CC BY
26
13. Pearse G. Normal Structure, Function and Histology of the Thymus / G. Pearse // Toxicol Pathol. - 2006. - Vol. 34, № 5. - P. 504-514.
14. Pearse G. Histopathology of the Thymus / G. Pearse // Toxicol Pathol. - 2006. - Vol. 34, № 5. - P. 515-547.
15. Salehi F. Pituitary tumor-transforming gene in endocrine and other neoplasms: a review and update / F. Salehi, K. Kovacs, B.W. Scheithauer [et al.] //Endocr. Relat. Cancer - 2008. - Vol. 15, № 3. - P. 721-743.
16. Szondy Z. Thymocyte death by neglect: Contribution of engulfing macrophages / Z. Szondy, E. Garabuczi, K. Toth, [et al.] // Eur. J. Immunol. - 2012. - Vol. 42. - P. 1662-1667.
17. Vlotides G. Pituitary tumor-transforming gene: physiology and implications for tumorigenesis / G. Vlotides , T. Eigler, S. Melmed // Endocrine Reviews - 2007. - Vol. 28, № 2. - P. 165-186.
18. Wang Z. Pituitary tumor transforming gene-null male mice exhibit impaired pancreatic beta cell proliferation and diabetes / Z. Wang, E. Moro, K. Kovacs, [et al.]. // PNAS. - 2003. - Vol. 100. - P. 3428-3432.
19. Zeiss C.J. The apoptosis-necrosis continuum: insights from genetically altered mice / C.J. Zeiss // Vet. Pathol. - 2003. - Vol. 40. - P. 481-495.
Ш
СУБМИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ СТРУКТУРНЫХ КОМПОНЕНТОВ ТИМУСА МЫШЕЙ С НОКАУТОМ ГЕНА pttg1 Довгалюк А. И.
Проведенные электронные исследования и сделан сравнительный анализ ультраструктурного состояния компонентов тимуса ювенильных мышей дикого типа (с полным набором генов ) и с нокаутом гена 1. Установлено, что при отсутствии гена р11§1 в тимусе мышей уменьшается количество лимфобластов и макрофагов, увеличивается количество апоптических лимфоцитов, появляются тимоциты с електроннопрозрачной и электронноплотной цитоплазмой. Появление последних является проявлением патологий клеточной смерти, причины которой обсуждаются.
Ключевые слова: тимус, субмикроскопические изменения, нокаут гена р11§1.
Стаття надшшла 10.01.2014 р.
CHANGES SUBMICROSCOPIC STRUCTURAL
COMPONENTS THYMIC MICE WITH KNOCKOUT GENE pttg1 Dovgalyuk A. I.
Electron conducted research and made a comparative analysis of the state of ultrastructural components of the thymus of juvenile wild type mice ( with a complete set of genes ) and gene knockout pttgl. It was established that in the absence of the gene in the thymus of mice pttgl reduces the number of lymphoblasts and macrophages, the number of apoptotic lymphocytes, thymocytes appear on elektronnoprozoroyu and elektronnoschilnoyu cytoplasm. The appearance of the latter is a manifestation of abnormalities of cell death, the causes of which are discussed.
Key words: thymus, submicroscopic changes, gene knockout pttgl.
Рецензент Костиленко Ю.П.
УДК 611.127:611.018:576.311.347
ВПЛИВ ВНУТР1ШНЬОУТРОБНО1 Г1ПОКСП НА ФОРМУВАННЯ М1ТОХОНДР1АЛЬНОГО АПАРАТУ КАРД1ОМ1ОЦИТ1В ШЛУНОЧК1В ЩУР1В ПРОТЯГОМ ПЕРШОГО ТИЖНЯ
ПОСТНАТАЛЬНОГО ОНТОГЕНЕЗУ
Проведено ультраструктурнийаналiзреакцiй м^охондрш скоротливих кардюмюциившлуночюв щурiв на 1-у, 3-ю, 7-у добупостнатального онтогенезу за умов попередньо! дп хрошчно! внутршньоутробно! ппоксп. Показано, що внутршньоутробна ппокая призводить до прогресуючих змш мiтохондрiального апарату протягом першого тижня постнатального онтогенезу. До первинних порушень, що пов'язаш з безпосередшм впливом внутршньоутробно! ппоксп, приеднуються вторинш ураження, в яких постппоксичний стан органел та окисний стрес призводять до прогресування патолопчного процесу. Мiтохондрiальний апарат характеризуеться наявшстю виразних процеав деградацп органел субсарколемально! зони, набряку «високоенергетичних» мпохондрш мiжмiофiбрилярних зон i меншою мiрою -«низькоенергетичних» м^охондрш парануклеарно! зони кардюмюциив.
