структурована та су-бординована за певними ршнями сукупнкть соцiально-економiчних iнститутiв, що мають рiзну "вагу" i вiдiграють кожен свою роль [3, с. 73].
На наш погляд, трактування економiчних систем з позицш шституцюна-лiзму у контекста постiндустрiалiзму набувае поширення й у зарубiжнiй еконо-мiчнiй теорп. Так, на думку сучасного американського дослiдника С. Роузфш-да, "економiчнi системи - це сукупностi саморегулiвних та регульованих культурою видш дiяльностi, спрямованих на досягнення корисноста, що 1х здайсню-ють шляхом добровшьного обмiну, взаемних чи одностороншх обов'язкiв або доручень за умов обмеженоста ресурсiв" [6, с. 6]. Крш цього, вважае учений, важливу роль у функцiонуваннi економiчних систем ввдграють етичнi норми, полiтика та культура сусшльства. 1деолопя також може впливати на характеристики економiчних систем, але, на переконання згаданого автора, "... зазви-чай вона е другорядним чинником" [6, с. 6].
Наведене трактування економiчноí системи викликае певнi критичнi за-уваження. По-перше, дискусiйним вважаемо зведення змкту економiчноí системи до "видш дiяльностi". По-друге, погоджуючись з автором у тому, що дяль-нкть регулюеться культурою, не зовс1м зрозушло, що маеться на увазi шд само-регульованими видами дiяльностi i чи у принцип1 може кнувати дiяльнiсть, яка прямо чи опосередковано не визначаеться культурою. По-трете, розглянуте трак-тування економiчноí системи не окреслюе просторових меж. По-четверте, впа-дае у вiчi суперечнiсть в аналiзованому пiдходi, коли, з одного боку, слушно стверджуеться, що важливу роль у функцюнуванш економiчних систем вiдiгра-ють етичш норми, полiтика та культура сустльства i водночас, з iншого боку, на-голошуеться, що iдеологiя е другорядним чинником щодо економiчних систем.
Сучасний нiмецький дослiдник укра!'нського походження I. Полулях вважае, що "економiчна система - це науковим методом створена модель, або ввд-дзеркалення економiчноí чи економiко-полiтичноí дшсноста" [5, с. 42]. Розмiр-ковуючи над динамiкою економiчних систем як розкриттям ххньо!' сутi, учений звертае увагу на наявнкть своерiдного парадоксу: " Аналiзуючи розвиток еконо-мiчних систем, констатуемо певний парадокс. Духовш змiни людини призвели до розвитку iндивiдуалiзму, що спонукав активнiсть певних економiчних сил. Одночасно виникае абсолютистична нацiональна держава, яка силою свое!' авторитарно!' позицп в рiзний спосiб впливае на поведiнку iндивiда. Державна
влада створюе економiчнi органiзацií i встановлюе меж^ в яких повинен д1яти шдиввд. Таким чином, виникае керована державою економша з економiчно-по-лiтичними планами та програмами. Прикладна економiчна полиика проявляе, з одного боку, безлiч державних iнiцiатив, а з шшого, створюе комплекс шщъ атив та сприянь, яш започатковують або шдтримують iндивiдуальну економiч-ну дiяльнiсть. В такий споаб виникла дуалiстична система, в якш тiсно взаемо-пов'язаш суспiльне та iндивiдуальне господарство" [5, с. 43-44].
Запропоноване трактування економiчноí системи мае два рiвнi - теоре-тичний i практичний, неначе складаеться з двох частин, де друга частина ввд-значаеться мкткктю i мае чiтку практичну спрямовашсть з ймовiрним подаль-шим аналiзом полiтико-економiчноí дiйсностi. Сдине, чого, на жаль, не уточ-нюе до шнця згаданий автор: чи "економшо-полиична дiйснiсть" i е практич-ним втшенням "створено!' моделi", чи ця дiйснiсть насправд е значно "шир-шою", бiльш розма'тою або "вужчою", але у всякому разi шшою, нiж модель.
Сучасний польський дослщник Т. Ковалiк пропонуе трактування еконо-мiчноí системи, виходячи з власного розумiння 11 складових. Такими складови-ми вiн вважае учасникш господарського життя, взаемозалежносп мiж ними, засади, стимули, вказшки та обмеження. Учасниками господарського життя е гос-подарськi органiзацií чи пiдприемства та 1хш зв'язки, сiмейнi та однооабш гос-подарства. На думку вченого, "економiчна система - це об'еднання, комплекс органiзацiй, сшейних та однооабних господарств, якi здайснюють дiяльнiсть на основi певних засад, стимулiв, вказшок та обмежень у сферах виробництва, роз-подшу, обмiну i споживання благ та послуг" [10, с. 12]. При цьому автор зазна-чае, що середовище, у якому функцiонуе економiка, не е частиною системи. Водночас ознакою системи е полиика визначення правових та оргашзацшних рамок для господарсько! дiяльностi [10, с. 11-12].
