CC BY
42
УДК 616.438-091.8-003.9:616-001.17:616-092.4
ВПЛИВ ВНУТР1ШНЬОВЕННО1 1НФУЗН КОМБ1НОВАНИХ Г1ПЕРОСМОЛЯРНИХ РОЗЧИН1В НА СТРУКТУРН1 ЗМ1НИ ОРГАН1В НЕЙРОШУНОЕНДОКРИННО1 СИСТЕМИ
ПРИ ОП1КОВ1Й ХВОРОБ1
В статтi наведенi данi щодо показникiв летальностi та ендогенно! штоксикацп, а також структурних змiн аденогшофiза, юрково! речовини надниркових залоз i тимусу при експериментальнiй опiковiй хворобi у щурiв за умов И лiкування шляхом внутршньовенно! шфузп коло!дно-гшеросмолярних розчинiв. Встановлено, що лактопроте!н-С дie як протектор судинно! стiнки i чинить мембранопластичний вплив на структуру оргашв.
Ключов! слова: ошкова хвороба, аденоппоф1з, иркова речовина надниркових залоз, тимус,.
В даний час визнано, що глибою ошки шюрного покриву характеризуються не лише пошкодженням шюри, а й викликають тривал1 структурно-функцюнальш змши внутршшх оргашв, що обеднаш в нозолопчну форму "ошкова хвороба" [8,11]. Встановлено, що в патогенез! ошково! хвороби провщну роль вщнрають гшоф1з, наднирков1 залози { тимус, яю е центральними органами нейро1муноендокринно! системи [1] та шщюють стресорш м1жсистемш реакцн оргашзму [10,11].
В1ропдно, функцюнальне виснаження нейро1муноендокринно! регуляцн залучене до формування синдрому полюрганно! недостатност1, зокрема розвитку вторинного 1мунодефщиту { судинно! дисфункци. Припускаеться, що в складному { недостатньо вивченому патогенез! ошково!' хвороби одне з головних мюць належить ендогеннш штоксикацп та гемоконцентрацп на тт значно! плазмовтрати [11]. Доведена також [5,6] ефектившсть !! !нфуз!йно! терап!! коло!дно-гшеросмолярними розчинами дез!нтоксикац!йно!, реолопчно!, енергетично! та протишоково! дИ.
Актуальшсть даного дослщження обумовлена тим, що до цього часу анатз та сшвставлення показниюв клш1чного перебпу та структурних змш аденогшоф1за, юрково! речовини надниркових залоз 1 тимуса при ошковш хвороб! за умов !! лшування шляхом шфузп коло!дно-гшеросмолярних розчишв не були предметом спещальних дослщжень.
Метою роботи було вивчення показниюв летальност та ендогенно! штоксикацп, а також структурних змш аденогшоф1за, юрково! речовини надниркових залоз 1 тимуса при експериментальнш ошковш хвороб! у щур1в за умов !! лшування шляхом внутршньовенно! шфузп ИЛБ8-ЬХ-5% та лактопроте!ну з сорбгтолом.
Матерiал та методи дослщження. Експериментальне дослщження морфолопчних змш в тимус при ошковш хвороб! (через 1, через 3, через 7, через 14, через 21, через 30 д1б) та за умов ди шфузшних коло!дно-гшеросмолярних препарапв дезштоксикацшно!, реолопчно!, енергетично!, протишоково! ди ИЛБ8-ЬХ-5% та лактопроте!ну з сорб1толом (ф1рмова назва препарату -«Лактопроте!н - С») було виконано на 90 щурах-самцях лши Вютар масою 155-160 грам.
Лактопроте!н-С - це шфузшний коло!дно-гшеросмолярний препарат, який мютить альбумш (5%), сорб1тол (6%), натрда лактат (2,1%), а також електрол1ти в збалансованих юлькостях. Теоретична осмоляршсть препарату - 1020 мОсм/л. Лактопроте!н-С показаний до застосування як зас1б корекцп кислотно-лужного стану { гшопроте!немн, покращення м!кроциркуляци, зменшення штоксикацп, покращення гемодинамши при травматичному, операцшному, гемол1тичному та ошковому шоку, при ошковш хворобу в шсляоперацшному перюд! шсля порожнинних операцш; при гшопроте!неми р!зномаштного походження, хрошчних гепатитах, при р1зних шфекцшних захворюваннях [5,6,9].
В1тчизняний новий кровозамшник ИЛБ8-ЬХ-5% був розроблений в лабораторп технологи трансфузшних препарапв ДУ «1нститут патологи кров! та трансфузшно! медицини НАМН Укра!ни» (м. Льв1в). ИЛБ8-ЬХ-5% - це комплексний коло!дно-гшеросмолярний шфузшний препарат, який мютить в якосн коло!дно! основи пдроксиетильований крохмаль з ММ 130000, п'ятиатомний спирт ксилгтол, залужнювальний компонент натрда лактат, сол1 натрда, калда, кальщю та магшю хлориду. Осмоляршсть препарату складае 890 мОсм/л, що у три рази перевищуе осмоляршсть ¿зотошчного розчину натрда хлориду та осмоляршсть плазми кровь
Утримання та машпуляцп з тваринами проводили у вщповщносп до «Загальних етичних принцишв експерименпв на тваринах», ухвалених Першим нацюнальним конгресом з бюетики (Ки!в, 2001), також керувалися рекомендащями «Свропейсько! конвенцп про захист хребетних
© Гунас 1.В., Дзевульська 1.В., Черкасов Е.В., ......
Ковальчук О.1., 2014 111
тварин, як використовуються для експериментальних та шших наукових цшей» (Страсбург, 1985) i положеннями «Правил до клшчно1 оцшки безпеки фармакологiчних засобiв (GLP)».- щури без термiчноl травми, яким проводилась окрема iнфузiя 0,9% розчину NaCl, HAES-LX-5% та лактопроте1ну-С вiдповiдно у дозi 10 мл/кг; V, VI, VII — тварини з отком, яким за аналопчною схемою та у такому ж дозовому режимi проводили окреме введения дослщжуваних речовин.