Ключов! слова: щури, мюкард, кардюгенез, ультраструктура мпохондрш, внутршньоутробна ппокЫя.
Робота е фрагментом науково-дотдно'Х роботи «Структуры перебудови компонентiв серцево-судинноХ системи в умовах ХХ нормального й аномального гiстогенезу у людини й експериментальних тварин» (номер державноХ реестращХ 011Ш006621).
Пщ час внутршньоутробного розвитку органо- та системогенезвщбуваються за умов <^зюлопчно!» ппоксп (низький р1вень РаО2 плода у пор1внянн1 з дорослим оргашзмом), яка мае виршальне значения шд час формування псто- та цитоарх1тектури серця. Окр1м <^зюлопчно!» ппоксп видшяють також «патолопчну» внутршньоутробну гшоксда, яка негативно позначаеться на кардюгенезк пошкоджуе структуру мюкарда та призводить до зниження ефективно! роботи серцевого м'яза, викликае формування вад серця [9,11].
© 1ванченкоМ.В., 2014 л
Останшми pоками великий iнтеpес викликае стан сеpцево-сyдинноï системи y новонаpоджених пiсля пеpенесеноï ними внyтpiшньоyтpобноï гiпоксiï.Резyльтати експеpиментiв ч^ко показyють, що незpiле сеpце значно стшюше до дефiцитy кисню, шж сеpце доpослого.Однак механiзми тако1' толеpантностi не 6ули ще досить вивчеш, вони швидше за все е pезyльтатом pозвиткy змiн в енеpгетичномy метаболiзмi, що включае фyнкцiонyвання м^охон^ального апаpатy [1G]. Сеpце плода та новонаpодженого е вiдносно бiльш залежним вщ анаеpобного глiколiзy, тодi як зpiлий мiокаpд майже виключно залежить вщ аеpобного шляху, де в якост основного сyбстpатy виступають ж^ш кислоти [S]. Висока стiйкiсть œp^ у новонаpодженого не може бути додатково збшьшена попеpедньою пiдготовкою або адаптащею до впливу хpонiчноï гшокси [1G].
Кожна тpетя дитина,яка пеpенеславнyтpiшньоyтpобнy гiпоксiю, мае залишковi явища у виглядi мiнiмальних ознак легенево1' гiпеpтензiï, зниження скоpотливоï здатностi мiокаpда шлуночюв [1]. Моpфологiчнi та yльтpастpyктypнiдослiдження показують, що поpяд зi змiнами гшоксичного хаpактеpy наявнi ознаки iшемiчного ушкодження [4], дистpофiчнi пpоцеси у мiокаpдi,якi можуть закiнчyватись чи повним вщновленням фyнкцiï оpганy, або фоpмyванням у подальшому осеpедкового каpдiосклеpозy [5]. Однак дос залишаються нез'ясованими питання ^о хаpактеp pеакцiй мiтохондpiального апаpатy скоpотливих каpдiомiоцитiв (Кмц) в pанньомy постнатальному онтогенезi тапpо те, якi мехашзми модулюють ефективнiсть фyнкцiï мiтохондpiй i можуть впливати на чутливють мiокаpда до кисневого голодування.
Метою pоботи був аналiз pеакцiй мiтохондpiального апаpатy скоpотливих Кмц шлyночкiв щypiв у pанньомy постнатальному пеpiодi pозвиткy за умов попеpедньоï дiï хpонiчноï внyтpiшньоyтpобноï гiпоксiï.
