CC BY
59
О.В. Кендюхов
СТРАТЕГ1Я СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ: МЕТА, ЗАВДАННЯ I КЛЮЧОВ1 ПРОБЛЕМИ
Держава - шститут, покликаний забезпечити довгострокове благополуччя суспiльства. Вiдповiдно забезпечення цього благополуччя i мае бути сенсом юнування держави, визначати його головну мету.
В останнiй чверт минулого столiтгя вщ-булося найважливше цивiлiзацiйне зрушен-ня. У рядi кра!н, таких як США, Япошя, Пiвденна Корея, iнтелектуальний капiтал та штелектуальна творча праця стали основними факторами виробництва, витиснувши на другий план матерiально-речовинний капiтал, алгоршмчний i репродуктивний типи працi.
У макроекономiчному аспектi iнтелектуальний капiтал у процес економiчноl глобалiзащl став головним фактором, що визначае мiсце краши в новiй економiцi. Стрiмке посилення впливу штелектуального капiталу на економiчний розвиток обумовило появу концепцiй «штелектуально! економiки» i «суспiльства знань». 1нтелектуальний капiтал багато в чому визначае можливост й напрями застосування фшансового i матерiально-ре-човинного капiталу. Можна з упевнешстю стверджувати, що штелектуальний капiтал стае першоосновою та рушшною силою становлення ново! економiки. Зростання iнтелектуального капiталу вiдiграе в постiндустрiальнiй економiцi ту ж роль, що i зростання матерiально-речовинного капiталу в шдус^альнш. Отже, зростання iнтелектуального кашталу й ефективнiсть його використання обумовлюють
перспективи розвитку економши чи
шшо1 краши.
На змшу iндустрiальнiй економiцi приходить економша знань. Курс на завершення постiндустрiалiзацil сьогоднi тримае Свропейський Союз, с^мкий прорив у даному напрямi здшснюе i Китай. Свiтова економiчна криза, що почалася в середиш 2008 р. у крашах постiндустрiального св^у як криза фiнансового дисбалансу, мала катастрофiчнi наслiдки насамперед для кра1н
iндустрiальних, тому що останнi здшснюють обслуговуючу функцiю для
постiндустрiальних економш. Якщо постiндустрiальна економiка скорочуе споживання, то в iндустрiальних кра1нах автоматично зупиняеться виробництво.
Внутршш причини економiчноl кризи в Укра1ш потрiбно шукати у тому курс^ яким рухалась економiка Укра1ни з перших роюв незалежностi. I вчора, i сьогоднi в держави як едино1 системи iнститутiв влади немае чггко!, кiлькiсно виражено1 та конкретно визначено1 в часi довгостроково1 мети сощально-еконо-мiчного розвитку кра1ни. З моменту набуття Укра1ною незалежностi ми можемо спостер^ати тiльки тактичнi цш iнститутiв Президента, Кабiнету Мiнiстрiв, Верховное' Ради, що носять багато в чому особистюний характер i в симбiозi виявляють себе як лебщь, рак i щука у вщомш байцi Крилова.
Держава на сьогодшшнш день не може дати суспшьству вiдповiдь на питання, якою буде економша Укра1ни через 25-30 роюв, якою буде якiсть життя украшщв? Очевидно, що iнститут держави ш вчора, нi сьогоднi, нi завтра не в змозi реалiзовувати функщю цiлепокладання в системi забезпечення довгострокового благополуччя украшського суспiльства.
1з перших роюв укра1нсько1 незалежностi держава була вражена двома хрошчними хворобами - штелектуальною слабкiстю i злодiйською жадiбнiстю. Нiхто з пол^ично1 елiти навт не замислювався, якою мае стати економша Укра1ни через десятки роюв. Перше, що мала б зробити держава з моменту здобуття Украшою незалежностi - оголосити суспiльству, яким чином вона збираеться пiклуватися про його довгострокове благополуччя, поставити перед крашою чiткi стратепчш цiлi.
Забезпечення довгострокового
благополуччя укра1нського суспiльства можливе тшьки в одному випадку - якщо украшська економiка досягне високо1 стшко1 конкурентоспроможностi в умовах
© Кендюхов Олександр Володимирович - доктор eKOHOMiHHm наук, завiдувач кафедри. Донецький нацiональний технiчний унiверситет.
