CC BY
24
водосорбцшно! здатностi грунту. Пiсля вирубування старовшових дубiв, у верхнiй частинi грунтового профшю змiнився характер кiлькiсного розподшу пгроскошчно! вологи. Встановлено тiсний зв'язок (г=0,78) мiж змiнами вмю-ту карбону оргашчних сполук i пгроскошчною вологою грунту до глибини 40 см. В едафотот пасовища рiзко змшюеться характер кiлькiсного розподь лу пгроскошчно! вологи у профiлi грунту порiвняно з едафотопом старовжо-вого деревостану. В едафотот пасовищно! екосистеми також виявлено тю-ний кореляцшний зв'язок мiж вмiстом карбону оргашчних сполук у верхнш частинi профшю грунту i вмiстом в ньому пгроскошчно! вологи (г= 0,78).
Отримаш результати актуальнi з огляду на вивчення механiзмiв гло-бальних кшматичних змiн, зокрема парникового ефекту, а також причин ш-тенсифжаци катастрофiчних повеней, пов'язаних зi змiнами водосорбцшно! здатностi грунту. Кiлькiснi змiни вмюту оргашчно! речовини у грунтi та його водосорбцшно! здатност внаслiдок знелюнення, з одного боку, шдтверджу-ють важливий вплив рослинностi на формування едафотопу, i з другого, - мо-жуть бути критерieм ощнки антропогенно! трансформацi! лiсових екосистем.
Лггература
1. Гамкало З.Г. Активна фаза оргашчно! частини грунту як його енергопластичний буфер: теоретичний тдхщ 1 проблема оцшки// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. -Льв1в: УкрДЛТУ. - 2003, вип. 13.4. - С. 270-275.
2. Гамкало З.Г. Х^м1я геосфер: лабораторний практикум для студенпв природничих факультет1в. - Льв1в: Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2001. - 195 с.
3. Городнш М.М., Лковал А.П., Бикш А.В. та ш. Агрох1м1чний анал1з. - К.: Арютей, 2005. - 476 с.
4. Копий Л.1. Шляхи полшшення еколопчного стану довкшля Явор1вщини// Вюник НТШ, № 35, 2006.
5. Кучерявий В., Данилик I., Скробала I, Данилик Р. Урбашзацшне трансформування рослинного покриву верх1в'я басейну рши Днютер// Пращ наукового товариства 1м. Шевчен-ка: Еколопчний зб. - 3. Еколопчш проблеми Карпатського репону. - Льв1в: НТШ. - 2003, т. XI. - С. 81-93.
6. Мигунова Е.С. Леса и лесные земли (количественная оценка взаимосвязей). - М.: Экология, 1993. - 364 с.
7. Стойко С.М. Значение дубовых лесов и резерват "Корналовичи"// Карпатские заповедники. - Ужгород: Карпаты, 1966. - С. 80-85.
8. Стойко С.М. Эталоны природы. - Львов: Вища шк. Изд-во при Львов. ун-те, 1980. -
120 с.
9. Чернявський М.В., Ященко П.Т., Геник Я.В., Шмщт П. А., Глазер Т. Р1внинш люи верхньо! частини долини Днютра 1 оцшка р1вня !х трансформаций Дослщження басейново! екосистеми Верхнього Днютра. - Льв1в: 2000. - С. 75-95.
10. Чирков Ю.И. Основы агрометеорологии. - Л.: Гидрометеоиздат, 1988. - 248 с.
УДК 630*627.3 М.М. Запоточний, В.М. Клапчук - Прикарпатський НУ
м. Василя Стефаника, м. 1вано-Франтвськ
РЕКРЕАЦ1ЙН1 РЕСУРСИ ДЕРЖАВНОГО ШДПРИСМСТВА "СОЛОТВИНСЬКЕ Л1СОВЕ I МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО"
Розглянуто оцшку сукупносп природних, юторико-культурних 1 сощально-еко-ном1чних фактор1в, що визначають функцюнування рекреацшного комплексу тери-тори ДП "Солотвинське люове 1 мисливське господарство". Подано рекомендаци
щодо можливих шляхiв вирiшення проблем, якi юнують в рекреацiйнiй ranysi досль джуваного лiсгоспy.
Ключов1 слова: благоyстрiй лiсiв, рекреацiйне лiсокористyвання, рекреацiйнi ресурси.
M.M. Zapotochnuj, V.M. Klapchuk - Precarpathian NU named after Vasyl Stefanyk, Ivano-Frankivsk
Recreational resources of the "Solotvynske forest and hunter household"
The article characterises natural, historic-cultural and social-economical recreational resources at the territory of "Solotvynske forest and hunter household" and gives recommendations for better growing of recreational resources of this territory.
Keywords: forest prosperity system, recreational forest usage, recreational resources.
З розвитком суспшьного виробництва, його штенсифжащею зростае роль оргашзаци вщпочинку. Для цього необхщне сполучення певних умов та ресурЫв, а також оргашзащя ix використання. Вщпочинок людини у спець альнш лггератур1 називають рекреащею, а ii поведшку, спрямовану на задо-волення своix потреб у вщпочинку, лшуванш, компенсаци життевоi енерги -рекреацшною дiяльнiстю.
Розвиток рекреацiйноi територи ДП "Солотвинське лiсове i мисливсь-ке господарство", як i рекреацiйного комплексу Iвано-Франкiвськоi областi взагал^ е прiоритетним напрямком економiки i культури, важливим фактором пiдвищення мiжнародного престижу району, важливою умовою збереження iсторико-кyльтyрноi спадщини, джерелом соцiально-економiчного розвитку, а тому е дуже актуальним. Сьогоднi рекреацiйний комплекс реалiзyе своi мож-ливостi лише на третину [6]. Це зумовлено низкою причин, серед яких:
• недосконалшть законодавства Украши у сфер1 рекреацц";
• невиршетсть питань з приватизац11 землц
• недостатне кадрове забезпечення сфери;
• нерозумшня важливост1 проблем рекреаци тощо.
Передумови виникнення ДП "Солотвинське люове i мисливське господарство". До найдавшших поселень Прикарпаття належить селище Солотвин, яке пiд назвою Краснопшь вперше згадуеться у Галицькому лiтописi XII ст. Населення Краснополя в XII-XIV ст. займалося переважно випасом худоби. Починаючи з дрyгоi половини XVIII ст., тут розвиваються такi промисли, як ткацтво, шевство, малярство, столярство, ковальство, кyшнiрство. Але найбшьш прибутковим тодi вважався видобуток сол^ яку вивозили рiками Бистрицею та Днiстром до Галича, а звщти - за кордон. Розвиток соляного промислу став навггь причиною змши назви цього населеного пункту в другш половинi XVI ст. Польсью магнати Яблонськ1 нарекли його Солотвино. Поши-реною на той час була державна монополiя на сшь, сiрники та iншi промисловi товари, якi дорого коштували: цши ж на сiльськогосподарськi продукти, нав-паки, були надто низькi. Тому не дивно, що багато жителiв Солотвина, замють солi, вживали сировицю - розчин, який видобували в сусщньому селi Марковi. Вони користувалися домотканим одягом, ходили в постолах [1].
