CC BY
39
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й _ШДГОТОВЩ УЧНЮСЬКО! I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1_
традицiйного мистецтва безпосередньо в його майстерш); здiйснення екскурсш-занять у краезнавчому, iсторичному, художньому музеях, вщвщання виставок.
Отже, формування трудових вмiнь та навичок студенпв засобами декоративно-вжиткового мистецтва е складовою частиною сучасно! концепци розвитку нацюнально! культури, в зокрема традищйно! народно! художньо! творчосп, а вщгак мае важливе педагогiчне та суспiльне значення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гончар О. Катерина Бшокур. — К.: Мистецтво, 1972. — 35 с.
2. Литвинець Е. М. Чар1вш в1зерунки. — К.: Рад. школа, 1985. — 60 с.
3. Прикрась свш д1м / Л. П. Гура, Л. С.Жоголь та ш. — К.: Техшка, 1988. — 304 с.
1рина РАДЕЦЬКА
СТРУКТУРА ХУДОЖНЬО-ПРОЕКТНИХ УМ1НЬ УЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
В статтi розглянуто художньо-проектт та педагогiчнi умiння. Проаналiзовано дiяльнiсть учителя трудового навчання в умовах nроектно-технологiчноi дiяльностi. Визначено структуру
художньо-проектних умть учителя трудового навчання.
Змши у методищ викладання трудового навчання в загальноосв^нш школi вносять певш корективи у процес тдготовки майбутшх учителiв трудового навчання. Основою реалiзацil нового змiсту трудового навчання, як тдкреслено в Державному стандарт осв^ньо! галузi "Технолоп!", е проектно-технолопчна та iнформацiйна дiяльнiсть, яка штегруе всi види сучасно! дiяльностi людини — вiд появи творчого задуму до реалiзацi! готового продукту.
О. Коберник, В. Бербец, В. Сидоренко, С. Ящук зазначають, що серед рiзноманiття нових педагогiчних технологш у системi освiти, придатних для реалiзацi! особистiсно-орiентованого пiдходу, найбiльш характерною е проектна методика навчання, котра е новою педагопчною технолопею [1].
Метою статт1 е визначення структури художньо-проектних умшь учителiв трудового навчання.
Проектна дiяльнiсть е важливим компонентом системи продуктивно! осв^и i нетрадицшним способом органiзацi! освiтнiх процесiв через активш способи дiй: планування, прогнозування, аналiз, синтез.
У проектно-технологiчнiй дiяльностi на уроках трудового навчання розрiзняють чотири етапи — органiзацiйно-пiдготовчий, конструкторський, технолопчний, заключний. Органiзацiйно-пiдготовчий етап передбачае вибiр об'екта проектування. На цьому етат учнi визначають проблему, формують та пропонують рiзноманiтнi iде!, анашзують прототипи виробiв (проектiв), обговорюють оптимальш варiанти форми та конструкцi! виробу, визначають загальний вигляд i дизайн майбутнього виробу. На другому, конструкторському етат учш розробляють ескiз, креслення, добирають матерiал та iнструменти, необхвдш для виготовлення виробу (проекту). Результатом технолопчного етапу буде реалiзацiя творчого проекту зпдно з передбаченим технолопчним процесом виготовлення виробу. На заключному етат здшснюеться кiнцевий контроль, коригування виконаного виробу порiвняно iз запланованим, остаточне оформлення та захист творчого проекту.
Пщ час професшно! тдготовки майбутшх учителiв трудового навчання дуже мало уваги придшяеться органiзацiйно-пiдготовчому етапу (етапу аналiзу прототипiв, творчого пошуку, виникнення ще! та вiдображення !! образотворчими засобами).
З аналiзу вищесказаного помiтна необхiднiсть збiльшення уваги при шдготовщ майбутнiх учителiв трудового навчання до предме^в художнього циклу та вивчення методiв проектування.
У контекси нашого дослiдження — формування художньо-проектних умшь майбутшх учителiв трудового навчання — розкриемо сутшсть понять "проектування", "художне проектування". Термiн "проектування", як вказано у "Словнику шоземних ^в", походить вiд
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й _ШДГОТОВЩ УЧШВСЬКО! I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1_
латинського слова ргсуес^, що означае "кинутий вперед" або "задум, розроблений план чого-небудь" [2, 251]. У науково-методичнiй лiтературi деякi автори розглядають проектування як розробку комплексно! техшчно! документацн (проекту), що мютить технiчно-економiчне обгрунтування, розрахунки, креслення, макети, кошторис, пояснювальну записку та iншi матерiали, якi необхщш для реалiзацп проекту. Так, на думку Т. Козлово!, проектування — це процес, що становить аналiз проектного завдання, узагальнення матерiалу, виконання ескiзу, макету, розрахунок технологiчного процесу, художне конструювання, вивчення соцiологiчних та економiчних вимог [3, 75]. У сучасному розумшш проектування - це '"щяльнють, пiд якою розумiеться в гранично стиснутш характеристицi продумування того, що повинно бути" [4].
