CC BY
19
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*548 Проф. Л.1. Котй, д-р с.-г. наук; доц. Ю.Й. Каганяк, д-р с.-г. наук;
здобувач М.М. Михайленко - НЛТУ Украти, м. Львiв
СТРУКТУРА ДЕРЕВОСТАН1В СВ1ЖОГО СОСНОВОГО БОРУ
ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Проаналiзовано особливостi структури за висотою, дiаметром, запасом сосно-вих деревостанiв в умовах свiжого бору Захiдного Полiсся. Дослiджено параметри структури дерев сосни звичайно'1' залежно вщ вiку, бонiтету та повноти. Наголошено на важливостi вивчення структури соснових деревосташв для проектування системи люогосподарських заходiв.
Prof. L.I. Kopij; assoc.prof. Yu.Yo. Kahanjak; competitorM.M. Mychajlenko-NUFWTof Ukraine, L'viv
A plantation structure of fresh pinery within the limits of Western Polissia
The features of structure are analyses after a height, diameter, and supply of pine plantations in the conditions of the fresh coniferous forest of Western Polissia. We explored parameters of structure of trees of pine-tree ordinary depending on age, bonitet and plenitude. It is marked importance of study structure of pine plantations for planning system of forestry measures.
Боров1 умови в межах Захщного Полюся представлеш у р1зноманггно-му вщсотковому сшввщношенш на територп р1зних люогосподарських шд-приемств. Простежуеться певна тенденщя збшьшення плошд бор1в з вщда-ленням вщ Волинсько! височини на швшч до кордону з Бшоруссю. Загалом частка борових тишв люорослинних умов дослщжуваного регюну становить близько 25 %.
Полюька низовина, у захщнш частиш яко! розташоване Захщне Полю-ся, сформована в минулому льодовиковими водами. Вона характеризуеться понижено-р1внинним рельефом та широкими р1чковими, зандровими, морен-но-зандровими i моренними р1внинами. Територ1я Полюся густо вкрита р1ч-ковою сiткою, багаточисельними озерами i болотами. Тут зосереджено значнi запаси шдземних вод з близьким заляганням !х до поверхнi (0,5-10,0 м).
Кшмат помiрно-континентальний з теплим i вологим лiтом та м'якою зимою. Вегетацшний перiод тривае близько 170 дшв. Кiлькiсть рiчних опадiв перебувае в межах 550-600 мм (бшьшють випадае в теплий перюд). Кшмат сприятливий для формування деревостанiв сосни звичайно!, дуба звичайного, берези повисло!, вiльхи чорно! та iнших деревних порщ. Найпоширенiшими в межах дослщжуваного регiону е торфо-болотнi i дерново-слабо- та середньо-опiдзоленi грунти з рiзною iнтенсивнiстю оглеення, легкого мехашчного складу [5].
Бори представленi бщними лiсовими грунтами i чистими за складом люостанами. Найбiльш характернi типи люу в цих умовах представлеш дере-
востанами за участю лише двох найменш вибагливих до грунту деревних по-рщ, а саме сосни звичайно! та берези повисло!.
Лiмiтними чинниками, яю позначаються на продуктивностi соснових деревосташв у борах, е вологiсть, рельеф мюцевост^ структура шдстильно! материнсько! породи, св^ловий i температурний режими, аеращя грунту. Проте, домiнантний вплив вологост на всi процеси, що вщбуваються в грунтах рiзних тишв лiсу борових умов, чiтко простежуеться шд час порiвняння продуктивностi деревосташв у межах рiзних гiгротопiв.
Об'ектом наших дослiджень обрано сосновi деревостани в найпошире-нiших на Полюс свiжих гiгротопах. Такi гiгротопи характеры для рiвнинних та дещо шдвищених дiлянок зандрових рiвнин i борових терас з глибиною за-лягання грунтових вод 2,0-5,0 м, а за наявност оглеення у верхнш частинi материнсько! породи - на глибиш 1,5-2,0 м. Запаси гумусу в цих люорослин-них умовах, як показують дослiдження рiзних вчених, перебувають у межах вiд 10,0 до 25,3 т/га [1, 5].
У цих умовах формуються чист сосновi деревостани, iнодi з домш-кою берези II, рiдше I боштету. У пiдлiску трапляються горобина, рокитник руський рщше дрiк красильний. З трав'яного вкриття найпоширенiшi ол^от-рофи-, ксеро-мезофiти та мезофiти (брусниця, верес звичайний, чебрець зви-чайний, цмин тщаний, куничник наземний, очиток 1дкий, костриця овеча, плеврозiум Шребера з домiшкою дiкранума вiйчастого та iншi [2].