Ошк (пiсля вщповщно1 премедикаци) викликали шляхом прикладання до бiчних поверхонь тулуба тварин чотирьох мiдних пластинок (по двi пластинки з кожного боку), як попередньо тримали протягом шести хвилин у водi з постшною температурою 100 °С. Загальна площа опiку у щурiв зазначено! маси складала 21-23% при експозици 10 сек., що е достатшм для формування опiку II ступеня - дермального поверхневого опiку (колишнш III А ступiнь) та розвитку шокового стану середнього ступеня важкость
Дослщжуваш розчини вводили внутрiшньовенно протягом 5-6 хв. у дозi 10 мл/кг маси тша. Iнфузiю проводили у нижню порожнисту вену, для чого виконували i! катетеризацiю в асептичних умовах через стегнову вену. Катетер, встановлений у стегновш веш, пiдшивали пiд шкiру. Його просвгг по всiй довжинi заповнювали титрованим розчином гепарину (0,1 мл гепарину на 10 мл 0,9% розчину NaCl) тсля кожного введення речовин. Перше введення розчинiв здiйснювали через 1 годину тсля моделювання патолопчного стану, наступнi шфузи виконували щоденно загалом впродовж 7 дiб.
Проведет нами попередт дослiджения показали (табл. 1), що щури-самщ без будь-яко! фармакокорекци на фонi ошково1 травми шюри гинули всi на 9-у добу експерименту, а на 7-у добу летальшсть складала 80%, в зв'язку з чим (враховуючи питання бюетики), практично не можливим було набрати коректну, у кiлькiсному вщношенш, групу контролю з чистим отком шюри без лiкувания. Тому задля контролю лшувально1 ди гiперосмолярних розчитв ми спиралися на групу тварин, яю на фонi опiку шюри отримували 0,9 % розчин NaCl.
Таблиця 1
Летальшсть щурiв пiсля ошковоТ травми шюри без введення будь-яких фармаколопчних
розчинiв
Кшьюсть щур1в Термш спостереження (доба)
1 2 3 4 5 6 7 8 9
n=10 n=3 n=1 n=2 n=0 n=1 n=0 n=1 n=0 n=2
У групi тварин з ошковою травмою шкiри, яким вводили 0,9 % розчин N0, виявлене (табл. 2) прогресуюче збiльшення показника летальносп вiд 5% через 1-у добу до 11% у промiжку вщ 4-1 до 7-1 доби з наступним поступовим зменшенням величини даного показника до 3% у промiжку вщ 22-1 до 30-1 доби пiсля опiку шкiри. Загальний показник летальностi в групi щурiв самцiв, яким пiсля опiку шюри вводили 0,9% розчин КаС1 склав 43,5%. Окрема лшувальна курсова терашя щурiв з опiковою травмою шюри розчином ИЛБ8-ЬХ-5% подiбно до тако! лактопроте1ном-С суттево перешкоджала загибелi тварин упродовж усього спостереження.
Ступiнь штоксикаци при опiковiй хворобi визначали за рiвнем молекул середньо! маси [3] та лейкоцитарним шдексом штоксикаци (ЛИ), який розраховуеться з формулою Я. Кальф-Катфа: Л11 =((4М+3Ю+2П+С)х(Пл+1))/((Л+Мо)х(Е+1), де М - мiелоцити, Ю - юнi, П - паличкоядерш, С -сегментоядернi нейтрофши, Пл - плазмоцити, Л - лiмфоцити, Мо - моноцити, Е - еозинофши.
Дослiдження ступеня штоксикаци проводили в проблемнш науково-дослiднiй лаборатори функцюнально! морфологи та генетики розвитку науково-дослщного центру Вiнницького нацiонального медичного унiверситету iменi М.1. Пирогова, сертифшовано! ДФЦ МОЗ Укра!ни (посвiдчення №003/10 вад 11.01.2010 р).
Статистичний анатз результатiв дослiдження провели в пакет 8ТЛТКТ1СЛ 5.5 (належить ЦН1Т ВНМУ iменi М.1. Пирогова. Лiцензiйний №ЛХХЯ910Л374605РЛ) з використанням непараметричних методiв оцшки отриманих результатiв. Оцiнювали правильнiсть розподшу ознак за кожним з отриманих варiацiйних рядiв, середнi значения за кожною ознакою, що вивчалися та стандарты вiдхиления. Достовiрнiсть рiзницi значень мiж незалежними кiлькiсними величинами визначали за допомогою U-критерiя Мана-Уiтнi.
Забiр матерiалу проводився пiд наркозом. У тварин тсля декаттаци робили розтин порожнини черепа, черевно! та грудно! порожнини i вирiзали за допомогою леза невелик шматочки аденогiпофiза, юрково! речовини надниркових залоз та тимуса. Матерiал для морфологiчних дослiджень обробляли за загальноприйнятою методикою. Ультратонкi зрiзи готували на ультрамiкротомi «ЬКБ», i вивчали та фотографували на електронному мшроскош ПЕМ-125К.
Нашвтоню зpiзи зaбapвлювaли толущинйвим та мeтилeнoвим сишм, вивчали та фoтoгpaфyвaли за дапамагаю свiтлoвoгo мiкpoскoпa Olympus Bx15.
Таблиця 2
Вплив фaрмaкотeрaпiï 0,9% розчином NaCl, лaктопротeïном-С тa HAES-LX-5% нa покaзники _лeтaльностi щурiв з опiковою трaвмою шкчри_
Умoви дoслiдy
Лeтaльнiсть твapин (n- %)
1
2-3
Тepмiн спoстepeжeння (дoбa)
4-7
8-14
15-21
22-30
Отк + 0,9 % poзчин NaCl (n=200)
n=10 (5 %)
n=21 (10,5 %)
n=22 (11 %)
n=17 (8,5 %)*
n=11 (5,5 %)
n=6 (3 %)
Oniк + HAES-LX-5 % (n=120)
n=2 (1,7 %)
n=4 (3,3 %)*
n=5(4,2 %)*
n=4 (3,3 %)#
n=2 (1,7 %)
n=1 (0,8 %)
Oniк + лaктonpoтeïн-C (n=120)
n=1 (0,8 %)*
n=4 (3,3 %)*
n=3 (2,5 %)*
n=3 (2,5 %)*
n=1 (0,8 %)*
n=3 (1,7 %)
Пpимiтки: 1. * - дoстoвipнa piзниця вiднoснo кoнтpoлю (oпiк + 0,9 % NaCl); 2. # - тeндeнцiя piзницi вiднoснo кoнтpoлю (oпiк + 0,9 % NaCl).