Mатерiал та методи дослщження. Дослiдження виконанi на бiлих безпоpодних щypаx-самках та ix потомства В якостi матеpiалy були викоpистанi сеpця новонаpоджених щypiв та на 3-ю,7-у добу постнатального онтогенезу. Хpонiчнy пpенатальнy гiпоксiю моделювали на ваптних самках шляхом внyтpiшньоочеpевинного введення 1%-вого нiтpитy натpiю вiд 1 G-ï до 21-ï доби ваптност в дозi 5 мг/^G г ваги — доз^ що викликае гшоксда сеpеднього ступеня тяжкостi [2]. Контpольним тваpинам вводили внyтpiшньоочеpевинно 1 мл 0,9%-вого фiзiологiчного pозчинy натpiю xлоpидy.
Дослiдження пpоведене у вщповщност до законодавства Укpаïни (закону У^аши «Пpо захист тваpин вiд жоpстокого поводження» вiд 15.12 2GG9 pокy № 1759-VI), пpавил Gвpопейськоï конвенцп щодо захисту xpебетниx тваpин, яю викоpистовyються в експеpиментальниx дослiдженняx.
Отpиманi зpазки piзниx дiлянок мiокаpда готували для електpонно-мiкpоскопiчного дослiдження за стандаpтною методикою [7]. Дослiдження пpоводили в лабоpатоpiï електpонноï мiкpоскопiï ДЗ «ДМА МОЗ У^аши» за допомогою тpансмiсiйного електpонного мiкpоскопа ПЭМ-1GG-G1 («SELMI», Укpаïна) пpи напpyзi пpискоpення 75-SG кВ i пеpвинниx збiльшенняx вщ 2GGG до SGGGG. Кiлькiснy ощнку yльтpастpyктypниx змiн пpоводили чеpез пiдpаxyнок щiльностi упакування i чисельноï щшьност мiтоxондpiй, питомоï площi повеpxнi внyтpiшньоï мембpани мiтоxондpiй (вpаxовyючи мембpанy ^ист). Моpфометpичнi данi зазнавали статистичноï обpобки. Визначення вipогiдностi pозxоджень мiж вибipками пpоводили з ypаxyванням паpаметpичного t^prn^pTO Стьюдента.
Результати дослiдження та ïx обговорення. Вивчення yльтpастpyктypниx змiн мiтоxондpiального апаpатy скоpотливиx Кмц сеpця щypiв на етапах постнатального онтогенезу в ноpмi показало, що xаpактеp фоpмyвання мiтоxондpiй вiдpiзнявся в пpавомy та лiвомy вiддiлаx.Особливостi пеpебyдов обyмовленi гемодинамiкою œpu# (у плода насосна фyнкцiя ^авого шлуночка пеpеважаe над лiвим, виpiвнюeться пiсля наpодження та змiщyeться влiво в постнатальному пеpiодi - як pеакцiя на збiльшення пеpифеpичного та зниження легеневого судинного опоpy) та енеpгетичним метаболiзмом (пpотягом пеpшого тижня пiсля наpодження вiдбyваeться повiльний енеpгетичний пеpеxiд вiд анаеpобного глiколiзy до аеpобного окислення жиpниx кислот) [3].
Пюля наpодження Кмц лiвого шлуночка pозвивались активними темпами i випеpеджали пpаво шлyночковi, що су^оводжувалось глибокою pеоpганiзацieю клiтинноï аpxiтектонiки, яюсними та кiлькiсними змiнами мiтоxондpiального апаpатy. Однак поpiвняння динамiки змiн щшьност упакування, чисельноï щiльностi та питомо].' площi повеpxнi внyтpiшньоï мембpани мiтоxондpiй пpавого та лiвого шлyночкiв ^отягом пеpшого тижня показало, що щшьшсть упакування мiтоxондpiй у пеpiод вщ 1-ï до 3-ï доби достовipно збiльшyвалась в обох шлуночках (на 3S,4% у лiвомy та на 46,1% у ^авому) та статистично вагомо не вiдpiзнялась в iнтpамypальниx зонах лiвого та пpавого вщдшв на цих теpмiнаx pозвиткy фис. 1).Тiльки на 7-у добу постнатального пеpiодy
даний показник у правому шлуночку перевищував параметр у лiвому (на 18,2%(р<0,05)).Чисельна щшьшсть мiтохондрiй достовiрно зростала вiд 1-1 до 3-1 доби тiльки в правому шлуночку та на 3-ю добу показник статистично вагомо вiдрiзнявся вщ параметра в лiвому та перевищував останиш на 30,2% (рис. 2), а показник питомо! площi поверхнi виутршиьо! мембрани мiтохондрiйв обох шлуночках статистично вагомо не вiдрiзнявся (рис.3).
