CC BY
31
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Близнюк М.М. Досл'дно-експериментальна nepeeipKa ефективност'1 методичноf системи навчання етнодизайну майбутшх художнике декоративно-прикладного мистецтва на основi iнформацiйних технологiй. Фiзико-математична осв'та. 2018. Випуск 1(15). С. 146-152.
Blyzniuk M. Proof-Experimental Review Of The Efficiency Of The Methodical System Of Education Of Future Fashion Artists Of Decorative-Applied Art On The Basis Of Information Technologies. Physical and Mathematical Education. 2018. Issue 1(15). Р. 146-152.
УДК 378.147.091.31-051:[39+7.012]:004
М.М. Близнюк
На^ональний педагогiчний унверситет iменi М.П. Драгоманова, Украна
regcentr@online.ua DOI 10.31110/2413-1571-2018-015-1-026
ДОСЛ1ДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВ1РКА ЕФЕКТИВНОСТ1 МЕТОДИЧНО1 СИСТЕМИ НАВЧАННЯ ЕТНОДИЗАЙНУ МАЙБУТН1Х ХУДОЖНИК1В ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА НА ОСНОВ1 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Анотац'я. Характеристика досл'дно-експериментальноf перевiрки ефективност'1 методичноf системи навчання етнодизайну майбутшх художника декоративно-прикладного мистецтва на основi iнформацiйних технологiй присвячена розробленим критер'ям та визначенню показник'в i рiвнiв сформованостi у студент'в художньо-проектних знань й ум'нь, опису методики проведення науково-педагог'!чного експерименту, анал'ву результат'!в i статистичн'ш перевiрцi г'тотези досл'дження. Комплексний анал'!з численних науково-педагог'!чних джерел дозволив стверджувати, що фах майбутнього художника декоративно-прикладного мистецтва е складною багатофунк^ональною структурою, головними складовими якоf е його особист'!сть, здатш'сть i готовшсть зд/'йснювати творчу продуктивну творчу й пошукову д'тльшсть.
Зазначаеться, що одним iз вид'в творчоf продуктивноf дiяльностi ехудожньо-проектна, яка синтезуетехшчну i художню творч'!сть, спрямована на естетичне перетворення предметного свiту, створення функцонально-комфортного та гармонiйного навколишнього середовища. Розкрито роль творчоf художньо-проектноf дiяльностi у систем'1 професiйного навчання i профес'шно-мистецькоf пдготовки майбутшх художника декоративно-прикладного мистецтва. На основi анал'!зу численнихпогляд'в ученихфахова компетентшстьмайбутшххудожник'в декоративно-прикладного мистецтва з основ етнодизайну розглядаеться як здатнсть i готовшсть до творчоf профеайноf д'яльностi, що фунтуеться на в'дпов'дних знаннях, ум'шнях та навичках, особист'!сних зд'бностях, цнностях та досв'д'1, ят дають можлив'!сть, з урахуванням етностильових особливостей декоративно-прикладного мистецтва та засоб/'в сучасного дизайну.
Обфунтовано, що сучасний художник декоративно-прикладного мистецтва повинен демонструвати естетичне ставлення до навколишнього свiту, пост'шно демонструвати роль, м'сце та значення творчоf художньо-проектноf дiяльностi у житт'1 людини, навчати розум'ти та використовувати законом'рностi, принципи i засоби формотворення та декорування, знайомити з основами художнього проектування, етапами виготовлення корисних речей «за законами краси».
Ключов! слова: Методична система навчання, декоративно-прикладне мистецтво, навчальний процес, iнформацiйна технологiя, майбутнй художник, проектування, етнодизайн.
Постановка проблеми. Проектування у етнодизайн й декоративно-прикладному мистец^ уособлюе складно-дина/тну систему, утворену внаслщок штеграцп рiзноспрямованих наукових знань, досягнень мистецтва i технологш. Поширена на початку ХХ1 ст. вщмова вщ чп^ко артикульовано''', художньо-проектно-виробничо''' дiяльностi, зневага до системного пошуку засобiв i послщовного встановлення необхщних прийомiв образного вщтворення змкту, призвели до масового тиражування Ыформацмних повщомлень, позбавлених орипнальносп i нецтавих для споживачiв. Якост встановлення i виконання завдань також суттево заважае непорозумЫня мiж замовниками i дизайнерами, спричинене рiзним тлумаченням професшних термов, запозичених з Ыших галузей знань. Водночас, необхщысть забезпечення якост трансляцп змкту вiзуальноí Ыформацп, узагальнення й ущiльнення знань щодо створення продукцГ'' етнодизайну й декоративно-прикладного мистецтва, разом iз мiнiмiзацiею часу на ii проектування, спонукае як до встановлення i застосування ефективних методiв стимуляцп конструктивного мислення, так i до вдосконалення методики проектування, здшснювати ефективну проектну i художньо-трудову пщготовку пiдростаючого поколiння, забезпечуючи (хнш
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
загальнокультурний та творчий розвиток, формувати умЫня вирiшувати завдання в ^y3i формотворення i декорування матерiальних об'ек^в.