Елeктpoннoмiкpoскoпiчнe дoслiджeння викйнанй на бaзi вiддiлy eлeктpoннoï мiкpoскoшï (наукйвий кepiвник - пpoфeсop Л.О. Cтeчeнкo) 1нституту пpoблeм пaтoлoгiï Нащанальнаго мeдичнoгo yнiвepситeтy iмeнi О.О. Бoгoмoльця.
Рeзультaти дослiджeння тa ïx обговорсиии. Peзyльтaти пpoвeдeнoгo дoслiджeння (pис. 1; pис. 2) свiдчaть, щй piвeнь мoлeкyл сepeдньoï маси та лeйкoцитapнoгo iндeксy штйксикаци (Л11), статистичнй знaчyщe нижчий у щypiв бeз йшку, нiж у щypiв з йш^м на пpoтязi всьйгй eкспepимeнтy. Дйслщжуваш пйказники статистичнй знaчyщe вищi у щypiв, яким ввйдили iзoтoнiчний poзчин в пopiвняннi з твapинaми, яким пpoвoдили oкpeмy iнфyзiю лaктoпpoтeïнy-C та HAES-LX-5%. Нaйвищi пйказники piвня мoлeкyл сepeдньoï маси у щypiв з йш^м зaфiксoвaнi чepeз 3 дйби пiсля oпiкy, вщпйвщае пepioдy гoстpoгo oпiкoвoгo шйку. Нaймeнший piвeнь мoлeкyл сepeдньoï маси у щypiв з йш^м встaнoвлeним чepeз 30 дiб пiсля тpaвми.
Piвeнь Л11 дйсягав свйгй максимуму у щypiв з йш^м, яким ввйдили лaктoпpoтeïн-C та HAES-LX-5% чepeз 3 дйби.
P^. 1. Piвeнь мoлeкyл сepeдньoï маси пpoтягoм Pис. 2. Piвeнь лeйкoцитapнoгo iндeксy штоксикацп
мiсяця шсля oпiкy шкipи та йoгo ^pe^ii кoлoïдними (LII) пpoтягoм мiсяця шсля oпiкy шкipи та йoгo ^pe^ii гiпepoсмoляpними poзчинaми. кoлoïдними гiпepoсмoляpними poзчинaми.
Познaчсння: тут i в пoдaльшoмy Mean - сepeдня вибipки; Mean±SE - пoxибкa сepeдньoï; Mean±SD - стaндapтнe вiдxилeння сepeдньoï; GRUP - шкала ^уп дoслiджeння; MOL_SR_M - шкала piвня мoлeкyл сepeдньoï маси; 1 - 1 дoбa iзoтoнiчний poзчин; 2 - 1 дoбa лaктoпpoтeïн-C; 3 - 1 дoбa HAES-LX-5%; 4 - 1 дoбa oпiк + iзoтoнiчний poзчин; 5 - 1 дoбa oпiк + лaктoпpoтeïн-C; 6 - 1 дoбa oпiк + HAES-LX-5%; 7 - 3 дoбa iзoтoнiчний poзчин; 8 - 3 дoбa лaктoпpoтeïн-C; 9 - 3 дoбa HAES-LX-5%; 10 - 3 дoбa oпiк + iзoтoнiчний poзчин; 11 - 3 дoбa oпiк + лaктoпpoтeïн-C; 12 - 3 дoбa oпiк + HAES-LX-5%; 13 - 7 дoбa iзoтoнiчний poзчин; 14 - 7 дoбa лaктoпpoтeïн-C; 15 - 7 дoбa HAES-LX-5%; 16 - 7 дoбa oпiк + iзoтoнiчний poзчин; 17 - 7 дoбa oпiк +лaктoпpoтeïн-C; 18 - 7 дoбa oпiк + HAES-LX-5%; 19 - 14 дoбa iзoтoнiчний poзчин; 20 - 14 дoбa лaктoпpoтeïн-C; 21 - 14 дoбa HAES-LX-5%; 22 - 14 дoбa oпiк + iзoтoнiчний poзчин; 23 - 14 дoбa oпiк + лaктoпpoтeïн-C; 24 -14 дoбa oпiк + HAES-LX-5%; 25 - 21 дoбa iзoтoнiчний poзчин; 26 - 21 дoбa лaктoпpoтeïн-C; 27 - 21 дoбa HAES-LX-5%; 28 -21 дoбa oпiк + iзoтoнiчний poзчин; 29 - 21 дoбa oпiк + лaктoпpoтeïн-C; 30 - 21 дoбa oпiк + HAES-LX-5%; 31 - 30 дoбa iзoтoнiчний poзчин; 32 - 30 дoбa лaктoпpoтeïн-C; 33 - 30 дoбa HAES-LX-5%; 34 - 30 дoбa oпiк + iзoтoнiчний poзчин; 35 - 30 дoбa oпiк + лaктoпpoтeïн-C; 36 - 30 дoбa oпiк + HAES-LX-5%.
Для aдeнoгiпoфiзa, кipкoвoï peчoвини нaдниpкoвиx залйз i тимуса щypiв з oпiкoвoю тpaвмoю шкipи, яким ввйдили 0,9% poзчин NaCl, чepeз 1,3,7 та 14 дiб eкспepимeнтy (тepмiни, кйли зapeeстpoвaнe збiльшeння та стабшзащя вeличини пoкaзникiв лeтaльнoстi та eндoгeннoï iнтoксикaцiï) нaйбiльш xapaктepним загальним пpoявoм пaтoмopфoлoгiчниx змiн була aльтepaцiя
функцюнально р1зних клгтин оргашв та стшок судин гемомжроциркуляторного русла на тл1 виразного м1жклгтинного та паравазального набряку.
У цей перюд у стшщ кровоносних капшяр1в 1 венул спостерпаеться набряк ендотелюциив, !х пард1альннй 1 тотальний некроз, вщбуваеться потоншення та локальна руйнащя базально! мембрани, утворюються паравазальт крововнлнвн (рис. 3; рис. 4; рис. 5).
