CC BY
69
УДК 619 : 614. 4
Тертична О.В., к.б.н., Ященко C.B., астрант, agroeco @ ukr.net ©
1нcmumym aгрoекoлoгiï УААН, м. Кшв
СУЧАСН1 ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ВИРОБНИЦТВА nTAXIBH^OÏ
ПРОДУКЦП В УКРАÏНI
Пoкaзaнo, щo вuрoбнuцmвo mвaрuннuцькoï nрoдyкцiïмoжнa рoзглядaтu, як фaктoр пocтiйнoгo aнтрoпoгеннoгo вплuвy нa дoвкiлля. Дocлiдження екoлoгiчнuх pmuюв npu ведент птaхiвнuцтвa зaлuшaeтьcя не вuрiшенoю прoблемoю cьoгoдення, momy щo дo теперiшньoгo чacy в Укрaïнi не irnye чт^ ^н^щи вiднocнo екoлoгiчнoï o^mu мicцевocmi, де cкoнценmрoвaнa ciльcькoгocпoдaрcькa пmuця.
Ключовi слова: пmaхiвнuцmвo,екoлoгiчнa безпет, ymuлiзaцiя вiдхoдiв
Прюритетним напрямом державное' стратеги Украши - e охорона довкшля, яка тшно пов'язана з сyчaсними проблемами екологiчноï безпеки при виробництвi тваринни^^ та птaхiвничоï продукци. Серед гaлyзей тваринництва нaйдинaмiчнiшою його складовою частиною e птaхiвництво. Ця галузь e основним виробником вщносно дешевих та бiологiчно повнощнних харчових продyктiв. За даними Держкомстату в 2007 р. чисельнiсть поголiв'я птицi в Укрaïнi складала понад 167 тис. голiв (порiвняно з 2006 р - 161 тис.).
В умовах вщродження птaхiвничоï гaлyзi в Укрaïнi, яка значно збiльшye виробництво продукцп, не виключaeться можлившть виникнення екологiчних проблем. Прогнозоване ix зaпобiгaння доцiльно вирiшyвaти вже зараз, завдяки екологiчним службам, якi повинш дiяти безпосередньо на виробництвах.
Велика концентращя птaxiв на обмеженiй територи птахофабрики, використання високомеxaнiзовaниx теxнологiй i обладнання для ïx утримання (особливо при утриманш в багатоярусних кликах) призводять до накопичення знaчноï кшькост рiдкого послiдy (вологiстю понад 90%), що зyмовлюe теxнiчнi трyднощi при його збиранш та нaкопиченнi, транспортуванш, yтилiзaцiï та зберiгaннi в довгострокових сховищах.
Вщходи виробництва завдають шкоди оточуючому середовищу та помiтно впливають на зростання екологiчноï напруги, що призводить до забруднення rрyнтiв, водоймищ, пов^ря, за таких обставин виникae ряд зоотеxнiчниx та ветеринарних проблем. Оптимальне навантаження поголiв'я птицi на 1 га сшьськогосподарських yгiдь, при якому yтилiзaцiя послiдy як добрива не порyшye екологiчного благополуччя за вмштом цинку, становить 1172 кyрчaт-бройлерiв
[1 ]. На кожний кшограм виробленого м'яса припaдae в середньому 3кг гною, який необxiдно yтилiзyвaти.
Накопичення значних обсягiв рiдкого по^ду створюe знaчнi трyднощi при його використанш: необxiдний тривалий термiн для природного процесу
© Тертична О.В., Ященко С.В., 2008
197
перетворення послщу в оргашчне добриво. Використання послщу не повинно порушувати юнуючий кругооб^ хiмiчних елементiв. Потрапляння в атмосферу продукпв розчеплення органiчних вiдходiв е одним i3 негативних наслiдкiв ведення птахiвництва. Ця проблема е гострою, де юнуе обеззараження iнкубацiйних вiдходiв та залишюв цехiв переробки пташино! продукци.
