CC BY
21
УДК 504:75 636.5
Герман В.В., доктор ветеринарних наук, професор, член кореспондент УААН, Тертична О.В., кандидат бюлопчних наук, Ященко СВ., астрант Мшералов О.1., науковий ствроб^ник© 1нститут агроекологп УААН, м. Киге, Украгна
ЕКОЛОГ1ЧНИЙ МОН1ТОРИНГ ДОВК1ЛЛЯ ПРИ ВИРОБНИЦТВ1 ПТАХ1ВНИЧО1 ПРОДУКЦП
У статт1 еикладеш матер1али про еколог1чний монторинг територп у центральтй частит Украгни I можлиеого еплиеу на доекглля птах1еничого тдприемстеа, яке шеидко нарощуе сеог еиробнич1 потужност1. Для оцтки екологгчного стану доекглля, яке межуе з бройлерним еиробництеом, еикористан сучасш методи контролю атмосферного поетря, ст1чних еод, грунт1е та бюти е сантарнт та захистй зон тдприемстеа. Анал1з отриманих матер1ал1е засегдчие, що функцюнуеання екологгчног служби е господарсте1 сприяе еиконанню саштарних роб1т, контролю за екологгчною безпекою. Але диспропорщя в розеитку осноеного еиробництеом I допомгжних сантарних служб стають на перешкод1 ефектиеност1 роб1т для забезпечення еиконання еколог1чних еимог. Ключо^^ слова: еколог1я, монторинг, птах1еництео, безпека, сантарний стан, егдпоегдтсть, ефектиетсть, еимоги.
Вступ. Спостереження фахiвцiв на рiзних континентах нашо! планети свщчать про антропогенне навантаження на довкшля, яке сягае небезпечного рiвня. Немае шяких сумнiвiв, що штенсивна дiяльнiсть людства проявляеться в забрудненш атмосфери, грунив, пщземних вод, деградаци лiсiв, зменшення бюлопчного рiзноманiття. [1]. За висновком Мiжнародних експерив, як вивчають змши ^мату, сшьське господарство е одним з основних джерел надходження в атмосферу газiв, що утворюють тепловий ефект. Об'екти с/г виробництва спричиняють негативний вплив на вс основнi компоненти навколишнього середовища: грунт, поверхневi води й атмосферне пов^я. На тепершнш час в Укра1ш найвищий в Сврот рiвень розораностi земель, споживання водних ресурсiв, вирубування лiсiв. Близько 15 вщсотюв територп кра1ни, з населенням понад 10 млн., перебувае у критичному еколопчному сташ: грунти, воднi об'екти забрудненi сполуками важких металiв, азоту, сульфатами i фенолами, пестицидами [3]. Рiзнi хiмiчнi елементи, яю е у складi кормiв та води, трансформуються в органи i тканини органiзму тварин i птицi та переходять у склад по^ду [5]. Одним iз основних джерел надходження метану залишаеться розкладання гною. За один рш, не в найбiльшому регiонi Украши - Волинськiй областi, накопичуеться бия 900 тис. тонн гною тварин, 20 тис. тонн пташиного послщу. На великих
© Герман В.В., Тертична О.В., Ященко СВ., Мшералов О.1. 2008
49
бройлерних тдприемствах Украши щоденний прирют пташиного послiду сягае 100 i бiльше тонн. Вiдповiдно до сучасних прогнозiв в Укршш сумарнi обсяги викидiв СО2 за рахунок с/г у 2010 р. можуть скласти 36085 Гг, у 2015 р - 37908 Гг, порiвняно з 35611 у 1990 р., викцщв СН за рахунок тваринництва 2077 Гг -2010 р.; 2154-2015 р. порiвняно з 1698 Гг у 1995 р. [6].
Як зазначено в Державнш Цшьовш Програмi розвитку села до 2015 р. в Укршш накопичено понад 35 млрд. тон вiдходiв, з яких значна частка е наслщком дiяльностi с/г виробництва. Об'екти сiльськогосподарського виробництва, зокрема тдприемства з виробництва продукци тваринництва, спричиняють негативний вплив на вс основнi компоненти навколишнього середовища: грунт, пiдrрунтовi та поверхневi води, грунтову бiоту, атмосферне повiтря Тому, ощнюючи теперiшню екологiчну ситуацiю в Укршш, доцiльно вважати важливим сощально значущим завданням вирiшення комплексу саштарних проблем, що iснують в с/г i особливо при виробництвi тваринницько! продукцп . Визначення екологiчних ризиюв, пов'язаних з умовами утримання тварин, з утилiзацiею вiдходiв тваринництва е одним iз прiоритетних завдань аграрно! науки [2].
Матер1али i методи Екологiчний монiторинг виконувався у птахiвничому пiдприемствi розташованому у центральнiй частиш Украши, i спецiалiзованому на отриманш м'яса бройлерiв. Виробнича дiяльнiсть тдприемства базуеться на технолопчних пiдроздiлах, яю забезпечують конвеерне отримання iнкубацiйних яець, курчат - бройлерiв, !х вирощування та забiй в цеху потужшстю 6 тис. голiв на годину. На пiдприемствi функцiонуе ветеринарна та еколопчна служба, лаборатори, котельня, автотранспортне пщприемство, очиснi споруди потужнiстю 2100 м3 на добу. Послiд, який накопичуеться в пташниках, вивозиться на територ^, визначену санiтарними службами.
