CC BY
30
6.Кондрацький Б.О. Обгрунтування розробки бшкового-сольового препарату «Лактопротеш з сорб™лом» / Б.О. Кондрацький, М.В. Миндюк, М.Й. Винарчик [та iH.] // Укра'тський журнал гематологи та трансфузюлогп. - 2004. - №2(4). -С. 43-47.
7.Кветной И.М. Нейроиммуноэндокринология тимуса / И.М. Кветной, А.А. Ярыгин, В.О. Полякова [и др.] // СПБ: Издательство ДЕАН, - 2005. - 160 с.
8.Козинець Г.П. Откова травма та И наслщки / Г.П. Козинець, С.В. Слесаренко, О.М. Сороюна [та iн.]. // Днiпропетровськ: Преса Украши, - 2008. - 224 с.
9. Фещенко Ю.И. Инфузионная терапия в клинике внутренних болезней / Ю.И. Фещенко, Н.И. Гуменюк // Укр. хiмiотерапевт. журн. - 2008. - № 1-2 (22). - С. 1-5.
10. Adly A. Oxidative stress and disease: an updated review / A. Adly // Res. J. Immunol. - 2010. - Vol. 3(2). - P. 129 - 145.
11. Keck M. Pathophysiology of burns / M. Keck, D. Herdon, L.-P. Komolz [et al.] // Wien Med. Wochenschr. - 2009. - Vol. 159. -P. 327-336.
ВЛИЯНИЕ ВНУТРИВЕННОМ ИНФУЗИИ КОМБИНИРОВАННЫХ ГИПЕРОСМОЛЯРНЫХ РАСТВОРОВ НА СТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ ОРГАНОВ НЕЙРОИММУНОЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ Гунас И.В., Дзевульская И.В., Черкасов Э.В., Ковальчук А.И.
В статье приведены данные о структурных изменениях аденогипофиза, коркового вещества надпочечников и тимуса при экспериментальной ожоговой болезни у крыс при её лечении путём внутривенной инфузии коллоидно-гиперосмолярных растворов. Выяснено, что лактопротеин-С действует как протектор сосудистой стенки и оказывает мембранопластическое влияние на структуру органов.
Ключевые слова: ожоговая болезнь, аденогипофиз, корковое вещество надпочечников, тимус.
Стаття надшшла 14.01.2014 р.
INFLUENCE OF THE INTRAVENOUS INFUSION OF COMBINED HYPEROSMOLAR SOLUTIONS ON STRUCTURAL CHANGES IN ORGANS OF NEUROIMMUNOENDOCRINE SYSTEM Gunas I.V., Dzevulska I. V., Cherkasov E.V., Kovalchuk O. I.
The article presents data in relation to letalyty, endogenous intoxication and structural changes in adenohypophysis, adrenal cortex and thymus during experimental burn disease in rat under the condition of its treatment by the intravenosis infusion of colloid-hyperosmolar solutions Lactoproteinum-S protects the damage of vessel wall and has a membranoplastic influence on the organic structure.
Key words: burn disease, adenohypophysis, adrenal cortex, thymus.
Рецензент Шеттько B.I.
УДК 612-438.018-091.8:575.23.084]-092.9
СУБМ1КРОСКОП1ЧН1 ЗМ1НИ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТ1В ТИМУСА МИШЕИ
З НОКАУТОМ ГЕНА pttgl
Проведет електронномжроскотчт дослщження i зроблено порiвняльний аналiз ультраструктурного стану компонента тимуса ювеншьних мишей дикого типу (з повним набором гетв) i з нокаутом гена pttg1. Встановлено, що за вщсутност гена pttg1 у тимус мишей зменшуеться юльюсть лiмфобластiв i макрофапв, збшьшуеться юльюсть апоптичних лiмфоцитiв, з'являються тимоцити з електроннопрозорою та електроннощшьною цитоплазмою. Поява остантх е проявом патологш кл^инно! смери, причини яко! обговорюються.
IGii040Bi слова: тимус, субмжроскошчш змти, нокаут гена pttgl.
