О.В. Кендюхов, А.О. Кривчиков, А.М. Шпарьова
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ШНОВАЦШНОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ
Держава - iнститут, покликаний забезпечити довгострокове благополуччя суспшьства. Забезпечення цього
благополуччя i мае бути сенсом юнування держави, визначати його головну мету. Досвщ усiх провщних кра!н свiту свiдчить, що запорукою досягнення такого благополуччя е ефективний шновацшний процес.
Як випливае з результат дослiджень В. Гейця [1], В. 1ноземцева [2], Т. Стоуньера [3], А. Чухна [4], шших учених [5-10], в останнiй чверт минулого сторiччя вiдбувся важливiший цившзацшний зсув, який ранiше прогнозував Д. Белл [11]. У рядi держав, таких як США, Япошя, Ивденна Корея, iнтелектуальний капiтал та штелектуальна творча праця, як основа шновацшного процесу, стали головними факторами виробництва, витиснувши на другий план матерiально-речовинний капiтал, алгоритмiчний i репродуктивний види працi. Сьогоднi ми спостертаемо цей процес у Кита! та 1нди.
У макроекономiчному аспектi шновацшний розвиток у процес економiчноl глобатзаци став головним чинником, який визначае мюце кра!ни в новiй економщь Стрiмке посилення впливу iнтелектуального кашталу, як ключового чинника iнновацiйного розвитку, на економшу обумовило появу концепци «штелектуально! економши» i «суспшьства знань». 1нтелектуальний капiтал багато в чому визначае можливосп й напрями застосування фiнансового i матерiально-речовинного капiталу [12]. Можна з упевнешстю стверджувати, що штелектуальний капiтал стае першоосновою та рушшною силою всiх iнновацiйних процешв. Зростання iнтелектуального капiталу вiдiграе в поспндус^альнш економiцi ту ж роль, що й
зростання матерiально-речовинного кашталу в iндустрiальнiй. Отже, зростання штелектуального капiталу й ефективностi його використання визначають перспективи розвитку економши пе! чи шшо! кра!ни.
Св^ова економiчна криза, що почалася в середиш 2008 р. у кра!нах постiндустрiального свiту як криза фшансового дисбалансу, мала катастрофiчнi наслiдки насамперед для кра!н iндустрiальних, тому що останш здiйснюють обслуговуючу функцiю для
постшдус^альних економiк. Якщо постiндустрiальна економша скорочуе споживання - в iндустрiальних кра!нах автоматично зупиняеться виробництво. У той же час високотехнолопчш ринки продовжували свое зростання.
Метою статтi е визначення головних проблем та ключових прюрите^в iнновацiйного розвитку Укра!ни.
Важливим елементом дослщження е аналiз якiсних та кшьюсних характеристик iнновацiйного процесу в Укра!ш.
Якщо ми зiставимо динамшу зростання кiлькостi докторiв i кандидат наук в економiцi (табл. 1) з питомою вагою обсягу виконаних наукових i науково-технiчних робiт у ВВП (табл. 2), то побачимо, що збшьшення кшькосп вчених в Укра!ш нiяк не супроводжуеться збшьшенням питомо! ваги обсягу виконаних наукових i науково-технiчних робiт у ВВП, а навт навпаки!
Дана ситуащя мае пiд собою кшька причин.
1. Зниження якостi самих вчених, зворотнопропорцшне збiльшенню !х кшькосп. Цiннiсть наукового ступеня стала вище цiнностi наукового вiдкриття, отже науковi ступенi i вченi звання с^мко девальвуються.
© Кендюхов Олександр Володимирович - доктор eKOHOMiHHm наук, професор; Кривчиков Андрш Олександрович - аспiрант; Шпарьова Анастаая Михайлiвна - асистент. Донецький нацiональний технiчний унiверситет.
ISSN 1562-109X
Таблиця 1
Науков!. кадри та кшъюстъ организаций [13]_
Роки Кшьюсть оргашзацш, яю виконують науков1 дослщження й розробки Чисельшсть науковщв, ос1б Чисельшсть доктор1в наук в економщ Украши, . — ** осю Чисельшсть кандидат наук в економщ1 Украши, . — ** осю
1990 313079
1991 1344 295010 8133
1992 1350 248455 8797
1993 1406 222127 9224
1994 1463 207436 9441
1995 1453 179799 9759 57610
1996 1435 160103 9974 58132
1997 1450 142532 10322 59332
1998 1518 134413 10446 59703
1999 1506 126045 10233 59547
2000 1490 120773 10339 58741
2001 1479 113341 10603 60647
2002 1477 107447 11008 62673
2003 1487 104841 11259 64372
2004 1505 106603 11573 65839
2005 1510 105512 12014 68291
2006 1452 100245 12488 71893
2007 1404 96820 12845 74191
2008 1378 94138 13423 77763
2009 1340 92403 13866 81169
Починаючи з 2006 р. не звпуютъ оргашзаци, яш виконували лише науково-технiчнi послуги. З 1998 р. - станом на 1 жовтня.
