CC BY
13
растений другими (деструкторами), или композиция превращается в хаотически разбросанные, несогласованные между собой элементы с полным отсутствием подчиненности.
4. Ошибки, связанные с уходом за композициями растений, приводят как к общему угнетения растений, так и к полной деструкции композиций.
5. Создание долговечной композиции из хвойных растений возможно только при условии соблюдения экологических требований растений, правильного подбора ассортимента растений и тщательного ухода за ними.
Литература
1. Александрова М.С. Хвойные растения в вашем саду / М.С. Александрова, П.В. Александров. - Ростов н/Дону : Изд-во "Феникс", 2005. - 180 с.
2. Бабьева И.П. Биология почв / И.П. Бабьева, Г.М. Зенова. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1983. - 248 с.
3. Иванов А.Ф. Рост древесных растений и кислотность почв / А.Ф. Иванов. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1970. - 218 с.
4. Фирсов Г.А. Хвойные растения в Санкт-Петербурге / Г.А. Фирсов, Л.В. Орлова. -Санкт-Петербург : ООО "Росток", 2008. - 336 с.
Грабовий В.М. Основш помилки, яких допускаються сад1вники шд час створення композицш з хвойними рослинами
Наведено результати комплексно!' оцшки композицш за учасп хвойних рослин у рiзних типах зелених насаджень на територп рiвнинноï частини Украши. Проанал^ зовано основш типи помилок, яких допускаються садiвники шд час створення композицш з хвойними рослинами.
Ключовi слова: композищя, хвойш рослини, ялиця, ялина, кипарисовг
Grabovyy V.M. The basic errors supposed by gardeners at creation of compositions with coniferous plants
Results of a complex estimation of compositions with participation of coniferous plants in various types of green plantings in territory of a flat part of Ukraine are resulted. The basic types of errors supposed by gardeners are analyses at creation of compositions with coniferous plants.
Keywords: a composition, coniferous plants, a fir, a fir-tree, cypress.
УДК 630*[182.43+232.328] Ст. викл. О.М. Гриник, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
ВПЛИВ КЛ1МАТИЧНИХ ЧИННИК1В НА Р1СТ I РОЗВИТОК КОНВАЛП ЗВИЧАЙНО1
Дослщження проводили у Люостепу, а також у передпрських та прських областях Укра!нських Карпат. Представлено особливост впливу ^матичних чиннигав на рют та розвиток конвалп звичайно!. Для аналiзу вибирали зразки у мюцях i3 рiз-ною осв^лешстю та з рiзним ступенем проективного вкриття.
З метою проведення експериментальних робгг на територп Льв1всько1, Волинсько!, 1вано-Франювсько1, Закарпатсько1 областей було закладено 25 постшних пробних площ. Для пор1вняння експериментальних дослщжень у люостанах та визначення вщмшностей бюеколопчних особливостей зрос-тання конвалп в люопарках було вибрано два об'екти в межах комплексно! зелено! зони Львова: мюцезростання кытучих та вегетуючих екземпляр1в конвалп звичайно! i 11 форм. Залежно вщ типу люорослинних умов, участь
конвалп звичайно! на дослiджуваних територiях у живому надгрунтовому покривi змiнюeться в межах вщ 5 до 86 %. Пробнi площi було закладено в умовам свiжого та вологого сугруду i груду (С2, С3, Б2 i Б3). Крiм цього, пробш площi закладено також в умовах свiжих та вологих борiв i суборiв (А2, А3, В2 i В3), де конвалiя звичайна трапляеться значно рiдше. Дослiдження проводили: у деревостанах рiзного вiку (вiд 17 до 130 роюв) за участю хвойних (сосна звичайна, ялина европейська, ялиця бiла) та листяних порщ (дуб звичайний, бук люовий, клен-явiр, ясен звичайний, береза повисла, дуб червоний, вшьха шра); у люових культурах вiком 8-14 рокiв (за переважан-ням сосни звичайно1 та бука люового); на вiдкритих мюцевостях (сшокоси); у мiських умовах (клумби, рабатки, газони).
