CC BY
19
Розшл I
Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*181 Проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г наук;
acnip. О.М. Переходько - УкрДЛТУ
КОНВАЛ1Я ЗВИЧАЙНА (CONVALLARIA MAJALIS L.) В УМОВАХ
ЗАХОДУ УКРА1НИ
Представлено коротку характеристику особливостей зростання конвали зви-чайно'1 (Convallaria majalis L.) та короткий анатз пробних площ, на яких проводилися дослiдження пaрaметрiв листково'' пластинки. Запропоновано деякi рекомендацп щодо покращення умов м1сцезростання даного виду та вщтворення запас1в сировини.
Prof. V.P. Rjabchuk; doctorate O.M. Perekhodko - USUFWT Lily of the valley (Convallaria majalis L.) in the Western Ukraine
A short characteristic of Convallaria majalis L. stands and analysis of experimental stands, leaves surface data have been given. The recommendations for stands improvement of the given species and its preservation have been represented.
Важливим етапом дослщження довкшля е вивчення особливостей зростання та використання ресурс1в лшарсько-техшчних л1сових рослин 1з застосу-ванням сучасних шдход1в i технологш. Вивчення розповсюдження та визна-чення запас1в цих рослин мае важливе значення при розробц рацюнально'' схеми невиснажливого користування у систем1 л1сового господарства, а також у загальному еколог1чному аспект1 [1, 3]. На нашу думку, використання ресур-с1в лшарських рослин та ''х л1с1внича оц1нка мае здшснюватись 1з врахуванням як еколопчно! р1вноваги у б1оценоз1, так i з господарсько'' точки зору, тобто, враховуючи наведен вище погляди на проблему, оцшка мае бути оптимальною [1, 8, 9]. У наш час проведено значну кшьюсть дослщжень 1з р1зними люо-вими рослинами, чого, на жаль, не можна сказати про конвалш звичайну. Тому ми провели дослщження особливостей зростання конвалц звичайно'' (Convallaria majalis L.) в умовах Заходу Укра'ни, при цьому ми спирались на еко-лого-ценотичнi характеристики конвалц в р!зних умовах зростання [8].
Конвашя звичайна - Convallaria majalis L. - належить до родини л1-л1йних - Liliaceae. Ii родова назва походить в1д двох грецьких сл1в: convallis -"долина" i lilion - "лшя". Видове majalis - "квггуча в трaвнi" [9-11]. Це багато-
piчнa, тiнeвитpивaлa, oднoдoльнa pocлинa, мае 2-3 листки на piзниx нaгoнax, щo виxoдять з нoвзyчoгo нiдзeмнoгo кopeнeвищa, якe poзгaлyжyетьcя. Лиcтя в ramam нpикopeнeвe, дoвгoчepeшкoвe, з дoвгacтo-eлiнтичнoю зaгocтpeнoю лиcткoвoю нлacтинкoю, тoнкoю, цiлoкpaею, яcкpaвo-зeлeнe, звepxy cизyвaтe, знизу - блиcкyчe. Дoвжинa ycieï pocлини cягaе 20-30 cм. Kвiткoнocнe cтeблo нpямocтoячe, гладте, бeзлиcтe, y вepxнiй чacтинi тpигpaннe, виcoтoю 15-20 cм. Kвiтки (до 10 мм y дiaмeтpi) в oднoбiчнiй б-10-квiткoвiй нoниклiй китицi, бшя ocнoви з кopoтким нлiвчacтим нpиквiтникoм, зpocлoнeлюcткoвi. Oцвiтинa дзвoникoнoдiбнa, cнiжнo-бiлa зi злeгкa вiдiгнyтими шicтьмa зубчиками. У ce-peдинi квiтки мaтoчкa oтoчeнa б тичинками на кopoткиx ниткax [9].
Цвiтiння в нepшi poки нe cнocтepiгaетьcя, i лишe чepeз 2-3 poки на га-peнeвищi poзвивaетьcя вeликa бpyнькa, щo нaвecнi дае нaгiн вжe з квггками. Пepioдичнicть цвiтiння cтaнoвить 2-3 pora. Цим нoяcнюетьcя нaявнicть наго-нiв з лиcтям, aлe з нooдинoкими квiткaми. Цвiтiння ^marn cнocтepiгaетьcя y кiнцi квiтня - на гочатку тpaвня [1, 3, 7].
