CC BY
26
УДК "7123":712.256 Доц. 1.В. Козаченко, канд. с.-г. наук;
доц. О.О. Заморський, канд. с.-г. наук - Уманський НУС
СТВОРЕННЯ РЕКРЕАЦШНО1 Д1ЛЯНКИ НА ТЕРИТОРН СОБК1ВСЬКОГО Л1СНИЦТВА ДЕРЖАВНОГО ШДПРИЕМСТВА "УМАНСЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО"
Наведено результати обстеження насаджень зелено! зони м. Умань на територи Собкiвського лiсництва. Встановлено наявшсть рекреацшно! дiлянки, яка шдлягае облаштуванню як зона вiдпочинку. Розроблено проект рекреацшно! дiлянки на територи Собювського лiсництва в ДП "Уманське лiсове господарство".
Ключовi слова: рекреащя, рекреацiйний об'ект, рекреацiйна теритс^я, рекре-ацiйний маршрут, зона вщпочинку.
Вступ. Для сучасного етапу суспшьного розвитку характерне зростан-ня рол1 рекреацп у процеш вщновлення сил людини, витрачених у процеш трудово!, навчально! та побутово! д1яльност1 Створення оптимального для перебування людини комплексу люових масив1в на сьогодт е важливим пи-танням.
Про велику користь люу люди знають давно. 1сторичш вщомосл свщ-чать про те, що в нишшшх пустелях Середньо! Азп колись процвгтала цившь защя, протжали р1чки, кв1тували сади 1 колосилися поля. Численними були масиви л1ив, вони збер1гали вологу в Грунт й повпр1, затримували потоки згубних гарячих впр1в [1]. Протягом тисячол1ть у процеш свое! д1яльносп люди вирубували люи, розорювали велик! площ1, винищували рослиннють. I там, де природа колись була джерелом життя 1 добробуту людей, ниш на сот-ш й тисяч1 кшометр1в розкинулись спустошеш, мертв1 пустел! [4]. Лю вдаг-рае важливу роль у житт людини. Вш дае плоди для столу, деревину для бу-д1вництва, траву 1 сшо для худоби; вш е мюцем полювання на дичину. Лю обер1гае Грунти вщ водно! та вггрово! ерозп, а р1чки - вщ висихання. Люи найбшьш ефективно тдтримують природний стан бюсфери. Вони виконують сощальну функщю, мають велике культурно-естетичне, саштарно-гтешчне значення. Саме тому в наш час люи стають важливим об'ектом рекреацшного використання. Рекреацшне значення л1с1в проявляеться в масовому викорис-танн !х для вщпочинку, л1кування 1 туризму та спрямоване на всеб1чне використання корисних властивостей люу для покращення умов юнування людини. Враховуючи населення нашого мюта та наявнють мюць вщпочинку, а та-кож близькють розташування шосе державного значення, розроблення проекту з1 створення рекреацшно! дшянки е актуальним.
Об'ектом дослщжень е люов1 угщдя Собювського люництва ДП "Уманське люове господарство".
Метою дослщжень е створення проекту рекреацшного пункту. Зав-данням е створення оптимального для перебування людини комплексу люо-вих масив1в на основ! знань про бюлопчш особливосп життя люу; найповш-ше використати комплекс люових ресуршв, здатних позитивно вплинути на стан здоров'я 1 саме почуття людини; зменшити до мшмуму негативш нас-лщки перебування людей у лгс1.
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2013. - Вип. 23.5
Методи дослщжень - лiсiвничi, екологiчнi, архiтектурнi.
Результати дослвдження. Оцiнювання рекреацiйних ресурсiв здш-снюють залежно вiд виду вщпочинку, еколого-географiчноi ситуацй, лан-дшафтних особливостей територй. Головними якiсними характеристиками рекреацiйних лiсiв е 1х досяжнiсть, комфортш умови для вiдпочинку та висо-кi санiтарно-гiгiенiчнi характеристики. Щодо породного складу рекреацшно-го лiсу, то, на думку фахiвцiв, привабливiсть його тим вища, чим багатший асортимент дерев i чагарникiв.
Як уже зазначалось, важливими характеристиками рекреацiйного люу е породний склад, повнота, густота i яруснiсть насадження, рiзноманiтнiсть рослинного покриву, естетичшсть пейзажiв, частота !х змiнюваностi, рельеф, ступiнь заболоченостi територш, наявнiсть водних об,ектiв, транспортна i т-шохiдна доступнiсть, створення елеменлв рекреацiйного благоустрою тощо.
