CC BY
39
встановлення 1х зв'язку з параметрами моделi може бути використане для тдбору оптимально! стратеги дiяльностi групи шдприемств.
Для систем, опис поведiнки яких може бути здшснений за допомогою системи рiвнянь, записаних у диференщальнш формi, пошук оптимальних режимiв дiяльностi може здiйснюватися за допомогою виведення формул для власних значень матриц А та пошуку таких областей, де щ значення е додат-ними (невiд'емними). Визначення таких областей дасть змогу встановити весь набiр оптимальних режимiв дiяльностi пiдприемств.
Висновки. Представлена у цiй статтi модель описуе динамiку дiяль-ностi об'еднання та враховуе взаемозв'язки мiж шдприемствами. Знаходжен-ня чисельного розв'язку системи цих рiвнянь для заданих значень часово! змшно! дае змогу дослщити закони еволюци системи; вивчити залежност ди-намiки системи вiд значень параметрiв, що характеризують дiяльнiсть системи i визначають взаемодiю суб'ектiв об'еднання. Знаходження областей значень параметрiв моделi, в межах яких еволющя системи мае якiсно специфiч-ний характер, дае змогу визначити умови, в яких проявляеться явище синер-гИ та встановити значення параметрiв моделi, якi вiдповiдають оптимальному режиму дiяльностi об'еднання, тобто максимальнiй величиш синергiчного ефекту. Знайденi значення параметрiв, що вiдповiдають оптимальному режиму дiяльностi системи, можуть бути використаш керiвниками пiдприемств для розробки стратеги оргашзаци, зокрема у сферах щноутворення та швес-тицшно! дiяльностi. Розроблена схема може бути використана з метою ви-роблення стратеги дiяльностi шдприемств рiзних галузей промисловостi.
УДК330.342:338.911:330.15 Доц. Я.В. Кульчицький, канд. екон. наук -
НЛТУ Украши
ЦИВ1ЛВАЦШНИЙ П1ДХ1Д ДО ПОР1ВНЯННЯ СУЧАСНИХ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Розкрито змют цившзацшного пiдходу до порiвняння сучасних еколого-еконо-мiчних систем. Доведено, що головним Kprn^pieM порiвняння еколого-економiчних систем на порозi третього тисячолiття е людина та ii становище у суспшьста. На цiй пiдставi обгрунтовано можливiсть синтезу цивiлiзацiйного та шституцшного тдхо-дiв до розумiння св^ово! економiчноi еволюцп.
Ключов1 слова: еколого-економiчна система, нацiональна економiка, систем-ний тдхщ, порiвняння еколого-економiчних систем, еколопчна безпека.
Doc. Ya. V. Kul'chyts 'kyi - NUFWT of Ukraine Civilized approach to comparison contemporary ecologic-economic systems
In article brought maintenance to light civilization of approach to comparison of contemporary ecologic-economic systems. Led, that by main comparison criterion of ecolo-gic-economic systems at the beginning of third millennium there is man and her position in society. On that ground substantiated synthesis possibility civilization and approaches institutional to understanding of world economic evolution.
Keywords: ecologic-economic system, national economy, system-formatted approach, comparison of ecologic-economic systems, ecological safety.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
1дея прогресу у тому значенш, яке 1й надала попередня епоха, може вважатися вичерпаною. Не випадково формацiйний шдхщ до аналiзу суспшь-но-економiчного розвитку змшився у ХХ ст. на цившзацшний. З висоти ни-шшнього дня основною вадою формацiйного шдходу багато дослiдникiв на-зивають ту, що теоретичний аналiз на базi сусmльно-економiчноl формаци та 11 визначально1 складово'' - способу виробництва - не дае змоги пояснити розма1ття реальних економiчних процесiв та змш, що вiдбуваються за сучас-них умов. 1стотними недолiками формацiйного шдходу е шнорування суб'ективного чинника економiчноl еволюци, залишення поза увагою аналiзу ролi людей в економiчних процесах, вщсутшсть можливостi розгляду варь ативност розвитку цiлей та мотивiв людсько'' дiяльностi як рушiйних сил су-часного виробництва, надмiрна абстрактнiсть економiчних дослiджень, 1х од-нобiчнiсть та вадрвашсть вiд реально'' практики, що призводить до випадан-ня з поля зору щло! низки вкрай важливих проблем економiчного життя сус-пiльства i т.п. [7, С. 61; 8, С. 23-31].