3a Aвcтpo-Угopщини бiльшicтю coлoтвинcьких лiciв вoлoдiв бapoн Ль 6íx i лишe y 1928 p. ïx paзoм iз цeхaми, щo пepepoбляли дepeвинy, пepeкyпилa вiдoмa нiмeцькa фipмa 'T^e^ep i Ko". Рiчний oбcяг дepeвини нa тoй чac нe 6ув вeликим - 30-40 тиc. м , вoднoчac, нaвiть нa пoлoвинy мicцeвi лiciвники нe зaлicнювaли врубки, a пpo pyбaння, пoв,язaнi iз дoглядoм зa лicaми - мo-лoднякaми, зaгaлoм нaвiть нe йшлocя. Мoжнoвлaдцiв нaйпepшe цiкaвилa дe-peвинa, гpoшi. Мeнш-бiльш плaнoмipний дoгляд зa yгiддями пoчaвcя y 1940 p., тли нa бaзi пoльcькo-швeйцapcькoгo a^^o^p^ro тoвapиcтвa, кoтpe oпiкyвaлocя лicaми, гpoмaдcькиx тa пpивaтниx лiciв бyлo зacнoвaнo Сoлoт-винcький лicгocп, a зaгaльнa плoщa йoгo yгiдь cтaнoвилa 30 rac. ra. Однaк ic-тopiя нoвoгo пiдпpиeмcтвa нe бyлa бaгaтa нa ycпixи - бiльшicть плaнiв "те-peкpoïлa" Дpyгa cвiтoвa вшш, a пicля ïï зaвepшeння, piшeнням нoвoï влaди yгiддя лicгocпy бyлo пpиeднaнo дo Haдвipнянcькoгo лicгocпy, a гoлoвнy йoгo caдибy пepeвeдeнo в мюто Haдвipнy.
Hoвy cтopiнкy Сoлoтвинcькoгo лicгocпy бyлo нaпиcaнo aж y 1959 p., тли нa бaзi кoлишньoï Дзвиняцькoï oзoкepитoвoï шaxти, Рociльнянcькoгo, Сoлoтвинcькoгo, Пopoгiвcькoгo тa Гyтянcькoгo люництв cтвopили Сoлoт-винcький лicoкoмбiнaт [18], з 19б0 p. Сoлoтвинcький л^гамб^т ^ano-Фpaнкiвcькoгo тpecтy "Пpикapпaтлic". Впpoдoвж кiлькox poкiв тут були збу-дoвaнi мeблeвий, бoндapний, фaнepний ^хи, цex шиpвжиткy, мexaнiчнa мaйcтepня тa дoпoмiжнi гocпoдapcтвa в ceлax Мoлoдькoвi, Рociльнiй, Яблунь-цi (вcьoгo ïx нaлiчyвaлocя 1б, дe бyлo зaдiянo бiльшe 3,5 тиc. чoл.), a з упдь, щo згoдoм пepeдaнi лicфoндy, cпepшy бyлo дoлyчeнo Мeжepiцькe, y 19б4 p. -Бoгopoдчaнcькe, a щe чepeз 3 pora - Сивуль^^ тa Мaнявcькe лicництвa. В тaкиx нaceлeниx пyнктax, як Бaбчe, Гyтa, Мoлoдькiв, Пopoги, Poci^m, Яб-лyнькa poзтaшoвaнi дoпoмiжнi гocпoдapcтвa Сoлoтвинcькoгo лicoкoмбiнaтy. Вapтo зayвaжити, y ceлi Пopoги бyлo creope^ лicoпyнкт Сoлoтвинcькoгo лicoкoмбiнaтy, який пocтaчaв дiлoвy дepeвинy Бpoшнiвcькoмy ДОKy Poжня-тiвcькoгo paйoнy i Дзвиняцькoмy фaнepнo-мeблeвoмy цexy. Лicoпyнкт виго-тoвляв тaкoж xвoйнe бopoшнo - кopм для вeликoï poгaтoï xyдoби. Kpiм згaдa-нoгo вищe гocпoдapcтвa, нa тepитopiï Pociльнoï знaxoдилocя Pociльнянcькe лicництвo, oxoплювaлo плoщy 4100 ra.
Ha тepитopiï ceлa Гyтa poзмiщeнo Мeжepiцькe, Гyтiвcькe тa Сивуль^-кe лicництвa. Ha бaзi Дзвиняцькoï шaxти бyлo вiдкpитo фaнepний цex Сoлoт-вин^^го лicoкoмбiнaтy, пpoклaдeнo вyзькoкoлiйнy зaлiзницю дo цexy. А в 19б2 p. зaвepшeнo cпopyджeння нoвoгo фaнepнoгo ^xy, oблaднaнo клeïльнe вiддiлeння, знaчнo poзшиpeнo i пepeoблaднaнo мeблeвий цex.
У cтвopeнoмy лicoкoмбiнaтi cкopo нaлaгoдили л^т^^ву cпpaвy, cтвopили цiлy cиcтeмy poзcaдникiв, poзпoчaли зaклaдкy лiciв нa типoлoгiчнiй ocнoвi, нaлaгoдили зaгoтiвлю дepeвини, вигoтoвлeння нa пiдпpиeмcтвax ^м-бiнaтy етшьщв iз гнyтo-клeeниx дeтaлeй, мeблi для дитячих дoшкiльниx зaк-лaдiв, ^icna для кiнoтeaтpiв i клyбiв, a iз вiдxoдiв фaнepнoгo виpoбництвa -щитoвoгo xyдoжньoгo пapкeтy. Чимaлo crapam дoклaдaли мicцeвi лiciвники, щoб нaлeжнo дoглянyти зaпoвiднi ypoчищa тa там'ятки пpиpoди.
Природио-рекреацiйиi ресурси. Ушкальш природнi умови для вщпо-чинку будь-яко! пори року роблять територш ДП "Солотвинське лiсове i мисливське господарство" популярним туристичним куточком у Карпатсько-му регiонi. Природно-кшматичний потенцiал, мальовничi краевиди, чисте по-вiтря гiрських лiсiв, цiлющi мшеральш джерела, туристичнi маршрути, прсь-колижш спортивнi траси, туристичнi бази, пансюнати, санаторi!, спецiалiзо-ванi лiкувальнi заклади можуть набути вирiшального значення для майбутнього економiчного розвитку регiону. Динамiчний розвиток тут ту-ристично! галузi вiдбуваеться завдяки створенню сучасно! вщпочинково! ш-фраструктури з високим рiвнем сервiсу, появi нових туристичних продукпв (кiнний та велотуризм, дельта- i парапланеризм, "зелений" туризм).
Територiя ДП "Солотвинське люове i мисливське господарство" багата на рiзноманiтнi природнi ресурси. Тут е поклади нафти, природного газу, ку-хонно! солi, озокериту та торфу, пдромшеральш, лiсовi та рекреацшш ресурси. Через територш Богородчанщини протiкають рiки Бистриця Солотвинсь-ка та Бистриця Надвiрнянська, як належать до басейну рiки Дшстер. Клiмат помiрно-континетальний, з прохолодним лггом та м'якою зимою. Середня температура липня становить +18 о, Ычня - -6 о [12, 13]. Тут дiе мережа рекре-ацшних закладiв: державний лiкувально-оздоровчий комплекс "Синьогора", база вiдпочинку "Гута", санаторiй-профiлакторiй "Бистриця", мисливський клуб "Космечара", готельно-вiдпочинковий комплекс "Люова пiсня".
Програмою розвитку туризму в райош передбачено створення матерь ально! бази для мандрiвок на прських велосипедах та конях. Тут е вс умови для занять зимовими видами спорту, заплановано спорудження прськолиж-ного шдйомника довжиною 1,5 км. Одним з прюрите^в туристично! галузi району е розвиток сшьського зеленого туризму, який дае змогу не тшьки вщ-почити, а й ознайомитись з народними промислами, фольклором, нацюналь-ною кухнею. Сучасш гостинш двори - це затишш мiнiготелi з комфортними номерами, саунами, старовинними нацюнальними стравами з еколопчно чис-тих продуктiв. Це походи в лю за грибами i ягодами, риболовля та етногра-фiчнi екскурсi!. Нижче наведемо описи територш та об'еклв природно-запо-вiдного фонду Укра!ни, що розташованi на територи лiсгоспу, i е основою рекреацшно! дiяльностi [4, 9, 10, 14].