Дослiдження проводили на територп природного ареалу конвалп звичайно! у захщнш частинi Укра!ни. Виходячи з цього, експериментальнi досль дження проводили в комплеснiй зеленш зонi м. Львова, ДП "Львiвське лiсове господарство", Страдчiвському навчально-виробничому люокомбшап, запо-вiднику "Розточчя", ДП "Вигодське лiсове господарство" 1вано-Франювсько! областi, ДП "Радехiвське лiсомисливське господарство", Шацькому навчаль-но-виробничому лiсокомбiнатi Волинсько! областi, ДП "Юверщвське лiсове господарство", у Закарпатськш областi ДП "Мукачiвське ЛГ", ДП "Свалявсь-ке ЛГ", ДП "Ужгородське ЛГ" та ДП "Перечинське ЛГ". Дослщження проводили у Люостепу - природно-географiчнiй зонi, а також у передпрських та гiрських областях Укра!нських Карпат [2, 3].
Свггло - екологiчний чинник, що найбшьше пiддаеться регулюванню. Змiнюючи зiмкнутiсть деревно-чагарникового намету, можна створити бажа-ний свгтловий режим у лiсi, а отже - впливати на рют i розвиток рослин. Со-нячне свiтло в лiсових умовах мае значний вплив на розвиток листя та !х па-раметри. За надмiрного освiтлення в особин конвалп формуються "дрiбнi" -малi за параметрами листовi пластинки. У рослинних угрупованнях, де пов-нота деревостану сягае 0,8-0,9, формуеться листя великих розмiрiв, але змен-шуеться !х кiлькiсть на одиницi площi. Оптимальними умовами зростання дослiджуваного виду е повнота деревостану 0,6-0,7, що сприяе повнощнному розвитку листово! пластинки, цвтння i плодоношення.
1снуе iстотний вплив освгтленосп у поеднаннi з погодними умовами на продуктивнють цвiтiння. Щд продуктивнiстю цвiтiння розумiють, за 1.Г. Мiнiной (1954), кiлькiсть квiток, що дали зав'яз^ вираженi у вщсотках вiд загально! !х кiлькостi. Виявивши зв'язок мiж окремими клiматичними чинни-ками i продуктивнiстю цвiтiння, багато авторiв зазначае, що пiдвищення се-редньодобово! температури повiтря позитивно впливае на цей показник [4, 6]. Освилешсть рослини визначае, насамперед, наявшсть генеративних орга-нiв, рiст рослини, розпускання квiтiв, дозрiвання плодiв. Виявлено тюний зв'язок наявностi та протяжносп цвiтiння з освiтленiстю у поеднанш з дiею клiматичних чинникiв.
Вплив освиленосп й типiв лiсорослинних умов на кшьюсть квiтучих особин наведено в табл. 1. Наведет дат св^ать про ймовiрнiсть значного впливу освгтленосп на продуктивнiсть цвiтiння конвалп звичайно! (СопуаНа-
ria majalis L.). Вплив типiв лicоpоcлинниx умов на цвтння конвaлiï мае нез-нaчнy дш, яка пpоявляетьcя y наявнооп на доcлiджyвaниx пpобниx площах кiлькоcтi оcобин на 1 м2
Табл. 1. Продуктивтсть цвттня конвалй' звичайноЧзалежно eid осв 'итленосий.