Рис. 3. Паравазальний набряк 1 утворення агрегата еритроциив за типом «монетного ставпчика» у просвт венули в к1рковш речовит наднирково! залози щура через 1 добу розвитку отково! хвороби за умов введення 0,9 % розчину №С1. 1 - «монетний стовпчик» ернтродитiв у просвт венули; 2 - паравазальт еритроцити. 36. 14000
Рис. 4. Кровоносний катляр 1з субтотально зруйнованою ендотел1альною вистшкою в аденогшоф1з1 щура через 1 добу розвитку отково! хвороби за умов введення 0,9 % розчину №С1. 1 - еритроцит у просвт кровоносного катляра; 2 - ядро ендотелюцита з зруйнованою цитоплазмою. 36. 12000.
Рис. 5. Крововилив в аденогшоф1з1 щура через 7 д1б розвитку отково! хвороби за умов введення 0,9 % розчину №С1. 1 - еритроцит у просвт неушкодженого кровоносного катляра; 2 - еритроцити в зон крововиливу; 3 - апоптозний ендокриноцит. Зб. 5000.
Рис. 6. Утворення трансендотел1альних канал1в та локуЫв зникнення базально! мембрани в стшц! кровоносного кап!ляра тимуса щура через 7 д!б розвитку ошково! хвороби за умов введення 0,9% розчину №С1. Стршочками вщшчеш наскр!зн! дефекти кровоносного кап!ляра. 1 - еритроцит у просвт кровоносного каптяра. Зб. 15000.
У стшц1 деяких кровоносних кашляр1в з1 збереженою судинною стшкою ендотел1альне покриття стае тонким, в дшянках простих за формою 1 не великих за довжиною м1ждотел1альних контакив з являються розширеш м1жендотел1альш щшини або трансендотел1альш канали, як в зонах вщповщних до них локус1в руйнацп базально! мембрани мають вигляд наскр1зних трансмуральних дефекпв (рис. 5). Описаш трансмуральш дефекти разом з прилеглими 1 розширеними (у результат розвитку набряку) м1жклгтинними просторами вивчених оргашв е мшцями протшання 1 внутршньоорганного проникнення плазми та клгтин кров1, що призводить до прогресування набряку та крововилив1в.
Внзначенi нами вище особливост розвитку набряку в органах нейро1муноендокринно! системи при ошковш хвороб1 е настшьки невщ'емною частиною решти послщовних змш, що (для спрощення викладення 1 з метою уникнення термшолопчних непорозумшь) ми в подальшому будемо позначати ймов1рш (розширенш м1жендотел1альш щшини та трансендотел1альш канали) та сформоваш трансмуральш дефекти термшом «протшаннями», а потенцшш шляхи м1жклгтинного внутршньоорганного розповсюдження плазми кров1 - термшом «проникнення».
У щур1в з ошковою травмою, яким за схемою експерименту були введеш гшеросмолярш розчини (VI та VII групи тварин), у дослщжених органах нейро1муноендокриннох системи не виявлеш суттев1 пошкодження стшки кровоносних судин та крововиливи, а також, вщповщно, не зареестроваш структурш ознаки паравазального та м1жклгтинного набряку. Це свщчить про
aнгionpoтeктopнi властивссп зaстoсoвaниx кoмбiнoвaниx гinepoсмoляpниx poзчинiв, яю за умев застссування лaктonpoтeïнy-C гов'язаш з дoвoлi сneцифiчнoю мeмбpaнonлaстичнoю дieю цьеге npenapaтy.
Вжe чepeз 3 дoби i, oсoбливo, чepeз 7 дiб в дoслiджeниx opгaнax твapин з oniкoвoю тpaвмoю, яким був ввeдeний лaктonpoтeïн-C (VII eксnepимeнтaльнa група), нaвкoлo кpoвoнoсниx судин та в зoнi бaзaльнoï мeмбpaни сyдиннoï стшки вiдзнaчeнe нepiвнoмipнe нaкonичeння гeтepoмopфнoгo eлeктpoннoщiльнoгo мaтepiaлy (склaдaeться з нeoднaкoвo poзпoдiлeниx в aмopфнoмy мaтpиксi дpiбниx фiбpил та гpaнyл). Загальна eлeктpoннa щшьшсть цьoгo мaтepiaлy e мeншoю шж щiльнiсть мaтpиксy epитpoцитiв у судиншму npoсвiтi. Цeй мaтepiaл на eлeктpoнoгpaмax вiдpiзняeться вiд poзтaшoвaнoгo у судиншму npoсвiтi лaктonpoтeïнy-C, який вiзyaльнo e гoмoгeнним i aмopфним.
Пapaвaзaльний xapa^rep poзтaшyвaння зaзнaчeнoгo eлeктpoннoщiльнoгo мaтepiaлy свщчить, щo йoгo noявa noв'язaнa з спeцифiкoю тpaнсnopтy склaдoвиx лaктonpoтeïнy-C шсля oniкoвoï тpaвми чepeз «npoтiкaння» сyдиннoï стiнки, якi вoни чiткo дeкopyють. За paxyнoк цьoгo кoнтypи мiжeндoтeлiaльниx щiлин виглядають нiби нaмaльoвaними чopнoю фapбoю, щo poзлилaсь нaвкoлo судин. He виключeнo, щo дeякi склaдoвi лaктonpoтeïнy-C (якi на eлeктpoнoгpaмax мають низьку щшьшсть) тpaнсnopтyються чepeз систему мiкponiнoцитoзниx nyxиpцiв, aлe бeззanepeчниx стpyктypниx свiдoцтв на кopисть цьoгo нами ш виявлeнo.
Cклaдoвi лaктonpoтeïнy-C, щo noтpanили у судинну стiнкy та poзпoвсюдилися чepeз «npoникнeння» napaвaзaльнo, мoдифiкyються за paxyнoк фaгoцитoзy та синтeзyючoï дiяльнoстi npилeглиx клiтин. В тимус npo oстaннe свiдчaть oзнaки активаци opгaнeл синтeтичнoгo anapaтy napaвaзaльниx eniтeлiopeтикyлoцитiв (бiльшoю мipoю poзшиpeння poзгaлyжeниx канальщв гpaнyляpнoï eндonлaзмaтичнoï сiтки та ïx зanoвнeння nилonoдiбним вмiстoм сepeдньoï eлeктpoннoï щiльнoстi).