Таблиця 2
Обсяг виконаних наукових та науково-техмчнихроб1т, млн. грн. [13]_
Роки Усього, у фактичних цшах У тому числ1 Питома вага обсягу виконаних наукових \ науково -техшчних робгт у ВВП
фундаментальш дослщження прикладш дослщження розробки науково-техшчш послуги
1996 1111,7 140,6 321,6 606,9 42,6 1,36
1997 1263,4 188,5 309,2 693,7 72,0 1,35
1998 1269,0 205,5 297,5 682,8 83,2 1,24
1999 1578,2 220,5 330,4 918,6 108,7 1,21
2000 1978,4 266,6 436,7 1106,3 168,8 1,16
2001 2275,0 353,3 304,9 1317,2 299,6 1,11
2002 2496,8 424,9 343,6 1386,6 341,7 1,11
2003 3319,8 491,2 429,8 1900,2 498,6 1,24
2004 4112,4 629,7 573,7 2214,0 695,0 1,19
2005 4818,6 902,1 708,9 2406,9 800,7 1,09
2006 5354,6 1141,0 841,5 2741,6 630,5 0,98
2007 6700,7 1504,0 1132,6 3303,1 761,0 0,93
2008 8538,9 1927,4 1545,7 4088,2 977,7 0,90
2009 8653,7 1916,6 1412,0 4215,9 1109,2 0,95
2. Вкрай неефективний рудиментарний оргашзацшно-економ!чний мехашзм управ-лшня науковим процесом, який фактично не змшився з час1в планово! економши СРСР.
3. Недов1ра в1тчизняного б1знесу до в!тчизняно! науки, що е наслщком И девальваци в очах укра!нського суспшьства.
4. Вщсутнють державно! стратепчно! пол1тики штеграцп науки та б1знесу.
5. Низька мотиващя в1тчизняного б1знесу до активно! шновацшно! д!яльносп.
6. Вщсутшсть д1евих мехашзм!в, стимулюючих штегращю науки та б1знесу на р!вш мют { репошв.
7. Вщсутшсть пропаганди штелекту як головного чинника устшност б1знесу.
Усе це посилюеться, з одного боку, низькою швестицшною актившстю в шновацшш проекти, а з шшого - вкрай неращональною структурою даних швестицш. Кр1м цього, слщ вщзначити вкрай низьку шновацшно-швестицшну актившсть з боку держави (табл. 5). Досвщ шслявоенно! Япони, сучасних Китаю, 1нди, Казахстану говорить про найважлившу роль у даному процес саме держави, яка самостшно швестуе у створення новгтшх, як правило,
Як наслщок, за останш десять роюв ми маемо ютотне зниження шновацшно! активносп (табл. 3). Так, питома вага шдприемств, що займалися шноващями, скоротилася з 18% у 2000 р. до 12,8% у 2009 р., а впровадження шновацш на промислових шдприемствах протягом 20002009 рр. за такими критер1ями, як питома вага шдприемств, що впроваджували шновацп, та питома вага реал1зовано! шновацшно! продукци в обсяз! промислово! (табл. 4), скоротилось вщповщно на 4,1 та 2%. Це при тому, що в шновацшну продукщю попадають товари та технолог!!, не нов! в принцип!, а нов! тшьки для окремого тдприемства!
високотехнолопчних експортоор!ентованих виробництв.
Головш проблеми юнуючо! !нвестиц!йно! пол!тики щодо шновацшних процес!в так!:
1) нерацюнальний, найчаст!ше шк!дливий для нащонально! економ!ки, розпод!л швестицшних поток!в. Фшансов! ресурси переважно спрямовуються у сфери, як! слабо або взагал! не впливають на
Таблиця 3
1нновац1йна активность [13]_
Роки Питома вага шдприемств, що займалися шноващями, % Загальна сума витрат, млн. грн. У тому числ! за напрямами
дослщжен-ня ! роз-робки*, млн. грн. придбання нових технологш**, млн. грн. придбання машин та обладнання пов'язаних з упровадженням ш-новацш***, млн. грн. 1нш! витрати, млн. грн.