№ Тип люо-pcrann-ню умов Склад Ступшь оcвiтле-ноcтi, % Юльюсть pürann, шт./м2 Частка pcrarn з квитами, %
ii деpевоcтaнy в^ого з квитами
1 d2 9Бкл1Кл+Бpп, Яв 30 128 12 9,4
2 В3 6Сз4Бкл (cyxûcxiË) 40 132 13 9,8
3 В3 10Сзв+Бpп 20 71 12 16,9
4 В3 8Сзв2Бкл 10 68 11 16,2
5 В3 8Сзв2Бкл+Бpп 30 155 15 9,7
6 С3 6Сз4Дз+Вxc 50 112 11 9,8
7 В2 8Сз1Дз1Бpп 40 153 14 9,2
8 В3 9Сз1Бpп 15 73 13 17,8
9 а2 10Сз+Бpп 20 102 18 17,6
10 С3 4Сз2Бpп2Дз2Гз 30 209 19 9,1
11 С3 ciнокic 100 246 32 13,0
12 В2 5Яле4Бкл1Сзв 30 214 21 9,8
13 клумба клумба 50 112 48 42,6
14 клумба клумба 20 137 19 13,9
15 С2 10Дч 13 48 5 10,4
16 С2 6Сз2Дз1Гз1Бpп 21 69 12 17,4
17 С3 7Дз2Сз1Бpп 26 72 19 26,4
18 С2 10Сз 28 76 21 27,6
19 С2 9Бкл1Бpп 23 113 44 39,0
20 С3 5Бкл4Гз1Дз 10 56 8 14,3
21 D3 5Бкл2Кля2Яcз1Яцб 100 97 2 2,06
22 D3 6Бкл2Яцб1Кля1Яcз 15 87 12 13,8
23 С2 7Бкл3Дз 30 66 13 19,7
24 С2 10Дз 28 57 8 14,0
25 D3 10Бкл 10 98 19 19,4
Зпдно з даними табл. 1, виявлено залежнють iнтенcивноcтi цвiтiння pоcлин вщ cтyпеня оcвiтленоcтi. За оcвiтленоcтi 10-20 % частка квiтyчиx pоc-лин пеpебyвaе в межax 16,2-17,8 %, за оcвiтленоcтi 30-50 % - 9,1-9,8 %, за о^ впленооп понад 50 % чacткa квiтyчиx pоcлин cтaновить близько 39 % вщ за-гaльноï кiлькоcтi pоcлин на пpобнiй площaдцi y лicовиx фiтоценозax та 42,6 % - y мicькиx yмовax зpоcтaння.
Отож, y piзнi pоки пpодyктивнicть цвтння неоднакова, це може 6ути як на^дком неcпpиятливиx погодниx умов, так i впливом оcвiтленоcтi (piзне pозтaшyвaння зapоcтей пiд наметом деpевоcтaнy, на вiдкpитiй мicцевоcтi). На piзниx етaпax pоcтy i pозвиткy кожнiй pоcлинi потpiбнi певнi темпеpaтypнi умови. На початку будь-якого пpоцеcy життедiяльноcтi необxiдний певний мiнiмyм темпеpaтyp, а у п^юд нaйбiльшоï iнтенcивноcтi фотоcинтезy i pоcтy - оптимум. У piзнi фази вегетaцiï pоcлини потpебyють неоднакового темпе -paтypного pежимy повiтpя та фунту. Пpоте i певна cyмa плюcовиx темпеpa-тyp вiдiгpaе cвою позитивну pоль до певниx меж. За мaкcимaльниx ïï значень
життeвi процеси частково або повнютю припиняються, що погiршуe стан рослин або й призводить до 11 загибелi [4, 5, 7].
Вплив крайшх температур найчастше спостерiгаeться на вiдкритiй мюцевосп, де окремi заростi рослин зазнають ди велико1 амплiтуди темпера-турних коливань протягом доби вщ заморозку до сонячних отюв. Саме таю несприятливi тепловi умови, як сильш морози, зимовi вщлиги, веснянi заморозки, сонячш аномалп та шш^ негативно впливають на рiст, цвтння i пло-доношення конвалп звичайно1. Суха погода та нестача вологи у перюд цвь тiння призводить до опадання квиок, що надалi спричиняе вiдсутнiсть плодо-ношення. Посуха негативно впливае як на параметри листово! пластинки, так i на розвиток виду.
Температура Грунту залежить вщ сонячного тепла, що потрапляе на поверхню Грунту i проникае в його глибину. Пiсля про^вання Грунту на гли-бину 10-15 см розпочинаеться масова вегетащя ранньовесняних рослин. Кон-валiя теж починае свш повний рiст i розвиток. Зовшшня ознака - поява лис-точкiв над поверхнею Грунту - спостер^аеться лише за температури повпря вище 10 °С i Грунту - вище 7 °С. Фотосинтез може вщбуватися вiд 0° до 40°С, а внаслiдок подальшого збшьшення до 50 °С вiн припиняеться [44]. Через затяжш весняш заморозки розгортання листово! пластинки збшаеться з початком бутошзацп, тобто вщбуваеться "накладка" фенофаз. Тканини рослин тшьки до певно! межi витримують зростання мiнiмальних та максималь-них температур, тому можливi рiзнi аномалп в розвитку, що негативно впливае на сировинш запаси. Температурний режим визначае межi життя рослин. Швидке i рiзке зниження температури спричиняе вщмирання окремих орга-шв (переважно надземно! частини) або цшо! рослини.