Геолопчна пам'ятка природи загальнодержавного значення "Старуня". Однiею з унiкальних геолопчних пам'яток не лише ДП "Солотвинське люове i мисливське господарство", але й Укра!ни, е геологiчна пам'ятка загальнодержавного значення "Старуня". На швденно-захщнш околищ с. Старуня на лiвому березi р. Великий Луковець на площд 60 га спостершаеться надзви-чайно цiкаве явище природи. У зош старих озокеритових копалень та вiдроб-леного нафтового промислу на початку 1970-х роюв пробудились i почали активно дiяти невелик^ але досить густо розташованi, водш, розсоловi, газо-вi, нафтовi та змшаш джерела i посеред них - мжрократери своерiдних вул-кашв, якi вивергають не розплавлену магму, а глинисто-водяну пульпу. На заповщнш територи функцюнують в рiзнi перюди вiд 3 до 20 таких кратерiв дiаметром вiд кiлькох сантиметрiв до 0,5-0,6 м i висотою вщ 0,2 до 2 м. Гли-
нист потоки з кратерiв розпливаються на вщдаль до 60-70 м, стжаючи у по-тiчок Озокеритовий, що впадае в р. Великий Луковець.
У глинистш емульси, що витжае з кратерiв, виявленi кристали сфалериту, марказиту, арсеношриту, стронцiо-бариту, гшсу, самородно1 сiрки та iнших мшерашв. Активнiсть джерел i грязевих вулкашв помiтно збшь-шуеться до i пiсля потужних землетрусiв, що вiдбуваються в Середземно-морсько-Каспiйському тектонiчному поясь Такi перiоди активiзацп спостерь гались пiсля землетрусiв у Румуни, Югослави, Ггали, Iранi, Вiрменil, що мали мiсце в 70-80 роках. Старунський вулкан заявив про себе у 1977 рощ, коли в Румуни стався землетрус, поштовхи якого були вщчутш i на Прикарпаттi. Тодi ж на пiвнiчнiй околицi села вщбувся зсув грунту, що утворив невелику долину з озерцем. Вiдтодi вулкан i не заспокоюеться, "дихаючи" через десятки мiнi-кратерiв.
На дшянщ е джерела прiсних i 5 типiв мiнеральних вод. Це хлоридш розсоли, багатi натрiем i калiем, а також сiрководневi, йодо-бромш, залiзистi i вуглекислi води. ВЫ вони супроводжуються видшенням легких газових вуг-леводнiв (метан, етан), а в окремих джерелах, - ще й Ырководню i бiтумiв. На територи геолопчно1 пам'ятки виходить на поверхню бшьше 300 постiйних i тимчасових джерел прюно1 та мiнералiзованоl води.
У пiвденнiй частинi територи при розробленш покладiв озокериту в 1906 i 1929 рр. у потужному сiмнадцятиметровому шарi четвертинних торфо-во-болотних вiдкладiв було знайдено тушi мамонта, шерстистих носорогiв, оленя, косулi та iнших тварин пiзнього плюцену, якi чудово збереглись зав-дяки консерваци в болотних осадах в сумiшi з нафтою та озокеритом. Тша цих дивовижних крупних звiрiв зберiгаються у Львiвському i Краювському природних музеях. Припускаеться, що надра "Старуш" зберiгають ще багато захоронень подiбного типу, тому це мае значну наукову щншсть.
У швденно-захщнш частинi ще1 заповщно1 територи археологи вщкри-ли поселения людей мезолггу, яке належить до одних з найбшьш древнiх посе-лень, вщомих в Gвропi. За сукупнiстю вшх сво1х характерних особливостей пам'ятка природи "Старуня" - геологiчний музей, природна лабораторiя проце-сiв сучасного мшералоутворення, едине мiсце на Прикарпаттi, де на невеликш територи надзвичайно зближеш i взаемозв,язанi процеси, схожi на iснуючi в рiзних частинах свггу - це грязевi вулкани Керченського швострова, грифони Челекена, джерела газу, мiнералiзованих вод i розсолiв Тушсу та Калiфорнil.
Заповiдне урочище "Мiжгiр,я", площею 539 га, знаходиться в Росшь-нянському лiсництвi. Розташоване в Майданському передпр'1 - найвищому передпрському районi Передгорганського Передкарпаття. Абсолютна висота 500-600 м, схили вщ швденно-захщного до пiвнiчно-схiдного, крутизною до 150. Тут поширенi буково-смереково-ялицевi лiси у вщ 100-130 рокiв, пере-важно одноярусш. При повнотi 0,3-0,4 мюцями утворюеться другий ярус, в якому домшуе бук. в домiшка ялищ i смереки.
Заповiдне урочище "Люблшець" знаходиться в Солотвинському лю-нищш. Як свiдчать народнi перекази, свою назву воно дютало вiд того, що свого часу князь Данило Галицький любив тут полювати. У "Люблшщ" пере-
важають 50-60 л^ш буковi насадження з домшкою граба, берези, ялицi. Найстаршi дерево- стани бука мають вiк 100-120 роюв, повнота 0,3-0,4. У низькоповнотних люостанах формуеться другий ярус також з перевагою бука. Гарним ростом у "Люблшщ" вщзначаеться ялиця бша. У пiслявоеннi роки тут, на бучинах, в окремих мюцях створювались культури смереки европейсько!. Заповiдне урочище "Люблшець" е резерватом низькогiрно! екоформи бука ль сового, в ньому е сприятливi умови для ведення мисливського господарства.
У басейнi Бистрищ Солотвинсько! в Гутянському лiсництвi е заповщ-не урочище "Бистрий" (187 га) - мюцезростання сосни кедрово! европейсько!, що занесена до Червоно! книги Укра!ни. Вона входить до складу смере-кових деревосташв на висотi 1200-1400 м н.р.м. Висота кедра досягае 1820 м, дiаметр - 30 см.
Загальнозоолопчний заказник мiсцевого значення "Чорний лiс". "Як !хати гостинцем iз Станiславова в Карпати, то минувши Лисець, починае майорши праворуч смуга лiсiв, що ген-ген у сизш далинi зливаеться з кар-патськими горами., i весь той прослр до вiйни був покритий люом; якимось якби темнiшим як iншi лiси. Деколи, особливо пiд дощ, цей лю видаеться гра-натовим, майже чорним. Це i е "Чорний лю". Такими словами починаеться розповщь про "Чорний лiс" Богдана Лучиювського, одного з авторiв "Альманаху Сташславсько! землi", виданого у 1975 р. у далекому зарубiжжi.
Як зазначае автор, деревостани у Чорному лiсi були переважно шпильковi (смерековi та ялицевi) з домшкою бука, осики, берези, явора, ли-пи, граба. Мiсцями, зокрема, на калусьюм боцi, росли чистi буковi деревостани. У пiдлiску буйно росла лщина, калина, на мокровинах - лозина. У зрубах буяли ожинники i малинники. По галявинах i зворах - високi трави, осока i очерет. Де-не-де, в недоступних мюцях траплялися старi вггроломи, в якi людська нога не ступала.
Взагалi, Чорний лю був недоступний, i може тому багатий на ловець-кого звiра. Водилися тут стадами дикi кабани, безлiч козуль, мiсцевi оленi й захож^ що зимою стадами спускалися сюди з високих гiр. I ведмщь заходив сюди з недалеких Карпат, i вовки зимою забрали з гiр вслiд за поживою. З дрiбно! звiрки були в чорному лiсi: лиси, борсуки, кунищ, тхори, ласки, гор-носта!, вивiрки, не бракувало i зайцiв, жили видри, норки, а в люових гущах -i дикий кiт. Життя у Чорному лiсi було мирним i тихим, i так тривало iз сто-лiття в столггтя, аж до першо! свггово! вiйни. Тодi потерпiли лiси поблизу села ПоЫч: багато дерев вирубали воюючi вiйська на мощеш дороги, багато по-нищили гарматним вогнем.