Сосновi деревостани у свiжих гiгротопах борiв досить впростшю i формують смолисту деревину високо! техтчно! якостi. Дуже важливим у цих умовах, на думку П.С. Погребняка, е своечасне вщтворення деревосташв на свiжих зрубах. Це дае змогу ефективно використовувати кореневим системам молодих сосен глибинних кореневих ходiв, яю сформоваш корiнням зруба-них дерев на глибину 2-3 м. На цш глибинi знаходиться рiвень капшярно! кайми грунтових вод, яю забезпечують потребу молодих дерев у волозi [8].
Детальний аналiз особливостей росту сосни звичайно! в дослщжува-ному типi люу дасть змогу аргументовано обгрунтовувати перелж люогоспо-дарських заходiв, визначити оргашзацшно-техшчш показники доглядових рубань. Це, своею чергою, сприятиме ефективнiшому використанню потен-цiйних можливостей цих лiсорослинних умов та тдвищенню продуктивностi соснових деревосташв.
Метою дослщження е вивчення структури основних таксацiйних оз-нак у соснових деревостанах рiзного вiку анаизованого типу лiсу. Припускаемо, що виявлеш закономiрностi дадуть змогу уточнити параметри вибiрки деревини пiд час здшснення доглядових рубань.
Методологiя та методика дослвдження. Аналiз актуалiзованого по-видiльного банку даних (BAZA XX) ВО "Укрдержшспроект" вказуе на те, що для свiжого бору характерш деревостани сосни II-I класiв бонггету. Тому, саме для таких насаджень здшснено планомiрний з6гр шформаци про розподш юлькост дерев за ступенями товщини, про висоту дерев кожного ступеня, а також визначення видового складу та структури шдлюку, шдросту тощо.
З метою виявлення особливостей сшввщношення таксацiйних показ-ниюв соснових деревостанiв в умовах свгжих дубових су6оргв Захiдного По-
люся, ми закладали пробнi площi в деревостанах цього типу люу, розташова-них у рiзних лiсництвах дослiджуваного регюну. Характеристику пробних площ подано в табл. 1.
Табл. 1. Таксацшна характеристика пробних площ _соснових деревосташв у свiжих борах_
№ з/п Кв. Ви д. Порода Бпп, га лт./га лт./п А, р°- юв о, см Н, м Нв, м в0 в1 £ м /га м, м /га М д, м3/га
Рокитшвський люгосп, Залавське люництво
1 14 56 9Сзв 0,35 589 420 52 22,7 19,5 20,5 26,4 6,8 23,8 211 178
1Бп 0,35 191 - 52 13,8 16,2 17,9 25,5 6,3 2,9 22 -
2 17 18 10Сзв 0,09 3533 444 42 11,2 13,1 14,1 20,3 4,9 34,9 213 71
+ Бп 0,09 67 - 42 8,0 11,0 11,0 20,3 4,9 0,3 2 -
3 17 10 10Сзв 0,09 2622 689 35 13,6 14,5 16,7 26,0 7,9 38,0 264 157
+ Бп 0,09 156 - 35 11,1 13,4 15,3 26,4 7,5 1,5 10 -
4 17 5 10Сзв 0,09 2689 256 37 11,5 12,3 12,7 16,4 3,3 27,9 158 37
5 17 24 10Сзв 0,09 2333 167 42 11,9 11,7 12,1 15,7 3,5 25,9 141 22
6 17 41 10Сзв 0,49 469 369 82 24,9 17,3 18,3 23,4 7,6 22,8 180 163
+ Бп 0,49 18 - 82 21,9 19,5 21,3 26,5 6,7 0,7 6 -
7 14 55 10Сзв 0,30 710 557 67 23,0 21,5 22,8 30,7 8,2 29,5 288 259
+ Бп 0,30 23 - 67 21,2 19,4 20,1 23,7 4,3 0,8 7 -
8 13 20 10Сзв 0,20 1600 705 52 15,2 17,0 17,7 24,2 5,4 29,1 226 145
