10. Трифонова М.Ю. Получение и структурно-сорбционные свойства алюмосиликатов с жесткой структурной ячейкой, модифицированных полиэлектролитом / М.Ю. Трифонова, Ю.И. Тарасевич, С.В. Бондаренко, А.И. Жукова, З.Г. Иванова // Химия и технология воды : журнал. - 2009. - Т. 31. - № 3. - С. 262-273.
11. Лисняк С.С. Кристалоквазихимический механизм высокотемпературных превращений на шпинелидных соединениях : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра хим. наук / С.С Лисняк. - Львов : Изд-во НГУ, 1993. - 32 с.
12. Челядин Л.1. Еколопчш та х1мжо-технолопчш аспекти утилiзацil та модифжацп тех-ногенних матерiалiв / Л.1. Челядин // Вопросы химии и химической технологи : научно-техн. журнал. - 2000. - № 1. - С. 250-252.
13. Гоц В.И. Влияние модифицирования компонентного состава сырьевой шихты на характеристики пеностекла / В.И. Гоц, В.В. Чистяков, О.Н. Петропавловский, К.М. Гермаш // Строительные материалы и изделия. - 2004. - № 1. - С. 5-7.
14. Белоус А.Г. Ферритообразование при термообработке системы гидроксидов железа никеля и цинка / А.Г. Белоус, Е.В. Пашкова, В.А. Елшанский // Украшський хiмiчний журнал : наук. журнал. - 2001. - Т. 67, № 1. - С. 11-15.
Челядын Л.И., Хомын В.Р., Новосад П.В., Позняк О.Р. Ресурсосберегающие технологии утилизации золошлаков ТЭС и шламов водоочистки
Приведено количество техногенных отходов в Украине и некоторых ее областях. Предложены методы их уменьшения, например утилизацией шлаков ТЭС и шламов водоочистки в углеродоминеральные материалы. Исследовано влияние температуры на пористость, которая является важным показателем, а также установлены графические зависимости влияния состава шихты на технические свойства материалов. Утилизация золошлакошламовых отходов приводит к их уменьшению, что, соответственно, влияет на окружающую среду и способствует повышению интегрального экологического показателя объекта на 1,5-2.0 балла.
Ключевые слова: углеродоминеральные материалы, шлаки ТЭС, шламы водоочистки, утилизация.
Chelyadyn L.I., Khomyn V.R., NovosadP.V., Poznyak O.R. Resource saving technologies of utilization of ash slag mixtures of thermoelectric power station and sludge of water purification
Quantities of technogenic waste in Ukraine and some of its areas are shown. Methods of their reduction are proposed, for example utilization slag and sludge of water purification in carbon containing mineral materials. The influence of temperature on the porosity is investigated, which is an important indicator, as well as graphic dependences of influence of mix composition on technical properties of materials is set. Utilization ash slag waste leads to their reduction, which respectively affect the environment and promotes increase of environmental index object by 1.5-2.0 points.
Keywords: carbon containing mineral materials, slag, sludge of water purification, utilization.
УДК 630*231 А^р. В.£. Луцишин;
доц. В.В. Лавний, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ВПЛИВ РЕКРЕАЦ1ЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ ДЕРЕВНИХ ПОР1Д У РЕКРЕАЦ1ЙНО-ОЗДОРОВЧИХ Л1САХ РОЗТОЧЧЯ
Проведено аналiз сучасного стану природного поновлення деревних порщ у рекреацшно-оздоровчих люах Розточчя з урахуванням рекреацшних дигресш шших компоненпв люу. Дослщжено видовий склад, кшьгасть та стан шдросту на прикладi пробних площ, закладених у насадженнях з мжмальними та максимальними стад> ями рекреацшно! дигреси.
Ключовi слова: Розточчя, рекреацiйно-оздоровчi лiси, рекреацiйне навантажен-ня, рекреацiйна дигресiя, природне поновлення.
Географ1чний район Розточчя - це тдвищений твшчно-захщний край Подшьсько! височини, що мае вигляд горбистого пасма шириною 15-20 км. Це горбопр'я простягаеться вщ околиць Львова до Рави-Русько1 1 дал1 ще на 120 км по територп Польщ1. Назва Розточчя пов'язана з тим, що по його територп проходить Головний европейський вододш 1 беруть свш початок ржи басейтв Чорного та Балттського мор1в [2].