Шсля вiйни лiс заростив сво! рани, запанували тиша i спокiй, "така, що дзвоном дзвонить". Так тривало аж до 1939 р., коли розпочався справжнш погром на Чорний лю. За два роки було вирубано 10^чну норму. Тисяч^ як-що не десятки тисяч кубометрiв при тому було безглуздо змарновано: !х ви-рубували в мiсцях, звiдки не можна було вивезти, - вони там i гнили.
У кшщ сорокових роюв лiсовi масиви Чорного люу переданi у корис-тування вшськового вiдомства i подальше знищення цього дива природи вщ-бувалося вже тд завiсою секретностi. Особливо не поталанило братам на-
шим мeншим: для пpocтиx cмepтниx Чopний лic був зaбopoнeнoю зoнoю, a для людeй y пoгoнax - ^ був cпpaвжнiй миcливcький "клoндaйк". Бyвaлo y 30-х poкax, тут, m бaгaтиx кopмoм yгiддяx, нaлiчyвaли дo тpьoxcoт блaгopoд-них oлeнiв - cпpaвжнix лicoвиx кpaceнiв. Хoч iз плинoм лiт пoпyляцiя цих звipiв пoмiтнo змeншyвaлacь, ane rnopo^ oлeнi вce ж cпycкaлиcь з rip, тa тiльки 1'м вдамими cтeжкaми дoбиpaлиcь дo Чopнoгo люу.
Пpиpoдooxopoнцi дaвнo звepнyли yвaгy та yнiкaльнicть cepeдoвищa пepeбyвaння бiльшocтi видiв твapиннoгo cвiтy oблacтi в Чopнoмy лici. 4op-ний лic - ^ oдин iз мacивiв, який з,eднye лicoвi пepeдгipcькi yгpyпoвaння з л^вими мacивaми Kapпaт, щo дae змoгy в eкcтpeмaльниx yмoвax cyвopиx бaгaтocнiжниx зим мiгpyвaти бaгaтьoм видaм, щoб вижити, з гipcькoï чacтини в piвнинy. Дo peчi, m тepитopiï вcьoгo Пepeдкapпaття oлeнь блaгopoдний був пocтiйним пpeдcтaвникoм лишe 4op^ro лicy.
Гeoгpaфiчнe пoлoжeння, peльeф, мepeжa piчoк i пoтoкiв, cтpyктypa ль coвoгo фoндy, бaгaтa кopмoвa бaзa твapиннoгo cвiтy, мoзaïчнicть тepитopiï, вeликi мacиви нacaджeнь дaють змoгy мaти тут oптимaльнy чиceльнicть мaйжe вЫх видiв миcливcькoï фayни для зaбeзпeчeння мaкcимaльнoгo ïx вщ-твopeння i пoшиpeння нa iншi тepитopiï.
Зaгaльнa плoщa зaгaльнo-зooлoгiчнoгo зaкaзникa "Чopний лю" crano-вить 15,1 тиc. ra. Вш poзтaшoвaний y Пepeдкapпaттi m aкyмyлятивнo-тepaco-вих мeжиpiччяx i дoлинax piк нa виcoтi 400-500 м н^.м. Тepитopiя зaкaзникa oбмeжeнa з пiвнoчi i пiвнiчнoгo cxoдy aвтoмoбiльнoю дopoгoю ^^^pa^ кiвcьк - Kaлyш, iз зaxoдy i пiвдня - зeмлями Kpacнянcькoгo i Pociльнянcькo-ro, зi cxofly - Iвaнo-Фpaнкiвcькoгo люництв.
Тepитopiя зaкaзникa зa peльeфoм пoдiляeтьcя нa двi чacтини. У швшч-нo-cxiднiй чacтинi ocнoвнoгo мacивy peльeф дeщo гopбиcтий, peштa тepитopiï зaкaзникa e шиpoким плaтo, пpичoмy близью 1 % плoщi знaxoдитьcя m 6o-лoтax. Чepeз зaкaзник пpoтiкaють дeкiлькa нeвeликиx piчoк (Лyквa, Луквиця), якi бepyть пoчaтoк y пiвдeннiй чacтинi лicoвoгo мacивy.
У лicoвoмy фoндi пepeвaжaють пoxiднi нacaджeння cмepeки, якi зaймaють 45 % в^итих лicoм зeмeль, i ялицi (19 %). ^йбшьш пoшиpeними типaми люу e вoлoгий бyкoвo-cмepeкoвий cyяличник (40,б %), вoлoгa бyкoвo-ялицeвa cкpaдeнь (3б,4 %), вoлoгa ялицeвa cyдiбpoвa (4,б %). Пepeвaжaють мoлoдняки i cepeдньoвiкoвi нacaджeння, якi зaймaють, вщшвщш, 50 % i 37 % в^итих лicoм зeмeль. Стиглi дepeвocтaни мaють нeзнaчнy плoщy i пpeдcтaвлeнi нeвeликими дiлянкaми ялицeвo-бyкoвиx пpaлiciв.
Згaдaнi лicoвi мacиви зa cвoïми пpиpoднo-клiмaтичними yмoвaми, re-oгpaфiчними пoлoжeнням, cтpyктypoю лicoвoгo фoндy нaйбiльш cпpиятливi для вiдтвopeння i poзceлeння блaгopoднoгo oлeня, a тaкoж piдкicниx i знига-ючих видiв фayни: вeдмeдя, p^i, бopcyкa, шиpoкoвyxa звичaйнoгo, тeтepyкa, пyгaчa, лeлeки чopнoгo, пoлoзa лicoвoгo тa iн.
Бoтaнiчний зaкaзник зaгaльнoдepжaвнoгo знaчeння "Скит Мaнявcь-кий" oxoплюe шють квapтaлiв (32-37) нa тepитopiï Мaнявcькoгo лicництвa i poзмiщeний в дiaпaзoнi виcoт 510-810 м н.p.м. m пiвдeнниx тa зaxiдниx cx^ лax Kapпaт. Цe oдин з нaймaльoвничiшиx лaндшaфтiв. Kpiм ялинoвиx лiciв,
якi тут переважають (65 %), у заказнику зростають рiдкiснi насадження з перевагою ялищ бiлоï (25 %), а також еталони мiшаних шпильково-листяних деревостанiв з ялини i бука (10 %), як мають грунтозахисне i водорегулю-вальне значення. Бшьшють насаджень середньовiковi, ïx вiк перебувае в межах 50-80 роюв. Крiм наведених вище видiв, тут ростуть модрина, явiр, береза. У швденно-захщнш частинi масиву знаходиться ушкальне насадження модрини польсько1\
Крiм цiнниx рослин, мальовничий природоохоронний ансамбль заказника доповнюе чудове озеро та неповторш скельнi утворення, як збiльшують цiннiсть цих природних екосистем. Ландшафт доповнюють i гармонiйно впи-суються в нього галявини, струмки, плантацiï плодово-ягiдниx культур, еко-лопчш стежки, а також велична споруда Манявського люництва, виконана в готично-гуцульському стат.
Описуване урочище широко вщоме як мiсце розташування православного центру духовност^ старовинного монастиря Скиту Манявського, засно-ваного на початку XVII ст. - пам'ятки арх^ектури i одного з найпопулярш-ших туристичних об,ектiв посеред величного карпатського люу. У двадцяти вiдреставрованиx примщеннях монастиря вже бiльше 15 роюв дiе юторико-арxiтектурний музей. Ця пам'ятка арх^ектури е вдалим поеднанням прського рельефу i фортифiкацiйниx оборонних та християнських споруд. Тому весь описаний вище комплекс мае велике природоохоронне, лiсiвниче, естетично-виховне та юторичне значення.