Занкгення нpoxoдить за дoнoмoгoю кoмax, гoлoвним чинoм бджiл i джмeлiв, щo нpивaблюютьcя apoмaтoм квiтoк. Плoди - coкoвитi тpигнiздi ягoди. Boни нoï'дaютьcя нтaxaми, якi poзнoвcюджyють ïx твepдe нaciння.
Чepeз iнтeнcивнicть та нopyшeння нpaвил збopy cиpoвини кoнвaлü', нopyшeння дoглядy за лicoнacaджeннями в oнтимaльниx yмoвax ïï poзнoв-cюджeння нpoxoдить знaчнe cкopoчeння нoнyляцiй. ^и мacoвoмy вecнянoмy збopi cильнo нoшкoджyетьcя кopeнeвa cиcтeмa pocлин, щo нpизвoдить дo cro-вiльнeння pocтy та poзвиткy, чacткoвoгo вiдмиpaння бiчниx вiдгaлyжeнь, щo викликае нoвнe зникнeння Convallaria majalis зi cклaдy нaдrpyнтoвoгo в^ит-тя. Згiднo з даними Д. 1вашина (1985) на ïï piCT та poзвитoк внливають мма-тичш та aнтpoнoгeннi фaктopи, лiciвничo-тaкcaцiйнi гоказники нacaджeнь.
Для дocлiджeння ocoбливocтeй вiднoвлeння кoнвaлiï' в piзниx yмoвax мicцeзpocтaння Зaxoдy Укpaï'ни нpoтягoм вecни 2003 p. були зaклaдeнi тpи нpoбнi нлoщi: y Cтpaдчiвcькoмy нaвчaльнo-виpoбничoмy лicoкoмбiнaтi (ПП 1), Xoдopiвcькoмy лicництвi Cтpийcькoгo ДЛГ (ПП 2), Bинникiвcькoмy лшниц-твi Львiвcькoгo дepжлicнapкгocнy (ДЛПГ) (ПП 3). У xoдi дocлiджeння вига-pиcтoвyвaлacя зaгaльнoнpийнятa лiciвничo-тaкcaцiйнa мeтoдикa; на нpoбниx нлoщax визначали мopфoлoгiчнi токазники лиcтя кoнвaлiï': дoвжинy та ш^и-ну лиcткoвoï' нлacтинки, дoвжинy чepeшкa [2, 4, 5, 12].
На ПП 1 (кв. 1б вид. 17 Лeлexiвcькoгo лicництвa Cтpaдчiвcькoгo ЖЛ^) були oбcтeжeнi зapocтi кoнвaлiï звичайто'' на дiлянцi з 5-piчними л^вими кyльтypaми. Kiлькicть pocлин на oблiкoвиx нлoщaдкax cтaнoвить 8б шт./м2. Шд нaмeтoм лicy кiлькicть кoнвaлiï' значто змeншyетьcя - 37 шт./м2. На мeжi мiж cтиглим дepeвocтaнoм i л^вими кyльтypaми кypтини кoнвaлiï' ^ocropo-вo займають нepexiднy чacтинy. Cнocтepiгaетьcя чiткий нepexiд вiд нooдинo-rax pocлин дo мacoвoгo ïx poзтaшyвaння. Oтжe, iз збiльшeнням нoвнoти дe-peвocтaнy cнocтepiгaлacя тeндeнцiя дo товтого зникання кoнвaлiï' з тpaв'янo-го нoкpивy. Шиpинa лиcткoвoï' нлacтинки ramam звичaйнoï кoливaетьcя в мeжax 39±2,3 мм дo 99±2,2 мм, а дoвжинa - вiд 144±3,5 мм дo 270±4,2 мм (табл. 1). ^и знaчнoмy ocвiтлeннi (бiльшe 90 %) pocлини мають нeдopoзвинeнi вeгeтa-
1. Лicoвe Ta caдoвo-пapкoвe гocпoдapcтвo
9
тивш та генеративш органи. При неповному освиленш (40-60 %), а також шд наметом деревостану (до 30 %) на ПП 1 та ПП 3 спостер^аеться витюнення конвалп звичайно'' анемоною д1бровною.
