CC BY
20
Науковий тсиик, 2004, вип. 14.7
УДК 630* 425:630 228 С.Я. МЫевська1 - 1нститут екологи
Карпат НАН Украти
СУЧАСНА ТРАНСФОРМАЦ1Я Л1С1В ВЕРХ1В'Я БАСЕЙНУ
Р1ЧКИ ЛЮЧКИ
Подаеться характеристика сучасного стану люового покриву в межах басейно-во'1 екосистеми та оцшюеться його антропогенна трансформацiя на прикладi прсько" частини басейну рiчки Лючки (право" притоки рiки Прут).
Ключов1 слова: Покутсько-Буковинськi Карпати, бюгеоценоз, трансформацiя.
S. Ya. Milevska - Institute ecology Carpathians NAS of Ukraine Contemporary transformation forests of the river Luchka drainage -basin
We give the characteristic contemporary condition of the forests cover basins ecosystem and appreciate it's the anthropogenic transformation for example of the mountainous part of the river Luchka drainage-basin (right tributary the river Prut).
Keywords: Pokuttya-Bukovyna Carpathians, biogeocenos, transformation.
Глибок антропогенш змши люових екосистем охопили весь Кар-патський регюн i е основною причиною зниження бiотичноi стшкосп фггоце-ноз1в та "хшх багатогранних функцш. Найактуальшшим на сьогодш е прове-дення анашзу масштабностi змiн лiсового покриву, зумовленого, насамперед, зрослим впливом господарсько" дiяльностi, з метою пiзнання механiзмiв ро-зумного управлiння процесами, можливого за умови визначення еколопчних потенцiалiв екосистем [1].
Незважаючи на очевидну актуальшсть проблеми, масштабнiсть спря-мованих антропогенних змiн у лiсах Карпат i прилеглих територiй висвiтлено в лiтературi фрагментарно. Тiльки в роботах М.А. Голубця та спiвавторiв [1-4] вони показаш на рiвнi формацii, субформаци, бiогеоценозних ландшафтних та басейнових екосистем. Таким чином, метою наших дослщжень е виявлення ступеня трансформацп люового покриву на прикладi гiрськоi частини басейну рiчки Лючка - право!" притоки Пруту.
Методичною основою став анашз лiсостанiв за типами люу екологiч-но" класифiкацii [5] у поеднанш з аналiзом "х за спорiдненими, але iнтегрова-шшими таксономiчними одиницями (екологiчна група асощацш, формацiя) класифiкацii М.А. Голубця i К. А. Малиновського [6]. На сьогодш бюгеоцено-тичний покрив гiрськоi частини басейну р. Лючка представлений антропогенно змшеними люовими i сшьськогосподарськими бiогеоценозами в поед-наннi iз штучно створеними екосистемами населених пунк^в. Наступ на лiс здiйснювався з верхшх схилiв гiр для розширення полонин та по берегах по-токiв з метою збiльшення ржш та забудованих земель. Лiсистiсть тепер ста-новить 53,1 % (7601,9 га). Унаслщок рiзних видiв рубань люистють знизилася бiльше, як у 1,8 раза, змшився гiдрологiчний режим територи.
Значнi знелiсенi площi (31 %) вкрш! пiслялiсовими луками (сшожатя-ми, пасовищами), 8,1 % займае ршля, 2,1 % - сади. Девастоваш землi та не-ужитки становлять 1,2 %.
1 79026 Льв1в, вул. Козельницька, 4
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
У люорослинному вiдношеннi район найбiльше вщповщае вирощу-ванню букових лiсостанiв. Половина видшених нами екологiчних груп асощ-ацш представляють тут формацiю бука европейського. Найхарактернiшi з них: свiжi та волоп мезотрофнi чистi бучини, волоп мезотрофнi грабовi бу-чини, волоп мезотрофш ялицево-смерековi бучини, свiжi евтотрофш грабовi бучини - частка яких становить бшьше, нiж половину (52 %) вщ покрито! ль сом плошд басейну.
Другою за площею е формацiя ялицi бшо1, представлена двома еколо-гiчними групами асощацш: свiжою мезотрофною смереково-буковою яличи-ною та вологою мезотрофною смереково-буковою яличиною, частка яких становить 26 % вщ покрито! лiсом плошi. Ялина европейська (смерека) в еко-лопчному вiдношеннi бiльш варiабельна i охоплюе ширший спектр груп асощацш порiвняно iз формацiею ялицi бшо!, але за площею займае тiльки 15 %. На формаци дубiв звичайного i скельного припадае 3 %. Таку ж приблизно частку в покритш люом плошi басейну мае формащя вiльхи шро1.
Проведений бюгеоценолопчний аналiз показуе, що антропогенна транс-формацiя охопила всi лiсовi формаци дослiджуваного регiону (табл.). У букових люах площа з домшуванням бука зменшилася на 26,4 %. Вона зайнята в основному похщними угрупуваннями: вторинними природними i штучно створеними фггоценозами смереки (15,6 %), граба, сосни, берези, осики та ш-ших деревних порщ (7,9 %).