+ Бп 0,20 40 - 52 10,9 14,1 15,9 30,2 8,2 0,4 3 -
10 17 15 10Сзв 3,60 488 348 80 24,7 20,6 22,0 27,2 6,9 23,4 220 205
+ Бп 3,60 65 5 80 17,4 16,2 18,0 24,5 7,2 1,5 11 3
Остювський люгосп, Мушнянське люництво
9 34 21 10Сзв 0,26 936 481 53 17,9 18,8 20,2 25,3 5,3 23,5 204 160
+ Бп 0,26 12 - 53 13,5 17,1 18,2 25,3 5,3 0,2 1 -
11 26 20 10Сзв 0,25 923 222 53 17,6 17,5 18,8 22,6 4,5 22,5 182 69
+ Бп 0,25 8 - 53 16,5 17,2 18,0 22,6 4,5 0,2 1 -
12 18 1 10Сзв 0,24 1175 633 69 21,2 20,3 22,1 29,1 7,6 41,3 386 262
13 18 5 10Сзв 0,14 1507 - 30 9,1 7,2 7,9 10,0 3,0 9,9 37 -
14 18 36 10Сзв 0,49 612 198 97 20,9 18,7 21,0 27,4 8,0 20,9 186 110
+ Бп 0,49 20 - 97 22,6 18,4 20,0 25,1 7,0 0,8 6 -
Сарненський люгосп, Тинненське люництво
15 86 8 10Сзв 0,13 1474 1474 49 19,7 16,8 17,6 24,3 7,3 45,0 347 347
17 45 12 10Сзв 0,25 1028 1028 72 26,2 21,5 23,5 40,4 16,5 55,6 543 543
Володимир-Волинський люгосп, 1шевське люництво
18 34 12 10Сзв 0,30 1693 1497 42 16,1 15,0 15,9 19,2 3,9 34,6 237 223
+ Бп 0,30 43 - 42 12,6 14,0 15,4 19,2 3,9 0,5 4 -
Клеванський люгосп, Д еражнянське люництво
19 | 21 | 17 | 10Сзв | 2,00 | 519 | 513 | 87 31,6 | 23,8 | 24,4 | 30,3 | 7,7 | 40,6 | 433 | 430
Ракитшвський люгосп, Карпил1вське люництво
20 18 1 10Сзв 0,20 1420 1070 53 18,4 17,4 18,9 26,8 7,9 37,6 304 277
+ Бп 0,20 55 30 53 14,8 15,7 17,9 26,8 7,9 0,9 7 3
Висоцький люгосп, Миляцьке люництво
21 11 9 9Сзв 0,50 1070 952 70 24,6 21,0 22,7 34,0 11,9 51,1 485 459
1Бп 0,50 338 - 40 13,1 14,4 15,6 25,8 7,7 4,5 30 -
Маневицький люгосп, Вовчецьке люництво
22 | 11 | 10 | 10Сзв | 0,10 |4520|4310| 18 | 7,7 | 7,1 | 7,3 | 9,0 | 1,9 | 21,2 | 78 | 77
Прим1тка: Бпп - площа дшянки, N - кшьюсть дерев, А - середнш в1к деревос-тану, Б - середнш д1аметр, Н - середня висота елементу люу, Нв - верхня висота
елементу люу, р0, в1 - параметри моделi залежностi мiж дiаметрами та висотами еле-менту лiсу, О - абсолютна повнота елементу люу, М - запас елементу лiсу, Мд - дь ловий запас елементу люу.
Тимчасов1 пробш плошд репрезентують чист1, або 1з незначною до-мшкою берези соснов1 насадження р1зно! повноти, боштету та вжу (вщ 18 до 97 роюв), сформованих в умовах св1жого бору.
Таким чином, спостереженнями охоплено насадження сосни у широкому вшовому д1апазош р1зних за видом доглядових рубань. Оскшьки вщ-носна повнота впливае на проектування штенсивност доглядових рубань 1 таким чином зумовлюе змшу запасу та товарно-сортиментно! структури майбутнього деревостану, спостереження здшснено в р1зноповнотних наса-дженнях. Вщносна повнота насаджень сосни на пробних площах змшюеться у межах 0,49-1,20.
Визначали абсолютну повноту та запас деревостану способом дшення розподшу кшькост дерев за д1аметром на десять клаЫв з однаковими частотами. Такий шдхщ дае змогу подшити деревостан на елементарш частини, як характеризуються обсягом 10 % дерев за кшьюстю вщ загально! густоти.