Нещодавно вщкритий онкоген pttg1 (pituitary tumour transforming gene) [12] надм1рно експресуеться в р1зномаштних пухлинах ендокринних оргашв, травного тракту та центрально! нервово! системи. Однак, згодом виявлена його активна ексирес1я i у патолопчно незмшених кл1тннах р1зних оргашв, зокрема, нашнтенсившше - у тимус та яечках [17]. 1з науково! л1тературн вщомо, що бшковий продукт цього гена (PTTG, секурин) е регулятором кттинного циклу та функцюнуе як шпб1тор передчасного розходження сестринських хроматид у м1тотичних кттинах, а також контролюе прол1феращю та трансформащю кттин, репаращю ДНК, вдукуе ангюгенез, шваз1ю та генетичну нестабшьшсть [15]. Доведено, що вщсутшсть гена pttg1 призводить до порушення функцюнування Т-л1мфоципв у мишей лши BL6/C57, а саме пригшчуе !хню бласт-трансформащю, сиовшьнюе проходження кттинного циклу [6], змшюе експрес1ю низки бшюв у цих кл1тинах [7]. Окр1м того, показано, що нокаут pttg1 змшюе експонування вуглеводних детермшант на поверхш кл1тин [2] i сприяе розвитку ауто1мунних процес1в [1]. Встановлено, що вщсутшсть pttg1 спричиняе гшерплазда тимуса за рахунок збшьшення площ1 юрково! речовини та зростання щшьносп тимоципв у нш. [3]. Однак, ультраструктурш змши, що виникають у тимус мишей 1з нокаутом генаpttg1, до цих тр не з'ясоваш.
© Довгалюк А.1., 2014
118
Метою роботи було виявлення вщмшностей субмшроскошчно1 оргашзацп загрудинно1 залози ювенiльних мишей дикого типу (з немодифшованим генотипом) i з нокаутом гена pttgl (РТТ01-/-).
Матерiал та методи дослiдження. Нокаут гена pttg1 змодельовано у мишей лшп БЬ6/С57 вченими Медичного Центру "Синайський Кедр" пiд керiвництвом Шломо Мелмеда (Лос Анджелес, США). Первинне стадо мишей дикого i нокаутного типу було надано професоровi Р.С. Стойщ (1нститут бюлогп клiтини НАН Украши, Львiв), який, у свою чергу, любязно надав тимусний матерiал генотипованих лабораторних тварин для вивчення у лабораторiю електронно! мшроскопп Тернопшьського державного медичного унiверситету iм. 1.Я. Горбачевського.
Для ультрамiкроскопiчного дослiдження використано тимус 10 самщв вiком 6-7 тижшв. Групу контрольних особин становили 4 мишi дикого типу домшантних гомозигот за геном pttg1 (РТГО1 +/+). 6 тварин були iз нокаутом гена рЩ1 (РТТ01 -/-).
Забiр матерiалу проводили вiдразу пiсля евтаназп тварин, яку здiйснювали передозуванням тiопенталу. Шматочки органу об'емом 1-2 мм3 фшсували в 2,5 % розчиш глютаральдегiду на фосфатному буферi Мiллонiга з активною реакцieю середовища рН 7,4 [5]. Постфiксацiю здшснювали 1 % розчином чотириокису осмда на буферi Мiллонiга протягом 60 хвилин. Депдратащю вiдiбраного матерiалу проводили у спиртах зростаючо! концентрацп (50 %, 70 %, 80 %, 96 %, абсолютний етанол), у сумiшi спирт-ацетон та абсолютному ацетош та заливали в сумш епоксидних смол з аралдитом.
Ультратонкi зрiзи, виготовленi на ультрамiкротомi ЬКБ-3, забарвлювали 1 % водним розчином ураншацетату, контрастували цитратом свинцю згiдно методу Рейнольдса [5] та вивчали в електронному мшроскош ПЕМ-125К.