Клiмат району розташування держлiсгоспу помiрно-континентальний з оптимально м'якою зимою i теплим лггом з недостатньою вологозабезпече-нiстю та середньою рiчною температурою повiтря +7,0-7,7 °С. Загальна три-валiсть вегетацiйного перiоду 200-212 днiв. Сума рiчних опадiв на цiй тери-торй становить 450-480 мм.
Деревна рослиншсть представлена такими видами: дубом, ясеном, грабом, вшьхою, березою, кленом, тополею, сосною, горiхом, лiщиною, яблу-нею, черешнею, горобиною, черемхою. Представники кущово! рослинностi: лiщина звичайна, кизил звичайний, калина звичайна, калина-гордовина, обль пиха, маслина вузьколиста, бруслина бородавчаста, барбарис звичайний, глщ колючий. Найпоширетшими типами люу е: свiжа грабова дiброва (Б2 ГД) -19009,8 га, або 92,1 %, за незначно! частки участi сирого чорновiльхового сугрудка (С4 ВЛЧ) - 240,3 га, або 1,3 % та свiжого грабово-дубово-соснового сугрудку (С2 ГДС) - 223,6 га, або 1,1 %.
У лiсовому фондi ДП "Уманське лiсове господарство" переважають насадження дуба та ясена (рис. 1). Насадження основних лiсотвiрних порщ (дуба та ясена) характеризуеться 1 класом боттету. Середня повнота наса-джень становить 0,71; середнш вiк - 56 роюв [2].
Рис. 1. Структура насаджень лшового фонду ДП "Уманське ЛГ"
Не так багато е мюць вщпочинку в мют та на його околицях. Саме для приваблення вщпочивальниюв, вздовж дороги загальнодержавного зна-чення (рис. 2), на територй 1-го видшу 31 кварталу урочища "Сурчине" (рис. 3) Собювського люництва ДП "Уманське люове господарство" [2] про-понують створення рекреацшного пункту. Зазначимо, що не лише вдале розташування автомобшьно! дороги вплинуло на вибiр мюця. Важливу роль вь
шип, 3,2% граб, 2,1% сосна, 2,5%) ясен, 9,2%
дуб, 83,0%
дiграла своерщна, неповторна пересiчена мiсцевiсть, яку вкрай необхщно об-лаштувати для вщпочинку людей, адже жителi районiв "Лиса гора" та "Да-манське" Умаш вже досить давно облюбували цю мюцевють, яка слугуе 1м мюцем для святкування рiзних подiй. Як наслщок "культурного вiдпочинку" по завершенню святкування можна побачити купи смитя. Крiм цього, можна побачити аматорсью спроби покращення умов вiдпочинку. Все це лише тд-тверджуе необхщнють створення рекреацiйного пункту.
Рис. 2. Шосе КиТв-Одеса Рис. 3. РозмЩення урочища
Обрана дшянка видшу представляе собою балку з пологими, а подеку-ди, i крутими схилами. По дну балки, у бш рiчки Уманки, тече невелика рь чечка. По дну балки та 11 боках виступають кам'яш породи вкрит мохом. Перше враження, що виникае вiд побаченого, змушуе переконуватись у без-межнiй красi та силi природи.
Згiдно з даними "Проекту оргашзацп та розвитку люового господар-ства ДП "Уманське ЛГ" [3] Державного лiсогосподарського об'еднання "Чер-касилiс" це урочище, вiдповiдно i видiл, належить до категорп захисносп -лiсопаркова частина лiсiв зелених зон. Насадження вважаеться грабовим з незначною домшкою дуба звичайного, липи дрiбнолистоl та клена гостро-листого (10ГЗ+ДЗ+ЛПД+КЛГ). Переважаючим типом люорослинних умов тут виступае свiжа грабова дiброва (Б2 ГД). Насадження е стиглим (83 роки) зi середнiми висотою 23 м та дiаметром 26 см.
До основних елеменпв рекреацшно! характеристики вiдносять вста-новлений другий клас естетично! оцiнки, третiй клас пiшохiдноl доступностi. Рекреацiйна оцiнка - середня з другим класом стшкосп i першою стадiею дигресil. Дшянка належить до закритих просторiв, оскшьки деревостани горизонтально! зiмкнутостi. Вважаемо за доцшьне розпочати створення рекре-ацiйного пункту iз проведення саштарного рубання, пiсля чого - облашту-вання пiд'lзду до мiсця вщпочинку, а також паркувального майданчику.