За рiзкого пiдвищення чи зниження температури виникають рiзнi яви-ща, якi погiршують стан конвалп звичайно! або призводять до загибелп Для виявлення зв'язку мiж температурою повиря i Грунту, опадами, вщносною вологiстю повiтря та ростом i розвитком конвалп звичайно! (табл. 2) визнача-ли коефiцiент кореляцп (г). Зв'язок вважали слабким за коефщенпв 0,11-0,30; помiрним - 0,31-0,50; значним - 0,51-0,70; високим - 0,71-0,90; ду-же високим - 0,91-1,00.
Аналiзуючи дат табл. 2, ми простежили, що мiж середньою температурою повпря i тривалiстю вегетацшного перiоду як у лiсових фиоценозах, так i в мiських умовах юнуе значно високий кореляцiйний зв'язок (г = 0,53...0,76). Потрiбно вщзначити, що у мiських умовах цей показник е дещо вищим, порiвняно з лiсовими фiтоценозами. Коефiцiент кореляцп мiж максимальною температурою повпря i тривалiстю вегетацiйного перiоду також змшюеться вiд середнього до високого значення, причому в мiських умовах цей показник також значно вищий, порiвняно з лiсовими фiтоценозами.
Мiж мiнiмальною температурою та тривалiстю вегетацшного перюду iснуе обернена залежнiсть, яка змшюеться на рiвнi помiрного значення коефь цiента кореляцп (г = -0,46.-0,51). У мюьких умовах щ значення, порiвняно з лiсовими умовами, е нижчими (г = -0,33.-0,49), коефщент кореляцп вва-жаеться помiрним. Це свiдчить про те, що у мюьких умовах вiд'емнi темпера-
тури мають менш негативний вплив на тривалють вегетацiйного перюду, нiж у люових.
Табл. 2. Кореляцшний зв 'язок мiж триватстю проходження фенофаз i метеопоказниками (пробна площа 2-6)
Метеочин-ники Тривалють вегетацшного перюду Фенофаза
початок вегетаци початок цвтння початок плодоношення
. пов1тря Гср 0,53.0,76 0,48.0,81 0,16.0,68 0,49.0,62
0,56.0,77 0,67.0,83 0,29.0,59 0,57.0,64
. повпря Гтах 0,49.0,78 0,37.0,82 -0,12.-0,36 -0,48.-0,72
0,52.0,79 0,42.0,86 -0,24.-0,41 -0,12.-0,29
. повпря Гтт -0,46.-0,51 -0,49.-0,67 -0,27.-0,42 -0,37.-0,48
-0,33.-0,49 -0,23.-0,42 -0,39.-0,62 -0,08.-0,27
^Грунту 0,39.0,61 -0,52.-0,63 0,28.0,39 -0,09.0,16
0,42.0,64 -0,39.-0,48 0,07.0,21 0,08.0,23
Сума опад1в, мм 0,38.0,58 0,27.0,42 0,46.0,69 -0,46.-0,52
0,39.0,67 0,33.0,39 0,37.0,58 -0,39.-0,49
Волопсть повпря, % 0,49.0,71 0,02.0,14 -0,07.-0,29 0,39.0,57
0,52.0,84 0,08.0,12 -0,26.-0,47 0,16.0,21
Прим1тка: чисельник - люов1 фгтоценози, знаменник - мюью умови; Гсрпов1тря -середньодобова температура повпря, оС; Гтахпов1тря - максимальна температура пов1т-
Г ог^ А пови-ря ■ ■ ■ г ог^
ря протягом доби, С; - мшшальна температура пов1тря протягом доби, С;
^грунту - середня температура Грунту протягом доби, оС.