Для ощнки екологiчного стану довкiлля, яке межуе з бройлерним виробництвом, було проведено вщповщний мошторинг з використанням сучасних методiв дослiджень, розроблених для контролю атмосферного пов^ря, стiчних вод, грунив та бiоти в саштарнш та захиснiй зонi.
Дослiдження атмосферного пов^ря вели за допомогою приладiв: пробовiдбiрника «Тайфун-МС», психрометра МВ-4М, анемометра крильчастого АСО-3, газоаналiзатора вуглеводнiв 623 ПИ05, та «Аквшон». Проби пов^ря вiдбирали згiдно з дiючою НТД - РД 52.04.186-189. З метою бюшдикацп повiтря в санiтарнiй зош та за ll' межами розмщували ентомологiчнi пастки з живильним середовищем для вивчення негативного впливу антропогенних чинникiв довкiлля на вщтворення популяци плодово! мушки (Drosophila melanogaster Mg.) [5].
Опчну воду дослiджували хiмiчними методами КНД 211.1.4.020-95, КНД 211.1.4.026-95, КНД 211.1.4.037-95, КНД 04-05-2002, МВВ 081/12-0004-01,МВВ 081/12-0005-01, МВВ 081/12-0007-01. Стан водно! екосистеми та ll параметри контролювали за ГОСТ 18963-73, методами бюшдикаци [9] та мжроскопи
50
нативних проб та зразюв, тдготовлених флотацшним методом вщповщно до методик, яю застосовують у паразитологи.
М^робшлопчний аналiз води та грунту проведено за загальноприйнятими мiкробiологiчними методами [8]. Чисельшсть мiкроорганiзмiв визначали висiвом граничних розведень на елективнi та спещальш поживнi середовища (МПА, агар Ендо, МЛА з глюкозою , середовище Чапек та iн.) [8,9]. Вщходи виробництва до i пiсля ферментаци оцiнювали за ГОСТ 26713-85, ГОСТ 26715-85, ГОСТ 26716-85, ГОСТ 26717-85, ГОСТ 27980-88.
Результати дослщжень Еколопчний мошторинг виконувався в перiод коливання атмосферного тиску вiд 748 до 756 мм рт. ст. Температура пов^ря була в межах + 8 -КЗ2 °С , волопсть 74-81 % i швидкостi в^ру пiвденного та захiдного напрямкiв 3-14 м/сек, в межах територи господарства.
Обстеженням встановлено, що санiтарно-захиснi зош, в господарствi витриманi вiдповiдно вимог "Державних санiтарних правил планування та забудови населених пунктв " - наказ Мнздраву Украши вiд 19.07.96 р., за № 173 i становлять 300 м.
Таблиця 1.
Стан пов1тря у саштарнш зон виробничих це\1в_
Об'екти дослвджень Вм1ст шк1дливих речовин, мг/м
CO Пил NO2 CnH2n+2 SO2 NH3 H2S
Середне значения по 8 об'ектах на ввдсташ 250-300 м 2,14 0,256 0,0298 1,58 0,14 0,056 0,0002
Середне значення по 5 об'ектах на ввдсташ 500 м 1,27 0,27 0,013 1,15 0,12 вадс. вадс.
ГДК 5,0 0,5 0,085 5,0 0,5 0,2 0,008
Контроль повiтря у межах саштарно' зони (300 м та 500 м) засвщчив про його задовшьний стан (таб. 1). Вмшт шкiдливих речовин у прилеглш до виробництва зони не перевищував ГДК. Але, при бюшдикаци у caнiтapнiй зoнi ентoмoлoгiчний тест з використанням плодово' мушки був негативним. Вона була не спроможною утворювати свою пoпуляцiю в межах пщконтрольно' територп. Життeздaтнiшoю до шкщливих чинникiв зoвнiшньoгo середовища виявилася бабка Odometer Zygoptera - яка може бути збудником простогошмозу птaхiв. Бабка споживала поживне середовище приманки, конкуруючи з дpoзoфiлoю. За даними, наведеними в табл. 2, ми констатували, що стан спчно' води, за бшьш^тю показнимв, був не вщповщним ГДК. При викoнaннi пpoтoзooлoгiчних дослщжень спчно' води було встановлено, що серед найпроспших opгaнiзмiв у вoдi iнтенcивнo розмножуються види якi можуть бути збудниками хвороб i нести бюлопчну загрозу (Clostridium, Spirillum, збудниками хвороб i нести
51
бюлопчну загрозу (Clostridium, Spirillum, Vibrio амеби, трихомонади та iншi джгутиков^ Micrococcus, бацили, ентеробактер та ш.)