ISSN 1562-109X
глобально! конкуренци мiж кра!нами. Усi науковi центри свiту погоджуються з тим, що найближчi 100 рокiв тшьки тi економiки будуть найбiльш конкурентоспроможш, в основi яких лежить не грошовий i матерiально-речовинний капiтал, а штелектуальш ресурси. У доступний для огляду перюд найвищi кiлькiснi та яюсш (рiвень життя населення, еколопчна безпека) показники зростання будуть забезпечувати такi галузi, як бютехнологп, шформацшно-комунiкацiйнi технологи, нанотехнологи, створення нових матерiалiв, несировиннi джерела енерги, транспорт, технологи, пов'я-занi iз захистом довкiлля. У результатi буде вщбуватися стрiмке посилення мiжнародно! конкуренци за штелектуальш ресурси, що диктуе необхщшсть уживання всебiчних заходiв iз формування i розвитку iнтелектуального кашталу й економiчних заходiв iз запоб^ання його вимиванню.
1з перших роюв укра!нсько! незалежностi полiтична елiта повинна була тклуватися про змiну структури економiки, направляти державнi швестици в новi високотехнологiчнi виробництва, в штелектуальний капiтал, нацiлюватися на постiндустрiальний прорив. Замiсть цього вона пiдтримувала вшма силами iндустрiальний бiзнес, iз машакальною жадiбнiстю розкрадала державнi грошi.
Якщо постiндустрiальна
iнтелектуальна економiка в Укра!ш не буде створена протягом найближчих 20-25 рокiв, то едине реальне майбутне Укра!ни -територiя для розмщення шкiдливих виробництв iз дешевою робочою силою. Iндустрiально-аграрна економiка завжди буде знаходитися в рабськiй залежност вiд постiндустрiальних кра!н i не зможе юнувати без перiодичних кредитних уливань iз-за кордону. Укра!на як незалежна кра!на залишиться лише iлюзiею.
Сдиний вихiд - форсоване формування в Укра!ш постiндустрiальноl штелектуально! економши, для чого необхiдно забезпечити с^мке зростання iнтелектуального капiталу й розвиток штелектуально! працi як основних факторiв виробництва. I цей процес зобов'язана шщювати й активно реалiзовувати держава.
Отже, необхiдна розробка вщповщно! стратеги соцiально-економiчного розвитку
Укра!ни, що мае чита тимчасовi межi й кшьюсш орiентири.
Лiдируючi позицп на ринку високих технологiй та iнновацiй у доступнш для огляду перспективi будуть займати розвинут постiндустрiальнi кра!ни - США, держави Свросоюзу, Японiя. Разом iз тим сфера високих технологш та iнновацiй характеризуеться наростаючою
штернацюнатзащею та виробничою кооперацiею. У коротко- i середньостроковiй перспективi кооперацiя у сферi високих технологiй мае бути для Укра!ни одним iз ключових завдань, сприяючи одержанню нею найсучасшших технологiй. Незважаючи на переважно традицшну промислову спецiалiзацiю, необидно на рiвнi держави створити умови для перенесення в Укра!ну частини високотехнологiчного виробництва.
Велике значення для можливо! участ Укра!ни у виробничих ланцюжках у сферi передових технологiй матиме И здатшсть гнучко й оперативно реагувати на тенденци глобального попиту, надавати необхвдну для виробничо-кооперацiйного процесу
соцiально-економiчну, транспортну,
логiстичну, наукову, iнституцiональну, правову й iншу iнфраструктури, а також яюсний персонiфiкований iнтелектуальний капiтал. При цьому одшею з головних передумов установлення кооперацiйних вiдносин е високий стушнь довiри мiж партнерами. Останне, у свою чергу, можливе лише в умовах конструктивно! внутршньопол^ично! взаемодi! мiж iнститутами державно! влади для вироблення i
реалiзацi! едино! позицi! стосовно зарубiжних партнерiв. У ситуацi! нестабшьних внутрiшньо- i
зовнiшньополiтичних вiдносин, пов'язано! з ними пiдозрiлостi, що виявляеться до суб'ектiв, якi представляють Укра!ну, i полiтизацi! торговельо-економiчних зв'язкiв iмовiрнiсть розвитку успiшно! кооперацiйно! взаемодi! незначна.