Зпдно з легендою, монастир завжди потопав у величному дрiмучому пралiсi, який ретельно обер^ався монахами. Дерева по висотi перевищували навiть фортифiкацiйнi споруди та церкву монастиря. Було заборонено вико-ристовувати ростучi рослини на паливо в окрузi близько 6-8 кiлометрiв вщ монастиря. Багато разiв лiс страждав вщ погромiв i пожеж в зв'язку iз напа-дом завойовниюв. Особливо вiн був знищений турецькими грабiжниками та кримською ордою.
Хоч весь люовий комплекс заказника безумовно е щнним, але особливо слщ вiдзначити деревостан модрини польсько].', який зростае в заказнику. Ще до створення заказнику це насадження входило в резерват "Манява-Скит". Вiк його 120 рокiв, зростае на захщному сxилi гори. Середня висота рослин 27 метрiв, середнш дiаметр - 40 сантиметрiв. В даний час модринове насадження досить розрщжене i його повнота не перевищуе 0,3-0,4.
Через гарне плодоношення модрини та розповсюдження насшням, во-на зростае i в прилеглих до основного насадженнях дшянках. Чим дальше вщ материнського деревостану, тим менше модрини трапляеться в складi насаджень. Поодиноко ïï можна зустргги на десятигектарнiй площi люу та швшч-но-заxiдниx схилах. Тут модрина зростае в люовому тдрост у вiцi 10-25 ро-юв. Абсолютна висота дiлянки, де зростае модрина польська, понад 600 мет-рiв. На сьогоднi тут створено постшно лiсонасiнневу дiлянку, всi дерева по-нумерованi. Лiсiвники вживають заxодiв щодо збереження модрини польсь-ко", розширення площ цiеï лiсоутворювальноï породи, яка перевищуе продук-тивнiсть, бюлопчну стiйкiсть та заxиснi властивостi наших лiсiв. Бiля тдшж-
жя ropи, якa вiдвeдeнa в зaкaзник "Скит Maнявcький", пepeливaeтьcя дзep-кaльнo-чиcтими тa cинювaтими вoдaми piкa Maнявкa.
Гoлoвнe зaвдaння лiciвникiв тa пpиpoдooxopoнцiв - збeperти цeй чу-дoвий зaпoвiдний кpaй для пpийдeшнix пoкoлiнь. Опиcaний вищe зaкaзник мoжe cлyгyвaти взipцeм oxopoни тa збepeжeння цшних пpиpoдниx кoмплeк-ciв. Peryляpнo тут здшшюють зaxoди з oздopoвлeння дepeвocтaнiв. A для любитeлiв пoдopoжyвaти тут пpoклaдeнo тypиcтичнi тa eкoлoriчнi cтeжки. 3 тepитopiï зaкaзникa вiдкpивaютьcя чyдoвi кpaeвиди.
Слiд зayвaжити, щo m тepитopiï ДП "Сoлoтвинcькe лicoвe i ми^лив^-кe rocпoдapcтвo" знaxoдятьcя тaкoж i бoтaнiчнi пaм,ятки мicцeвoro знaчeння:
• "Beликa Лoпyшнa" - 1,2 ra (Стульям лicництвo) - мющ зpocтaння тиpли-Ha жoвтoro - виду, зaнeceнoгo дo Чepвoнoï книги Укpaïни;
• "Тиc ягвдний" - 0,01ra (1 дepeвo) (Maнявcькe лicництвo) - peлiктoвий вид в1-шм 80 poкiв (вид зaиeceиo дo Чepвoиoï книги Укpaïии);
• "Myлiвцi" - 5,5 ra (Meжepiцькe л^ниит^) - мicцe мacoвoro зpocтaиия тд-cиiжиикa звичaйиoro, зaиeceиoro дo Чepвoнoï книги Укpaïии;
• "Бip Beличкiв" - 2,1 ra (Яблyиьcькe лicництвo) - вepxoвe бoлoтo (тopфoви-m,e) з peлiктoвoю pocлиииicтю - бaгнoм бoлoтяиим, жypaвлииoю дpiбиoплiд-иoю, плaвyнoм бyлaвoвидиим, бaraтьмa видaми мoxiв тa ocoк;
• "Сoлoтвииcькi дуби" - 0,3 ra - двaнaдцять oco6™ дyбa звичaйиoro вiкoм no-шд 350 poкiв;
• "Дуб звичaйний" (1 дepeвo Ha плoщi 0,01 ra) в c. Moлoдькiв, ви^тою 34 м, дiaмeтp cтoвбypa 190 cм, oбxвaт cтoвбypa - б м, в1к - пoиaд 300 po^.
Ha тepитopiï ДП "Сoлoтвинcькe лicoвe i миcливcькe rocпoдapcтвo" знaxoдитьcя дeндpoлoriчний пapк зaraльнoдepжaвнoro знaчeння "Дiбpoвa", плoщeю 8,0 ra. 3acнoвaнo дого в 1972 p. Koлeкцiя rnp^ нaлiчye пoнaд 300 видiв дepeвниx i чarapникoвиx пopiд. Сepeд них цiкaвi кoлeкцiï мoдpини, cмepeки, coch^ Тут зpocтaють piдкicнi y Kapпaтax тиc яriдний тa iльм ripc^ кий. Бaraтa кoлeкцiя iнтpoдyкoвaниx видiв. Цe e бaзa нayкoвиx дocлiджeнь Укpaïнcькoro нayкoвo-дocлiднoro iнcтитyтy ripcькoro лicництвa.
Bитвopи пpиpoди тa людcькi ашди зaлишили cвoïм нaщaдкaм нeзpiв-нянну кpacy тa бeззaпepeчнe бaraтcтвo - Maнявcький вoдocпaд з виcoтoю rn-дiння вoди 18 мeтpiв. Ця мю^в^ть пpивaблюe oкo нaйвибarливiшoro тypиc-тa, який вiддae пepeвary пiшoxiднoмy чи вeлoтypизмy. Maнявcький вoдocпaд, a тoчнiшe кacкaд з тpьox вoдocпaдiв, виpye пiд виcoчeннoю пpямoвиcнoю cкeлeю, Ha виcoтi 713 м нф.м. Бiля cepeдньoro - poзлore гамете плaтo yтвo-pюe piвнe, нeнaчe виклaдeнe плиткoю днo. Hижнiй - шйвищий вoдocпaд Ук-païнcькиx Kapпaт виcoтoю 18 мeтpiв. Як пpaвилo цi витвopи пpиpoди вщв^-ють тaк звaнi opraнiзoвaнi rpyпи тypиcтiв (чepeз cклaдний дocтyп ïx ^ди пpивoзять). Maнявcький вoдocпaд зaймae ^гощу 1 ra.
Kлiмaтичнi pecypcи pe^eauji' - нeвичepпнi пpиpoднi pecypcи, мю-тять coнячнy eнepriю, вoлoгy тa eнepriю вiтpy. Kлiмaтичнi pecyp^ He cпoжи-вaютьcя бeзпocepeдньo в мaтepiaльнiй тa нeмaтepiaльнiй дiяльнocтi людeй, He знищyютьcя в пpoцeci викopиcтaння, ane мoжyть пoripшyвaтиcя (зaбpyдню-вaтиcя) aбo пoкpaщyвaтиcь зa yмoви цiлecпpямoвaнoï дiяльнocтi.
