CC BY
21
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ В Л1СОВИРОБНИЧОМУ КОМПЛЕКС!
УДК330.342:338.911:330.151 Доц. Я.В. Кульчицький, канд. екон. наук -
НЛТУ Укршни
СУЧАСНА ПАРАДИГМА ПРОГРЕСУ ЯК ФУНДАМЕНТ ПОР1ВНЯННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Аналiзуються методологiчнi проблеми дослщження еколого-економiчних систем. Виявлено найважливiшi складовi сучасно! теоретично! парадигми сощально-економ1ч-ного прогресу, яка виступае фундаментом порiвняння еколого-економiчних систем.
Ключов1 слова: парадигма, складовi сучасно! парадигми прогресу, еколого-економiчнi системи, порiвняння еколого-економiчних систем.
Doc. Ya. V. Kul'chyts 'kyj - NUFWT of Ukraine
Contemporary progress paradigm as foundation comparison of ecological-economic systems
In article analyse the methodological research problems of ecological-economic systems. Discovered major composing contemporary theoretical paradigm of socio-economic progress, which comes forward by comparison foundation of ecological-economic systems.
Keywords: paradigm, composing contemporary progress paradigm, ecological-economic systems, comparisons of ecological-economic systems.
Важливою методолопчною проблемою сучасно! економ1чно1 теори е окреслення контур1в, обгрунтування складових теоретично! парадигми соць ально-економ1чного прогресу на пороз1 третього тисячолггтя, в основ! яко!, на наш погляд, повинен лежати цившзацшний шдхщ i яка, у свою чергу, виступае фундаментом порiвняння сучасних еколого-економiчних систем.
На нашу думку, парадигма прогресу включае низку складових, як вже сьогодш виявляються визначальними, субстанцшними або стануть такими у ближчому майбутньому. К^м того, варто наголосити, що контури теоретично! парадигми соцiально-економiчного прогресу охоплюють цiлий спектр пара-метрiв, починаючи вiд переважно матерiальних i завершуючи духовними, гу-маштарними.
Насамперед, необхiдно зазначити, що сучасна парадигма прогресу пе-редбачае розгляд еколого-економiчно! дiяльностi як глибоко усвщомленого i стратегiчно прогнозованого суб'ект-об'ектного вщношення, що спрямоване на
забезпечення вшх життево важливих потреб суспiльства. Водночас акцент ставиться на штелекту^зацш еколого-економiчно! дiяльностi, яка е домшантою сучасного економiчного зростання [3, 4-7].
Особливо хочемо наголосити на тому, що фундаментом теоретично! парадигми прогресу на порозi третього тисячолiття е категорiя "вщповщаль-ностiм. Вiдповiдальнiсть у широкому розумшт можна охарактеризувати як ставлення людини до суспiльства, еколого-економiчно! системи i само! себе з точки зору виконання нею правових норм i морального обов'язку. Проблема вщповщальност е питанням про реальну свободу людини. Усi дi! людей, у т.ч. еколого-економiчнi, тiсно переплетет мiж собою. Тому, як малесенький камiнчик, необережно кинутий у горах, може викликати каменепад, так i без-вiдповiдальний вчинок однiе! людини, не кажучи вже про сустльство, може мати згубш, катастрофiчнi наслщки для природи, еколого-економiчно! системи i суспiльства в цiлому. Нинi, на початку третього тисячолiття, категорiя вiдповiдальностi повинна грунтуватися на онтолопчному пiдходi - вщповь дальностi за буття взагалi. Адже, як свщчить досвiд ХХ - початку ХХ1 ст., ду-же небагато еколого-економiчних систем можуть повною мiрою претендувати на вщповщшсть цiй важливiй вимозь У цьому контекстi хочемо тдкреслити, що економiчний парадигмальний дискурс передбачае замшу iмперативу "життя" iмперативом "пдного життя". Водночас "евристика страху", у т.ч. еколого-економiчного (починаючи вiд страху перед безробгттям, знецiненням грошей, забрудненням довкшля аж до неуспiхiв на макрорiвнi, порушення екологiчно! рiвноваги чи навгть екологiчно! катастрофи), повинна змшитися на "евристику впевненостi та стабшьност^'. Таким чином, цивiлiзацiйний вектор сучасних еколого-економiчних систем, а також парадигма прогресу мютять iдею "вiдповiдально!" економжи.