На наш погляд, розглянуте визначення змкту економiчноí системи, запропоноване з позицш iнституцiоналiзму, вигiдно вирiзняеться конструктивнк-тю. Проте дискусшним вважаемо твердження, що середовище, у якому функщ-онуе економжа, не е частиною економiчноí системи. 1нший сучасний польський економiст Т. Качмарек, аналiзуючи рiзнi пiдходи до трактування змкту еконо-мiчних систем, зазначае, що "економiчна система певно! краши е частиною щ-лiсноí iнституцiйноí системи краши. Поняття економiчноí системи охоплюе реально iснуючi види господарювання, яш органiзованi на основi визначених кри-терiíв. Водночас господарка е тшьки частиною шло! системи i тому потрiбно простежити зв'язки економiки з iншими системами, зокрема, з полггичною, сус-шльною та культурною системами певно! краши" [9, с. 19].
Згаданий автор чггко подляе iнституцiйний тдхвд i правильно наголошуе на необхiдностi аналiзу взаемозв'язюв власне економiки з шшими системами сусшльства. Проте, на нашу думку, не зовс1м зрозумшо, чому "сусшльна" система стойъ у перелжу мiж "полiтичною" i "культурною". Кр1м цього, зовсiм не зга-дуються у цьому контекст! таю важливi складовi сусшльства, як правова та еко-логiчна системи, роль i вага яких зростае у сучасних умовах посилення глобаль зацц. Ще один сучасний польський досл!дник Б. Вшярський вважае, що еконо-мiчна система е "... набором загальнообов'язкових правових норм i концептуаль-
них засад, що регулюють поступ Bcix учасниюв господарського процесу" [11, с. 28]. Економiчна система визначае: 1) mi блага пот^бно виробляти i у яких кшь-костях; 2) яким чином виробництво продуктов мае координуватися у контекстi задоволення рiзних сустльних потреб; 3) яким чином повинен ввдбуватися подал сукупного сусшльного продукту мiж громадянами сусшльства [11, с. 28].
На наш погляд, учений слушно наголошуе на важливостi шституцшно-правового забезпечення господарського процесу в кра!ш. Проте, на жаль, вш не розвивае цю конструктивну вдею, а стереотипно повторюе трiаду фундамен-тальних економiчних проблем в терпретацц американських економiстiв. "За лаштунками" залишаються важливi проблеми власностi, довюлля, взаемодп економiчноí системи з iншими сусшльними системами i т. iн.
Висновки. Проведений аналiз теоретико-методологiчних пiдходiв су-часних зарубiжних i вiтчизняних учених до визначення категорií "економiчна система" засвщчив складнiсть, суперечливiсть i тривалкть цього процесу й сьогоднi, на зламi тисячолiть [2]. Власне зважаючи на ввдсутнкть одностайнос-ri у тлумаченнi термiна "економiчна система", вважаемо за необхвдне запропо-нувати свiй концептуальний пiдхiд до трактування економiчних систем в умо-вах становления шформацшного, "знанневого" суспiльства, а також запропону-вати визначення економiчноí системи як науково! категорií сучасно! економiч-но! теорií.
На нашу думку, конструктивним на порозi третього тисячолiття е пiдхiд, побудований на необхвдносп врахування панiвних сусшльних щнностей, вщпо-вiдних iнституцiй, екологiчних обставин, зростаючо! ново!' ролi держави у фор-муваннi та функцiонуваннi економiчноí системи у нинiшнiх умовах посилення екологiзацií систем та глобалiзацií. При цьому, на наше переконання, сучасне дослiджения економiчних систем повинно являти собою комплексний аналiз економiчноí системи у широкому сена, виходячи з нерозривно!, органiчноí едностi пашвних щнностей, вщповщних iнституцiй, полiтико-правовоí системи координат, природного довюлля та власне економiчного механiзму. 1ншими словами, сучасна методолопя дослiджения економiчних систем передбачае все-бiчний, глибокий аналiз постiйноí взаемодп на рiзних рiвиях та у рiзних площи-нах економiчноí, сощально!, екологiчноí, полiтичноí, правово!, культурно!, ет-нiчноí та iнших сфер життедаяльносп сусшльства у системнiй едностi, з чиким усвiдомлениям особливо!, все зростаючо! ролi людини-творчо! (homo creator) як головного чинника суспiльно-економiчного прогресу i трансформацi!' економiч-них систем у контекста !х екологiчного вектора та виклитв глобалiзацi!' ХХ1 ст.