Результати дослщження та 1х обговорення. Електронномiкроскопiчнi дослщження тимуса мишей дикого типу та з нокаутом гена pttg1 дозволили визначити клггинний склад органу та встановити сшввщношення мiж лiмфоlдними кл^инами та клiтинами строми. Найчисельнiшу популящю клiтин у тимусi складали лiмфоцити рiзного ступеня зрiлостi. В контрольнш групi тварин (РТТ01+/+) кiлькiсть таких кл^ин дорiвнювала 82.5 %, тодi як у нокаутних мишей (РТГС1-/-) цей показник був меншим в 1,14 раза i складав 72,4 %. Розподш лiмфоlдних клiтин за рiзновидами вiдбувався наступним чином: i в контрольнiй, i в нокаутнш групi мишей в усiх зонах тимуса переважали малi та середш лiмфоцити -типовi тимоцити (66,8 % i 56,3 % вiдповiдно). Велик лiмфоцити i/чи лiмфобласти спостерiгались, в основному, в субкапсулярнш зонi часточок, причому вiдсоток цих клiтин був значно меншим у мишей з вщсутшстю гена pttg1, у порiвняннi з цим показником у тварин дикого типу: 5,6 % i 13,8 % вщповщно (табл.1).
Таблиця 1
Кштинний склад тимуса мишей дикого типу (РТТС1+/+) та з нокаутом гена (РТТС1-/-)
зразки к-сть кл1тин л1мфоцити л1мфо-бласти макрофаги еттелюретикулоцити темш кл1тини
норма св1тл1 апоптоз норма моноцити структуры секреторш
РТТ01+/+ 370 247 0 7 51 28 0 32 5 0
% 100 66.8 0 1.9 13.8 7.6 0 8.6 1.3 0
РТТ01-/- 341 192 19 13 23 4 8 21 3 58
% 100 56.3 5.6 3.8 6,7 1.2 2.4 6.1 0.9 17.0
Заслуговуе уваги факт зростання кiлькостi тимоцитiв з морфолопчними проявами апоптозу в мишей РТГС1-/- у 2 рази порiвняно з контролем (табл.1). На початкових стадях апоптозу спостерiгаeться ущiльнення ядра, зморщування ядерно1 оболонки, закриття ядерних пор та агрегащя хроматину у вигщщ грудочок рiзноl форми. Подекуди конденсований хроматин розташовуеться у виглядi швмюяця по периферil ядра, iнодi виповнюе все ядро з утворенням булавоподiбних випинань. Згодом карiолема вiдмежовуe випинання та формуе мiхурi суперконденсованого хроматину (рис. 1, 2).
Вщомо, що iмунна система в нормi використовуе апоптозну загибель для елiмiнацil аутореактивних чи будь-яких iнших неповноцiнних Т^мфоципв, що виникають пiд час дозрiвання у кiрковiй речовинi тимуса. Понад 95 % тимоципв у процеш негативно1 та позитивно1 селекцil елiмiнуються шляхом апоптозу [13,16]. Клiтини, що стають на шлях запрограмовано1 смерт^ герметизують плазмолему за допомогою трансглутамшази, експонуючи на сво1й поверхнi фосфатидил-серин [9]. Останнш активуе процес захоплення макрофагами мiчених клiтин на раншх стадiях апоптичних змiн. Тому, завдяки юнуванню такого „випереджуючого фагоцитозу" у тимусах мишей в нормi зрщка спостерiгаються апоптичнi клiтини [13, 16].