Параметри видшених елементарних частин деревостану можна отри-мати за таким алгоритмом [3]. Аналггичну залежшсть м1ж висотами та дь аметрами деревостану в умовах даного типу люу описано експонентою:
h = а- EXP
'в di у
(1)
де: hi - замiрянi за ступенями товщини висоти, м; di - ступенi товщини, см; а, Р - параметри модель
Величину дiаметрiв для кожно! iз десяти елементарних частин деревостану встановлено шляхом шдрахунку децилей розподшу нагромаджених частот за дiаметром. Децилi характеризують найбiльший дiаметр елементар-но! частини деревостану i визначаються за формулою
.0,1 ■ к ■ N -У ni
dimx = dmin + i ~-^ , (2)
ne
де: di max - децилi розподiлу частот за дiаметром, см; dmin - нижня межа класу к-го дециля, см; i - величина iнтервалу; к - порядковий номер децилю (1, 2, ..., 8, 9); N - обсяг вибiрки або густота деревостану; 'Zni - нагромаджена частота попереднього до к-го дециля класу; ne - частота класу к-го дециля.
Середне значення дiаметра для кожно! iз десяти елементарних частин деревостану знайдено за системою формул:
d 1 = 0,5 ■( d1max + dmm - i + 0,1), di = 0,5■(di + di-1 ), i = 2...8,
"V 'max 1 J-max / " 5
d9 = 0,5 ■(d9max + dmax + i) , (3)
де: d 1, di, d9 - середне значення дiаметра для видшених елементарних частин деревостану, см; dmin, dmax - найменша та найбшьша ступенi товщини, см;
i - величина штервалу; а тах, Ф тах, а9 тах - дециш розподiлу частот за дiамет-ром, см.
Середне значення висоти (Ы) для видiлених елементарних частин де-ревостану отримано внаслщок пiдстановки в модель (1) середшх значень дь аметра, вирахуваних за системою формул (3).
Вiрогiднi верхню та нижню межi середнiх значень висоти для видше-них елементарних частин деревостану вирахувано за формулою
Ы = а ■ ЕХР
в а
± / ■ т
ху ■,
(4)
г У
де: ? - довiрчий коефiцiент (1,96); тху - помилка регреси.
Видовi числа (Г!) для видiлених елементарних частин деревостану зна-ходимо способом постановки середнього значення висоти (к) у модель се-реднiх видових чисел [6].
Абсолютну повноту та запас для видшених елементарних частин деревостану розраховуемо за загальновщомими у лiсовiй таксацй формулами.
—2 — . Зокрема, gг■=(п• а •0,1-Аг)/40000, а тг=^-кг Сумування значень таксацшних
показникiв, визначених за елементарними частинами, дае змогу отримати абсолютну повноту (О) та запас (М) деревостану загалом.
Вщносну повноту деревостану визначено за допомогою стандартних таблиць "Сум площ перерiзiв та запасу деревосташв при повнотi 1,0" [6]. Клас бонiтету деревостану встановлено зпдно iз лiсотаксацiйними нормативами "Ушфжовано! системи бонiтування лiсових насаджень" [7].
Результати дослщження та Тх аналiз. Результати розрахункiв та оп-рацювання матерiалiв спостереження за структурою соснових деревосташв свiжого соснового бору для кожно! пробно! площi узагальнено та наведено !х графiчну iнтерпретацiю. Результати оцшки розподiлу запасу соснових деревосташв за елементарними частинами (децилями) у свiжому бору укрупнено за класами вжу i показано на рис. 1.
5 6
Д е ц и л 1
Рис. 1. Структура запасу елементарних частин соснових деревосташв у А2
Аналiз розподшв запасу соснових деревостанiв за децилями показуе значну дисперсш показника в кожнш елементарнiй частинi. Особливо висо-ка мiнливiсть показника в 1-2 та 9-10 децилях. Найменш мшливий запас в 38 децилях.
Для порiвняльно! оцiнки впливу люорослинних умов на структуру запасу подаемо шдраховаш данi, отриманi внаслщок аналiзу соснових деревос-танiв, сформованих в умовах свiжого соснового бору та свiжого дубового су-бору. Шдсумок отриманих результатiв дослiдження структури запасу зазна-чених насаджень сосни звичайно! Захiдного Полiсся наведено в табл. 2.
