Табл. 2. Порiвняльнi показники фiзико-механiчних властивостей деревини _PÎ3hux видiв Kapiï_
Показники Види кари
гола бах-ромча-та бша пекан овальна карiя серцеподiбна
за КТМ нашi результата
Щшьтсть, кг/м3 750 690 720 660 720 660 852
Усушка, %
тангенщальна 10,5 10,5 12,6 8,9 11,0 - 10,9
радiальна 7,2 7,0 7,6 4,9 7,7 - 7,3
об'емна 17,9 16,7 19,2 13,6 17,8 - 17,4
Мщтсть, МПа
на стиск 63,0 55,2 61,6 54,1 63,5 62,3 72,8
на вигин 139,0 125,0 132,0 94,0 139,0 118,0 138,3
на сколювання уздовж 14,8 14 ,5 12,0 - 16,8 - -
волокон
Модуль пружност!, ГПа 15,6 13,0 15,3 - 14,9 - -
Лггература
1. Щепотьев Ф.Л. Опыт интродукции и акклиматизации пекана на Украине// Труды Никитского ботсада, 1969, т.40. - С. 249-251.
2. Божок В.А. Физико-механические свойства древесины карии в условиях Украины// Материалы III Международного симпозиума "Строение, свойства и качество древесины" - Петрозаводск, 2000. - С. 118-121.
3. Яценко-Хмелевский А.А., Лебеденко Л.А., Никанорова Е.В. Строение древесины важнейших древесных пород, интродуцированных в СССР. - Л.: 1983. - С. 7-10.
4. Ворошилова Г.И., Снежкова С.А. Древесина лесообразующих и сопутствующих пород Дального Востока: Учебное пособие. - Владивосток: изд. Дальневосточного университета, 1984. - 155 с.
5. Katerine Esau. Anatomy of seed Plants. - 1977. P. 125-142.
6. Kollman F. 1951. Technologie des Holzen und der Holzwerstoffe// vyd. Zv. 1. Springer. Berlin.
УДК630*181 Асист. Н.€. Горбенко, канд. с.-г. наук;
acnip. О.М. Переходько - УкрДЛТУ
СТАН ПОПУЛЯЦП КОНВАЛП ЗВИЧАЙНО1 (CONVALLARIA MAJALISL.) В УМОВАХ ШАЦЬКОГО УЧБОВО-ДОСЛ1ДНОГО
Л1СОКОМБ1НАТУ
Розглянуто проблему неращонального використання рослинних ресурав як результат дiяльностi людини. Подано аналiз науково'1 л^ератури з бюморфологл та онтогенезу Convallaria majalis L. Проаналiзовано стан популяцп Convallaria majalis L. у Шацьку. Описано окремi морфолопчш показники стану популяцп.
Assist. N.Ye. Horbenko; doctorate O.M. Perekhodko - USUFWT Lily of the valley population state in Shatsk
The problem of the regular plant resources ecspuletation as a result of human activity is presented. An analysis of scientific literature about Convallaria majalis L. biomorpho-logy and ontogenesis is given. The of lily of the valley population state in Shatsk has been analysed. Some morphological indicators of population state are described.
* Наук. KepiBHm: проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук - УкрДЛТУ
Одшею з проблем довкшля е пошкодження рослинност^ що спричи-нене неправильним користуванням природними ресурсами. Багато популяцш зникають з лiсових бiогеоценозiв, що часто е антропогенно виснажеш. Отже, суттевим фактором впливу е неконтрольована дiяльнiсть людини, що призво-дить до масового зникання щнних трав'янистих рослин, як мають естетичне та ужитково-побутове значення. У несприятливих критичних умовах бюге-оценозу виживають лише конкурентоздатш види з iнтенсивним вiдтворенням та вщновленням запасаючих органiв. Конкуренцiя мiж особинами виду загос-трюеться в мiру ущiльнення популяцiй [11].
Необхщною передумовою конкурентно! здатностi е продуктившсть бiомаси рослини. Чим бiльше необхщних речовин нагромаджуеться в росли-ш, тим краще вона розвиваеться, рясшше плодоносить i, теоретично, повинна дати бшьш життездатне насiння [3]. Отже, бшьш висока продуктивнiсть, а са-ме показники успiшностi росту, можуть бути використаш для оцiнки конкурентно! здатность Але ця ощнка виправдана лише у випадку, коли середови-ще зростання рослини характеризуются сталими екологiчними умовами та зовшшшми впливами [8, 11]. Таким чином, у дослщженш мiжвидово! конкурентно! боротьби, де беруть участь практично вс види, важливо окреслити вс !! прояви, враховуючи вплив внутршшх чинникiв та умов зовнiшнього середовища.
