Научная статья на тему 'Динаміка видового різноманіття соснових деревостанів за участю азалії жовтої (Понтійської) в умовах західного Полісся'

Динаміка видового різноманіття соснових деревостанів за участю азалії жовтої (Понтійської) в умовах західного Полісся Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
60
9
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Л І. Копій, М М. Ониськевич

Здійснено аналіз поширення соснових деревостанів за участю азалії понтійської (жовтої) у межах Західного Полісся. Визначено частку соснових деревостанів за участю азалії в різних лісорослинних умовах. Відзначено особливості видового складу деревостанів у різних типах лісу.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

A dynamics of specific variety of pine plantation is after participation of azalia yellow (pontiyska) in the conditions of Western Polissya

We are analyse pine plantation with azalia in the Western Polissia. We saw a lot of pine plantation in different circumstances. Different types of forests contain various types of trees.

Текст научной работы на тему «Динаміка видового різноманіття соснових деревостанів за участю азалії жовтої (Понтійської) в умовах західного Полісся»

1. Л1СОЗНАВСТВО I Л1С1ВНИЦТВО

УДК 630*116.28 Проф. Л.1. Котй, д-р с.-г. наук - НЛТУ УкраХни, м. Львiв;

директор М.М. Ониськевич -ДП "Клеавськелковегосподарство"

ДИНАМ1КА ВИДОВОГО РВИОМАИГГТЯ СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ЗА УЧАСТЮ АЗАЛП ЖОВТО1 (ПОНТ1ЙСЬКО1) В УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ

Здiйснено аналiз поширення соснових деревостанiв за участю азалп понтшсь-ко'1 (жовто'1) у межах Захщного Полiсся. Визначено частку соснових деревосташв за участю азалп в рiзних лiсорослинних умовах. Вiдзначено особливосп видового складу деревостанiв у рiзних типах лiсу.

Prof. L.I. Kopiy-NUFWTof Ukraine, L'viv; directorM.M. Onyskevytch -SE "Klesivforestry"

A dynamics of specific variety of pine plantation is after participation of

azalia yellow (pontiyska) in the conditions of Western Polissya

We are analyse pine plantation with azalia in the Western Polissia. We saw a lot of pine plantation in different circumstances. Different types of forests contain various types of trees.

У межах захщнополюького люогосподарського району, грунтово-кль матичш умови якого вщр1зняються значною р1зномаштшстю i сприяють фор-муванню оптимальних умов для зростання високопродуктивних соснових деревосташв у найбшьш поширених тут суборових (до 47 %), борових (понад 17 %) та сугрудових типах люорослинних умов [1, 2, 4]. У свiжих та вологих суборах сосновi деревостани вiдрiзняються значною продуктившстю, форму-ючи двоярусш деревостани з перевагою у першому яруш сосни звичайноi та у другому - дуба звичайного або вшьхи чорноь Особливоi уваги заслугову-ють ушкальш сосновi та сосново-дубовi деревостани, шдшсок яких представлений азашею жовтою (понтшською), що поширеш у швшчно-схщнш части-ни Рiвненщини (рис. 1) [3, 5].

Здшснений аналiз поширення соснових насаджень з шдлюком азалii жовтоi у конкретних люорослинних умовах та типах люу дав змогу вiдзначи-ти, що залежно вiд трофностi i зволоження люорослинних умов азалiя неод-норщно представлена у борових, суборових та сугрудових трофотопах та свь жих, вологих i сирих гiгротопах. Так, найбшьш поширеш таю насадження на територи КлеЫвського лiсгоспу у Сехiвському, Томашгородському та Ча-бельському люництвах. Зокрема, у Сехiвському лiсництвi таю насадження домшують на площi понад 196 га, у Томашгородському - на плошд 84 га, а у Чабельському сосновi люостани з шдлюком азалiеi трапляються майже на всш територii лiсництва. Вiдповiдно до виконаних дослщжень встановлено, що найбшьшу площу (близько 64 %) у Томашгородському люнищш займа-ють азалiевi сосняки, якi ростуть в умовах вологого дубового субору. Дещо менше тут поширеш сосновi насадження з азалiею у сирих борах (близько 8 %) та у сирих дубових суборах (майже 30 %).