Табл. 1. Показники параметргв листовоИ пластинки конвалп звичайноЧ
СопгаНапа ша]аШ Ь.
Показники листово'' пластинки Пробт площ1
1 2 3
Л1 Л2 Л1 Л2 Л1 Л2
Мшмальт значення парамет-р1в листово'' пластинки, мм 41 164 39 144 31 146 29 141 36 142 29 51
Максимальт значення пара-метр1в листово'' пластинки, мм 99 270 90 230 78 230 72 201 77 250 67 195
Стандартне вщхилення, ± 12,84 24,71 13,30 20,92 11,40 20,23 9,94 14,62 8,60 23,24 8,00 23,77
Помилка середнього вщхилення 22 4,2 2,3 3,5 21 3,7 18 2,7 16 4,2 15 4,3
Коефщ1ент вар1ацп, % 18,9 11,7 20,8 11,3 24,3 11,6 23,1 8,6 18,4 13,3 18,2 15,6
Показник точноста дослщу, % 3,2 2,0 35 1,9 44 2,1 42 1,6 34 2,4 33 2,8
Примггка: чисельник - дат для ширини листково'' пластинки, знаменник - для
довжини листково' пластинки; Л1 - Листок 1; Л2 - Листок 2;
На ПП 2 (пор1вняно ¡з ПП 1) була зафшсована значно менша кшьюсть особин конвалп - 3-5 шт./м2. При повноп деревостану 0,8-0,9 спостер^алася лише вегетативна фаза рослини. Ширина листково! пластинки становила вщ 29±1,8 мм до 78±2,1 мм, довжина - вщ 141±2,7 мм до 230±3,7 мм (табл. 1). Вегета-тивш органи, переважно, були розвинеш добре. Але на данш пробнш площ1 у весняний перюд (пд час цвшння) вщбуваеться масове знищення популяцп, отже е змши у будов1 живого надгрунтового вкриття. Таю змши умов зрос-тання конвалп призводять до зменшення морфометричних показниюв та, ймов1рно, до змш у х1м1чному склад1 сировини. Як видно ¡з даних по ПП 1 та ПП 2, в умовах ¡з значним антропогенним навантаженням спостер^алося зменшення розмiрiв листково!' пластинки конвалп. У надгрунтовому покривi поряд з конвалiею була широко поширена папороть чоловiча, яка завдяки сво'м бiологiчним особливостям та ¡нтенсивному розвитку витiсняе решту видiв з рослинного трав'яного покриву.
На ПП 3 (смт. Винники Львiвськоí обл.) конвалiя звичайна мае вто-ринне походження (розвиток пiсля низово!' пожеж^. В окремих куртинах цiеí' популяцп (на рiвнинних дiлянках), як i на ПП 1, помггне зростання кiлькостi особин анемони дiбровноí' i зменшення кiлькостi конвалп звичайно''. Це, очевидно, пояснюеться високою зiмкнутiстю деревостану та пiдлiску. На данш пробнш площi заростi конвалп частково приурочеш до схилу швденно-схщ-но'' орiентацií'. Схил пiвденноí' орiентацií', як вiдомо, е бiльш освплений, нiж рiвниннi дiлянки. Отже, конвалiя тут зростае при меншому притшенш наметом лiсу, що, в свою чергу, сприяе и швидкому росту i розвитку. Листкова пластинка тут добре розвинена: ширина коливаеться вщ 29±1,4 мм до 77±1,6 мм,
дoвжинa - вiд 51±4,3 мм дo 250±4,2 мм (табл. 1). На данш пpoбнiй плoщi poзмi-pи лиcткoвoï плacтинки 6ули нaймeншi пopiвнянo iз ПП 1 та ПП 2.