У препаратах тимуса тварин РТТ01+/+ бшя апоатозних клiтин завжди спостерталися активнi макрофаги (рис.1), тодi як у зразках РТТ01-/- часто апоптозш тимоцити не мали прямого контакту з
фагоцитами (рис. 2). Збгльшення вгдсотка Т-лгмфоцитгв на рiзних стадiях запрограмовано'1 клiтинноï смертг на препаратах тимуса pttgl-нокаупв може свгдчити або про недостатнiсть макрофапчно'1 реакци, або про сповiльнeння процесу апоптозу за вгдсутностг бiлка PTTG1. Вгдомо, що надeкспрeсiя секурину призводить до активацп проапоптичного бiлка р53 та вiдповiдно гндукуе апоптоз у рiзних пухлинних клiтинах in vitro [15,17]. Крiм того показано, що, навпаки, вгдсутнють PTTG1 активуе р53-неопосередкований апоптоз у клiтинах HeLa, опромгнених ультрафiолeтовими променями [10]. 1з зазначеного вище стае зрозумiло, що бглок секурин (PTTG1) е важливим регулятором життя-смeртi клiтин i будь-якг драматичнi змiни його концентрацп в клггиш порушують як нормальну життедiяльнiсть, так i процес програмовано'1 смерть
На користь ггпотези про недостатнгсть макрофагiчноï активностi у тимусi мишей PTTG1 -/-може свiдчити i суттеве зменшення загально'1 кiлькостi макрофаггв, яке складае 3,6 %, що в 2,1 рази менше, нгж у мишей PTTG1 +/+ (табл.1). Окргм того, переважна частина макрофапв за вгдсутностг гена pttg мала ознаки неактивованих фагоцита, що за морфолопчними ознаками нагадували моноцити: у цитоплазмi клгтин виявлялась невелика кглькють лiзосом, була слабо розвинута гранулярна ендоплазматична сiтка, не спостeрiгались фагосоми, плазмолема не утворювала псeвдоподiй. Часто в таких клгтинах локалiзувались вакуолeподiбнi мiтохондрГí з просвiтлeним матриксом i редукованими кристами (рис. 3).
Рис. 1. Субмгкроскотчна будова юрково*1 речовини часточки тимуса мишей PTTG1 +/+. Клгтина, що гине шляхом апоптозу. Зб. х 4800.
Рис. 2. Субмгкроскопгчна будова юрково*1 речовини часточки тимуса мишей з вгдсутшстю гена pttgl. Апоптичний лгмфоцит. Зб. х 4800.
Рис. 3. Електронна мгкрофото-графгя макрофага в кгрковгй речовинг тимуса мишг з нокаутом гена pttgl. Зб. х 4800.
Очевидно делецгя гена pttgl може призводити до зниження макрофапчно'1 активной двома шляхами. Перший гз них може бути пов'язаний гз порушенням процесгв сигналювання на повeрхнi апоптозних клггин. На сьогоднг уже вгдомо, що вгдсутнгсть pttgl призводить до змгн у процесингу вуглеводовмгсних компонентгв глгкокалгксу, що виконують сигнальну функцгю [2]. 1нша ймовгрна причина макрофаггчно'1 недостатностг полягае у зниженнг рухомостг клгтин в органгзмах, позбавлених гена pttgl. Доведено, що PTTG1 (секурин), функцгонуючи як шаперон, сприяе нуклеацп мгкротрубочок. У клгтинах, позбавлених PTTG1, спостерггалось як порушення поляризацп, так i здатностг до мгграци [11].
У тимусг мишей з делецгею pttgl виявленг лгмфоцити з електроннопрозорою, деградованою цитоплазмою та незмгненою структурою ядра - «свгтлг» тимоцити (рис. 4А). Такг клгтини не зустргчалися в загрудиннгй залозг мишей дикого типу (табл.1). Вважаемо, що такий ргзновид лгмфоцитгв вгдображае 1х загибель за рахунок некрозу. Залишки деградованих структур клгтин утворювали скупчення, що нагадували кистоподгбнг утвори (рис. 4Б).
Поряд зг «свгтлими» тимоцитами в препаратах нокаутно'1 групи зафгксовано багато гнтенсивно темних клгтин полггонально'1 форми з електроннощгльним ядром неправильно!' форми та вузькою електроннощгльною смужкою цитоплазми - «темнг» тимоцити (див. рис. 4 А). Подекуди в цитоплазмг таких клгтин спостерггались електроннопрозорг мгхурцг (рис. 5), що е залишками вакуолгзованих мгтохондргй чи слгдами гнших органел або включень. Форма темних клгтин - полггональна чи згркоподгбна, тому 1х можна розглядати як результат пошкоджень стромальних клгтин. Однак за розмграми цг клгтини е не бгльшими за малг лгмфоцити. Тому схильна вважати, що це е приклад ще одше'1, шшо'1 форми загибелг лгмфоцитгв, якг через деггдратацгю цитоплазми та руйнування цитоскелету ущгльнюються i втрачають округлу форму. Виявленг «темнг» клгтини нагадують «чорнильнг плями» - зморщенг тимоцити гз ггперконденсованим хроматином, що спостерггались у тимусг мишей самцгв лгни BALB/С пгсля одноразового тотального радгактивного опромгнення в дозг 0,2 Гр [4].