Основними причинами актуалiзацií питання ефективносп методично! системи навчання етнодизайну майбутых художникiв декоративно-прикладного мистецтва на основi iнформацiйних технологiй вважаемо вiдсутнiсть загальноприйнято! структури фахово! компетентностi в кнуючих педагогiчних дослiдженнях, теоретичних засад цього процесу, що вiдображають сутнiсть та можливосл його вдосконалення, системного пщходу до формування фахово! компетентностi майбутых художникiв декоративно-прикладного мистецтва у дослщжуванш галузi, а також змiстового наповнення та вщповщного навчально-методичного iнструментарiю.
Отже, актуальысть дослiдження визначаеться: пiдвищенням вимог до рiвня фахово! компетентностi майбутых художникiв декоративно-прикладного мистецтва в зв'язку зi змiнами соцiально-економiчних умов в кра!ш; сучасними тенденцiями в галузi мистецько! освiти (передовсiм, художньо!), як зумовлюють необхiднiсть формування у студенев фахово! компетентностi; нереалiзованим потенцiалом вищих навчальних закладiв художнього напряму стосовно пщготовки випускникiв з високим рiвнем фахово! компетентностi та креативностi на основi iнформацiйних технологiй; недостатньою розроблеыстю науково-методичного супроводу процесу цiлеспрямованого формування фахово! компетентностi майбутнiх художникiв декоративно-прикладного мистецтва в галузi етнодизайну.
Аналiз актуальних дослiджень. Теоретичнi i методичн засади навчання художнього проектування майбутых учителiв технологiй аналiзуе М.С. Курач [1]. Дослщно-експериментальна перевiрка ефективностi методично! системи навчання художнього проектування майбутых учителiв технологiй присвячено розробцi критерпв та визначенню показникiв i рiвнiв сформованостi у студентiв художньо-проектних знань й умшь, характеристицi методики проведення науково-педагопчного експерименту, аналiзу результатiв i статистичнiй перевiрцi гiпотези дослiдження [1, c.24-29].
Методична система навчання iнженерно-графiчних дисциплiн майбутнiх учителiв технологiй опрацьована 1.Д. Нищаком [2]. Експериментальне дослщження ефективностi методично! системи навчання iнженерно-графiчних дисциплiн майбутнiх учителiв технологiй присвячено оргаызацп та методицi проведення науково-педагопчного експерименту, спрямованого на перевiрку ефективносп методично! системи навчання; розробцi показникв, критерпв та рiвнiв художньо-проектно! пщготовки майбутнiх учителiв технологiй; статистичнiй перевiрцi експериментальних даних [2, с.32-34].
Теоретичн i методичнi засади навчання етнодизайну студенев у вищих мистецьких навчальних закладах дослщжено А.А. Руденченко [3]. Експериментальною апробацiею методично! системи навчання етнодизайну у вищих мистецьких навчальних закладах визначено критерп, показники i рiвнi навчальних досягнень студентiв з етнодизайну, вщображено послiдовнiсть експериментального процесу й узагальнено результати розроблено! методично! системи навчання етнодизайну студенев вищих мистецьких навчальних закладiв [3, с.33-36].
Теоретико-методичнi основи iнтеграцií змiсту практично-техычно( пiдготовки фахiвцiв з комп'ютерно! графти i дизайну обфунтовуе Д.О. Корчевський [4]. Плануванням та проведенням педагопчного експерименту виокремлено й експериментально перевiрено педагопчы умови застосовування розроблено! методично! системи пiдготовки фахiвцiв з комп'ютерно! графiки i дизайну, основними з яких е такк 1) планування навчального процесу з використанням мiжпредметних зв'язюв, iнтегрування змiсту навчальних дисциплн 2) використання навчальних завдань компетентысного спрямування, для виконання яких студенти мають застосовувати знання й умшня з рiзних навчальних дисциплiн; 3) система тренувальних вправ, що сприяе формуванню орiентовноí основи дiяльностi студента на виробничм практицi; 4) завчасне планування виробничо! практики - студент визначаеться з мкцем и проходження за 6 мкящв до и початку, що надае йому можливкть обрати змiст навчання, який вщповщатиме його конкретнiй дiяльностi в процес проходження практики [3, с.31-34].
Мета статт - дослiдити елементи дослiдно-експериментальноí перевiрки ефективностi методично! системи навчання етнодизайну майбутых художникiв декоративно-прикладного мистецтва на основi iнформацiйних технологiй.
Виклад основного матерiалу. Опрацювання психолого-педагогiчноí лтератури, врахування потреб практично! пiдготовки майбутых художникiв декоративно-прикладного мистецтва дало змогу розробити критерп i показники та об'ективно встановити рiвнi сформованостi художньо-проектних знань й умЫь:
1. Когштивний Kpumepiü - визначае загальн уявлення та базовi знання в галузi художнього проектування та використання сучасних Ыформацмних технологiй; вiдображае рiвень сформованосп знань про особливостi перебiгу творчих процеав у проектнiй дiяльностi загалом та в педагогiчноí роботi;
Показники: змктовшсть знань (вiдповiднiсть змiсту навчання); яккть знань (правильнiсть, повнота, осмислеысть, глибина, гнучкiсть, системнiсть, мiцнiсть); рiвень прояву мисленневих операцiй (вмiння аналiзувати, синтезувати, класифiкувати, узагальнювати, порiвнювати, абстрагувати тощо); ступiнь самостiйностi при застосуванн набутих знань.