0,5
0,1
-0,1
1 доба
3 доби
7д!б
□.ГПвий шлуночок. Контроль ■.ГПвий шлуночок. Ппокот
1 доба Здоби 7д1б
□.ГПвий шлуночок. Контроль ■.ГПвий шлуночок. Ппокот □ Правий шлуночок. Контроль
Рис. 2. Змши чисельно! щшьност м1тохондрш у саркоплазм1 скоротливих Кмц шлуночюв штрамурально1
зони (х102 мкм-3) на етапах постнатального онтогенезу.
Рис. 1. Динамка змш щшьност упакування м1тохондрш у саркоплазм1 скоротливих Кмц шлуночюв штрамурально! зони (мкм3/мкм3) на етапах постнатального онтогенезу.
Позначки «*» вказують на достов1рну вщмшшсть вщ групи контролю (р<0,05); «**» вказують на достов1рну вщмшшсть у пор1внянш з попередшм дослщжуваним термшом розвитку (р<0,05); <ф> вказують на достов1рну вщмшшсть у пор1внянш правого шлуночка з л1вим (р<0,05).
На 7-у добу онтогенезу збер^алась характерна тенденщя переважання показникiв правого шлуночка над лiвим. Електронно-мiкроскопiчнi дослiдження ультраструктури мггохондрш показали, що на 1-у та 3-юдобумiтохондрiальний апарат ще досить обмежено був сформований (рис. 4). Органели переважно розташовувалися в парануклеарнш зонi та пiд сарколемою. Миохондрп ще1 локалiзацil були невелию за розмiрами та мiстили слабко орieнтованi кристи, малу площу внутршньо! мiтохондрiальноí мембрани та матрикс низько! щiльностi.
Органели мiжмюфiбрилярноí локалiзацií ще не формували впорядковану мережу, але вже утворювали контакти мiж собою. Однак до кшця тижня в них спостерталося посилення формування правильно орieнтованих крист, збiльшення частки органел з вщносно великим об'емом, площею зовнiшньоl мiтохондрiальноl мембрани, щiльним матриксом, мiсцями мiж мiофiбрилами вже на 7-у добу розташовувались кластери органел.
Дослщження кiлькiсних та якiсних характеристик свщчить про те, що на цьому етат онтогенезу в лiвому шлуночку наростання показникiв вiдбувалося за рахунок збшьшення частки ранiше описаних «високоенергетичних» органел, особливо в мiжмiофiбрилярних зонах клiтини, а в правому шлуночку -«низькоенергетичних» [6].
На вщмшу вiд розвитку мiокардаза нормальних умов аналiз динамiки рiвня щшьносп упакування та чисельно1 щiльностi миохондрш скоротливих Кмц правого та лiвого шлуночкiву групi щурiв, що розвивались тд впливом внутрiшньоутробноl гiпоксil,дозволив встановити суттеве вiдставання показникiв в уах зонах мiокарда на 1-у добу постнатального перюду вiдносно контролю. Зокрема, в лiвому шлуночку iнтрамуральноl зони щшьшсть упакування мггохондрш була достовiрно знижена на 41,4%, а чисельна щшьнють - на 42,3%(р<0,05), увщповшнш зош правогошлуночкаредукцiя показникiв складала43,7% (р<0,05) та 47,1% (р<0,05). Вивчення змш питомо1 площi поверхнi внутрiшньоl мембрани мггохондрш у мiокардi шлуночкiв показало, що в експериментальнш групi на 1-у добу постнатального онтогенезу в лiвому шлуночкупараметр достовiрно перевищував контрольш значення на 53,6%; в правому на - 56,1%.