Kлiмaт Ha тepитopiï ДП "Сoлoтвинcькe лicoвe i миcливcькe гocпoдap-cтвo" зaraлoм м'який, пoмipнo-кoнтинeнтaльний. Цю тepитopiю мoжнa вщ-нecти дo тaкиx, дe бiльш-мeнш cпpиятливi пpиpoднi yмoви як для лiтнix, тaк i
для зимових видiв рекреаци. Комфортнi природнi умови для розвитку л^шх видiв вщпочинку, туризму. Клiматолiкування iснуе не тшьки влiтку, а й на початку осеш i в другiй половиш весни. Тривалiсть сприятливого перiоду для зимових видiв рекреаци становить вщ 90 до 110 днiв.
Для зимових видiв вiдпочинку найсприятливiшi умови юнують на гiрськиx масивах, де перюд занять гiрськолижними видами вщпочинку та спорту тривае iнколи нав^ь до 120 днiв. Клiмат перехщний вiд помiрно-теп-лого волого захщно-европейського до континентального схщно-европейсько-го. Тут властива вертикальна бюкшматична пояснiсть, що визначае лiмiтуючi чинники для розвитку природшх бiоценозiв. З висотою н.р.м. змшюеться тепловий режим i режим зволоження, суми активних температур (сума температур вище +10оС), а також кшькють днiв iз сприятливими типами погоди.
Передпрний клiматичний район характеризуеться сумою активних температур 2200-25000, кшькютю опадiв за теплий перюд 500-550 мм, за рш - 630-900 мм. Середня тривалють безморозного перюду 150-170 днiв, ве-гетацшного - 190-215 днiв. Веснянi заморозки припиняються наприкшщ квiтня або на початку травня. Першi приморозки в багатосшжш зими трива-ють 105 дшв, а в малоснiжнi тривалють морозiв зменшуеться до 60-70 дшв. Середня висота снiгового покриву досягае 15-20 см [12, 13].
Прський кшматичний район характеризуеться сумою активних температур 1600-22000, кiлькiстю опадiв за рiк - 760-1060 мм. Середня тривалють безморозного перюду 160-170 дшв, вегетацшний - 190-200 дшв. Весняш заморозки припиняються в першш декадi травня, а настають - в середиш жов-тня. Стшкий снiговий покрив спостерiгаеться майже щороку. Найчастiше вiн утворюеться на початку грудня, а сходить у першш половиш квггня. Середня висота сшгового покриву дорiвнюе 30-40 см.
Тривалють рекреацшного лiтнього перiоду в передпрнш частинi дос-лiджуваноï територи 6 мюящв (травень-жовтень), у прськш - 4 мiсяцi (чер-вень-вересень). Зимовий тривае вщ 3 до 6 мюящв. Сприятливi типи погоди у передпрному районi спостерiгаються протягом 140-150 дшв, у прських районах - до 100-120 дшв.
Сприятливi кшматичш ресурси сприяють клiматолiкуванню. Шд впли-вом клiмату в органiзмi людини вiдбуваються позитивнi змiни, яю характери-зують клiмат як лжувальний фактор. Найбiльш сприятливi в цьому вщношен-нi клiматичнi умови прських територш. До сприятливих кшматичних факто-рiв належать - чистота пов^я i наявнiсть в ньому фiтонцидiв, менш вираженi коливання атмосферного тиску, температури i вологос^ повiтря.
1сторико-архггектурна спадщина ДП "Солотвинське лiсове i мисливське господарство" [1, 2, 7, 8, 11, 15, 16]. На дослщжуванш територи знаходить-ся пам'ятка арх^ектури XVII столбя - Манявський скит, заснований у 1606 р. уродженцем м. Тисменищ Й. Княгицьким, вихованцем Афонського монастиря. У 1621 р. Царгородський патрiарx надав ^rn^i право ставрош-riï. Скит мав до 200 ченщв i десятки шдпорядкованих монастирiв у Галичиш, на Буковинi та у Молдави. У 1612 р. споруджена Хрестовоздвиженська цер-ква. У 1620-1621 рр. монастир обвели оборонним муром з трьома вежами.
Стара скитська церква була спалена в 1676 р., тодi ж "турци монастирь нащь зруйновали, в котором бра^я наша й оть народа разного множество оть огня й меча й неволи пострадало".
За шдтримки росшських царiв, молдавських господарiв, мiсцевих кти-торiв у 1681 рощ монастир був вщбудований. За вiрогiдними джерелами, у скитi був похований гетьман Украши 1ван Виговський. Протягом 19701980 рокiв проводилась реставращя Скиту, згодом вiн був оголошений юто-рико-архiтектурним заповiдником. Шсля передачi Скиту УПЦ КП у 1998 ро-цi в ньому розмютився чоловiчий Хрестовоздвиженський монастир.
Богородчанський iконостас - одну з пам'яток украшського сакрального мистецтва - було створено у 1698-1705 рр. Його автор - митець Йов Кон-дзелевич, творчють якого припадае на кшець XVII ст. i завершуеться у XVIII ст., е одним iз найяскравiших постатей в ютори украшського малярства. Богородчанський шоностас - п'ятиярусний, iз завершенням вiн належить до пе-рехщних, де ренесансний характер змiнюе нове бароккове стильове виршен-ня. Крiм того, вiн був копiею Воздвиженсько1 церкви, яка згорiла у 1676 р.; и збудували у 1620 р. за кошти Мари Могилянки на зразок кшвсько1 Межи-прсько1 церкви. 1коностас, виконаний для церкви Воздвиження Чесного Хреста в Манявському монастир^ гармоншно доповнював велич арх^ектур-ного ансамблю та навколишньо1 природи.
Недовго судилося бути Богородчанському жоностасу в мющ його по-чаткового призначення. У 1785 р. австршський щсар Йосиф II, лiквiдовуючи вс православнi форпости в Галичинi, наказом № 1860 лжв^вав Скитський монастир у Манявь Церкву купила громада Надвiрноl. Шостого вересня 1785 р. жоностас демонтували i продали у Богородчани за 60 злотих. Щею датою iсторiя започаткувала мандрiвну долю iконостасу. Отже, подальшим мюцем його знаходження була Трощька церква, збудована у 1740 р. в с. Богородчани. У грудш 1924 року, завдяки бажанню i заходам громади Богородчан та активного клопотання митрополита Андрея Шептицького, Варшавське М1-нiстерство охорони пам'яток перевезло жоностас до Львова для "... музеоло-гiчного переховання у Нащональний музей у Львовi".
Визначною пам'яткою сакрально1 архiтектури е дерев'яна церква Свя-тих Апостолiв Петра i Павла в с. Росiльна, збудована в XIX столгга. Ця дерев'яна споруда зведена без жодного цвяха, а в И примщент знаходяться жо-ни, написанi 300-400 роюв тому. Серед найдавнiших релтйних споруд - костел отщв-домшжашв в Богородчанах (1691 р.), сторiчна церква Святого Ми-колая в с. Глибiвка, збудована, за легендами, на кошти Олекси Довбуша, а та-кож три десятки храмiв ХVШ-ХIХ столiть.
Музей юторн села Саджави розмщений у десяти великих юмнатах, що вiдтворюють вiхи юторн, починаючи з часу заснування села i до сьогод-нiшнiх дшв. У музе1 налiчуеться бiльше трьох тисяч експона^в. Солотвинсь-кий краезнавчий музей засновано в 1958 р. вчителем-краезнавцем, а шзшше директором щкш у Тисменичанах та Хриплиш О. Феданком (1898-1983), який зiбрав сотш цiкавих експонатiв з археологи, нумiзматики, етнографн, побуту та ремесел. До соцiально-економiчних рекреацiйних ресурсiв нале-
жить вся рекреацшна iнфраструктура населених пунктiв, що входять або ме-жують з територiею ДП "Солотвинське лiсове i мисливське господарство" [3, 5, 17]. Серед них е об'екти, що заслуговують на увагу.