Peзyльтaтoм сniвдpyжньoï дiяльнoстi клгтин сyдиннoï стiнки та napaвaзaльниx клгтин e фopмyвaння сneцифiчниx мeмбpaнonoдiбниx стpyктyp в napeнxiмi дoслiджeниx opгaнiв щypiв тiльки i виняткoвo VII eкспepимeнтaльнoï гpynи.
За paxyнoк мiжклiтиннoгo пpoсякнeння кoмnoнeнтiв лaктonpoтeïнy-C i yтвopeння зaзнaчeниx мeмбpaнonoдiбниx стpyктyp судинна стiнкa дeякиx кpoвoнoсниx кaniляpiв стae бaгaтoшapoвoю. За циx oбстaвин бap'epнa фyнкцiя сyдиннoï стiнки зpoстae, щo зaвaжae пpoникнeнню в opгaн цитoтoксичниx чинникiв, а татож зanoбiгae poзвиткy нaбpякiв i кpoвoвиливiв. Oднoчaснo слiд визнати, щo для циx судин фyнкцiя тpaнсeндoтeлiaльнoгo гaзooбмiнy та тpaнсnopтy peчoвин CTae знaчнo yтpyднeнoю. Однак вoнa зaлишaeться, npo щo свiдчить стpyктypнa збepeжeнiсть кoмnoнeнтiв сyдиннoï стiнки нaвiть у плазматичнж кpoвoнoсниx кaniляpiв зi замкшним судинним npoсвiтoм, який виглядae як тонка щшина. He виключeнo, щo у noдiбниx кpoвoнoсниx кaniляpiв o^pm (кapкaснa) фyнкцiя nepeвaжae тpaнсnopтнy. Зважаючи на ^а^тичну вiдсyтнiсть npoсвiтy та мoжливy pигiднiсть (нeгнyчкiсть) бaгaтoшapoвoï стшки (яка ш мoжe зaбeзneчити poзшиpeння сyдиннoгo npoсвiтy), мoжнa npиnyстити, щo в тимyсi цi судини (як шляxи кoaксiaльнoгo тpaнсnopтy та тpaнсмypaльнoï мiгpaцiï тимoцитiв) виключаються з тола шляxiв peциpкyляцiï тимoцитiв.
Виявлeнi в пapeнxiмi дoслiджeниx opгaнiв сneцифiчнi мeмбpaнonoдiбнi стpyктypи нe e тимчaсoвими peaктивними yтвopaми, щo зникають чepeз дeякий час niсля iнфyзiï лaктonpoтeïнy-C ^стання здiйснюeться лишe ynpoдoвж 7 дiб). Oкpeмi onисaнi сneцифiчнi мeмбpaнonoдiбнi стpyктypи oб'eднyються у кoмipки i вiдoкpeмлюють клiтини aбo гpynи (клaстepи) кл^ин, сnpияють ïx iзoляцiï вiд peшти клiтин та, мoжливo, зaбeзneчyють ïx зaxист вiд шкiдливиx вnливiв цитoтoксичниx чинникiв. Клiтини, щo oб'eднaнi у класт^и (no 3-30 клiтин), xapaктepизyються, за звичай, збepeжeнiстю стpyктyp цитоплазми та ядpa, aлe iнoдi, клaстepизaцiя e npoявoм свoepiднoï сeквeстpaцiï клгтин, щo niдлягaють anonтoзy тa/aбo нeкpoзy.
Чepeз 21 та 30 дiб eксnepимeнтy сneцифiчнi мeмбpaнonoдiбнi стpyктypи в судиннш стiнцi та в пapeнxiмi дoслiджeниx opгaнiв, yтвopюють poзгaлyжeний мeмбpaнoпoдiбний кoмnлeкс, в кoмipкax якoгo лoкaлiзoвaнi клiтини, щo мають тиnoвi oзнaки мopфoлoгiчнoï нopми.
В тимyсi частина вiдгaлyжeнь мeмбpaнonoдiбнoгo кoмnлeксy у вдй nepioд oтoчyeться niдкoвonoдiбнo aбo кoлoпoдiбнo цитonлaзмoю oкpeмиx eniтeлiopeтикyлoцитiв, щo, iнoдi, нaгaдye кapтинy внyтpiшньoклiтиннoгo poзтaшyвaння oвaльниx, noлiгoнaльниx i nлaстинчaстиx за фopмoю nonepeчнoгo nepepiзy вiдгaлyжeнь. Cклaдaeться вpaжeння, щo дeякi фpaгмeнти дpiбниx вiдгaлyжeнь мeмбpaнonoдiбнoгo кoмnлeксy дiйснo poзтaшoвaнi бeзnoсepeдньo в цитonлaзмi, щo сynpoвoджyeться niдвищeнням синтeзyючoï aктивнoстi вiдnoвiднoгo eniтeлiopeтикyлoцитa, ane нe сynpoвoджyeться noявoю лiзoсoм. У цьoмy випадку вмiст poзшиpeниx канальщв гpaнyляpнoï eндonлaзмaтичнoï сiтки
чaсткoвo в^^ива^ься в зoнy лoкaлiзaцiï вiдгaлyжeння, щo нaдae oстaнньoмy вигляд плями з глибoкими зубчастими iнвaгiнaцiями.
Пiдсyмoвyючи oдepжaнi дaнi мoжнa заключити, щo aнгioпpoтeктopний та цитonpoтeктopний вплив лaктonpoтeïнy-C на ^py^^py aдeнoгinoфiзa, кipкoвoï peчoвини нaдниpкoвиx зaлoз i тимуса npи oniкoвiй тpaвмi e дoвoгoтpивaлим, aлe пapaдoксaльним. Пapaдoкс дiï лaктonpoтeïнy-C noлягae у тому, щo бiльшiсть клiтин пapeнxiми дoслiджeниx opгaнiв в кoмipкax мeмбpaнonoдiбнoгo кoмnлeксy ynpoдoвж yсьoгo тepмiнy шсля oniкoвoï тpaвми зaлишaeться стpyктypнo збepeжeнoю у тoй час, кoли цитoapxiтeктoнiкa opгaнiв стae iстoтнo iншoю.