«Свгтлг» та «темнг» клгтини тимуса мишей PTTG1-/-, на нашу думку, е проявами гнших форм клгтинно'1 смертг, вгдмгнних вгд апоптозу. На сьогоднг вгдомо, що вгд фгзгологгчного стану клгтини
(достатност АТФ i наявност bcíx необхщних каспаз) залежить яким способом буде реал1зована програмована клггинна смерть [8,19].
а
Рис. 4. Оргашзащя юрково!' речовини часточки тимуса мишей PTTG1-/-. Рис. 4. Будова тимуса мишей за умов А - зб. х 4800. Б - зб. х 8000. нокауту гена pttg 1. Зб. х 4000.
Апоптичний процес може переключитись на некротичний ctocí6 загибел^ оскшьки щ програми клггинно1 смерт запускаються единим каскадом бiохiмiчних перетворень [19]. Зростання кiлькостi пошкоджених тимоцш^в у мишей з нокаутом гена pttg може пояснюватись ще й змшою гормонального статусу таких тварин. Вщомо, що серед усiх лiмфоlдних органiв тимус е найбiльш чутливим до гормональних флуктуацш [13,14]. Оскшьки у мишей з вщсутнютю pttgl спостерЬаеться значна функцiональна дисфункцiя ендокриноцш^в, зокрема Р-шсулоцш!в, тироцитiв, клiтин ЛейдЬа [15,18], гормональний стрес може спричиняти неспецифiчний вторинний iнгiбiторний ефект на формування iмуноцитiв у загрудиннiй залозь
Порiвняльний електронномiкроскопiчний аналiз тимуса мишей дикого типу та з нокаутом гена pttgl виявив низку вщмшностей в клггинному складi органу. Встановлено, що вщсутнють гена pttgl призводить до зменшення кшькост лiмфобластiв та активних макрофапв, спричиняе зростання кшькост апоптичних лiмфоцитiв, ймовiрно через уповшьнення чи порушення процесiв запрограмовано'! клггинноТ смертi та iндукуе появу аномальних тимоцш^в iз електроннопрозорою та електроннощшьною цитоплазмою.
Перспективы подальших дослгджень. Виявлет порушення процес1в антигеннезалежного дозргвання Т-лгмфоцитгв у загрудиннш залоз\ може спричини зм\ни в улътраструктург перифершних оргатв кровотворення. Тому наступним етапом дослгдження впливу вгдсутностг генного продукту PTTG1 на систему ¡муногенезу перспективним е вивчення ггстологгчних та субмжроскотчних зм\н селезтки у мишей з нокаутом гена pttgl.
1. A^aHacteB C.B. Bn^HB ge^^ury reHapttg-1 Ha po3bhtok ayTOÍMyHHHx npo^cÍB y MHmeH / C.B. A^aHacteB, G.3. OmaK, P.C. CTOHKa // Eio^orinm CTygií. - 2011. - T. 5, № 2. - C. 29-36.
2. BapHBoga Ü.W. HoKayT reHa pttg y Mumen cynpoBog^yeTtca nigBH^eHUM piBHeM eKcnoHyBaHHa ByraeBogHux geTepMÍHaHT DGalNAc / Ü.W. BapuBoga, G.3. OmaK, ü.fl. ^hk [Ta íh.] // Euono^HMepbi h K^eTKa - 2012. - T. 28, № 2. - C. 129-133.
3. floBra^^K A.I. ricTO^orÍHHHH CTaH THMyca Mumen 3 Bigcyraic™ reHa pttg1 / A.I. floBra^^K // KMmnHa Ta eKcnepHMeHTa^bHa naTo.roria. - 2013. - T. 12, № 3. - C. 66-69.