2. Опера^йний критерш - визначае рiвень сформованостi у майбутых художникiв декоративно-прикладного мистецтва умЫь i навичок художньо-проектно! дiяльностi, користування дидактично доцiльними системами автоматизованого проектування та готовносл до органiзацií творчого процесу в практична дiяльностi.
Показники: сформоваысть умiнь здiйснювати аналiз передпроектно! ситуацп, формулювати проблему, визначати цЫ, завдання, змiст, засоби, методи художньо-проектно! дiяльностi; виконувати рiзноманiтнi види зображень (клаузури, ескiзи, схеми, креслення та ш.) традицiйними методами та з допомогою графiчних редакторiв; розробляти завершальний ескiзний та технiчний проекти узгодженого варiанту об'екта проектування; пiдбирати необхщы матерiали, iнструменти та рацiонально оргаызовувати iндивiдуальне робоче мiсце з дотриманням саытарно-гтеычних умов, правил технiки безпеки та культури працi; виконувати юнцевий варiант морфологiчноí та технологiчноí форми у матерiальному виглядi прототипу виробу (модели макету та iн.); давати художньо-естетичну, конструкторську, технолопчну, функцiональну, ергономiчну, економiчну оцiнку об'екта проектування; оргаызовувати творчий процес iз проектування та виготовлення виробiв у навчальних майстернях.
На основi кiлькiсних i яюсних показникiв дiагностування визначено чотири рiвнi сформованосп художньо-проектних знань й умЫь у майбутнiх майбутнiх фахiвцiв декоративно-прикладного мистецтва:
1. Репродуктивний (низький) pieeHb характеризуемся: 1) вщсутыстю u,micHOÏ системи теоретичних i практичних знань основ художнього проектування; 2) слабкою узгоджеыстю художньо-проектних знань i3 вiдповiдними умЫнями та навичками; 3) нездатнiстю до оргаызацп творчоÏ навчально-пiзнавальноÏ дiяльностi, особливо при виконанн художньо-проектних завдань i вттення Ïх у матерiалi; 4) вiдсутнiстю професiйно значущих якостей, зокрема: почуття гармони, Uiлiсностi, художньоÏ виразностi, композиuiйноÏ та стильовоÏ едност тощо; 5) низьким рiвнем креативних здiбностей; 6) неспроможнiстю виконувати художньо-естетичну, конструкторську, технологiчну, функuiональну, ергономiчну, економiчну оuiнку об'екта проектування; 7) низьким рiвнем готовностi до органiзаuiÏ художньо-проектноÏ та технто-технологiчноÏ дiяльностi.
2. Частково-перетворювальний (cepedHiü) pieeHb мае там особливосл: 1) поверхневе й неусвщомлене розумЫня UiлiсноÏ системи теоретичних i практичних знань основ художнього проектування; 2) недостатня узгоджеысть художньо-проектних знань iз вщповщними умiннями та навичками; 3) низький рiвень володЫня умiннями органiзаuiÏ творчоÏ навчально-пiзнавальноÏ дiяльностi при виконаннi художньо-проектних завдань та вттення Ïx у матерiалi; 4) слабкий прояв вщповщних професiйно значущих якостей особистосл та здiбностей до креативносп; 5) недостатнiй рiвень сформованосп вмiнь виконувати художньо-естетичну, конструкторську, технолопчну, функuiональну, ергономiчну, економiчну оuiнку об'екта проектування; 6) недостатый рiвень готовносп до органiзаuiÏ xудожньо-проектноÏ та теxнiко-теxнологiчноÏ дiяльностi.
3. Реконструктивний (достатнй) pieeHb зумовлюеться: 1) оптимальним володiнням цЫсною системою теоретичних i практичних знань основ художнього проектування; 2) посередым проявом професшних ознак узгодженосп художньо-проектних знань iз вiдповiдними умiннями та навичками; 3) належним рiвнем володЫня умiннями органiзаuiÏ творчоÏ навчально-пiзнавальноÏ дiяльностi при виконаннi художньо-проектних завдань i вттення Ïx у матерiалi;
4) стабтьними ознаками прояву здiбностей до творчого мислення у проuесi виконання художньо-проектних завдань;
5) вiдповiдним, проте неспйким проявом професiйно значущих якостей (вщчуття гармонй i пластики, цЫсносп, образноÏ уяви та iн.), необхщних для успiшноÏ xудожньо-проектноÏ дiяльностi; 6) достатым рiвнем сформованостi вмiнь здшснювати художньо-естетичну, конструкторську, теxнологiчну, функuiональну, ергономiчну, економiчну оuiнку об'екту проектування; 7) достатньо високим проявом готовностi до оргаызацп xудожньо-проектноÏ та теxнiко-теxнологiчноÏ дiяльностi.