Мiж тим, сaмe ynopядкoвaнe poзтaшyвaння кл^ин (цитoapxiтeктoнiкa дoслiджeниx opгaнiв) за yстaлeнoю тoчкoю зopy [1] зaбeзneчye мoжливiсть нeoбxiднoï для фyнкцioнyвaння кoжнoï клгтини нeйpoiмyнoeндoкpиннoï систeми мoлeкyляpнoï кoмyнiкaцiйнoï взaeмoдiï. Зaгaльнoвiдoмo, щo, зoкpeмa, eniтeлiopeтикyлoцити тимуса витаную^ фyнкцiю «eniтeлiaльнoгo кapкaсy» (^това та мoзкoвa клiтиннi сiтки) i e джepeлoм сигнaлiв для та^ци™, щo peaлiзyються за paxyнoк ^ямж клiтинниx кoнтaктiв [7]. В тимус твapин з oniкoм, яким була здшсжна iнфyзiя лaктonpoтeïнy-C, фyнкцiю кapкaсy чaсткoвo викoнye нoвoyтвopeний мeмбpaнonoдiбний кoмплeкс, який nopyшye стapi i oднoчaснo ствopюe нoвi npoстopoвi вiдnoвiднoстi сeкpeцiï влaснe тимiчниx гopмoнiв та кopoткopaнгoвиx nenтидниx мeсeнджepiв дo мiсць pea^amï ïx дiï. Взaeмoдiя тимoцитiв з кттинами мiкpooтoчeння слyгye важливим чиннитом npoцeсiв noзитивнoï та нeгaтивнoï сeлeкцiï, якi за yмoв фopмyвaння «нoвoгo кapкaсy» (oстaннiй мoжнa yмoвнo назвати «спoлyчнoткaнинним») мають бути iстoтнo зм^ними.
Частина «нoвoгo сnoлyчнoткaниннoгo кapкaсy», як свщчать oдepжaнi дaнi, niдлягae pyйнaцiï та nepeмoдeлювaнню за paxyнoк фaгoцитapнoï aктивнoстi мaкpoфaгiв; частина зaлишaeться тезмишю; щe oднa «вмoнтoвyeться» в «eniтeлiaльний кapкaс» тимуса (в якoмy вiдгaлyжeння мeмбpaнonoдiбнoгo кoмnлeксy noвнiстю aбo чaсткoвo, niдкoвonoдiбнo aбo кoлonoдiбнo oтoчyються цитoплaзмoю вiдnoвiднoгo eniтeлiopeтикyлoцитa). Зpoзyмiлo, щo у oстaнньoмy випадку «нoвий сnoлyчнoткaнинний rap^o» (кpiм зaxиснoï, onopнoï, poздiляючoï та poзnoдiляючoï фyнкцiï) викoнye фyнкцiю niдлeглoгo мaтpиксy для eniтeлiopeтикyлoцитiв (якi говинш нaлaгoдити nopyшeнi мiжклiтиннi мoлeкyляpнi взaeмoдiï).
Вapтo npиnyстити, щo зaстoсoвyвaння шфузи лaктonpoтeïнy-C npизвoдить дo iндyкoвaнoгo тepaпeвтичнoгo naтoмopфoзy oniкoвoï xвopoби (сyкynнoстi сyттeвиx i стiйкиx змiн xapaктepy зaxвopювaння niд вnливoм тepaneвтичнoгo лiкyвaння). Зaзнaчeний naтoмopфoз e дyжe свoepiдним з oглядy на тe, щo значна частина кл^ин дoслiджeниx opгaнiв e ^py^ypro збepeжeнoю, а noкaзники лeтaльнoстi (табл. 2) та eндoгeннoï штоксикацй (pис.1; pис.2) вiднoснo кoнтpoлю e сyттeвo змeншeними. У тoй жe час «нoвa цитoapxiтeктoнiкa» e мiнливoю, бaгaтoвapiaнтнoю, i нaвiть виnaдкoвoю, are yсe ж таки nepeдбaчeнoю i yпopядкoвaнoю, тoмy щo стyniнь poзпoвсюджeння (oбмeжeнe чи шиpoкe poзnoвсюджeння) та xapaктep poзnoдiлy склaдoвиx лaктonpoтeïнy-C визначаються xapaктepoм poзтaшyвaння та стyneнeм poзnoвсюджeння зoн «npoтiкaння» та «npoникнeння».
Динaмiчнi мopфoлoгiчнi чaсoвi та npoстopoвi змши «нoвoгo сnoлyчнoткaниннoгo кapкaсy» нe мoжнa noяснити тiльки noтpeбaми peopгaнiзaцiï того noзaклiтиннoï та внyтpiшньoклiтиннoï (yтвopeнoï у paзi тpaнслoкaцiï aбo noглинaння дeякиx кoнстpyктивниx eлeмeнтiв) склaдoвиx, щo визнaчae noявy «нoвoï opгaннoï цитoapxiтeктoнiки». Цiлкoм лoгiчнo бyдe ствepджyвaти, щo вдй «кapкaс» e тaкoж свoepiднo стpyктypoвaним «сxoвищeм» зanaсiв нyтpieнтiв, щo зaбeзпeчyють живлeння клiтин за yмoв пpитaмaннoгo oniкoвiй xвopoбi гinepмeтaбoлiзмy [11]. Ц сxoвищe зaгaлoм мae на yльтpaтoнкиx та нaniвтoнкиx зpiзax вигляд «ïстiвнoгo дepeвa», а у тpивимipнoмy вигляд^ мабуть, нaгaдye «тpyбчaстo-кoмipкoвий» yтвip («тpyбчaстa» частина - цe мeмбpaнonoдiбнi CTpyOTyp^ щo poзтaшoвaнi nepивaзaльнo; «кoмipкoвa» частина - ад мeмбpaнonoдiбнi стpyктypи, щo oтoчyють oкpeмi клiтини та класт^и клiтин). У мipy нeoбxiднoстi кттини мають змoгy oдepжaти neвнi rop^ï нaкonичeниx у мiжклiтинниx npoстopax «xapчoвиx зanaсiв». Caмe у цьoмy, на нашу думку, пoлягae oсoбливiсть бioxiмiчнoгo впливу лaктonpoтeïнy-C та HAES-LX-5% як кoмплeксy peчoвин, щo гальмують гeнepaлiзoвaнy кaтaбoлiчнy peaкцiю, а тaкoж i ддать як npoтeктopи i peчoвини, щo сnpияють penapaцiï клiтин [2].