Такими вагомими складовими парадигми економiчного i соцiального прогресу у сучасних умовах е, на наш погляд, еколопчна i ресурсозберiгаюча. При цьому еколопчна складова взаемопов'язана з поняттям вщповщальност^ вiдповiдального суспiльства та вщповщально! економiки. Екологiчна складова на практищ може виступати у формах еколопчно! вiдповiдальностi та еколопчно! безпеки. У цьому контекстi доречно згадати вщповщш iде! видатних укра!нських учених В. Вернадського i С. Подолинського про те, що людина i природа, космос творять одне цше i проектування сталого економiчного зростання немислиме поза увагою до еколопчних проблем суспiльства та еколо-го-економiчно! системи [1].
На порозi третього тисячолiття соцiальнi "зсуви" iстотно змiнюють умови економiчного i загальносуспiльного розвитку. Це означае, що парадигма соцiально-економiчного прогресу включае соцiологiчну складову. Справдi, збагнути мехашзми трансформацi! еколого-економiчних систем на тлi сус-пiльного по ступу неможливо без урахування сощокультурного контексту.
Зi сказаного вище логiчно випливае, що парадигма прогресу мютить також цiннiсну складову. При цьому ми повшстю подшяемо точку зору вщо-мого сучасного ученого Б. Гаврилишина, що пашвш цiнностi вiдiграють виз-начальну роль в архiтектурi суспiльного ладу. Тобто, фактично щнност зу-
мовлюють вiдповiдний тип полiтичноï та eKOHOMi4HOÏ системи [2, с. 12-15], вщ себе додамо, що й еколого-економiчноï також.
Теоретична парадигма економiчного i соцiального прогресу на порозi третього тисячолтя передбачае значний розвиток гумашзацп економiчних процесiв, гуманiзацiю еколого-економiчних систем. Щ процеси вiдбуваються як на мюцевому, нацiональному рiвнi, так i на планетарному. Очевидно, що поширення загальнолюдськоï системи цiнностей, посилення соцiальноï спря-мованостi еколого-економiчних систем у майбутньому сприятимуть утвер-дженню гумашзму в економiчних вiдносинах.
Нарештi, теоретична парадигма соцiально-економiчного прогресу, яка е, як ми вище наголошували, методолопчною основою порiвняння еколого-економiчних систем, характеризуеться оргашчною еднiстю процесiв глобаш -зацiï та регiоналiзацiï, включаючи становлення та трансформацiю нащональ-них еколого-економiчних систем. У сучасних умовах штернащонашзащя свь товоï економiки виявляеться у двох ïï основних напрямах - глобашзаци та ре-гюнашзаци. Варто зазначити, що у розробщ нових концепцiй розвитку гло-бальноï економiки беруть участь рiзнi мiжурядовi та неурядовi органiзацiï. Особливо активш у цьому напрямi Римський клуб, Мiжнародний iнститут прикладних дослiджень у Вщш, Паризька група, Асоцiацiя сприяння ООН, Рада з вивчення людства, 1нститут вiдкритого суспiльства (фонд Дж.Сороса) та ш. Вивчення глобальних процеЫв економiчного, демографiчного, еколопч-ного характеру призвело до усвщомлення необхiдностi розробки моделей свь товоï економiки як единоï системи. Ученими рiзних краш розроблено чимало моделей глобальноï економжи, якi пропонують варiанти вирiшення св^ових проблем. Найбiльш вiдомими у цьому напрямку е модель Римського клубу "Перебудова свiтового порядку", пiдготовлена Я. Тшбергеном, а також розробки Б. Гаврилишина, Д. Медоуза, Д. Форестера та низка шших. Вже у сере-динi ХХ ст. першi глобалiсти стверджували, що фундаментальш технологiчнi змiни ведуть людство до всесвiтньоï iнтеграцiï й взаемозалежностi. Вони зап-ропонували принципи свiтового сшвтовариства, майбутньоï свiтовоï держави, здатноï керувати зростаючим рiвнем взаемозалежностi [9; 10]. Переважна бшьшють проектiв гармонiзацiï глобальноï економiки грунтуються на центро-перифершнш моделi, яка передбачае федеративний розвиток. Управлшня свь товим порядком покладаеться на свiтовий уряд, якому доручаеться забезпе-чення добробуту й безпеки всього населення планети. Водночас збер^аються й нащональш уряди, роль яких, щоправда, зводиться до мiнiмуму. Свгговий уряд повинен виконувати усi основш функцiï, серед яких - створення системи безпеки, загальноï свiтовоï валюти, законiв, якi забезпечать належну охо-рону довкiлля планети, управлшня св^овими ресурсами, а також довгостро-ковоï' полiтичноï стратегiï.