4. Творчий (високий) piвeнь мае таю особливосл: 1) володiння на високому рiвнi uiлiсною системою теоретичних i практичних знань у галузi художнього проектування; 2) стшкий прояв професшних ознак узгодженосп художньо-проектних знань з вщповщними умiннями i навичками; 3) умЫня органiзовувати творчу навчально-тзнавальну дiяльнiсть у проuесi виконання художньо-проектних завдань та вттення Ïx результат у матерiалi; 4) виразний прояв художньо-проектних здiбностей у процес виконання художньо-проектних завдань творчого характеру; 5) наявысть професiйно значущих якостей (вщчуття гармони i пластики, цЫсносп, образноÏ уяви тощо), необхщних для успiшноÏ художньо-проектноÏ дiяльностi; 6) високий рiвень сформованостi вмшь здiйснювати художньо-естетичну, конструкторську, теxнологiчну, функцюнальну, ергономiчну, економiчну оuiнку об'екта проектування; 7) висока мотиваuiя i готовысть до органiзаuiÏ творчоÏ xудожньо-проектноÏ та теxнiко-теxнологiчноÏ дiяльностi.
Аналiз наукових праць iз проблем дiагностування навчальних досягнень студенев показав, що сутнiсть цього процесу полягае у фiксаuiÏ рiвня сформованостi художньо-проектних знань й умЫь майбутнix фаxiвuiв декоративно-прикладного мистецтва як комплексу складових, результату впливу творчого освтього середовища, ефективностi методичноÏ системи формування зазначених властивостей особистосп тощо. При цьому дiагностичний моыторинг виступае ефективним компонентом методичноÏ системи навчання етнодизайну майбутых xудожникiв декоративно-прикладного мистецтва, виконуючи провiдну роль у реалiзацiÏ зворотного зв'язку, що дае змогу пов'язати функци дiагностування з функuiями прогнозування, планування та стимулювання навчально-пiзнавальноÏ дiяльностi.
Зважаючи на те, що художньо-проектн знання й умшня майбутнix фаxiвuiв декоративно-прикладного мистецтва проявляються на рiзниx рiвняx, проблема Ïx дiагностування розглядалася з позицм рiвневого пiдxоду. Сукупнiсть пропедевтичного, тематичного, перюдичного, пiдсумкового видiв контролю дало змогу послщовно коригувати рiвень сформованосп у студентiв художньо-проектних знань й умЫь, наближаючись до необxiдного ступеня досягнення цтей ÏxньоÏ творчоÏ художньо-проектно! пщготовки.
У проuесi констатувального етапу педагопчного експерименту проведено цикл спостережень, вивчення навчальноÏ документаци, анкетування викладачiв i студентiв, виконання вxiдниx тестових завдань та н Аналiз результат дозволив встановити, що: 1) процес навчання художнього проектування майбутнix фаxiвцiв декоративно-прикладного мистецтва на основi шформацшних теxнологiй носить здебiльшого фрагментарний характер, що зумовлено вщсутыстю вiдповiдниx теоретико-методолопчних засад i науково-методичного iнструментарiю; 2) рiвень сформованостi художньо-проектних знань й умЫь студентiв не вщповщае соuiальному замовленню суспiльства до якост фаxовоÏ пiдготовки художника декоративно-прикладного мистецтва як творчоÏ особистостi; 3) у студенев переважае низький рiвень сформованосп художньо-проектних знань й умiнь, зумовлений недостатньою розробленiстю в теори i практик мистеuькоÏ освiти змiстового та методичного аспект належного Ïx формування; 4) необхщним е впровадження у зм^ професiйноÏ пiдготовки низки спецкурав, пов'язаних iз навчанням студентiв художнього проектування та пщготовки Ïx до здшснення uiеÏ дiяльностi в умовах застосування Ыформацшних теxнологiй.
Крiм цього, аналiз результатiв, отриманих на констатувальному етат дослiдження, дав змогу зробити висновок про те, що основними принципами узагальненого оцЫювання рiвня сформованосп у майбутых фаxiвuiв декоративно-прикладного мистецтва художньо-проектних знань й умшь е:
- узгоджешсть i3 iснуючою осв'тньою практикою, що забезпечуеться досягненням мети навчання художнього проектування студент на основi вщповщних показнимв i традицiйноÏ шкали оuiнок, за якою налагоджено регулярне отримання вщомостей про вiдповiднiсть прогнозованих i реально досягнутих ними результатiв;
- посл'довшсть розвитку i вдосконалення, що забезпечуеться: по-перше, орiентацiею на неперервний розвиток практики xудожньо-проектноÏ пiдготовки майбутнix фаxiвцiв декоративно-прикладного мистецтва, вдосконалення ïï
теоретичного, методичного й оргаызацшного забезпечення; по-друге, узгодженням з iснуючою практикою навчання художнього проектування та формування готовносл у студенев до здшснення ц^еТ творчо''' дiяльностi в учбових умовах за кожен перюд оцшювання динамiки змiн рiвнiв сформованостi художньо-проектних знань й умшь;
- комплексшсть, що характеризуе мiру досягнення цтей творчо''' художньо-проектно''' дiяльностi та вщображае рiвень сформованостi у студентiв художньо-проектних знань й умшь за допомогою використання системи визначених показникiв;
- гнучк'!сть налаштування, що забезпечуеться завдяки: по-перше, вибору стратегiй управлiння процесом формування у студенев художньо-проектних знань й умшь, формально виражених правилами узагальнення часткових оцiнок досягнення цтей навчання; по-друге, вщбору структури та складу первинних показни^в з метою оцшювання досягнення цтей художньо-проектно''' пщготовки студентiв; по-трете, уточненню (змiнi) нормативiв первинних показникiв i правил формування узагальнено''' оцiнки;
- тльтсний характер оц'нки, що забезпечуеться застосуванням формалiзованоï процедури ÏÏ побудови на базi отриманих оцiнок i кiлькiсних даних за обраною шкалою (оцiнок у балах).