Художне проектування — особливий вид проектно! дiяльностi, об'ектами яко! е вироби виробничого i побутового призначення, що випускаються за призначенням в одному екземпляр^ великими або малими серiями. На думку Ф. Пармон, художне проектування — це процес формування предмета як споживацько! цiнностi, наповнення його суспiльним змiстом, надаючи йому якостей зручност та краси [5, 47]. Ю. Бiлодiд та О. Полщук визначають художне проектування, як "процес створення конструктивно досконалих предме^в, яким притаманнi функцiонально кориснi властивосп, доповненi естетично цiнними характеристиками" [6, 103].
Один iз фахiвцiв дизайну I. Волкотруб вказав на дуже важливу функщю художнього проектування: воно спорщнюе матерiальне виробництво з мистецтвом i тим самим збагачуе духовний свiт людини. На думку вченого, вивчення i пропаганда художнього проектування е першочерговим культурним завданням розбудови майбутнього [7, 13].
М. Кириченко, В. Павлюк, I. Риндш, Л. Риндiна, А. Терентьев та iншi вивчали рiзнi аспекти формування художнiх i конструктивних умшь у студентiв, але !хш дослiдження спрямованi переважно на тдготовку художникiв-педагогiв, випускникiв художньо-графiчних факультетiв педагопчних ВНЗ, а також вчителiв початкових клашв.
Щоб визначити художньо-проектнi умшня, якi визначають професiйну готовнiсть майбутнього вчителя трудового навчання до означено! дiяльностi, необхщно знати реальнi структури загально! педагогiчно! дiяльностi вчителя i складовi художньо-проектно! дiяльностi. У широкому розумшш педагопчна дiяльнiсть розглядаеться як дiяльнiсть, метою котро! е виховання пiдростаючого поколiння. Аналiз психолого-педагогiчних дослщжень свiдчить про iснування рiзних пiдходiв до розумiння будови педагогiчно! дiяльностi — структурного, рефлексивного, функцiонального [8 ,16].
Вщповщно до структурного шдходу педагогiчнi вмiння виступають е способами педагопчно! дiяльностi. О. Щербаков до основних педагогiчних умiнь вiдносить: умшня переносити вiдомi педагоговi знання в умови ново! педагопчно! ситуацн; вмшня знаходити для кожно! педагогiчно! ситуацн нове ршення за допомогою комбшацн вiдомих знань; умiння створювати новi елементи педагогiчних знань.
H. Кузьмша пропонуе визначити, крiм структурних, функцюнальш компоненти педагогiчно! дiяльностi вказуе на п'ять таких компоненпв: гностичний, проектувальний, конструктивний, комунiкативний, органiзацiйний.
Згiдно з рефлексивним тдходом Ш. Амонашвiлi, Ю. Кулюткiн, А. Маркова виокремлюють серед шших педагогiчних умiнь умiння створити систему дiалогу в спiлкуваннi з учнем. В. Gрмiлова та Д. Срмшова до професiйних умiнь художника проектувальника вiдносять умiння абстрагуватися вщ другорядних властивостей об'екта, узагальнювати i розвивати свiй задум у потрiбному напрямку [9, 155]. Фахiвцi дизайну О. Фольта i Р. Смолинський зазначають, що обов'язковими для художника-проектувальника е умшня добре рисувати, виготовляти лшленням об'емш моделi виробiв, обробляти дерев'яш макети та iн. [10].
I. Волкотруб до художньо-проектних умшь вщносить:
- знання та умшня використовувати закономiрностi, згiдно з якими будуеться композищя будь-якого виробу;
- умiння використовувати гармоншно! краси i доцiльнiсть у природi (бiодизайн);
- умiння користуватися рiзними фарбами та засобами образотворчо! грамоти, вдало застосовувати рiзноманiтнi кольоровi поеднання [11].