1. Лкознавство i лiсiвництво

7

Нащомальммй лкотехшчний унiверситет УкраТмм

Подiбний розподш соснових насаджень з шдлю-ком азалп характерний для Сехiвського люництва. Нап-риклад, сосновi лiсостани з азашею в умовах свiжих та вологих борiв тут становлять близько 20 %, у свiжих дубо-вих суборах - майже 10 %о, у вологих грабово-дубових сугрудах - близько 5 %, а найбшьш представленими на територи люництва е сосняки в умовах вологих дубових суборiв (майже 80 % дере-востанiв з шдлюком азали жовто!). Дещо iншу особли-вiсть поширення соснових лiсостанiв з шдшском азалп жовто! за люорослин-ними умовами вiдзначено у Чабельському люнищт Зокрема, на територи люництва найбiльш представленим типом лiсорослинних умов, в якому по-ширенi сосновi насадження з пiдлiском азали, е сирий дубовий субiр (понад 40 %). Дещо менше (майже 34 %) азаиевих соснякiв зосереджено в умовах вологого дубового субору, ще менше - в умовах вологого i сирого грабово-дубового сугруду (близько 20 %) i найменше - у мокрих борах (майже 3 %) та свiжих дубових суборах (понад 2 %). Загалом близько 50 % соснових ль состашв з пiдлiском азали понтшсько! на територи лiсгоспу зосередженi в умовах вологого дубового субору. Дещо меншу площу тут займають азалiевi сосняки в умовах сирого дубового субору (близько 40 %), вологого та сирого дубово-соснового сугруду (понад 14 %). У тдшску азатя жовта в межах Се-хiвського та Чабельського лiсництв найбiльш масово представлена у вологих i сирих гiгротопах. Рiдко азалiя жовта (рододендрон жовтий) трапляеться у борових та свiжих умовах [7]. 1стотно вiдрiзняються сосновi деревостани за представництвом азали жовто! у Рокитнiвському, Осткiвському, Березшвсь-кому та Соснiвському лiсгоспах. Значно бшьшу площу займають сосновi деревостани з шдлюком азали понтшсько! на територи Березнiвського i особливо Сосшвського лiсгоспiв.

Дослiдження цих особливостей дали змогу вщзначити рiзну штенсив-нiсть заростання та вщповщний вплив азали понтшсько! на рют, розвиток та продуктивнiсть деревостанiв сосни звичайно! у дослiджуваних насадженнях. Вивчення вертикально! структури деревостанiв сосни з шдлюком азали дасть змогу визначити специф^ змiни зiмкнутостi пiдлiску у рiзних деревостанах i !х залежшсть вiд показникiв трофностi та вологост груипв. З цiею метою у стиглих соснових деревостанах за участю азали понтшсько! на територи Чабельського люництва закладено стацiонари iз застосуванням рiзних систем рубок головного користування та доглядових рубань рiзноl iнтенсивностi (рис. 2).

Рис. 1. Заростi азалП понтшськоХу середньовшових соснових деревостанах Чабельського л^ництва

8

Зб1|)ммк науково-техшчних праць

Рис. 2. До^дний стацюнар iз вивчення впливу рЬних систем рубок головного користування на хiд природного поновлення сосни звичайноХ

№' ;Т ¡ДИМЧЬ*!® 1л ;; ' "¡([Г'7МЯ1Р

1стотний вплив на вмiст окремих деревних ви-дiв у складi соснових наса-джень мае iнтенсивнiсть та частота здшснення рiзнома-нiтних лiсогосподарських за-ходiв. Особливу роль у фор-муваннi високопродуктивних i стiйких деревосташв вщг-рають доглядовi рубання. Своечасне 1х виконання дае змогу ефектившше викорис-товувати для пiдвищення приросту дерев еколопчних чинниюв (посилення шсоля-ци, нагромадження пожив-них речовин у верхньому ша-рi грунту тощо). Детальний аналiз впливу на рют i розви-ток соснових деревосташв з шдшском азали жовто!, тер-мiнiв здiйснення доглядових рубань, 1х повторностi, штен-сивностi та шших оргашза-цiйно-технiчних заходiв дасть змогу обгрунтувати пе-релiк та порядок вжиття люо-господарських заходiв з метою пiдвищення продуктивности стiйкостi та оптимiзацil складу люосташв (рис. 3).