Розглянут науково-методичнi пiдходи щодо виявлення рiвнiв сформованостi у майбутых фахiвцiв декоративно-прикладного мистецтва художньо-проектних знань й умшь на основi узагальненого оцшювання стали тдГрунтям для створення комплексу рiзнорiвневих тестiв i задач.
У процес констатувального етапу педагопчного експерименту встановлено, що у студенев здебiльшого переважае низький рiвень художньо-проектно''' пiдготовки, зумовлений вiдсутнiстю систематизованих графiчних знань, умiнь i навичок, недостатньою сформованiстю просторового та техычного мислення, низьким рiвнем графiчноÏ грамотносл. Успiшне розв'язання цього завдання полягало у переглядi традицiйноÏ методично' системи навчання майбутых фахiвцiв у ВНЗ художньо-проектного напряму, впровадження ефективних форм, методiв i засобiв навчання, спецкурав, зорiентовaних на активне використання дидактичних можливостей сучасних 1Т. Вiдповiдно до цього, на пошуковому етапi здшснювалася апробащя методично'' системи навчання етнодизайну майбутых художникiв декоративно-прикладного мистецтва на основi iнформaцiйних технологiй, забезпечувалися вщповщн педaгогiчнi умови ÏÏ ефективного функцюнування, а також розроблявся комплекс необхщних зaсобiв ïi реaлiзaцiï. На формувальному етапi педагопчного експерименту встановлювався, aнaлiзувaвся та порiвнювaвся рiвень художньо-проектноÏ пщготовки студентiв контрольних й експериментальних груп, як вивчали етнодизaйнерськi дисциплiни за рiзними методиками; формувалися вiдповiднi висновки та рекомендаций
У контрольних групах (КГ) навчання студенев здiйснювaлося традицшно, здебiльшого через вивчення комп'ютерноÏ графти, комп'ютерного проектування та iнформaцiйних технологш. В експериментальних групах (ЕГ) була впроваджена методичноÏ системи навчання етнодизайну майбутых художникiв декоративно-прикладного мистецтва на основi iнформaцiйних технологiй,, яка передбачала: 1) вивчення шформатики, основ комп'ютерноÏ грaфiки та комп'ютерного проектування за вдосконаленими програмами; 2) впровадження нових експериментальних навчальних дисциплш («Комп'ютерна графта», «Комп'ютерне проектування» та «Методика використання шформацшних технологiй у грaфiчнiй пщготовцЬ»); 3) комплексне використання активних й штерактивних форм i методiв навчання; 4) розв'язання системи завдань репродуктивного, проблемного i творчого характеру; 5) широке застосування грaфiчних комп'ютерних програм (Sceach Up, 3d Max) та найбтьш ефективних зaсобiв автоматизацп креслярсько-грaфiчних i проектно-конструкторських робiт (зокрема САПР КОМПАС).
Надшысть i дост^рысть даних експериментaльноÏ роботи забезпечувалася вибором науково-обфунтованих критерпв та покaзникiв якост художньо-проектноÏ пiдготовки студентiв, а також рацюнальними методами педaгогiчного дiaгностувaння й оцшювання одержаних результа^в. Основними (узагальненими) критер'тми i в'дпов'дними показниками художньо-проектноÏ пщготовки пiдготовки мaйбутнiх художникiв декоративно-прикладного мистецтва обрано такк 1) яккть художньо-проектних знань (повнота, глибина, конкретысть, мiцнiсть, гнучкiсть, усвiдомленiсть, оперaтивнiсть, узагальнеысть, системнiсть, системaтичнiсть); 2) ступiнь прояву мисленневих операцш у процесi розв'язання художньо-проектних завдань (вмшня aнaлiзувaти, синтезувати, порiвнювaти, абстрагувати, узагальнювати тощо); 3) рiвень сaмостiйностi у процесi художньо-проектноÏ дiяльностi (спонукальний, ситуативний, творчий); 4) сформоваысть художньо-проектних умiнь (склад i яккть виконуваних дiй, ïх усвщомлеысть, повнота, розгорнутiсть та iн.); 5) грaфiчнa грaмотнiсть (оптимaльнiсть кiлькостi зображень та ïx доцiльнiсть для повного розкриття форми предмета; необхiднiсть i достатысть розмiрiв; технiкa виконання креслень та ш.).
Кiлькiснi та яккы показники художньо-проектноÏ дiяльностi студентiв дозволили виокремити чотири найбтьш чгтко виражених рiвнi художньо-проектноÏ пiдготовки мaйбутнiх художниюв декоративно-прикладного мистецтва: низький (репродуктивний), середнш (iнтерпретуючий), достaтнiй (перетворювальний) та високий (творчо-дослiдницький). Виявлення кiлькiсноÏ та якiсноÏ характеристики рiвня художньо-проектноÏ пщготовки мaйбутнiх учителiв технологiй на уах етапах дослiдно-експериментaльноÏ роботи здiйснювaлося рiзними методами дiaгностувaння, основними з яких було обрано педагопчне тестування та виконання контрольноÏ (грaфiчноÏ) роботи.