Саштарно - мiкробiологiчна оцiнка спчно! води за лактозо-позитивною кишковою паличкою (Е.соii) та iншими мiкроорганiзмами також засвщчила, що спчш скиди за яюстю очищення не задовольняють еколопчш вимоги [4,7], (табл. 3).
Таблиця 2.
Стан слчно! води_
Показники якосп води Розм1рнють гдк 500 м тсля скиду вод
Запах 1нтенсившсть у балах 2 3*
Кольоровють град. 1 21,2**
Мутнють, осад 1 1,29*
Зважеш речовини мг/дм 15 18,1*
Прозорють см 2 28,2***
рН 8,8
Окиснють мг О2/дм3 15 19,04*
ХСК мг О2/дм3 80 78,4
бск5 мг О2/дм3 15 20,1*
Загальна жорстшсть мг-екв/дм3 1 5,2*
Залзо мг/дм3 0.23 0,36*
Хлориди мг/дм3 49.8 98,56**
Сульфати мг/дм3 49.2 60,86**
Азот ашачний мг/дм3 - 4,71
Азот амоншний мг/дм3 1,6 113***
Азот нпритний мг/дм3 1.38 1,2
Азот нггратний мг/дм3 2.45 10,08***
Фосфати водорозчинш мг/дм3 0,08 10,8
Нафтопродукти мг/дм 0,15 0,01
Подальша санiтарно-мiкробiологiчна оцiнка об'eктiв еколопчно! експертизи показуе, що послiд курячий, який накопичуеться в санiтарнiй зош пiдприeмства i не пiдлягае сучаснш переробцi, при коливаннi погодних умов (вологост та температури) може перетворюватися на дуже небезпечний бiологiчний матерiал i навпаки - сухий послщ, при подальшiй його доробки, може бути корисним i безпечним добривом для сшьського господарства.
52
Таблиця 3.
Саштарно-мжробшлоНчна оцшка (кшьккть колонш в г) об'екпв _еколоНчно! експертизи._
Об'екти дослвджень Лактоза позитива Е.соИ Загальна мкрофлора* 1ндекс забруднення
Спчна вода 1,36.106 Небезпечно ** 107 2
Послвд курячий, в тирс1 сосни вологий 4.107 Дуже небезпечно **5^107 3
Послвд курячий в тира сосни сухий 1.10J ** 2,24^107 1
Грунт в сан. зош на глибиш 20 см 2.10ь Небезпечно ** 5^107 3
Грунт за межами сан. зош на глибиш 20 см * (3,6-4)^107 0
Умовш позначення:
Склад мжрофлори -* сапрофтна, спорова, факультативно-репродуктивна (грунтовий синтрофгзм без лактозо - позитивних Е.сог);
** (**>)анаероби, гриби, коки р1зт, псевдомонади, стрили, ентеробактер, споров1 та т..
Висновки:
1. Саштарно-ппешчний контроль атмосферного пов^ря, сичних вод, грунпв та бюти е сучасною умовою при виробнищта птахiвничоl продукци.
2. Екологiчна служба в господарствi сприяе якiсному виконанню санiтарних робiт та постiйному контролю за бюлопчною безпекою.
3. Диспропорщя в розвитку основного виробництвом i його допомiжних санiтарних служб не забезпечуе виконання екологiчних вимог.
Л^ература
1. Екологiчна безпека та охорона навколишнього середовища за ред. Бондаря О.1., РудькаГ.1.- К.:ЕКМО.- X.: Укртехнолопя, 2004.- 423 с
2. Зубець М.В., Ситник В.П., Безуглий М.Д., Головко A.M. та ш. Прюритетш завдання аграрно! науки Укра!ни / - К.: 2008 - 18 с
3. Зубець М.В. Еколопя: критична межа виживання/ Газета "Голос Укра1ни".-06.10.2008.
4. Опекунов А.Ю. Экологическое нормирование и оценка воздействия на окружающую среду /. СПб.: Изд-во С- Петерб. ун-та, 2006. - 261с.
5. Руденко С.С, Загальна еколопя. Практичний курс 4.i / Руденко С.С,Костишин С.С, Морозова Т.В. - Чершвщ: Рута, 2003. - 320 с.
6. Основы экогеологии, биоиндикации и биотестирования воднихекосистем: Под.ред. В.В. Куриленко: СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та,2004.- 448 с.
7. Микробиологические и вирусологические методы исследований в
53
ветеринарной медицине/ Под.ред. А.Н. Головко: „Поли Арт."-Харьков, 2007- с.
8. М. Frobisher.,Sc.D „Fundamentals of microbiology"/ Seventh edition W.B. Saunders company Philadelphia London 1962.
Summary
German V., Tertichna O., Yaschenko S., Mineralov O.
In the articles expounded materials are about the ecological monitoring of territory in middle region of Ukraine and possible influence on the environment of poultry farming enterprise which grows the production capacities quickly. The analysis of the got materials witnessed that functioning of ecological service in an economy was instrumental in implementation of sanitary works, control after ecological safety, but disproportion of development of basic production and auxiliary services and proper technological productions, become on an obstacle efficiency of works on providing of implementation of ecological requirements.
Стаття надшшла до редакцИ' 18.09.2008
54