До рекреацтно-оздоровчих л1с1в вщносять люов1 дшянки, що викону-ють рекреацшну, саттарно-гтешчну та оздоровчу функщю, використову-ються для туризму, зайняття спортом, санаторно-курортного л1кування та вщпочинку населення [4]. Люи Розточчя розташоват недалеко вщ Львова 1 користуються значною популярнютю для вщпочинку мюцевого населення. Внаслщок цього люов1 екосистеми внаслщок надм1рного тривалого рекре-ацшного навантаження зазнають значних негативних змт: витоптування 1 пошкодження живого надгрунтового покриву, тдстилки, самошву 1 тдросту деревних порщ; пошкодження дерев 1 чагарниюв; ущшьнення грунту; вщля-кування тварин 1 птах1в; забруднення повггря викидами автотранспорту; зас-м1чування територп 1 забруднення водойм та тше.
Мета дослщження - вивчення впливу рекреацшних навантажень на живий надгрунтовий покрив, люову тдстилку, верхт шари грунту, самошв, тдрют, тдлюок та деревостан люових насаджень в умовах Розточчя. Основ-ну увагу придшено вивченню видового складу 1 стану тдросту на закладених пробних площах.
Методика та об'екти досл1джень. Облж природного поновлення деревних порщ проводили на облжових площадках розм1ром 2x2 м, розмще-них по д1агонал1 пробно1 площ1 через кожних 8 метр1в. Пщрют вс1х порщ роз-подшяли за [6]:
1) висотою - на три розм1рт категорп (др1бний - 0,1-0,5 м; середтй - 0,61,5 м; крупний - бшьше 1,5 м). Для переводу др1бного та середнього тдросту в крупний застосовували переввдт коефщенти 0,5 та 0,8 в1дповщно;
2) густотою - на чотири категорп (рщкий - до 2 тис. шт./га; середньогус-тий - 2-8 тис. шт./га; густий - 8-13 тис. шт./га; дуже густий - бшьше 13 тис. шт./га);
3) розподшом по площ1 - на три категорп залежно вщ частоти трапляння вид1в: р1вном1рний - частота трапляння 65 \ > %; нер1вном1рний - 4065 % та груповий - не менше 5-10 груп.
Також визначали видовий склад тдросту та частоту трапляння деревних порщ (як вщношення кшькосп площадок, на яких присутнш певний вид, до загально! кшькосп облжових площадок на проб1). Паралельно тдрахову-вали вщсоток пошкодженого людиною та тваринами тдросту по кожнш роз-м1рнт категорп та визначали благонадттсть поновлення.
Пробт площ1 було закладено в р1зних типах люопаркових ландшаф-т1в. Для анал1зу впливу рекреацшного навантаження на природне поновлення деревних порщ було взято дшянки з крайтми стад1ями дигресп деревоста-
шв - I та 1У-У. Лiсiвничо-таксацiйну характеристику деревосташв на проб-них площах наведено в табл. 1.
Табл. 1. Лшвничо-таксацшна характеристика деревосташв на пробных площах з Iта 1У-У стадiями дигреси
№ Склад Вiк, н, о, Вдаосна Бош- Запас, Стадiя рекр
деревостану рокш м см повнота тет м3/га дигреси
3 9Бкл1Гр+Дз, Сзв 116 34 46 0,60 Р 362 V
9 1-й ярус: 10Дзв; 2-й ярус: 10Гр 120 40 25 14 42 14 0,28 0,27 II II 116 38 I
16 7Сз3Бкл+Гз, Яле, Кл 93 26 35 0,96 I 502 IV
17 10Сзв 75 23 40 0,58 I 283 IV
20 5Гр2Дз3Сзв+Яс 69 25 31 0,14 I 40 I
23 10Бкл+Дзв, Сзв, Гр Бп 84 27 36 0,73 I 364 I
Результати дослщження. Рiзний рiвень привабливосп люових наса-джень напряму впливае на стадто дигресп, що передусiм позначаеться на всiх компонентах лiсового бюгеоценозу.