З метою практичного пщтвердження одержаних результат дослiдження та ïx значення для професшного становлення мaйбутнiх художникiв декоративно-прикладного мистецтва у процеа дослщно-експериментально''' роботи здшснювався aнaлiз впливу художньо-проектно' пщготовки студентiв на успiшнiсть розв'язання проектно-технолопчних задач. Пiдбiр проектно-технологiчних задач здшснювався з урахуванням: 1) найбтьш актуальних (максимально наближених до потреб школи) проблем, пов'язаних з проектно-технолопчною дiяльнiстю учнiв i вчителя технологiй; 2) рiвня склaдностi задач, що вщображае мiру iнтегрaцiï iнформaцiÏ з рiзних галузей знань; 3) ступеня проблемносп задач, що визначаеться психологiчною складыстю знаходження способу розв'язання, тобто характеризуемся спiввiдношенням мiж «вiдомим» i «невщомим»; 4) можливостi iнтегрaцiï знань студенев з художньо-проектно'' i зaгaльнотехнiчних дисциплш, технолопчного практикуму та iн.; 5) можливостей створення сприятливих умов для розвитку техычного мислення студенев, просторового уявлення форми та конструктивних особливостей техычних об'ектiв на основi поеднання реальних деталей з ïx грaфiчними образами (рисунком, кресленням).
Завершальний етап експериментальноÏ роботи передбачав розв'язання студентами КГ й ЕГ чотирьох задач рiзного рiвня складносп, спрямованих на: 1) докреслювання пропущених елемент зображень теxнiчниx деталей на креслены, виправлення можливих помилок; 2) удосконалення (переконструювання) конструкuiÏ виробу, поданого у графiчнiй формi, вщповщно до заданих умов та рекомендацй 3) конструювання теxнiчноÏ деталi зпдно з наочною опорою (габаритнi обриси, розрiзи, перерiзи тощо); 4) конструювання виробу вщповщно до призначення та вихщних даних (форми i розмiрiв однiеÏ з деталей).
Оuiнювання проектно-технолопчних задач здiйснювалося за такими крт^ями: 1) правильнiсть i повнота розв'язку; 2) орипнальысть знайденого рiшення; 3) ступшь теxнологiчностi розв'язку; 4) правильысть графiчного оформлення одержаного результату; 5) час розв'язання задачГ
Аналiз емтричних даних доводить, що переважна бтьшлсть студентiв з низьким рiвнем iнженерно-графiчноÏ пiдготовки не зумiли успiшно розв'язати проектно-технолопчы задачi, водночас студенти iз середнiм рiвнем показали переважно задовтьний результат. Студенти з достатнiм рiвнем xудожньо-проектноÏ пiдготовки здебiльшого розв'язали проектно-технолопчы задачi на оuiнку «добре», а високий рiвень xудожньо-проектноÏ пiдготовки забезпечив переважно вщмЫне розв'язання задач, яке супроводжувалося творчим пщходом.
У процес статистичноÏ обробки результатiв дослiдження доведено припущення (альтернативну ппотезу) про те, що вищий середнш показник яккних змiн рiвня сформованостi художньо-проектних знань й умшь студентiв, не зумовлений випадковими чинниками, а е результатом цтеспрямованого i послщовного впровадження складниюв методичноÏ системи та дотриманням визначених оргаызацмно-педагопчних умов навчання етнодизайну майбутых xудожникiв декоративно-прикладного мистецтва на основi iнформаuiйниx теxнологiй.
Одержанi результати дослiдно-експериментальноÏ роботи потребували емпiричного пiдтвердження Ïx дост^рносп та об'ективностi, що здшснювалося з допомогою методiв математичноÏ статистики. Статистична обробка результат дослщження з дост^рыстю 95 % пiдтвердила припущення (альтернативну ппотезу) про те, що вищий показник яюсних змЫ рiвня iнженерно-графiчноÏ пiдготовки у студентiв експериментальних груп, порiвняно з контрольними, е не випадковим, а зумовлений результатом навчання iнженерно-графiчниx дисциплЫ за розробленою методичною системою з дотриманням комплексу вщповщних педагопчних умов та використанням ефективних засобiв ïï реалiзаuiÏ.
Обфунтуванню пiдлягало три критерп оuiнювання навчальних досягнень студентiв етнодизайну: вибiр особиспсно-цЫнкного середовища для розроблення i впровадження художых проектiв (проuесуально-дiяльнiсний критерiй); розвиток етычного стереотипу i етнiчноÏ щентичносп засобами етнодизайну (особистiсно-мотиваuiйний критерiй); сформоваысть iнтегральноÏ проектно-xудожньоÏ ди у майбутых фаxiвuiв етнодизайну (результативно-оuiнювальний критерм).
До показник'!в процесуально-д'тльнкного критер'ю вщнесено: вибiр соuiокультурного середовища uиклiчниx регюнально своерiдниx календарно-обрядових свят, вибiр музейного середовища для художнього проектування, конструювання i виставковоÏ презентацп етнiчниx творiв; вибiр аудиторного навчального середовища для художнього проектування.