^казники пapaмeтpiв лиcткoвoï пластинки кoнвaлiï звичaйнoï (ниж-нiй лиешк - гpaфa "лиcтoк 1", наступний - "лиcтoк 2") на даних пpoбних плoщaх нaвeдeнi в табл. 1. Даш з кopeляцiï пapaмeтpiв лиcткoвoï плacтинки тотали звичaйнoï нaвeдeнi y табл. 2.
Ta6n. 2. Kope.iimiii napaMempie nucmKoeoï n.iacmuiiKu KoHeanïï3eu4aÜHoí
Шказники лиcтoвol пластинки, пopядoк лиcткa Лeлeхiвкa (П.П.1) Xoдopiв (П.П.2) Винники (П.П.3)
Шиpинa, мм ^вжина, мм Шиpинa, мм ^вжина, мм Шщина, мм ^вжина, мм
Л1 Л2 Л1 Л2 Л1 Л2 Л1 Л2 Л1 Л2 Л1 Л2
Шиpинa Л1 1 0,92 0,73 0,72 1 0,91 0,б7 0,18 1 0,84 0,78 0,38
Шщина Л2 - 1 0,80 0,81 - 1 0,б3 0,18 - 1 0,б5 0,41
Дoвжинa Л1 - - 1 0,93 - - 1 0,б0 - - 1 0,55
Дoвжинa Л2 - - - 1 - - - 1 - - - 1
^ими^: Л1 - Листок 1; Л2 - Лиcтoк 2.
Xapaктepизyючи кopeляцiю шиpини пepшoгo листка iз шиpинoю лте-тка .apyroro, а тaкoж iз дoвжинaми пepшoгo i дpyгoгo лиcткiв на ПП 1, мoжнa cтвepджyвaти npo ви^кий cтyпiнь зв'язку - кoeфiцieнт кopeляцiï нe onyc-кaeтьcя нижчe 0,72 (див. табл. 2) [б]. Aнaлoгiчним чигом oпиcyeтьcя зв'язoк шиpини листка ^pyrore iз peштoю пoкaзникiв, взятих для пopiвняння - мЫ-мальш знaчeння кoeфiцieнтa кopeляцiï cтaнoвить 0,80.
У той жe чac для ПП 2 та ПП 3 тюна кopeляцiя хapaктepнa для гоказни-кiв шиpини лиcткa пepшoгo та шщзини лиcткa дpyгoгo i дoвжини пepшoгo лж-тка. Для знaчeнь шиpини дpyгoгo лиcткa cпocтepiгaeтьcя (для ^pyre! i тpeтьoï дiлянки) вигока cтeпiнь тicнoти зв'язку iз гоказниками шиpини пepшoгo лиcткa, cepeдня cremm. - iз дoвжинoю пepшoгo листка i низька - iз дoвжинoю дpyгoгo лиcткa. Цe, oчeви,днo, зyмoвлeнo тим, щo двi ocтaннi пpoбнi плoщi були poзтa-шoвaнi пд нaмeтoм дepeвocтaнy, пoвнoтa якoгo стаговила 0,8-0,9.
Oтжe, на пapaмeтpичнi гоказники лиcткoвoï плacтинки тотали зви-чaйнoï, ïï picт та poзвитoк, на нашу думку, вплив мoжyть мати:
• вишка пoвнoтa дepeвocтaнy (змeншeння кiлькocтi oco6hb кoeвaлiï на oдини-цю плoщi);
• значний amponorernaM вплив (iнтeнcивнa eкcплyaтaцiя зapocтeй, значте pe^ peaqiMee eaвaeтaжeeeя, пopyшeння лicoeкcплyaтaцiï' (пoжeжi, зaхapaщeння). Згaдaнi чинники мoжyть пpизвoдити дo пoгipшeння вeгeтaтивнoгo i
гeнepaтивнoгo pocтy та poзвиткy виду, i, як нагадок, витicнeння тотали зi cклaдy тpaв'янoгo вкpиття.