2000 18,0 1760,1 266,2 72,8 1074,5 182,7
2001 16,5 1979,4 171,4 125,0 1249,4 249,8
2002 18,0 3018,3 270,1 149,7 1865,6 407,7
2003 15,1 3059,8 312,9 95,9 1873,7 250,0
2004 13,7 4534,6 445,3 143,5 2717,5 419,8
2005 11,9 5751,6 612,3 243,4 3149,6 754,6
2006 11,2 6160,0 992,9 159,5 3489,2 563,7
2007 14,2 10850,9 986,5 328,4 7471,1 2064,9
2008 13,0 11994,2 1243,6 421,8 7664,8 2664,0
2009 12,8 7949,9 846,7 115,9 4974,7 2012,6
* З 2007 р. сума внутршшх та зовшшшх НДР.
** З 2007 р. придбання шших зовшшшх знань.
*** З 2007 р. придбання машин, обладнання та програмного забезпечення.
шдвищення конкурентоспроможносп 3) слабка iнвестицiйна актившсть
нацюнально1 економiки; населення.
2) низька швестицшна привабливiсть нацюнально1 економiки;
Таблиця 4
Упровадження ШновацШ на промислових тдприемствах [13'_
Роки Питома вага шдприемств, що впровад- жували шновацп,% Упроваджено нових техно-лопчних процесiв У т.ч. маловщходш, ресурсозберiгаючi Освоено виробництво нових видiв продукци,* найменувань 1з них новi види технiки Питома вага реалiзованоl шновацшно1 продукцп в обсязi промислово1, %
2000 14,8 1403 430 15323 631
2001 14,3 1421 469 19484 610 6,8
2002 14,6 1142 430 22847 520 7,0
2003 11,5 1482 606 7416 710 5,6
2004 10,0 1727 645 3978 769 5,8
2005 8,2 1808 690 3152 657 6,5
2006 10,0 1145 424 2408 786 6,7
2007 11,5 1419 634 2526 881 6,7
2008 10,8 1647 680 2446 758 5,9
2009 10,7 1893 753 2685 641 4,8
* З 2003 р. шновацшних вид1в продукцп.
Таблиця 5
Джерела ф1нансування тновацтног д1ялъност1 [13]_
Роки Загальна сума витрат, млн. грн. У тому чи^ за рахунок кош^в, млн. грн.
власних державного бюджету шоземних iнвесторiв iншi джерела
2000 1757,1 1399,3 7,7 133,1 217,0
2001 1971,4 1654,0 55,8 58,5 203,1
2002 3013,8 2141,8 45,5 264,1 562,4
2003 3059,8 2148,4 93,0 130,0 688,4
2004 4534,6 3501,5 63,4 112,4 857,3
2005 5751,6 5045,4 28,1 157,9 520,2
2006 6160,0 5211,4 114,4 176,2 658,0
2007 10850,9 7999,6 144,8 321,8 2384,7
2008 11994,2 7264,0 336,9 115,4 4277,9
2009 7949,9 5169,4 127,0 1512,9 1140,6
Така негативна ситуащя безумовно призводить до зниження конкурентоспро-можност нацюнально1 економши Укра1ни на свiтовому ринку, на якому головним чинником е саме ефектившсть нацюнальних iнновацiйних процесiв.
Забезпечення довгострокового
благополуччя украшського суспiльства можливо тiльки в одному випадку, якщо укра1нська економша досягне високо1 стшко1
конкурентоспроможностi в умовах глобальное' конкуренци мiж крашами. Усi провiднi науковi центри св^у погоджуються з таким: у найближчi 100 рокiв тiльки тi економши будуть найбiльш
конкурентоспроможнi, в основi яких лежать не грошовий i матерiально-речовинний капiтал, а iнтелектуальнi ресурси. У доступний для огляду перюд найвищi кiлькiснi i якiснi ^вень життя населення,
eкологiчнa бeзпeкa) покaзники зpоcтaння 6удуть зaбeзпeчyвaти тaкi гaлyзi, як бiотexнологiï, iнфоpмaцiйно-комyнiкaцiйнi тexнологiï, нaнотexнологiï, cтвоpeння новиx мaтepiaлiв, новi джepeлa eнepгiï, тpaнcпоpт, тexнологiï, пов'язaнi iз зaxиcтом довкiлля. У peзyльтaтi бyдe вiдбyвaтиcя cтpiмкe поcилeння мiжнapодноï конкypeнцiï зa iнтeлeктyaльнi pecypœ, що диктуе нeобxiднicть yживaння вceбiчниx зaxодiв з фоpмyвaння i pозвиткy iнтeлeктyaльного кaпiтaлy й eкономiчниx зaxодiв щодо зaпобiгaння його вимивaння.