Конвашя звичайна (СотаЫапа шщаШ Ь.) - це багаторiчна рослина, яка мае бшьш високу конкурентну здатшсть порiвняно з iншими одно- та дворiчниками. Всi !! надземнi органи восени вщмирають, накопиченi поживнi речовини вщкладаються в запасаючих органах (кореневищах з округлими квггковими бруньками). Кiлькiсть акумульованих речовин iз року в рш збшь-шуеться: покращуються передумови для розвитку нових пагошв; збшьшу-ються розмiри та бiомаса рослини i через декiлька рокiв вона починае цвюти i плодоносити. Одночасно проходить формування нових запасаючих оргашв. На наступний рш рослина знову утворюе пагони, а iз насiння вщтворюються новi особини. Вiк плагiотропних пагошв конвали може сягати 20 роюв i бшь-ше [5, 14]. Завдяки сво!й довговiчностi конвалiя шдвищуе свою конкурентоз-датнiсть та може витюняти зi складу трав'яного покриву iншi види. Але при постшному пошкодженнi !! вегетативних органiв зменшуеться потiк пожив-них речовин до кореневища, яке в свою чергу починае сповшьнювати свiй рiст та розвиток, що й призводить до зникнення !! з надгрунтового покриву люових угруповань [13, 14]. У лiтературi немае вiдомостей щодо мiжвидово! (пригнiчення конвалi! iншим видами) або ж внутршньовидово! конкурентно! боротьби конвали.
Для проведення дослщжень популяцi! конвали звичайно! в умовах Шацького учбово-дослщного лiсокомбiнату було використано загальноп-рийнят лiсiвничi та ботанiчнi методики [1, 2, 4, 6, 7, 12].
Зпдно з наведеними вище методиками для характеристики ценопопуля-цiй СотаНапа шцаШ закладали облiковi дiлянки розмiром 1 м2 з подальшим описом надгрунтового вкриття, облiком кiлькостi особин та переведенням на за-гальну площу розповсюдження, визначали вiдсоток проективного вкриття вшх
122
Стан i тенденци розвитку лitiвничоТ освiти, науки та лiсового господарства в УкраТш
зростаючих рослинних угруповань на данiй илошд, а також детально вивчали параметри листово!" пластинки, плодiв та коренево!" системи популяцiй конвали звичайноь В описах зазначали плошу ценопопуляцiй. При встановленш загаль-но! плошi поширення Convallaria majalis використовували як матерiали влас-них польових дослiджень, так i таксацiйнi описи лiсництв. Феноспостереження проводились за методикою I. Бейдемана, де при позначенш кожно! дати фено-фази, використовувались цифри та лгтери вiдповiдно до початку чи закшчення т^е! чи iншоï фази росту та розвитку рослини. Ощнка шюдниюв була проведена в умовах Шацького учбово-дослiдного лiсокомбiнату.
Детальне обстеження популяцш конвали звичайноï в умовах Шацького навчально-виробничого лiсокомбiната протягом весни-лгта 2004 р. показало, що в даних люових угрупованнях за участю Pinus sylvestris L. nf Quercus robur L., де Convallaria majalis мае сировинну щнтсть, е промiжною ланкою мiж сосновими та дубовими лiсами i може конкурувати з бшьшою штенсив-шстю, нiж на територiях, де присутне антропогенне навантаження (Страд-чiвський навчально-виробничий лiсокомбiнат, смт. Янiв, Львiвська обл.). На територи Шацького навчально-виробничого люокомбшата кожного року спостерiгаеться рясне цвтння та плодоношення виду, проходить штенсивне вегетативне та генеративне вiдтворення. На територiях зростання конвалiï з меншим та бiльшим антропогенним навантаженням е дещо вiдмiннi умови мiсцезростання. Незначно вщмшт умови можуть обумовити деяку рiзницю у розвитку популяцiй. Але вид може швидше розвиватись та вщтворюватись (тобто насiннево i вегетативно) тод^ коли не зазнае великого антропогенного впливу. У даних умовах мюцезростання парцели конвали звичайноï вироста-ють дотично до заростей орляка звичайного Pteridium aquilinum Kuhn.(L.), характерного шдикатора сирих та вологих суборiв i борiв (рис. 1), поряд з яким зростае Festuca vulgaris, Pteridium agiilium, Vaccinium mirtilis та iншi види.
Папороть може створювати другий ярус (в даних умовах переважно вщсутнш пiдлiсок), на 30-45 % бшьша за висотою вiд конвалiï, що призво-дить до значного притшення виду. Шд наметом деревостана (повнота 0,7), за умови вщсутност ярусу орляк звичайний, конвалiя рясно плодоносить: на 1 м вщ 10 до 45 % рослин вступило у стадда цвтння. У фазi плодоношення (червень-серпень) ми спостершали лише 8-38 % генеративних особин порiв-няно iз фазою цвiтiння. Рiзниця сшввщношення квiтучих i плодоносних особин у люах примiських зон е менша, оскiльки загальна кiлькiсть квгтучих особин часто е незначною. Отже, дослщжуваш умови мiсцезростання е близькими до оптимальних для розвитку та плодоношення популяци виду. Плоди конвали звичайно!" мали бiльшi розмiри (рис. 2). Розмiри плодiв у дос-лiджуваних умовах (за дiаметром) були бiльшi за описанi в л^ературних дже-релах на 20-22 %, i становили 0,8-1,1 см.
