CC BY
34
16. Тупиця Ю.Ю. Теоретичне обгрунтування просторово-часово'1 динамiчноi моделi рацiонального використання лiсових ресурав окремого репону / Ю.Ю. Тупиця // Пщвищення продуктивностi лiсiв та ефективност ix використання. - Львiв : Вид-во "Каменяр", 1973. -216 с.
17. Шейнгауз А.С. Классификация функций лесных ресурсов / А.С. Шейнгауз, А.П. Сапожников // Лесоведение. - 1983. - № 4. - С. 3-9.
18. Щербина В.М. До питання класифшацп функцш та ролей люу / В.М. Щербина // Bi-сник Кшвського утверситету iM. Т.Г. Шевченка. - К., 1999. - С. 16-20.
19. Daly H.E. Ecological Economics: Principles and Applications / H.E. Daly, J. Farley. - Island Press, 2003. - 428 p.
20. Papanek F. Ocenovanie vseuzitcnych funkcii lesa ake podklad ralonizache lesov / F. Papanek // Les ako sucast zivotn. prostred. - Bratislava : VEDA, 1977. - S. 301-308.
УДК 630*5 Acnip. С.Л. Котй; доц. Ю.Й. Каганяк, д-р с.-г. наук;
проф. Л.1. Копт, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
СТРУКТУРНИЙ АНАЛ1З ВИСОКОПОВНОТНИХ ГРАБОВО-ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В У СВ1ЖИХ ГРУДАХ
Проаналiзовано особливосп поширення дубових деревосташв у Люостепу Ук-раши. Дослщжено структуру запасу, висоти та дiаметра високобоштетних грабово-дубових насаджень у пашвному тит люу. З'ясовано особливосп динамши вказаних показникiв для дуба звичайного та порослевого граба в аналiзованих умовах.
Post-graduate S.L. Kopiy; assoc. prof. Yu. Yo. Kaganyak;
prof. L.I. Kopiy -NUFWTof Ukraine, L'viv
Structural analysis of productivity hornbeam-oak plantations in (D2)
The features of distribution of oak plantations are analysed at Forest-steppe of Ukraine. Explored structure of supply, height and diameter of the hornbeam-oak planting in the prevailing type of forest. The features of dynamics of the indicated indexes are set for oak of ordinary and underwood hornbeam in the analysed terms.
Дубов1 люи в Укра!ш найбшьш представлен в Люостепу, де за пло-щею вони майже вдв1ч1 переважають деревостани з участю дуба звичайного на Полюс та в Степу. Люостепова область займае центральну частину тери-тори держави, простягаючись з твденного заходу на твтчний схщ вщ пе-редпрЧв Карпат до схщного li кордону. Загальна площа Люостепу сягае 20.2 млн га (34 % територи), тут зосереджено майже 29 % люового фонду Ук-ра!ни [2, 10].
1стотш перепади кшматичних показниюв у р1зних li частинах зумови-ли значну динамжу природних умов та велике р1зномашття деревно!, чагар-никово! та трав'яно! рослинносл. У межах анал1зовано! люорослинно! зони л1сов1 масиви чергуються 1з степовими дшянками, займаючи 11.4 % li територи. Найоптимальн1ш1 умови для формування високопродуктивних дубових лшв зосереджеш на територи Захщного Люостепу, який охоплюе Волинську Височину, Мале Полюся, Розточчя та Опшля, Прут-Дшстровський та Швшч-но-захщний Подшьський райони [7, 9]. Тут поширеш р1зноман1тн1 грунти, вщ дерново-ошдзолених супщаних i рендзин (перегншно-карбонатних на вапня-ках i мергелях) у межах Малого Полюся, сiрих лiсових на лесах та лесоподiб-них суглинках на бшьшосп територи та деградованих чорноземiв. На терито-
ри Захщно-люостепового лiсогосподарського округу лiсистiсть змшюеться вщ 12 % у схiднiй до 30 % в центральны та захщнш його частинах.