Табл. Розподт вкритих л^ом земель за пашвними породами в межах основних
л^ових формацш гiрсько'i частини басейну рiчки Лючки
_(над рискою - га, тд рискою - %)_
Формащя Площа формаци Патвт породи
дуб зви-чайний дуб скель-ний бук евро-пейський ялиця бша ялина евро-пейська вшьха с1ра шш1 породи
дуба звичайного 204,5 100,0 59,2 28,9 - 32,8 16,0 - 67,3 32,9 - 45,2 22,2
дуба скельного 87 100,0 62 71,2 - - - - - 25 28,8
бука европейського 3519,9 100,0 47,5 1,3 - 2593,4 73,6 - 550,4 15,6 52,2 1,6 276,4 7,9
ялищ бшо1 1739,8 100,0 - - 908,6 52,2 380,9 21,9 425,1 24,4 - 25,2 1,5
ялини европейсько1 1042,3 100,0 - - 6,8 0,7 20,6 1,9 1012,9 97,2 - 20 0,2
вшьхи с1ро1 265,6 100,0 - - - - - 193,6 72,8 72,0 27,2
Загальна площа 6780,8 100,0 112,9 1,7 - 3541,6 52,2 401,5 5,9 2055,7 30,3 245,8 3,6 423,3 6,3
Найбiльшi змши вщбулися в формаци ялицевих лiсiв. Майже половина !х площ (47,8 %) зайнята похщними люовими й аграрними бюгеоценоза-ми, зокрема, бучняками (52,2 %) та смеречниками (24,4 %). Найменшими змь нами зачеплена формацiя смерекових лiсiв. На 3 % И площд домiнування пе-рейшло до ялищ бшо1 та бука.
50
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий ¡¡¡сник, 2004, вип. 14.7
Оцiнюючи загалом масштаби антропогенно! трансформацii коршного лiсового покриву в басейнi р. Лючки, можемо вщзначити, що вона супровод-жувалася iстотним зростанням площ монокультур ялини европейсько! (сме-реки) внаслщок и цiлеспрямованого лiсовирощування в букових i ялицевих типах люу. Тому площа смеречникiв у сучасному люовому покривi становить понад 15 %. Вони бюлопчно нестiйкi, масово поражеш кореневими гнилями i потребують проведення активних лiсогосподарських заходiв. Насамперед, необхщно позбутися вимушено! мсмеречиноманiiм, тобто масового культиву-вання смереки на мющ букових i ялицевих лiсiв. Необхiдно перейти на на-уково-обгрунтовану лiсотипологiчну основу вiдновлення лiсостанiв.
На дшянках з пiдвищеним iнфекцiйним фоном грибiв - збудникiв ко-реневих гнилей доцшьно максимально використовувати природне самовщ-новлення лiсу й орiентуватися навiть на тимчасове домiнування "шонерних" деревних видiв з участю головних лiсоутворювачiв, характерних для вщпо-вщних типiв лiсу.
Найвагомiшим господарським заходом у розладнаних смерекових монокультурах е проведення суцшьно-люоЫчних, насамперед санггарних ру-бань, оскiльки монодомiнантнi смеречники в дубових, букових i ялицевих групах тишв лiсу регiону дослщжень е бiологiчно нестiйкими, особливо до кореневих гнилей та швазш шюдниюв.
Лiтература
1. Голубець М.А., Марискевич О.Г., Крок Б.О. 1 ш. Еколопчний потенщал назем-них екосистем. - Льв1в: Полл1, 2003. - 180 с.
2. Голубець М.А. Сучасний 1 вщновлений люовий покрив Украшських Карпат// Ма-тер1али III з'!зду Укр. бот. т-ва. - К.: Наук. думка, 1965. - С. 94-96.
3. Голубець М.А. Сучасш теоретичт проблеми бюгеоценологп// Укр. ботан. журн. -1978. - 35, № 4. - С. 422-428.
4. Голубец М.А., Борсук Д.В., Гаврилюк М.В. и др. Биогеоценотический покров Бескид и его динамические тенденции. - К.: Наук. думка, 1983. - 240 с.
5. Герушинский З.Ю. Типология лiсiв Украшських Карпат. - Льв1в: Шрамща, 1996. - 208 с.
6. Голубец М.А., Малиновский К.А. Принципы классификации и классификация растительности Украинских Карпат// Ботан. журн. - 1967. - 52, № 2. - С. 189-201.
1 2
УДК582.736.3 Acnip. С.С. Пукас' - Уманський ДАУ
ОЦ1НКА УСП1ШНОСТ1 1НТРОДУКЩ1 SOPHORA JAPONICA L. В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Висвгглено поширення Sophora japónica L. у природi i за межами природного ареалу. Вщзначено висою адаптацшш можливосп виду в умовах Правобережного Люостепу Украши. Встановлено, що Sophora japónica L. е перспективною рослиною для штродукцп на данiй територп.
1 Украша, 20300 м. Умань, вул. 1нститутська, 2
2 Наук. кер1вник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський ДАУ