Cniвстaвлeння noкaзникiв лeтaльнoстi та стушня eндoгeннoï iнтoксикaцiï npи eксnepимeнтaльнiй oniкoвiй xвopoбi у щypiв дoзвoляe npиnyстити, щo клaстepiзaцiя клiтин (та ïx oтoчeння сneцифiчними мeмбpaнonoдiбними мeмбpaнaми) e сyттeвим чинникoм oбмeжeння
негативних вплив1в ендогенно1 штоксикацп в органах неиро1муноендокринно1 системи, а в1дтак i (прямо та опосередковано) в оргашзм1 в цшому.
Узагальнюючи можна сказати, що терапевтична д1я застосованих гшеросмолярних розчишв в умовах появи зон «протшання» та «проникнення» в аденог1поф1з1, юрковш речовиш надниркових залоз i тимус при ошковш хвороб1 не обмежусться ефектами (дезштоксикацшним, реолопчним, протишоковим) ix власне iнфузiИного впливу, але И проявляеться ïx цитопротекторним та ангюпротекторним ефектами, що обумовленi утворення добре структурованих бар'ерiв та можливостями залучення компонентiв розчинiв для репаративних (а в широкому сенс -трофопластичних) потреб органiв.
Зважаючи на зазначене вище, в клшчнш практицi варто враховувати морфолопчш змiни, якi виникають за умов iнфузiï рiзноманiтниx комбшованих гiперосмолярниx розчинiв. Особливо! уваги потребуе добiр нових лiкарськиx препаратiв, яю повиннi мати ефективниИ корегуючиИ вплив на ендокринноiмунний стан пацiентiв, невелику вартють та мiнiмальну побiчну дда.
1. Застосування лактопроте!ну-С та HAES-LX-5% у першi 7 дiб експерименту призводить до статистично значущого зменшення рiвня молекул середньо!' маси у щурiв без опiку шкiри, а Л11 у даних тварин практично не вiдрiзняеться вiд такого у щурiв, що отримували iзотонiчниИ розчин. Найвищi показники рiвня ендогенно! штоксикацп (як молекул середньо!' маси, так i Л11) у щурiв тсля опiку шкiри, що отримували iзотонiчний розчин, встановленi через 3 i 7 дiб вiд початку експерименту.
2. Застосування розчишв лактопротешу-С та HAES-LX-5% призводить до статистично значущого зниження рiвня ендогенно! iнтоксикацiï (як молекул середньо!' маси, так i ЛИ), порiвняно з щурами, що отримували тсля отку шкiри iзотонiчниИ розчин, починаючи з 3 доби до кшця експерименту. Лише через 30 дiб пiсля опiку шкiри у щурiв, яким вводили лактопроте!н-С та HAES-LX-5% Л11 статистично значуще не вiдрiзнявся вiд показникiв у щурiв без опiку.
3. Загальним проявом патоморфологiчниx змiн в аденогiпофiзi, кiрковiИ речовинi надниркових залоз i тимус при опiковiИ xворобi е альтеращя функцiонально рiзниx клiтин органа та стшок судин гемомшроциркуляторного русла на rai утворення крововиливiв, виразного паравазального та мiжклiтинного набряку. Повщним фактором розвитку набряку в дослщжених органах при опiковiИ xворобi е утворення нас^зних трансмуральних дефектiв у стшщ кровоносних судин («протiкань») i вщповщних внутрiшньоорганниx мiжклiтинниx розширень («проникнень»), маркером яких е електроннощiльниИ лактопроте!н-С.
4. Лактопроте!н-С та HAES-LX-5% за умов розвитку отково! хвороби проявляють цито- та ангюпротекторш властивостi, гальмують розвиток крововиливiв, набряку, попереджають альтеращю клiтин аденогiпофiза, кiрковоï речовини надниркових залоз i тимуса i сприяють репарацн органiв. Лактопроте!н-С за умов розвитку отково! хвороби проявляе уперше описанi мембранопластичнi властивостi, що полягають в утвореннi у зонах «протшань» та «проникнень» системи взаемозв'язаних мембраноподiбниx структур. Поява системи мембраноподiбниx структур при ошковш xворобi за умов застосування шфузп лактопроте!ну-С призводить до конформативних змш стшки судин гемомшроциркуляторного русла, а також до вщокремлення та iзоляцiï кластерiв клiтин, а вщтак е суттевим чинником обмеження негативних впливiв ендогенно! iнтоксикацiï в органах нейроiмуноендокринноï системи i (прямо та опосередковано) в органiзмi в цшому.
Перспективи подальших дослгджень у даному напрямку полягае у вивчент змш iмунологiчних показнитв организму тварин при експериментальнш отковш травмi штри за умов застосування шфузи HAES-LX-5% та лактопротешу-С.
1.Акмаев И.Г. От нейроэндокринологии к нейроиммуноэндокринологии /И.Г.Акмаев, В.В. Гриневич//Бюл. експер. биол -2001. - Т.131, №1. - С.22-32.
2.Благодаров В. М. Типи кл^инно! смерт в тимусi щурiв при отковш хворобi та ii терапевтичному лжуванш / В. М. Благодаров, Е. В. Черкасов, О. В. Благодарова // Biomedical and Biosocial Antropology. - 2011. - №16. - С. 64-68
3. Габриэлян Н.И. Скрининговый метод определения средних молекул в биологических жидкостях. Метод. рекоменд. / Н.И. Габриэлян, Э.Р. Левицкий, А.А. Дмитриев [и др.]. // М.: Медицина, - 1985. - 18с.