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й
_ПЩГОТОВЩ УЧШВСЬКО! I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1_
Учитель трудового навчання повинен мати широкий кругозiр i добрий естетичний смак, бути достатньо обiзнаним у питаннях виробництва, вм^и перспективно мислити, володiти аналiтичним та об'емним методом пошуюв форми, художньою iнту!цiею, знати пластику форми, кольори та !х властивостi, оздоблювальнi матерiали тощо.
Охарактеризуемо художньо-проектт умтня вчителя трудового навчання. Це цшеспрямовано набута здатнють до ефективно! проектно-технологiчно! дiяльностi. Такi вмiння розглядаються як спещальш умiння i дiловi якостi педагопчних здiбностей, що вимагають знань основ художнього проектування i зумовлюють готовшсть вчителя до свiдомих i точних дiй у практичнiй дiяльностi. Для цього студентам необхвдно оволодiти певними глибокими знаниями, опанувати елементарш умшня. Тодi вони будуть спроможнi виконувати всi художньо-проектнi дi! як одне цше для застосування в складнш багатограннiй професiйнiй дiяльностi вчителя трудового навчання.
Пропонуемо художньо-проектнi умiння (дн) вчителя трудового навчання класифiкувати
так:
• розумов1 умтня, що необхщт для проведення мисленевих операцiй подумки. При цьому !х подiляемо на знаково-розvмовi (вмшня оперувати подумки знаками) i предметно-розумовi (вмiння оперувати подумки образами предмеив), якi включають рiзнi розрахунки, читання креслень, навички ршення виробничих завдань;
• практичт або предметно-маншулятивш, руховi, моторнi умiния, котрi необхiднi для того, щоби виконувати дн з предметами шляхом змшення !х форми, розмiрiв i перемщення у просторi (предметно-практичнг). Вони виконуються впевненим виконанням рухiв, наприклад, володiнням iнструментами, олiвцем, пензлем тощо, оперуванням знаковими (знаково-практичними) сенсорними (колiрно-графiчними) системами, яю здшснюються на основi зорових, слухових i тактильних дiй;
• творч1 умтня, тобто володшня методами iнтенсифiкацi! творчо! фантазн (методами фантазування, аналогi!, деструкцi!, шверсп тощо);
• педагоггчт умтня — загальнопедагопчш умiння та специфiчнi для учителя трудового навчання. Останш подшяються на: органiзацiйнi — умiния тдготувати емоцiйно та психологiчно учнiв до проектно-художньо! дiяльностi, налаштувати школярiв на творчий тдхвд до вирiшення поставленого завдання; гностичн — умiния вщбирати методи та прийоми художньо-проектно! дiяльностi вiдповiдно до iидивiдуальних та вшових особливостей учнiв; проектувальн — умшня планувати художньо-проектну дiяльнiсть, постiйний контроль та корекщю дiяльностi учнiв; комуткативн — аналiз обстановки i результапв дiй, рефлексивне спiлкувания i ствпраця з учнями, реагування на ситуащю, що склалася, з вiрним виршенням виходу з не!; конструктивш — умшня конструювання педагогом власно! дiяльностi i дiяльностi учнiв з урахуванням цiлей, оптимального компонування навчального матерiалу та завдань для створення ситуацн успiху.
Отже, в нашому дослщженш встановлено, що пiдготовка майбутнiх учителiв трудового навчання неповною мiрою забезпечуе !х готовнiсть до проектно-технологiчно! дiяльностi в загальноосвiтнiй школi, передусiм недостатньо сформован у студентiв художньо-проекты умiния, а також визначено структуру художньо-проектних умшь учителя трудового навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Коберник О. М. , Бербер В. В. , Сидоренко В. К. , Ящук С. М. Методика навчання учшв 5-9 клаав проектуванню в процес1 вивчення технологи обробки деревини1 металу. Навчально-методичний по^бник. — Умань: УДПУ, 2005. — 114 с.
2. Словарь иностранных слов. — М.: ЮНВЕС, 1997. — 251 с.
3. Козлова Т. В. Основы художественного проектирования изделий из кожи: Учеб. пособ. для вузов. - 2-е изд., перебраб. и доп. М.: Легпромытизат, 1987. — 232 с.
4. Новые ценности образования: Тезаурус для учителей и школьных психологов. — М., 1995.
5. Пармон Ф. М. Композиция костюма: Учебник для вузов. — М.: Легпромбытиздат, 1985. — 264 с.
6. Бшодвд Ю. М., Полщук О. П. Основи дизайну: Навч. поабник. — К.: ПАРАПАН, 2004. — 240 с.