Добре вщомий туристам готельно-вщпочинковий комплекс "Люова шсня". Всього за 30 км вщ Iвано-Франкiвська i за 20 км вщ села Гути, яка вже котрий рж поспiль е мюцем вiдпочинку Президента Укра!ни, в еколопч-но найчистiшiй зонi Свропи перед туристами гостинно вщчинив сво! дверi готельно-вiдпочинковий комплекс "Лiсова пiсня". Ошатш будинки швейцарського стилю здалека привертають увагу подорожуючих i запрошу-ють покуштувати смачними стравами укра!нсько! та европейсько! кухнi. "Ль сова шсня" - це ресторан у старовинному сташ XVIII ст., готель з одномюни-ми та двомюними номерами, сауна з фггочаями, фруктовими узварами та за-пашним карпатським медом, бшьярдний та камiнний зал, конференц-зал.
Не менш популярний серед любителiв вщпочивати в гiрськiй мюце-вост - державний оздоровчий туристичний комплекс "Синьогора" в селi Гута. Подолавши 60 км вщ обласного центру в швденно-захщному напрямi, потрапляеш в серце казкових вiчнозелених Карпатських пр - село Гуту. Пан-сiонат "Синьогора" - трьохповерхова споруда, збудована в гуцульському сти-л^ яка здалека приваблюе увагу гостей. База готова одночасно прийняти 120 чоловж. Тут дiе оздоровчий комплекс з сауною, басейном, ваннами шд-водного масажу, сучасною дiагностичною апаратурою, бювет з мшеральною водою типу "Нафтуся". Поряд - дерев'янi котеджi для сiмейного вiдпочинку з уЫма зручностями. До послуг гостей - шашлики та страви гуцульсько! кухш в "Колибi" - затишному дерев'яному кафе.
Готельно-вщпочинковий комплекс "Дiброва" (с. Пщпр'я Богород-чансього району) мае комфортабельш готельнi номери; ресторанний зал на 150 мюць з укра!нською та европейською кухнями; сауну з басейном; вщпо-чинкову кiмната з камшом; лiтню терасу, альтанки; вщпочинок у лiсi з при-готуванням шашлиюв на мангалi.
Туристично-оздоровчий комплекс "Космечара" (с. Мiжгiр'я) розташо-ваний в мальовничому мiсцi серед смереково-букового люу. До послуг вiдпо-чивальниюв комфортабельнi номери, ресторан у старовинному сташ з оригi-нальними стравами, сауна з фггочаями, басейн iз джерельною водою. Для лю-бителiв активного вiдпочинку туристичнi мандрiвки, полювання, рибалка, кiннi прогулянки. Навколишнi лiсовi угiддя багатi грибами, малиною, ожи-ною, чорницею.
Вiдпочинковий комплекс "Бистриця" (с. Раковець Богородчанського району) розташований на лiвому березi рiки Бистрищ Солотвинсько! за 35 км вщ мiста Iвано-Франкiвська та за 15 км вщ Богородчан. До послуг вщпочи-вальникiв комфортабельнi готельнi юмнати, ресторан, банкетний зал, вiдпо-чинкова юмната з камiном, настiльний тешс, бiльярд.
У районi популярними е ресторани "Люова пiсня" (с. Глибiвка), "Дiб-рова" (с. Пiдгiр'я), "М1жпр'я" (смт. Солотвин); кафе "Ватра" (смт. Богородча-ни), "Княже" (смт. Богородчани), "Престиж" (смт. Богородчани), "Гранд" (смт.Богородчани), "Бистриця" (с. Раковець), "Корчма на озерах" (с. Пщпр'я), "Колиба" (с. Жураки) тощо.
Виходячи з природних особливостей мiсцевостi i цiльового призна-чення лiсiв проведено функцюнальне зонування територп ДП "Солотвинське лiсове i мисливське господарство" з видшенням зони екстенсивно! рекреаци. Переважаючим типом ландшафту в рекреацiйних люах е закритий (70,8 %), питома вага нашввщкритого i вiдкритого ландшаф^в, вiдповiдно, становить 13,6 % i 15,6 %. Фактична ландшафтна структура люгоспу близька до оптимально!. Насадження рекреацшних лiсiв характеризуеться: середшм класом естетично! оцiнки - 1,2, рекреацшна оцiнка - вища середньо!, клас стiйкостi -високий, ступеш прохiдностi i проглядностi - середш.
Всi показники рекреацiйних лiсiв показують, що цi лiси можуть вико-ристовуватися для вiдпочинку населення без додаткових заходiв (табл. 1).
Табл. 1. Розподт загальноХплощь рекреацшних лшв за функщональними зонами
Функциональна зона Лшництво, № квартал1в, що входять в зону Площа, га
Зона екстенсивно! рекреаци Богородчанське лшництво, кв. 1-4, 7-11, 27-29 788
Солотвинське лшництво кв.7 100
Усього по лшгосиу 888
л1с - найважливша природоутворювальна частина навколишнього се-редовища. Вiн позитивно впливае на кшмат, очищення атмосфери. Найбшьш широко в культурно-оздоровчих цiлях використовуються рекреацiйнi лiси лiсгоспу, площа яких становить 888 га. Розподш ще! площi за показниками ландшафтно! характеристики наведено вище.
У цiлому територiя рекреацiйних лiсiв характеризуеться високим класом стшкост насаджень хвойних i твердолистяних порiд. З рекреацшно! i естетично! точок зору найбшьш щнними е насадження ялицi бшо!, дуба черво-ного, дуба звичайного, бука люового, що враховуеться при проектуванш за-ходiв з !х благоустрою (табл. 2).
Табл. 2. М'шця знаходження нам'шуваних елемент'ш благоустрою
Запроектоват заходи Одинищ вим1ру Обсяги заход!в Термш виконання
Оргатзащя наочно! аптаци:
• карта-схема територи люопарково! частини лшв шт. 1
зелено1 зони;
• вказ1вники 10
Влаштування автозупинок шт. 7 10 рошв
Влаштування аншлагов шт. 7
Оформлення арок i панно шт. 7
Буд^вництво спортивних майданчикiв шт. 2
Влаштування лшових меблiв шт. 3
Влаштування малих архiтектурних форм: • лавки для вщпочинку; 10 Поновлення
• навюи в1д дощу; шт. 10 через кожт
• мюця для кур1ння; • см^ттезбирач^ 10 10 5 рошв
Унаслщок здшснених дослiджень можна зробити таю рекомендаци щодо покращення рекреацшного лiсокористування в ДП "Солотвинське люо-ве i мисливське господарство":
• видaти иупвник "Тypиcтичиими cтeжкaми Сoлoтвиищиии" з дeтaльним 0пи-coм тypиcтичииx мapшpyтiв, цiкaвиx oб'eктiв He тшьки лicoвoгo rocпoдapcтвa, a й иaceлeииx пунктов тa icтopичииx пoдiй, як мaли мicцe Ha цих тepeиax;
• cтвopити caйт "Сoлoтвииo тypиcтичиe";
• пoкpaщити peклaмиe зaбeзпeчeиия peкpeaцiйиoï iнфpacтpyктypи пiдпpиeм-cтвa;