Тим часом конкурентоспроможшсть Укра!ни у св^овш економiцi буде визначатися не стшьки кооперацiйними технологiчними запозиченнями, скшьки наявнiстю в не! можливостей вибудувати виробничi системи повного циклу, активно вкладати фiнансовi ресурси у
фундаментальш та прикладш дослiдження, створювати мщну iнфраструктуру наукових дослiджень та освоювати все бшьш складнi види продукци. Якщо Укра!на буде покладатися лише на участь у кооперацшних ланцюжках, не ставлячи перед собою зав-дання реалiзовувати самостiйнi проекти, то вона школи не зможе претендувати на лщерство у сферi високих технологш та шновацш. Лiдерство в данш сферi буде належати тiльки тим державам, що здатш обслуговувати весь виробничий ланцюжок -вiд фундаментальних дослiджень до пiсляпродажного обслуговування - i тим самим виступати штегратором iнновацiйних проектiв i центральною ланкою виробничих ланцюжкiв.
У цiлому найбшьш перспективним iз точки зору якнайшвидшого виходу Укра!ни на випереджальний тип розвитку й модернiзацi! !! економши е одночасне здiйснення таких стратепчних напрямiв:
1) iнтенсивне створення великих державних, чи з великою часткою державно! учасп, високотехнологiчних корпорацiй;
2) створення максимально сприятливих умов для швестування провiдними в технологiчному вщношенш зарубiжними корпорацiями у вiдкриття сво!х пiдроздiлiв в Укра!нi i шдписання кооперацiйних угод з укра!нськими шдприемствами;
3) стимулювання вiтчизняного великого бiзнесу до iнвестування у високотехнологiчнi виробництва;
4) штенсивний розвиток малого, насамперед шмейного, бiзнесу покликаний пом'якшити перерозподш i вивiльнення трудових ресурсiв у процесi структурно! перебудови економiки;
5) розвиток середнього бiзнесу для реалiзацi! iнтрепренерських функцiй у реалiзацi! шновацшних проектiв iз великими корпорацiями i задоволення потреб внутрiшнього ринку.
При цьому велию корпорацi! мають бути в першу чергу орiентованi на експорт, у той час як малий i середнш бiзнес -переважно на потреби внутрiшнього ринку.
Найважлившим стратегiчним
напрямом е створення великих державних високотехнологiчних корпорацiй як шновацшного ядра нацiонально! економiки. Збереження !х у державнiй власностi буде
гараипею забезпечення нацiонально! економiчно! безпеки.
Зважаючи на те, що трохи бшьше 15 роюв знадобилося зруйнованш пiслявоеннiй Японi!, щоб з економiчно вiдстало! кра!ни з морально застаршою виробничою базою стати кра!ною № 2 тсля США з економiчного розвитку i кра!ною № 1 iз технологiчно! бази, перiод реалiзацi! стратегi! в Укра!нi, можна також позначити в 15 роюв.
Розробка стратеги мае базуватися на таких наукових принципах:
принцип системност взаемозв'язюв напрямiв розвитку, що дозволить розглянути системний вплив окремих складових стратегi! на досягнення кшцевих цiлей;
принцип сходження вщ абстрактного до конкретного, що сприяе визначенню тактики досягнення стратегiчно! мети;
принцип аксюлопчност та
функцiональностi, за допомогою якого буде визначена значущють окремих тактичних напрямiв у реатзацн загально! стратегi!.
При формуваннi стратеги мають бути використанк
системний тдхщ - для дослiдження економiчних та сощальних явищ i процесiв у взаемозв'язку, взаемозалежносп й розвитку, для розробки основи стратеги, формування системи взаемоди !! основних напрямiв i елементiв, обгрунтування системи показникiв оцшки ефективностi реалiзацi! стратегi!;
ситуацiйний шдхщ - для аналiзу зовнiшнiх i внутрiшнiх факторiв, що впливають на формування стратеги та мехашзм !! реалiзацi!;
методи системно-структурного i порiвняльного аналiзiв - для аналiзу i класифiкацi! iнструментiв реалiзацi! стратегi!, визначення органiзацiйно-структурних аспектiв механiзму управлшня !! реалiзацiею, розробки методiв оцшки ефективносп дано! стратегi!;
методи функцюнального аналiзу - для дослiдження функцюнально! ролi окремих стратегiчних напрямiв i тактичних планiв у досягненнi головно! стратегiчно! мети, розробки рекомендацiй щодо органiзацi! управлiння реалiзацiею стратегi!;
економiчнi та статистичш методи - для обгрунтування й оцiнки ефективностi процесу реалiзацil стратеги.