Поширення люово! рослинностi тут чiтко зумовлюеться природними умовами. Зокрема, у захщнш та швшчно-захщнш частинахцього округу пе-реважають сосново-дубовi, сосновi, сосново-буковi та вiльховi деревостани, а далi на схщ поступово зростае вiдсоткова перевага дубових та дубово-грабо-вих деревостанiв (рис. 1) [1, 11]. У межах анашзованого округу дубовi люос-тани поширеш неоднорiдно. Так, найбiльше дубових лiсiв зосереджено у Львiвськiй (понад 95 тис. га), дещо менше у Тернопiльськiй (81.1 тис. га) i у Хмельницькiй (77.9 тис. га) областях.
Рис. 1. Высокопродуктивный дубовый деревостан в умовах свiжо'i грабовоИ дiбровы Шдгаецького лкництва ДП "Бережанський лкгосп "
Як показали нашi дослщження, в дубових деревостанах захщно! (Ур-манське люництво ДП "Бережанський люгосп") та схщно! (Вшьювське лю-ництво ДП "Ярмолинський люгосп") частин iстотно порушена вiкова структура деревосташв (рис. 2, 3).
и 81,0-100,0 о
s с
£
'в
о и
41,0-60,0
[,0-20,0
О 200 400 600 площа насаджень, га
со
о
о -г о » о.®,
В1КОВ1 групп, рокш
Рис. 2. Ыкова структура дубових Рис. 3. Ыкова структура дубових
деревосташв (Урманськел^ництво) деревосташв (Втьшвськелкництво)
У захщнш частинi значно вiдрiзняеться площа молодняюв першого класу вiку та стиглих деревосташв вiд iнших вiкових груп, в той час, як у Вь нькiвському лiсництвi (схiдна частина) за площею iстотно поступаються лише стиглi деревостани.
Цiкаву залежнють ми вiдзначили пiд час типолопчного аналiзу пашв-ного для цього регюну типу лiсу (волого! грабово! дiброви). Зокрема, встанов-лено, що в Урманському лiсництвi iстотна перевага похщних деревостанiв над корiнними характерна для дубових лiсостанiв, як були сформоваш в перiод з 1904 до 1923 рр., з 1944 до 1953 рр. та в перюд з 1974 до 1993 рр. У Вшьювсь-кому люнищш найбшьша площа похiдних деревостанiв утворилась в перюд з 1902 до 1941 рр. У наступш десятилггтя у анашзованому лiсництвi площа ко-рiнних деревостанiв iстотно переважае площу похiдних (рис. 4, 5). Цей факт свщчить про своечасне здшснення доглядових рубань у зазначений перюд.
м
и -В Й
о -
о 5 ч о ■ — а СО <и
Сь <и
100
80 60 40 20
0
ИМИ
I коршн! деревостани
I ПОХ1ДШ
деревостани
А
1 г
ч
^ £ У
о4 И
М -3 о 5
н то О Н
3 5
4 2 • — п а «
о.
и Ч
120 100 80 60 40 20 0
Е
I
ЧГ " ^ ^
роки створення насаджень, р.
Рис. 4. Спiввiдношення кортних та похiдних деревосташв за вшовими групами в Урманському лiсництвi
.о о о о о .а
(У (У V VI ОУ V V V V
строки створення насаджень, р. Рис. 5. Спiввiдношення кортних та похiдних деревосташв за вшовими групами у Втьювському лiсництвi
Одночасно анашзували динашку середнього фактичного приросту мо-дальних дубових деревосташв в умовах свiжоl грабово! дiброви аналiзованих лiсництв порiвняно з середнiм приростом нормальних дубових люосташв I бонiтету (рис. 6).
В1КОВ1 групи, рокш
Рис. 6. Динамка середнього фактичного приросту дубових насаджень
за вшовими групами
Варто зазначити, що середнш фактичний прирют дубових деревосташв Урманського, Дуна!вського та Вшьювського люництв характеризуеться
найвищим показником у вщ 21-30 рокiв з подальшим iстотним зменшенням його величини порiвняно з приростом нормальних дубових деревосташв.
Методика дослiджень та вихщш матерiали спостережень. З метою детального вивчення лiсiвничо-таксацiйних особливостей росту та розвитку грабово-дубових насаджень у свiжiй грабовiй дiбровi ми застосували струк-турний аналiз [3, 4, 6]. Вихщною шформащею послужили матерiали пробних площ закладених в дубових деревостанах даного типу люу, розподiлу кшь-костi дерев за ступенями товщини, замiряних для кожно! ступенi висоти та за зрубаними модельними деревами.