На початок вегетацшного перiоду мiж середньодобовою i максимальною температурами повггря та майбутнiм цвiтiнням iснуe помiрний високий зв'язок (г = 0,37.0,86), а мiж мiнiмальною температурою повпря е обернена залежнiсть (г = -0,23.-0,67) - це слабкий значний. Низью температури на початок вегетацшного перюду негативно впливають на розвиток вегетативних i генеративних оргашв, частина яких внаслiдок похолодання гине. Середньодобова температура повпря значно впливае на цвтння та формування зав'язей (г = 0,16.0,68). На початок цвтння у люових фгтоценозах вплив се-редньодобово! температури повпря характеризуеться вщ середнього до висо-кого значення. У мiських умовах коефщент кореляцп змiнюеться також у се-реднiх межах, але амплпуда коливання значно менша (г = 0,29.0,59). Це по-яснюють меншою рiзницею у змiнах середньодобових температур у мюьких та лiсових умовах.
Максимальна температура повпря iз початком цвтння мае обернену кореляцшну залежнють та характеризуеться як незначна (г = -0,12.-0,36). Потрiбно зауважити, що у мiських умовах вiд'емне значення тдтверджуе за-гальну тенденцiю до обернено! кореляцшно! залежностi для зв'язку макси-мальних температур iз початком цвтння, але, порiвняно з умовами росту в люових фиоценозах, характеризуеться дещо вищим значенням коефiцiента кореляцп (г = -0,24.-0,41). Це означае, що тдвищена температура в мюьких умовах призупиняе процеси бутошзацп та термши початку цвiтiння частiше, шж у лiсових умовах.
Аналогiчна тенденщя притаманна i мiнiмальним значенням температур та !х зв'язку з початком цвтння як в умовах люових фiтоценозiв (г = -
0,27.-0,42), так i в мiських умовах (г = -0,39...-0,62). Причому в мюьких умовах значення коефiцieнтiв кореляцiï також вищ^ порiвняно з лiсовими.
Обернену кореляцiйну залежнiсть, яка характеризуе вплив мшмаль-них та максимальних температур на початок фази цвтння, пояснюють не-комфортними умовами для росту i розвитку рослин конвалiï. У першому ви-падку рослина не дютае достатньоï кiлькостi енергiï ззовш для нормального проходження фiзiологiчних процешв бутонiзацiï та цвiтiння, у другому - активно i (або) часто стрибкоподiбно вщбуваеться розвиток патогенноï флори, яка, розвиваючись, сповiльнюe онтогенез рослин конвалп.
Встановлено, що температура Грунту в мюьких умовах слабо корелюе iз початком термiнiв фази цвтння (г = 0,28.0,39). В умовах люових фггоце-нозiв цей показник характеризуемся як додатнiй середнього зв'язку, тобто ю-нуе пряма залежшсть середнього зв'язку мiж сумарним значенням середньо-добових температур Грунту та початком цвтння. Умови люових фiтоценозiв, порiвняно з мiськими умовами (г = 0,07.0,21), характеризуются вищою ам-плiтудою коливань температурних показниюв повiтря. Оскiльки конвалiя на-лежить до трав'яних рослин, ïï розвиток залежить бшьш iстотно вiд темпера-тури Грунту, нiж вiд максимальноï чи мiнiмальноï температури повiтря. Дока-зом цiеï залежностi е додатш значення коефiцiентiв кореляцiï, хоча лише в межах помiрного значного зв'язку (г = 0,39.0,64).
На початок фази плодоношення з усх температурних показниюв найбшьший вплив мае середньодобова температура повпря (г = 0,49.0,62). Зв'язок мiж середньодобовою температурою повпря i початком фази плодоношення характеризуеться додатною корелящею значного зв'язку, значення коефщенлв кореляцiï наближаються до меж високого зв'язку. Таке явище е характерним як для люового, так i для мюького середовищ.
Зв'язок початку цвiтiння iз максимальними чи мiнiмальними температурами характеризуеться як обернений до слабкого значного зв'язку (г =-0,12.-0,62).
Л1тература
1. Асексеев Ю.Е. Лесные травянистые растения. Биология и охрана: Справочник / Ю.Е. Асексеев, М.Г. Вахрашеева, Л.В. Денисова, С.В. Никитина. - М. : Изд-во "Агропромиз-дат", 1988. - 223 с.
2. Бельгард А.Л. Определитель растений лесов Украины / А.Л. Бельгард. - К. : Изд-во "Вища шк.", 1984. - 343 с.
3. Геоботатчне районування Украшсько!" РСР. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. -
304 с.
4. Зеленчук Т.К. Еколого-бюлопчш властивосп насшня лучних рослин / Т.К. Зеленчук, С.О. Гелемей. - Льв1в : Вид-во "Вища шк.", 1983. - 176 с.