1стотно на продуктив-нiсть i стiйкiсть деревосташв сосни звичайно! впливае склад насаджень. Детальний аналiз цього показника дав змогу вщзначити знач-нi змши участi у складi деревостанiв рiзноманiтних деревних порiд та опрацю-вати шдходи щодо напрямкiв формування найпродуктившших i найстiйкiших лiсостанiв за участю сосни звичайно! та iнших деревних порщ з азалiевим шд-люком. Встановлено певнi особливостi поширення окремих деревних порщ, що входять до складу соснових деревосташв у рiзних люорослинних умовах. Найбiльшу кiлькiсть видiв, що входить до складу соснових деревосташв з шд-лiском азали, виявлено у сугрудових та суборових типах лiсу. Варто наголоси-ти, що таку закономiрнiсть встановлено залежно вiд зростанням показника во-логост! Подальшi дослiдження особливостей впливу шдшску, сформованого за участю азали понтшсько! на вiдновлення, рiст i розвиток соснових деревосташв, дасть змогу детальшше проанашзувати вiдзначенi закономiрностi.

Рис. 3. Науковi до^дження на стацiонарi Ь застосуванням доглядових рубань риноХ iнтенсивностi

1. Лкознавство i лювництво

9

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

Л1тература

1. Воробьев Д.В. Типы лесов европейской части СССР. - К. : Изд-во АН УССР, 1953. -

450 с.

2. Гемс1рук С.А., Нмжммк М.С., Копш Л.1. Люи Захщного репону Украши. - Льв1в : Вид-во "Атлас", 1998. - 408 с.

3. Геремчук К.1. Природа Ровенсько'х' область - Льв1в : Вид-во "Вища шк.", 1976. - 156 с.

4. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии / С. А. Генси-рук, С.В. Шевченко, В.С. Бондарь, Ю.Р. Шеляг-Сосонко / под ред. С. А. Генсирука. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 360 с.

5. Хвойм1 лки УкраТнм / Пастернак П.С., Посохов П.П., Федець 1.П., Шинкаренко 1.Б. -К. : Вид-во "Урожай", 1976. - 112 с.

6. Копий Л.1. До питання оптим1заци вшово! структури соснових насаджень захщного репону Украши // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.1. - С. 54-59.

7. Копий Л.1., Радько Г.Т. Типолопчна структура азашевих соснових л1с1в Клеавського люгоспу // Люове господарство, люова, паперова 1 деревообробна промисловють : м1жв1домч. наук.-техн. зб. - Льв1в : РВВ НЛТУ^краши^2006^Випн30. - С. 236-239.

УДК 630*81 Проф. Ю.М. Дебринюк, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв Ф1ЗИЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ДЕРЕВИНИ PICEA ABIES [L.] KARST.

Дослiджено фiзичнi властивостi деревини (число шарiв у 1 см, вмют тзньо1 де-ревини, вологiсть, щшьнють, водопоглинання, всихання, об'емну пористiсть) ялини европейсько1 у лiсових культурах 36-60^чного вшу. Зроблено висновок про вплив густоти насаджень на фiзичнi властивосп деревини ще"1 породи.

Prof. Yu.M. Debrynuk - NUFWT of Ukraine, L'viv Picea abies [L.] Karst. wood physical features

Wood physical features (number of layers in 1 sm., contest of summer wood humidity, density, water absorbing capacity of wood shrinkage, wood porosity) of Picea abies [L.] Karst in 36-60-jears forest stands are studied in this work. The influence of stand density on the physical characteristics of wood species is concluded.

Широке застосування деревини ялини для промислових потреб зумов-лене вщносною легюстю ii оброблення, затрати на яку на 30 % нижч1, шж на деревину листяних порщ. Зокрема, цшшсть деревини ялини европейсько'' для потреб целюлозно-паперово'' промисловост визначаеться ii нескладною переробкою, найменшим вмютом смол та кращими сортами отримyваноi з ^i це-люлози i паперу [8].

З ^ei точки зору важливе значення мають фiзичнi властивостi деревини породи, як можуть змiнюватися у певному дiапазонi залежно вiд низки природних та лiсiвничих чинникiв [2, 4, 9, 10, 12, 14, 18 та ш.]. Особливо ак-туальним е питання фiзичних властивостей деревини ялини, вирощ^но'' у по-заареальних умовах, зокрема - у Захщному Лiсостепy, де породi властивi ш-ший ритм росту i розвитку порiвняно з умовами ареалу [3].

Фiзичнi властивостi дослiджyвали для деревини ялини, вiдiбраноi на рiзних висотах стовбура. Для виконання дослав користувались вiдповiдним методичним забезпеченням [1]. Так, в умовах Захщного Люостепу за складу 10Ял та густоти 1500 шт./га (початкова - 10 000 шт./га з розмщенням 1*1 м) модельш дерева вибирали у рщкш (1176 шт./га), середнiй (1432 шт./га) та густш (1624 шт./га) частинах деревостану, як середш за таксацшними показ-

10

Збiрник науково-технiчних праць

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.