У мiтохондрiяхновонароджених вшносно !х внутрiшньоклiтинноl локалiзацil та значенш в окисномуобмiнi виявлялися ранш та прогресуючiзмiни. Ультраструктурне дослiдження органел показало, що мггохондрп парануклеарно1 локалiзацil представленi органелами невеликого розмiру зi свiтлим матриксом та невпорядкованими кристами.
Серед незмшених органел зустрiчались мiтохондрil з помiрним набряком та дiлянками просвiтлення матриксу, рщко - з явищами руйнування крист. У субсарколемальнiй зонi органели мали кулясту чи видовжену форму, прозорий матрикс, серед них були набрякта миохондрп, органели зi зруйнованими кристами та зонами вимивання матриксу, часто в зовшшнш мембраш деяких з них спостертались трiщини та розриви. Миохондрп мiжмофiбрилярноl локалiзацil були вшносно великими з помiрно розвинутими кристами та щшьним матриксом, серед таких органел теж була частка мггохондрш з явищами набряку та вакуолiзацil, елементами кристолiзiсу та зонами вимивання матриксу.
Щ особливостi ультраструктури миохондрш вказували про напруження енергетичного апарату в серш новонароджених.
Сл1д вщзначити, що в1д 1-! до 3-! доби тсля народження на в1дм1ну в1д групи контролю, де показники збшьшувались, уа параметри в експериментальнш грут тварин мали тенденщю до зменшення, особливо чисельна щiльиiсть мггохондрш (у л1вому шлуночку параметр зменшувався вдв1ч1) та питома площа внутршньо! мембрани (-49,6% (р<0,05) у лiвому шлуночку, -50,1% (р<0,05) - у правому).На 3-ю добу порiвняння показниюв у групi щурiв, що внутршньоутробно розвивались за умов ппоксп,з групою контролю показало достовiрие вiдставаиия щшьносл упакування мiтохоидрiй скоротливих Кмц лiвого шлуночка на 64,9%, чисельно! щшьносл - на 75,5%, правого шлуночка на - на 60,2% та на 64,5% вщповщно. Ультраструктура млохондрш характеризувалася псшморфнютю змш (рис. 5).
4
3,5 3 2,5 2 1,5 1
0,5 0
1 доба 3 доби 7 дiб
0Л1вий шлуночок. Контроль
Рис.3. Динамка змш питомо! площ1 поверхш внутр1шньо! мембрани млохондрш у саркоплазм! скоротливих Кмц шлуночюв штрамурально! зони (мкм2/мкм3) на етапах постнатального онтогенезу. Позначки «*» вказують на достовiриу вiдмiииiсть вщ групи контролю (р<0,05); «**» вказують на достсшрну
Рис. 4. Кмц правого шлуночка серця щура в норм! на 3-ю добу постнатального онтогенезу. Електронограма. х3000.
вiдмiииiсть у пор!внянш розвитку (р<0,05).
з попередиiм дослiджуваиим термшом
Рис. 5. Кмц правого шлуночка серця щура експериментально! групи на 3-ю добу постнаталь-ного онтогенезу. Електро-нограма. х3000.
Дослщження органел парануклеарно! локатзацп показало, що м^охондрп здебiльшого знаходилися в сташ пом!рного набряку, вони вшьно розташовувалися в гiалоплазмi навколо ядра чи мюцями утворювали скупчення органел. М!жмюф!брилярш м^оховдрп мали р!зний розм!р, але практично вс булиу стаиi сильного набряку, про що свщчило напруження !х зовшшшх мембран. Деградацiя органел переважно здiйсиювалась шляхом розриву зовшшньо! мембрани та витiкаиия матриксуу палоплазму.
Кшьюсть зруйнованих млохондрш була пом!рною. Вивчення субсарколемальних органел показало, що процеси деградацп в цш зош кл^ин були посилеиi та значно превалювали над процесами репродукцп. Органели знаходились у сташ виразного набряку, значна кшьюсть органел мала трщини та розриви зовшшньо! мембрани та випкання матриксу. Спостерiгаласявелика кшьюсть м^охондрш, що лопнули, пуст! та зморщеш органели,в гiалоплазмi -дрiбиодисперсиiаморфиiмаси.