Сьогодш можнa з yпeвнeнicтю cтвepд-жyвaти, що якщо iнтeлeктyaльнa eкономiкa в Укpaïнi нe бyдe cтвоpeнa ^отягом нaйближчиx 20 pокiв, то едиж peaльнe мaйбyтнe Укpaïни - тepитоpiя для pозмiщeння шкiдливиx виpобництв iз дeшeвою pобочою cилою. Iндycтpiaльно-a^aprn eкономiкa зaвжди бyдe знaxодитиcя в paбcькiй зaлeжноcтi вiд поcтiндycтpiaльниx ^arn i нe зможe icнyвaти бeз пepiодичниx кpeдитниx yливaнь з-зa коpдонy.
Сдиний виxiд - фоpcовaнe cтимyлювaння в Укpaïнi iнновaцiйно-iнвecтицiйниx пpоцeciв, для чого, з одного боку, ipe6a cфоpмyвaти пpинципово нову дepжaвнy iнвecтицiйно-iнновaцiйнy
полiтикy, a з шшого - нeобxiдно зaбeзпeчити cтpiмкe зpоcтaння iнтeлeктyaльного кaпiтaлy i pозвиток im^eR^a^m!' пpaцi як оcновниx фaктоpiв виpобництвa. I цi пpоцecи зобов'язaнa iнiцiювaти й aктивно peaлiзовyвaти дepжaвa.
Отжe, нeобxiднa pозpобкa вiдповiдноï cтpaтeгiï iнновaцiйного pозвиткy Укpaïни, що мae 4Ítoí чacовi мeжi i кiлькicнi оpieнтиpи.
Мeтa тaкоï cтpaтeгiï - cпpямyвaти iнвecтицiйнi потоки y фоpмyвaння новж виcокотexнологiчниx виcокоpeнтaбeльниx eкcпоpтооpieнтовaниx поcтiндycтpiaльниx пiдпpиeмcтв, зaбeзпeчити нaйкpaщi y cвiтi умови для iнвecтицiйно-iнновaцiйноï aктивноcтi в peaльномy ceктоpi eкономiки.
У новiй iнвecтицiйнiй полiтицi голов-ним iнвecтоpом y новi виcокотexнологiчнi виcокоpeнтaбeльнi пiдпpиeмcтвa повинта виcтyпaти дepжaвa. Спpиятливий
iнвecтицiйний клiмaт cтвоpюeтьcя зa paxyнок пpовeдeння подaтковоï тa пeнciйноï peфоpм,
зaпpопоновaниx Вceyкpaïнcькою cпiлкою вчeниx-eкономicтiв [14], a тaкож зa paxyнок тотaльноï дeбюpокpaтизaцiï eкономiчного життя.
Оcновa новоï iнвecтицiйно-iнновaцiй-ноï полiтики тaкa: з одного боку, дepжaвa зa допомогою подaтковоï i peгyлятоpноï полiтики, пeнciйноï peфоpми cтвоpюe умови для iнтeнcивного pозвиткy iнвecтицiйно-iн-новaцiйниx пpоцeciв y cфepi в^обничого eкcпоpтооpieнтовaного бiзнecy, з iншого -caмоcтiйно aкyмyлюe i нaпpaвляe гpошовi pecypcи нa cтвоpeння дepжaвниx aбо з виcокою чacткою дepжaвноï влacноcтi новиx вeликиx виcокотexнологiчниx пiдпpиeмcтв, здaтниx зaбeзпeчyвaти виcокy
peнтaбeльнicть. Доcвiд пicлявоeнноï Японiï i cyчacного Китaю говоpить пpо доцiльнicть збepeжeння y дepжaвнiй влacноcтi нaйпepeдовiшиx y тexнологiчномy вiдношeннi виpобництв i нeобxiднicть пpямого дepжaвного iнвecтyвaння y тaкi виpобництвa. Зaкyповyютьcя нaйпepeдовiшi тexнологiï, якщо нeобxiдно зaпpошyютьcя зapyбiжнi фaxiвцi, якi знaють щ тexнологiï, зaпycкaeтьcя виpобництво. Пepcпeктивнi pинки визнaчaютьcя вiдповiдними eкcпepтними гpyпaми.