1нша частина шляху (146 м), що безпосередньо веде до люового маси-ву, мае вигляд Грунтово! дороги. Тому залишаеться лише влаштувати зов-нiшне покриття Грунтовки. У цих умовах через розрахунки вартосп робгг пропонуемо створення покриття iз щебеню. Цей тип по^вельного матерiалу цшком задовольнить учасникiв вiдпочинку i значно здешевить кошторис вит-рат, о^м цього, такий вид покриття, за яюсного виконання робiт, буде чудо-во вписуватись у природний пейзаж.
Науковий вкник Н.1Т У УкраУни. - 2G13. - Вип. 23.5
Тaкoж плaнyeтьcя пapкyвaльний мaйдaнчик, який бyдe cтвopeнo зa aнaлoгiчним пpинципoм як i дopoгa, щo бyдe пpoклaдeнa вздoвж cтiни лicy i мaтимe плoщy 200 м2, для зpyчнoгo зaïздy чи виïздy тa poзтaшyвaння aвтoт-paнcпopтy. З бoкy пapкoвки poзмiщyвaтимyтьcя cпopyди ocoбиcтoï гiгieни тa cмiттяpки. Тaкoж плaнyeтьcя cтвopeння зoни ветчинку, якa бyдe пред^тав-лeнa м&лими apxiтeктypними фopмaми (cтoлaми, лaвaми) тa iгpoвoгo мaйдaн-чикa, який бyдe пpeдcтaвлeний гoйдaлкaми. Мepeжy дopiжoк вже cтвopили вiдпoчивaльники, тoмy зaлишaeтьcя лише змшити пoкpиття нa бiльш стшкь ше. Зaмiнa пoкpиття нeoбxiднa з двox причин: пo-пepшe, для д^ез кoмфop-тнoгo пepeбyвaння в лici, a пo-дpyгe, для зaпoбiгaння cтвopeнню iншиx дopi-жoк, щo призведе дo бiльшoï дигpeciï, вiдпoвiднo го^лить нeгaтивний вплив нa лicoвe cepeдoвищe.
Oбpaнi мicця poзтaшoвaнi вздoвж берега звивистш piчeчки. Бiля ^ж-mra мicця вiдпoчинкy плaнyeтьcя poзтaшyвaння мaнгaлy, cмiттяpки тa ш-фopмaцiйниx щипв з пpaвилaми пoвoджeння з вщкритим вoгнeм y лici. Для зaдoвoлeння caнiтapниx пoтpeб пpoпoнyeтьcя викopиcтaння: плacтмacoвoгo cмiттeвoгo eвpo-кoнтeйнepa, cмiттяpoк тa бioтyaлeтiв. Зaгaльнa плoщa дшян-ки cтaнoвить 1,6 гa, з rnoï ocнoвнa чacтинa тepитopiï пpипaдae та зeлeнi raca-дження (81,88 %) тa cтpyмoк (8,13 %), a peштy тepитopiï плaнyeтьcя peopram-зyвaти шляxoм cтвopeння дopoжнo-cтeжкoвoï cиcтeми (9,01 %).
Для тoгo, щoб втшити цей пpoeкт зi cтвopeння peкpeaцiйнoгo пункту, нeoбxiднo poзpoбити кoштopиcнy вapтicть oб'eктa (тaбл.). B ocнoвi poзpaxyн-кiв витpaт лeжaть нopми виpoбiткy, вcтaнoвлeнi нa ринку пpaцi i тopгiвлi щ-ни, a тaкoж oб'eми зaплaнoвaниx poбiт.
Табл. Кошторисна варнисть будiвнuцтва рекреацшного об'екта
_Bид ррбгг__Bapтicть, грн_
_Cтвopeння дopiжoк__25423,00_
_Brnparn na блaгoycтpiй__18435,00_
B^oro 43858,00
Aнaлiзyючи дaнi тaбл., видго, щo нa oблaштyвaння peкpeaцiйнoгo oб'eктy нeoбxiднo зaтpaтити 43858,0 грн, яку будуть викopиcтoвyвaти нa бу-дiвництвo дopoжнo-cтeжкoвoï мepeжi тa блaгoycтpiй peкpeaцiйнoгo пункту. Висновки:
1. Пpиpoднi peкpeaцiйнi pecypcи e нeзaмiннoю yмoвoю i мaтepiaльнoю бa-зoю poзвиткy peкpeaцiйнoгo пpиpoдoкopиcтyвaння, a ïx oxopoнa вщ зaб-руднення i pyйнyвaння - нaйвaжливiшe зaвдaння cycпiльcтвa.