Починаючи вщ 3-! до 7-! добив скоротливих Кмц л!вого та правого шлуночюв експериментально! групи значення ушх показиикiв поступово збiльшувались, але пом!рними темпами. При пор!внянн! з групою контролю наприкшщ першого тижня тсля народження показники продовжували достов!рно поступатися. В гiалоплазмi Кмц з'являлись на тт набряклих органел др!бш м^оховдрп, як! розташовувалися групами в зонах ущшьнення гiалоплазми тд сарколемою та мiжмiофiбрилами.
Отримаиi даиi свiдчать про те, щом^охондрп експериментально! групи нездатш ефективно здiйсиювати окисне фосфорилювання та синтез АТФ, незважаючи на наявшсть достатнього р!вня кисню та субстраив окислення.
Зважаючи на даиi науково! лiтератури, можна припустити, що за даних умовсистема антиоксидантного захисту не справляеться з нейтралiзацiею активних форм кисню та призводить до вторинного ураження кттинних мембран та органел, нашаруванняпостгшоксичних змш та впливу окисного стресу. Отже, протягом першого тижня до первинних порушень, що пов'язаш з безпосередиiм впливом виутрiшиьоугробио! гшоксп,приеднуються вторинш ураження, в яких постгшоксичшзмшиорганел та окисний стрес призводять до прогресування патологiчиого процесу.
Ш,
1. Внутршньоутробна гшокия призводить до прогресуючих змш мiтохоидрiальиого апарату протягом першого тижня постнатального онтогенезу щур!в. До первинних порушень, що пов'язаш з безпосередшм впливом внутршньоутробно! гшоксп, приеднуються вторинш ураження, в яких постгшоксичний стан органел та окисний стрес призводять до прогресування патолопчного процесу.
2. На 3-ю добупостнатального онтогенезу постгшоксичш реакци м^охондрш виявляються достовiрним вiдставанням вщ норми показниюв щiльностi упакування м^охондрш штрамурально! зони лiвого шлуночка на 64,9%, правого шлуночка - на 60,2% i, особливо, чисельно! щшьносп мiтохондрiй лiвого шлуночка (на 75,5%), правого шлуночка (на 64,5%), що прямо корелюе з динамiкою питомо! площi поверхнi внутршньо! мембрани. Мiтохондрiальний апарат характеризуеться наявнiстю виразних процеав деградаци органел субсарколемально! зони, набряку «високоенергетичних» мiтохондрiй мiжмiофiбрiлярних зон i, меншою мiрою, «низькоенергетичних» мiтохондрiй парануклеарно! зони Кмц.
Перспективи подальших дослгджень пов 'язаш з aHmi30M реакцш мiтохондрiального апарату скоротливих Кмц щурiв тсля першого тижня постнатального перiоду розвитку за умов попередньоi dii хрошчног внутршньоутробног гтокси.
Ш
1. Белова Ю.Н. Постгипоксическая ишемия миокарда у новорожденных детей: диагностика и терапия тяжелых форм / Ю.Н. Белова, А.А. Тарасова, В.Н. Подкопаев [и др.] // Анестезиология и реаниматология. - 2012. - № 1. - С. 65-68.
2. Иваницкая Н. Ф. Методика получения разных стадий гемической гипоксии у крыс введением нитрита натрия / Н. Ф. Иваницкая // Патол. физиол. и эксперим. терапия. - 1976. - № 3. - С. 69-71.
3. 1ванченко М.В. Формування мiтохондрiального апарату скоротливих кардюмюциив в нормi та за умов гшоксичного ушкодження кардюгенезу / М. В. 1ванченко, 1.В.Твердо:тб // Морфолопя. - 2013. - Т. VII, № 1. - С. 5-20.
4. Заднипряный И. В. Структурная перестройка миокарда при перинатальной гипоксии в условиях эксперимента / И. В. Заднипряный, О. С. Третьякова // Крымский журнал экспериментальной и клинической медицины. - 2011. - Т. 1, № 1. - С. 40-45.
5. Прахов А. В. Систематизация неонатальных функциональных кардиопатий / А. В. Прахов // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2010. - Vol. 55, № 2. - C. 14-18.