Основною структурною одиницею прийнято децилю, тобто 1/10 части -ну деревостану за кiлькiстю дерев [5]. Для видшених елементарних частин деревостану визначено основш таксацiйнi характеристики за методикою, яку попередньо застосовували для деревосташв сосни звичайно! [8].
Загалом опрацьовано та проаналiзовано 32 пробнi площi. Вони характеризуются рiзною пропорщею дуба та граба в насадженш. Дiапазон повноти змь нюеться вiд 0,40 до 1,30, вку - вiд 50 до 180 роюв. Здебiльшого грабово-дубовi деревостани у свiжих грудах характеризуются I класом бонiтету, рiдше - II.
Результати камерального опрацювання матерiалiв спостереження та Тх структурний аналiз. Розрахованi частки запасу елементiв люу грабово-дубових деревостанiв свiжоl грабово! дiброви, найбiльш поширеного типу ль су на територи Захiдного Люостепу, за децилями формують дисперсiю навггь пiсля диференщаци !х у бшьш однорiднi групи за заданою таксацшною характеристикою. З ще1 причини ми в межах групи частку запасу усереднюва-ли за децилями.
Результати узагальнення емшричних розподiлiв запасу в межах видь лених децилей, отриманих за матерiалами пробних площ за групами повнот, складом насадження, групами вжу, подано у табл. 1-3. На табл. 1 бачимо, що в обох випадках, для дуба i граба, спостер^аеться рiвномiрний перерозподш запасу за децилями зi зменшенням повноти деревостану. Причому, для граба концентращя запасу у вищих децилях е значно вищою, шж у дуба. Особливо це характерно для перегущених деревостанiв. Цей факт можна пояснити пе-реважно порослевим походженням граба.
Табл. 1. Розподт запасу грабово-дубових деревосташв I боштету у свiжих
Група Елемент Частка запасу за децилями, %
повноти л1су 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Перегущет дуб 2 4 5 6 8 9 10 13 17 27
граб 2 3 4 5 6 7 9 12 17 36
Високоповнотн1 дуб 2 4 5 7 8 10 12 14 16 22
граб 2 3 4 6 7 9 11 13 17 28
Середньоповнотн1 дуб 1 4 6 8 8 9 11 13 16 23
граб 3 3 4 5 6 7 10 14 19 28
Аналiз табл. 2 вказуе на помлну рiзницю структури запасу розподше-ного за децилями, як за елементами люу, так i залежно вiд пропорци мiж дубом та грабом в насадженш. Граб характеризуеться ширшими межами варь ацil частки запасу розподшеного за децилями.
Табл. 2. Розподт запасу у високоповнотних та перегущених грабово-дубових _деревостанах свьжих грудьв I боштету_
Категорiя Елемент Частка запасу за децилями, %
насадження л1су 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Чистi дуб 1 2 4 6 9 11 13 14 16 23
граб 2 3 5 6 7 9 11 13 16 27
Мiшанi дуб 3 4 6 7 8 10 11 13 16 22
граб 2 3 4 5 7 8 10 13 17 31
Табл. 3. Розподт запасу дуба у високоповнотних та перегущених грабово-дубо-_вих деревостанах свьжих груд'ш за групами в1ку I боттету_
Група вшу Елемент л1су Частка запасу за децилями, %
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
CepegmoBÎKOBÎ дуб 2 4 5 7 8 10 11 13 16 23
граб 2 3 4 6 7 8 10 13 16 30
Пристшга дуб 3 4 6 7 8 9 11 14 16 23
граб 1 3 4 6 7 8 10 12 16 32
Crarai дуб 2 4 5 6 9 11 13 14 16 21
граб 2 3 4 5 7 9 11 14 18 26
Результати структурного анашзу, подаш в табл. 3, дають змогу зроби-ти припущення про невиразну вщмшшсть величини частки запасу конкретно! дециш у високоповнотних грабово-дубових деревостанах рiзних вжових груп. Однак, добре виражена вщмштсть спостер^аеться, якщо розглянути динамжу частки запасу в межах конкретно! /-о! дециль
Динамжу розподшу запасу в межах децилi за елементами люу високоповнотних грабово-дубових деревосташв I бонiтету у свiжих грудах зображе-но на рис. 7, 8. Вж на ос абсцис для обох елементiв люу визначено за пашв-ною деревною породою (дубом).