Головна стратег1чна мета може бути визначена в такий спошб: формування в Ук-ра1ш протягом 15 рокiв (2015-2030 рр.) одте1 з передових у свт постiндустрiальних економiк iз рiвнем життя населення, вищим за середнiй по десятьох провщних кра1нах свiту.
Для досягнення головно1 стратепчно1 мети сформульовано основш завдання, якi необхiдно виршити:
1. Розробити програму форсованого формування в Укра1ш постiндустрiальноl економши з виробничою базою 5, 6 технолопчних укладiв. Укра1на мае перейти вщ суспiльства низькооплачувано1 iндустрiальноl робочо1 сили - до суспiльства високооплачуваного штелекту. Для форсованого становлення штелектуально1 економiки необидно забезпечити стрiмке зростання штелектуального кашталу й розвиток штелектуально1 працi як основних факторiв виробництва.
2. Розробити план державного швестування у створення нових високотехнолопчних пiдприемств, наукових центрiв iз розробки передових технологш за трьома напрямами: iнформацiйнi технологи, бютехнологи та створення нових матерiалiв.
3. Розробити пропозици щодо ради-кально1 яюсно1 змши системи освiти. Стратегiчне завдання за даним напрямом -пiдготовка кращих у свiтi фахiвцiв iз найбшьш перспективних iнтелектуальних професiй.
4. Розробити мехашзм масового створення точок зростання високотехнологiчних наукомiстких виробництв, створюваних зарубiжними iнвесторами, за рахунок формування максимально сприятливих умов для !х розмiщення в Украшь Наприклад, повне скасування ввiзних зборiв на високотехнолопчне устаткування для виробництва вщповщно1 продукци в таких напрямах: бютехнолопя, створення нових матерiалiв, космiчнi технологи, створення нових джерел енерги, шформацшно-комунiкацiйнi технологil тощо, скасування ввiзних зборiв на сировину, призначену для
виробництва продукци на експорт на лшях 5 i 6 технолопчних укладiв.
5. Розробити механiзм справедливого розподшу нацiонального доходу мiж суспшьством i державою.
6. Запропонувати мехашзм викоршювання корупцil в органах державно1 влади.
7. Розробити механiзм лiквiдацil тшьового сектору економiки.
8. Запропонувати мехашзм фшансового забезпечення державних швестицш у високотехнолопчш виробництва i систему осв^и.
9. Запропонувати механiзм наукового обгрунтування дощльносп, корисностi та дiевостi закошв Верховно1 Ради Укра1ни i постанов уряду, що впливають на економiчне життя краши.
Ключовi складовi стратеги:
1. Нова шновацшна науково-техноло-пчна полiтика.
2. Нова полiтика у сферi освiти.
3. Нова пол^ика щодо малого бiзнесу.
4. Нова монетарна пол^ика.
5. Сiльськогосподарська шновацшна полгтика.
6. Реформа державного управлшня i законотворчостi.
7. Судова реформа.
8. Реформа виборчо1 системи.
9. Нова зовнiшньоекономiчна полiтика.
10. Реформа системи охорони здоров'я.
11. Забезпечення справедливого розподшу нащонального доходу мiж суспшьством i державою.
12. Викоршювання корупци та лiквiдацiя тiньового сектору економши.
Висновки. Таким чином, формування i реалiзацiя дано1 стратегil дозволить Укра1ш в умовах глобалiзацil кризових явищ забезпечити конкурентоспроможшсть
нацiональноl економши i високий рiвень життя украшщв на довгi роки.
Перспективами подальших дослiджень у даному напрямi е розробка програм i механiзмiв вщповщно до завдань i складових стратеги.