6. Твердохлеб И. В. Гетерогенность митохондриального аппарата миокарда и механизмы ее формирования в раннем онтогенезе крыс / И. В. Твердохлеб // Цитология и генетика. - 1998. - Т. 32, № 2. - С. 8-12.
7. Уикли Б. Электроннаямикроскопия для начинающих/ Б. Уикли // - М.: Мир, - 1975. - 324 с.
8. Lopaschuk G. D. Developmental changes in energy substrate use by the heart / G. D. Lopaschuk, R. L. Collins-Nakai, T. Itoi // Cardiovasc. Res. - 1992. - Vol. 26, № 12. - P. 1172-1180.
9. Nanka O. Experimental hypoxia and embryonic angiogenesis / O. Nanka, P. Valasek,M. Dvorakova [et al.] / Dev. Dyn. - 2006. -Vol. 235, № 3. - Р. 723-733.
10. Ontogenetic development of cardiac tolerance to oxygen deprivation - possible mechanisms / B. Ostadal, I. Ostadalova, F. Kolar // Physiol. Res. - 2009. - Vol. 58, Suppl. 2 - P. 1-12.
11. Patterson A. J. Hypoxia and fetal heart development / A. J. Patterson, L. Zhang // Curr. Mol. Med. - 2010. - Vol. 10, № 7. - P. 653-666.
ВЛИЯНИЕ ВНУТРИУТРОБНОМ ГИПОКСИИ НА ФОРМИРОВАНИЕ МИТОХОНДРИАЛЬНОГО АППАРАТА КАРДИОМИОЦИТОВ ЖЕЛУДОЧКОВ КРЫС В ТЕЧЕНИЕ ПЕРВОЙ НЕДЕЛИ ПОСТНАТАЛЬНОГО ОНТОГЕНЕЗА Иванченко М.В.
Проведён ультраструктурный анализ реакций митохондрий сократительных кардиомиоцитов желудочков крыс на 1-е, 3-е, 7-е сутки постнатального онтогенеза в условиях предшествующего действия хронической внутриутробной гипоксии. Показано, что внутриутробная гипоксия приводит к прогрессирующим изменениям митохондриального аппарата в течение первой недели постнатального онтогенеза крыс. К первичным нарушениям, связанным с непосредственным влиянием внутриутробной гипоксии, присоединяются вторичные поражения, в которых постгипоксическое состояние органелл и окислительный стресс приводят к прогрессированию патологического процесса. Митохондриальный аппарат характеризуется наличием выраженных процессов деградации органелл субсарколеммальной зоны, набуханию «высокоэнергетических» митохондрий межмиофибриллярных зон и «низкоэнергетических» митохондрий парануклеарной зоны кардиомиоцитов, уменьшением количества ассоциаций между митохондриями.
Ключевые слова: крыса, миокард, кардиогенез, ультраструктура митохондрий, внутриутробная гипоксия.
Стаття надшшла 09.01.2014 р.
INFLUENCE OF INTRAUTERINE HYPOXIA TO THE FORMATION OF RAT's VENTRICULAR CARDIO-MYOCYTES MITOCHONDRIAL COMPLEX DURING FIRST WEEK OF POSTNATAL ONTOGENESIS Ivanchenko M.V.
We studied a quantitative ultrastructural analysis of the reactions of mitochondria network in rat's cardiomyocytes on the 1th, 3th, 7thdays of postnatal ontogenesis under previous influence of chronic intrauterine hypoxia. It was shown that fetal hypoxia leads to progressive changes of mitochondria during the first week of postnatal ontogenesis in rats. The primary alterations which associated with the direct influence of intrauterine hypoxia were attached to the secondary alterations in which posthypoxic state and oxidative stress lead to the persistence of the pathological process. Mitochondrion is characterized by pronounced degradations of subsarcolemmal organelles, swelling of «high-energy» interfibrillar mitochondria and alterations of «low-energy» paranuclear mitochondria, decrease in the number of associations between mitochondria.
Key words: rat, myocardium, cardiogenesis, ultrastructure of mitochondria, intrauterine hypoxia.
Рецензент Костиленко Ю.П.