• yдocкoиaлити мepeжy тypиcтичииx мapшpyтiв;
• взяти Ha oблiк вш джepeлa вoди Ha тypиcтичниx мapшpyтax, oблaropoдити ïx, зд^нити дocлiджeиия ïx cклaдy тa chacra вiдпoвiдиi пacпopти;
• poзчиcтити тypиcтичиi cтeжки, зняти зaвиcлi дepeвa, пiдпpaвити пepexoди чepeз пoтiчки i piчки, пoиoвити мapкyвaиия мapшpyтiв;
• Ha мюцях пpивaлiв вiдpeмoитyвaти тa вcтaнoвити иoвi иaвicи;
• збшьшити кшьккть iифopмaтивиoro мaтepiaлy üpo ocoбливocтi лю0вих Haca-джeиь, пpиpoдo-зaпoвiдиi oб'eкти тa icтopичиi пoдiï;
• видшити мюця з1 зиaчиим peкpeaцiйиим иaвaитaжeииям i oбмeжити туди pyx груп;
• вивчити мoжливocтi зaлyчeиия caдиб мicцeвиx житeлiв тa вшьних кiмиaт в лicництвax i Ha лicoвиx кopдoнax для пpoживaиия тypиcтiв;
• opraиiзyвaти aвтoмoбiльиi, kíhhí тa кoмбiиoвaиi тypиcтичиi мapшpyти для 0к-peмиx rpyH тypиcтiв з1 зaлyчeииям зacoбiв пepecyвaння мicцeвoro иaceлeиия;
• opraиiзyвaти raarai cтoяики ocoбиcтoro тpaиcпopтy тypиcтiв в пoчaткoвиx тa Riицeвиx тoчRax мapшpyтiв;
• зaRpiпити зa пpaцiвииRaми лicoвoï oxopoHH пpитyлки (лicoвi будинки) для mдтpимaння в них иaлeжиoro пopядкy;
• визиaчити Ha cxeмax тypиcтичниx мapшpyтiв япднишв тa rpибииx мюць;
• вивчити мoжливocтi тa зaпpoпoнyвaти тypиcтaм пocлyrи пpидбaиия ними ^o^rm xapчyвaиия мicцeвoro виpoбиицтвa тa виpoбiв мicцeвиx ум1льщв;
• poзшиpити cпiвpoбiтиицтвo з мicцeвими мyзeями для дoлyчeння ïx в мap-шpyти;
• opraиiзyвaти пpивaтиy cтpyRтypy, яRa мoглa б opeндyвaти мaйиo, миcливcькi угвддя, д1лянки лicy для пpoмиcлoвoï зaгoтiвлi чopиицi, мaлиии, rpибiв тa íh-ших пpoдyRтiв пoбiчиoro Ropиcтyвaиия лш0м;
• зaлyчити R00пep0вaиi R0шти пpaцiвникiв лicoвoro rocпoдapcтвa для cтвopeи-ня н0вих peRpeaцiйииx зaRлaдiв;
• викopиcтaти eтиorpaфiчиi ocoбливocтi мicцeвoro иaceлeиия для cтвopeння e^ иorpaфiчиo cпpямoвaиoro тypизмy;
• Ha тypиcтичииx мapшpyтax визнaчити иeбeзпeчиi мicця для пepecyвaиия (Ra-мeиeпaди, зcyви, oбвaли т0щ0) тa вcтaиoвити тaм пoпepeджyвaльиi зиaки;
• oптимiзyвaти миcливcькi тypи для yKparncBKHx тa iиoзeмииx тypиcтiв;
• вивчити жгативний вплив peRpeaцiйиoro лicoRopиcтyвaиия Ha лю0в1 eRocœ-тeми тa зaпpoпoнyвaти зaxoди щ0д0 й0г0 зиижeиия.
Лiтeрaтурa
1. Бaбiй В. Зaмки Бoгopoдчaнcькoгo кpaю: Icтopичний Hapnc. - ^a^^paH^^R, 200. -
15 c.
2. Бурдулaнюк В. Пaм'ятки кyльтypи Iвaнo-Фpaнкiвщини. - Iвaнo-Фpaнкiвcьк: Hoвa З0-p^ 1998. - 5б c.
3. В^ючи^к в укрaïиськoму сeлi: ^^^paH^^Ra oблacть// Сeлo - м0в mcaHRa: Пyтiвник iß зeлeнoro тypизмy. - K., 2005. - С. 32-35.
4. Гeoлoгiчнi пaм'ятки прирoди// Пpиpoднo-зaпoвiднi тepитopiï тa oб'eкти feaHo^paH-ювщини. - Iвaнo-Фpaнкiвcьк, 2000. - С. 115-124.
5. Гетьман В. Рекреацшш прсью ландшафти 1вано-Франювсько' областi: питання те-орп та практики районування// Нац. природш парки: пробл. становлення i розв.: Матер. мiжнар. наук.-практ. конф. - Яремче, 2000. - С. 28-30.
6. Голубчак О.1., Калуцький 1.Ф. Еколопчш проблеми лiсiв 1вано-Франювщини// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ, 2004, вип. 14.3. -С. 247-252.
7. Заник В. Максимець - Манява. Низькопр'ям [Сходження на гору, яко'' нема на картi]. - Карпати. Туризм. Вщпочинок. - 2006, № 4. - С. 15-19.
8. 1сторико-культурн1 об'екти 1вано-Франювщини: [Перелш об'екпв туризму]// При-родно-заповiднi територи та об'екти 1вано-Франювщини. - 1вано-Франювськ, 2000. -С. 164-166.
9. Клапчук В.М. З юторп заповщно'' справи в Карпатах// Лiсове госпо-во, люова, папе-рова i д/о пром-сть. - К.: Будiвельник. - 1989, № 2. - С. 15-16.
10. Клапчук В.М. Оптимiзацiя заповщно'' мереж привододшьно'' частини долини верхнього Пруту/ Мат. мiжнар. наук.-практ. конф., присв. 30^ччю Карпатського бюсферного заповiдника "Карпатський регiон i проблеми сталого розвитку". - Рахiв, 1998. - С. 69-73.
11. Монастир Скит Манявський описаний Д. Вагилевичем/ Авт.-упоряд. Б. Гаврилiв. -1вано-Франювськ, 2003. - 44 с.
12. Природа ^ано-Франтвськот обласп/ Пщ ред. K.I. Геренчука. - Львiв: Вид-во Львiв. ун-ту, 1973. - 160 с.
13. Природа УкраТнських Карпат. - Львiв: Вид-во Львiв. ун-ту, 1968. - 266 с.
14. Природно-заповщш територи та об'екти 1вано-Франювщини/ Упор. Приходь-ко М.М. - 1вано-Франювськ, 2000. - 272 с.
15. Скит Манявський: Корот. краезн. пупвник/ Упоряд., авт. передм. В. Бабш. - 1вано-Франювськ: Мсто НВ, 2003. - 16 с.
16. Скрипник I. Нариси 1сторп Скиту Манявського. - Богородчани, 1995. - 119 с.
17. Собашко В. Дорогами i стежками Карпат: Турист. пупвник. - Львiв: Центр Свропи, 2003. - 328 с.
18. Матер1али л1совпорядкування держл1сгосп1в.
УДК 628.1:338 Доц. Н.С. Станасюк, канд. екон. наук - НУ "RbeiecbKa
полтехтка "; асист. Л.1. Дяченко - НЛТУ Украти, м. Rbeie
РЕГУЛЮВАННЯ РЕГЮНАЛЬНОГО РИНКУ РЕКРЕАЦ1ЙНИХ ПОСЛУГ
Розглянуто роль державного i ринкового регулювання в сферi рекреацп. Визна-чено основнi елементи регулювання регюнального ринку рекреацiйних послуг.
Ключов1 слова: ринок рекреацшних послуг, державнi регулятори, ринковi ре-гулятори.
Assoc.prof. N.S. Stanasyuk-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"; assist. L.I. Dyachenco - NUFWT of Ukraine, L'viv
The regulation of regional market of recreation services
The role of state and market regulation in sphere of the recreation is discussed in the article. The basis elements of the regulation of regional market of recreation services are determined.
Keywords: market of recreation services, state regulation, market regulation
У сучаснш науковш л1тератур1 ведеться дискуЫя щодо рол1 ринкових i державних регулятор1в у розвитку регюнального ринку рекреацшних послуг. Окрем1 вчеш вважають, що сьогодш регулювання на регюнальному р1вш мае грунтуватися на принципах економ1чного л1берал1зму. Переконливими