Водночас методолопчш пiдходи глобалiстiв часто мають досить вщ-чутнi й очевиднi недолжи. Як слушно пiдкреслюе С. Соколенко, одним iз значних недолiкiв бшьшосп цих концепцiй та моделей е асиметричний шдхщ у стосунках мiж основними та периферiйними спiвтовариствами, а також не-рiвноправний подiл пращ. Ця асиметричшсть виявляеться не тшьки у потоках
сировинних матерiалiв i комплектуючих з перифери у метрополп, але й в ш-ших аспектах глобальних взаемовщносин у суспшьствь Умова, щоб свгговою мовою затвердили англiйську, навряд чи викличе загальне схвалення. 1ншими словами, запропоноваш моделi глобального розвитку часто спрощено шдхо-дять до надзвичайно складно! i суперечливо! реально! дшсносп [9, с. 72-74].
Вiдомий львiвський дослiдник I. Михасюк аргументовано доводить, що досягнення економiчно! глобалiзацi! не зняли з порядку денного проблему подолання небезпечних розривiв у рiвнях економiчного розвитку кра!н. Так, зокрема, на 20 % населення планети, яке проживае у багатих кра!нах, припа-дае 86 % свггового ВВП. На 20 % населення, яке проживае у бщних кра!нах, припадае тiльки 4 % ВВП [8, с. 5-6]. Бшьше того, вважае учений, поглиблен-ня прiрви мiж багатими i бiдними кра!нами посилюе релiгiйний фанатизм, екстремiзм i тероризм. З цього приводу I. Михасюк зазначае, що "...шлях, зокрема, до тероризму починаеться з фундаменталiзму як щеологи повернен-ня до "чистого" юламу. I головним ворогом юлам вважае США - цього "великого диявола", як говорив аятола Хомейш. Але ж хто, як не глобалiзацiя породила специфiчну форму цього релтйного екстремiзму, який давно вийшов за релтйш рамки, за рамки iсламських кра!н. Сьогоднi капiталiзм в iм,я прибут-ку проникае туди, де рашше переважали iншi цiнностi - культурш, профе-сiйнi. Грошi сьогоднi правлять життям людей бшьшою мiрою, тж ранiше. На жаль, свiт ще не навчився управляти грошовими потоками у мiжнароднiй сферi" [8, с. 6]. Учений застер^ае: "Глобалiзацiя - це послаблення нащональ-них кордошв, системи контролю, що веде до глобалiзацi! кримiналiтету, гло -балiзацi! наркобiзнесу, нових форм работорпвлГ [8, с. 13].
Заслуговуе на увагу ще одна думка I. Михасюка про те, що глобалiза-щю нацiонально! економiки доцшьно "... трактувати як поеднання зусиль дер-жави i нацiональних корпорацш за прикладом: "що добре для "Фольксвагена", то добре для Шмеччини"; "що добре для "Дженерал моторз", то добре для Америки". Одним словом, думай глобально, дш локально!" [8, с. 12]. А в цшому, як вважае згаданий дослщник, ниш спостер^аемо дiалектичне поеднання глобалiзацi! свiтового господарства з одночасним посиленням впливу регюнального чинника на св^ову економiку i пол^ику [8, с. 7-8].