Водночас, на наш погляд, у нишшшх умовах посилення еколопзацп та глобалiзацi!' економiчних систем об'ективно зростае роль полиичних рiшень та держави у забезпеченш функцiонувания економiчно!' системи та !! стiйкого роз-витку. Свого часу Ф. Бродель писав, що "теорiя автономно! економжи в умовах розвиненого капiталiзму виявляеться простим шкшьним припущенням" i, вщ-повiдно, дослщжуючи iсторiю економiки, "... не можна безкарно ввддавати перевагу серi!' так званих економiчних фактш" [1, с. 8-9, 485]. З цього приводу Й. Шумпетер наголошував, що "економiчна iсторiя не може бути суто еконо-мiчною" [7, с. 64].
У цьому ж контекст! Д. Норт слушно наголошуе: "Намагаючись зрозумь ти функщонування економжи, натрапляемо на тiснжй зв'язок мiж державним ладом та економiчною системою, а тому мусимо розвивати правильну полинч-ну економда... Сучасна макроекономiчна теория нiколи не розв'яже сво!х проблем, якщо ii користyвачi не визнають, що полггичш рiшення кардинально впли-вають на функщонування економжи. Хоча на даний момент ми почали це виз-навати, потрiбне набагато тiснiше поеднання полiтики з економiкою" [4, с. 143]. Заслуговуе на увагу точка зору Ф. Фукуями, що головна мета глобально!' поль тики не буде зводитися до обмеження державносп, а навпаки до ii розбудови: "Для конкретних сусшльств i для глобально! сшльноти вiдмирання держави не е прелюдаею до утопи, а х1ба до катастрофи" [8, с. 137].
Отже, на наше переконання, в умовах становлення iнформацiйного, "знанневого" сyспiльства можна запропонувати таке трактування сучасних еко-номiчних систем: економiчна система - це складне бiо-соцiо-економiчне утво-рення, яке присутне у вах галузях дiяльностi сyспiльства i, поеднуючи чинники виробництва за безпосередньо! yчастi наявних неформальних i формальних ш-ститyцiй у певних еколопчних та глобальних обставинах, забезпечуе виробниц-тво матерiальних i духовних благ, надання послуг, екологiчнy рiвновагy та стшкий розвиток сyспiльства в умовах ощадливого використання вiдносно об-межених традицiйних ресyрсiв та необмеженостi шформацп i знання. Еконо-мiчна система сприяе задоволенню зростаючих потреб та гармошзацп еконо-мiчних iнтересiв громадян, забезпеченню iхнiх прав i свобод, принципу сощ-ально! справедливостi, змiцненню держави у контекстi посилення глобалiза-цiйних процесiв. Нарештi, що найважливте сьогоднi, сучасна економiчна система повинна бути однозначно спрямована на формування iнформацiйного (постiндyстрiального) сyспiльства та сусшльства, заснованого на знаннях.
Лггература
1. Бродель Ф. Матерiальна цившзащя, економжа i капiталiзм, ХУ-ХУШ ст. : пер. з фр. Г. Фшпчук / Фернан Бродель . - У 3-х т. - К. : Вид-во "Основи", 1998. - Т. 3: Час свпу. - 631 с.
2. Кульчицький Я.В. Сучасш екож^чш системи в умовах еколопзацп та глобалiзащl (те-оретико-методологiчнi засади порiвняння) : монографш / Я.В. Кульчицький. - Львiв : Вид-во "Лiга-Прес", 2011. - 687 с.
3. Леоненко П.М. Сучасш екож^чш системи : навч. посiбн. / П.М. Леоненко, О.1. Череп-шна. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - 429 с. - (Вища освгта ХХ1 столiття).
4. Норт Д. 1нституцп, iнституцiйна змша та функцiонування економши : пер. з англ. I. Дзюб / Дуглас Норт. - К. : Вид-во "Основи", 2000. - 198 с.
5. Полулях I. Економiчна политика в рамках сощального ринкового ладу Нiмеччини / I. По-лулях. - Ктв-Львш-Мюнхен : Вид-во ВМС, 2003. - 160 с.