Гнiй, гнойовi стiчнi води - це основнi органiчнi вiдходи птахiвництва. Порушення правил !хнього зберiгання, утилiзащ! та використання призводить до забруднення пов^ря продуктами !х розкладу, поширення iнфекцiйних захворювань, забруднення грунту й води токсичними речовинами. Ниш основними методами, що застосовуються при дослщженш стiчних вод е: фiзико-хiмiчний, бактерюлопчний, бiотестування. Бактерiологiчний метод дозволяе визначити загальну кiлькiсть бактерiй, що е показником забрудненост води органiчними речовинами; виявити стутнь забрудненостi води бактерiями групи кишкових паличок (БГКП) та особливо фекальними кишковими паличками (ФКП); виявити патогеннi мiкроорганiзми (ГОСТ 2874-82). Бютестування проводиться з використанням тест-обектсв: iнфузорiй, п'явок, рачкiв дафнiй та ш. Для визначення загально! токсичност води оцiнюють тест-органiзмом на прикладi шфузорпи (Tetrahymena pyriformis, Euplotes balteatys). Дослщжувану воду вважають токсичною в випадку зниження рухливо! активности життездатностi, або приросту кiлькостi шфузорш в порiвняннi з контролем [ 2 ]. А також застосуванням тест-органiзмiв п'явок (Hirudo medscsnalis, Hirudo lineate) рачюв дафнш (Daphnia magna, Daphnia longispina). Про наявшсть токсичностi судять по зменшенню кiлькостi звичайних статистичних поз пщдослщних пявок, рачкiв дафнiй [ 4,6 ]. Фiзико - хiмiчнi методи використовуються для визначення рН води, прозорост (мг/л), присмаку у балах, запаху у балах, вмктом штриив (мг/л), нiтратiв (мг/л), сульфатiв (мг/л), азоту, амiаку (мг/л), окиснюванностi (мг/дм3), загально! жорсткостi (мг. екв/л).
Бактерюлопчне дослiдження проб повiтря доцiльно виконувати для визначення загально! кiлькостi бактерш, у тому числi санiтарно-показово! мжрофлори у пташниках. Дослiдження проводять за методом Матусевича - на чашки Петрi з МПА та агаром Ендо не менш, нiж у трьох мюцях, розташованих за дiагоналлю пташника - при утриманнi на пiдлозi - на рiвнi голови птищ, а при клiтковому - на рiвнi середнього ярусу бактерп. Проби вiдбирають у ранковий час при спокшному станi птицi. Перюд осiдання мiкроорганiзмiв на живильнi середовища становить 10 хвилин. Вiдiбранi проби шкубують 24 години при температурi 37°С. Колонi!, що виросли пщраховують напiвавтоматичним лiчильником. Розрахунки проводять за визначенням забрудненост в 1м3 пов^ря.
На територi! тваринницьких об'ектiв грунт е першою ланкою, в яку потрапляють органiчнi вiдходи. 1снують саштарно-мжробюлопчш методи для визначення в грунт загально! кiлькостi бактерiй, загального мжробного числа, колi-титру, чисельностi спорових форм. Вiдбiр зразкiв грунту та !х мiкробiологiчний аналiз проводять за загальноприйнятими методиками
198
грунтово! мшробюлогп [ 7,8]. Глибше розкрити мехашзм взаемозв'язку оргашзму птицi i об'eктiв навколишнього середовища дае розрахунок коефiцieнт бютрансформаци i бюконверси хiмiчних сполук i окремих елементiв,. Так, для курчат-бройлерiв коефiцiент бютрансформаци (процент вмiсту металу в органiзмi вiд його сумарно! кiлькостi у кормах i вод^ порiвняно невисокий i становив: мвд - 1,05%, цинку - 7,80, марганцю - 0,25, кадмiю - 8,95, свинцю -10,72%. Вивчено також стан переходу важких металiв в окремi частини органiзму птищ (тушка, група внутрiшнiх органiв, група iнших органiв) [ 9 ].