Таким чином, теоретична парадигма економiчного i сощального прогресу вiдзначаеться органiчною едшстю процесiв глобалiзацi! та регiоналiзацi!, включаючи становлення та трансформацiю нацiональних еколого-економiчних систем. На цьому особливо важливо наголосити, адже у рiзних регюнах свiту актуальними нинi е глибою трансформацiйнi процеси, спрямованi на створення нащональних ринкових еколого-економiчних систем поряд з утвердженням на-цiонально! пол^ично! демократi!. Такi процеси властивi для цшо! низки пос-тсоцiалiстичних кра!н, включаючи Укра!ну, а також для багатьох кра!н Латинсь-ко! Америки, Африки, Азй. Це, своею чергою означае, що сучасна методолопя порiвняння еколого-економiчних систем повинна враховувати економiчнi ще! про нацiю-державу, започаткованi ще представниками шмецько! юторично! школи полггично! економi!, якi, безперечно з поправками на юнукш новiтнi об-ставини, не втрачають актуальностi навiть на порозi третього тисячолiття.
Лiтература
1. Вернадский В.И. Размышления натуралиста. Научная мысль как планетное явление. - М.: Наука, 1997. - Кн. 2. - 150 с.
2. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутне: до ефектившших суспшьств. Доповiдь Римському клубовi: Пер. з англ. - К.: Основи, 1993. - 238 с.
3. Кульчицький Я.В. Проблеми становлення сощально-еколопчних суспшьних вщно-син: методолопчний аспект// Вюник Львiв. ун-ту. Серiя економiчна. - Львiв: ЛНУ iм. 1вана Франка. - 2004, вип. 33. - С. 23-27.
4. Кульчицький Я.В. Еколопчна парадигма розвитку економiчноi теори у контексп посилення еколопзаци економши// Екологiзацiя економiки як iнструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища: Матерiали Мiжнар. наук.-практ. конф. - Львiв: НЛТУ Ук-раiни, 2005. - С. 48-49.
5. Кульчицький Я.В. Цившзацшний пщхщ до порiвняння сучасних еколого-економiч-них систем// Наук. вюник НЛТУ Украши: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: НЛТУ Украши, 2005, вип. 15.3. - С. 175-179.
6. Кульчицький Я.В. Еколого-економiчнi системи (проблеми теори i методологи дос-лiдження). - Львiв: УкрДЛТУ, 2003. - 64 с.
7. Кульчицький Я.В. Проблеми формування сощально-еколопчних суспшьних вщ-носин у контексп трансформацп сучасних еколого-економiчних систем. - Львiв: Камула, 2005. - 144 с.
8. Михасюк 1.Р. Глобалiзацiя та еврорегiоналiзацiя. - Львiв: Украшсью технологи, 2005. - 192 с.
9. Соколенко С.1. Глобалiзацiя та економша Украiни. - К.: Логос, 1999. - 568 с.
10. Tinbergen J., Fisher D. Warfare and Welfare. - N.Y.: McGraw-Hill, 1989. - 425 p.
УДК 630*95+630*652 Доц. В.З. Холявка, канд. екон. наук;
доц. А.М. Дейнека, канд. екон. наук - НЛТУ Украти
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 УМОВИ В1ДТВОРЕННЯ Л1СОВИХ РЕСУРС1В В УКРАШ1
Проаналiзовано умови вщтворення люових ресурав в Укршш та запропонова-но на основi мiжнародного та нацiонального досвiду напрями удосконалення нащ-онально'1 люовоï поломки.
Ключов1 слова: лiсова полiтика, вщтворення люових ресурсiв, витрати на ве-дення лiсового господарства, коренева плата.
Doc. V.Z. Kholyavka, doc. A.M. Deineka - NUFWT of Ukraine
Ecologic and economic conditions of regeneration of forestry
resources in Ukraine
This article analyses the conditions of regeneration of forest resources in Ukraine and suggests the ways of national forestry policy improvement on the basis of international and national experience.
Keywords: forestry policy, forest resources regeneration, forestry management expenditures, stumpage price.
Незважаючи на полярш думки щодо стану лшв свпу, останш науков1 дослщження доводять те, що л1сов1 ресурси на бшьшосп континенпв свггу продовжують деградувати. Так, зокрема, К. Флавш стверджуе: "Тшьки вщне-давна ми почали використовувати супутников1 зшмки для географ1чного зоб-раження руйнацп величезних площ лшв i розробляти комп'ютерш модел1, як дадуть змогу хоча б приблизно прогнозувати змши кшмату внаслiдок викидiв в атмосферу двоокису вуглецю" [1, c. XXIV].