Пapaлeльно дepжaвa cтимyлюe вiтчизняний вeликий бiзнec iнвecтyвaти y новi тexнологiï i cтвоpюe iнозeмним компaнiям мaкcимaльно OTp^rami умови для iнвecтyвaн-
ня y cтвоpeння нa тepитоpiï Укpaïнi вдао-котexнологiчниx виpобництв. У пepшi п'ять pокiв - концeнтpaцiя нa двоx, тpьоx ключовиx нaпpямax, нaпpиклaд, cтвоpeннi пpогpaмниx пpодyктiв, фapмaкологiï тa бiотexнологiй.
Пpодyкцiя виcокотexнологiчного
ceктоpy, пpeдcтaвлeного пepeвaжно вeликим бiзнecом, оpieнтовaнa пepш зa вce нa eкcпоpт, мaлий бiзнec - нa внyтpiшнiй pинок. Стимyлюeтьcя зpоcтaння зовнiшнього тa cкоpочeння внyтpiшнього cпоживaння, що збiльшye нaкопичeння нaceлeння. Акyмyльовaнi нaceлeнням кошти
cпpямовyютьcя m кyпiвлю aкцiй cтвоpювaниx виcокотexнологiчниx
пiдпpиeмcтв.
Пропонована Всеукрашською спшкою вчених-економюив податкова реформа створить найкращi у cbîtî умови для розвитку шдприемництва та швестицшного буму, а пенсiйна реформа сформуе наймогутнiший внутрiшньонацiональний iнвестицiйний ресурс [14].
Зважаючи на низький ступiнь довiри населення до бiзнесу i фактичну вiдсутнiсть в Украïнi фондового ринку, навряд чи населення буде самостшно швестувати своï заощадження у новi бiзнес-проекти. Тому доцiльно створити Державний банк шновацшного розвитку, що допоможе у виглядi довгострокових депозитних вкладiв залучити значнi iнвестицiйнi ресурси населення. Ц ресурси також слiд направити на створення нов^шх високотехнологiчних експортоорieнтованих державних
пiдприeмств або з високою часткою державноï власностi, якi доцшьно трансформувати у ВАТ. Вiдсотки за цими депозитами або суму самого вкладу шсля заюнчення термiну за бажанням вкладника можна видавати акщями даних пiдприeмств. Альтернативою формування такого банку може послужити створення державного пайового iнвестицiйного фонду.
Варто вщзначити, що лiдируючi позици на ринку високих технологiй та шновацш у доступнiй для огляду перспективi будуть займати розвинутi, та ri, що активно розвиваються, краши - США, Китай, держави Евросоюзу, Япошя, Iндiя. Разом з тим сфера високих технологш та шновацш характеризусться наростаючою iнтернацiоналiзацieю i виробничою кооперацieю. У коротко- i
середньостроковш перспективi кооперацiя в сферi високих технологш мае бути для Украши одним iз ключових завдань, сприяючи одержанню найсучаснiших технологiй. Незважаючи на переважно традицiйну промислову спецiалiзацiю, необхщно на рiвнi держави створити умови для перенесення в Укра1'ну частини св^ового високотехнологiчного виробництва.
Визначальне значення для можливоï участi Украïни у виробничих ланцюжках у сферi передових технологiй матиме ïï здатнiсть гнучко й оперативно реагувати на
тенденци глобального попиту, надавати необхiдну для виробничо-кооперацшного процесу соцiально-економiчну, транспортну, лопстичну, наукову, iнституцiональну, правову й шшу iнфраструктури, а також якiсний персошфшований iнтелектуальний капiтал. При цьому одшею з головних передумов встановлення кооперацшних вiдносин е високий ступiнь довiри мiж партнерами. Останне, в свою чергу, можливо лише в умовах конструктивно1 внутршньопол^ично1 взаемоди мiж iнститутами державно1 влади для вироблення i реалiзацil едино1 позици стосовно зарубiжних партнерiв.