4. MoTy^aK A.n. CTpyKTypa opraHÍB ÍMyHHoY CHCTeMH nic^a gil Ma^ux go3 iom3yronoro BHnpoMÍHroBaHHa / A.n. MoTy^aK, B.r. HepKacoB, .H.ü. CTeneHKo [Ta íh.] // iBaHo-OpaHKiBctK-Khíb: Cnfl, - 2008. - 208c.
5. CapKucoB fl.C. MuKpocKonunecKaa TexHHKa / fl.C. CapKucoB, W..H. nepoBa // - M.: Мegнцннa, - 1996. - 362 c.
6. OmaK G.3. BTpaTa reHy 6mKa ceKypHHy (PTTG) Bege go npurmneHHa aKTHBa^'í T mм$oцнтíв / G.3. OmaK, I.O. flep^Ko, Ü.C. OmaK [Ta íh.] // Meguw xÍMÍa - 2007. -T. 1. - C. 101-104.
7. OmaK G.3. npoTeoMÍKa aKTHBa^'í T-mм$oцнтíв Mumen, no36aB^eHHx reHa pttg / G.3. OmaK, ü.C. OmaK, C.I. Cyme^tHH^KHH [Ta íh.] // flon. HAH yKpaÍHH - 2007. - T. 5. - C. 172-179.
8. Denecker G. Apoptotic and necrotic cell death induced by death domain receptors / G. Denecker, D. Vercammen, W. Declercq [et al.] // Cell. Mol. Life Sci. - 2001. - Vol. 58, № 3. - P. 356-370.
9. Elmore S. Apoptosis: A Review of Programmed Cell Death / S. Elmore // Toxicol Pathol. - 2007. - Vol. 35, № 4. - P. 495-516.
10. Lai Y. The important anti-apoptotic role and its regulation mechanism of PTTG1 in UV-induced apoptosis / Y. Lai, D. Xin, J. Bai, [et al.] // J.Biochem. Mol.Biol. - 2007. - Vol. 40. - P. 966-972.
11. Moreno-Mateos M.A. PTTG1/securin modulates microtubule nucleation and cell migration / M.A. Moreno-Mateos, A.G. Espina, B. Torres, [et al.] // Mol. Biol. Cell - 2011. - Vol. 22, № 22. - P. 4302-4311.
12. Pei L. Isolation and characterization of a pituitary tumor-transforming gene (PTTG) / L. Pei, S. Melmed // Mol. Endocrin. -1997. - Vol.11. - P. 433-441.
53482348482348482323532323532323535348535348535348234848234848232353232353232353484853534853484823484823484823
13. Pearse G. Normal Structure, Function and Histology of the Thymus / G. Pearse // Toxicol Pathol. - 2006. - Vol. 34, № 5. - P. 504-514.
14. Pearse G. Histopathology of the Thymus / G. Pearse // Toxicol Pathol. - 2006. - Vol. 34, № 5. - P. 515-547.
15. Salehi F. Pituitary tumor-transforming gene in endocrine and other neoplasms: a review and update / F. Salehi, K. Kovacs, B.W. Scheithauer [et al.] //Endocr. Relat. Cancer - 2008. - Vol. 15, № 3. - P. 721-743.
16. Szondy Z. Thymocyte death by neglect: Contribution of engulfing macrophages / Z. Szondy, E. Garabuczi, K. Toth, [et al.] // Eur. J. Immunol. - 2012. - Vol. 42. - P. 1662-1667.
17. Vlotides G. Pituitary tumor-transforming gene: physiology and implications for tumorigenesis / G. Vlotides , T. Eigler, S. Melmed // Endocrine Reviews - 2007. - Vol. 28, № 2. - P. 165-186.
18. Wang Z. Pituitary tumor transforming gene-null male mice exhibit impaired pancreatic beta cell proliferation and diabetes / Z. Wang, E. Moro, K. Kovacs, [et al.]. // PNAS. - 2003. - Vol. 100. - P. 3428-3432.
19. Zeiss C.J. The apoptosis-necrosis continuum: insights from genetically altered mice / C.J. Zeiss // Vet. Pathol. - 2003. - Vol. 40. - P. 481-495.