Вщомо, що найбiльш чутливим до рекреацшного навантаження е трав'яний покрив люосташв, який внаслiдок витоптування може значно змшю-ватися або ж зовам зникае на певних дшянках. Згодом на таких часто вщвщу-ваних дiлянках розростаеться нетипова i нелiсова рослиншсть, яка часто стае головним конкурентом природному поновленню у боротьбi за поживнi речо-вини та вологу. У разi зростання рекреацшного навантаження на лiсовi екосис-теми збiльшуеться кiлькiсть видiв трав (завдяки злаковим видам та бур'янам), зменшуеться 1х висота, змiнюеться проективне вкриття, зменшуеться кiлькiсть видiв-iндикаторiв типу люу та зникае моховий покрив i лишайники [1].
Так на ПП 23, I кшьюсть трав'яних видiв - 12, проективне вкриття -64 %, висота - 15 см, наявш три види мохiв. На ПП 16, IV кшьюсть трав'яних видiв зменшилась до 7, проективне вкриття - 11 %, висота - 9 см, мохiв та лишайниюв не виявлено (табл. 2). Обидвi пробнi площi закладено в деревос-танах з горизонтальною зiмкнутiстю (зiмкнутiсть намету 0,9).
Дигреия нижнiх ярусiв люово! рослинностi вщбуваеться внаслiдок ут-ворення стежок та площинних витоптувань. Згубного впливу вщ витоптування зазнае також люова пiдстилка, що призводить до зменшення 11 товщини та запасу [7]. Так на пробних площах з першою стадiею дигресп та стежковим типом витоптування, товщина пiдстилки перебувае в межах 0,5-2,5 см, тодi як на дшянках iз четвертою та п'ятою стадiями цей показник знаходиться в межах 0-0,3 см (тип витоптування - стежковий з переходом у площинний та площинний). Основною причиною цьому е високий коефiцiент рекреацп на ПП 3 (Кр=0,77), ПП 16 (Кр=0,36), та ПП 17 (Кр=0,31). КоефiЦiент рекреацп показуе вщношення площi стежок, Грунтових дорiг, ущшьнено! та витоптано1 поверхнi до загально! площi дiлянки.
У разi надмiрного рекреацiйного навантаження погiршуються основнi фiзико-хiмiчнi властивостi Грунту i його пдролопчний режим, що призводить до зниження рiвня фiзiологiчно-доступноl вологи у Грунп та погiршення його родючостi. Внаслщок цього спостерiгаеться явище переходу вологих та багатих
лiсорослинних умов до сухших з меншою родючютю. Саме на таких сильно ущшьнених чи задернiлих дiлянках майже немае тдросту, який там головним чином трапляеться пiд наметом у "вжнах" деревостану або навколо дерев [5].
Табл. 2. Показники компонентгв л1су на пробных площах з Iта 1У-У стад1ями рекреацшног дигресп
Номер п./п., стадiя рекреацiйноl дигресil
Тип ландшафту 9, I 20, I 23, I 16, IV 17, IV 3, V
1Б 3Б 1А 1А 2А 2А
Тип витоптування Ст Ст Ст Ст-Пл Ст-Пл Пл
Коефщент рекреацil 0,02 0,05 0,01 0,36 0,31 0,77
Площа вогнищ, м2 - 6 - 10 - 92
Товщина пiдстилки, см
- на стежках 2,5 0,5-1,0 1,5-2 0,3 0 0,1-0,2
- тд наметом 3 4,0 5 5 1,5-2,0 4
Живий надгрунтовий покрив
- кшьюсть видiв, шт. 9 28 12 7 21 16
- проективне вкриття, % 20 85 64 11 61 34
- середня висота, см 6 23 15 9 20 17
- кшьюсть видiв мохiв 3 - 3 - - -
Характеристика пiдлiску
- розмiщення ршн. нершн. рiвн. - нерiвн. -
- висота, м 1,2 1,2 0,8 - 2,3 -
- кшьюсть видiв, шт. 3 4 2 - 5 -
Примака: тип витоптування (Ст - стежковий; Ст-Пл - стежковий з переходом
в площинний; Пл - площинний).