Найближчим часом
конкурентоспроможнiсть Укра1ни у св^овш економiцi буде визначатися не стшьки кооперацiйними технологiчними
запозиченнями, скшьки наявнiстю можливостей вибудувати виробничi системи повного циклу, активно вкладати фiнансовi ресурси у фундаментальнi та прикладш дослiдження, створювати мiцну
iнфраструктуру наукових дослщжень та освоювати все бшьш складнi види продукци. Якщо Украша буде покладатися лише на участь у кооперацшних ланцюжках, не ставлячи перед собою задачi реалiзовувати самостшш проекти, то вона нiколи не зможе претендувати на лiдерство у сферi високих технологiй та шновацш. Лщерство у данiй сферi буде належати тшьки тим державам, що здатш обслуговувати весь виробничий ланцюжок - вщ фундаментальних дослiджень до шсляпродажного
обслуговування - i тим самим виступати штегратором iнновацiйних проекпв i центральною ланкою виробничих
ланцюжкiв.
У цiлому найбшьш перспективним з погляду якнайшвидшого виходу Укра1ни на випереджальний тип розвитку i модернiзацil И економiки постае рiвнобiжне здiйснення п'ятьох стратегiчних напрямiв:
1) iнтенсивне створення великих державних чи з високою часткою державно1 учасп високотехнологiчних корпорацiй;
2) створення максимально сприятливих умов для швестування провiдними в технологiчному вщношенш зарубiжними
корпоращями у вщкриття сво!х пiдроздiлiв в УкраЛш i пiдписання кооперацiйних угод з украшськими пiдприeмствами;
3) стимулювання вiтчизняного великого бiзнесу до швестування у високотехнологiчнi виробництва;
4) штенсивний розвиток малого, насамперед сiмейного, бiзнесу покликаний пом'якшити перерозподiл i вившьнення трудових ресурсiв у процесi структурно! перебудови економши;
5) розвиток середнього бiзнесу для реалiзацii iнтрепренерських функцш у реалiзащi iнновацiйних проектiв з великими корпоращями i задоволення потреб внутршнього ринку.
При цьому велию корпорацii мають бути в першу чергу орieнтованi на експорт, у той час як малий i середнш бiзнес -переважно на потреби внутршнього ринку.
Найважливiшим стратепчним
напрямом е створення великих державних високотехнолопчних корпорацiй як iнновацiйного ядра нащонально! економiки. Збереження ix у державнш власностi буде гарантiею забезпечення нащонально! економiчноi безпеки.
Лiтература
1. Геець В. Економша знань та перспективи ii розвитку для Украши / В. Геець // НАН Украши, 1н-т екон. прогнозув. - К., 2005. - 425 с.
2. Иноземцев В.Л. Расколотая цивилизация. Наличествующие предпосылки и возможные последствия постэкономической эволюции / В.Л. Иноземцев. - М.: Academia - Наука, 1999. - 724 с.
3. Стоуньер Т. Информационное богатство: профиль постиндустриальной экономики / Т. Стоуньер // Новая технологическая волна на Западе. - М.: Прогресс, 1986. - С. 142-197.
4. Чухно А.А. Постшдус^альна економша: теорiя, практика та !х значення для Украши / А.А. Чухно. - К.: Логос, 2003. - 632 с.
5. Апатова Н. Методические основы исследования информационной экономики /
Н. Апатова // Экономика Украины. - 2005. -№ 7 (516).-С. 58-64.
6. Винарик Л.С. Информационная экономика: становление, развитие, проблемы / Л.С. Винарик, А.Н. Щедрин, Н.Ф. Васильева / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2002. - 312 с.
7. Вовканич С. Социогуманистический контекст наукоемкой экономики инновационного общества / С. Вовканич // Экономика Украины. - 2005. - № 3. - С. 4228.
8. Георгиев Р. Интеллектуальные ножницы и глобализация / Р. Георгиев // Проблемы теории и практики управления. -2004. - № 6. - С. 44-47.
9. Николаева Т.П. Инновационный характер экономической структуры в постиндустриальном обществе / Т.П. Николаева // Инновации. - 2001. - № 9-10. -С. 103-110.
10. Попов Г.Х. Новая экономика: миф и реальность / Г.Х. Попов // Проблемы теории и практики управления. - 2001. - № 6. - С. 19-24.
11. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл. - М., 1999. - 466 с.
12. Кендюхов О.В. Ефективне управлшня штелектуальним катталом: моногр. / О.В. Кендюхов. - Донецьк: НАН Украши.
1н-т економши пром-сп; ДонУЕП, 2008. -363 с.
13. Державний комтет статистики Украши. Наукова та науково-техшчна дiяльнiсть Украши 1990-2009 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua.
14. Офщшний сайт Всеукрашсько! спшки вчених-економю^в [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.vsve.ho. ua/.