2. Oxopom пpиpoди вaжливa не лише в eкoнoмiчнoмy acпeктi, aлe i як зaciб зaxиcтy здopoв'я людини. Пpaгнeння людини oтpимaти якicний вщтчи-гок cтaлo гoлoвним чинникoм фopмyвaння пoтyжнoï iндycтpiï туризму.
3. Bapтicть бyдiвництвa peкpeaцiйнoгo oб'eктy cтaнoвить 43858,0 грн.
Л1тература
1. Бoндapeнкo B.Д. Лю i peкpeaцiя в лici : тавч. пociбн. / B.Д. Бoндapeнкo, O.I. Фypдичкo. - Льв1в : Bид-вo "Cвiт", 1994. - 232 c.
2. Плaн лicoнacaджeнь Coó^^^ro лicництвa Умaнcькoгo дepжлicгocпy Чepкacькoï oблacтi // Лicoвпopядкyвaння. - Ipпiнь : Bto^O "Дepжкoмлicгocп Укpaïни", 2004. - C. 10-152.
3. Проект оргашзаци та розвитку лiсового господарства Уманського ДЛГ. - IpniHb : Вид-во "Держкомлiсгосп Укра1ни", 2004. - С. 10-152.
4. Руденко В.П. Природно-рекреацшний потенцiал природних регiонiв Укра1ни / В.Я. Вацеба, Т.В. Соловей. - Чершвщ : Вид-во "Рута", 2001. - 268 с.
Козаченко И.В., Заморский А.А. Создание рекреационного участка на территории Собковского лесничества ГП "Уманское лесное хозяйство"
Приведены результаты обследования насаждений зеленой зоны г. Умань на территории Собковского лесничества. Установлено наличие рекреационного участка, подлежащего обустройству как зона отдыха. Разработан проект рекреационного участка на территории Собковского лесничества в ГП "Уманское лесное хозяйство".
Ключевые слова: рекреация, рекреационный объект, рекреационная территория, рекреационный маршрут, зона отдыха.
Kozachenko I.V., Zamorsky O.O. Creating of recreation area in Sob-kivskfi forestry of state enterprise "Uman Forest District"
The results of the survey the planting green zone in Uman on the territory of Sob-kivske forestry are determined. The recreational area is established. It needs to arrange as rested area. A draft of recreational area is worked out in Sobkivskе forestry of state enterprise "Uman Forest District".
Keywords: recreation, recreational facilities, recreational area, recreational route, rested area.
УДК 630*182.21:581.524.34 Доц. Н.Г. М1ронова, канд. техн. наук -
Хмельницький НУ
РОСЛИНН1СТЬ ТЕХНОГЕННОГО ОЗЕРА ГОЛУБЕ (МАЛЕ ПОЛ1ССЯ)
Наведено результати дослщження рослинност озера Голубе, що утворилось внаслщок видобування шску земснарядом. Визначено, що рослиншсть озера нарахо-вуе 11 асощацш, що належать до 10 формащям справжньо! водно! та прибережно-водно!рослиннос™.
Ключовг слова: рослиншсть, озеро Голубе, Мале Полюся.
Вступ. Видобування тску для потреб будiвельноl галузi здшснюеться на бшьшосп територп Малого Полюся. Розроблення проводиться переважно в обводнених кар'ерах з використанням земснарядiв, що пов'язано iз специ-фiчною геолопчною будовою ще! фiзико-географiчноl зони та близьким за-ляганням тдземних вод. Внаслщок такого видобування утворюються техно-генш водойми, яю за сво!ми загальними рисами подiбнi до озер. Тшьки у Хмельницькш обл. (тш !! частит, що вщноситься до Малого Полюся) таких озер нараховуеться до 15. Пюля закшчення експлуатацп i вщсутносл подаль-шо! рекультивацп озера поступово заростають, що дае !м змогу iз часом на-бувати природного вигляду.
Проблеми з дослiдження процеив заростання традицiйних антропо-генних (або техшчних) водних об'ектiв - водосховищ, ставюв тощо, розгля-нуто у значнш кiлькостi наукових праць [1-3], проте щ об'екти будувались для виконання ними рiзних господарських задач, для чого спещальним чином формувалась !х улоговина, проводились берегоукршлювальш заходи тощо. Утворення техногенних озер не пов'язане з цшеспрямованою дiяльнiстю