Змши у тдросп внаслщок ттенсивно! рекреацп вiдображаються не лише у кшьюсному, а й у яюсному вiдношеннi. Дiлянки з 1У-У стадiями рек-реацтно! дигресп характеризуются нерiвномiрним розмiщенням поновлен-ня, в кращому випадку середньогустим (ПП 3, ПП 16: 3,1-3,8 тис. шт./га), або рщким пiдростом (ПП 17-1,5 тис. шт./га), який за сво!м станом е неблагона-дiйним (частка пошкоджених людиною екземплярiв становить - 28-38 % вщ загально! кшькосп). Данi, отриманi на пробних площах з I, IV та V стадiями дигресп узагальнено в табл. 3.
Вщомо, що буковi насадження досить добре поновлюються природним шляхом. Так, у субучит кiлькiсть повнощнного пiдросту може сягати до 40 тис. шт./га, а в бучит - навпъ до 100 тис. шт./га [1]. Проте на дшянках з штенсив-ним рекреацiйним навантаженням у лiсах Розточчя ситуацiя з поновленням значно гiрша - на наших пробних площах з крайшми стадiями рекреацтно! дигресп було зафжсовано лише вiд 1,5 до 3,1 тис. шт. особин тдросту на 1 га.
Щодо складу тдросту, то на дшянках (наприклад ПП 3, ПП 16), де в складi деревостану, о^м бука, е ще й дуб звичайний, сосна звичайна, ялина европейська, найкраще вщновлюеться саме бук люовий з частотою траплян-ня бшьше 50 %, а решта порiд або повнютю зникають з пiдросту, або !х частка в складi тдросту е недостатньою для забезпечення виходу в перший ярус деревостану. За розмiрними категорiями пiдросту як на вщносно непоруше-них (I стадiя дигресil), так i на дшянках iз значною вiдвiдуванiстю рекреантiв
переважае дрiбна фракщя пiдросту висотою 0,1-0,5 м. На дшянках першо! стади дигресп частка дрiбного пiдросту становить у середньому 57 %, се-реднього - 20 %, крупного - 23 %. На пробних площах з високим рiвнем дигресп дрiбний пiдрiст займае в середньому 85 %, середнiй - 6 %, а крупний -9 %. Добре розвинений пiдлiсок у рекреацшних лiсах сприяе меншому пош-кодженню природного поновлення, бо зменшуе безперешкодне просування рекреантiв по люу [3].
Табл. 3. Характеристика тдросту деревных поргд на дглянках з рiзнымы стад1ями дигресп
Характеристика пiдросту Номер п./п., стадiя рекреацшно! диг эесй
9, I 20, I 23, I 16, IV 17, IV 3, V
Розмiрнi категорп за висотою:
- дрiбний (0,1-0,5 м) 32 51 89 100 62 93
- середнш (0,6-1,5 м) 20 35 5 - 11 7
- крупний (>1,5 м) 48 14 6 - 27 -
Розмщення на п./п. нерiвн. груп. нерiвн. рiвн. нершн. нерiвн.
Густота, тис. шт./га:
- р^ий (до 2) - - - - 1,5 -
- середньогустий (2-8) 2,6 2,9 3,5 3,9 - 3,1
- густий (8-13) - - - - - -
- дуже густий (>13) - - - - - -
Кшьюсть видiв, одиниць 2 5 1 4 4 1
Якiсть пiдросту на п./п.
Здорових, % 100 82 97 62 68 72
Пошкоджених людиною, % - 18 3 38 32 28
Склад пiдросту, одиниць
Бук люовий - 1 10 7 2 10
Дуб звичайний 4 + - 1 5 -
Ялиця бша - - - 1 - -
Граб звичайний 6 4 - - - -
Клен-явiр - 3 - 1 2 -
Осика - 2 - - - -
Черешня люова - - - - 1 -
Частота трапляння порiд на п./п., %
Бук люовий - 8 50 50 8 58
Дуб звичайний 33 8 - 16 33 -
Ялиця бша - - - 25 - -
Граб звичайний 25 25 - - - -
Клен-явiр - 16 - 33 16 -
Осика - 8 - - - -
Черешня люова - - - - 8 -
Кращого збереження тдросту можна досягти за рiвномiрного розмь щення пiдлiскових видiв i чагарниюв у насадженнях. Тому вщсуттсть пщлю-ку, як i його надмiрна зiмкнутiсть також негативно впливае на процес вщнов-лення рекреацтного лiсу. На ПП 9, I та ПП 23, I пщлюок розмщений рiвномiр-но по площ^ складений 2-3 видами середньою висотою 1,2 м. На дшянках iз великим рекреащйним навантаженням (ПП 16, IV та ПП 3, V) пщлюок вщсутнт,
що дае змогу вiдвiдувачам вiльно освоювати значш лiсовi площ^ активно ви-топтуючи лiсову рослиннiсть та пошкоджуючи природне поновлення лiсу.