З позицш цившзацшного пiдходу людина розглядаеться не тшьки як головний суб'ект виробництва, а й як його безпосередня самоцшь. Саме зав-дяки цьому цившзацшний шдхщ до розвитку суспшьства вiдображае люди-ноутверджуючу лшда iсторичного процесу. Сам термiн "цившзащя" (вiд лат. "civilis" - громадянський, цивiльний) означае сукупнiсть матерiальних i ду-ховних досягнень суспшьства на певному еташ його юторичного буття. При цьому розвиток особи визначаеться свободою реалiзацil 1'1 внутрiшнiх потен-цiй. Поняття свободи постае необхiдною умовою самоствердження особи, ре-алiзацil 1'1 здiбностей, творчого потенщалу. Ступiнь свободи, яку суспшьство здатне забезпечити особi, детермiнуеться складним комплексом об'ективних i суб'ективних чинниюв, якi у сукупностi визначають цившзацшний процес. Таким чином, основним критерiем розвитку цившзаци е свобода, яку суспшьство здатне забезпечити особi у процес 11 саморозвитку [2, C. 40].
Поняття цившзаци передбачае розгляд ютори не лише як ютори еко-номiки, а як ютори людей в едностi 1х матерiального i духовного життя. Основу цившзацш становлять певнi культурш цiнностi i кожна епоха е вщобра-женням неповторно!, ушкально1 культури. При цьому роль цшностей нас-тiльки вагома, що деякi автори шдкреслюють 1х визначальну функцiю щодо iнших складових соцiуму. Так, Б. Гаврилишин, аналiзуючи архiтектуру сус-пшьного ладу, називае три його складов^ 1) панiвнi цiнностi; 2) полгтичне правлiння; 3) економiчна система. Зокрема, цшностям вiдводиться прюритет-не значення у концепци цього дослiдника [1, C. 12-15].
Зараз у науковш лiтературi часто говориться про загальнолюдськ цш-ностi. З економiчноl точки зору, до них, на наш погляд, необхщно насампе-ред вщнести ринковий механiзм. Цей механiзм, вщшшфований тисячолiтнiм досвiдом людства, е ^ею загальнолюдською цiннiстю, яка сто1ть поза часом чи щеолопчними уподобаннями i е складовою ще1 прогресу та цившзацшного розвитку. Безперечно, ринковий мехашзм не е щеальним, мае сво1 негатив-нi риси, зокрема, сощальне розшарування, безробiття, банкрутства. Але весь св^овий досвiд доводить, що недолжи ринково1 економiки значно перекри-
ваються 11 перевагами. До того ж сучасне суспшьство навчилося виправляти щ недолiки i нейтралiзувати негативнi сторони ринку.
Таким чином, змют поняття мцивiлiзацiям включае все те, що характе-ризуе, з одного боку, едшсть суспiльства i суспiльно-iсторичного прогресу, з шшого, - змiст матерiальних i духовних цiнностей, якi людство успадкувало вiд попереднiх поколiнь i використовуе на кожному етапi подальшого роз-витку з метою забезпечення розширеного вiдтворення. Саме цiнностi у кшце-вому пiдсумку визначають об'ективш умови i можливостi, що зумовлюють виникнення i розвиток вiдповiдних сощальних утворень.
У зарубiжнiй економiчнiй теори сучасний етап розвитку людства характеризуемся настанням техногенно! цившзаци, коли розвиток економши на ос-новi технiки, технологи, науки перетворюеться на провщну детермiнанту сус-пiльного розвитку. 1дея перетворення свiту стае провщною у культурi техно-генно! цившзаци. Принципово змiнюеться становище iндивiда: утверджуеться цiннiсть свободи, мавтономнiстьм особистостi. Особливого значення набувають щнносп демократи, зокрема, принцип недоторканост прав i свобод людини. Техногенна цивiлiзацiя не тшьки динамiчна, рухлива, але й досить агресивна. Вона пригшчуе традицiйнi суспшьства та !х культуру, бо серед провщних щн-ностей ще! цившзаци не останне мюце належить щнностям влади, сили. Саме на цьому грунтуеться культ корисностi i спрямовашсть на володiння товарами (речами, людськими здiбностями, iнформацiею як товарною щншстю). Еволю-цiя захiдного суспiльства у XX ст. виявила важливу суперечшсть техногенно! цившзаци. З одного боку, И вища мета - збшьшення матерiального багатства на основi постшного оновлення технiко-технологiчних систем - перетворюе людину на заЫб економiчноl сфери. Збшьшилась частка органiзованих зв'язкiв у суспшьста, духовне виробництво перетворилося на складну мiндустрiю свь домостiм. Людина, громадянин часто стае об'ектом маншулювання з боку масо-во! культури, електронних засобiв iнформацil (реклама, радю, телебачення, вi-део, комп'ютерш iгри, 1нтернет). Але з шшого боку, - та ж техногенна цившза-щя орiентуеться на свободу шдивща, мобiлiзуе людську активнiсть, стимулюе розвиток здiбностей i системи потреб, внаслщок чого вiдбуваеться гуманiзацiя суспшьства, заснованого на ринковш економiчнiй системь