7. Волкотруб И. Т. Основы художественного конструирования. Моделирование материалов и биоформ. — К.: Вища школа, 1982. — 152 с.
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВШ _ПЩГОТОВЩ УЧШВСЬКО! I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД!_
8. Педагопчна майстершсть: Подручник / I. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, I. Ф. Кривонос та ш.; За ред. I. А. Зязюна. - 2-ге вид., допов. 1 переробл. - К.: Вища школа, 2004. — 422 с.
9. Ермилова В. В., Ермилова Д. Ю. Моделирование и художественное оформление одежды: Учеб. пособие для студентов учреждений сред. проф. образования. — М.: Мастерство; Академия; Высшая школа, 2001. — 184 с.
10. Фольта О. В., Смолинський Р. I. Основи художнього конструювання. — К.: Вища школа, 1973. — 144 с.
11. Волкотруб И. Т. Основы художественного конструирования. Моделирование материалов и биоформ. — К.: Вища школа, 1982. — 152 с.
Мирослав ПАГУТА
КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ВПЛИВУ ЕРГОДИЗАЙНУ НА РОЗВИТОК ГВОРЧО1 ОСОБИСГОСП ШКОЛЯР1В
У статтi розглядаеться модель впливу ергодизайну на розвиток творчоЧ особистостi школярiв. На пiдставi розроблено1 моделi автор дшшов висновку, що основнi якостi школярiв у системi ергодизайнерсько'1 освти повиннi вiдображати потреби сустльства у формуваннi техтчно й технологiчно освiченоi особистостi ¿з сформованою проектно-предметнотворною та виробничою культурою.
Будучи найефектившшим ! найоптимальшшим засобом тдготовки тдростаючого поколшня до входження в юнуючий св1т, освга е процесом збереження та ознайомлення тдростаючого поколшня з юнуючими знаннями та певними прогностичними поглядами на майбутне. Вона здшснюе значний вплив на розвиток особистосп тдростаючого поколшня, на людину ! !! д!яльшсть загалом. У Нацюнальнш доктрин розвитку осв1ти Укра!ни в XXI стол1тп одним з прюритетних завдань загально! середньо! осв1ти визначено шдготовку тдростаючого поколшня до подальшого навчання ! трудово! д1яльност1, що вимагае в1д осв1тньо! галузi забезпечення належних умов для формування та розвитку багатогранно! творчо! осо6истост1 школяра.
У цьому контекст! перед осв1тньою галуззю "Технолоп!", основною формою реалiзацi! яко! е навчальний предмет "Трудове навчання", постае чимало невiдкладних завдань, виршення яких потребуе подальших пошук1в шлях1в розвитку i вдосконалення системи трудово! тдготовки школяр1в.
Теоретична i практична значущють проблеми полягае в тому, що пошук ефективних шлях1в, спрямованих на формування i розвиток творчо! особистосп учня, сприяння його самоутвердженню та р1зно61чному розвитков1, реформування та розвиток трудово! тдготовки школяр1в у систем! шк1льно! осв1ти, призводить до появи нових iнновацiйних методик i систем трудового навчання, як1 дозволяють бшьш ц1л1сно та гармонiйно об'еднати штелектуальну складову трудового навчання з його практично^яльшсною основою. Це е надзвичайно важливим у наш час, коли перед системою шкшьно! осв1ти актуальною постала проблема ефективно! тдготовки школяр1в до життя i трудово! д1яльност1 в складних, пост1йно видозмшюваних умовах.
Результати аналiзу останнiх дослщжень i наукових публiкацiй свiдчать, що питання розвитку та вдосконалення системи трудово! тдготовки школяр1в, спрямоваш на розвиток творчо! особистосп учня, не нов1 в 1стор1! психолого-педагогiчно! науки. Проблеми вдосконалення змюту й методики трудового навчання в загальноосв^шх навчальних закладах i розвитку творчого потенщалу осо6истост1 вiдображенi у дослiдженнях багатьох педагопв i психолог1в. Так, питання вдосконалення методики трудового навчання розглядаються в працях О. Бшоблоцького, В. Дщуха, Р. Захарченко, Ю. Кирильчука, О. Коберника, Г. Левченка, В. Сидоренка, Г. Терещука, Д. Тхоржевського, С. Ящука та ш Педагопчш умови розвитку творчих здiбностей та психолопчш аспекти творчо! д1яльност1 особистосп розкриваються в роботах А. Антонова, I. Волощука, Р. Гуревича, Л Денисенко, Д. Комського, А. Матюшкша, М. Скаткша та шших учених.