У даних умовах мюцезростання у проекцшному вкриттi конвалiя займала 83-98 % плошд, кiлькiсть ортотропних пагонiв на 1 м становила 143. У результат чого можна припустити, що в даних умовах рiчний запас ль карсько-техшчно1" сировини знаходиться в розмiрi, близькому до норми, i не юнуе загрози зникання ïï зi складу надгрунтового покриву.
Рис. 1. Р^т конвали звичайно'1 тдрослинним наметом орляка звичайного
(Шацьк, Волинська обл.)
Рис. 2. Порiвняльнiрозм1ри настня на пагонах конвалПзвичайно'1
(Шацьк, Волинська обл.)
Дана популящя конвали звичайно! з огляду на морфометричш та кшь-юст показники, значний вщсоток проекцшного вкриття, сшввщношення ве-гетативних та генеративних особин i вiдсутнiсть мiжвидовоl конкуренцн зна-ходиться в задовiльному станi, не юнуе чинникiв, що загрожують и скорочен-ню або зникненню з даних умов мюцезростання. I в свою чергу, призводить до повного вщтворення заростей конвали в люових насадженнях, а також створюе взаемозв'язок мiж деревно-чагарниковими та трав'янистими росли-нами, не пошкоджуючи бiоритмiв бюгеоценозу.
124
Стан i тенденци розвитку лitiвничоТ освiти, науки та лкового господарства в УкраТш
Лггература
1. Бадейман И.Н. Изучение фенологии растений// Полевая геоботаника. - М.-Л.: АН СССР. - 1960, т. 2. - С. 333-366.
2. Бадейман И.Н. Методика изучения фенологии растений и растительних сообществ. - Новосибирск: Наука, 1974. - 155 с.
3. Вальтер Г. Растительность земного шара. Эколого-физиологическая характеристика. - М.: Прогресс, 1974. - 178 с.
4. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1967. - 388 с.
5. Голубев В.Н. Эколого-биологические особенности травянистых растений и растительных сообществ лесостепи. - М.: Наука, 1965. - 287 с.
6. Голубев В.Н. Морфогенетический анализ структуры поликарпической системы побегов покрытосеменных в эволюционном ряду жизненных форм деревьев к травам// Бюлл. МОИП, отд. биол. - 1973, т. 78, вып. 5. - С. 90-106.
7. Гончар М.Т. Лесные фитоценозы: повышение продуктивности и охрана (на материалах исследований в равнинной части Запада Украины). - Львов: Выща школа, 1983. - 168 с.
8. Жиляев Г.Г. Життездатнють популяцш трав'янистих багаторiчникiв. Автореф. дис.... докт. бюл. наук. - Дншропетровськ, 2001. - 36 с.
9. Ивашин Д.С. и др. Охрана дикорастущих лекарственных растений - К.: Урожай, 1985. - 80 с.
10. Корчагин А.А., Строение растительных сообществ// Полевая геоботаника. Т.5. -М.-Л.: Наука, 1976 - С. 7-313.
11. Кучерявий В.П. Еколопя. - Львiв: Свгг, 2001. - 500 с.
12. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М.: Наука, 1975. - 8 с.
13. Телишевский Д.А. Комплексное использование недревесной продукции леса. -М.: Лесн. пром-сть, 1986. - 259 с.
14. Универсальная энциклопедия лекарственных растений/ Сост. Путырский И., Порохов В. - Минск-М.: Книжный Дом "Махаон", 2000. - 656 с.
УДК 630 44:674.038.19 Проф. M.I. ropdierno, д-р бюл. наук;
проф. А.Ф. Гойчук, д-р с.-г. наук; acnip. В.В. Розенфельд-Нацюнальний
аграрный ун-т
ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ПОНЯТ1ЙНОГО 1НСТРУМЕНТАР1Ю
У Л1СОВ1Й Ф1ТОПАТОЛОГ11
З еколопчно'1 точки зору пропонуються принципово HOBi тдходи до визначен-ня понять "хвороба рослини" в агроценозi i "хвороба деревно'1 рослини" - в люовому бюценоз^ який штегруе системну едшсть ycix його складових. Обгрунтовано необ-хщшсть ушфшацп понятшного шструментар^ в люовш ф^опатологп.
Ключов1 слова: хвороба рослин, класифшащя хвороб, типи хвороб, системна едшсть, бiорiзноманiття.
Prof. M.I. Gordienko; prof. A.F. Goychuk; doctorate V.V. Rosenfeld - NAU Ecological aspects of terms and notions in forest plant pathology
Fundamentally new approach to the perception of terms "plant disease" in agroceno-sis and "woody plant disease" in forest biocenosis, which integrates all their elements, are suggested. The necessity of term and notion coherence in forest plant pathology is shown.
Keywords: Plant disease, disease classification, disease types, system integration, bio diversity.
У сучаснш бюлопчнш наущ в1дчуваеться гостра потреба ушфжацн понятшного шструментарш. Певною м1рою це стосуеться i люово! ф1топатоло-гп, де вщсутшсть единого методолопчного i методичного шдходу шдходу до