Водночас, враховуючи зростаюче значення еколопчно! складово! соцi-ально-економiчного прогресу на порозi третього тисячолiття, аналiз сучасних нацiональних економiк об'ективно передбачае розгляд ключових теоретичних i практичних проблем динамши економiчних систем крiзь призму фшософн еко-логiчноl безпеки, яка ниш е прюритетною, основоположною сучасного методо-логiчного дискурсу [5; 6]. Поряд з формуванням постшдус^ального суспшьства практично у вшх регюнах свiту iстотно загострилася екологiчна криза, що почало загрожувати самому середовищу iснування людини. Причому екологiч-ш проблеми стали настiльки серйозними i масштабними, що у багатьох еконо-мiчних системах вийшли за доленоснютю на перший план. У цьому контексп не втрачають актуальностi ще! видатних укра!нських учених В. Вернадського i С. Подолинського про те, що людина i природа, космос творять одне цше i про-ектування сталого економiчного зростання немислиме поза увагою до еколо-
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
гiчних проблем суспшьства. При цьому, як зазначае С. Злупко, С. Подолинсь-кий виходив з того, що найдоцшьшшою потрiбно вважати сусшльно-економiч-ну систему, здатну найповнiше використати сонячну енерпю [3, С. 79].
Аналiз теори та практики функцiонування сучасних еколого-еконо-мiчних систем пiдводить до висновку, що на порозi третього тисячолггтя особливо зростае значення такого важливого критерда порiвняння еколого-економiчних систем, як стушнь еколопчно1 безпеки. А в цшому, на наш пог-ляд, сучасна методологiя порiвняння еколого-економiчних систем повинна грунтуватися на урахуванш кiлькох груп об'ективних показниюв-критерпв, серед яких на чшьному мiсцi повинш бути екологiчнi. При цьому визначаль-ними, на наше переконання, еколопчними показниками-критерiями порiв-няння сучасних еколого-економiчних систем виступають: 1) ступiнь еколо-пчно1 безпеки (загальний рiвень); 2) частка природоохоронних витрат у ВВП; 3) стушнь чистоти повггряного i водного басейшв; 4) величина радюак-тивного фону; 5) кiлькiсть речовин хiмiчного походження, внесених на 1 га культивованих земель; 6) стушнь еколопчност продук^в харчування; 7) частка люонасаджень до загально! плошд; 8) частка електроенерги, яка вироб-ляеться за допомогою екологiчно чистих технологш (за допомогою енерги сонця, вггру, води); 9) частка вiдходiв основного виробництва, якi йдуть у повторну переробку; 10) стушнь уташзацп еколопчно шкiдливих вiдходiв.
Зокрема, за ступенем еколопчно1 безпеки усi сучасш еколого-еконо-мiчнi системи можна подшити на такi рiзновиди: по-перше, еколопчно небез-печнi або екологiчно незбалансоваш економiчнi системи; по-друге, еколопч-но "перехщт" або квазiбезпечнi економiчнi системи; по-трете, еколопчно безпечш або еколопчно збалансоваш економiчнi системи; по-четверте, еко-гомологiчнi економiчнi системи суспiльства. Застосування уЫх наступних екологiчних показниюв-критерив порiвняння сучасних еколого-економiчних систем (починаючи вщ частки природоохоронних витрат у ВВП) дае змогу ютотно конкретизувати еколопчну оцiнку економiчноl системи та об'ективно порiвняти И з iншими системами. Зокрема, у сучасних умовах неабияке значення мають таю еколопчш показники функцюнування i вiдповiдно критери порiвняння еколого-економiчних систем, як величина радюактивного фону i ступiнь еколопчност продуктiв харчування. Фактично йдеться про умови ю-нування i вщтворення само1 людини, И здоров'я, генетичний фонд i у цьому контекст перспективу розвитку еколого-економiчних систем, включаючи сфери полiтики i культури, не тшьки окремих нацiй, але й людсько1 цившзаци.
Таким чином, техногенна цившзащя породжуе нов^ню еколого-еко-номiчну систему i новий тип людини, яка здатна гумашзувати цю систему. На практищ це виявляеться у розвитку економiчного лiбералiзму, що базуеться на мехашзмах демократи, соцiального захисту та охорони довкшля [5; 6].