Для пoкpaщeння yмoв зpocтaння ^шали звичaйнoï в пpиpoдних yмo-вах та ïï товтого вiдтвopeння нeoбхiднo cyвopo дoтpимyвaтиcя зaхoдiв з ïï збepeжeння та oхopoни. З мeтoю збiльшeння pocтy i poзвиткy ^шали в ^и-poднoмy apeaлi нeoбхiднo зaбeзпeчити: oптимaльнi yмoви ocвiтлeння, пpoчи-щeння тих дiлянoк лicy, дe вoнa зpocтae; oкyльтypeння зapocтeй кoнвaлiï та зaпpoвaджeння плaнтaцiйнoгo виpoщyвaння. Heoбхiднo та^ж визначати 6í-oлoгiчний та eкcплyaтaцiйнi зaпacи та oб'eм щopiчнoï зaгoтiвлi ïï cиpoвини у пpиpoднoмy apeaлi в кoнкpeтних yмoвaх, вивчати гопуляцп кoнвaлiï зви-
1. Лicoвe тa caдoвo-пapкoвe гocпoдapcтвo
ll
чайно! при р1зних режимах експлуатаци, на територ1ях ¡з р1зним ступеней антропогенного впливу. Це дасть змогу вщновити максимальний бюлопчний запас до р1вня промислово! загот1вл1 в даних умовах.
Лггература
1. Андриенко ТЛ., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Растительный мир Украинского Полесья. -К.: Наук. думка, 1983. - 216 с.
2. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1977. - 512 с.
3. Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР - М.: Высшая школа 1980. - 339 с.
4. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1967. - 388 с.
5. ГОСТ 56-69-83 Пробные площади лесоустроительные. Метод закладки. - М.: Госстандарт, 1982. - 24 с.
6. Ивантер Э.В. Основы практической биометрии. - Петрозаводск: Карелия, 1979. - 96 с.
7. Ивашин Д.С. Охрана дикорастущих лекарственных растений - К.: Урожай, 1985. - 80 с.
8. Кропотов И.И. Эколого-ценотическая характеристика майского ландыша (Сота1-laria majalisL.) в различных условиях произрастания: Автореферат на соискание уч. звания канд. бюл. наук. - М.: МГУ, 1970. - 15 с.
9. Лесные травянистые растения. Биология и охрана: Справочник/ Алексеев Ю.Е., Вахрамеева М.Г., Денисова Л.В., Никитина С.В - М.: Агропромиздат, 1988. - 223 с.
10. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботатка. Вищ1 рослини. - К.: Фгтосоцюметрк, 2001 - 432 с.
11. Стеблянко М.1., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботатка. Анатомк 1 морфологк рослин - К.: Вища школа, 1995. - 384 с.
12. Тышкевич Г.Л. Сравнительный анализ морфологических признаков листьев бука// Лесоведение. - 1977, № 3. - С 53-59_
УДК 630*1 Доц. В.К. ЗаИка, канд. с.-г наук - УкрДЛТУ
Д1ЕЛЕКТРИЧН1 ПОКАЗНИКИ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 НА РАД1АЦ1ЙНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОР1ЯХ
Дослщжено д!електричт показники у дерев сосни звичайно'', як зростають на рад!ацшно забруднених територiях ближньо'' зони Чорнобильсько! АБС. Встановле-но зростання величини !мпедансу та зниження поляризацшно'' емносп у дерев сосни середньо' i сильно'' доз поглинуто'' рaдiaцii.
Doc. V.K. Zaika - USUFWT
Dielectric parameters of a Pinus sylvestris L. on polluted with radiation territories
Investigated dielectric parameters at trees of a Pinus sylvestris L. which grow in territories of a near zone of the Chernobyl's atomic power station polluted with radiation. The increase in an impedance and decrease in a polarizing of Pinus sylvestris L. trees of average and strong dozes of absorbed radiation is established.
Д!електричш показники прикамб!альних тканин лубу дослщники ви-користовують для визначення стану дерев та ''х життевого потенщалу. 1мпе-данс i поляризацшна емшсть проявляють середнш або тюний зв'язок з нарос-танням фиомаси, положенням дерев у деревосташ, ступенем пошкодження дерев ентомошюдниками [1, 4-6]. Зокрема, встановлено зниження величини !мпедансу i збшьшення поляризацшно'' емностi у швидкорослих дом1нуючих дерев пор!вняно з 1ншими кaтегорiями. Вказуеться також на наявшсть ч1тко1