Рис. 7. Динамка розподту запасу дуба за децилями
Рис. 8. Динамька розподту запасу граба за децилями
На представлених рисунках добре помггно, що в граба у верхшх деци-лях спостер^аеться бiльша концентрацiя запасу, шж у дуба. Цю особливiсть доцшьно враховувати пiд час проектування доглядових рубань, особливо в молодняках першого класу вiку.
Результати розрахунку максимального значення висоти в межах кож-но! з видiлених децилей дерев дуба звичайного подано в табл. 4. Дуб у висо-коповнотних середньовжових насадженнях характеризуеться штенсивним збшьшенням висоти дерева пiд час переходу вщ 1 до 2, вщ 2 до 3, а також вщ 9 до 10 децилей. Висота мiж децилями збiльшуеться на 2-4 м. 1з зростанням вжу насадження перепад висоти мiж вказаними децилями зменшуеться i ста-новить 1-2 м i менше. Середина ряду (4-8 децилi) характеризуеться низькою рiзницею мiж висотами, яка рщко перевищуе 1 м.
Табл. 4. Динамка висоти високоповнотних та перегущених грабово-дубових _деревосташв свiжих грудiв I боштету_
Вк, рошв Елемент л1су Максимальна висота дерев дуба для /-о! децит, м
123456789 10
Середньов1ков1 деревостани
41-60 дуб 13,5 17,5 19,6 20,8 21,9 22,9 23,8 24,9 26,4 29
граб 10,5 11,5 12,2 12,9 13,5 14,3 15,1 15,8 16,7 18,3
61-80 дуб 21,9 24,4 25,3 26,1 26,8 27,3 27,6 28,1 28,7 29,5
граб 12 15,2 16,4 17,5 18,4 19,3 20,3 21,2 22,2 25,9
81-90 дуб 28,8 29,9 30,2 30,5 30,8 31,3 31,8 32,5 33,1 34,4
граб 19,3 21,4 22,9 23,8 24,5 25 25,3 25,5 26 27,1
Пристигаюч1 деревостани
91-100 дуб 31 32,2 32,7 33 33,4 33,9 34,3 34,8 35,2 35,5
граб 14,7 19,4 21 21,9 22,7 23,4 24,3 25,3 26,7 30
101-110 дуб 28,7 29,8 30,3 30,8 32,4 34,1 35,9 37,7 39,8 44,4
граб 16,8 19,5 20,4 21,1 21,6 22,1 22,4 22,8 23,2 24,5
Стигл1 деревостани
111-120 дуб 27,9 29,7 30,3 30,7 30,9 31,1 31,4 31,8 32,2 32,7
граб 17,9 20,1 21,8 23,4 24,9 26,3 27,4 28,4 29,3 30,4
141-150 дуб 24,7 27,7 29,3 31,7 34,1 35,3 35,5 35,6 35,7 36,2
граб 18,9 20,3 20,7 21,1 21,6 21,9 22,3 22,6 22,9 23,6
Така закономiрнiсть свщчить, що приблизно 20-30 % дерев дуба в се-редньовжових деревостанах ютотно вщстають в росл за висотою. Менша кь льюсть дерев (~10 %) займае у верхнш частинi намету домiнантне становище. Враховуючи, що дуб е свгглолюбною деревною породою, залишати вщ-сталi в ростi за висотою особини безперспективно.
Динамжу висоти дерев в межах децилi за елементами люу високоповнотних грабово-дубових деревосташв I боштету у свiжих грудах зображено на рис. 9, 10.
Результати розрахунку максимального значення дiаметра децилi дерев дуба звичайного подано в табл. 5.
