CC BY
48
УДК 636.1.082:575 Ю.П. СТЕФУРАК, канд. бюл. наук - Коавський eiddrn проблем гiрського землекористування 1в.-Франк1вського т-ту АПВ УААН
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВА РОЗВЕДЕННЯ ГУЦУЛЬСЬКО1 ПОРОДИ КОНЕЙ НА ПРИКАРПАТТ1
Тваринництво, зокрема конярство, завжди було традицшною галуззю сшьсько-господарського виробництва на Гуцульщиш, оскшьки суворий вологий ^мат, прсь-ка мюцевють та невелика кiлькiсть орних земель не сприяли розвитку землеробства. 1сторично в регюш сформувалися такi породи тварин, яю добре пристосованi до спе-цифiки мiсцевих природноклiматичних та господарських умов, зокрема гуцульський кшь. Ця порода вiдзначаeться високою працездатшстю, спокiйним лагiдним норовом, невибаглива до умов годiвлi та утримання. Конi використовуються як тяглова сила у сшьському та лiсовому господарста, е чудовими i надiйними помiчниками у зеленому туризмi.
Однак, протягом останшх рокiв чисельнiсть чистопородних тварин значно ско-ротилася, а вщсутшсть програми ix вдосконалення поставила цю породу, яка е дуже популярною в крашах захщно'1" Свропи, на грань деградацп. У зв'язку з цим проводиться цший ряд заходiв. Вiдкрито проект мiжнародноi благодшно'1' фундацп, який дае можливють вiдродити гуцульську породу коней.
Yu.P. Stefurak - Ivano-Frankivsk Institute of AM UAAS The state and future of breading of the Hutsul horses on Precarpathinia
Those pedigrees of animals and especially the hutsulian horses which are adapted to the specific local natural - climatic and agricultural conditions were formed in this redion historically. This pedigree is marked by a high hard - working; calm, dentle jib. It is not whimsical to feeding and keeping conditions. He horses are used as the drag force in the adriculture and in the timber industry. They are the wonderful and reliable helpers in the green tourism. But during the last years the number of the purebred animals was reduced and the absence of the perfection programm put this bred which is very popular in the Western Europe countries to the degradation border. The bred can be lost if not to use the imnudiate measures.
The projet gives the opportunity to develop the historically formed bred of the hutsulian horse by. To the next reproduction it has been decided to use the imported purebred huculian horses from Poland. Each farmer"s family keeps to the principle of "passing the gift" lohich is the basis of HPI ideology: the first female affspirng which was got from HPI animal and raised for two years wiuld be given as a gift to the next peasant family. The last one has the same duties and so on as the principle of the chain reaction.
1з загального погол1в'я коней Карпатського регюну Украши значну частину складае випробувана природою i часом гуцульська порода.
Гуцульський кшь вщноситься до аборигенних прських порщ ушвер-сального призначення. Сьогодш вш досить широко використовуеться у фер-мерських, люових та шдивщуальних селянських господарствах.
Гуцульський кшь, пор1вняно з шшими породами коней, мае значш переваги. На вщмшу вщ шших порщ гуцульський кшь доживае до 25-28, а шо-д1 до 30 роюв i бшьше. Часто бувае, що у вщ1 понад 20 роюв кшь ще збер1гае здатшсть до розмноження. Вш добре пристосований до суворого прського кшмату, витривалий у робот1, невибагливий до корм1в та умов утримання. У зимовий перюд, коли харчовий рацюн становлять тшьки сшо i вода, викону-ючи нелегку ф1зичну роботу, вш закшчуе трудовий день у кращому сташ 1з меншою втратою ваги, пор1вняно з шшими кшьми, а з виходом на пасовище швидко вщновлюе своi ф1зичш якость
Кобила гуцульськоХ породи Мерседес
Вщомо, що з в'юком вагою 100-150 кг гуцульський кшь може пройти вузькими кам'янистими стежками до 100 км за день (гранична норма наванта-ження шд сiдлом чи в'юком не повинна перевищувати 30-35 % живо! маси коня), а кшь шшо! породи за один день може пройти шд в'юком вагою 30-35 кг до 50 км.