Показниками особистсно-мотива^йного критер'ю були таю; прагнення до формотворення з урахуванням етычного стилю; прагнення до декорування в етшчному стил^ комунтацмы взаемовщносини з членами особиспсно UiннiсноÏ етнiчноÏ групи; наявнiсть еколопчного свiтогляду, uiлiсностi бiоадекватного мислення й уяви; етична бюадекватна поведiнка в етнокультурному i ландшафтному середовищах свого iсторико-етнографiчного регiону.
До показникв результативно-о^нювального критер'ю вщнесено: художне проектування студентами етычних артефактiв з використанням водночас трьох видiв xудожнix образiв - звукового, зорового та предметно-перетворювального; художне проектування студентами етычних артефакт з використанням пари художых образiв - звукового i зорового; зорового i предметно-перетворювального; звукового i предметно-перетворювального; художне проектування студентами етномистецьких артефакт з використанням лише одного з художых образiв: звукового, зорового або предметно-перетворювального.
З урахуванням обраних критерпв i показниюв визначено високий, достатый та середнш рiвнi навчальних досягнень студент вищих мистецьких навчальних закладiв з етнодизайну. Низький рiвень навчальних досягнень студент у творчш xудожньо-проектнiй дiяльностi не передбачався.
Для з'ясування стану навчання етнодизайну студент вищих мистецьких навчальних закладiв проведено констатувальний етап педагопчного експерименту. Його основна мета полягала в з'ясуваны стану взаемодоповнюваносп освiтнього середовища з етнодизайну та методичноÏ системи навчання етнодизайну студент у традицмному навчальному проuесi вищих мистецьких закладiв рiзниx типiв та рiвнiв акредитацй. Використано методи спостережень, вивчення навчальноÏ документацй, аналiзу художых проектiв, анкетування студентiв i викладачiв, тестування та iн. З допомогою електронних тестових завдань виявлялися студенти з високим рiвнем естетичноÏ обдарованосп, потенuiйними здатностями до художнього проектування та конструювання з урахуванням етычного стилю формотворення i декорування.
Аналiз результат констатувального експерименту дозволив зробити висновки: 1) навчальний процес з етнодизайну вщбуваеться розрiзнено, без урахування принцитв наступностi та неперервностi на рiзниx рiвняx i ступенях освти (молодший спеuiалiст, бакалавр, магiстр), у т.ч. навпъ у мистецьких навчально-наукових комплексах «Вище художне професiйне училище - Мистецький коледж - 1нститут мистецтв (унiверситет, академiя)»; 2) процес навчання етнодизайну студент зазначених титв вищих мистецьких навчальних закладiв носить здебтьшого фрагментарний характер; теоретико-методологiчнi засади навчання етнодизайну не враховуються, навчально-методичне забезпечення недостатне, а подекуди й вщсутне; 3) рiвень сформованосп навчальних досягнень майбутых фаxiвuiв декоративно-прикладного мистецтва з етнодизайну не вщповщае со^альному замовленню суспiльства до якосп фаxовоÏ пiдготовки, зазначених у Держаних галузевих стандартах та Класифiкаторi профеай; 4) у бiльшостi учасникiв навчального процесу виявлений недостатнш рiвень сформованосп навчальних досягнень з етнодизайну, що свщчить про недостатню наукову розроблеысть теори i практики навчання етнодизайну студент вищих мистецьких навчальних закладiв; 5) позитивний
практичний досвщ навчання етнодизайну студенев у рiзниx типах навчальних зaклaдiв декоративно-прикладного мистецтва здебiльшого не узагальнювався та не поширювався.
Результaтивнiсть спещально створеного етнодизaйн-освiтнього середовища та методично' системи навчання етнодизайну майбутых фaxiвцiв декоративно-прикладного мистецтва визначалася шляхом експериментально' апробацп у процесi формувального етапу педагопчного експерименту. Його мета полягала в створены дизайн-освпшього середовища й апробацп методично' системи навчання етнодизайну майбутых художни^в декоративно-прикладного мистецтва на основi iнформaцiйниx теxнологiй.
Висновки. Дослщженням встановлено, що комплексний вплив чинниюв та подиктованих ними вимог призводить до формування проектно' ситуацп, для яко'' е характерним iнвaрiaнтний характер зв'язюв мiж чинниками впливу, що детально розглянуто в роботi. Внаслщок переважного впливу одного з угрупувань, вимоги, встановлеш через соцiокультурнi чинники, вттюються в унiверсaльниx якостях; вплив естетичних вимог реaлiзуеться в естетичних якостях; вимогам психолопчних чинникiв вщповщають консервaтивнi (трaдицiйнi) якостi; вимоги, подиктован свiтоглядними чинниками, реaлiзуються через креативн якостi; теxнологiчними - через рацюнальы якостi; вплив комунiкaтивниx чинникiв закртлюеться в утилiтaрниx якостях. Проектна ситуащя характеризуеться нaявнiстю протилежностей, закладених у таких якостях, що унеможливлюе ïx просте сумарне застосування, зумовлюючи встановлення прюритетносп серед них для кожного з продук^в етнодизайну й прикладного та декоративного мистецтва.
У процеа статистично' обробки результат дослщження доведено припущення (альтернативну ппотезу) про те, що вищий середнш показник якюних змш рiвня сформовaностi художньо-проектних знань й умшь студенев, не зумовлений випадковими чинниками, а е результатом цтеспрямованого i послщовного впровадження складни^в методично'' системи та дотриманням визначених оргаызацшно-педагопчних умов навчання художнього проектування майбутых xудожникiв декоративно-прикладного мистецтва.