Висновки. На дослщжених дiлянках рекреацiйно-оздоровчих лiсiв Розточчя загалом спостер^алося незадовiльне i недостатне природне поновлення деревних порщ. У складi пiдросту переважали бук люовий, дуб зви-чайний, граб звичайний i клен-явiр. За висотою на п'яти пробних площах пе-реважав дрiбний пiдрiст висотою до 0,5 м i лише на однш - крупний висотою понад 1,5 м. У люостанах з IV-V стадiями рекреацшно! дигресп було пошко-джено вiд 28 до 38 %% наявного тдросту. Отриманi дат будуть використанi для розроблення рекомендацш щодо ведення лiсового господарства у рекре-ацiйно-оздоровчих лiсах Розточчя.
Л1тература
1. Бондаренко В.Д. Лю i рекреащя в л1с1 : навч. пошбн. / В.Д. Бондаренко, О.1. Фурдич-ко. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 1994. - 232 с.
2. Географ1чна енциклопед1я Укра1ни. - В 3-ох т. / редкол.: О.М. Маринич (вщпов. ред.) та ш. - К. : Вид-во "Укранська радянська енциклопед1я" iM. М.П. Бажана, 1989-1993. - Т. 3. - 480 с.
3. Курамшин В.Я. Ведение хозяйства в рекреационных лесах / В.Я. Курамшин. - М. : Агропромиздат, 1988. - 208 с.
4. Порядок под1лу лгав на категорп та видшення особливо захисних люових д1лянок / Постанова Кабшету Мшютр1в Укра1ни вщ 16 травня 2007 р., № 733.
5. Приклад1вська Т.Р. Мониторинг рекреацшних букових бюгеоцежтав зелено! зони Львова / Т.Р. Приклад1вська // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промис-ловють : м1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2006. - Вип. 32. - С. 253-263.
6. Ширнин Ю.А. Технология и эффективность рубок с естественным возобновлением леса : учебн. пособ. / Ю.А. Ширнин, Успенский У.И., А.С. Белоусов. - Йошкар-Ола : Изд-во "МарПИ", 1991. - 100 с.
7. Шукель 1.В. Рекреацшш дигреси в люах Юверщвського люництва Волинсько! област / 1.В. Шукель, С.Б. Марутяк, 1.Ю. Поронник // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Дослщження, охорона та збереження б1ор1зноман1ття. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.2. - С. 120-128.
Луцишин В.Е., Лавный В.В. Влияние рекреационной нагрузки на естественное возобновление древесных пород в рекреационно-оздорови-тельных лесах Расточья
Проведен анализ современного состояния естественного возобновления древесных пород в рекреационно-оздоровительных лесах с учетом рекреационных дигрессий других компонентов леса. Исследованы видовой состав, количество и состояние подроста на примере пробных площадей, заложенных в насаждениях с минимальными и максимальными стадиями рекреационной дигрессии.
Ключевые слова: Расточье, рекреационно-оздоровительные леса, рекреационная нагрузка, рекреационная дигрессия, естественное возобновление.
Lutsyshyn V.Ye., Lavnyy V.V. /mpact of recreational pressure on natural regeneration of trees in the recreational forests of Rostochia
The analysis of the modern state of natural regeneration of trees is conducted in the recreational forests taking into account recreational digression of other components of the forest. Stand composition, amount and state of understorey was investigated on example of the sample plots areas, that was establish in forests with the minimum and maximal stages of recreational digression.
Keywords: Rostochia, recreational forests, recreational pressure, recreational degradation, natural regeneration.