Гуцульський кшь сьогодш мае достатньо широке застосування в ко-лективних, фермерських i люових господарствах, а також у господарствi i по-бутi громадян. Цьому сприяе брак дорщ нестача транспортних засобiв або т-руднiсть !х використання. О^м того, в умовах наростання енергетично! кри-зи багато транспортних i сiльськогосподарських робiт економiчно вигiднiше проводити з використанням коней, оскшьки затрати на !х утримання дуже низькi. Практика показала, що гуцульськими кшьми доцiльно виконувати ро-боти, пов'язаш з частими зупинками, перевозити вантажi на короткi вiдстанi, пiдвозити корми до ферм, молоко на молочш пункти, орати присадибш дь лянки, на люозаго^вль Використовувати !х можна також для охорони люу, випасання худоби тощо.
За пiдрахунками вчених США, використання коней на шдсобних роботах дае змогу щорiчно економити до 4 млн. т. нафтопродугав. Для ращ-онального i бiльш ефективного використання коней необхiдно знати !х ос-новнi робочi якостi: силу, швидкiсть руху i тривалiсть роботи. Мiж ними ю-нуе певна залежнiсть. Нормальною вважають для робочого коня силу тяги в межах 13-15 % його живо! маси, рух кроком зi швидюстю 4-5 км/год., про-тяжшсть роботи 7-8 годин (з перервою 2 години в серединi робочого часу). За таких умов кшь масою 400-450 кг на звичайному возi по хорошш дорозi
може перевозити 5 т корисного вантажу. Вчеш шдрахували, що для виконан-ня сшьськогосподарських та iнших робiт, як припадають на живе тягло, пот-рiбно, в середньому, 2-4 робочi конi на 100 га сшьськогосподарських упдь.
Незамшний помiчник
Окрiм економiчного, використання коней мае й еколопчне значення -це, насамперед, мшмальна ерозiя грунту порiвняно з важкою технiкою, вщ-сутнiсть викидних газiв тощо.
Гуцульськi конi мають спокшний норов i поведiнку, досить швидюст, тому добре надаються для верхово! !зди. У Польщi, Словаччинi Румуни та ш-ших кра!нах !х давно використовують для кiнного спорту, сiльського та масо-вого туризму, гшотерапи. Розвиток рекреацшно! галузi в Карпатському регь онi Укра!ни неминучий, тому використання гуцульського коня з щею метою мае чудову перспективу.
Надшний вид транспорту
На початку 90-х роюв розведення гуцульсько! породи коней в Карпатському регюш Укра!ни набуло критичного стану. Реформа системи госпо-дарювання призвела до лшвщаци п'яти племшних конеферм. Зоотехнiчна та селекцiйно-племiнна робота була вкрай запущена, у зв'язку з цим поголiв,я коней дано! породи стало катастрофiчно зменшуватися, а покращення пле-мiнних та господарських якостей не проводилося взагаль
Скрутне економiчне становище нашо! держави загалом i Карпатського регiону зокрема - вщсутшсть технiки, дороговизна паливно-мастильних ма-терiалiв з одного боку, а також специфiчнi географiчнi та природно-кшматич-
Hi умови, роздрiбненiсть та збiльшення плошд земельних надiлiв з другого, зробили надзвичайно актуальним вiдродження гуцульсько! породи коней.
Завдяки iнiцiативi науковцiв i практикiв проведено значну роботу що-до покращення ситуаци в гуцульському конярствь 1нститут тваринництва, за дорученням Украшсько! академи аграрних наук, тдготував "Програму роз-витку та наукового забезпечення конярства в Укршт". Програмою, розрахо-ваною на 1993-1997 рр., було передбачено вдосконалення основних порщ коней, у тому чи^ i гуцульсько!.
Управлiння сiльського господарства i продовольства 1вано-Франювсь-ко! област^ вiдповiдно до згадано! вище програми, видало наказ, яким зобо-в'язало обласне об'еднання з племшно! справи, вщдш тваринництва НВО "Елiта" разом з районним управлшням сiльського господарства i продовольства, колгоспи i радгоспи програму стабшзаци розвитку ще! галузi в госпо-дарствах обласи, полiпшення племiнних i робочих якостей коней на 19931995 рр. i на перiод до 2000 року.
Зпдно з цим наказом на Коломийськш племстанци було створено Державну заводську конюшню. О^м коней шших порiд було закуплено 6 чистопородних жеребщв-плщниюв гуцульсько! породи. Основним напря-мом ll дiяльностi мала стати оргашзащя парувальних пунктiв, запровадження штучного заплщнення кобил тощо, з метою покращення породного статусу гуцульського коня в приватному сектор^ а також полшшення мюцевих коней передпрних та плоскогiрних районiв областi. У Верховинському райош було вiдкрито племшний репродуктор, який мав на мет створити селекцiйне (ге-нофондове) стадо - племшну базу для збереження генофонду та забезпечення сталого вщтворення гуцульсько! породи коней.