Аналiз табл. 5 вказуе на значну рiзницю мiж максимальними дiаметра-ми дециш, яка рiдко е меншою за 2 см. Нижня частина ряду характеризуеться високими вщхиленнями мiж дiаметрами сусiднiх децилей. Вона перевищуе
3-5 см. У верхнш частинi ряду вщмшшсть ще бiльша i нерiдко перевищуе 10-15 см. Таку закономiрнiсть для дуба можна спостер^ати в уЫх анашзова-них вiкових групах грабово-дубових насаджень у свiжому грудi.
50 60 70 80 90 100 110 120 130 140 150 Вж, роюв
Рис. 9. Динамка висоти дерев дуба за Рис. 10. Динамка висоти дерев граба децилями за децилями
Табл. 5. Динамка дiаметра високоповнотних та перегущених грабово-дубових
Вк, рошв Елемент л1су Максимальний д1аметр дерев дуба для /-о! децит, см
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Се зедиьов1ков1 деревостани
41-60 дуб 15 18,2 19,9 21,6 23,1 24,6 26,1 28,7 32,3 42
граб 6,9 7,6 8,4 9,2 9,9 11,2 12,7 14,2 16,8 26
61-80 дуб 20,9 23,8 26,1 28,7 30,9 32,6 34,5 37,1 41,2 50
граб 15,2 16,8 18,4 19,8 21,2 22,9 24,8 26,8 29,1 38
81-90 дуб 26,1 28,1 30,1 32,9 35,3 37,3 39,8 42,6 45,7 58
граб 16,2 18,2 21,1 24,3 27,6 30,6 32,2 33,8 40,2 50
П шстигаюч1 деревостани
91-100 дуб 28,1 31,1 32,9 34,9 37,7 41,1 45,4 51,2 53,2 62
граб 11,5 13,4 14,7 15,7 16,7 17,7 19,3 21,3 25,6 42
101-110 дуб 28,3 31 34,1 36,4 38,8 41,4 44,8 48,1 53,1 70
граб 11,2 12,9 14,5 15,9 17,4 18,7 19,9 21,2 23,5 38
Стигл1 деревостани
111-120 дуб 27,4 32,1 35,2 37 38,8 40,8 44,1 48,8 56,8 66
граб 12,1 14,2 16,3 18,7 21,7 24,5 27,7 31,2 34,6 42
141-150 дуб 27,1 29,6 35,3 45,7 60,1 62,7 63,6 64,6 65,5 74
граб 14,8 16,1 17,5 19 20,7 22,4 24,1 25,9 29,1 38
Динамжу дiаметрiв дерев у межах дециш за елементами люу високоповнотних грабово-дубових деревосташв I боштету у свiжих грудах зображе-но на рис. 11, 12.
Рис. 11. Динамжа дiаметрiв дерев дуба за децилями
Рис. 12. Динамжа дiаметрiв дерев граба за децилями
Висновки
1. У межах Укра!ни, оптимальш умови для формування високопро-дуктивних дубових деревосташв зосереджеш в Захщному Люостепу, де зрос-тае майже 370 тис. га люосташв з перевагою у складi дуба звичайного.
2. Вжова структура дубових деревосташв регюну дослiджень iстотно порушена. Недостатньо представленими в захщнш частинi люогосподарсько-го округу е молодняки першого класу вiку та стиглi деревостани, а у схщнш його частиш - лише стиглi деревостани.
3. 1стотно вiдрiзняеться спiввiдношення корiнних та похщних дере-востанiв у рiзних частинах Захiдного Лiсостепу. В захщнш частинi аналiзова-ного регiону значна перевага похщних деревостанiв над коршними характерна для дубових деревосташв, яю сформувались в перiод з 1904 до 1923, з 1944 по 1953, та з 1971 до 1993 роюв. У схщнш частиш округу найбшьшу площу займають похiднi деревостани, що були сформоваш в перiод з 1902 до 1941 роюв.
4. Емшричний розподш запасу елементiв лiсу грабово-дубових дере-востанiв свiжо! грабово! дiброви в межах видiлених децилей дав змогу вщ-значити рiвномiрний його розподiл за децилями iз зменшенням повноти дере-востанiв. Однак концентращя запасу деревини граба у вищих децилях е знач-но вищою нiж у дуба, що доцшьно враховувати пiд час проектування догля-дових рубань в молодняках першого класу вшу.