Табл. 2. Особливостi структури запасу в соснових деревостанах, _сформованих у рiзних л'шорослинних умовах_
В1к, рок1в Частка запасу в децил1, % (чисельник - л1мгги; знаменник - середне значения)
123456 7 8 9 10
А2
до 20 - - - - - - - - - -
1,7 3,1 4,6 6,2 7,8 9,4 11,0 13,1 16,2 26,9
21-40 1,1-2,4 1,7-3,3 2,4-4,3 3,2-5,5 4,6-6,9 7,0-8,6 10,0-10,6 13,5-12,9 18,7-16,9 37,8-28,6
1,8 2,5 3,4 4,4 5,7 7,8 10,3 13,2 17,8 33,2
41-60 0,3-2,0 1,9-3,4 3,5-4,5 4,5-5,7 5,5-7,3 7,0-8,8 9,3-11,0 12,1-13,6 15,6-17,1 30,0-36,3
1,3 2,7 3,9 5,2 6,7 8,3 10,3 12,7 16,3 32,5
61-80 0,8-2,7 2,4-4,7 3,9-6,0 5,4-7,2 6,8-8,5 8,2-9,9 9,7-11,5 12,1-13,8 15,7-16,4 20,6-34,2
1,8 3,8 5,2 6,6 7,8 9,2 10,9 13,1 16,0 25,5
по- над - - - - - - - - - -
81 2,8 5,2 6,3 7,4 8,5 9,6 10,7 12,2 14,5 22,8
В2
до 20 0,4-1,0 1,3-3,7 2,5-4,9 3,9-6,3 5,7-7,8 7,9-9,4 10,4-11,2 13,6-13,8 16,5-19,0 25,7-35,1
0,7 2,5 3,7 5,1 6,7 8,6 10,8 13,7 17,7 30,4
21-40 0,5-2,2 1,9-4,7 2,8-5,8 4,1-6,9 5,8-8,1 7,9-9,8 10,4-11,9 12,5-14,1 15,5-18,1 22,5-35,2
1,5 3,3 4,6 5,8 7,3 8,9 10,9 13,4 16,7 27,5
41-60 1,4-1,6 3,8-4,6 5,2-5,8 6,6-7,0 7,8-8,2 9,2-9,4 10,6-10,9 12,4-12,7 15,1-15,7 24,7-27,1
1,4 3,7 5,1 6,5 7,8 9,2 10,6 12,5 15,4 27,7
61-80 2,3-3,0 4,9-6,0 6,3-7,1 7,5-8,0 8,5-9,0 9,6-10,0 10,8-11,0 12,2-12,5 14,0-15,8 19,6-22,0
2,6 5,4 6,7 7,8 8,7 9,8 10,9 12,4 14,9 20,8
Аналiз табл. 2 показуе сталють частки запасу 7-! дециль Вона не за-лежно вщ вжу та люорослинних умов перебувае у межах 11 %. Однак, мо-лодняки 1-го класу в А2 характеризуються бiльшою часткою запасу 1-6 деци-лей, порiвняно з насадженнями в В2. У пристиглих насадженнях просте-жуеться зворотна закономiрнiсть.
Встановлена особливiсть пiдтверджуе тезис про те, що в умовах свь жого бору iнтенсивнiсть приросту сосни звичайно! значно вища в молодому вщ не тiльки порiвняно з вологими та сирими пгротопами, а й свiжими субо-рами. Вщзначена специфiка дае змогу планувати доглядовi рубання дещо бiльшо! штенсивност в умовах свiжого бору у вщ до 20 рокiв, в перюд куль-мiнацi! приросту сосни звичайно!, коли ютотно зростае конкурентна боротьба мiж окремими особинами. Саме в цей перюд втручання лiсiвника, внаслщок своечасного здiйснення доглядового рубання, дасть змогу послабити конку-ренщю мiж окремими екземплярами сосни за вологу, поживш речовини, со-
нячну енерпю та сприятиме формуванню високопродуктивного та високото-варного деревостану [4].
Встановлено також добре помггш особливост структури за висотою та дiаметром соснових деревостанiв в аналiзованому тиш лiсу. Згрупованi та усередненi за 20^чними класами вiку показники висоти та дiаметра зобра-жено на рис. 2, 3. На рис. 2, 3 висоти та дiаметри к-1 децилi вiдображено у вщсотках вiд величини цього показника у 10-й дециль
Рис. 2. Структура висот елементарних частин соснових деревосташв у А2
Рис. 3. Структура дiаметрiв елементарних частин соснових деревосташв у А2
Вiзуальний анашз рис. 2, 3 вказуе на помггний вплив вжу на структуру висоти та дiаметрiв високоповнотних соснових деревосташв 1-11 класв бо-штету у свiжому бору. Особливо контрастна вщмштсть мiж структурою соснових насаджень стади молоднякiв та стиглих деревосташв. Виконаний роз-подiл соснових деревосташв, сформованих в умовах свiжих борiв за дециля-ми, дав змогу визначити параметри окремих бюметричних показниюв (дь аметр, висота) сосни звичайно! та 1х спiввiдношення. Такий анаиз, в перспек-тивi сприятиме ч^юшому коригуванню термiнiв здiйснення доглядових ру-бань, визначенню 1хньо1 штенсивносл та встановленню претендентiв на ви-лучення з деревостану на кожному з еташв антропогенного втручання в сос-новий деревостан.