Вбачаючи необхщшсть вiдродження зникаючих порiд тварин в Кар-патському регiонi Укра!ни, УААН вiдгукнулася на клопотання Мiжнародноl науково-практично! конференци, яка вiдбулася в рамках 12-го Гуцульського фестивалю в м. Косовi i створила при Прикарпатському вщдшенш iнституту агроекологи та бютехнологп лабораторiю гiрського тваринництва. Основна мета ll дiяльностi - оцiнка племшних ресурсiв та формування масиву гу-цульсько! породи коней в прських районах Укра!нських Карпат.
Науково-виробничi дослщження проведенi в 1994-2003 рр. показали, що гуцульську породу коней слщ розглядати як нацюнальне надбання Укра-!ни. Вона мае унiкальнi господарськ та бiологiчнi якостi, якi забезпечують ll ефективне рiзноманiтне використання в господарствах вЫх форм власностi в регюш Укра!нських Карпат та за його межами. За результатами обстеження та зоотехшчно! оцшки поголiв,я гуцульських коней, а також вивчення генети-ко-селекцшних особливостей породи доведена необхщшсть проведення з нею поглиблено! селекцшно-племшно! роботи, одним з елементiв яко! повинен стати селекцiйно-генетичний мониторинг з залученням iмуногенетичних, цитогенетичних та гематолопчних методiв дослiдження.
Лабораторiею прського тваринництва Косiвського вiддiлу проблем прського землекористування Iвано-Франкiвського iнституту АПВ зроблено обстеження господарств Карпатського регюну Укра!ни на предмет наявностi
коней гуцульсько! породи. Проведена порiвняльна оцiнка генофонду гу-цульсько! породи за групами кров^ встановлена вiдповiднiсть поголiв,я коней в господарствах 1вано-Франювсько1, Закарпатсько! та Чершвецько! областей породним вимогам. Проводиться робота щодо оргашзаци племiнних конеферм i формування селекцiйного стада, а також щодо полiпшення мюцевого поголiв,я коней передгiрних i плоскопрних районiв.
Результат десятирiчноi дiяльностi
За результатами проведених дослщжень обгрунтованя методичш тд-ходи i органiзацiйно-методичнi засади селекцшно-генетичного монiторингу при розведеннi гуцульсько! породи, якi покликанi забезпечити не тшьки збе-реження, а й реконструкщю та розширене вiдтворення генофонду породи.
Племшна конеферма СФГ "Максимiв "
Чистопородна кобила Марка з лошам
Деяк елементи генетичного мошторингу вщпрацьоваш у племiннiй роботi щодо вщновлення генофонду гуцульсько! породи коней з метою добору кращих генотишв i спрямованого пiдбору на конефермi Кутського люо-комбiнату у с.Бiлоберiзка Верховинського району (1996р.); в господарствах Карпатського НПП Надвiрнянського району (1997р.); в Коломийськш дер-жавнш заводськiй конюшнi (1998 р.); ЗАТ "Прикарпаття" с.Рожнiв та СФГ "Губчук " с. Розтоки Косiвського району (1999-2000 рр.). Найбiльш результа-тивним прикладом застосування генетичних маркерiв у селекцшному процесi е племiнна робота на конефермi СФГ мМаксимiвм с.Рiчка, а також приватному секторi Косiвського району, де знаходиться найбшьш типове поголiв,я.
На сучасному еташ розведення гуцульсько'' породи коней е доцiльним залучення мiжнародних iнвестицiй, привернення уваги зарубiжних napraepiB. Пepшi кроки в даному нaпpямi уже зроблено - вiдкpито проект Мiжнapодноï блaгодiйноï фундaцiï Хайфер Проджект 1нтернешнл - мВiдpоджeння гуцульського конярства на Прикарпатп". Проект мае на мет збереження генофонду гуцульсько'' породи коней. Селянським родинам подаровано 30 кобил гуцульсько'' породи. Кожен одержувач передасть перший приплщ жшочо'' стат у 2-piчному вщ новому учаснику проекту. Окpiм цього фундащя забез-печуе вiвсом та грубими кормами, для розвитку кшного туризму придбано
2 брички та 10 Ыдел, регулярно для учасниюв проекту проводяться спещаль зовaнi навчання i треншги-семшари з конярства, використання коней для рекреацшних цiлeй тощо. В рамках проекту також заплановано створити i укомплектувати ветеринарш пункти; створити пункти природного парування
3 використанням чистопородних жеребщв; провести покращення пасовищ та сшокоЫв шляхом внесення мшеральних добрив та пiдсiву бaгaтоpiчних трав.