Список використаних джерел
1. Курач М. С. Теоретичн i методичн засади навчання художнього проектування майбутых учителiв теxнологiй. Автореферат дис. докт. пед. наук 13.00.02 - теорiя та методика навчання (техычы дисциплiни) нацюнальний педaгогiчний унiверситет iменi М. П. Драгоманова. К. 2016. 42с.
2. Нищак 1.Д. Методична система навчання iнженерно-грaфiчниx дисциплш майбутых учителiв технологш.- Автореферат дис. докт. пед. наук 13.00.02 - теорiя та методика навчання (техычы дисциплши) нaцiонaльний педагопчний унiверситет iменi М. П. Драгоманова. К. 2016.- 42с.
3. Руденченко А.А. Теоретичн i методичн засади навчання етнодизайну студенев у вищих мистецьких навчальних закладах.- Автореферат дис. докт. пед. наук 13.00.02 - теорiя та методика навчання (техычы дисциплши) нацюнальний педагопчний уыверситет iменi М. П. Драгоманова. К. 2017. 42с.
4. Корчевський Д. О. Теоретико-методичн основи штеграцп змюту практично-техычно''' пiдготовки фaxiвцiв з комп'ютерно' графти i дизайну.- Автореферат дис. докт. пед. наук 13.00.02 - теорiя та методика навчання (техшчы дисциплши) нацюнальний педагопчний уыверситет iменi М. П. Драгоманова. К. 2017. 42с.
References
1. Kurach M. S. Teoretychni i metodychni zasady navchannia khudozhnoho proektuvannia maibutnikh uchyteliv tekhnolohii.-Avtoreferat dys. dokt. ped. nauk 13.00.02 - teoriia ta metodyka navchannia (tekhnichni dystsypliny) natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni M. P. Drahomanova. K. 2016. 42s. (in Ukrainian).
2. Nyshchak I.D. Metodychna systema navchannia inzhenerno-hrafichnykh dystsyplin maibutnikh uchyteliv tekhnolohii.-Avtoreferat dys. dokt. ped. nauk 13.00.02 - teoriia ta metodyka navchannia (tekhnichni dystsypliny) natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni M. P. Drahomanova. K. 2016. 42s. (in Ukrainian).
3. Rudenchenko A.A. Teoretychni i metodychni zasady navchannia etnodyzainu studentiv u vyshchykh mystetskykh navchalnykh zakladakh.- Avtoreferat dys. dokt. ped. nauk 13.00.02 - teoriia ta metodyka navchannia (tekhnichni dystsypliny) natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni M. P. Drahomanova. K. 2017. 42s. (in Ukrainian).
4. Korchevskyi D. O. Teoretyko-metodychni osnovy intehratsii zmistu praktychno-tekhnichnoi pidhotovky fakhivtsiv z kompiuternoi hrafiky i dyzainu. Avtoreferat dys. dokt. ped. nauk 13.00.02 - teoriia ta metodyka navchannia (tekhnichni dystsypliny) natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni M. P. Drahomanova. K. 2017. 42s. (in Ukrainian).
PROOF-EXPERIMENTAL REVIEW OF THE EFFICIENCY OF THE METHODICAL SYSTEM OF EDUCATION OF FUTURE FASHION ARTISTS OF DECORATIVE-APPLIED ART ON THE BASIS OF INFORMATION TECHNOLOGIES
Mykola Blyzniuk
National Pedagogical Dragomanov University, Ukraine
Abstract. Characteristics of experimental and experimental verification of the effectiveness of the methodical system of teaching the ethnographic design of future artists of decorative and applied arts on the basis of information technology is devoted to the developed criteria and determination of indicators and levels of formation of students of artistic and design knowledge and skills, description of the methodology of conducting a scientific and pedagogical experiment, analysis of results and statistical examination of the hypothesis of the study. Comprehensive analysis of numerous scientific and pedagogical sources has allowed to assert that the future profession of the artist of decorative and applied art is a complex multifunctional structure, the main components of which are his personality, ability and readiness to carry out creative productive creative and search activity.
It is noted that one of the types of creative productive activity is an art project that synthesizes technical and artistic creativity, aimed at aesthetic transformation of the objective world, the creation of a functional, comfortable and harmonious environment. The role of creative artistic and design activity in the system of professional training and professional and artistic training of future artists of decorative arts and crafts is revealed. On the basis of the analysis of numerous views of scientists, the competence of future artists of decorative and applied arts on the basis of ethnographic design is considered as the ability and
readiness for creative professional activity based on the relevant knowledge, skills and abilities, personal abilities, values and experiences that make it possible, with taking into account the ethno-specific features of arts and crafts and modern design tools.
It is substantiated that the modern artist of decorative and applied art must demonstrate aesthetic attitude to the surrounding world, constantly demonstrate the role, place and significance of creative artistic and project activity in human life, to teach to understand and use the laws, principles and means of forming and decorating, acquaint with the basics of artistic designing, stages of making useful things "by the laws of beauty".
Key words: methodical system of study, arts and crafts, educational process, information technology, future artist, designing, ethnographic design.