5. Встановлено, що у високоповнотних середньовжових дубових дере-востанах аналiзованого типу люу спостерiгаеться iнтенсивна диференцiацiя дерев дуба звичайного за висотою. Найбiльш ютотне збiльшення висоти характерно шд час переходу вiд 1 до 2, 3 та вщ 9 до 10 децилей, де зростання висоти сягае 2-4 м, що сприяе формуванню 20-30 % дерев дуба, яю ютотно вщстають у рость
6. Визначення максимального значення дiаметра дерев дуба звичайного для видшених децилей дало змогу вщзначити, що в нижнш частинi ряду характернi досить значш (3-5 см) вiдхилення мiж дiаметрами сусiднiх децилей, а у верхнш частинi ця вщмштсть значно бiльша (понад 10-15 см).
7. Дерева граба звичайного ютотно вiдрiзняються за висотою та дь аметром вiд дуба звичайного. Рiзниця мiж деревами граба та дуба з вжом збь льшуеться, а тому формуються два добре виражеш яруси.
Л1тература
1. Воробьев Д.В. Типы лесов европейской части СССР. - К. : Изд-во Ан УССР, 1953. -
450 с.
2. Генс1рук С.А. Люи Украши. - Льв1в : Вид-во "НТШ", 2002. - 496 с.
3. Дрейпер Н. Прикладной регрессионный анализ / Н. Дрейпер, Г. Смит. - М. : Изд-во "Статистика", 1973. - 392 с.
4. Джонсон Н. Статистика и планирование эксперимента в науке и технике. Методы обработки данных / Н. Джонсон, Ф. Лион. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 600 с.
5. Каганяк Ю.Й. Короткотермшове прогнозування таксацшних показниюв соснового деревостану / Ю.И. Каганяк // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.2. - С. 29-35.
6. Каганяк Ю.Й. Прогноз потенцшно! продуктивност соснових та букових деревосташв / Ю.И. Каганяк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 16.6. - С. 39-45.
7. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии / С. А. Ген-сирук, С.В. Шевченко, В.С. Бондарь, Ю.Р. Шеляг-Сосонко / под ред. С.А. Генсирука. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 360 с.
8. Копш Л.1. Дослщження структури основних люотаксацшних показниюв соснових деревосташв св1жого дубового субору Захщного Полюся / Л.1. Копш, Ю.И. Каганяк, О.О. Ме-лещук // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!-ни. - 2008. - Вип. 18.11. - С. 115-122.
9. Копш Л.1. Збшьшення люистосп Украши шляхом створення люосташв за участю дуба черешкового // Люотехшчна осв1та 1 наука на рубежi XXI стол1ття: сучасний стан, пробле-ми 1 перспективи : пращ м1жнар. конф. - Льв1в : УкрДЛТУ, 1995. - С. 34.
10. Копш Л.1. Запорука еколопчно! стабшьносп // Люовий 1 мисливський журнал. -2000. - № 2. - С. 18.
11. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. - К. : Изд.-во АН УССР, 1955. - 456 с.
УДК 504.06; 330.341.1 Доц. О.А. Кшко, д-р техн. наук; ст. викл. М.М. Якуба;
проф. 1.Г. Войтович, канд. техн. наук - НЛТУ Украти, м. Льв1в; проф. Андрее Шульте; проф. Уве Шс; проф. Даяна Кляйн - м1жнародний тститут управлтня лЬсових екосистем та використання деревини
утверситету Мюнстера, Нтеччина
КЛАСТЕРНИЙ АНАЛ1З ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ Л1СОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРА1НИ
Вперше в Укрш'ш запропоновано використати концепщю кластерного анал1зу для дослщження люового сектора. Визначено структуру люового кластеру Украши, яку можна використати для анал1зу на нацюнальному та региональному р1внях. Вста-новлено проблеми збору статистично! шформацп в Укрш'ш з метою анал1зу розвитку люового кластеру. Проанал1зовано динам1ку розвитку основних складових люового комплексу Украши (люове господарство, оброблення деревини та виготовлення ви-роб1в з деревини, целюлозно-паперове виробництво, меблеве виробництво) за перюд з 2004 по 2007 рр. Встановлено, що у 2007 р. люопромисловий сектор Украши мав