Для пiдвищeння eфeктивностi племшно' роботи заплановано придба-ти чистопородних жеребщв-плщниюв. З цiею метою проведено обстеження юнних зaводiв та племшних конеферм з розведення гуцульсько'' породи коней Польшд, Угорщини, Румуни та Словаччини. На сьогоднiшнiй день закуплено 4 чистопородш жеребщ-плщники, проводяться кapaнтиннi заходи. Шд-тримку з розвитку гуцульського конярства в регют також надае Нацюналь-ний природний парк "Гуцульщина", тут заплановано створити ферму-модель з розведення гуцульсько'' породи коней. На даному еташ проводиться форму -вання селекцшного стада.
Налагоджена тiснa спiвпpaця з науковцями i фaхiвцями Польщi, Угорщини, Румуни, Австри, що дасть змогу розробити схему стльно'' селекцшно-племшно'' роботи з породою, розпочати формування племшно' книги, а також оргашзувати висококвaлiфiковaнe навчання, обмiн досвщом тощо.
Для втiлeння останнього в життя, тобто для вивчення усшшного дос-вiду Польщi щодо розведення, утримання i використання гуцульсько'' породи коней на приватнш основi, а також для кшного туризму, агротуризму, гшоте-рапи тощо, було оргашзовано i проведено шестиденний сeмiнap "Передача досвщу i допомога в оргашзаци розведення та використання гуцульсько'' породи коней в Укра'ш" фшансованого за рахунок гранту ПАУС1 (Польсько-американсько-укра'нська iнiцiaтивa про спiвпpaцю). До групи учасниюв семь нару (близько 40 чоловж) входили члени проекту ХП1, фермери, представни-ки оргашв мiсцeвого самоврядування i зеленого туризму, науковщ та iншi за-щкавлет особи. На першому eтaпi учасникам семшару було показано використання коня гуцульського для розвитку туризму в сшьсьюй мюцевостц ор-гашзовано вiзити в пpивaтнi i державш осередки де займаються розведенням гуцульсько'' породи коней, а також рекреацшною i туристичною дiяльнiстю; прочитано лекци з тем: розведення коней, треншг коней для використання в туризм^ оpгaнiзaцiя конеферм i господарська дiяльнiсть, маркетинг турис-тичних послуг з використанням гуцульського коня, роль мюцевих оргашв самоврядування в pозбудовi туристичного потенщалу peгiону тощо. Це вщгра-
ло надзвичайно велике значення у шдвищенш свщомост i професiоналiзму громадян, !х згуртованост тощо. Також передбачено спiльне видавництво брошури укра!нською мовою.
Гуцульськi кош мають спокшний норов i поведшку, досить швидкiснi, тому добре надаються для верхово! !зди. В багатьох кра!нах Свропи !х давно використовують для масового кшного спорту, кшного туризму та гшотерапи -л^вання на конях.
Вченими доказано, що конi мають позитивну бiоенергетику, вихову-ють у молодi доброту, щедрють i розважливiсть - вони донори. Гшотерашя дае позитивнi результати при захворюваннях хребта, вщновлюе дiяльнiсть вестибулярного та опорно-рухового апаратв, стимулюе функци всiх внут-рiшнiх органiв, а також сприяе психолопчному розвантаженню. Встановле-но, що гiпотерапiя дае позитивш результати при реабштаци дiтей хворих на ДЦП (дитячий церебральний паралiч). Виявляеться, що фiзiологiя коня - температура тша частота скорочення м^в, дае позитивнi iмпульси на скорочен-ня м'язового тонусу, примушуе працювати дитячi м'язи.
Конi ще! породи на сьогоднiшнiй день е одним з найважливших чинни-юв розвитку агротуризму в Польщi. Характерно, що протягом останшх 50-рокiв тшьки в Польських Карпатах органiзовано понад 50 господарств i агротурис-тичних осередкiв з використанням гуцульсько! породи коней.
Значна робота в даному напрямку проводиться конярами, аграрiями, шдприемцями Словаччини, Румуни, Угорщини, Австрi! тощо, як вже давно зацiкавлення польським досвщом у сферi використання гуцульських коней для мактивiзацi!м гiрсько! мюцевоси. Дана порода коней, за одним з елементв культури, спiльна для народiв Карпат.