Висновки. Здшснений аналiз особливостей росту соснових деревосташв рiзного вжу в умовах свiжого соснового бору Захщного Полiсся надав змогу визначити бюметричш параметри дерев для кожно! з видiлених деци-лей анашзованого типу лiсу.
Встановлено, що в соснових молодняках першого класу вiку, сформованих в умовах свiжого бору, частка запасу перших шести децилей бшьша порiв-няно з аналопчними насадженнями свiжого дубово-соснового субору, що вказуе на бшьш ранню кульмiнацiю приросту сосни звичайно! в борових умовах.
Вщзначено, що в умовах аналiзованого типу люу найiстотнiшi змiни показникiв дiаметра та висоти сосни звичайно! простежуються в 1-2 та 9-10-х децилях.
Дослiджено, що найбшьш стала частка запасу (яка змшюеться в межах 11 %) в соснових деревостанах свiжих борiв та суборiв для 7-1 децилi.
Визначенi бiометричнi параметри дерев сосни звичайно! в умовах свь жих соснових борiв сприятимуть ч^юшому вiдбору претендентiв на вилу-чення з деревостану та встановленню перспективних дерев.
Доцшьно, найбiльш iстотне антропогенне втручання у сосновi деревос-тани в умовах свiжих борiв, з метою формування оптимальних умов для виро-щування високопродуктивних та високотоварних люосташв, приурочувати до вiку освгглень та прочищень у перiод 1хнього максимального приросту.
Л1тература
1. Бондар 1.П. Бютичний кругооб1г мшеральних елеменпв та шляхи його регулювання в соснових деревостанах Центрального Полюся Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03. - Льв1в, 2007. - 20 с.
2. Воробьев Д.В. Типы лесов Европейской части СССР. - К. : Изд-во АН УССР, 1953. -
452 с.
3. Джонсон Н., Лион Ф. Статистика и планирование эксперимента в науке и технике. Методы обработки данных. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 600 с.
4. Копий Л.1. Перспективи розширення люоресурсного потенщалу Захщного регюну Украши // Люове господарство, люова, паперова 1 деревообробна промисловють. - Льв1в : НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 32. - С. 229-238.
5. Мигунова Е.С. Леса и лесные земли. - М. : Изд-во "Экология", 1993. - 364 с.
6. Строчинський А.А., Кашпор С.М., Бере'нвський Л.М. Сума площ перер1з1в та запас деревосташв при повнот 1,0. Люотаксацшш нормативи (видання друге, уточнене та до-повнене). - К. : Вид. центр НАУ, 2007. - 19 с.
7. Строчинський А.А., Кашпор С.М. Ушфшована система боштування люових наса-джень. Люотаксацшш нормативи. - К. : Вид. центр НАУ, 2007. - 8 с.
8. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. - К. : Изд-во АН УССР, 1955. - 456 с.
УДК 630*5 Доц. С.1. Миклуш, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
НАПРЯМИ ОРГАНВАЩП СТАЛОГО БАГАТОЩЛЬОВОГО ГОСПОДАРСТВА В Р1ВНИННИХ БУКОВИХ Л1САХ
На n^craBÍ аналiзу поширення та функцш рiвнинних букових лiсiв Украши визначено основш напрями оргашзацп сталого багатоцшьового лicового господар-ства у них, наведено коротку характеристику змюту визначених зaходiв.
Ключов1 слова: бук люовий, насадження, бaгaтоцiльове використання лicових ресурав, оргaнiзaцiя сталого господарства.
Assoc. prof. S.I. Myklush -NUFWTof Ukraine, L'viv
Trends of sustainable multipurpose forest management in plane beech forests
Basing upon analysis of distribution and functions of plane beech forests main trends of organization of sustainable multipurpose forest management in them are determined, likewise brief characteristic of content of defined measures is submitted.
Keywords: European beech, multipurpose utilization of forest resources, organization of sustainable forestry
Стале, багатоцшьове використання люових ресурЫв потребуе пере-ор1ентаци люового господарства з одноцшьового (сировинного, захисного то-