Принципова новизна сучасно1 цившзаци полягае у тому, що И розви-ток здшснюеться у напрямi поступового переростання сумарно1 цiлiсностi свiту у структурну цшсшсть. Йдеться про те, що формування структурно: щ-люносп сучасного свiтового процесу супроводжуеться подальшим посилен-ням ролi та значення загальноцившзацшних принципiв розвитку. При цьому
поступове подолання нерiвномiрностей суспiльного розвитку окремих нацш не виключае, а навпаки, передбачае широкий розвиток ïxhïx нацюнальних особливостей [2, C. 50-51].
У цьому контекст цiкаву концепцiю пропонуе С. Кримський. На його думку, цившзацшний процес е багатоповерховим. "Верхш поверхи" цивш-зацiйного процесу становить науково-техшчний прогрес, сощально-еконо-мiчнi шноваци та полiтичнi реалiï мiжнародного значення. Базовий же рь вень, як шдгрунтя цивiлiзацiйного процесу, визначаеться нацюнально-етшч-ними цiнностями, менталiтетом людських спшьнот, традицiйною культурою та стереотипами побуту, звичаïв, укладу буття. Якщо "верхш поверхи" цивь лiзацiйного процесу знаходяться шд владою iнтеграцiйних тенденцiй св!тово1' iсторiï i, отже, манiфестують загальнолюдське, то "базовi" рiвнi працюють на нащонально-культурну диференцiацiю людства [4, С. 39].
Пщсумовуючи, хочемо зазначити, що цившзацшний шдхщ до пор!в-няння еколого-економiчних систем означае насамперед усвщомлення того, що на порозi третього тисячол^я порiвняння систем лише як способiв орга-нiзацiï економiки без урахування сощальних, гуманiтарних, полiтичних, пра-вових, культурних, екологiчних, особистiсних та ш. параметрiв функцюну-вання суспшьств е щонайменше глибоким методологiчним заблудженням.
Сучасна методолопя порiвняння еколого-економiчних систем повинна спиратися, на наш погляд, на розширене трактування еколого-економiчноï системи як складного системного утворення, що пронизуе вс сфери життедь яльност^ а також враховувати об'ективний процес руху людства до постш-дустрiальноï економiки, де людина, ïï становище у суспiльствi виступатиме самоцшлю i головним критерiем порiвняння еколого-економiчних систем. Саме у цьому ми вбачаемо методолопчну конструктивнiсть синтезу цившза-цiйного та iнституцiйного пiдходiв до розумшня як свiтовоï економiчноï ево-люцiï, так i порiвняння сучасних еколого-економiчних систем.
Лiтература
1. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутне: до ефектившших сустльств. Доповщь Римському клубов!: Пер. з англ. - К.: Основи, 1993. - 238 с.
2. Гальчинський А.С., Сщенко П.С., Палкш Ю.1. Основи економ1чно'1 теори. - К.: Вища школа, 1995. - 471 с.
3. Злупко С. Формування, розвиток i сучасний стан економ1чно'1 системологи в Укра-irn// Економiка Украши. - 2005, № 3. - С. 77-83.
4. Кримський С.Б. Глобашстика та регюнально-нацюнальний чинник в iерархiï ци-вiлiзацiйних процесiв// Еволющя економiчного розвитку та економiчних теорiй (Проблеми дослщження та викладання): Матер1али м1жнар. наук.-метод. конф., 26-27 кв1тня 2000 р./ Ввди. ред. I.e. Малий, Н.О. Татаренко. - К.: КНЕУ, 2000. - С. 38-40.
5. Кульчицький Я.В. Еколого-економ1чш системи (проблеми теори i методологи дослщження). - Льв1в: УкрДЛТУ, 2003. - 64 с.
6. Кульчицький Я.В. Проблеми формування сощально-еколопчних суспшьних вщ-носин у контексп трансформаци сучасних еколого-економiчних систем. - Льв1в: "Камула", 2005. - 144 с.
7. Погорелов С.Б. Особливосп цивiлiзацiйного тдходу до анашзу сустльного розвитку// Еволющя економiчного розвитку та економiчних теорiй (Проблеми дослщження та викладання): Матерiали м!жшр. наук.-метод. конф., 26-27 кв!тня 2000 р./ Вщп. ред. I.e. Малий, Н.О. Татаренко. - К.: КНЕУ, 2000. - С. 60-62.
8. Чухно А.А. Постшдус^альна економша: теорiя, практика та 1'х значення для Украши. - К.: Логос, 2003. - 631 с._