Ш
СУБМИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ СТРУКТУРНЫХ КОМПОНЕНТОВ ТИМУСА МЫШЕЙ С НОКАУТОМ ГЕНА pttg1 Довгалюк А. И.
Проведенные электронные исследования и сделан сравнительный анализ ультраструктурного состояния компонентов тимуса ювенильных мышей дикого типа (с полным набором генов ) и с нокаутом гена pttg 1. Установлено, что при отсутствии гена pttg1 в тимусе мышей уменьшается количество лимфобластов и макрофагов, увеличивается количество апоптических лимфоцитов, появляются тимоциты с електроннопрозрачной и электронноплотной цитоплазмой. Появление последних является проявлением патологий клеточной смерти, причины которой обсуждаются.
Ключевые слова: тимус, субмикроскопические изменения, нокаут гена pttg1.
Стаття надшшла 10.01.2014 р.
CHANGES SUBMICROSCOPIC STRUCTURAL
COMPONENTS THYMIC MICE WITH KNOCKOUT GENE pttg1 Dovgalyuk A. I.
Electron conducted research and made a comparative analysis of the state of ultrastructural components of the thymus of juvenile wild type mice ( with a complete set of genes ) and gene knockout pttgl. It was established that in the absence of the gene in the thymus of mice pttgl reduces the number of lymphoblasts and macrophages, the number of apoptotic lymphocytes, thymocytes appear on elektronnoprozoroyu and elektronnoschilnoyu cytoplasm. The appearance of the latter is a manifestation of abnormalities of cell death, the causes of which are discussed.
Key words: thymus, submicroscopic changes, gene knockout pttgl.
Рецензент Костиленко Ю.П.
УДК 611.127:611.018:576.311.347
ВПЛИВ ВНУТР1ШНЬОУТРОБНО1 ППОКСП НА ФОРМУВАННЯ М1ТОХОНДР1АЛЬНОГО АПАРАТУ КАРДЮМЮЦИТ1В ШЛУНОЧК1В ЩУР1В ПРОТЯГОМ ПЕРШОГО ТИЖНЯ
ПОСТНАТАЛЬНОГО ОНТОГЕНЕЗУ
Проведено ультраструктурнийанал1зреакцш м^охондрш скоротливих кардюмюциившлуночюв щурiв на 1-у, 3-ю, 7-у добупостнатального онтогенезу за умов попередньо1 дп хрошчно1 внутршньоутробно1 ппоксп. Показано, що внутршньоутробна ппокая призводить до прогресуючих змш мiтохондрiального апарату протягом першого тижня постнатального онтогенезу. До первинних порушень, що пов'язаш з безпосередшм впливом внутршньоутробно1 ппоксп, приеднуються вторинш ураження, в яких постппоксичний стан органел та окисний стрес призводять до прогресування патолопчного процесу. Мiтохондрiальний апарат характеризуеться наявшстю виразних процеав деградацп органел субсарколемально1 зони, набряку «високоенергетичних» мпохондрш мiжмiофiбрилярних зон i меншою мiрою -«низькоенергетичних» м^охондрш парануклеарно1 зони кардюмюциив.
Ключов! слова: щури, мюкард, кардюгенез, ультраструктура мпохондрш, внутршньоутробна гшокЫя.
Робота е фрагментом науково-дотдно'Х роботи «Структуры перебудови компонентiв серцево-судинноХ системи в умовах ХХ нормального й аномального гiстогенезу у людини й експериментальних тварин» (номер державноХ реестращХ 011Ш006621).
Пщ час внутршньоутробного розвитку органо- та системогенезвщбуваються за умов «ф1зюлопчно1» гшокси (низький р1вень РаО2 плода у пор1внянш з дорослим оргашзмом), яка мае виршальне значення шд час формування псто- та цитоарх1тектури серця. Окр1м <^зюлопчно1» гшокси видшяють також «патолопчну» внутршньоутробну гшоксда, яка негативно позначаеться на кардюгенезк пошкоджуе структуру мюкарда та призводить до зниження ефективно1 роботи серцевого м'яза, викликае формування вад серця [9,11].
© 1ванченкоМ.В., 2014 л