4. Гусак В.К. Оценка тяжести эндогенной интоксикации и выбор метода детоксикационной терапии у обожженных по данным лейкоцитограммы и биохимического мониторинга /, Э.Ц. Фисталь, И.И. Сперанский [и др.] // Клин. лаб. диагностика. - 2000. - №10. 36 с.
5. Кондрацький Б.О. Трансфузшний препарат «Лактопротеш з сорб™лом» - фармакотоксиколопчна характеристика / Б.О. Кондрацький, М.В. Миндюк, М.Й. Винарчик [та ш.] // Укра!нський журнал гематологи та трансфузюлоги. - 2004. - №4 (4).
- С. 36-39.
6.Кондрацький Б.О. Обгрунтування розробки бшкового-сольового препарату «Лактопротеш з сорб™лом» / Б.О. Кондрацький, М.В. Миндюк, М.Й. Винарчик [та iH.] // Укра!нський журнал гематологи та трансфузюлогп. - 2004. - №2(4). -С. 43-47.
7.Кветной И.М. Нейроиммуноэндокринология тимуса / И.М. Кветной, А.А. Ярыгин, В.О. Полякова [и др.] // СПБ: Издательство ДЕАН, - 2005. - 160 с.
8.Козинець Г.П. Откова травма та !! наслщки / Г.П. Козинець, С.В. Слесаренко, О.М. Сороюна [та iн.]. // Днiпропетровськ: Преса Украши, - 2008. - 224 с.
9. Фещенко Ю.И. Инфузионная терапия в клинике внутренних болезней / Ю.И. Фещенко, Н.И. Гуменюк // Укр. хiмiотерапевт. журн. - 2008. - № 1-2 (22). - С. 1-5.
10. Adly A. Oxidative stress and disease: an updated review / A. Adly // Res. J. Immunol. - 2010. - Vol. 3(2). - P. 129 - 145.
11. Keck M. Pathophysiology of burns / M. Keck, D. Herdon, L.-P. Komolz [et al.] // Wien Med. Wochenschr. - 2009. - Vol. 159. -P. 327-336.
ВЛИЯНИЕ ВНУТРИВЕННОМ ИНФУЗИИ КОМБИНИРОВАННЫХ ГИПЕРОСМОЛЯРНЫХ РАСТВОРОВ НА СТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ ОРГАНОВ НЕЙРОИММУНОЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ Гунас И.В., Дзевульская И.В., Черкасов Э.В., Ковальчук А.И.
В статье приведены данные о структурных изменениях аденогипофиза, коркового вещества надпочечников и тимуса при экспериментальной ожоговой болезни у крыс при её лечении путём внутривенной инфузии коллоидно-гиперосмолярных растворов. Выяснено, что лактопротеин-С действует как протектор сосудистой стенки и оказывает мембранопластическое влияние на структуру органов.
Ключевые слова: ожоговая болезнь, аденогипофиз, корковое вещество надпочечников, тимус.
Стаття надшшла 14.01.2014 р.
INFLUENCE OF THE INTRAVENOUS INFUSION OF COMBINED HYPEROSMOLAR SOLUTIONS ON STRUCTURAL CHANGES IN ORGANS OF NEUROIMMUNOENDOCRINE SYSTEM Gunas I.V., Dzevulska I. V., Cherkasov E.V., Kovalchuk O. I.
The article presents data in relation to letalyty, endogenous intoxication and structural changes in adenohypophysis, adrenal cortex and thymus during experimental burn disease in rat under the condition of its treatment by the intravenosis infusion of colloid-hyperosmolar solutions Lactoproteinum-S protects the damage of vessel wall and has a membranoplastic influence on the organic structure.
Key words: burn disease, adenohypophysis, adrenal cortex, thymus.
Pe^roeHT OeniTbKO B.I.
УДК 612-438.018-091.8:575.23.084]-092.9
СУБМ1КРОСКОП1ЧН1 ЗМ1НИ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТ1В ТИМУСА МИШЕИ
З НОКАУТОМ ГЕНА pttgl
Проведет електронномжроскотчт дослщження i зроблено порiвняльний аналiз ультраструктурного стану компонента тимуса ювеншьних мишей дикого типу (з повним набором гетв) i з нокаутом гена pttg1. Встановлено, що за вщсутност гена pttg1 у тимус мишей зменшуеться юльюсть лiмфобластiв i макрофапв, збшьшуеться юльюсть апоптичних лiмфоцитiв, з'являються тимоцити з електроннопрозорою та електроннощшьною цитоплазмою. Поява остантх е проявом патологш кл^инно! смери, причини яко! обговорюються.
IGii040Bi слова: тимус, субмжроскошчш змти, нокаут гена pttgl.
Нещодавно вщкритий онкоген pttg1 (pituitary tumour transforming gene) [12] надм1рно експресуеться в р1зномаштних пухлинах ендокринних оргашв, травного тракту та центрально! нервово! системи. Однак, згодом виявлена його активна експрес1я i у патолопчно незмшених кл1тинах р1зних оргашв, зокрема, нашнтенсившше - у тимус та яечках [17]. 1з науково! л1тературн вщомо, що бшковий продукт цього гена (PTTG, секурин) е регулятором кттинного циклу та функцюнуе як шпб1тор передчасного розходження сестринських хроматид у м1тотичних кттннах, а також контролюе прол1феращю та трансформащю кттнн, репаращю ДНК, вдукуе ангюгенез, шваз1ю та генетичну нестабшьшсть [15]. Доведено, що вщсутшсть гена pttg1 призводить до порушення функцюнування Т-л1мфоципв у мишей лшп BL6/C57, а саме пригшчуе !хню бласт-трансформащю, сповшьнюе проходження кттннного циклу [б], змшюе експресю низки бшюв у цих кл1тинах [7]. Окр1м того, показано, що нокаут pttg1 змшюе експонування вуглеводних детермшант на поверхш кл1тин [2] i сприяе розвитку ауггамунннх процесв [1]. Встановлено, що вщсутшсть pttg1 спричиняе гшерплаз1ю тимуса за рахунок збшьшення площ1 юрково! речовини та зростання щшьносп тнмоципв у нш. [3]. Однак, ультраструктурш змшн, що виникають у тимус мишей 1з нокаутом генаpttg1, до цих тр не з'ясоваш.
© Довгалюк А.1., 2014
118