6. Роузфшд С. Поршнюемо економiчнi системи : пер. з англ. В. Вишенська / Спвен Роуз-фiлд. - К. : Вид-во "К.1.С.", 2005. - 370 с.
7. Шумпетер И. Теория экономического развития: (Исслед. предпринимат. прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры) / Иозеф Шумпетер : пер. с англ. - М. : Изд-во "Прогресс", 1982. - 455 с.
8. Fukuyama F. Budowanie panstwa: Wladza i lad miedzynarodowy w XXI wieku / Francis Fu-kuyama. - Poznan : Dom wyd. Rebis, 2005. - 156 s.
9. Kaczmarek T. lad ekonomiczny w demokratycznym panstwie / Tadeusz Teofil Kaczmarek. -Warszawa : Wyd-wo Difin, 2007. - 200 s.
10. Kowalik T. Wspölczesne systemy ekonomiczne: Powstawanie, ewolucja, kryzys / Tadeusz Kowalik. - Warszawa : Wyd-wo WSPiZ im. L. Kozminskiego, 2000. - 355 s.
11. Polityka gospodarcza / red. B. Winiarski. - Warszawa : Wyd-wo PWN, 2006. - 584 s.
Кульчицкий Я.В. Современный концептуальный подход к трактовке экономических систем в условиях становления информационного общества и экономики знаний
Проанализированы основные теоретико-методологические подходы отечественных и зарубежных ученых к трактовке экономических систем в условиях усиления глобализации в контексте современного парадигмального дискурса. Сделана попытка выяснить, какие истоки и причины обусловили эволюцию подходов к пониманию содержания экономических систем и на какие именно теоретические основы опираются исследователи в своих выводах. Критически оценивая взгляды отечественных и зарубежных ученых, автор обосновывает собственный концептуальный подход к трактовке экономических систем в условиях становления информационного и общества знаний, а также предлагает определение экономической системы как научной категории современной экономической теории.
Ключевые слова: современные экономические системы, методология, глобализация, информационное общество, общество знаний, постиндустриальная парадигма.
Kul'chyts'kyj Ya.V. Modern Conceptual Approach to the Interpretation of Economic Systems in the Conditions of Becoming Informative and of Knowledge Society
Some basic theoretic-methodological approaches of home and foreign scientists to interpretation of the economic systems in the conditions of strengthening of globalization in the context of a modern paradigm discourse are analysed. An attempt is made to find out, what sources and reasons stipulated evolution of approaches to understanding of maintenance of the economic systems and what theoretical bases researchers consider in their conclusions. Critically estimating views of home and foreign scientists, author's own conceptual approach to the interpretation of the economic systems in the conditions of becoming informative knowledge society is substantiated, and also the determination of the economic system as a scientific category of modern economic theory is offered.
Key words: modern economic systems, methodology, globalization, informative society, knowledge society, post-industrial paradigm.
УДК 338.28:336.77 Доц. Т.В. Пулта, д-р екон. наук - ЗапорЬзький НТУ
ВИЗНАЧЕННЯ КОНКУРЕНТНО! ПОЗИЦ11 ПЩПРИеМСТВА НА СВ1ТОВОМУ РИНКУ МЕТАЛУРПЙНО1 ПРОДУКЦН
Розглянуто основш аспекти визначення конкурентно! позицн металургшного шд-приемства ПАТ "Заш^жсталь" на свтовому ринку металопродукцн з використанням моделi п'яти сил конкуренцн М. Портера.
Шд час дослщження ринкового середовища шдприемства визначено, що клк>човi позици на ринку займають проввдш компаш! з часткою ринку бшъше 2 %. Найбшьший тиск ПАТ "Защ^жсталъ" вщчувае вщ постачалънишв електроенергн та природного газу. Значно впливають на тдприемство споживачi продукцн, враховуючи експорто-орiентованiсть пiдприемства. Загроза конкурентоспроможност пiдприемства з боку то-варiв-замiнникiв е мiнiмальною.
З'ясовано, для забезпечення стабiльноi конкурентно! позици ПАТ "Защ^жсталь" необхiдно технiчне переозброення комбiнату, а саме виведення з експлуатацн марте-нiвських печей i впровадження киснево-конвертерного способу виплавки сталi, що роз-ширить зовнiшнiй i внутршнш ринки збуту металопродукцн.
Ключовi слова: конкурентна позиця, пiдприемство металургiйноi промисловостi, модель п'яти сил конкуренцн.
Актуальнiсть проблеми. Посилення ролi конкуренцií на внутртньому та свiтовому ринках, з одного боку, та отримання бiльшоí' свободи у виборi кон-