5. Куваев В.Б. О принципах охраны дикорастущих полезных растений // Растительные ресурсы / В.Б. Куваев, Л.В. Денисова, А.П. Пошкурлат. - 1981. - Т. 17, № 2. - С. 272-281.
6. Минина А.П. Морфология пыльцы жимолостных : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук / А.П. Минина. - Одесса, 1954. - 21 с.
7. Соколов В. С. Научные основы использования и охраны полезных растений у СССР / В.С. Соколов, И.Ф. Сацыперарова, Г.М. Балабас // Вопросы охраны ботанических объектов. -Л. : Изд-во "Наука", 1971. - С. 18-25.
8. Универсальная энциклопедия лекарственных растений. - Минск-М. : Книжный Дом "Махаон", 2000. - 656 с.
Гриник Е.Н. Влияние климатических факторов на рост и развитие ландыша майского
Исследования проводили в Лесостепи, а также в предгорных и горных областях Украинских Карпат. Представлены особенности влияния климатических факторов на рост и развитие ландыша обычного. Для анализа выбирались образцы в местах с разной освещенностью и с разной степенью проективного покрытия.
Hrynyk O.M. Influence of climatic factors on growth and development of Convallaria majalis L.
Researches conducted at Lisostepe, and also in the pre-mountain and mountain areas of Ukrainian Carpathians. The features of climatic factors influence are presented on growth and development of Convallaria majalis L. For an analysis standards got out in places with different luminosity and with the different degree of the projective covering.
УДК 630*62[477.83] Доц. Г.С. Домашовець, канд. с.-г. наук;
доц. Р.Д. Василишин, канд. с.-г. наук; асист. А.Ю. Терентьев, канд. с.-г. наук - НУБП УкраОни, м. КиОв
АНАЛ1З ТИПОЛОГ1ЧНО1 СТРУКТУРИ Л1С1В ЛЬВ1ВЩИНИ
Наведено результати аналiзу типолопчно! структури люового фонду Львiвсь-кого обласного управлшня люового та мисливського господарства, який проведено на основi люовпорядкувального матерiалу з бази даних "Люовий фонд Украши". Проаналiзовано понад 80 титв люу та 122438 видшв, де головними деревними видами були: сосна - 32514 видтв, ялина - 14084, ялиця - 10473, модрина - 1875, дуб - 25966, бук - 17328, граб - 1810, береза - 2767 та вшьха - 11740 видтв. Внас-лщок роботи для групування використано тага показники, як групи вжу, класи бош-тету люорослинш област та категори захисностг
Ключовг слова: лiсовi дшянки, вкрит люовою рослиннютю; типи люу; типи сорослинних умов; породна структура; хвойш, твердолистяш; м'яколистяш деревос-тани.
Одним 1з головних завдань в сучасних умовах реформування люово! галуз1 е забезпечення рацюнального використання люових дшянок державного люового фонду з метою покращення стану та тдвищення продуктивносп л1с1в з одночасним збереженням i вщновленням ушх багатогранних захисних властивостей лiсу. Чи не основною умовою для устшного виршення цих завдань, на думку багатьох учених [1, 8-11], е оргашзащя ведення люового господарства на типолопчнш основ^ оскiльки складнють лiсових екосистем та рiзноманiтнiсть лiсiв зумовлюють необхiднiсть 1х розподiлу на бшьш або менш однорщш категори, тобто типи люу.
Львiвська область належить до найбiльш лiсистих областей Укра1ни i займае Пiвденно-Захiдну окра1ну Схщно-€вропейсько1 рiвнини i захiдну час-тину твшчного макросхилу Укра1нських Карпат. Загальна площа лiсових дь лянок обласп, вкритих лiсовою рослиннiстю, наразi становить 629,1 тис. га, тобто 28,9 % 11 територп, водночас понад 68 % лiсiв (431,8 тис. га) знаходять-ся у постшному лiсокористуваннi тдприемств Державного агентства лiсових ресурсiв Укра1ни.
Дослiдження типологп лiсiв Львiвщини е характерним для наукових праць багатьох дослщниюв, серед яких Р.М. Вггер [1], А.Н. Гаврусевич [2],