Розвиток рекреацiйно! галузi в Карпатському регiонi Укра!ни неминучий, тому використання гуцульського коня з щею метою мае чудову перспективу. Останшм часом спостер^аеться тенденщя до збiльшення кiлькостi по-голiв'я коней у приватному секторь
Центральною вулицею м^та Косова верхом на конях
Результати дослщжень показують, що за останнi роки в Карпатському регюш Укра-!ни розведення гуцульсько! породи коней, а також викорис-тання !х для туризму та гшотерапи приводить до створення нових робочих мiсць, збiльшуе шанс розвитку малих вщдале-них населених пунктiв i цим самим е одним iз найважливiших чинникiв розвитку сшьського зеленого туризму. Бiльше позитивних зрушень у цьому напрямку спостер^аеться в Закарпатськш областi: СФГ "Золота Шдкова" Ужго-родського району, санаторш "Квiтка полонини" Свалявського району тощо.
Значно активiзувалася робота в гiрських районах шших областей Кар-патського регюну. Населенi пункти, якi розташованi здебшьшого в долинах рiчок та !х притоках, куди також ведуть основнi комунiкацiйнi шляхи, мо-жуть служити вихщними, початковими пунктами кiнних туристичних мар-шрутiв. Заселення прсько! мюцевосл мае велике значення не тшьки для об-слуговування туристiв (оргашзащя привалiв, нiчлiгiв, харчування), а i для го-дiвлi, напування коней чи !х замiни.
Метою кiнного туризму в Карпатах найчастiше буде вихщ на ту чи ш-шу вершину, з яко! вщкриваються далекi горизонти, мальовничi краевиди. При оргашзаци такого походу одним iз першочергових завдань е вибiр маршруту - необхщно уникати с^мких каменистих пiдйомiв i спускiв. При цьому необхщно враховувати фiзiологiчнi можливост та бiологiчнi особли-востi коней для запоб^ання !х травмування i виснаження, а також не забува-ти про годiвлю та напування.
На сьогодшшнш день жителi прських районiв усвiдомлюють, що туризм мае стати основним джерелом грошових надходжень. Тому багато з них займаються будавництвом, реконструкцiею i облаштуванням власних садиб для прийому туриспв. Вони переконанi, що кшний туризм е одним iз найважливь ших чинниюв розвитку зеленого туризму в Украшських Карпатах i, що, в свою чергу, туризмовi належить одне iз провiдних мiсць у вщродженш гуцульського конярства. Тому ефективнiсть використання коней в туристичнш щдустри мае поеднуватися з правильним веденням селекцшно-племшно! роботи.
Отже, основою стабшзацн та шдвищення економiчного i культурного рiвня життя горян е розвиток рекреацшно! галузi, правильно поеднаний з гос-подарською дiяльнiстю та охороною природи.
УДК372.8 (004):378.6 Доц. М.М. БЛИЗНЮК1, канд. пед. наук - Коавсъкий державний т-т прикладного та декоративного мистецтва
КОМП'ЮТЕРШ ТЕХНОЛОГИ НА ОСНОВ1 Г1С СИСТЕМ У ДОСЛ1ДЖЕНН1 ЕКОЛОГ1ЧНИХ ПРОБЛЕМ РЕГ1ОНУ ГУЦУЛЬЩИНИ КАРПАТ
Географ1чш шформацшш технологи (Г1С) юнують уже близько 30 роюв. Проте бшьшють користувач1в застосовують щ технологи, головним чином, для граф1чного вщображення вже юнуючих даних. Просторовий анал1з 1 моделювання звичайно уяв-ляються як щось значною м1рою, бшьш розумне: занадто багато математики, щоб зрозум1ти; занадто важко, щоб швидко здшснити. В умовах ютотного дефщиту гар-них довщниюв 1 кер1вництв, "легких" граф1чних штерфейав користувач1в 1 систем обм1ну даними анал1з 1 моделювання в Г1С були доступними тшьки деяким добре тдготовленим спещалютам. Розглядаються комп'ютерш технологи на основ1 Г1С систем у дослщженш еколопчних проблем регюну Гуцульщини Карпат.
Ключов1 слова: Комп'ютерш технологи, географо-шформацшт системи, еколопя
1 вул. Чорновола 4/6, м. KociB, 1вано-Франшвська область, 78 600. E-mail: [email protected], тел./факс: (03478) 2-24-51.