Отже, ведення птахiвництва в Укра1ш е необхiдним для забезпечення населення високояюсними дiетичними продуктами харчування (м'ясо птицi та яйця). Достатньо швидке повернення коштiв, що вкладаються в це виробництво, стае привабливим для фшансових та бiзнесових структур. 1нтенсифжащя птаивництва i перехщ його на промислову основу спонукають до з'ясування ролi великих птахокомбiнатiв як складних потужних бiотехнологiчних систем у функцюнуванш агробiоценозiв. В той же час необхщно врахувати i негативнi наслщки ведення цiе! галузi АПК.
Виробництво тваринницько! продукци може розглядатися, як чинник постшного людського впливу на стан навколишнього середовища. Дослщження еколопчних ризикiв у вiдносинах довкiлля i птахiвництва зберiгае цю проблему сьогодш, оскiльки в Украм немае концепци щодо оцiнки i вимог до еколопчно! безпеки розмiщення дiючих птахiвничих господарств. Таке становище потребуе значних коштiв для розв'язання цих важливих екологiчних проблем. Для охорони навколишнього середовища . та атмосферного пов^ря сшьськогосподарсью пiдприемства, що виробляють тваринницьку продукцiю, повиннi швидко i яюсно видаляти органiчнi вiдходи у спещально вiдведенi мiсця, проводити дезодорацiю (мехашчну, фiзичну або хiмiчну), розширяти площi зелених насаджень, застосовувати очиснi споруди [ 5 ].
Таким чином, виршення еколопчних проблем у твариннищв сприятиме розвитку екологобезпечних технологiй виробництва, забезпечить отримання високояюсно! тваринницько! продукци, покращить стан довкiлля у мюцях функцiонування промислових тваринницьких господарств.
Лггература
1. Ванштейн Г. С. Ветеринарно-санитарные мероприятия в передових птицеводческих хозяйствах зарубежных стран //Обзор л^ератури, - Вып.21(126) Москва,1968.-62 с.
2. Зайцева О.В., Ковалев В.В., Шувалова Н.Е. Современное биотестирование вод, требования к тест-организмам и тест-функциям с позиций сравнительной физиологии и физиологии адаптационных процессов // Журн. эволюц. биохимии и физиологии.- 1994.- Т. 30.- № 4.- с.27-30.
3. Крайнюкова А.Н. Методическое руководство по биотестированию воды. -М.: Госкомитет СССР по охране природы, 1991.- 35 с.
4. Лесников Л.А. Основные задачи, возможности и ограничения биотестирования // Теоретические вопросы биотестирования.- Волгоград -ЦНТИ, 1983 - ....
199
5. Маменко О.М. Еколопчш аспекти виробництва продукив тваринництва // Вкник аграрно! науки журн.- 2007- № 4.- с.30-35.
6. Методические указания по биотестированию сточных и природных вод с использованием медицинской пиявки.- М.:Министерство Госкомприроды СССР,1986.- 28 с.
7. Методические указания по санитарно-микробиологическому исследованию почвы.- М.- 1981.- 13 с.
8. Методы почвенной микробиологии и биохимии / Под ред. Д. Г. Звягинцева. -М.: Изд-во МГУ, 1991.- 302 с.
9. Розпутнш О.1., Курюна С.В. Використання системного пщходу при вивченш м^раци важких мет^в в умовах промислово! технологи виробництва яловичини,свинини i м'яса птицi // Науково-техшчний бюлетень 1нституту тваринництва УААН. - Вип.80. - Харкiв, 2001. - С.101-104.
Summary
It is rotined that the production of stock-raising goods can be examined, as a factor of permanent human influence on ecology of environment. Research of ecological risks in the relations of environment and poultry farming keeps this problem today, as in Ukraine there is not conception in relation to an estimation and requirements to ecological safety of placing of poultry farms which operate.
Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2008
200
